Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Художньо-стилістична своєр

Скачати 97.97 Kb.

Художньо-стилістична своєр




Скачати 97.97 Kb.
Дата конвертації28.05.2017
Розмір97.97 Kb.

Художньо-стилістична своєрідність роману В.Теккерея «Ярмарок марнославства»
Ольга ЛИНТВАР (Київ, Україна)
У статті розглядаються засоби реалізації художньо-естетичних і стилістичних особливостей роману В. Теккерея «Ярмарок марнославства». Висвітлюються основні засоби вираження комічного у романі, зокрема, іронія, сарказм.
Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.


Ключові слова: іронія, сарказм, авторський коментар, іронічна модальність.
Авторський коментар - тлумачення автором певних слів, фрагментів чи сюжетних ліній свого твору у вигляді приміток та пояснень.


The article deals with the ways of realization of artistic-esthetic and stylistic peculiarities of the novel “Vanity fair” written by W. Thackeray. The main methods of expression of the comic are highlighted, particularly irony, sarcasm.

Key words: irony, sarcasm, author’s commentary, ironical modality.

Класична література не потребує перевірки часом, оскільки вона вже стала маніфестом демонстрації вад, недоліків, а також просто закономірностей того часу, в межах якого вона розвивалася, а нерідко стала пророчою і на наступні кілька поколінь. Нею захоплювалися колись і зараз, вона матиме ключове значення в розвитку будь-якої сучасної літератури і надалі.

Роман В. Теккерея «Ярмарок марнославства» якраз і є одним із найдовершеніших здобутків світової літературної класики, увійшовши в сотню найкращих художніх творів всіх часів і народів за численними переліками і класифікаціями літературних джерел. Саме тому і було прийняте рішення зупинитися на проблематиці лінгвістичного дослідження цього твору, з погляду його перекладу українською мовою, що й становить також актуальність обраної теми, оскільки на сьогоднішній день бракує комплексних досліджень класичних художніх творів у площині теорії та практики перекладу.

Украї́нська мо́ва (МФА: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви - ру́ська, руси́нська[* 2]) - національна мова українців. Належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. Число мовців - близько 45 млн, більшість яких живе в Україні.

Метою ж написання даної статті є окреслення художньо-стилістичної цінності роману В. Теккерея, враховуючи суто літературні особливості композиції, стилістичні хитрощі та лінгвістичні тонкощі художнього твору. Об’єктом дослідження є художньо-композиційна та мовностилістична своєрідність роману «Ярмарок марнославства», за предмет дослідження було обрано лінгвостилістичні способи та прийоми зображення дійсності Англії ХІХ ст. у романі В. Теккерея.

Розкриваючи тему художньої своєрідності роману, необхідно відмітити історичні реалії часу, коли відбувалися події в романі – Англія середини ХІХ ст., які значно вплинули на сюжетно-композиційну картину роману. Тогочасна Англія стала першою класичною буржуазною країною, де крупний капітал витісняв з економічної сфери впливу дрібних виробників.

Сфе́ра впли́ву - регіон, який фактично знаходиться під безумовним політичним, економічним і культурним впливом іншої держави. Країни, які потрапляють у сферу впливу сильної держави, називаються «сателітами».
Аристократія ж ще натхненніше почала боротися за свої права, таким чином, закріпивши тяжкий стан народних мас, ще й політичним безправ’ям.

Важливо зазначити також художні передумови створення роману. Глибинні витоки шедевру Теккерея – у фольклорі, середньовічному «Видінні про Петра Пахаря» В. Ленгленда, у фарсах, театрі Панча, в алегоричному оповіданні Джона Беньяна «Шлях паломника» (1678). У «Ярмарку марнославства» відчутна сатирична традиція художньої прози вісімнадцятого століття – традиція вчителів і попередників Теккерея Свіфта, Аддісона, Смоллета і Філдінга.

Таким чином, історична ситуація і накопичений досвід письменника наштовхнули його на створення сатиричного роману, який чітко до певного типу віднести не можна: соціальний роман, роман-виховання, елементи філософсько-релігійного, філософсько-алегоричного роману, історичний роман.

Історичний роман Істори́чний рома́н - роман, побудований на історичному сюжеті, який відтворює у художній формі якусь епоху, певний період історії. В історичному романі історична правда поєднується з художньою правдою, історичний факт - з художнім вимислом, справжні історичні особи - з особами вигаданими, вимисел уміщений в межі зображуваної епохи.
Його роман поставав з самих «низів» літератури — з нарисів, замальовок, карикатур, малюнків з підписами. В результаті був створений оригінальний жанр сатирично-гумористичного епічного роману, що увібрав всі улюблені письменником жанри — есе, комічну новелу, вірш, малюнок, пародію, байку, жанрову сцену і т.п. Книга вирізняється точністю історично-побутових реалій, широтою охоплення соціальних явищ.
Соціа́льне я́вище (англ. social phenomenon, нім. soziale Erscheinung, рос. социальное явление) - одне із засадничих понять соціології та соціальної філософії, яке означає елемент соціальної реальності, що володіє всією повнотою соціальних властивостей та ознак; це будь-який вияв відносин чи взаємодії людей або навіть окрема подія чи випадок; все те в соціальній дійсності, що проявляє себе, існує, є. Соціальні явища - це явища взаємодії людей, здійснювані в соціальному просторі: безпосередньо в контактній групі або опосередковано, через причетність індивідів до спільнот, через соціальні організації, інститути.
У ній відзеркалено чимало історичних подій 1813—1833 pp.

Теккерей винайшов абсолютно оригінальну форму. «Ярмарок» - це чітка і логічна структура, скріплена єдністю сатирико-песимістичного погляду Теккерея, за яким дві вади – суєтність і себелюбство – визначають характери і вчинки людей. [1:15]. Письменниця Ш. Бронте, сучасниця Теккерея, писала про нього, «що він краще за інших здатний відродити наше суспільство і відновити лад, що похитнувся, тому що жоден критик досі не знайшов для нього правильних слів і порівнянь».

Роман В. М. Теккерея «Ярмарок марнославства» це маніфестація художньої характеристики «театральності». Театралізація надає діючим особам роману універсального значення. В. С. Вахрушев вважає, що роман став для Теккерея експериментальною сценою, на якій він поставив і розіграв трагікомічний спектакль Ярмарки Марнославства, а «романіст бачить життя в його конкретності й під знаком вічності [1: 15-30]. Ігровий підхід до літератури як один із найважливіших естетичних принципів В. Теккерея проявляється як на рівні жанрової форми, так і в системі образів, в авторських роздумах, в стилістичному оформленні матеріалу.

Наслідуючи традиції просвітницького роману, Теккерей, як режисер гігантського спектаклю, що розігрується на ярмарку, вибирає лялькаря. Лялькар – це всезнаючий автор XVIII ст., він створює сценарій і керує діями своїх акторів. Він починає і закінчує дію роману, з’являючись, крім того, й посеред сюжетної лінії оповіді. Однак, одночасно з лялькарем, є автор, який подорожує разом зі своїми героями вулицями Лондона, Брюсселя. Автор – розумний, спостережливий, об’єктивний, точний, передбачливий, не забуває про деталі, які допомагають встановити істину.

Цілісність і епічний розмах досягнуті в романі завдяки продуманості і широті його задуму. Образ Ярмарку постає як символ, який містить не лише осуд марнотності земного існування, а й звеличення земних утіх. Сюжетним центром книги автор зробив одну з вічних тем світової культури — історію двох жінок, подруг і суперниць.

Найяскравішою, найефектнішою постаттю на цьому Ярмарку марнославства є Ребекка Шарп, образ якої завдяки своїй багатовимірності і досі залишається джерелом різноманітних інтерпретацій. Вона показана як жива особистість і водночас як «маска», точніше, низка втілень, що їй передують, й узагальнення багатовікового філогенезу даного типу («павук», «змія», «лисиця», «сирена», «Клеопатра», «Клітемнестра» і т.п.). Теккерей не лише викриває свою героїню як бездушну авантюристку, а й відтворює драму талановитої людини, котра заради марнотної мети занапащає свій талант [1: 15-30].

Справжню «комедію помилок» (цю назву комедії В. Шекспіра Теккерей використав у тексті роману) переживають, по суті, всі персонажі роману — як негативні, так і позитивні. За висловом письменника, вони втягнуті у «вічний вир горя і страждання». Але автор усім художнім ладом книги наче намагається перевести правила життєвої гри у творчий план, пропонує нам перетворювати життя на мистецтво і таким чином ушляхетнювати, одухотворювати його [2].

Сатиричний момент без елементів фантастики, але з присутньою помірною гіперболізацією суттєво загострює негативні якості героїв. Задля посилення сатиричного ефекту Теккерей використовував новаторських прийом включення в систему образів роману образ автора, який спостерігав за подіями, що відбувалися, а також надавав свої коментарі діям, вчинкам, судженням діючих осіб. Авторський коментар, його іронія допомагають виявити все комічне, жахливе, безглузде і жалюгідне, все, що відбувається на сцені театру маріонеток, посилює сатиричне звучання роману. У структурі образів гротеску немає, але є гротеск у ситуаціях. Серед мовних засобів, які характеризують описуваний роман, варто зазначити іронію, її найвищий рівень – сарказм, комічна побудова діалогів, оксюморон, комічні порівняння.

Так, наприклад, в сатирично-іронічному плані написані Теккереєм батальні сцени й епізоди, що їм передують.

Бата́лія (рос. сражение; фр. bataille, серед.-віч. лат. battallia - бій, битва) - сукупність боїв (бойових дій) на суші, в повітрі або на морі, зв'язаних між собою метою й часом і розчленованих по фронту та вглибину.
Такий і опис картин розважальних балів і інших нескінчених розваг, до яких вдаються знатні пани у Брюсселі напередодні вирішальної битви. Та й сам лаконічний опис битви, а також в’їдливі зауваження про воєначальників є тому підтвердженням.

Автор засуджує вади тогочасного суспільства й через прізвища героїв: наприклад, Кроулі – похідне від дієслова «crawl» - «плазувати, повзати» тощо. Іронією пронизані і власні імена членів цього багаточисельного сімейства, кожен з яких отримав ім’я на честь якогось політичного діяча, який верховодив у той час.

Політик Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.
Іронічний відтінок має навіть прізвище найбільш позитивного персонажу роману – полковника Доббіна: «dobbin» - «шкапа». За формою, власні імена ідентичні варіантам їхнього перекладу, котрі позначають риси, притаманні тому чи іншому персонажу. Ім’я повністю відповідає характеру героїв: sharp (прізвище однієї з героїнь)) – гострий, розумний, жорстокий, хитрий; им’я лорда Саутдана відповідає назві породи овець з південного Сессекса (Southdown); інформатор автора Том Івз (від дієслова eavesdrop - підслуховувати); sadly (прізвище іншої героїні) – похідне від sad – сумний, невеселий, засмучений, пригнічений тощо. Є й німецькі запозичення, наприклад, про непохитність Лорда Стайна ми дізнаємось відразу, вперше зустрівшись з ним на сторінках роману (від stein (нім.) - камінь). Таким чином власні імена вказують читачеві на основні риси персонажів роману, не використовуючи спосіб деталізованого опису. Використання письменником таких власних імен яскраво ілюструє й ставлення самого автора до вищезгаданих героїв.

Характерною особливість стилю «Ярмарки» є те, що іронія простежується мало не в кожній фразі. Вона стала художнім вираженням авторського світогляду, його переконань. Саме завдяки такому художньому висвітленню подій та образів того часу (як відомо, деякі сучасники Теккерея впізнавали себе в його героях) ми можемо простежити лінію мислення самого автора.

Іронічна модальність стосується всього роману В. М. Теккерея й виступає і як контекстуальна, і як текстова категорія [2]. Контекстуальна іронія створює фон, при цьому має свої способи реалізації – мовні. Концептуальна іронія налаштовує читача на певне розуміння тексту, створює у читача враження про фонову картину тексту та відкриває іронічний погляд письменника на світ. В основі стилю Теккерея відчуваються традиції романтичної іронії: трактування творчості як гри, об’єднання трагічних і комічних елементів, високих і низьких.

Теккерей не прагне до перебільшень, уникає способу гіперболізації. Він не схильний до крайнощів: людина в нього не може бути останнім злодієм чи, навпаки, ідеалом. Герої зображуються такими, якими є переважна більшість пересічних чи непересічних коммонерів з усіма своїми позитивними і негативними якостями. Для нього важливо розкрити складність взаємодії різних сторін у характері людини, зрозуміти причини, що змушують її чинити так чи інакше. Теккерей був переконаний, що людина – це суміш героїчного і комічного, благородного і ганебного, що людська сутність є складною, справа кожного письменника не догоджати натовпу, створюючи захоплюючі історії, а показувати людину у всьому її протиріччі, всій складності, неповторності.

Підзаголовок «Ярмарки марнославства» - «Роман без героя». Задум письменника показати негероїчну особистість, особистість зі своїми вадами, недоліками, згубними вчинками поруч із звичайними людськими слабкостями – звичайну негероїзовану, позбавлену лицарського пафосу і надмірної романтизації образу людину, намалювати сучасні хиби верхніх прошарків середнього класу. Очевидно, саме тому, що в кожній людині поряд достоїнствами живуть і вади, її недоліки, Теккерей і уникає називати будь-кого з діючих осіб свого роману героєм, людиною ідеальною у всьому. На думку письменника, таких людей в романі, та й у світі всіх часів загалом, не існує.

Досі залишається мало дослідженим і не завжди набуває адекватного втілення у перекладах стиль Теккерея – з його позірною простотою і «невигадливістю», інтонаціями нехитрих теревенів, задушевної розмови з читачем, витонченою гнучкістю ритму, багатством звукосмислового інструментування, грою каламбурів, сплетінням різних форм і верств літературної мови (наприклад, риторики) з мовою вулиці і балаганним просторікуванням, яке включає комічні гіперболи та літоти, фарсову «саморекламу», божбу та лайку. Тут варто зазначити, що перший переклад російською мовою було здійснено І.І.

Росі́йська мова (рос. русский язык) - слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами; одна з шести офіційних мов ООН.
Введенським (1850р.), однак його переклад не можна назвати досконалим, оскільки він не є повністю адекватним. Часто іронія чи то, навіть, сарказм замінювались на простий жарт, додавалися веселі оповіді, опускалися вагомі деталі опису. На сьогодні твір виходить російською мовою у перекладі М. Дьяконова (1933 р.), українською ж мовою роман переклала О.Д. Сенюк.

Основою мовного вираження замислу автора роману є іронія, яка є художнім вираженням авторського сприйняття, продемонстрованого у вигляді контекстуальної і текстової категорій. У романі історія спустилась з суспільної платформи до рівня людських, сімейно-особистісних відносин, де особливо чітко проглядається етичний аспект буття. Іронічні етичні оцінки письменника, а саме неприйняття будь-яких проявів позерства, фальші, штучності допоможуть читачам виокремити власні критерії добра і краси. Так і в наш час роман В. Теккерея «Ярмарок марнославства» не втратив гостроти свого звучання.

Наше дослідження художньо-стилістичної своєрідності роману Вільяма Теккерея «Ярмарок марнославства» було б неповним без однієї важливої деталі.

Вільям Мейкпіс Теккерей (англ. William Makepeace Thackeray, *18 липня 1811 - †24 грудня 1863) - англійський письменник-сатирик.
Ілюстрації автора до роману органічно входять до його змісту і композиції, є письменницьким коментарем до свого тексту і несуть вагоме смислове навантаження, доповнюючи, чи, уточнюючи сюжетні образи, картини, фон. Іноді Теккерей посилається на них чи вставляє в середину фрази. Відомо, що письменник писав роман паралельно із зображуванням найважливіших епізодів, використовуючи ще й свій талант художника, прагнучи швидко окреслити те, що сказати словом можна лише довгим описом на кількох сторінках. Тому за його заповітом книга повинна була видаватися лише з авторськими малюнками, однак навіть остання воля письменника була виконана лише кілька десятиліть по тому.


БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Вахрушев В. С. Концепция игры в творчестве Теккерея // Филол. Науки / В. С. Вахрушев. – М., 1984. – Э 3. – С. 15-30.

  2. Вахрушев В. С. В.М. Теккерей – творчість письменника / В. С. Вахрушев. – Режим доступу: topkatalog.at.ua/load/biografiji/tekkerej_viljam-mejkpis/28-1-0-927.

  3. Винтрих Дж. Приключения знаменитых книг / Дж. Винтрих; Сокращ. пер. с анг. Е. Сквайре. – М.: Книга, 1979. – 159 с.

  4. Гениева Е. Ю. Комментарии // Форстер М. Записки викторианского джентльмена: Уильям Мейкпис Теккерей / Е.Ю. Гениева. – М., 1985. – С. 355 – 366.

  5. Гениева Е.Ю. Теккерей У.М. Творчество. Воспоминания. Библиографические разыскания / Е.Ю. Гениева. – М.: Книжная палата, 1989. – 160 с.


ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

Ольга Линтвар – викладач, аспірант кафедри англійської філології і перекладу Національного авіаційного університету.

Національний авіаційний університет Національний авіаційний університет - авіаційний вищий навчальний заклад в Києві. Від 2010 р. самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. В НАУ навчається понад 50 тисяч студентів із 49 країн світу.



Наукові інтереси: проблеми адекватності в художньому перекладі, способи відтворення стилістичних засобів у художніх текстах, проблематика перекладу галузевої літератури.
Каталог: bitstream -> NAU
NAU -> Кросплатформена розробка мобільних додатків з використанням мови програмування c#
NAU -> Практикум "Professional English" призначений для аудиторної та самостійної роботи з англійської мови професійного спрямування студентів спеціальності "
NAU -> Пакет комплексних контрольних робіт
NAU -> Пакет комплексних контрольних робіт
NAU -> Конспект лецій навчальної дисципліни
NAU -> Розробка додатків для Windows Runtime (Windows 8)
NAU -> Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт і завдання до курсової роботи дисципліни


Скачати 97.97 Kb.

  • Ключові слова
  • ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА