Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



І. Ю. Синергетичний ефект розвитку nbic технологій для вирішення

Скачати 362.01 Kb.

І. Ю. Синергетичний ефект розвитку nbic технологій для вирішення




Скачати 362.01 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.03.2017
Розмір362.01 Kb.
  1   2   3

Матюшенко І.Ю., Бунтов І.Ю. Синергетичний ефект розвитку NBIC – технологій для вирішення глобальних проблем людства / Проблеми економіки. – 2011. – №4. – С.3 – 13.
Синергі́я (від грец. συνεργία - (грец. σύν) разом; (грец. ἔργον) той, що діє, дія) - це сумарний ефект, який полягає у тому, що при взаємодії двох або більше факторів їхня дія суттєво переважає ефект кожного окремого компонента у вигляді простої їхньої суми.
Глоба́льні пробле́ми лю́дства (глобальні проблеми, глобальні проблеми сучасності) - комплекс проблем і ситуацій, що зачіпають життєві інтереси всіх народів світу, характеризуються динамізмом і вимагають для свого розв'язання колективних зусиль світової громадськості (екологічні проблеми, перегони озброєнь, хвороби і т. д.)

УДК 330.3 332.1

СИНЕРГЕТИЧНИЙ ЕФЕКТ РОЗВИТКУ NBIC – ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА

Матюшенко І. Ю., канд. техн. наук, професор Харківського національного університету ім.В.Н.
Харківський національний університет імені Василя Назаровича Каразіна - університет у місті Харків, самоврядний (автономний) дослідницький національний університет. Заснований 17 листопада 1804 року з ініціативи видатного просвітника Василя Каразіна.
Каразіна, пошукувач Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України

Бунтов І.Ю., пошукувач Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України

Вперше думка про те, що в майбутньому людство зможе створювати будь-які об’єкти, навчившись маніпулювати окремими атомами (тобто використовувати їх як звичайний будівельний матеріал), була чітко сформульована у славнозвісній лекції професора Каліфорнійського технологічного інституту Ричарда Філіпа Фейнмана «Там унизу багато місця» [1].

Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.
Каліфорнійський технологічний інститут (англ. California Institute of Technology; часто скорочується до Caltech, українською «Калтех» або «Калтек») - приватний університет, розташований в місті Пасадена в штаті Каліфорнія.
Але найбільш актуальною ставала задача створення інструментів та мікропристроїв для вивчення будови конструкційних матеріалів на нанорівні. І вже саме в цій лекції Фейнман відмітив, що біологічні системи виробляють функціонуючі нанопристрої, починаючи з самого виникнення життя, і людство може узяти з біології багато нових ідей про їх створення.
Конструкці́йні матеріа́ли (англ. constructional materials, engineering materials, structural materials) - це матеріали, з яких виготовляють деталі конструкцій (машин та споруд), що зазнають силових впливів (навантажень).
Виникнення життя на Землі - подія чи процес, що відбувся між 4,4 та 3,6 мільярди років тому та призвів до появи живих істот на планеті Земля та початку біологічної еволюції. Механізми виникнення життя вивчаються на стику наук фізичної хімії, нерівноважної термодинаміки, молекулярної біології.

Термін «нанотехнологія» був запропонований японським професором Норіо Танігучі з Токійського університету у середині 70-х років минулого століття у його доповіді «Про основні принципи нанотехнологій» (On the basic Concept of Nanotechnology) на міжнародній конференції (International Conference on Precision Engeneering) у 1974 р.

Токійський університет (яп. 東京大学, とうきょうだいがく; англ. The University of Tokyo)- вищий навчальний заклад в Японії. Розташований за адресою: префектура Токіо, район Бункьо, мікрорайон Хонґо 7-3-1. Державний університет. Відкритий 1877 року. Скорочена назва - То-дай (яп. 東大, とうだい)
в Токіо [2]. За змістом під цим терміном малася на увазі велика сукупність знань, підходів, прийомів, конкретних процедур та їх матеріалізовані результати – нанопродукція.

Сучасний вигляд ідеї нанотехнології сформувались під впливом робіт Кіма Еріка Дрекслера, що працював в лабораторії штучного інтелекту Масачусетського технологічного інституту (США). Дрекслер сформулював концепцію універсальних молекулярних роботів, що працюють за заданою програмою і збирають будь-які об’єкти (в тому числі і собі подібні) з підручних молекул [3 – 9].

За останні тридцять п’ять років з’явилася безліч визначень нанотехнологій. Наприклад, в документах державної програми США «Національна нанотехнологічна ініціатива» є розгорнуте визначення, сформульоване авторитетними спеціалістами: «Нанотехнології – це дослідження і технологічні розробки на атомарному, молекулярному або макромолекулярному рівні в шкалі розмірів приблизно від 1 до 100 нм, що проводяться для одержання фундаментальних знань про природу явищ і властивостей матеріалів в наношкалі, а також для створення і використання структур, приладів і систем, які володіють новими якостями завдяки своїм малим розмірам. Нанотехнологічні дослідження і розробки включають маніпуляції, що контролюються, нанорозмірними структурами та їх інтеграцію в більш крупні компоненти, системи і архітектури» [8 – 9].

Але підсумовуючи думку більшості спеціалістів [8], нанонауку можна визначити як сукупність знань про структуру і особливості поведінки речовини у манометровому масштабі розмірів, а нанотехнологію і нанотехніку – як мистецтво створювати і використовувати об’єкти і структури з характерними розмірами в діапазоні від атомарних до ≈ 100 нм (хоча б в одному з трьох вимірів) [10, C.12 – 13]. Тобто таке визначення окреслює проміжну область, що займають нанотехнології – від світу окремих атомів, що досить точно описується квантовою механікою, до макросвіту, який підвладний континуальним теоріям (пружності, гідро- і електродинаміки тощо).

Квантова механіка Ква́нтова меха́ніка - фундаментальна фізична теорія, що в описі мікроскопічних об'єктів розширює, уточнює і поєднує результати класичної механіки і класичної електродинаміки. Ця теорія є базою для багатьох напрямів фізики та хімії, включаючи фізику твердого тіла, квантову хімію та фізику елементарних частинок.

Перехід до нанотехнологій, а саме до атомного конструювання будь-яких матеріалів, надає найважливіший результат – дематеріалізацію виробництва і різке якісне зменшення енерго- і ресурсоємності.

М.Роко виділяє чотири основні покоління нанотехнологічних матеріалів і продуктів, початок кожного з яких може визначатись появою перших комерційних прототипів (що відповідає певному рівню розвитку нанотехнологій). У табл. 1 приведено основні характеристики поколінь наноматеріалів і нанооб’єктів, що будуть з’являтися у недалекому майбутньому [11, С.291 – 292].



Таблиця 1.

Основні характеристики поколінь наноматеріалів і нанооб’єктів, що прогнозуються



пп

Покоління

Суттєві ознаки

Основні характеристики наноматеріалів і нанооб’єктів

1.

Перше покоління

(з 2001 р.)



Пасивні структури – синте-зовані для забезпечення на-перед заданих макроскопіч-них характеристик або функ-цій об’єктів, що створюють-ся

Нанопокриття, дисперсії наночасток і деякі об’ємні матеріали (наприклад, нано-струк-туровані метали, полімери, керамічні виро-би)

2.

Друге покоління

(з 2004 р.)



Активні структури – спро-можні реагувати на зовніш-ній вплив (механічний, елек-тронний, магнітний, фотон-ний, біологічний тощо) і поєднані з іншими мікроско-пічними пристроями і сис-темами

1. Нові типи нанотранзисторів, деякі компо-ненти підсилювачів на КМОП-структурах;

2. Ліки і хімічні препарати гостроспрямова-ної дії;

3. Деякі типи приводів, так звані «штучні м’язи»;

4. Адаптивні структури тощо



2.

Третє покоління

(з 2010 р.)



Трьохвимірні структури - синтезовані різними методами, включно з біологічними методами ієрархічної самоорганізації, при якій структури схожі на мікророботів, що самі роз-виваються і мають власну і змінну поведінку

1. Розробка гетерогенних наноструктур і супрамолекулярних систем, у поведінці яких можна виділити деякі принципи ево-люційного розвитку;

2. Штучні «органи» почуттів і біологічні «тканини» людського організму, які виробляються за допомогою спрямованого та ієрархічно організованого самозбирання;

Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.

3. В електроніці – поява обчислювальних та інформаційних нанопристроїв, дію яких буде засновано на квантових взаємодіях або на принципах фотоніки і спінтроніки (на основі використання спіну електронів);

4. Мікротехніка, тобто виробництво (наприк-лад, на основі систем, що само організують-ся) манометричних механоелектричних при-строїв (НЕМС);

5. Продукти і матеріали невідомих зараз ти-пів, які неодмінно виникнуть в результаті злиття технологій в рамках концепції NBIC. Ці технології будуть мати багатостадійний характер, тобто використовувати різні мето-дики на різних рівнях ієрархічного виробництва.


4.

Четверте

покоління

(з 2015 р.)


Гетерогенні молекулярні нано-структури – в яких кожна складна молекула є спеціалі-зованою наноструктурою з особливою побудовою і висо-кою функціональністю. Це, по суті, молекулярні пристрої, оскільки у вказані молекули будуть закладатись найсклад-ніші функціональні можливо-сті

1. Розвиток атомарно-молекулярної інжене-рії, основаної на ще невідомих закономірно-стях самоорганізації речовини;

2. «Проектування» макромолекул із заданими властивостями;

3. Створення нанорозмірних механічних при-строїв;

4. Спрямована і багаторівнева самоорганізація атомарних структур з квантово-механічним контролем процесів збирання;

5. Створення нанопристроїв для медичного контролю та лікування;

6. Забезпечення безпосередньої взаємодії між людиною і обчислювальними пристроями на рівні контакту нервових кінцевих частин з електронними мережами тощо.




Нанотехнології фактично знищують різницю між звичайними технологіями і, наприклад, біологічними процесами, створюючи нові напрями і нові межі досліджень і розвитку. Таким чином, в процесах на рівні наномасштабів виявляються об’єднаними або «злитими» ті характеристики і властивості, які на більш високих рівнях вивчення описуються окремо біологією, фізикою, хімією та інформаційними технологіями.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Проблема такого злиття наук на нанорівні видається виключно важливою і може мати революційне значення для подальшого розвитку науки взагалі [12, С.270 – 271].

  1. Конвергенція нано- і біотехнологій

Прикладом того, як проблема конвергенції, зокрема нано- та біотехнологій, виникала практично з початку розгортання нанодосліджень, може служити розвиток мікроелектронної промисловості в США, яка вже кілька десятиліть була й залишається однією з головних рушійних сил економіки цієї держави. Так, вже у 1988 р., коли було створено перший мікроскопічний двигун розміром біля 100 нм з використанням процесів виробництва МЕМС (мікроелектромеханічних систем), які засновані на методах виготовлення інтегральних схем у мікроелектроніці, стало зрозуміло, що відбувається «розмивання» границь між механікою і електронікою.
Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.
Подальше зменшення розмірів пристроїв до нанометричних масштабів призвело до «злиття» нанотехнологій з біологічними процесами [13]. Зокрема, коли деталі пристроїв стали наближатись до розмірів деяких функціональних макромолекул (типу ДНК або нуклеїнових кислот) виникла можливість створення дивовижних гібридних механізмів: наприклад, нанодвигуна на основі «об’єднання» мітохондріальної АТФази і металевого нанострижня [14].
Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Тобто, на мікрорівні різниця між живим і неживим не настільки очевидна, як на макрорівні (коли поєднання, наприклад, людини і механічного протезу призводить до появи істоти змішаної природи - кіборгу). При розгляді живих (біологічних) структур на молекулярному рівні стає очевидною їхня хімічна природа. Наприклад, АТФ-синтаза (комплекс ферментів, який присутній практично у всіх живих клітинах) за принципом своєї побудови і функціям являє собою мініатюрний електромотор. Гібридні системи, які розробляються сьогодні, наприклад мікроробот зі джутиком бактерії в якості двигуна, не відрізняються принципово від природних (вірусів) або штучних систем. Подібна схожість побудови і функцій природних біологічних і штучних нанооб’єктів призводить до особливо явної конвергенції нанотехнологій і біотехнологій [15, C.50]. В перспективі нанотехнології призведуть до появи нової галузі – наномедицини (та нанобіології) – комплексу технологій, що дозволяють управляти біологічними процесами на молекулярному рівні.

Взаємодія нано- і біотехнологій є двохсторонньою. В табл.2 представлено можливі результати конвергенції нано- і біотехнологій для вирішення проблем людства.

Таблиця 2.

Синергетичний ефект від конвергенції нано- і біотехнологій



пп

Глобальна проблема людства

Вплив нанотехнологій на розвиток біотехнологій

Вплив біотехнологій на розвиток нанотехнологій

1.

Депопуляція і старіння населення

1. Електронна промисловість одер-жить змогу випускати транзистори основних типів до 10 нм, які можна буде інтегрувати в схеми з біоло-гічними структурами [11];

2. Розробка нових методів діагнос-тики і лікування багатьох хроніч-них і важких захворювань. До 2015 року будуть створені датчики, які дозволять надійно реєструвати поя-ву в організмі злоякісних утворень на самих ранніх стадіях, що значно підвищить ефективність лікування і помітно знизить смертність від ра-кових захворювань [11];

3. Широке розповсюдження різних нанобіосистем, які стануть основ-ним засобом не тільки для дослід-ження організму, але й для самого процесу лікування. При розробці нових матеріалів і приладів дослід-ники будуть приділяти основну ва-гу збільшенню термінів експлуата-ції та забезпеченню їх біосумісності з тканинами організму людини [11];

4. Один з найбільш значущих напря-мів – можливість створення респі-роцитів (штучних еритроцитів) та мікробіворів (штучних лейкоцитів) [18];

5. Можлива модифікація форми біл-кової молекули за допомогою меха-нічного впливу (фіксація «наноско-бою») [19].


1. Біологічні системи надають ряд інструментів для будівництва нано-структур. Наприклад, створені ос-обливі послідовності ДНК, які при-мушують синтезовану молекулу ДНК згортатись у двохмірні і трьох-мірні структури будь-якої конфігу-рації [16]. Подібні структури можуть бути використані, наприклад, в яко-сті «лісів» для будівництва нано-структур;

2. Існує перспектива синтезу білків, які виконують задані функції з мані-пуляції речовиною на нанорівні (що,в свою чергу, потребує вирішення складної проблеми з вивчення прин-ципів згортання білків) [17];

Згортання білків (інколи фолдинг, від англ. Protein folding) - фізичний процес, у якому поліпептидна молекула згортається в характерну для даного білка тривимірну структуру. Кожний білок синтезується як лінійний поліпептид в процесі трансляції послідовності мРНК в лінійну послідовність амінокислот.

3. Створюються умови для поза-утробного відтворення людини, коли ембріони можна буде вирощувати у штучних матках – інкубаторах [20];

4. Клонування відкриває перспекти-ви для тиражування найбільш вдалих з генетичної точку зору індивідуумів, хоча для клонування людини необ-хідна розробка більш тонкої техно-логії, ніж існуючі;

Клонування людини - етична і наукова проблема кінця 20 і початку 21 століття, що полягає у можливості формування і вирощування принципово нових людських істот, які би не тільки ззовні, але й на генетичному рівні відтворювали того чи іншого індивіда, сьогодні чи раніше існуючого - разом з повною непідготовленістю до цього суспільства.

5. Генна інженерія разом з клонуван-ням надасть можливість створювати тварин і людей із наперед заданими властивостями, вести планову роботу з покращення видів, підтримуючи при цьому оптимальну чисельність нової популяції.


2.

Нестача про-довольства, вичерпання запасів сиро-вини і пали-ва, нова енергетика та енергозбе-реження

1. Нанотехнології дадуть змогу вирі-шити проблеми очищення води, збе-ріганя екологічно чистого палива, збільшення продуктивності грунтів;

2.Вирішення проблеми бідності [21], актуальність якої зростає з подаль-шим розвитком роботізації і комп’ю-терізації багатьох видів діяльності



1. Перехід на вирощування генномо-дифікованих продуктів та подаль-ший розвиток генетики;

2. Створення синтетичних продук-тів харчування, коли більша частина продуктів буде вироблятись на хі-мічних фабриках, а не на ланах [22].



3.

Екологічні проблеми


1. Швидко зростаючий напрям дос-ліджень з «драг-дизайну»: створення ліків за допомогою комп’ютерного конструювання,що на порядки більш ефективно, ніж пошуки будь-яких невідомих компонентів у різних рос-линах;

2. Вирішення проблеми забруднення води, повітря, суші за допомогою на-номембран і приладів на їх основі;

3. Створення і використання нано-фабрикатору (а в подальшому – на-нофабрик, наноассемблерів) спро-можні зробити непотрібною існуючі індустрію виробництва товарів і пе-реробку відходів.


1.Вирішення проблеми збереження біорізноманіття Землі за рахунок відтворення ДНК будь-якої істоти, що зникла, методами генної інжене-рії і клонування [23];

2. Створення генетичних кріобанків як для людей [24], так і для тварин [25].


В майбутньому тривалість життя людини буде зростати за рахунок нових медичних та інших методів. Наприклад, існуючі медичні методики, що використовують стовбурові клітини, дозволяють справляти не тільки омолоджуючу дію, а й в перспективі вирощувати з них цілком нові органи: починаючи від зубів і до серця, печінки, нирок.

Стовбурові клітини, також відомі як штамові клітини - це первинні клітини, що зустрічаються в усіх багатоклітинних організмах. Ці клітини можуть самовідновлюватися шляхом поділу клітини, а також можуть диференціюватися в досить велику кількість спеціалізованих типів клітин.
Вже сьогодні для медичних цілей вирощують січові міхури, суглоби, сосуди, м’язи тощо [26, C.126]. Тобто, в недалекому майбутньому можна буде очікувати не тільки збільшення тривалості життя, але й більш активну участь старшого покоління у функціонуванні суспільства (перш за все, у розвинених країнах). Це також допоможе знизити необхідність у залученні зовнішніх трудових ресурсів там, де їх потребують.
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
Трудові́ ресу́рси (або також трудові резерви) - поняття «марксистсько-ленінської» (комуністичної, сталінської або так званої «лагерної») політичної економії.



Таким чином, сьогодні розвиток нанотехнологій передбачає розвиток двох самостійних напрямів [27]:

  1. Створення нової технологічної культури, основаної на конструюванні макроматеріалів шляхом спрямованого маніпулювання атомами і молекулами на рівні нанорозмірів. Головне в цьому те, що створюються нові матеріали, необхідні практично для всіх галузей промисловості, тобто, мова йде про формування ринку принципово нової продукції в рамках існуючого економічного укладу.
    Галузь промисловості - сукупність споріднених підприємств, продукція яких має однакове економічне призначення, характеризується однотипністю використовуваної сировини, технологічних процесів, технічної бази, професійного складу кадрів і умов праці (електроенергетична, паливна, чорна та кольорова металургія, хімічна і нафтохімічна, машинобудівна, металообробна, лісова, деревообробна, легка, харчова та інші).
    Нові матеріали з якісно новими, покращеними характеристиками затребувані у всіх сферах – від медицини до будівництва, від інформатики до легкої промисловості тощо. Результатом цього стане еволюційна зміна технологічного і, як наслідок, соціально-економічного укладу суспільства;

  2. Другий напрямок, характерний вже для постіндустріального суспільства, складається з двох етапів:

  • Перший етап: поєднання можливостей сучасних технологій, в першу чергу, твердотільної мікроелектроніки як найвищого технологічного досягнення сучасності, з досягненнями в галузі пізнання живої природи (нанобіотехнології).
    Постіндустріалізм - теорія нової стадії розвитку суспільства, що слідує за індустріальним суспільством. Провідну роль у такому суспільстві відводиться галузі послуг, науці, освіті, а основним об'єктом діяльності стає торгівля інформацією.
    Мета цього етапу – створення гібридних антропоморфних технічних систем біонічного типу (тобто, вивчення «устрою» і можливостей людини та їх копіювання у вигляді модельних технічних систем). Намагання людства з розвитку науково-технічного прогресу – це бажання досягти в технологічних приладах тієї досконалості, яка закладена в кожній людині.
    Техні́чна систе́ма (ТС) - це штучно створена сукупність елементів і відношень (зв'язків) між ними, які утворюють цілісну структуру об'єкта, що має властивості, які не зводяться до властивостей елементів і призначена для виконання корисних функцій.
    Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.
    Сьогодні унікальні технології мікроелектроніки (наприклад, молекулярно-променева епітаксія, яка використовується для одержання тонких структур порядку розмірів атомів, а також нові структури – структури з квантовими крапками, створення і поведінка яких вже підпорядкована принципам самоорганізації) дозволяють, поєднуючи літографію і послідовні суміщення, виробляти інтегральні схеми найвищого порядку складності у будь-якій країні світу.
    Молекулярно-променева епітаксія, МПЕ (англ. Molecular-beam epitaxy, MBE) - метод епітаксіального росту кристалів в умовах надвисокого (10−8 Па) вакууму. Був винайдений на початку 1960-х у Bell Labs Дж.
    Таким чином, результатом першого етапу стануть платформи для створення нанобіосенсорів – принципово-нових гібридних систем, що будуть мати змогу відчувати, біонічного типу.

  • Другий етап: Інтеграція створених на першому етапі нанобіосенсорних платформ. Метою другого етапу стане створення технологій атомно-молекулярного конструювання і самоорганізації на основі атомів і біоорганічних молекул. В основі цього етапу лежить зближення і взаємопроникнення «неорганіки» і біоорганічного світу живої природи. Завдяки досягненням фундаментальної науки, що використовує, перш за все, рентгенівську фізику, розсіяння синхротронного випромінювання і нейтронів, ядерно-магнітний резонанс, суперкомп’ютери, стала очевидною структура біологічних об’єктів.
    Синхротро́нне випромі́нювання - випромінювання електромагнітних хвиль релятивістськими зарядженими частинками, що рухаються криволінійною траєкторією, тобто мають складову прискорення, перпендикулярну швидкості.
    Було визначено їх складну трьохвимірну просторову структуру, вивчено механізми функціонування цих біологічних молекул. Сьогодні людство підійшло до технологічних рішень, в основі яких лежать базові принципи живої природи. Тобто, починається новий етап розвитку, коли від технічного, модельного конструювання «устрою людини» на основі простих неорганічних матеріалів людство буде готове перейти до відтворення систем живої природи на основі нанобіотехнологій.
    Новий Етап - селище в Україні, в Чаплинському районі Херсонської області. Населення становить 72 осіб.
    Як результат, стає можливим створення біоробототехнічних систем.
  1   2   3


Скачати 362.01 Kb.

  • СИНЕРГЕТИЧНИЙ ЕФЕКТ РОЗВИТКУ NBIC – ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ЛЮДСТВА Матюшенко І. Ю.
  • Токійського університету
  • Основні характеристики поколінь наноматеріалів і нанооб’єктів, що прогнозуються
  • Конвергенція нано- і біотехнологій
  • Синергетичний ефект від конвергенції нано- і біотехнологій
  • Вплив біотехнологій на розвиток нанотехнологій 1. Депопуляція і старіння населення
  • Нестача про-довольства, вичерпання запасів сиро - вини і пали - ва, нова енергетика та енергозбе - реження