Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Іі. Електронний атлас – необхідний етап сучасної картографії

Скачати 388.45 Kb.

Іі. Електронний атлас – необхідний етап сучасної картографії




Скачати 388.45 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації21.05.2017
Розмір388.45 Kb.
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Мала академія наук України

Нововоронцовське районне наукове товариство

секція “ Географічне краєзнавство”

Сучасний підхід до картографування території України.
Історія України - процес формування держави Україна. Появі державності передував тривалий процес етногенезу українців. Після появи держави виникла українська нація як сукупність громадян.
Науко́ве товари́ство - товариство, яке об'єднує фахівців з певної наукової дисципліни (гуманітарної, природничої, технічної). Діяльність товариства зазвичай поширюється на певний регіон, державу або мовний чи культурний простір.
Націона́льна акаде́мія нау́к Украї́ни (НАН України) - вища наукова самоврядна організація України, що є найбільшим центром наукових досліджень в Україні. У складі НАН України станом на початок 2017 року діють 163 наукових установи та 46 організацій дослідно-виробничої бази, в яких працюють 31129 співробітників, в тому числі 15919 наукових працівників, серед яких 2402 доктори наук та 6814 кандидатів наук. На 01.01.2017 до складу НАН України входять 186 дійсних членів (академіків), 361 членів-кореспондентів та 98 іноземні члени. Керівні органи НАН України розташовані у Києві.
Краєзнавчий атлас Нововоронцовщини

(науково-дослідницька робота)

роботу виконала

член районного наукового товариства



Топчій Тетяна Віталіївна

учениця 11 класу

Хрещенівської загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів

Нововоронцовского району

Херсонської області


учитель-консультант

Квітка Оксана Григорівна

вчитель географії вищої категорії

Хрещенівської ЗОШ
2009 рік

План - зміст

Вступ ……………………………………………………………....

Загальноосві́тня шко́ла - масовий тип навчально-виховних закладів, які дають загальну освіту.
3

І. Історія розвитку картографії ………………………………...4
1.1. Перші друковані українські карти…………………………….6

1.2. Картографування території України

в середині ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття…….......8

1.3. Україна на російських картах ХVІІ – ХVІІІ століття……….12

1.4. Розвиток тематичного картографування в Україні………….16

1.5. Соціально – економічні карти ……………………………….21


ІІ . Електронний атлас – необхідний етап сучасної

картографії

2.1. Навчальні атласи у минулому ………………………………27

2.2. Формування сучасної картографічної школи……..………...29

2.3. Сутність і переваги електронних атласів та карт…………...30


ІІІ. Краєзнавчий географічний атлас Нововоронцовщини

Висновок…………………………………………………………..
А́тлас географі́чний - систематизований збірник географічних карт з одноманітним зовнішнім оформленням і змістом, підпорядкованим меті його складання.
33
Література…………………………………………………………34
Додатки…………………………………………………………….36


ВСТУП
Люди приходять у світ і відходять, а труди їхні залишаються вічними. Над цією землею, на якій ми з вами живемо, пролетіли віки й тисячоліття. Батьки наших батьків, діди наших дідів ведуть нас у сиву глибину сторіч до нашого коріння – родоводу, до наших джерел.

Одним з найцінніших джерел інформації про минуле і сучасне Землі є карта. Вона з'явилася дуже давно. Малюнки – карти людина використовувала ще у кам'яному віці. На Україні, в Черкаській області знайдено бивень мамонта, на якому є нанесений картографічний малюнок навколишньої місцевості .

Черка́ська о́бласть - адміністративно-територіальна одиниця України, розташована у центральній лісостеповій частині країни по обидва берега середньої течії Дніпра та Південного Бугу.
Вік знахідки – 15 тис. років . Перший географічний атлас створив давньогрецький вчений Клавдій Птоломей .
Клавдій Птолемей (або Клавдій Птоломей, грец. Κλαύδιος Πτολεμαῖος; бл. 87 - 165) - давньогрецький вчений (математик, астроном, географ, астролог), твори якого мали великий вплив на розвиток астрономії, географії та оптики.
Автором перших карт земель України був французький картограф Г. Боплан . Для того, щоб створити фізичну карту України, знадобилася праця багатьох поколінь картографів. На ній можна побачити територію країни в цілому : від Карпатських гір до Донецького кряжу, від Поліської низовини до Чорного моря , її ріки , озера і міста.

Карту як джерело географічних знань широко використовують у різних сферах діяльності людини : під час планування та проектування будівництва шляхів і населених пунктів, проведення геологічної розвідки і видобутку корисних копалин, у морській та авіаційній галузях , у військовій справі, у міському господарстві.

Геологорозві́дувальні робо́ти - комплекс спеціальних робіт і досліджень, що здійснюються з метою геологічного вивчення надр.
Доне́цький кряж - височина, північно-східна найвища частина Донецької височини. Розташована в межах Харківської (частково), Донецької та Луганської областей України і (частково) Ростовської області Росії.
Військо́ва спра́ва - складний термін, який може мати такі значення: В широкому розумінні охоплює всі питання військової теорії і практики, пов'язані з військовим будівництвом, підготовкою і діями Збройних сил, у мирний і воєнний час, підготовки населення країни на випадок війни.
Полісся - історико-етнографічна область, природно-географічний край, частина колишньої прабатьківщини слов'ян, давня етноконтактна зона. Полісся розташоване на території чотирьох держав: Білорусі, України, Польщі та Росії.
Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).
Видобуток корисної копалини (рос. добыча (полезного ископаемого), англ. mining, recovery, output; нім. Abbau m, Gewinnung f - кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу.
Дедалі частіше карту використовують у побуті людини . Щодня по радіо і телебаченню ми чуємо десятки географічних назв, термінів , зрозуміти які ми можемо лише тоді , коли знаємо карту , уявляємо місця , про які йдеться.
Топо́нім (від грец. топоним - місце і грец. όνομα - назва) - назва місцевості, регіону, населеного пункту, об'єкту рельєфу, будь-якої частини поверхні Землі, тобто географічна назва.
Карта допомагає нам орієнтуватися в просторі й часі.

Історію розвитку картографування вивчали учені різних часів Грюнберг Г.Ю. [5], Андреев Н.В. [1] та науковці сучасності такі як Сосса Р.І. [14 - 19] та інші . Але суспільство інформаційних технологій вимагає створення нових носіїв інформації, в тому числі і нових географічних карт.

Носі́й інформа́ції (англ. data medium) - матеріальний об'єкт природного або штучного походження, який здатен містити, зберігати і передавати інформацію.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Географічна карта, - зображення у певному масштабі території земної поверхні на площині, виконане за допомогою умовних знаків із застосуванням географічної (картографічної) проекції. Вона показує розміщення, властивості і зв'язки різних природних і соціально-економічних об'єктів та явищ.



Мета роботи – створення електронного краєзнавчого атласу мого району.
Основні завдання :

  • дослідити історію розвитку картографії на території України за матеріалами наукової та історичної літератури;

  • виявити сучасні тенденції в створенні карт та атласів;

  • довести переваги комп’ютерних технологій ;

  • упорядкувати зібраний мною краєзнавчий матеріал;

  • створити перший електронний атлас району.

Об'єкт дослідження – Нововоронцовський район Херсонської області

Предметом дослідження - природа , населення та господарська діяльність у межах району.
Госпо́дарська дія́льність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

В ході роботи використовувались методи глибокого аналізу періодичної преси, географічної літератури з метою збору первинної інформації. Вивчені матеріали краєзнавчих музеїв сіл району. Майже вся теоретична частина спирається на публікації в періодичних виданнях та матеріали, що розміщені у всесвітній мережі Internet. Метод порівняння географічного положення об’єкту дослідження з іншими районами області. Історичний метод дав можливість проаналізувати еволюцію створення карт території України, визначити які їх види найчастіше включалися в атласи.

Преса - друковані засоби масової інформації (періодичні друковані видання), які виходять під постійною назвою, з періодичністю один і більше номерів (випусків) протягом року. Під пресою розуміють газети, журнали, альманахи, збірки, бюлетені, рідше книги, листівки, що мають визначений наклад.
Географі́чне поло́ження - геопросторове відношення певного об'єкта до зовнішнього середовища, елементи якого мають або можуть мати на нього істотний вплив.
Періодичне видання - серіальне видання (зазвичай друковане), що виходить через певні проміжки часу, має заздалегідь визначену постійну щорічну кількість і назву нумерованих чи датованих, однотипово оформлених випусків, які не повторюються за змістом, мають однакову назву.
Краєзна́вчий музе́й - один із типів народних музеїв. Музеї цього профілю збирають, зберігають, вивчають і експонують матеріали, що розповідають про природу, економіку, історію і культуру певного краю (області, району, міста, села).
Всесві́тня мережа (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) - найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.
Історичний метод - метод дослідження, заснований на вивченні виникнення, формування та розвитку об'єктів у хронологічній послідовності. Завдяки використанню історичного методу досягається поглиблене розуміння суті проблеми і з'являється можливість формулювати більш обґрунтовані рекомендації по новому об'єкту.
За допомогою методу моделювання я намагалася систематизувати зібраний матеріал, створити карти, діаграми, схеми які б містили цікаву краєзнавчу інформацію. Гіперпосилання дали змогу доповнити картографічний матеріал текстовими додатками.



Наукову новизну роботи становить її краєзнавчий аспект.

Матеріали пошуково – дослідницької роботи можуть бути використані в організації « зеленого туризму» у районі як рекламний проспект, а також учнями та вчителями на уроках географії, історії, літератури, на факультативних заняттях, спецкурсах «Наш край» . Вони стануть у пригоді юним краєзнавцям району, допоможуть у підготовці до конкурсів, змагань. Органами місцевого самоврядування та відділу культури і туризму райдержадміністрації під час складання програм соціально-економічного розвитку та окремо програм з розвитку туризму територій.

Рекла́мний проспе́кт (від лат. prospectus - вигляд, огляд) - багатосторінкове, брошурне видання, що має як правило красиві ілюстрації.
Органи місцевого самоврядування - «виборні та інші органи територіальних громад, наділені повноваженнями вирішувати питання місцевого значення».

Зручність даного атласу в тому що карти можна змінювати, вносити нові дані. В роботі використані фотографії краєвидів краю відзнятих мною, а також жителями нашого району Благодарним П.І., Линником О.І.

Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Список використаної літератури включає 24 найменувань.



РОЗДІЛ І

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КАРТОГРАФІЇ

1.1 Перші друковані українські карти

Географічна карта – це зменшене , узагальнене зображення земної поверхні на площині за допомогою умовних знаків у певному масштабі.

Географі́чна оболо́нка (англ. geography envelope; нім. geografischer Mantel, m) - верхня комплексна оболонка Землі, що утворилася внаслідок взаємопроникнення і складної взаємодії окремих геосфер - літосфери, гідросфери, атмосфери і біосфери.
Карти дають правильне уявлення про земну поверхню та її частини.

Тисячі років тому на землях сучасної України жили люди, які ще не знали писемності. Але чи означає це, що вони не мали географічних знань. Первісні люди передавали своїм одноплемінникам і нащадкам географічні знання у вигляді схематичних зображень ( додаток 1).

Близько 2,5 тис. років тому територія сучасної України ввійшла до складу Ойкумени ( так стародавні греки називали відому їм заселену частину Землі), стала периферійною частиною античного світу.

Років тому - шкала часу, що широко використовується в археології, геології та інших науках для датування подій в минулому. Оскільки час відрахунку змінюється, стандартна практика пропонує використання 1950 року як еталонної точки «сучасності».
Ант́ичність (від лат. antiquus, також Класична епоха) - період історії від 800 року до н. е. до 600 року н. е. у регіоні Середземного моря.
Старода́вня Гре́ція - цивілізація в історії Греції, яка існувала на Балканському півострові від III тис. до н. е. до початку Середньовіччя бл. 600 р. нашої ери. Найбільший її розквіт припав на класичний період V-IV ст.
Людина (англ. human, нім. mensch) - жива, наділена інтелектом істота, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури. Відмінними рисами людини, які визначають її унікальність у Всесвіті, є її свідомість, здатність мислити і здатність до здійснення вільного вибору, приймати відповідальність за власні дії; наявність моральних суджень.
Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.
Територія України Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Саме з творів античних учених до нашого часу збереглися відомості про територію України, які є джерелами як географічних, так й історичних знань.

У І ст. н.е. землі на півдні України потрапили під владу величезної Римської імперії . Для управління цією імперією полководцям та сенаторам потрібні були географічні знання. Саме тому давньоримські вчені Страбон, Пліній Старший, Клавдій Птоломей створювали багатотомні описи – своєрідні енциклопедії стародавнього світу.

Пліній Старший, Гай Пліній Секунд (лат. Gaius Plinius Secundus (Maior); нар. 23 або 24 Комо, Північна Італія- пом. 25 серпня 79) - римський історик, письменник, державний та військовий діяч. Старшим його називають на відміну від його племінника, Плінія Молодшого.
Стародавній світ - термін, що описує всесвітню історію людства з початку писаної історії до Середньовіччя. Частково цю тему покривають статті Стародавній Єгипет, Стародавня Індія, Стародавній Китай, Стародавня Греція, Стародавній Рим та Межиріччя.
На їхніх сторінках є також опис « Сарматії» ( так тоді називались землі сучасної України) . Відомості для описів отримували з різних , не завжди достовірних джерел ( від військових легіонерів, купців тощо).

Першою друкованою вітчизняною картою вважається план – рисунок Києва у книзі Афанасія Кальнофойського « Тератургіма» ( Teratyrquma lubo cuda…, 1638), що була опублікована в Києво – Печерській лаврі польською мовою. У книзі вміщено три окомірні карти частин Києва у вигляді перспективних рисунків з детальнішим планово – перспективним зображенням печерська, в тому числі й плани Дальніх і Ближніх печер.

Ближні печери, теж Антонієві печери - комплекс підземних печер у Києво-Печерській Лаврі, де почивають мощі печерських подвижників.
Усі три зображення не мали жодних написів, а лише цифрові позначення. Це найдавніші із відомих сьогодні планів печер.

Карти лаврських печер опубліковані в « Патерику Києво – Печерському»

( 1-ше вид. – 1661; 2 – ге вид .- 1678). Печерський патерик – зібрання різноманітних агіографічних літописних оповідань з історії Києво – Печерської лаври – одна з найвизначніших пам’яток давньоукраїнського письменства. Протягом ХІІІ – ХV ст. патерик неодноразово доповнювався і редагувався. 1661 рік з ініціативи печерського архімандрита Інокентія Гізеля печерський Патерик видано церковнослов’янською мовою.

Києво-Печерський патерик - збірка оповідань про ченців Києво-Печерського монастиря, заснованого в середині XI ст.
Іноке́нтій Ґі́зель (нім. Innozenz Giesel, 1600 (?) - 18 (28) листопада 1683) - український православний діяч німецького походження. Родом з социніанської пруської сім'ї. Вчений-богослов, філософ, історик.
До нього додано також плани Ближніх і Дальніх печер, які вигравіював на дереві гравер Києво – Печерської лаври Ілля за оригіналами 1652 – 1655 рр.
Дальні печери - комплекс підземних печер Києво-Печерського монастиря. У Дальніх печерах почивають мощі 49 канонізованих святих. Нині загальна довжина підземних коридорів Дальніх печер становить 293 метри, Варязьких - 200 метрів.
( всього у книзі 23 ілюстрацій). Карти мали назви « Зображення печери преподобного Феодосія» та « Зображення печери преподобного Антонія», їх ще наприкінці ХІХ століття дослідив С.Т.Голубєв.

Ці карти були передруковані в Європі ( м. Йєна) у книзі пастора Іоана Гербінія « Релігійні київські підземелля» ( 1675) . Із 23 ілюстрацій до цього видання увійшло лише дві карти підземних споруд.

Підземні споруди (рос. подземные сооружения, англ. underground structures, нім. unterirdische Bauwerke n pl) - об'єкти промислового, культурного, оборонного та комунального призначення, які створюються у товщі землі чи масивах гірських порід.
Відзначимо кращу графічну якість карт йєнського видання порівняно з київським, що обумовило використання гравіювання на металі.

Наступними друкованими планами лаврських печер були гравюри Леонтія Тарасовича ( 1703), що були створені як додаток до видання патерика 1702 р. Пізніше ці гравюри скопіював Мартин Нехорошевський.

У 1693 р. український майстер – гравер Олександр – Антоній Тарасович виготовив маленьку карту як ілюстрацію для книжкового видання «Philosophia Rationalis» ( Краків). Основну частини карти займає територія України [14].


1.2 Картографування території України в середині ХVІІ – першій половині ХVІІІ століття

Економічний розвиток країн Західної Європи в нові часи, впровадження капіталістичних відносин сприяли подальшому розвитку картографії.

Нові часи (англ. Modern Times) - частково німий кінофільм Чарлі Чапліна. Дітям рекомендується перегляд спільно з батьками.
Капіталі́зм - суспільний лад, економічна система виробництва та розподілу, заснована на принципах приватної власності, особистої ініціативності, раціональності та ефективності використання наявних ресурсів, максимізації прибутку (капіталу).
Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
Потреба розвитку господарства, землевпорядкування, будівництва міст і шляхів, військові справи , освоєння нових територій вимагали створення точних і детальних карт. Використовувались математичні принципи побудови проекцій, проводились високоточні астрономічні вимірювання та інструментальні топографічні зйомки. У ХVІІ - ХVІІІ ст. для систематичних спостережень за небесними тілами засновувались державні обсерваторії, серед яких найбільшими були Паризька та Гринвіцька. Пізніше було відкрито обсерваторії в Берліні, Петербурзі, Відні. Картографічні роботи займали належне місце в діяльності заснованих академій наук – Паризької, Берлінської та Петербурзької.

Найбільшого економічного прогресу в ХVІІІ столітті у Західній Європі досягли Англія і Франція , що відбилося на розвитку астрономії, геодезії і картографії. Втрата Нідерландами економічної першості пригальмувала розвиток голландської картографії. У той же час прогресує картовидання в Німеччині.

З ХVІІ століття починається епоха загального та детального визначення розміру Землі, коли найбільшого значення набувають астрономічні та геодезичні вимірювання французьких вчених. З 1740 р. під керівництвом директора Паризької обсерваторії Жака Кассіні ( 1677 -1756) були розпочаті тріангуляційні роботи (« геометричний опис») на всю територію Франції.

Жак Кассіні (фр. Jacques Cassini; 18 лютого 1677 - 15 квітня 1756) - французький астроном і геодезист, син Джованні Доменіко Кассіні.

Розширення геодезичних відомостей про Землю і точні зйомки на основі наперед створеної опорної сітки – тріангуляції – спонукали картографів розробляти та укладати нові проекції , створювати нові карти. Французький географ Ніколас Сансон удосконалив еквівалентну проекцію Вернера . В середині ХVІІІ століття французький географ Р.Бонн ( 1727 – 1795) розробив для карти Франції особливу рівновелику проекцію, що дістала в подальшому дуже велике поширення. Французький астроном Жозеф - Ніколя Деліль ( 1688 – 1768), запрошений на початку ХVІІІ ст. Петром І на російську службу, розробив для карт Росії конічну проекцію на січному конусі. Способом вибору паралелей перерізу ця проекція пізніше була вдосконалена відомим математиком і астрономом Леонардом Ейлером ( 1707 – 1783) [15].

Нікола (Ніколя) Сансон (*1600-†1667) - французький історик і картограф. Народився 1600 року в Аббевіллі. Король Франції Людовик XIII призначив його придворним картографом. Активну діяльність починає з 1627 року.
Леона́рд Е́йлер (нім. Leonhard Euler; стандартна німецька - МФА: [ˈɔʏlɐ], стандартна швейцарська німецька - МФА: [ˈɔɪlər]); 15 квітня 1707, Базель, Швейцарія - 7 (18) вересня 1783, Санкт-Петербург, Російська імперія) - швейцарський, російський і німецький математик та фізик, який провів більшу частину свого життя в Росії та Німеччині.

Карти України Г. Боплана

З кінця ХVІ ст. посилюється польська експансія на українські землі. У Польській короні українські землі наприкінці ХVІ ст. були у складі таких воєводств : Руського , Белзького, Брацлавського, Київського, з 1635 р. – Чернігівського. До кінця ХV ст. належать початки організації українського козацтва в нижній течії Дніпра.

Козаки́ - члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського «Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів.
У середині ХVІ ст. була утворена військова організація запорізька Січ, яка мала вирішальний вплив на розвиток історії України в ХVІ – першій половині ХVІІІ ст..
Структура збройних сил - узагальнена структурована ієрархія збройних сил держави, що відповідає вимогам політики національної оборони, з урахуванням військового потенціалу країни та національних (військових) традицій.
Південні незаселені степи України в ХVІІ ст.. були пограничною зоною польських і татарських володінь.

Новий етап картографування України пов'язаний з появою карт, створених на основі інструментальних зйомок. Цей етап започаткували картографічні роботи французького військового інженера , архітектора і картографа Гійома Ле Вассера де Боплана ( 1600 – 1675), автора відомого « Опису України, кількох провінцій Королівства польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн» ( 1651).

Народився Г. Боплана, ймовірно, у Дьєппі 1600р. у знатній сім’ї , яка осіла в Нормандії . З релігійних міркувань 1630 р. покинув Францію і вступив на службу до польського короля.

Король Польщі - титул, що вживався для ознаменування правителів Королівства Польського, а згодом Речі Посполитої. Першим польським королем був Болеслав I Хоробрий. Цей титул існував від 1025 року - дати коронування Болеслава Хороброго і до 1795 року включно, поки його не заборонила Російська імперська влада.
З кінця1630 р. по березень 1647 р. Г. Боплан служив як військовий інженер у південно – східних воєводствах Речі Посполитої. Він керував фортифікаційними роботами на західних і центральних землях України ( Бар, Нове Конєцполе ( Саврань), броди, Кременчук, Кодак тощо), брав участь у створенні поселень у малозаселеній степовій зоні. 1647 р. Г. Боплан з невідомих причин був звільнений зі служби, переїхав спочатку до Гданська, а на початку 1648 р. повернувся до Франції. В останні роки свого життя створював карти Нормандії та Бретані.

Основна заслуга Г. Боплана як картографа - створення карт України ( Генеральна і Спеціальна) на основі власних спостережень і зйомок. За допомогою астролябії визначалися висота сонця і через його відхилення вираховувалась широта місцевості . Віддаль між населеними пунктами вимірювалась дорогоміром, який прикріплювався до сідла коня . Г. Боплан також відслідковував конфігурацію шляхів і річок , місця впадіння річок, положення населених пунктів відносно інших елементів географічної основи. Г. Боплан постійно працював над картами України, удосконалював зображення її території та доповнюючи карти новими географічними об’єктами ( додаток 2).

Хронологічно першою видано Генеральну карту України. Її першим варіантом була рукописна карта 1639 р. «Tabula Geographica Ukrainska»

( Українська географічна карта) масштабу близько 1 : 1 550 000 , яка міститься в рукописному атласі Фрідріха Гетканта , німецького фортифікатора, що перебував на службі в Польщі ( помер 1666 р. у Львові). На Українській географічній карті відображено 275 назв населених пунктів, 80 назв річок, 4 назви островів, 13 назв порогів, 4 назви лісів, 2 назви морів . Карта зберігається у військовому архіві у Стокгольмі.

Друге видання Генеральної карти України «Delineatio Generalis Camporum Desertorum vulgo Ukraina . Cum adjacentibus Provinciis»

( « Загальний план Дикого поля , простіше кажучи України, з належними провінціями» ) було гравійоване Вільгельмом Годієм ( 1601 – 1652 ) і надруковане у Гданську 1648 р.

Загальний план - поняття в кінематографі, телебаченні і (меншою мірою) фотографії, що визначає такий розмір зображення, коли людські фігури зображаються повністю разом з предметами, що їх оточують. Така композиція показує дію в цілому в навколишньому середовищі.
( масштаб близько 1 : 1 800 000 , південна орієнтація , 42х 54,5 см.) Карта постійно доопрацьовувалась.

Відомо декілька її варіантів. Так, видання 1660 р. «Сarte d'Ukranie Cotenant plusieurs Prouinces comprises entre les Confins de Moscouie et les Limites de Transiluanie» , гравійоване Ж.Тутеном у Руані як додаток до другого видання « Опису України» ( 1660 р.) дещо бідніше за змістом і рівнем виконання, ніж видання 1648 р. Карта доповнена зображенням Кримського півострова .

Кри́мський піво́стрів, Крим, також Таврія (крим. Qırım yarımadası, Qırım, Къырым ярымадасы, рос. Крымский полуостров, Крым) - півострів, розташований на півдні України, у межах Автономної Республіки Крим, Севастополя та частково півдня Херсонської області (північ Арабатської стрілки).

За масштабом , орієнтацією, розміром руанське видання ідентичне з картою 1648 р. Проте якщо на карті 1648 р. відображено 1293 об’єкти, у тому числі й 993 назви населених пунктів і городищ та 160 назв річок, то на карті 1660 року 1 223 назви об’єктів , у тому числі й 953 назви населених пунктів і городищ та 153 назви річок. Виділяють п’ять варіантів Генеральної карти України 1648 р. і шість варіантів карти 1660 р.

В атласі Ф. Гетканта міститься також план Козацької фортеці, який прийнято вважати першим картографічним твором Г.Боплана, присвяченим Україні.

Основна картографічна праця Г. Боплана « Спеціальний докладний план України разом з незалежними до неї воєводствами, округами та провінціями») – Спеціальна карта України масштабу близько 1: 450 000 – складається з восьми аркушів розміром 41,5 х 45см кожен. Вона вигравіювана і надрукована 1650 р. у Гданську В. Гордієм ( південна орієнтація). Це перша середньомасштабна військова топографічна карта великої території в Європі , на якій, крім річок, шляхів , лісів, гір зображено велику кількість населених пунктів ( усього 26 умовних позначень).

Карти топографічні (рос. карты топографические, англ. topographic maps, англ. surface contour maps; нім. topographische Karten f pl) - докладні, єдині за змістом, оформленням і математичною основою географічні карти, на яких зображені природні і соціально-економічні об'єкти місцевості з властивими їм якісними і кількісними характеристиками і особливостями розміщення.

Відомо декілька примірників Спеціальної карти, які відрізняються між собою численними змінами та доповненнями. Нові видання ставали інформативнішими завдяки збагаченню змісту та розширенню зображуваної території ( передусім західноукраїнських земель на 7 і 8 аркушах).

За́хідна Украї́на (також 'західноукраїнські землі - ЗУЗ) - термін, що вживається для означення ряду історичних українських земель, а саме: Буковини, Волині, Галичини, Поділля, Закарпаття, а також Західного Полісся.
На четвертому варіанті карти виявлено 164 підписані нові географічні об’єкти і 290 виправлень у назвах. Загалом виділяють чотири варіанти Спеціальної карти.

З інших карт України Г. Бонплана відомими є карти нижньої течії Дніпра та виявлені уже в ХХ ст. текстові карти невеликого формату до « Опису України» ( додаток 2).

У 1639 р. Г.Боплан проводив зйомку течії Дніпра і смуги прилеглої території. Під укладення карти значна увага приділяється відображенню укріплень і шляхів. Уперше карти Дніпра Г. Біплана «Tractus Borysthenis» були опубліковані на трьох аркушах у другому томі латинського видання атласу голландського картографа і видавця Йоана Блау ( 1597/98 – 1673)

« Atlas Maior » ( Амстердам, 1662), Перші два аркуші мали масштаб 1: 232 000, третій – 1: 463 000 . Ці карти перевидавались п’ять разів у французькій, голландській та іспанській версіях атласу Й. Блау ( 1663 – 1672 рр.). Карта Дніпра Г.Боплана публікувалась також у « Новому» та « Великому» атласі Я. Янсона і в атласах, що видавали його спадкоємці. Г.Боплан зробив найбільший внесок у розвиток картографування території України ХVІІ ст. Його карти, видані на основі інструментального знімання на високому картографічному рівні , довгий час були найавторитетніші в Європі щодо відображення території України. І хоч назва « Україна» зустрічалась на європейських картах ще в ХVІ - ХVІІ ст., проте саме завдяки картографічним творам Г.Боплана та їх численним переробкам в Європі утвердилась назва «Україна». Г.Боплан вніс також корективи у спотворене зображення України ( і Польщі) на тогочасних картах: зменшив розтягнення території з півночі на південь і збільшив відстань із заходу на схід ( Київ – Львів). Це дозволило пізніше, близько 1700 р., французькому картографу Гійому де л'Ілю ( Деліль, 1675 – 1726) точніше відобразити загальну конфігурацію Європейського континенту і позбутись під зображення Європи помилки К.Птоломея в надмірній витягнутості Середземного моря зі сходу на захід [16].

  1   2   3


Скачати 388.45 Kb.

  • Топчій Тетяна Віталіївна
  • Квітка Оксана Григорівна
  • І. Історія розвитку картографії ………………………………...4
  • ІІ . Електронний атлас – необхідний етап сучасної картографії
  • ІІІ. Краєзнавчий географічний атлас
  • Література
  • Донецького кряжу , від Поліської низовини
  • Мета роботи
  • Обєкт дослідження
  • Історичний метод
  • Наукову новизну роботи становить її краєзнавчий аспект.
  • Органами місцевого самоврядування
  • РОЗДІЛ І ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ КАРТОГРАФІЇ 1.1 Перші друковані українські карти
  • ( додаток 1).
  • Пліній Старший
  • 1.2 Картографування території України в середині Х V ІІ – першій половині Х V ІІІ століття