Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 3

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 3




Сторінка1/19
Дата конвертації13.03.2017
Розмір6.26 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19


Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова

Четверта міжнародна

науково-практична конференція
ІНФОКОМУНІКАЦІЇ – СУЧАСНІСТЬ

ТА МАЙБУТНЄ”


30-31 жовтня 2014 року


Збірник тез
Частина 3

Одеса


ОНАЗ

2014


УДК 621.39:004.9


Інфокомунікації – сучасність та майбутнє: матеріали четвертої міжнар. наук.-пр. конф. м. Одеса 30-31 жовт. 2014 р. – Ч.3. – Одеса: ОНАЗ, 2014. – 160 с.
ISBN 978-617-582-017-9
Даний збірник містить тези матеріалів, що представлені на четверту міжнародну науково-практичну конференцію “Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”, що проводиться 30-31 жовтня 2014 р. в Одеській національній академії звязку ім. О.С. Попова.
У збірник включені тези доповідей за такими напрямками:

– програмне забезпечення мереж зв’язку та телемедицина;



– телекомунікаційні системи.
Робочі мови конференції – українська, російська, англійська.

ISBN 978-617-582-017-9  ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2014




Програмний комітет

Воробієнко П.П.

голова, д.т.н., проф., ректор ОНАЗ ім. О.С. Попова

Каптур В.А.

заступник голови, к.т.н., проректор з наукової роботи ОНАЗ ім. О.С. Попова

Стрелковська І.В.

заступник голови, д.т.н., проф., декан факультету Інфокомунікацій ОНАЗ ім. О.С. Попова


Організаційний комітет

Антонов О.С.

доцент кафедри комп’ютерно інтегрованих технологічних процесів і виробництв ОНАЗ ім. О.С. Попова

Балан М.М.

к.т.н., доцент кафедри інформаційної безпеки та передачі даних ОНАЗ ім. О.С. Попова

Беркман Л.Н.

д.т.н., професор, завідуюча кафедрою телекомунікаційних систем Державного університету інфокомунікаційних технологій

Бобровнича Н.С.

к.е.н., доц., завідуюча кафедрою управління проектами та системного аналізу ОНАЗ ім. О.С. Попова

Бондаренко О.М.

к.ф.н., доц., відповідальна за наукову роботу ННІЕМ ОНАЗ ім. О.С. Попова

Васіліу Є.В.

д.т.н., директор Навчально-наукового інституту Радіо, телебачення та інформаційної безпеки ОНАЗ ім. О.С. Попова

Захарченко Л.А.

к.е.н., доцент, директор Навчально-наукового інституту Економіки та Менеджменту ОНАЗ ім. О.С. Попова

Калінчак О.В.

к.е.н., доц., завідуюча кафедрою економічної теорії ОНАЗ ім. О.С. Попова

Климаш М.М.

д.т.н., професор кафедри Телекому­нікації Національного університету „Львівська політехніка”

Ларін Д.Г.

к.т.н, доц. кафедри інформаційних технологій ОНАЗ ім. О.С. Попова

Лемешко О.В.

д.т.н. професор кафедри телекомунікаційних систем, ХНУРЕ

Лісовий І.П.

д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова

Ложковський А.Г.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою комутаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова

Нікітюк Л.А.

к.т.н., проф., завідуюча кафедрою мережі зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Орлов В.М.

д.е.н., проф., завідувач кафедрою економіки підприємства та корпоративного управління ОНАЗ ім. О.С. Попова

Поповський В.В.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою телекомунікаційних систем та ме­ре­ж Харківського національного уні­верситету радіоелектроніки

Проценко М.Б.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою технічної електродинаміки та систем радіозв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Розенвассер Д.М.

відповідальний за наукову роботу ННІ ІКПІ ОНАЗ ім. О.С. Попова

Семенко А.І.

д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем Державного університету інфокомунікаційних технологій

Стрельчук Є.М.


к.е.н., проф., завідувач кафедрою менеджменту та маркетингу ОНАЗ ім. О.С. Попова

Сукачов Е.О.

д.т.н., професор кафедри технічної електродинаміки та систем радіозв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Сундучков К.С.

д.т.н., професор кафедри інформаційно-телекомунікаційних мереж НТУУ «КПІ»

Тіхонов В.І.

д.т.н., доцент кафедри мереж зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Уривський Л.О.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою телекомунікаційних систем Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ»

Хіхловська І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерно інтегрованих технологічних процесів і виробництв ОНАЗ ім. О.С. Попова

Чорний Ю.П.

заст. директора ННІ ДЗН ОНАЗ ім. О.С. Попова



УДК 004.65

Архипов М.С.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

rosario_of_karas@mail.ru

Науковий керівник к.т.н., доц. Кокорєв О.В.
РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

РЕЗЕРВУВАННЯ ДАНИХ КОРИСТУВАЧІВ
Анотація. Розробляється програмне забезпечення для резервування даних користувачів. Для цього будуть розглянуті сучасні програми для резервування даних користувачів, технологія надлишкових масивів незалежних дисків різних рівнів (RAID), та файловий сервер Samba. Також будуть розглянуті сучасні засобі безпеки даних користувачів. Дане програмне забезпечення для резервування даних користувачів, рекомендується для корпоративних користувачів, так як, в їхній сфері діяльності, втрата інформації дуже дорого обходиться.
Резервне копіювання даних дуже важлива операція, яку повинен робити будь-який користувач, через певний проміжок часу. Резервне копіювання даних можна робити як в ручну, так і за допомогою спеціальних програми.

Резервне копіювання даних – процес створення копій важливої інформації, які зберігаються на інших сховищах даних (флешка, жорсткий диск DVD-диск, хмарний сервіс і так далі).

Практично у кожного користувача на комп'ютері зберігається важлива інформація, втрата якої може, як мінімум, розладнати користувача (особисті фото, колекція музики, робочі документи і так далі).

На жаль, інформація не може абсолютно надійно зберігається на комп'ютері. Відмова апаратної частини (жорсткий диск) чи вірусна атака і навіть неакуратність самого користувача (випадкове видалення інформації) можуть привести до втрати важливих даних. Щоб зберегти важливу інформацію необхідно робити резервне копіювання даних.

Резервне копіювання файлів і інформації дозволить захистити дані, у випадку якщо станеться вихід з ладу основного носія інформації (наприклад, жорсткий диск комп'ютера) або вірусної атаки.

Багато користувачів думають, що зробити резервну копію можна з декількох тек або з декількох файлів, але насправді типів резервних копій трохи більше.

Резервна копія операційної системи - це дуже корисна річ, якій багато, навіть досвідчені користувачі, нехтують. Треба всього один раз встановити операційну систему, драйвера і необхідні програми. Потім робиться резервна копія налагодженої операційної системи і якщо що то відбувається (вірусна атака або просто захаращення системи), то треба витратити 10 -15 хвилин що б відновити резервну копію, замість того що б витрачати не одну годину на нову установку і налаштування системи. Як правило, для резервного копіювання операційної системи використовують спеціальні програми або засоби Windows.

Резервна копія диска (розділу на вінчестері) – це спосіб, за допомогою якого, можна зробити резервну копію розділу жорсткого диска (наприклад, диск “Е”) і якщо станеться втрата даних, то можливо відновити всі файли які там зберігалися. Резервне копіювання диска можна зробити як за допомогою спеціальних програм, так і вручну.

Резервна копія окремих файлів і тек - це спосіб резервного копіювання, що часто зустрічається. В основному користувачі зберігають на одному диску фотографії, на іншому документи, на третьому улюблену музику. Окрім цього на цих дисках може зберігатися не дуже важлива інформація, резервну копію якої робити не обов'язково. У такому разі робиться тільки резервна копія цих самих файлів і тек, з різних дисків, а не копія цілого диска, а тим понад усе жорсткого диска комп'ютера.

Зазвичай таке резервне копіювання користувач робить в ручну, хоча можна використати спеціальні програми або засоби Windows.

Найбільш важливим резервне копіювання є для корпоративних користувачів, так як, в їх сфері, втрата інформації дуже дорого обходиться.

Огляд сучасних програм для резервування даннях користувачів

Існує ряд програм, які допоможуть швидко і легко налаштувати резервне копіювання усіх необхідних даних.

1. ABC Backup Prо - дуже простий, доступний продукт для створення резервних копій. Згідно твердженням розробників, освоєння їх програми не важко ніж заучування перших трьох букв латинського алфавіту. Налаштування всіх завдань здійснюється шляхом проходження від чотирьох до семи кроків, в залежності від типу завдання. Вся процедура структурована за допомогою Майстра.

2. Active Backup Expert Pro призначений виключно для створення резервних копій. Планування подій можна здійснювати за допомогою іншого продукту того ж розробника - Active Task Manager. Після першого старту програми запускається Майстер, що пропонує відразу організувати проект резервного копіювання.

3. ApBackUP - досить потужний програмний продукт, що володіє серією незвичайних, цікавих можливостей, відсутніх у конкурентів. За допомогою даної програми можливо призначати відразу кілька завдань резервного копіювання, кожна з яких буде виконуватися відповідно до власного графіка, зазначеним у планувальнику.

4. Auto Backup нескладна програма для автоматичного резервного копіювання важливої інформації на жорсткому диску з можливістю збереження даних усередині локальної мережі, а також на віддалених FTP-серверах.

5. Back2zip – дуже проста безкоштовна програма для створення резервних копій. Розробники реалізували в продукті лише мінімальний набір інструментів, якого, як не дивно, вистачає в більшості життєвих ситуацій. Робота Back2zip полягає у створенні архівних копій важливих документів за розкладом робити.

6. Backup4all вдало поєднує в собі широкі функціональні можливості і простоту освоєння. Створення нових проектів резервного копіювання здійснюється за допомогою Майстра. Усередині робочого вікна програми можливо переглядати деревоподібну структуру поточного проекту, виділяючи різні стани файлів - змінені, нові, виключені й інші. У якість заздалегідь визначених прикладів пропонується резервне копіювання папок «Мої документи» та «Мої малюнки», а також «Вибраного» Internet Explorer.


Технологія надлишкових масивів незалежних дисків (RAID)

RAID (англ. redundant array of independent disks - надлишковий масив незалежних дисків) - масив з декількох дисків (запам'ятовуючих пристроїв), керованих контролером, пов'язаних між собою швидкісними каналами передачі даних і сприймаються зовнішньою системою як єдине ціле. Залежно від типу використовуваного масиву може забезпечувати різні ступені завадостійкості і швидкодії. Служить для підвищення надійності зберігання даних і/або для підвищення швидкості читання/запису.

Її основні рівні: RAID 0, RAID 1, RAID 5, RAID 10.

RAID 0 не є справжнім RAID-рівнем, оскільки він не використовує надмірність для підвищення ефективності. В RAID 0 дані призначені для користувача і системні дані розподіляються по всіх дисках масиву. Це дає помітну перевагу перед використанням одного великого диска: якщо два різні запити вводу-виводу звертаються до двох різних блоків даних, то є чимала вірогідність того, що ці блоки розміщені на різних дисках, і два запити можуть бути оброблені, зменшуючи тим самим час очікування в черзі вводу-виводу.

RAID 1 відрізняється способом досягнення надмірності. У всій решті RAID-схем використовується який-небудь спосіб обчислень, тоді як в RAID 1 надмірність досягається простим дублюванням всіх даних. В цій схемі використовується те ж розщеплювання даних, що і в RAID 0, але кожна логічна смуга розміщується на двох різних фізичних дисках, так що для кожного диска масиву є дзеркальний диск, що містить точно такі ж дані.

RAID 5 - дисковий масив з чергуванням і «невиділеним диском парності». У RAID


5 блоки даних і контрольні суми циклічно записуються на всі диски масиву, немає асиметричності конфігурації дисків. RAID 5 отримав широке поширення, в першу чергу, завдяки своїй економічності. Продуктивність RAID 5 помітно нижче, особливо на операціях типу Random Write (записи у довільному порядку), при яких продуктивність падає на
10-25 % від продуктивності RAID 0 (або RAID 10), так як вимагає більшої кількості операцій з дисками.

RAID 10 - віддзеркалюватись масив, дані в якому записуються послідовно на декілька дисків, як в RAID 0. Ця архітектура являє собою масив типу RAID 0, сегментами якого замість окремих дисків є масиви RAID 1. Відповідно, масив цього рівня повинен містити як мінімум 4 диска (і завжди парна кількість). RAID 10 об'єднує в собі високу відмовостійкість і продуктивність. Твердження, що RAID 10 є самим надійним варіантом для зберігання даних, помилково, тому що, незважаючи на те, що для даного рівня RAID можливе збереження цілісності даних при виході з ладу половини дисків, необоротне руйнування масиву відбувається при виході з ладу вже двох дисків, якщо вони знаходяться в одній дзеркальної парі.


Використання програмних засобів ОС сімейства UNIX для резервування даних користувачів

Використання резервування даних на базі ОС сімейства показало себе з найкращої сторони, у зв’язку з несприйнятливістю к вірусам, які розповсюджуються у ОС сімействі Windows, та великій здатності захисту даних.

Samba — вільна реалізація мережевого протоколу SMB/CIFS. Samba випускається під ліцензією GNU. Назва Samba походить від SMB — назви протоколу, який використовується Microsoft Windows для мережевої файлової системи. Головною перевагою Samba є те, що з її допомогою можливо використовувати у мережі одночасно комп'ютери з операційними системами Windows та Unix, організовувати обмін файлами між ними без окремого Windows-сервера.
Литература

1. Климов К.Р. Резервування даних користувачів. Програмне забезпечення: підручник / К.Р. Климов – Київ: Blochok, 2014. – 238 с.

2. Соранов А.Д. Налаштування серверу Samba: підручник / А.Д. Соранов – Київ: Fadeon, 2012. – 13 с.

3. Онацький А.В. Захист інформації в телекомунікаційних системах и мережах. Асиметричні методи шифрування: підручник / А.В. Онацький, Л.Г. Йона. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2010. – 154 с.

4. Кисель В.А. Основи криптографії: підручник / В.А. Кисель, Н.В.Захарченко,
А.В. Кисель, А.И. Ляхов. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2010. – 27 с.

5. ДСТУ 3008-95. Документація, звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення: – Чинний від 1996-01-01. – К.: Держстандарт України. 1995. – 38 с.

6. ДСТУ ГОСТ 7.1: 2013. Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання. – Дата введення 2014-03-01. – К.: Держспоживстандарт України, 2014. – 47 с.

УДК 61:007

д.т.н., проф. Безрук В.М.

Харківський національний університет радіоелектроніки

bezruk@kture.kharkov.ua

Ніколаєв І. П.

магістрант

Харківський національний університет радіоелектроніки

nikolaiev.ihor@gmail.com
ІНФОКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗПІЗНАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНИХ СИГНАЛІВ У ТЕЛЕМЕДИЦИНІ
Анотація. Формулюється задача автоматизації аналізу структури нічного сну пацієнта за електроенцефалограмами. Пропонується алгоритм автоматизованого розпізнавання стадій сну за відліками електроенцефалограм, що передаються у цифровому вигляді відповідними каналами зв’язку. Розглядаються деякі особливості вибору пропускних здатностей та відповідних телекомунікаційних технологій для телемедичних мереж.
Вступ
Протягом останніх років відмічається розвиток і впровадження телемедицини в медичну практику. Телемедицина – це напрямок медицини, що використовує телекомуніка­ційні та інформаційні технології для надання консультацій та медичної допомоги пацієнтові незалежно від його місцезнаходження. Предмет телемедицини включає обмін за допомогою телекомунікацій і компьютеризовану обробку медичної інформації. Існують різні види медичних процедур: телемедичне консультування, біотелеметрія (телемоніторинг), домашня телемедицина, телескринінг, телеприсутність, телеасистування, дистанційне навчання. При цьому процес обміну та обробки характеризується видом переданої медичної інформації та способом її передачі.

У даній роботі наводяться особливості вирішення однієї із задач обробки медичної інформації – розпізнавання електроенцефалограм, що має місце у автоматизованій системі підтримки прийняття рішень при дистанцій постановці діагнозу пацієнта. Розглядаються деякі особливості вибору телекомунікаційних технологій в телемедицині.



Автоматизоване розпізнавання стадій сну пацієнта за електроенцефалограмами

Однією з задач телемедицини, з практичної точки зору, є більш ефективне використання висококваліфікованих лікарів-спеціалістів при дистанційній діагностиці захворювань пацієнтів. Деякі рутинні завдання обробки медичної інформації з достатньою точністю і надійністю може вирішувати деякі автоматизовані системи підтримки прийняття рішень, що базуються на відповідному математичному апараті. При цьому фахівець може заощадити витрати свого часу та зосередити свою увагу на прийнятті більш складних і важливих рішень, відповідних його досвіду та кваліфікації. До того ж, коли для постановки діагнозу застосовуються часто нестрого формалізовані методики прийняття рішення, використання відповідних строгих математичних методів може дати більш об’єктивні висновки щодо постановки діагнозу. Прикладом оптимізації праці лікарів-спеціалістів в телемедицині може служити використання автоматизованих систем віддаленої діагностики, що основані на методах розпізнавання електрофізіологічних сигналів [2].

Розглянемо особливості вирішення задачі автоматизованого розпізнавання стадій сну пацієнта за електроенцефалограмами, що передані по каналам зв’язку. Вивчення структури сну і його порушень займає важливе місце в сучасній експериментальній та клінічній медицині. Аналіз структури нічного сну відіграє важливу роль у діагностиці захворювань головного мозку. При функціональних захворюваннях нервової системи і при психозах скарги на порушення сну нерідко бувають основними, а іноді і єдиними. Дослідження структури нічного сну виявляється корисним і при аналізі функції і механізмів сну. Зокрема, актуальними стають дослідження структури сну в кардіологічній клініці у хворих на ішемічну хворобу серця, оскільки небезпечні кризи серцево-судинної системи - порушення серцевого ритму, інфаркт міокарда - часто виникають під час нічного сну.

При зміні функціонального стану мозку змінюється і характер його електричної активності. Встановлено, що електроенцефалограма (ЕЕГ) може служити індикатором рівня неспання мозку і адекватно відображати глибину сну. Успіхи, досягнуті в галузі вивчення організації сну, тісно пов'язані із застосуванням електроенцефалографічних методів дослідження. Однак розпізнавання стадій сну по записам ЕЕГ пов’язано зі значними витратами часу, оскільки запис ЕЕГ нічного сну займає сотні метрів паперової стрічки. Крім того, при візуальному аналізі використовуються тільки описові критерії для ідентифікації стадій сну, що породжує розбіжності серед фахівців при оцінці моментів переходу між стадіями.

Тому виникає необхідність об’єктивізації та автоматизації процесу дослідження структури сну пацієнта. Для цього можуть бути використані оцифровані та передані по каналам зв’язку відліки ЕЕГ, а також математичні методи розпізнавання стадій сну за ЕЕГ, що реалізовані на ЕОМ на приймальній стороні. Слід зазначити, що автоматизоване визначення стадій сну за ЕЕГ з використанням математичних методів розпізнавання пов’язане з певними труднощами, викликаних близькістю спектрального складу ЕЕГ для окремих фаз і стадій сну, істотною відмінністю ЕЕГ для різних осіб, виникненням різного роду артефактів.

В даній роботі запропоновано та досліджено метод розпізнавання сигналів, що базується на описуванні послідовності відліків ЕЕГ адекватною математичною моделлю у виді процесів авторегресії [2]. В результаті отримано авторегресійний алгоритм розпізнавання стадій сну за ЕЕГ, що може бути реалізований на ЕОМ. Це дає можливість створення системи автоматизованого розпізнавання стадій сну за ЕЕГ, яка може служити системою підтримки прийняття рішень при постановці лікарем діагнозу захворювань пацієнта.

При цьому система розпізнавання працює у двох режимах: навчання та розпізнавання. На етапі навчання по класифікованих реалізаціях ЕЕГ, які були накоплені для заданих стадій сну, оцінюються деякі параметри алгоритму розпізнавання. На етапі розпізнавання проводиться автоматичне прийняття рішення про відповідність спостережуваної та переданої каналом зв’язку реалізації ЕЕГ до однієї із заданих стадій сну пацієнта. По отриманим результатам розпізнавння лікар на основі свого досвіду робить відповідні висновки про захворювання пацієнта. При появі різного роду артефактів приймається рішення про приналежність ЕЕГ до невідомого класу.

Дану систему розпізнавання також можна реалізувати у багатоканальному варіанті, коли реалізації ЕЕГ надходять з декількох каналів енцефалографа. Це дає набагато більше інформації для розпізнавання, але в цьому випадку необхідно використати векторну авторегресійну модель і більш складний алгоритм розпізнавання ЕЕГ.

Алгоритм розпізнавання може бути реалізовано програмно на ЕОМ і використовуватися у системі підтримки прийняття рішень в телемедицині при дистанційній постановці діагнозу пацієнту по записам ЕЕГ, що передані відповідними каналами зв’язку.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   19



  • Частина 3 Одеса ОНАЗ 2014 УДК 621.39:004.9 Інфокомунікації – сучасність та майбутнє
  • ISBN 978-617-582-017-9 Даний збірник містить тези матеріалів, що представлені на четверту міжнародну науково-практичну конференцію “Інфокомунікації – сучасність та майбутнє
  • ISBN 978-617-582-017-9
  • Воробієнко П.П. голова, д.т.н., проф., ректор ОНАЗ ім. О.С. Попова Каптур В.А.
  • Організаційний комітет Антонов О.С.
  • Бондаренко О.М. к.ф.н., доц., відповідальна за наукову роботу ННІЕМ ОНАЗ ім. О.С. Попова Васіліу Є.В.
  • Калінчак О.В. к.е.н., доц., завідуюча кафедрою економічної теорії ОНАЗ ім. О.С. Попова Климаш М.М.
  • Ларін Д.Г. к.т.н, доц. кафедри інформаційних технологій ОНАЗ ім. О.С. Попова Лемешко О.В.
  • Лісовий І.П. д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова Ложковський А.Г.
  • Нікітюк Л.А. к.т.н., проф., завідуюча кафедрою мережі зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова Орлов В.М.
  • Розенвассер Д.М. відповідальний за наукову роботу ННІ ІКПІ ОНАЗ ім. О.С. Попова Семенко А.І.
  • Сундучков К.С. д.т.н., професор кафедри інформаційно-телекомунікаційних мереж НТУУ «КПІ» Тіхонов В.І.
  • Чорний Ю.П. заст. директора ННІ ДЗН ОНАЗ ім. О.С. Попова УДК 004.65
  • РОЗРОБКА ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕЗЕРВУВАННЯ ДАНИХ КОРИСТУВАЧІВ Анотац і я .
  • Огляд сучасних програм для резервування даннях користувачів
  • Технологія надлишкових масивів незалежних дисків ( RAID )
  • Використання програмних засобів ОС сімейства UNIX для резервування даних користувачів
  • ІНФОКОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ РОЗПІЗНАВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНИХ СИГНАЛІВ У ТЕЛЕМЕДИЦИНІ Анотація.
  • Автоматизоване розпізнавання стадій сну пацієнта за електроенцефалограмами