Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка1/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


Міністерство освіти і науки України

Одеська національна академія звязку ім. О.С. Попова

Четверта міжнародна

науково-практична конференція
ІНФОКОМУНІКАЦІЇ – СУЧАСНІСТЬ

ТА МАЙБУТНЄ”


30-31 жовтня 2014 року


Збірник тез
Частина 2

Одеса


ОНАЗ

2014


УДК 621.39:004.9


Інфокомунікації – сучасність та майбутнє: матеріали четвертої міжнар. наук.-пр. конф. м. Одеса 30-31 жовт. 2014 р. – Ч.2. – Одеса: ОНАЗ, 2014. –
144 с.
ISBN 978-617-582-016-3

Даний збірник містить тези матеріалів, що представлені на четверту міжнародну науково-практичну конференцію “Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”, що проводиться 30-31 жовтня 2014 р. в Одеській національній академії звязку ім. О.С. Попова.


У збірник включені тези доповідей за такими напрямком:

– інформаційні мережі та технології.


Робочі мови конференції – українська, російська, англійська.

ISBN 978-617-582-016-3  ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2014
Програмний комітет

Воробієнко П.П.

голова, д.т.н., проф., ректор ОНАЗ ім. О.С. Попова

Каптур В.А.

заступник голови, к.т.н., проректор з наукової роботи ОНАЗ ім. О.С. Попова

Стрелковська І.В.

заступник голови, д.т.н., проф., декан факультету Інфокомунікацій ОНАЗ ім. О.С. Попова


Організаційний комітет

Антонов О.С.

доцент кафедри комп’ютерно інтегрованих технологічних процесів і виробництв ОНАЗ ім. О.С. Попова

Балан М.М.

к.т.н., доцент кафедри інформаційної безпеки та передачі даних ОНАЗ ім. О.С. Попова

Беркман Л.Н.

д.т.н., професор, завідуюча кафедрою телекомунікаційних систем Державного університету інфокомунікаційних технологій

Бобровнича Н.С.

к.е.н., доц., завідуюча кафедрою управління проектами та системного аналізу ОНАЗ ім. О.С. Попова

Бондаренко О.М.

к.ф.н., доц., відповідальна за наукову роботу ННІЕМ ОНАЗ ім. О.С. Попова

Васіліу Є.В.

д.т.н., директор Навчально-наукового інституту Радіо, телебачення та інформаційної безпеки ОНАЗ ім. О.С. Попова

Захарченко Л.А.

к.е.н., доцент, директор Навчально-наукового інституту Економіки та Менеджменту ОНАЗ ім. О.С. Попова

Калінчак О.В.

к.е.н., доц., завідуюча кафедрою економічної теорії ОНАЗ ім. О.С. Попова

Климаш М.М.

д.т.н., професор кафедри Телекому­нікації Національного університету „Львівська політехніка”

Ларін Д.Г.

к.т.н, доц. кафедри інформаційних технологій ОНАЗ ім. О.С. Попова

Лемешко О.В.

д.т.н. професор кафедри телекомунікаційних систем, ХНУРЕ

Лісовий І.П.

д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова

Ложковський А.Г.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою комутаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова

Нікітюк Л.А.

к.т.н., проф., завідуюча кафедрою мережі зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Орлов В.М.

д.е.н., проф., завідувач кафедрою економіки підприємства та корпоративного управління ОНАЗ ім. О.С. Попова

Поповський В.В.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою телекомунікаційних систем та ме­ре­ж Харківського національного уні­верситету радіоелектроніки

Проценко М.Б.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою технічної електродинаміки та систем радіозв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Розенвассер Д.М.

відповідальний за наукову роботу ННІ ІКПІ ОНАЗ ім. О.С. Попова

Семенко А.І.

д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем Державного університету інфокомунікаційних технологій

Стрельчук Є.М.


к.е.н., проф., завідувач кафедрою менеджменту та маркетингу ОНАЗ
ім. О.С. Попова

Сукачов Е.О.

д.т.н., професор кафедри технічної електродинаміки та систем радіозв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Сундучков К.С.

д.т.н., професор кафедри інформаційно-телекомунікаційних мереж НТУУ «КПІ»

Тіхонов В.І.

д.т.н., доцент кафедри мереж зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова

Уривський Л.О.

д.т.н., проф., завідувач кафедрою телекомунікаційних систем Інституту телекомунікаційних систем НТУУ «КПІ»

Хіхловська І.В.

к.т.н., доцент кафедри комп’ютерно інтегрованих технологічних процесів і виробництв ОНАЗ ім. О.С. Попова

Чорний Ю.П.

заст. директора ННІ ДЗН ОНАЗ ім. О.С. Попова

УДК 621.391

Аванесов В.Н.

ОНАС им. А. С. Попова

vn93-93@rambler.ru

Научный руководитель – доц. Царёв Р. Ю.
ПЕРСПЕКТИВЫ ИНТЕГРАЦИИ SDN-ТЕХНОЛОГИИ

С СЕТЯМИ TCP/IP
Аннотация. В работе будет рассмотрена технология SDN и ее реализация на основе протокола OpenFlow, а также будет дана оценка преимуществам и недостаткам данной технологии и протокола. Кроме того в работе будет рассмотрена перспектива интеграции SDN с сетями TCP/IP.
С быстрым ростом объемов сетевого трафика и количества подключенных к сети устройств конфигурирование крупномасштабных сетей превращается в очень сложную задачу. Чтобы ее упростить, требуются серьезные изменения в подходах к построению, эксплуатации сетей и управлению ими. SDN означает пересмотр сетевой архитектуры, отделение управления от передачи данных и автоматизацию процесса администрирования сетевого оборудования. Однако в настоящее время SDN используют лишь крупные компании и интернет-гиганты.

Программно-конфигурируемая сеть (SDN от англ. Software-defined Networking, также программно-определяемая сеть) – сеть передачи данных, в которой уровень управления сетью отделён от устройств передачи данных и реализуется программно, одна из форм виртуализации вычислительных ресурсов.

Ключевые принципы программно-конфигурируемых сетей – разделение процессов передачи и управления данными, централизация управления сетью при помощи унифицированных программных средств, виртуализация физических сетевых ресурсов. Протокол OpenFlow, реализующий независимый от производителя интерфейс между логическим контроллером сети и сетевым транспортом, является одной из реализаций концепции программно-конфигурируемой сети и считается движущей силой её распространения и популяризации. Архитектура SDN приведена на рис. 1 [1].

В архитектуре программно-конфигурируемой сети выделяется три уровня:



  • инфраструктурный уровень, на котором функционируют сетевые коммутаторы и каналы передачи данных;

  • уровень управления – набор программных средств, физически отделённых от инфраструктурного уровня, обеспечивающий реализацию механизмов управления устройствами инфраструктурного уровня;

  • уровень сетевых приложений.

Концепция SDN позволяет превратить разработку и конфигурирование сети в задачу программирования.

В традиционной архитектуре уровень управления (т.н. control plane), к которому относится, например, процесс маршрутизации, и уровень передачи данных (т.н. data plane), отвечающий за пересылку пакетов с одного интерфейса на другой, сосуществуют в одном устройстве. Концепция SDN предусматривает передачу управляющих функций центральному серверу – т.н. контроллеру, таким образом заменяя традиционную распределенную модель маршрутизации на централизованную. Соответственно и процесс управления сетью, включающий создание маршрутов, является ни чем иным как программированием сети в целом. Для сравнения на рис. 2 приведены традиционная сетевая архитектура и сеть SDN.



Рисунок 2 – Разделение системы управления и передачи в архитектуре SDN.

(a) Традиционная архитектура с автономными сетевыми элементами,

(b) архитектура SDN с централизованной управляющей функцией)

Такой подход обладает рядом существенных преимуществ.

Во-первых, существенно упрощается сам процесс создания маршрутов. В отличие от сегодняшней сети, где маршрутизация – это распределенный итеративный процесс, при котором рабочая топология сети «вычисляется» совместно всеми устройствами, в SDN – это программа моделирования сети с заданными параметрами. Использование этой модели открывает новые возможности для создания сети с требованиями, немыслимыми в рамках традиционного инжиниринга трафика и с использованием стандартных протоколов маршрутизации.

Рассмотрим в качестве примера реконфигурацию сети в случае падения канала между какими-либо узлами сети. В традиционной модели маршрутизатор, подключенный к этому каналу, сообщит своим соседям об этом событии и все они независимо займутся разработкой новых маршрутов. При этом они будут распространять информацию об изменяющейся топологии своим соседям и т.д. В конце концов этот итерационный процесс закончится и сеть перейдет в новое состояние. В зависимости от сложности сети и используемых протоколов маршрутизации, этот процесс займет больше или меньше времени, но учитывая задержки при передаче информации, на каждой итерации произойдет совсем не мгновенно. Более того, этот процесс не является детерминированным, другими словами, повторись падение того же канала – не факт, что сеть перейдет в то же состояние.

В случае использования управляющего центра расчет новой топологии производится исходя из знания о всей сети в целом. Мы также можем задать необходимую топологию следующего состояния. Наконец, поскольку создание новой топологии – это число вычислительный процесс, он может быть выполнен значительно быстрее.

Во-вторых, значительно увеличиваются возможности для инновации. В традиционной распределенной модели необходимость приведения функциональности к общему знаменателю для возможности взаимодействия между независимыми устройствами определяет существенную консервативность системы по отношению к новшествам. Это приводит к «технологической окостенелости», что мы во многом наблюдаем в сегодняшней глобальной инфраструктуре Интернета. В SDN же инновация – это вопрос написания нового приложения.

Наконец в-третьих, вместо сложных и дорогостоящих маршрутизаторов можно использовать более простые устройства [2].

SDN и OpenFlow – не одно и то же. SDN означает более общую архитектурную концепцию разъединения уровня передачи данных и уровня управления. OpenFlow – это протокол, наиболее проработанный и стандартизованный, реализующий эту концепцию. Далее мы также рассмотрим несколько другой подход к реализации SDN, основанный на программировании сети с использованием существующих протоколов маршрутизации.

Идея OpenFlow проста и основана на наблюдении, что несмотря на существенные различия между сотнями моделей коммутаторов и маршрутизаторов, все они содержат таблицу передачи, определяющую базовую функцию передачи данных – для каждого входящего пакета переправить его как можно быстрее на определенный исходящий интерфейс. Более того, хотя формат этих таблиц различен, можно идентифицировать стандартный набор функций данного уровня.

Каждая запись абстрактной таблицы передачи OpenFlow является “правилом” и связана с так называемым «потоком» данных (flow). Поток определяется заголовком пакета – например, комбинацией адресов MAC, IP и номеров портов источника и получателя данных, хотя в принципе поток может состоять из пакетов с определенным (нестандартным) заголовком – например, для поддержки новых нестандартных протоколов. Не все элементы этой комбинации должны быть определены – например, поток может быть определен как весь трафик к некоторому хосту. В этом случае определенным является только один элемент – IP-адрес получателя данных.

Правило

(rule)



Действие

(action)



Статистика

(statistics)




Таймеры и счетчики пакетов



Передать на порт

Передать контроллеру

Отбросить пакет

Передать на стандартную обработку



Порт

MAC(s)

MAC(d)

Eth.type

VLAN ID

IP(s)

IP(в)

IP port(s)

IP port(d)

Рисунок 3 – Упрощенная структура таблицы передачи, OpenFlow 1.0



Другим элементом записи таблицы является «действие» (action), определяющее требуемую обработку пакетов потока. Основных действий четыре:

  1. Передать пакет на определенный порт (или определенные порты) коммутатора.

  2. Передать пакет контроллеру через «защищенный» канал. Контроллер – это управляющий центр сети, включающий центральную сетевую операционную систему и управляющие приложения, рассчитывающий топологию и маршруты, а также осуществляющий другие функции управления. Поэтому, как правило, первый пакет неизвестного потока отправляется контроллеру для определения правила и создания новой записи таблицы передачи.

  3. Отбросить пакет. Это действие может быть необходимым, например, в борьбе с компьютерными атаками.

  4. Наконец, пакет может быть направлен на «стандартную» обработку, например если OpenFlow-коммутатор также является стандартным коммутатором, маршрутизатором и т.п. Данная функциональность позволяет разделить потоки данных на потоки, управляемые OpenFlow, и потоки, управляемые другими механизмами, например, с помощью существующих протоколов маршрутизации. Благодаря этому, например, исследователи могут изолировать экспериментальный трафик от нормального, используя общую инфраструктуру.

Наконец, последний элемент содержит различную статистику – продолжительность потока, число полученных и переданных пакетов и т.п. [3].
Вывод. За SDN будущее – эта технология помогает решить множество задач. Однако в реализациях SDN могут применяться разные механизмы, и впоследствии их спектр, вероятно, станет еще шире. Безусловно, появятся новые способы построения сетей SDN. Скорее всего, будут создаваться гибридные, комбинированные сети, где сочетаются новые и традиционные подходы.

Преимущества SDN заключаются в стандартных открытых API для сетевых приложений и возможности создания операторами собственного ПО для управления сетью Очень важна экосистема приложений, формируемых вокруг той или иной платформы. Конкуренция платформ SDN — это конкуренция экосистем приложений. Именно экосистему будет оценивать заказчик при выборе платформы SDN. Такие экосистемы сейчас только формируются.
Литература

  1. Описание SDN-технологии ru.wikipedia.org/wiki/Программно-конфигурируемая_сеть.

  2. Маршрутизация в сетях SDN http://www.ripn.net/articles/SDN/

  3. SDN и другие технологии http://www.osp.ru/iz/ethernet/articles/13041880.



УДК 659.25:002.66

Балан М.М., Оніщишен С.А.

ОНАЗ ім. О.С. Попова

balan1@i.ua
ОПТИМІЗАЦІЯ САЙТУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Анотація.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Розглядається специфіка надання інформаційних послуг у навчальному закладі та низка заходів по оптимизації сайту навчального закладу.

Існуючі публікації по оптимізації сайту спрямовані на популяризацію і широке просування тих чи інших послуг, наданих власником сайту визначеному колу зацікавлених осіб – одержувачів цих послуг.

Оптимізація сайту навчального закладу має свої особливості, пов'язані зі специфікою навчального закладу, що охоплюють широке коло надання усіх видів інформаційних послуг у межах навчального закладу студентам і викладачам, а за його межами – абітурієнтам, випускникам, фахівцям, вченим інших навчальних закладів і організацій.

Завдання оптимизації сайту навчального закладу містить у собі багато різних напрямків для його реалізації, що стосуються технічних, інформаційних, технологічних, структурних, організаційних та ін. заходів.

Сайт навчального закладу відноситься до типу корпоративних сайтів і містить повну інформацію про навчальний заклад, події в житті в навчальному закладі, планованих заходах і т. ін. і мусить використовувати різні функціональні інструменти для роботи з контентом.

При виборі стратегії роботи сайту існують протиріччя, зв'язані зі збільшенням кількості наданої власником сайту інформації і зниженням пропускної здатності, що погіршує комфортні можливості одночасного одержання інформації великій групі користувачів. Задача підвищення швидкості роботи сайту вимагає спрощення його версії або пошуку нових відповідних рішень, що задовольняють користувача.

Прагнення до досконалості змушує користувача висувати нові вимоги до власника сайту по можливостях постійної доробки і поліпшенню сайту. Тому сайт повинний мати властивості відкритої інформаційної системи – можливості постійної його оперативної модернізації й удосконалювання під нові вимоги.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
При цьому він має бути захищений від можливого його злому несанкціонованим користувачем і проведення будь-яких сторонніх виправлень і доповнень.

Задача залучення користувача до проведення більшого часу на сайті вимагає крім надання інформаційних послуг і можливо великого та різноманітного мультимедійного контенту, що вимагають використання ефективних технічних, організаційних і ін. рішень.

Розглянемо технічні рішення по оптимізації продуктивності сайтів.

Підвищення швидкості роботи сайту можливо при використанні розширення PageSpeed Insights, що дозволяє аналізувати труднощі, зв'язані зі швидкістю завантаження сторінок, а також знаходити можливі способи їхнього рішення. Так плагін PageSpeed Insights є інтегрований з існуючим середовищем розробки і відповідає за аналіз практично всіх аспектів завантаження сторінки, включаючи статичні ресурси, DOM і часові діаграми. Технологія Native Client дозволяє безпечно впровадити PageSpeed Insights SDK без будь яких втрат у продуктивності. Завдяки цьому в рамках розширення можлива автоматична оптимізація зображень, файлів стилів і скриптів [1].

Необхідність використання нових рішень по оптимізації продуктивності сайтів припускає використання оптимізаторів у виді модулів веб-серверів, плагінів для різних CMS, використання хмарних сервісів, наприклад, CloudFlare, основа якого є брандмауер і розподілена мережа доставки контенту (CDN), має ефективні функції автоматизованих засобів оптимізації ресурсів сайту, додаткові заходи захисту, інтерфейс аналізу користувальницького трафіка і можливість зробити сайт доступним 100 % часу [2].

Існують і інші інструменти, застосування яких може привести до помітного поліпшення продуктивності сайту, однак їх вибір повинний відповідати технічним можливостям сайту навчального закладу.

Швидкість завантаження сторінок сайту впливає на основні показники зажаданності сайту, зв'язані зі зниженням інтересу і сприйняття відвідувачів, зі зниженням ефективності наданих інформаційних повідомлень. Це природний негативний ефект поганого сприйняття інформації з повільних сайтів, що розсіюють увагу користувачів і заважають її сконцентрувати.

Існує і суб'єктивний параметр сприйняття й оцінки досвіду взаємодії з визначеним сайтом, коли звичайному користувачеві завантаження сторінки здається на 15 % довше, ніж є на самій справі. Відомо, що якщо сайт завантажився в допустимий час, припустімо, за вісім секунд, то користувач проведе на ньому менше часу, чим якби сайт завантажився за три секунди [2].

Відомі різні методики збільшення швидкості завантаження сайтів, що дозволяють помітно скоротити час появи інформації у користувачів.

Крім технічних рекомендацій з оптимізації продуктивності сайтів слід зазначити і ряд ефективних психологічних прийомів роботи з користувачами:

- прогресивний рендеринг сторінки – завантаження елементів сторінки одна за одною, причому перша сторінка з'являється за 0,3-0,4 секунди – за час протягом якого моргає око;

- подача індикаторів прогресу – якщо затримка надання інформації перевищує п’ять секунд то користувачеві безупинно надаються повідомлення про поточний стан запиту «Збереження», «Відправлення», але не надаються стандартні вказівки необхідних дій типу «Очікуйте», що спричиняють негативну реакцію;

- використання замість індикаторів прогресу різного виду анімації завантаження запитуваної інформації, причому бажано, щоб анімації відповідали характеру запитуваної інформації або специфіці навчального закладу;

- відмовлення від використання вказівок часу, що залишився до кінця завантаження, що не завжди відповідає фактичному і може привести до відмовлення від одержання інформації;

- використання у дизайні оформлення білого кольору – одержання інформації з таких сторінок здається користувачеві більш швидкою, хоча будуть завищені при цьому вимоги до швидкості завантаження таких сторінок [3].

Сайт навчального закладу повинний відповідати принципам юзабіліті в концепції зручності при використанні програмного забезпечення, логічності і простоти в розташуванні елементів керування і запитів, як ступеня, з яким продукт може бути використаний визначеними користувачами для досягнення певних цілей з належною ефективністю і продуктивністю, що задовольняють вимогам Міжнародного стандарту ISO 9241-11 [4].

Найважливішим завданням наповнення сайту крім навчальної, наукової, довідкової літератури, подання організаційного і різноманітного інформаційного обслуговування є оволодіння вільним часом студента, заняття його дозвілля і надання цікавого проведення часу на сайті шляхом розміщення на сайті всіляких розважальних програм, конкурсів, форумів, цікавих анкет і тестів.

Названі заходи щодо оптимізації сайту навчального закладу складають лише невелику частину можливих напрямків по удосконалюванню роботи сайту і підвищенню його ефективності, а в цілому дозволять эфективніше використовувати робочий час користувача і, в сучасних умовах гострої недостачі його, корисно заощаджувати.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



  • Частина 2 Одеса ОНАЗ 2014 УДК 621.39:004.9 Інфокомунікації – сучасність та майбутнє
  • ISBN 978-617-582-016-3
  • I SBN 978-617-582-016-3
  • Воробієнко П.П. голова, д.т.н., проф., ректор ОНАЗ ім. О.С. Попова Каптур В.А.
  • Організаційний комітет Антонов О.С.
  • Бондаренко О.М. к.ф.н., доц., відповідальна за наукову роботу ННІЕМ ОНАЗ ім. О.С. Попова Васіліу Є.В.
  • Калінчак О.В. к.е.н., доц., завідуюча кафедрою економічної теорії ОНАЗ ім. О.С. Попова Климаш М.М.
  • Ларін Д.Г. к.т.н, доц. кафедри інформаційних технологій ОНАЗ ім. О.С. Попова Лемешко О.В.
  • Лісовий І.П. д.т.н., професор кафедри телекомунікаційних систем ОНАЗ ім. О.С. Попова Ложковський А.Г.
  • Нікітюк Л.А. к.т.н., проф., завідуюча кафедрою мережі зв’язку ОНАЗ ім. О.С. Попова Орлов В.М.
  • Розенвассер Д.М. відповідальний за наукову роботу ННІ ІКПІ ОНАЗ ім. О.С. Попова Семенко А.І.
  • Сундучков К.С. д.т.н., професор кафедри інформаційно-телекомунікаційних мереж НТУУ «КПІ» Тіхонов В.І.
  • Чорний Ю.П. заст. директора ННІ ДЗН ОНАЗ ім. О.С. Попова УДК 621.391
  • ПЕРСПЕКТИВЫ ИНТЕГРАЦИИ SDN-ТЕХНОЛОГИИ С СЕТЯМИ TCP/IP Аннотация .
  • УДК 659.25:002.66 Балан М.М., Оніщишен С.А. ОНАЗ ім. О.С. Попова balan1@i.ua ОПТИМІЗАЦІЯ САЙТУ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ