Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка12/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18

До активних складових мережі доступу FTTH відносяться:

1) Сервісний вузол – пара пристроїв, що виконує функції маршрутизаторів, які забезпечують завершення клієнтських підключень в своїй зоні обслуговування, (окремими зонами обслуговування являються: кожна область, АРК Крим, м. Севастополь, а також м. Київ, в якому розташовано 5 зон), маршрутизацію трафіку між ними та на магістральну мережу в межах певного сервісу (Інтернет, L2VPN, L3VPN).

2) Вузол дистрибуції – пара пристроїв, що виконують функції комутації Ethernet кадрів, які призначені для організації транспортних з'єднань між сервісним вузлом та вузлами агрегації з забезпеченням концентрації трафіку для підвищення рівня утилізації високошвидкісних інтерфейсів на пристроях сервісного рівня.

3) Вузол агрегації - пристрої, що виконують функції комутації Ethernet кадрів, який встановлюється на майданчику доступу (АТС) та призначений для організації транспортних з'єднань між вузлами доступу та вузлом дистрибуції чи іншим вузлом агрегації з забезпеченням концентрації трафіку для підвищення рівня утилізації високошвидкісних інтерфейсів на пристроях дистрибуції. В якості інтерфейсів підключення до вузла дистрибуції або транзитного вузла агрегації використовуються від 1 до 4 оптичних інтерфейсів 10G (швидкість передачі трафіку 10 Гбіт/с). Вузол агрегації встановлюється в разі наявності від 3 та більше пристроїв доступу в межах одного або декількох найближчих майданчиків доступу (АТС). Вузол агрегації підключаються до іншого вузла агрегації в випадку відсутності технічної можливості або економічної недоцільності організації зв'язку до вузла дистрибуції.

4) Вузол доступу - пристрої, що виконують функції комутації Ethernet кадрів, до яких безпосередньо підключені термінальні пристрої кінцевих споживачів через оптичні одноволоконні лінії зв’язку. Кожний комутаційний пристрій доступу Ethernet налічує абонентські порти, які забезпечують швидкість передачі трафіку 100 або 1000 Мбит/с, а також має не менш ніж 2 оптичних порти з інтерфейсами 10G для підключення до вузла агрегації. Комутаційні пристрої розміщуються в телекомунікаційній шафі. Максимальна ємність на одну шафу 1500 абонентських портів. Типова ємність 1152 абонентських порта на одну шафу.

5) Термінал клієнта (СРЕ). Термінальні пристрої можуть бути двох типів:

- медіаконвертор оптичного одноволоконного інтерфейсу з транспортним протоколом Ethernet в інтерфейс з середовищем передачі на мідному кабелі з рознімним з’єднувачем RJ45. До вказаного рознімного з’єднувача підключається обладнання споживача послуг;

- сервісний маршрутизуючий термінальний пристрій з одним оптичним одноволоконним лінійним портом Ethernet 100 або 1000 Мбіт/с, та від 4 до 8 портів Ethernet 100/1000Base-T для підключення обладнання споживача (комп'ютери, IP телефон, IP приставка для IPTV) з підтримкою мережі WI-FI.



Пасивні складові мережі доступу FTTH складаються з:

1) Станційний сегмент мережі FTTH – частина мережі доступу FTTH, що складається з оптичного кросу з великою щільністю портів, станційного кабелю для з’єднання кросу з вузлом доступу та кабелю, з оболонкою, що не розповсюджує горіння до пристанційної муфти.

2) Магістральний сегмент мережі FTTH – частина мережі доступу, яка складається з пристанційної муфти, магістрального оптичного кабелю, з’єднувальних та магістральної розгалужувальної муфти.

3) Розподільчий сегмент мережі FTTH – частина мережі доступу, яка складається з розподільчого оптичного кабелю та домових розподільчих муфт.

4) Абонентський сегмент мережі FTTH – частина мережі доступу, що прокладається всередині будинку від домової розподільчої муфти до квартири споживача та закінчується модулем абонентської розетки та шнуром світловодним з’єднувальним (ШСЗ) (патчкордом) у квартирі споживача.

5)Абонентський сегмент складається з внутрішньобудинкової та внутрішньоквартирної частин.

6) Внутрішньобудинкова частина складається з волоконно-оптичного кабелю міжповерхового прокладання, поверховим розподільчим боксом на останньому поверсі, етажних розгалужувальних пристроїв та модуля абонентської розетки. Від волоконно-оптичного міжповерхового кабелю можуть відгалужуватись волокна на кожному поверсі та прокладатись в захисній трубці під стелею до місця встановлення абонентської розетки. В разі необхідності (на двох останніх поверхах, або при пошкодженні) довжина волокна може бути збільшена за допомогою додаткової волокнної вставки, яка зрощується з основним волокном за допомогою механічного з’єднувача (при цьому має бути передбачено захист механічного з’єднувача). Модуль абонентської розетки мережі FTTH – пластикова коробка якою завершується відгалужене від кабелю міжповерхового прокладання оптичне волокно, де передбачене місце для зберігання запасу волокна та встановлення одного або кількох оптичних рознімних з’єднувачів.

7) Внутрішньоквартирна частина – частина мережі доступу FTTH, що складається з ШСЗ (оптичного патчкорду) до терміналу абонента та іншого обладнання кінцевого споживача.

Запропонована класифікація пасивних та активних компонентів мереж доступу за технологією FTTH дозволить ефективно побудувати системи обліку та моніторингу, забезпечить одноманітність підходів при підготовці нормативних документів ПАТ «Укртелеком», які стосуються проектування будівництва технічної експлуатації волоконно-оптичних мереж доступу.
Література


  1. FTTH Handbook. Edition 5 (Довідкове керівництво по мережам FTTH. 5-е видання). Fibre to the Home Council Europe (06/02/2012). – 119 р.

  2. Стандарти ІSО.

  3. Рекомендації ITU.

УДК 621.395.7

Petruchek V.V.

ONAT n.a.. A.S.Popov

vpetruchek@gmail.com

Supervisor - c.t.s., Associate Professor. Bubentsova L.V.
Research Of Features of Knowledge Management Technology

To Improve The Efficiency Of An Enterprise
Annotation. Features of the technology of knowledge management (KM) with the aim of creating the conditions in the company in which his IT infrastructure will serve as a powerful innovative resource are considered in this work.
The needs of society are a powerful incentive for the development of the economy.

The main prerequisite of economic need for "knowledge management" was the transformation of knowledge into a valuable asset market and the desire of enterprises and organizations to use it to enhance their competitive advantage.

Any organization that wants to succeed in the current farm's global information economy required an intelligent, comprehensive and easy to use system for inventory management of knowledge that can not only efficiently provide access to knowledge, but also facilitate the acquisition of new knowledge.

Modern information technologies (Information Technology, IT) are an integral part of process of fundamental change in management structure (reengineering [1,2]), significant design factor for its success, main instrument for the formation of new features, including opportunity of management of stock of knowledge.

Progress in IT leads to increased demand for reengineering. The use of IT in the enterprise allows to better interact with customers and organize new way of service, finance, information.

At present, the success achieved mainly companies and organizations whose leadership can organize technological and organizational processes, based on the growth of its creative component of work. Taking this into account, in today's world desperately needed new methods of development of organizations, and  their IT infrastructure.

IT infrastructure implements the exchange of knowledge and information in the enterprise. It is essential to create an environment in which the information received, the accumulated knowledge and experience are EFFECTIVELY used to perform important tasks for the enterprise. In many cases an important role in providing practical IT infrastructure play technology solutions.

In recent years Ukrainian companies created technology solutions portals or other depositories used with the word "knowledge". They randomly filled with information and formalized knowledge (letters, reports, etc.) according to the principle "everything matters ." However, no organizational procedures for the effective operation of such resources are  used. Clear answer how the process of sharing knowledge and information in such an approach are controlled and evaluated can not be given. The answer may be the embodiment of knowledge management system.

The structure of such a system should include technological, organizational, and human components. The result of successful knowledge management system must be the organization of effective exchange of information and knowledge.

The concept of knowledge management technology is based on the increasing part of the creative work, that is symbiosis of humanitarian and engineering approaches for the development of IT-infrastructure, which today is the most popular tool for transformation. The result of implementation of technology of knowledge management is to create conditions in the company in which the acquired knowledge will foster multyplicitive effect relative to other factors of production, affecting the efficiency of their application.


Purpose of this work is to study features of the technology of knowledge management (KM[5]) with the aim of creating the conditions in the company in which his IT infrastructure will serve as a powerful innovative resource.

This paper analyzes approaches to the study of information - syntactic and semantic [5], the main components of the KM in the enterprise. Also three components of the knowledge management system - people, processes and technology [4] were analyzed but the main focus of research has been made on the technology component.



It was also studied the problem of working with unstructured knowledge [4] that has anthropogenic features, in most cases created by man. The features of a technology KM: access to information, collaboration and content management. Proposed decision to be taken in the design of knowledge managment system in the enterprise.
Conclusions:

  • With the technology of knowledge management organization will be able make a profit from the amount of knowledge or intellectual capital at its disposal.

  • Profits can be made in the case, if the knowledge can be applied to create a more effective and efficient processes. As traditional methods of re-engineering, knowledge management gives the company an immediate financial results - thanks to reduced costs (no longer need to "reinvent the wheel") or an effect of a different kind, for example, by reducing the production cycle (product is created faster, deliverd it to consumers faster, receiving of payments are faster), which improves cash flow.

  • Key decisions examined by the work in the description of the process of developing the KMS  can be used during the design of a particular enterprise knowledge management system.


Literature:

    1. Блинов А. О., Рудакова О. С. Системное управление проведения реинжиниринга бизнес-процессов организации // Экономические науки. – 2011. – № 9.

    2. Абдикеев Н.М., Киселев А.Д.  Управление знаниями корпорации и реинжиниринг бизнеса /Под науч.ред. д-ра техн.наук, проф. Н.М.Абдикеева. – М.: ИНФРА-М, 2011 – 382 с.

    3. http://www.smart-edu.com/upravlenie-znaniyami/upravlenie-znaniyami.html.

    4. http://www.smart-edu.com/upravlenie-znaniyami/osnovy-tehnologii-upravleniya-znaniyami.html.

    5. http://bigc.ru/publications/bigspb/km/itkm/



УДК 621.395.7

Порхун А.О.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

necidaaa@gmail.com

Науковий керівник  доц. Нікітченко В.В.
ВИЗНАЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕНОГО ПОКАЗНИКА ЯКОСТІ ДЛЯ ЗАСОБІВ КЛАСТЕРИЗАЦІЇ ІЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯМ ОБРАЗУ ЦІЛІСНОЇ СИСТЕМИ
Анотація. Розглядається множина програмних оточень для створення обчислювальних кластерів типу SSI. Аналізуються існуючі зразки програмного забезпечення кластеризації із збереженням образу цілісної системи. Для можливості порівняння визначається сукупність критеріїв, яким в подальшому надаються відповідні значення шляхом експертної оцінки. В якості математичного забезпечення порівняння використовуються методи багатокритеріального аналізу. Обчислено значення інтегрального показника якості для кожного зразка програмного забезпечення.

На даний час кластерні технології мають значне розповсюдження в різних областях інформаційних технологій. В залежності від сфери застосування це можуть бути кластери високої доступності, кластери з балансуванням навантаження, або обчислювальні кластери. Останні в своїй побудові використовують одну з двох технологій:

- наявність сукупності програмних бібліотек, які дозволяють процесам обмінюватись інформацією через сегмент мережі. При цьому користувач інформований про використання таких бібліотек, і розрізняє окремі мережні вузли;

- створення образу єдиної системи, що приховує неоднорідний та розподілений характер наявних ресурсів, і надає їх користувачам та застосункам у вигляді єдиного обчислювального ресурсу. Така технологія отримала назву SSI – Single-System Image.

Загалом кластери типу SSI мають кілька характерних рис та особливостей побудови. Серед них, наприклад, здатність процесів до міграції між різними вузлами кластера з адміністративних причин або задля балансування навантаження. Також можемо говорити про єдиний простір для процесів, єдиний простір пам’яті, єдиний простір введення/виведення, єдину ієрархію файлів та загальну систему управління завданнями. При цьому варто зауважити, що не обов’язково всі можливості мають бути наявні для окремого зразка програмного забезпечення.

Послідовність встановлення значень узагальненого показника якості, та власне порівняння програмного забезпечення SSI-кластерів зручно представити у вигляді алгоритму, кроки якого приведено далі.

Крок 1. Формування списку альтернатив серед програмних втілень SSI-кластерів, які будемо оцінювати та порівнювати.

Крок 2. Вибір критеріїв оцінки з деякого універсального набору, а також вибір додаткових критеріїв, які враховують специфіку засобів кластеризації.

Крок 3. Вибір методу багатокритеріальної оцінки, що в найбільшій мірі враховує особливості досліджуваних об’єктів.

Крок 4. Аналіз наявних альтернатив, відповідно до обраного методу багатокритеріальної оцінки.

Крок 5. Визначення результатів порівняння та висновки щодо кількісних показників якості програмного забезпечення SSI-кластерів.

Програмне забезпечення SSI-кластерів характерне насамперед для Unix-подібних операційних систем.
UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) - операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін включає в себе вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX.
Будемо оцінювати кілька зразків таких програмних оточень, які можна вважати типовими представниками SSI-кластерів – HP TruCluster Server[1], MOSIX [2] та Kerrighed [3].


Для виконання другого кроку алгоритму будемо спиратись на положення міжнародного стандарту якості програмного забезпечення ISO/IEC 9126 [4]. Окрім типових критеріїв внутрішньої та зовнішньої якості, а також якості у використанні, визначимо додаткові критерії для більш повної оцінки досліджуваних зразків. Отримана по аналогії з [5] структура критеріїв приведена на рис. 1.

Так само, як у випадку [5], серед особливостей досліджуваних зразків можна визначити:

  • порівняно невелика кількість альтернатив;

  • слабка структуризація, за якої оцінювальні критерії мають здебільшого не кількісний, а якісний характер;

  • критерії альтернатив утворюють ієрархічну структуру, в якій характеристики якості уточнюються більш детальними вкладеними критеріями.

Виходячи з таких міркувань, в якості математичного інстумента для порівняння оберемо метод аналізу ієрархій AHP (Analytic Hierarchy Process).

Метод аналізу ієрархій детально описаний в [6]. Серед головних його дій: зображення поставленої задачі у вигляді ієрархічного дерева, елементами якого є критерії та субкритерії, і виконання в подальшому попарних порівнянь для складових кожного рівня дерева. Так, наприклад, у таблиці 1 подані дані матриці порівнянь субкритеріїв зручності використання.





Рисунок 1 – Структура критеріїв оцінки засобів SSI-кластеризації
Таблиця 1 – Матриця порівнянь субкритеріїв зручності використання

Критерій

1

2

3

4

5

Простота адміністрування і експлуатації (1)

1

1/5

9

2

2

Простота розгортання (2)

5

1

9

2

2

Наявність допоміжної документації (3)

1/9

1/9

1

1/2

1/2

Наявність графічного інтерфейсу (4)

1/2

1/2

2

1

5

Супроводжуваність(5)

1/2

1/2

2

1/5

1

Далі послідовність нескладних математичних обчислень дозволяє через набір матриць порівнянь сформувати сукупність векторів пріоритетів для відповідних критеріїв, які для наочності зображені на рис. 2 в вигляді діаграми.





Рисунок 2 – Діаграма важливості критеріїв порівняння засобів кластеризації
Наступним суттєвим етапом є власне порівняння програмного забезпечення SSI-кластеризації, що здійснюється аналогічно до порівняння критеріїв. Процедура порівняння альтернатив включає розрахунки власного вектора матриці порівняння, індекса узгодженості та відношення узгодженості. В кінцевому результаті маємо загальні показники якості досліджуваних програмних продуктів (див. табл. 2).
Таблиця 2 – Загальні показники якості досліджуваних альтернатив

Назва альтернативи для порівняння

Сукупний показник якості

MOSIX

0.4581

HP TruCluster Server

0.2057

Kerrighed

0.3359


З отриманих результатів можемо зробити висновок, що найбільш переконливо виглядає SSI-кластер на базі MOSIX. Також, окрім загальної оцінки, при безпосередньому впровадженні відповідного програмного забезпечення варто враховувати особливості існуючого програмного оточення, а ще додаткові міркування замовника.
Література

  1. HP TruCluster Server V5.1B-3 Overview [електронний ресурс]. Режим доступу: http://hp.com/products/quickspecs/12274_div/

  2. Офіційний сайт проекту MOSIX [електронний ресурс]. Режим доступу: http://mosix.com/

  3. Офіційний сайт проекту Kerrighed [електронний ресурс]. Режим доступу: http://kerrighed.org/

  4. ISO/IEC 9126-1:2001. Software engineering – Software product quality – Part 1: Quality model (Міжнародний стандарт).

  5. Nikitchenko V.V., Filimonova T.I. Parallel programming interface comparative analysis // Третя міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Інфокомунікації – сучасність та майбутнє», Одеса, 2013.

  6. Саати Т. Принятие решений. Метод анализа иерархий. – М.: Радио и связь, 1993. – 278 с.



УДК 621.395.7

Rapchynska Zoia

ONAT n.a. O.S. Popov

HS Anhalt

rapchins@gmail.com

Superviser: Prof. Dr.-Ing. Nikituyk L.A.

Superviser: Prof. Dr.-Ing. E. Siemens
ELABORATION OF A SOFTWARE AND LAB ENVIRONMENT

FOR IN-DEPTH OWD ANALYSIS ON WIRELESS LINKS USING LTEST
Abstract: Research of optimal transfer protocol for organization of a reliable data transfer between serial devices for GPRS/EDGE and UMTS networks with subsequent using it in elastic jitter buffer algorithm. The main criterion for finding optimum is the minimum one-way delay (OWD). Performing analysis of one-way delays for reliable transport protocols. Based on this analysis the most optimal one has to be chosen for using in the Serial-to-GSM gateway.
In packet-based networks, one-way delay and jitter are measured by sending a precisely time-stamped test packet across the network under test. Time-stamping is performed by the originating test node; the receiving test node then compares the time stamp of the test packet with the time of its reference clock and the difference is the one-way delay. Two key factors affect the resolution and accuracy of these one-way measurements: clock synchronization error between the test unit's reference clocks, and the intrinsic error of the measurement device itself. Both of these must be minimized to provide a meaningful one-way delay measurement, if the error approaches even a tenth of a millisecond, the accuracy will be insufficient.

For the task of this master thesis, it is important to identify a transport protocol with minimal one-way delay value. Solving of the problem of high delays of reliable data transport protocols is crucial for better functioning of elastic jitter buffer algorithm, which intended for handling jitter between serial devices in GPRS/EDGE and UMTS networks.

UDP (User Datagram Protocol) does not provide reliability at all, TCP (Transport Control Protocol) provides reliability but it leads to bigger delays during the data transfer. TCP provides reliable data transfer, transmits data in a sequence and in a stream. TCP is vulnerable to denial of service (DoS) attacks, such as SYN-flood attack. In UDP, the transfer of data is unreliable, because it is a connectionless protocol. UDP does not contain an in-built congestion control mechanism to detect path congestion. If stringent rules for reliable data transfer are implemented in applications that use UDP, the implementation causes additional overhead and complexity in the applications. So was decided to research first UDT (UDP-based data transfer) and SCTP (Stream Control Transmission Protocol) which can succeed an have minimal delay value.

UDT was designed for data intensive applications over high speed wide area networks, to overcome the efficiency and fairness problems of TCP. As its name indicates, UDT is built on top of UDP and it provides both reliable data streaming and messaging services. It has user-define congestion control algorithm that should inherit from and overload the proper functions.

SCTP is a connection-oriented transport layer protocol that enables reliable transfer of data over IP-based networks and offers all the features that are supported by TCP and UDP. It also overcomes certain limitations in TCP and adopts the beneficial features of UDP. The designers of SCTP originally intended it for the transport of telephony (Signaling System 7) over Internet Protocol, with the goal of duplicating some of the reliability attributes of the SS7 signaling network in IP. So SCTP with it features can show good results in studied networks.

Tests have to be carried out in empirical way. Two PCs are interconnected by EDGE in one case and UMTS in other case. For analysis of one-way delays a powerful network performance test tool LTest has been used, in which C source code for UDT and SCTP support has to be implemented for further measurements. LTest tool shows the behavior of each packet at the network, perform advanced time and one-way delay measurements with nanosecond resolution (using custom HPTimer library for Linux time retrieval), has internal system clock synchronization mechanism and different traffic sources models.

For carrying out of measurements next setup was organized:

- Two PC with Linux operation system Ubuntu 13.10;

- 3G Modem ZTE WCDMA Technologies MSM supplied two modes: GPRS/EDGE and UMTS;

- E-plus mobile operator card;

- LTest software version: 3-Neew TP.5 upgraded with UDT (version 4) and SCTP protocols;

- Script written to automatize measurement process, script to automatize plotting of results;

- Gnuplot software for plotting results of tests .

A lot of measuring samples obtained (5 samples on each data rate), on different rates. For EDGE/GPRS there are rates from 5 kbps — 50 kbps, for UMTS from 5kbps — 100kbps with a step of 5 kbps. Obtained measurement samples reduced to average, obtained minimum and maximum one-way delay values. Based on first results, UDT (that can handle an errors and provides reliability) although enters a little bit larger delays it influence not so much and in comparison with it reliability can play a better role than UDP.



1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   18



  • Пасивні складові мережі доступу FTTH складаються з
  • УДК 621.395.7
  • Conclusions
  • Unix-подібних операційних систем