Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка14/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

Література

1. Шерепа І.В. Глобальна інформаційна інфраструктура: навчальний посібник з підго­товки спеціалістів та магістрів / Шерепа І.В., Шулакова К.С. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2009. – 172 с.

2. Інфокомунікаційні послуги. Особливості послуг зв’язку нового покоління [електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.znanius.com/3574.html?&L=2.

3. Воробієнко П.П. Телекомунікаційні та інформаційні мережі: Підручник для вищих навчальних закладів. / П.П. Воробієнко, Л.А. Нікітюк, П.І. Резніченко. – К.: САММІТ-КНИГА, 2010. – 640 с.: іл.



УДК 621.395.7

Сокур Д.І.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

ucdemon@gmail.com

Науковий керівник  к.т.н., доц. Бубенцова Л.В.
АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОТОКОЛІВ МАРШРУТИЗАЦІЇ

З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ МАРЕЖІ
Анотація. Проведено дослідження факторів, що впливають на пошук ефективних маршрутів в мережі, аналіз особливостей протоколів маршрутизації RIP, OSPF, EIGRP, виділені найбільш істотних критерії порівняння протоколів, а також фактори, що впливають на їх вибір в корпоративній мережі.
Сьогодні важко знайти підприємство, організацію, компанію або навчальний заклад, яке не мало б мережевої інфраструктури. Практично всі сучасні мережі є маршрутизуючими. З ростом розмірів мережі компанії для підтримки її нормальної працездатності мережевому адміністратору доводиться переходити від статичної маршрутизації до динамічної і, отже, до використання одного з протоколів динамічної маршрутизації. Оскільки вибір протоколу істотним чином впливає на ефективність і надійність роботи мережі організації в цілому, він повинен бути добре обгрунтований.

Метою даної роботи є дослідження факторів, що впливають на пошук ефективних маршрутів в мережі, аналіз особливостей протоколів внутрідоменної маршрутизації і виділення найбільш істотних критеріїв порівняння протоколів, а також факторів, що впливають на їх вибір в корпоративній мережі.

В процесі роботи були виділені наступні чинники, що впливають на пошук ефективних маршрутів в мережі [1-4]:

• Топологія і складність мережі. Необхідно передбачити наявність резервних ліній зв'язку в мережі, що забезпечують її надійне функціонування (доступність серверів і мережевих сегментів) у разі відмов мережевого обладнання та основних ліній зв'язку.

• необхідність подальшого масштабування. Можливості деяких протоколів в цьому сенсі обмежені.

• Завантаженість мережі. Для мереж з високим коефіцієнтом завантаженості ліній зв'язку має значення здатність протоколу до перерозподілу потоків даних.

• Вимоги до надійності мережі. Допустимий час простоїв або нестабільності в роботі мережі через відмову її вузлів залежить від роду діяльності організації, і визначається можливими фінансовими збитками або небезпекою порушення виробничого циклу.

• Вимоги до захисту інформації в мережі. Ці вимоги визначаються ступенем ризику, пов'язаного з потраплянням інформації про адреси та маршрутах в мережі в руки зловмисників, що особливо важливо для мереж, що мають зовнішні канали зв'язку.

• Необхідність підключення маршрутизовані сегмента до вже існуючої мережі. В цьому випадку слід звернути увагу на сумісність протоколів маршрутизації і засобів їх реалізації.

• Можливість організації програмних маршрутизаторів. При невеликому трафіку в мережі або на окремих її ділянках від маршрутизаторів не потрібна висока продуктивність. В таких випадках з економічної точки зору буває вигідніше використовувати замість апаратного маршрутизатора універсальний комп'ютер з декількома мережевими картами і програмним забезпеченням (ПЗ) з функціями протоколів маршрутизації. Однак не для всіх протоколів маршрутизації є відповідне ПО, а від складності протоколів залежить кількість споживаних обчислювальних ресурсів комп'ютера.

• Кваліфікація і суб'єктивні уподобання обслуговуючого персоналу. Складність налаштування маршрутизаторів і адміністрування мережі при використанні різних протоколів суттєво відрізняються. При наявності необхідних можливостей в декількох протоколах немаловажно врахувати зручність та наявність досвіду роботи з одним з протоколів в адміністратора мережі.

Дослідження факторів, що впливають на пошук ефективних маршрутів в мережі, обумовив виділення наступних вимог мережі до протоколу маршрутизації [1-2]:

• Швидкість збіжності. Ця характеристика протоколу визначає тривалість тимчасового інтервалу можливої нестабільної роботи мережі, в перебігу якого протокол виявляє недоступний маршрут, вибирає новий маршрут і розповсюджує нову інформацію по мережі. Швидкість реакції на зміни в мережевій топології особливо важлива при підтримці важливих додатків, що вимагають високого ступеня готовності мережі. Протоколи, основані на методі вектора відстані, вимагають більшого часу для збіжності, ніж протоколи з вибором станом каналу зв'язку, тому що інформація про новий шлях передається від одного маршрутизатора до іншого побічно без вказівки джерела її походження в процесі періодичних розсилок.

• Можливість врахування в метриці (критерії) вибору найбільш раціонального маршруту різних характеристик маршруту. Метрики можуть розраховуватися на основі однієї або кількох характеристик шляху. До найбільш вживаним характеристикам шляху відносяться: кількість переходів (проміжних маршрутизаторів в дорозі); пропускна здатність каналів зв'язку; затримка пакета в дорозі; надійність (частота виникнення помилок в каналах зв'язку); навантаження (завантаженість маршрутизаторів і каналів зв'язку); вартість (довільне значення, яка призначається адміністратором на підставу як перерахованих вище, так і інших міркувань, наприклад фінансових). Метрики, обчислювані на основі декількох показників, забезпечують більшу гнучкість при виборі маршруту. Можливості протоколу підтримувати одночасно кілька метрик дозволяють задовольняти вимоги QoS-трафіку (Quality of Service) різних додатків.

• Можливість балансування навантаження між декількома маршрутами. Можливість зберігання в таблицях маршрутизації декількох маршрутів до однієї мережі (з рівними або навіть відмінними метриками) дає можливість маршрутизатору знижувати завантаження ліній зв'язку, шляхом поперемінної відсилання пакетів по кожному з маршрутів. Слід звернути увагу на те, що балансування навантаження може викликати проблеми в тих випадках, коли додаток використовує дейтаграмні протоколи канального і транспортного рівнів, які не нумерують і, отже, не відновлюють порядок проходження пакетів, як це робить, наприклад, транспортний протокол із установленням з'єднання ТСР.

• Можливість об'єднання маршрутів на співпадаючих ділянках. Наявність даної функції сприяє зниженню відносної складності великої мережі, скорочення кількості записів в таблицях маршрутизації і прискоренню пошуку в них. Об'єднання маршрутів вимагає, щоб протокол маршрутизації підтримував маски підмереж змінної довжини і був здатний поширювати інформацію про мережевих масках разом з інформацією про мережевих маршрутах.

•Максимальна кількість маршрутизаторів в мережі визначає можливості її масштабування. Це обмеження побічно пов'язане з іншими характеристиками протоколу маршрутизації, що впливають на його здатність працювати у великій мережі (наприклад, швидкістю збіжності, часткою смуги пропускання мережі, необхідної для передачі службових повідомлень протоколу).

• Необхідність попередньої логічної підготовки мережі. Деякі протоколи маршрутизації для досягнення відповідного рівня масштабування (зменшення споживання обчислювальних ресурсів маршрутизаторів і смуги пропускання мережі) передбачають виділення в мережі логічних областей і зв'язків між ними. Впровадження таких протоколів може потребувати серйозної інженерного опрацювання проекту мережі (її топології та схеми адресації).

• Забезпечення безпеки при обміні маршрутною інформацією. Потрапляння інформації в руки зловмисників може становити загрозу безпеці мережі. В таких випадках підтримка протоколом маршрутизації методів аутентифікації джерела і шифрування маршрутної інформації набуває важливого значення.

• Доступність програмного забезпечення (ПО) реалізації протоколу маршрутизації. Проколи можуть бути відкритими і підтримуватися різними виробниками апаратних маршрутизаторів і ПО для універсальних комп'ютерів, а можуть бути закритими і реалізуватися тільки певними компаніями.

• Перспективність - реалізація в протоколі перспективних можливостей (наприклад, протоколу IP6, підтримка трафік інжинірингу).

Проведений аналіз вимог мережі до протоколів маршрутизації обумовив вибір критеріїв порівняння, згідно з якими проведена порівняльна характеристика ключових протоколів - OSPF, EIGRP, RIPv2. Результати представлені в табл.1.


Таблиця 1 Порівняльна характеристика протоколів маршрутизації

Критерії /

протоколи

RIP v.2

OSPF

EIGRP

Оновлення маршрутної інформації

вся таблиця

тільки зміни

тільки зміни

Швидкість збіжності

невисока

висока

дуже висока

Безпека

Відкритий пароль або аутентифікація по ключу MD5

Відкритий пароль або аутентифікація по ключу MD5

Аутентифікація по ключу MD5

Тип алгоритма

Вектор відстані

Стан каналів зв'язку

Гібридний

Балансування навантаження

-

Однакові метрики

Різні метрики

Об'єднання маршрутів

-





Підтримка IPv6

-





Маски підмереж змінної довжени







Максимальна кількість машрутізаторов в мережі

15

65534

255

Облік в метриці різних характеристик шляху

Одна основна

Одна основна и три

додаткових



Комбінована

Підтримка QoS

-





Необхідність логічної підготовки мережі

-

виділення центральної

області та зв'язкових областей



-

Можливість використання в гетерогенних мережах

висока

висока

не висока





Висновки

• Переваги OSPF повною мірою виявляються в складних великих мережах. Саме тут необхідна висока швидкість збіжності оптимальних маршрутів, гнучкість при виборі шляхів (з урахуванням різних характеристик, складових маршрути каналів), підтримка вимог QoS для різноманітного трафіку, економія смуги пропускання каналів (за рахунок зниження службового трафіку), зниження розмірів таблиць маршрутизації і швидкості пошуку в них інформації. Ці вимоги виправдовують використання продуктивних апаратних маршрутизаторів OSPF з великими обсягами пам'яті і протоколів, що вимагають складної настройки.

• Алгоритм DUAL що лежить в основі EIGRP піддається гнучкому налаштуванню (комбінована метрика, балансування навантаження шляхів з різними значеннями метрики), що дозволяє адміністратору мережі забезпечувати її максимальну продуктивність, оскільки добре відомо, що перед мережею можуть ставиться найрізноманітніші завдання, і тільки великі функціональні можливості і гнучкість їх використання допоможуть адміністратору вирішити будь-яке поставлене завдання. Для мереж середнього розміру, з максимальною кількістю вузлів, що не перевищує 255, використання EIGRP може дати найбільший ефект. З відкриттям EIGRP надається можливість використовувати його в гетерогенних мережах і це тільки зміцнить його позиції.

• Переваги простоти протоколу RIP продовжують залишатися актальним , про що, наприклад, свідчить поява нової версії протоколу Riping, в якій також передбачена підтримка протоколу IPv6. Застосування RIP на рівні доступу залишається виправданим.



Литература

1. Cisco Systems. Руководство Cisco по междоменной многоадресной маршрутизации. – М.: Вильямс, 2004. – 320 с.

2. Официальный сайт компании Cisco Systems. – http://cisco.com/.

3. Леинванд А., Пински Б. Конфигурирование маршрутизаторов Cisco. – 2-е изд. – М.: Изд. дом «Вильямс», 2004. – 368 с.

4. База данных RFC документов. – http://www.rfc-editor.org.

УДК 621.395.7

Субботин В.Г.

Subotin@bk.ru

ОНАС им. А.С. Попова

Научный руководитель – к. т. н., проф. Никитюк Л.А.
РАЗРАБОТКА МЕТОДА СТРУКТУРИЗАЦИИ КОНТЕНТА В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ
Аннотация. В ходе разработки, был представлен метод, который может быть использован при поиске наиболее интересного контента на основе оценок пользователей.

Социальные сети проникают в каждую область жизни человека. Информация создается и распространяется по социальным сетям. После создания новой информации, её необходимо распространить среди пользователей, иначе данная информация может затеряться в огромном потоке другой информации. Какой бы полезной не была информация, если не заниматься её распространением, то в скором времени её поиск будет крайне затруднен. Востребованность информации в социальных сетях, определяется из оценок пользователей («Нравится», «Не нравится»).


Распространение информации в социальных сетях, происходит посредством тематических групп. Любой пользователь социальной сети, может подписаться на рассылку новостей с интересующей его группы. После публикации, каждому участнику группы, отправляется данная информация. Пользователи могут либо отметить запись как понравившуюся, либо отправить её себе на страницу(в закладки), где данную запись увидят все пользователи, которые находятся в контакте с данным пользователем [3]. Через время, у каждой записи накапливается критическое число оценок пользователей, после которого данный параметр растет незначительно. Как показало исследование основная масса оценок набирается в первые 2-5 часов после публикации. Основываясь на субъективных оценках пользователей по каждой записи, можно из всего потока информации от данной группы выделить наиболее востребованную [1].

В связи с этим возникает необходимость создания инструмента с помощью которого можно выявлять информацию, на раннем этапе после её публикации, которая будет наиболее востребована, основываясь на анализе оценок пользователей.

Для решения поставленной задачи, в данной работе предлагается метод анализа тематической группы по собранным статистическим данным, и дальнейшее выявление востребованности информации на раннем этапе после публикации.

Метод можно разделить на следующие этапы:



  1. Сбор данных по группе.

  2. Анализ полученных данных.

  3. Вычисление средней тенденции роста записи для исследуемой группы.

  4. Сравнение новых записей с вычисленной средней тенденцией роста оценок.

Идея метода состоит в следующем.

Для сбора данных по группе, происходит отслеживание роста значения количества пользовательских оценок у каждой новой записи и собранные данные по каждой записи сохраняются. В результате, по полученным данным, для каждой отслеженной записи, строится матрица, которая содержит значения пользовательских оценок и отсчеты времени соответствующие им. Для наглядности данную матрицу можно представить в виде графика. На рисунке 1 изображен график зависимости количества пользовательских оценок от времени для одной выбранной записи. По собранным значениям вычисляем среднюю тенденцию роста записи исследуемой группы.





Рис. 1 – График роста пользовательских оценок для одной записи


После сбора данных, их анализа и вычисления средней тенденции роста пользовательских оценок, происходит сравнение новых записей с вычисленными средними значениями посредством статистического последовательного анализа [2]. Если показатель пользовательских оценок значительно выше вычисленных средних значений, то данная запись получает статус востребованной.

Таким образом, можно определять наиболее востребованную информацию. Предложенный метод использует методы статистического анализа и методы статистической обработки результатов. С использованием данного метода получаем наиболее востребованные записи из разных потоков информации для любого количества тематических групп, имеющих постоянную активную аудиторию. В дальнейшем можно использовать полученную информацию для распространения в различных проектах схожей тематики.


Литература

1. Понизовкин Д.М. Программные системы: теория и приложения. –  2011. – № 4(8). – С. 107-114.

2. Боровков А.А. Математическая статистика. – Новосибирск: Наука; Изд-во Института математики, 1997.

3. https://vk.com/terms – Правила пользования сайтом ВКонтакте.



УДК 621.395

Суркова Н. А.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

syrkova_nat@mail.ru

Науковий керівник  к.т.н. Гладких В.М.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ БЕЗПРОВОДОВИХ МЕРЕЖ ДОСТУПУ
Анотація. Розглядаються проблеми побудови мереж безпроводового широкосмугового доступу класу Wireless MAN на базі стандарту 802.11n.
Безпроводові технології з кожним роком стають все більш незамінні в сучасному житті людини. В першу чергу це пов'язано з все зростаючими вимогами до мобільності, яка безпосередньо впливає на швидкість прийняття рішень з важливих для компанії питань.

В останні часи на ринку з'явилося обладнання Wi-Fi стандарту IEEE 802.11n. Крім застосування в локальних безпроводових мережах WirelessLAN деякі виробники позиціонують дане обладнання для використання в якості вирішення "останньої милі" (lastmileaccess). Ці пристрої мають outdoor виконання і оснащені вбудованими антенами з високим посиленням, тобто призначені для побудови мереж безпроводового широкосмугового доступу класу WirelessMAN.

Пристрої стандарту 802.11n можуть працювати в одному з двох діапазонів - 2,4 або 5 ГГц. Це повинно набагато підвищити гнучкість їх застосування. Стандарт 802.11n передбачає використання як стандартних каналів шириною 20 МГц, так і широкосмугових - на 40 МГц, в результаті чого підвищується пропускна здатність.

Ключовий компонент стандарту 802.11n під назвою MIMO (MultipleInput, MultipleOutput) передбачає застосування просторового мультиплексування з метою одночасної передачі декількох інформаційних потоків по одному каналу, а також багатопроменеве відображення, яке забезпечує доставку кожного біта інформації відповідному одержувачу з невеликою ймовірністю впливу перешкод і втрат даних. Саме можливість одночасної передачі і прийому даних визначає високу пропускну здатність пристроїв 802.11n.


На початок 2014 року більшість пропонованих виробниками обладнань підтримує MIMO 2 × 2 або 1 × 1, тобто SISO (однопотокова передача). Вбудовані в мобільні пристрої Wi-Fi-адаптери зазвичай підтримують режим SISO.

Також на ринку з'явилося пропрієтарні пристрої на базі IEEE 802.11n MIMO радіо, призначені для використання в мережах безпроводового широкосмугового доступу. В даному обладнанні використовується поллінговий протокол передачі даних, покликаний поліпшити параметри якості каналу зв'язку.

Метою роботи є оцінка реальних можливостей даних пристроїв. Для вирішення цієї задачі були проведені польові випробування стандартного і більш просунутого пропрієтарного (поллінгового) обладнання на базі IEEE 802.11n.

Випробування повинні дати відповідь на питання чи можливо побудувати високопродуктивний, якісний і стабільний канал зв'язку точка-точка малої дальності до 5 км на базі стандартного IEEE 802.11n MIMO обладнання в умовах прямої видимості LOS і відсутності зовнішніх перешкод.

Під час випробувань для розміщення обладнання були обрані майданчики, що забезпечують максимально сприятливі для побудови безпроводового каналу зв'язку умови:


  • високий підвіс антен,

  • відсутність перешкод на трасі каналу зв'язку,

  • умови прямої видимості LOS з повністю відкритою зоною Френеля;

  • дальність до 5 км;

  • відсутність інтерференції.

З проведених випробувань можна зробити попередні висновки.

1. Максимальна швидкість передачі даних пристроїв Wi-Fi стандарту IEEE 802.11n MIMO 2x2 в лабораторних умовах (з'єднання коаксіальним кабелем) становить для каналу


20 МГц, приблизно 55 Mbps дуплекс, для каналу шириною 40 МГц – приблизно 75 Mbps дуплекс.

2. Реальна максимальна швидкість передачі даних пристроїв Wi-Fi стандарту IEEE 802.11n MIMO на дальності до 5 км в умовах прямої видимості LOS (повністю відкрита зона Френеля) становить в каналі MIMO 2x2становить для каналу 40 МГц порядку 65 Mbps в дуплексі, 20 МГц порядку 35 Mbps в дуплексі.

3. Внаслідок високої кроссполярізаціонної інтерференції між MIMO каналами зв'язку швидкість передачі даних навіть в умовах прямої видимості LOS нестабільна через значні втрати пакетів даних.

4. Параметри якості каналу зв'язку на стандартному обладнанні Wi-Fi IEEE 802.11n в каналі шириною 40 МГц навіть в ідеальних умовах LOS на коротких відстанях не задовольняють сучасним вимогам по передачі мультисервісного трафіку.

Надалі досліджуються параметри продуктивності та якості каналу зв'язку точка-точка на базі більш просунутого пропрієтарного обладнання на базі IEEE 802.11n MIMO при роботі в умовах оптичної видимості (nearLOS, частково закрита перша зона Френеля) на середньої дальності до 10км.
Література


  1. Деарт В. Ю. Мультисервисные сети связи. – М.: Инсвязьиздат, 2007. –166 с.

  2. IEEE 802.11 Standard, Amendments, and Recommended Practices [електронний ресурс]. Режим доступу: http://standards.ieee.org/about/get/802/802.11.html.

  3. Шварц М. Сети связи: протоколы, моделирование и анализ; в 2-х ч.; пер. с англ. В.И. Неймана. – Ч.1. – М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1992. – 336 с., Ч.2. – М.: Наука, Гл. ред. физ.-мат. лит., 1992. –272 с.

УДК 621.39

Суський Георгій Валерійович

Інститут комп'ютерно- інформаційних технологій

Gregg007@bigmirnet

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18



  • УДК 621.395.7
  • Критерії / протоколи RIP v.2 OSPF EIGRP
  • ДОСЛІДЖЕННЯ ПАРАМЕТРІВ БЕЗПРОВОДОВИХ МЕРЕЖ ДОСТУПУ Анотація