Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка15/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ МЕРЕЖІ ТА ЇХ ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Анотація. В статті висвітлюються проблеми формування методологічної бази вивчення процесів інформатизації, методологія самоорганізації в мережах, пов’язані з розвитком систем програмного забезпечення питання компетенцій користувачів у формуванні власних інформаційних запитів та створення баз даних.

Теоретко-методологічні підходи до вивчення комунікаційних технологій останнім часом розділились переважно на два великих напрями: 1) формування та вивчення нових шляхів удосконалення та розробки програмного забезпечення для росширення комунікаційних можливостей систем; 2) дослідження елементів та засобів залучення все ширших верств користувачів через полегшення та спрощення доступу до інформації.

Головними проблемами втілення завдань досліджень в обох напрямах стала підготовка спеціалістів, що мають не тільки високий рівень теоретичної підготовки, але й володіють прикладними знаннями в суміжних галузях комп`ютерних технологій.

Так, наприклад, ключові завдання в рамках спеціалізації «Мережеві технології та системне адміністрування» полягають з одного боку у вирішенні питань відбору та фільтрації інформації, з іншого – у вирішенні проблем захисту, конфіденційності, добровільної участі в різноманітних групах та співтовариствах, безпечної з точки зору використання ідей та комерціалізації підключення до тих чи інших сервісів.

Як наголошував відомий дослідник комп’ютерних мереж Говард Рейнгольд, «коли цінність системи соціальної фільтрації у вигляді знань або суспільного визнання набуває рівня грошового еквівалента, розвиток цієї соціальної технології породжує два різновиди репутаційних систем, одна з яких пов’язана з ринком, а інша з рекомендаціями. <...> Більш вузька мережа залучених експертів, самоорганізоване співтовариство з єдність інтересів або підрозділ певної організації можуть використовувати подібну систему для поповнення індивідуальних та колективних знань» [1, c. 170-171].

В історії розвитку і поширення мережевих технологій таку роль свого часу виконувала професійна мережа FIDO, згодом до неї приєдналися можливості Usenet. В 1996 році Брустер Кале та Брюс Джилліат створили систему спільної фільтрації для відвідувачів Всесвітньої мережі World Wide Web під назвою Alexa Internet [3]. За її допомогою відвідувач певного вузла мережі, браузер користувача представить список тих вузлів Мережі, які відвідали інші «мандрівники», якщо вони заходили на цю ж сторінку. Alexa Internet вимагав від коистувача встановлення додаткового програмного забезпечення, що реєструвало його вибір при «подорожуванні» і мережі Internet та вносило відомості щодо вибору користувача в базу даних; таким чином користувачі отримали можливість доповнювати базу даних протягом самого процесу користування нею. Наслідування технології Alexa Internet у звичайних браузерах можно спостерігати наприклад в підключенні опції «споріднені вузли». Система була настільки актуальною, що у 1999 році її придбала компанія Amazon.

Методологія самоорганізації стала предтечею появи «Вікіпедії», якій передували такі переважно некомерційні самоорганізовані веб-вузли як: Virtual Networking System – добровільно створена у 2001 році безкоштовна «енциклопедія на всі життєві випадки» та інша самоорганізована енциклопедія Everything 2, яка ввела в ужиток користувачів рейтингову систему відвідувань та телеконференції.

З розвитком програмного забезпечення змінювались, модифіукувались та удосконалювались можливості та спосби отримання інформації, її формування та використання. Наступним кроком до «сплеску» втручання мережевих технологій у демократизацію інформаційних потоків були блоги, що згодом перетворились на цілу систему продукування інформації – «блогосферу». Відомий дослідник медійних систем професор Генрі Дженкінс писав: «Уявіть собі світ, де ЗМІ черпають силу з двох джерел: перший забезпечується концентрацією ЗМІ, коли будь-яке повідомлення набуває вагу просто передаванням його трансляційною мережею мовлення; друге – забезпечується низовими посередниками, коли повідомлення набуває вагу лише у випадку, якщо воно вважається значущим для різних верств населення. <...>Блогери будуть переробляти ці питання для разноманітних кіл населення, ручаючись за те, щоб усі голоси були почуті» [2].

Віртуалізація суспільних стосунків, посередництво між державними та недержавними організаціями, між їх суб’єктами та представниками спільнот були серйозно пітримані на Заході, що вважалось напочатку ХХІ ст. підгрунтям розвитку і утвердження демократії. На думку вже вказаних вище дослідників, прикладом плідної співпраці традиційних засобів масової комунікації (системи, яка відповідно вже користувалась спеціально розробленими для забезпечення її функціонування програмними комплексами) з ком’ютерними мережами може бути вже згадана мережа Usenet. «Інтерактивні інформаційні середовища, що забезпечували суспільну комунікацію, володіють захистом, якого не вистачає особистісному (обличчям до обличчя) спілкуванню: цивілізовані співрозмовники мають можливість вилучити тих, хто зловживає загальними ресурсами» [1, c. 175-176].

За технологіями вибору, адсорбції та диференціації інформації – майбутнє, адже сьогодні однією з найбільших проблем мережевих технологій є їхня перевантаженість. Подолати рішення питань швидкості передавання інформації в мережі набагато легше, ніж інтерференції її виокремлених обсягів, запотребованих і одночасно використаних з різних браузерів і вузлів. Така інтерференція часто є вадою несформованого запиту користувачів, які звертаються за інформацією до багатьох джерел, при наявній потребі у набагато меншій, але конкретизованішій їх кількості, адже вони є безпосередніми носіями саме тієї інформації, яка їм потрібна. Таким чином, постає питання набуття користувачами навичок не тільки техніки користування комп’ютерними пристроями і програмами, але й навичок формування інформаційного запиту для визначення власниого кола потрібної інформації з відповідних баз даних.


Література:

  1. Рейнгольд Г. Умная толпа: новая социальная революция / Говард Рейнгольд; пер. с англ. А.Гарькавого. – М.: ФАИР-ПРЕСС, 2006. – 416 с.

2. Jenkins H. Digital Renaissance / Henry Jenkins. Technology Review, March 2002 http://www.technologyreview.com/articles/jenkins0302.asp (February 2002).

3. Johnson S. Emergence: The Connected Lives of Ants, Brains, Cities and Software / Steven Johnson. – New York: Scribner, 2001.



УДК 621.395.7

Терзiогло В.С.,

ОНАЗ ім. О. С. Попова

terzioglo.valentina@mail.ru



Керівник доц. Царьов Р. Ю
ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВ ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТУ IEEE 802.11 АС

ДЛЯ РОЗГОРТАННЯ ІТ-ІНФРАСТРУКТУРИ ГОТЕЛЮ
Анотація. Робота присвячена оцінці перспектив використання нової редакції стандарту бездротових технологій IEEE 802.11 ас для створення ІТ-інфраструктури готелів.
В сучасних умовах готелям необхідно забезпечити максимально комфортні умови для проживання гостей. Одним з невід'ємних атрибутів комфорту є наявність в готелі сучасної ІТ-інфраструктури, здатної задовольняти будь-які інформаційно телекомунікаційні потреби гостей, а так же надавати широкий спектр розважальних послуг, таких як - відео за запитом, інтернет телебачення, ігрові сервіси і т.д.

В умови конвергенції термінальних пристроїв, коли більшість сучасних клієнтських терміналів це мобільні пристрої, такі як смартфони та планшети найбільш оптимальним способом створення ІТ-інфраструктури готелю буде використання бездротових технологій.

В дипломному проекті проведена оцінка перспектив використання нового стандарту бездротової мережі IEEE 802.11 ас для створення ІТ-інфраструктури готелю. Стандарт IEEE 802.11 ас - це нова версія стандарту побудови бездротових мереж більш відома під торговою маркою WI-FI. IEEE 802.11ac стандарт бездротових локальних мереж, що працює в діапазоні частот 5 ГГц. Стандарт дозволяє істотно розширити пропускну здатність мережі, починаючи від 433 Мбіт/с до 6.77 Гбіт/с, так само даний стандарт знижує споживання енергії що, в свою чергу, продовжує час автономної роботи мобільних термінальних пристроїв. Прийняття фінальної версії специфікації 802.11ac відбулося в січні 2014 року. У таблиці 1 показано порівняння стандартів IEEE 802.11ac і IEEE 802.11n. [1,2]
Таблиця 1 – Порівняння стандартів IEEE 802.11ac і IEEE 802.11n


Параметр

IEEE 802.11ac

IEEE 802.11n

Смуга частот

Тільки 5 ГГц

2,4 і 5 ГГц

Ширина каналу

20, 40, 60, 80, 160 МГц

20, 40 МГц

Число просторових потоків

1 ... .8 (всього)

1 ... 4

Multi-User MIMO

1 ... 4 (на одного клієнта)

немає

Максимальна швидкість на один потік [1x1]

да

150 Мбіт / с

Максимальна швидкість на три потоку [3x3]

450 Мбіт / с

450 Мбіт / с



Для оцінки ефективності використання стандарту 802.11ac створимо віртуальну модель планованої інфраструктури за допомогою програми моделювання TamoGraph Site Survey. TamoGraph Site Survey дозволяє на плані будівлі розмістити і конфігурувати віртуальні точкидоступу, задати тип стандарту 802.11, канал, ширину каналу, тип антени, і т.д. [3]. Створимо модель інфраструктури на базі стандарту IEEE 802.11n і IEEE 802.11ac (рис. 1).

За результатами моделювання отримали, що у 802.11ac зона покриття менше, ніж у мереж на 2,4 ГГц з двох причин: чим більше частота, тим вище free space loss і падіння потужності сигналу при проходженні через перепони з різних матеріалів залежить від частоти (наприклад , двері з деревини знижує рівень сигналу на 6 dB для 2,4 ГГц і на 10 dB для 5 ГГц). Отже, для покриття однакової площі обладнання 802.11ac ставлять щільніше, ніж обладнання більш старих стандартів.

З іншого боку швидкість стандарту 802.11ac значно вище, що дозволяє надавати користувачам будь-які типи інтерактивних мультимедійних послуг. Так само при виділенні фіксованою швидкості на одного клієнта (наприклад 10 Мбіт/с) у нас істотно підвищується щільність клієнтів на одну точку доступу.

З економічних позицій вартість обладнання стандарту 802.11ac становить 150-200 $ за порівняння з 25-40 $ для обладнання стандарту IEEE 802.11n.


Рисунок 1 – Моделювання ІТ-інфраструктури на базі безпровідний технології

в системі TamoGraph Site Survey

Таким чином, можна зробити наступні висновки – на даному етапі використання стандарту 802.11ac для створення ІТ-інфраструктури готелів економічно не доцільно. Висока вартість обладнання і необхідність встановлювати більшу кількість точок доступу (внаслідок меншої зони покриття) нівелює всі переваги в більш високій швидкості роботи і щільності підключення користувачів. Підвищення інтересу і зростання числа проектів на базі стандарту 802.11ac слід очікувати через 1-1,5 року, коду відбудеться зниження цін на обладнання.


Лiтература
1. 802.11ac-2013 – IEEE Standard for Information technology. –Telecommunications and information exchange between systems – Local and metropolitan area networks – Specific requirements--Part 11: Wireless LAN Medium Access Control (MAC) and Physical Layer (PHY) Specifications--Amendment 4: Enhancements for Very High Throughput for Operation inands below 6 GHz.

2. WHITEPAPER IEEE 802.11ac: What Does it Mean for Test?

3. http://www.tamos.ru/ – офіційний сат програми моделювання TamoGraph Site Survey.
УДК 621.39

Khotian Oleksandr

oleksandrkhotian@gmail.ru

Odessa National Academy of Telecommunication n.a. O.S. Popov

Hochschule Anhalt (Koethen)

Supervisor - Prof., Dr.-Ing. Nikityuk L.A.

Supervisor - Prof., Dr.-Ing. E. Siemens
DESIGN AND DEVELOPMENT OF ELASTIC JITTER BUFFER

FOR AN SERIAL-GPRS GATEWAY
Annotation: The task of the given master thesis is to provide correct work of two serial de­vices interconnected via an GPRS/UMTS network. Information about average loss rate and delay on the mobile communication link is retrieved from an external library, so I can operate this infor­mation. A solution can help to avoid huge amount of issues,for example - drops of a connection.
The main goal of this work is to create an algorithm and functional program code to fix the problem of non-statical delay jitter in the network.Hereby, jitter is the variation in the time between one-way delays of packets caused by network congestions and varying queueing delays, timing drift, or route changes. In the case of this work it’s essentially important to fix this deviation in transmission time. Because of serial devices using, I need to provide correct and proper time intervals between packets. A jitter buffer can be used to handle jitter. Was decided to provide solution in program code (programming language is C ).

Firstly, the algorithm of jitter buffer has to be designed. The jitter buffer is a shared data area where data packets can be collected, stored, and sent to the serial device in evenly intervals. The jitter buffer, which is located at the receiving end of the connection, intentionally delays the arriving packets. There are two kinds of jitter buffers, static and dynamic. A static jitter buffer is hardware-based and is configured by the manufacturer. A dynamic jitter buffer is software-based and can be configured by the software developers to adapt to changes in the network's delay. My supervisor decide to design the elastic(dynamic) jitter buffer for this purpose.

Description my algorithm. For connection between serial device and computer machine was used serial connection via RS-232. Connection via network was provided by UDP protocol. Cause at main problem is to provide proper time interval, other transfer protocols provide better reliability, but with this - bigger transfer delay. But in program is provide to choose the data transfer protocol: UDP, TCP or UDT.

After the transfer protocol has been determined, the structure of packing of serial PDUs has been designed. It consists of packet ID, time stamp, payload. The program transmits this packet to a receiver side via network, where we start a calculation. At the receiver side we take the time stamp of incoming packet, this operation is used for dynamic calculation of network delay. For correct time stamps and future calculation, before session we start a time synchronisation process. The receiver side calculates a network delay, a bit rate and intervals on sender/receiver side. This data is used for initialisation of the jitter buffer, which calculate for how long we need to store this package before send it to the serial device. Using the value of interval on the sender side and information about delay in the network, it’s possible to find out the time to store in a jitter buffer with high accuracy.

The program was tested in “close to real” environment. The jitter was emulated by the network device. As a result of test, the jitter was fixed. The time interval on receiving side is same as on sender side. The application was tested in several case, with long time session and in short session. In result the application provide all necessary operations for jitter fix.
Literature


  1. Jitter Recipes: Book / Andrew Benson - February 6th, 2006.

  2. RFC 768 / J.Postel - ISI - August 28th, 1980.

УДК 621.39 Чепиженко А.А.

ОНАС им. А.С. Попова

chepizhenko.alex@gmail.com

Научный руководитель – Шерепа И.В.
РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО МОНИТОРИНГА И КОНТРОЛЯ
Аннотация. Рассматривается современные подходы к проектированию и построе­нию систем мониторинга качества предоставления услуг в сетях связи. Предлагается совмещение системы мониторинга опорной сети с мониторингом приложения, построенного на этой сети. Рассматриваются преимущества такого подхода.
На сегодняшний день, в условиях стремительного роста рынка телекоммуникацион­ных услуг очень остро встает вопрос о поддержке и мониторинге качества предоставляемых услуг.

Современные системы предоставления телекоммуникационных услуг представляют собой сложные гетерогенные сети, включающие в себя множество различных компонентов [1, c. 64]: клиентского и серверного оборудования, программного обеспечения. Компоненты систем поставляются различными производителями, имеют различные интерфейсы и природу передаваемых данных. Сложность и масштабность сетевой инфраструктуры требует от провайдеров связи усложнять и усовершенствовать системы мониторинга качества предоставляемых услуг.

С другой стороны, современные телекоммуникационные системы и сети являются базой для сложных распределённых сетевых приложений, также нуждающихся в мониторинге и контроле качества предоставляемых инфокоммуникационных услуг [1, с. 599]. Очевидно, что качество услуг опорной телекоммуникационной сети и услуг приложения, базирующегося на ней, связанны между собой. Анализ зависимости параметров опорной сети на качество услуг, предоставляемых приложением, может помочь решить задачи оптимизации приложений, путём внесения изменений в конфигурацию приложения в режиме реального времени.

Следовательно, в ходе выполнения работы были сформированы требования для такой системы:

1. Позволит контролировать и сигнализировать изменения доступности приложения для конечных потребителей.

2. Позволит контролировать и сигнализировать изменения доступности услуг связи в опорной сети приложения.

3. Предоставит эффективный сервис диагностики и своевременного оповещения об аварийных ситуациях для повышения отказоустойчивости.

4. Выполнит сбор, обработку и хранение полной информации о состоянии всех частей телекоммуникационной системы.

5. Должна вносить изменения в конфигурацию приложения при падении участка сети или при перераспределении нагрузки между участками сети

В работе предложены методы достижения необходимы требований к системе с учётом базовых требований к системам такого рода [2]:

1. Высокую отказоустойчивость.

2. Минимальное влияние на работу сетевого оборудования

3. Постоянный сбор и анализ статистической информации

4. Удобный интерфейс для просмотра и анализа полученных данных


Литература

1. Воробієнко П.П., Нікітюк Л.А. Телекомунікаційні та інформаційні мережі : Підручник для вищих навчальних закладів. – К.: САММІТ-КНИГА, 2010 – 640 с.: іл.

2. ГОСТ 24.104-85 Автоматизированные системы управления. Общие требования.

УДК 621.395

Черноусов С.П.

ОНАС им. А.С. Попова

cepuii13@gmail.com

Науковий керівник  к.т.н., доц. Дорощук О.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОСЛУГИ QUADRUPLY PLAY
Аннотація. В роботі досліджено динаміку розвитку конвергенції послуг на ринку зв’язку України та в цілому світі на базі технологій Triple Play і Quad Play.
Людство входить у фазу побудови Глобального Інформаційного Суспільства(ГІС), фундаментом якого є телекомунікаційні та інформаційні мережі,що об’єднують усі континенти Землі. Технологічною інновацією в цьому процесі є конвергентний характер розвитку двох наукових напрямків «зв’язок» і «інформатика», що зумовило появу нової, інфокомунікаційної індустрії, в якій зливаються мережі, технології та послуги. Набуває чинності час утворення нового ринку-ринку інфокомунікаційних послуг [1].

Кінцева мета розвитку інфокомунікацій - створення Глобальної інформаційної інфраструктури-фундаменту інформаційного суспільства.

Глобальна інформаційна інфраструктура (Global Information Infrastructure,GII) пропонує користувачам набір комунікаційних послуг, які забезпечують відкриту множинність застосувань,охоплюють усі види інформації та надають можливість її отримання в будь-якому місці, в будь-який час, за прийнятною ціною і з прийнятною якістю.

Під конвергенцією в телекомунікаціях розуміють забезпечення практично однакових наборів послуг різними за технологічними можливостями мережами, або об’єднання прикінцевих пристроїв, таких, як телефон, персональний комп’ютер і TV-приймач у єдиний термінал [1].



Мета даної роботи полягає в дослідженні впровадження конвергенції послуг на базі Triple Play і Quad Play.

У якості завдань дослідження розглядаються наступні:



  • Аналіз сучасного стану розвитку ринку послуг зв'язку.

  • Конвергенція послуг на базі технологій Тriple play і Quad play.

  • Особливості впровадження технологій Quad play в Україні та в інших країнах світу.

  • Оцінка перспективності технологій Quad play.

У розвитку ринку послуг зв'язку сьогодні можна спостерігати тенденції, які характерні для перехідного періоду і можуть розглядатися як початковий етап впровадження послуг зв'язку нового покоління.

Конвергенція послуг досягається впровадженням технологій Тriple play і Quad play - одночасного надання послуг доступу для голосу , даних і відео в одній широкосмуговій IP-сітці з використанням відповідно бездротового та безпровідного транспортного середовища .

Ринок послуг Тriple play досить непростий і за допомогою одних тільки технологічних переваг неможливо доказати життєздатність його бізнес-моделі, яка повинна окупати вкладені кошти, а цього можна досягти тільки якщо оператор мережі або провайдер контролює досить велику частку ринку [2].

У кращих традиціях жанру в якості логічного продовження Triple Play стала концепція Quad Play, де до потрійного набору додалася мобільність. Ця концепція, як неважко здогадатися, тепер активно просувається виробниками мережевого устаткування, поступово витісняє в умах менеджменту компаній - операторів і інвесторів телекомунікаційної галузі формулу Triple Play .

Сьогодні в світі налічується приблизно 4,5 млн. абонентів послуг Triple Play. Самі розвинені регіони – Західна Європа і Китай. У всьому світі працюють сотні операторів «триєдиних» послуг.

В Україні існує вже шість операторів, які надають послуги Triple Play або IP -TV або збираються незабаром це робити. Однак ближче всіх до реального втілення ідеї підійшли тільки дві з них - київська компанія «Воля » і одеська « Комстар - Україна ». Незважаючи на заяви скептиків, послуги Triple Play та IP-TV отримують все більше поширення у світі. Зокрема, в Росії налічується вже близько десятка діючих проектів . Оскільки наша країна більш - менш інтегрована у світове ІТ-співтовариство, тенденції, що сприяють розвитку послуг Triple Play, не проходять повз неї . Зараз вже можна говорити про те, що, принаймні , формально Triple Play та IP- TV в Україні вже є, оскільки деякі оператори запустили в тестову експлуатацію свої рішення.

Нині в Україні реєстр операторів і провайдерів телекомунікацій включає в себе більш як 2150 суб'єктів господарської діяльності. Понад половину телекомунікаційного ринку, за підсумками 2010 року, належить мобільному ( стільниковому) зв'язку.

Для українських операторів зв'язку конвергенція в цілому означає можливість постачання колишніх послуг на нові ринки, і цим визначається потенціал їх розвитку.

Що стосується послуг Quad Рlay, то для цього в Україні поки не створені ефективні та працездатні бізнес-моделі. Тому більшість користувачі провідного або безпровідного широкосмугового підключення як і раніше обмежуються в основному доступом в Інтернет.

Цікавість до розвитку широкосмугового доступу в Інтернет, а також до впровадження різних нових сервісів (в першу чергу IP-телефонії, Інтернет ТБ, IPTV, мобільного доступу в Інтернет та ін.) переважно проявили компанії з абонентською базою від 1000 до 10000, які працюють в обласних центрах та інших великих містах. Послуги Triple і Quad play, а також технології HDTV отримали найбільшу кількість прихильників лише серед столичних компаній.

Хоча частка доходів від послуг надання доступу в Інтернет в загальному обсязі доходів телекомунікаційного ринку України не перевищує 9%, саме в цьому сегменті зберігається тенденція зростання, що, у свою чергу, забезпечує в цілому позитивну динаміку доходів галузі. Така тенденція, очевидно, буде зберігатися до тих пір, поки буде існувати стимул припливу нових абонентів у даному сегменті. У противному разі зростання доходів тут увійде до зони насичення, що в підсумку призведе до зниження прибутковості галузі в цілому.

Український ринок послуг зв'язку, в тому вигляді і асортименті, який пропонується споживачеві сьогодні, з точки зору перспективи зростання прибутковості галузі, через три роки фактично буде близький до насичення. Таким чином, розгортається перспектива актуалізації в Україні інфокомунікаційних послуг, яка вимагає концептуальної, технічної та технологічної модернізації галузі. І чим раніше ці процеси отримають інвестиційну підтримку, тим раніше відбудеться трансформація специфічних властивостей інфокомунікаційних послуг, стимулюючих розвиток не тільки галузі зв'язку як національної інфокомунікаційної інфраструктури, а й національної економіки в цілому.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18



  • УДК 621.395.7
  • Лiтература
  • DESIGN AND DEVELOPMENT OF ELASTIC JITTER BUFFER FOR AN SERIAL-GPRS GATEWAY Annotation
  • Literature Jitter Recipes: Book / Andrew Benson - February 6th, 2006. RFC 768 / J.Postel - ISI - August 28th, 1980. УДК 621.39
  • РАЗРАБОТКА СИСТЕМЫ ДИСТАНЦИОННОГО МОНИТОРИНГА И КОНТРОЛЯ Аннотация
  • ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ПОСЛУГИ QUADRUPLY PLAY Аннотація
  • Мета даної роботи