Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка2/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

Література

1. Сделайте свой сайт быстрее с PageSpeed Insights [електронний ресурс] / П. Павлов – 2012. Режим доступу: http://webperformance.ru/2011/06/27/cloudflare-2-in-1-performance-and-security/

2. CloudFlare 2 в 1: производительность и безопасность [електронний ресурс] / П. Павлов – 2011. Режим доступу: http://webperformance.ru/2011/06/27/cloudflare-2-in-1-performance-and-security/

3. Что общего между маркетингом и скоростью загрузки сайта [електронний ресурс] / А. Астапенко – 2012.·Режим доступу: http://webperformance.ru/2012/01/30/marketing/

4. ISO DIS 9241-11 Эргономические требования к офисной работе визуальными терминалами. Международный стандарт [електронний ресурс] – Режим доступу: http://it-gost.ru/content/view/18/44/

УДК 621.395.7

Бойко С.С.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

voznyuk@gmail.com

Науковий керівник  к.т.н. доц. кафедри "Мережі зв’язку" Бубенцова В.Л.
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ПОСЛУГИ «IP-ТЕЛЕФОНІЯ» В КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ
Анотація. Досліджується показники якості IP-телефонії, де не важливий порядок та інтервал доходження пакетів, час затримок між окремими пакетами не має вирішального значення.
Результати дослідження: показують, що можливості успішної конкуренції IP-телефонії з традиційними телефонними мережами. Телефонна мережа була створена таким чином, щоб гарантувати високу якість послуги навіть при великих навантаженнях IP-телефонія, навпаки, не гарантує якості, причому при великих навантаженнях воно значно падає.

Прийом і переупорядкування пакетів в адаптивному «буфері Ресинхронізації» для забезпечення інтелектуальної обробки втрат або затримок пакетів. Головною метою тут є подолання впливу змінної затримки між пакетами. Вирішення цієї проблеми полягає в буферизації достатнього числа поступаючих пакетів (при відкладеному їх відтворенні) з тим щоб відтворення було безперервним, навіть якщо час між надходженням пакетів сильно відрізняється. Кращі продукти для IP-телефонії моделюють продуктивність мережі і регулюють розмір буфера росинхронізації відповідним чином – зменшуючи його (скорочуючи затримку перед відтворенням), коли мережа поводиться передбачувано зібрав і збільшуючи в протилежній ситуації [1].

З точки зору масштабованості (якщо відволіктися від проблем з неконтрольованим погіршенням якості при зростанні навантаження на мережу) IP-телефонія видається цілком закінченим рішенням. По-перше, оскільки з'єднання на базі протоколу IP може починатися (і закінчуватися) в будь-якій точці мережі від абонента до магістралі. Відповідно, IP-телефонію в мережі можна вводити ділянка за ділянкою, що, до речі, на руку і з точки зору міграції, так як її можна проводити «зверху вниз», «знизу вгору» або з якоїсь іншої схеми. Для рішень IP-телефонії характерна певна модульна: кількість і потужність різних вузлів - шлюзів, gatekeeper («воротарів» - так в термінології VoIP іменуються сервери обробки номерних планів) - можна нарощувати практично незалежно, відповідно до поточних потреб. Природно, проблеми нарощування ресурсів власне мережевої інфраструктури ми зараз не враховуємо, оскільки вузли самої мережі можуть бути незалежні від системи IP-телефонії, а можуть і поєднувати в собі їх функції [2].

На базі протоколу IP будується не тільки мережа Інтернет, а й будь-які інші мережі передачі даних (локальні, корпоративні), які можуть мати або не мати вихід на глобальну мережу Інтернет. Універсальність і гнучкість мереж на базі протоколу IP дає можливість застосовувати їх не тільки для передачі даних, а й іншої мультимедійної інформації. Віднедавна IP-мережі стали використовувати для передачі мовних повідомлень [6].

Телефонна мережа була створена таким чином, щоб гарантувати високу якість послуги навіть при великих навантаженнях IP-телефонія, навпаки, не гарантує якості, причому при великих навантаженнях воно значно падає.

Вартість будь-якої послуги, як правило, і її якість прямо пропорційні. Однак зрозуміло і те, що в ряді випадків видається нерозумним порівняно невелике збільшення якості оплачувати відносно великим збільшенням ціни. Навряд чи святкові вітальні листівки доцільно відправляти фельд'єгерським зв'язком: добре, та дорого.

Якість зв'язку можна оцінити наступними основними характеристиками:

1) рівень спотворення голосу;

2) частота «пропадания» голосових пакетів;

3) час затримки (між проголошенням фрази першого абонента і моментом, коли вона буде почута другим абонентом).

По перших двох характеристиках якість зв'язку значно покращився у порівнянні з першими версіями рішень IP-телефонії, які допускали спотворення і переривання мови. Поліпшення кодування голосу і відновлення втрачених пакетів дозволило досягти рівня, коли мова розуміється абонентами достатньо легко. Зрозуміло, що затримки впливають на темп бесіди. Відомо, що для людини затримка до 250 мілісекунд практично непомітна. Існуючі на сьогоднішній день рішення IP-телефонії перевищують цю межу, так, що розмова схожа на зв'язок по звичайній телефонній мережі через супутник, яку зазвичай оцінюють як зв'язок цілком задовільної якості, що вимагає лише деякого звикання, після якого затримки для користувача стають невідчутні. Відзначимо, що навіть в такому вигляді зв'язку рішення IP-телефонії цілком підходять для багатьох додатків.

Затримки можна зменшити завдяки наступним трьом факторам:

1) по-перше, удосконалюються телефонні сервери (їх розробники борються із затримками, покращуючи алгоритми роботи);

2) по-друге, розвиваються приватні мережі (їх власники можуть контролювати ширину смуги пропускання і, отже, величини затримки);

3) по-третє, розвивається сама мережа Інтернет - сучасний Інтернет не був розрахований на комунікації в режимі реального часу. Хоча на оновлення роутерів по всьому світу і на організаційні заходи (наприклад, вирішити питання, як в грошовому вираженні оцінити сервіс вищої якості) буде потрібно якийсь час, світ Інтернету, незалежно від вищесказаного, рухається дуже швидко і в правильному напрямку [3].

Оцінити якість при використанні різних протоколів стиснення можна різними способами. Один з підходів для таких вимірів - використання суб'єктивних методів. В суб'єктивних методах група людей, зазвичай досить велика, оцінює якість зв'язку за певною стандартною процедурою. Найвідоміший суб'єктивний метод - це метод загальної думки. У цьому методі, якість зв'язку оцінюється великою групою різних людей, і потім їх думку усереднюють.

Якість послуг може бути ключовим дифференційним фактором між сервіс-провайдерами в їх боротьбі за клієнтуру. SLA представляють собою один із способів запропонувати певний стандарт обслуговування, спираючись на який замовники могли б реалізувати доставку трафіку реального часу [4].

Не викликає сумнівів той факт, що перехід від IPv4 до IPv6 не може бути миттєвим. Довгий час дві версії IP будуть співіснувати. Більш того, спочатку вузли, що реалізують IPv6, не надаватимуть всіх необхідних сервісів, а їх розташування виявиться, що нагадує острови в океані IPv4. Отже, від вузлів з ​​IPv6 потрібне виконання двох властивостей:

- Можливість взаємодіяти з 1Ру4-вузлами;

- Можливість передавати пакети IPv6 через існуючу інфраструктуру IPv4.

Щоб виконати ці вимоги, робоча група по переходу на IP нового покоління пропонує два основних методи:

- Одночасна підтримка в вузлах (і в хостах, і в маршрутизаторах) IPv6 двох стеків протоколів (IPv6 / IPv4);

- Тунелювання пакетів IPv6 для їх передачі через інфраструктуру IPv4 [5].
Висновок

На базі протоколу IP будується не тільки мережа Інтернет, а й будь-які інші мережі передачі даних (локальні, корпоративні), які можуть мати або не мати вихід на глобальну мережу Інтернет. Універсальність і гнучкість мереж на базі протоколу IP дає можливість застосовувати їх не тільки для передачі даних, а й іншої мультимедійної інформації.

Головними показниками в ІР телефонії є:

- втрата пакетів;

- втрата пакетів при стисканні та / або передачі в обладннання IP-телефонії;

- придушення відлуння;

- механізм для придушення відлуння, що виникає при передачі по мережі;

- управління рівнем;

- можливість регулювати гучність мови.
Література

1. Новые системы связи // Hard & Soft. – 2000. – №5.

2. Интернет-телефония // Компьютер пресс. – 1999. – №10. – С. 50.

3. Протоколы Internet. С. Золотов. –СПб.: BHV, 1998.

4. http://www.comptek.ru.

5. http://www.sitek.ru.



УДК 62-503.55

Борисович И.К.

ОНАС им. А. С. Попова

ira.borisovich@mail.ru

Научный руководитель - доц. Стопакевич А.А.
Исследование и разработка компьютерно-интегрированной системы управления нефтепереработкой
Аннотация. Рассматривается разработка компьютерно-интегрированной системы управления нефтепереработкой на участке первичной переработки нефти с помощью системы моделирования технологических процессов HYSYS.
Наиболее ответственным и сложным технологическим объектом на установках первичной переработки нефти является колонна К-2 [1], с которой отбираются бензин, керосин, дизельное топливо (ДТ) и мазут. Каждый продукт (фракция) отбирается с определенной тарелки в соответствии со своей температурой выкипания при определенном давлении в колонне. Нарушение материального баланса при отборе фракции или теплового режима в колонне может привести к нежелательным изменениям фракционного состава продуктов – изменению температур начала или конца кипения фракции, не отвечающим требованиям на готовую продукцию. Хотя в последние годы технические средства управления сделали значительный шаг вперед (микропроцессорная техника и компьютеры пришли на смену щитовой системы управления), основной принцип управления колонной К-2 остается традиционным – это стабилизация температуры и давления в колонне [2].

Сырая нефть после системы теплообмена поступает в предварительный испаритель в количестве 650 м3/ч. Пары бензина из испарителя направляются мимо печи нагрева жидкой части сырья на смешение с нагретым в этой печи до 400°С нижним продуктом сепаратора. Объединенный поток затем поступает в колонну атмосферной перегонки. Колонна работает с полной конденсацией головного продукта, имеет три боковых стриппинга и три циркуляционных орошения (ЦО). Бензин отбирают с верха колонны К-2, керосин с 9ой тарелки, дизельную фракцию с 17ой тарелки колонны. Расход первого ЦО - 350 м3/ч, второго ЦО – 200 м3/ч, расход пара - 200 м3/ч. Температуры отбора фракций: керосина - 335 ºС, ДТ - 305 ºС, бензина - 90ºС. Схема колонны К-2 приведена на рис. 1 [4].



Рисунок 1 – Схема колонна К-2


Для повышения ресурсоэффективности процессов нефтепереработки в последнее время всё чаще применяют программы для технологического моделирования, одной из наиболее развитых из которых является HYSYS [4]. Преимущества данной программы для выбранной задачи – возможность проводить моделирование статики и динамики всех основных процессов переработки газа, нефтепереработки и нефтехимии. Программа имеет расширенный набор модификаций уравнения Пенга-Робинсона, что позволяет с высокой точностью моделировать процессы многокомпонентной ректификации.

В системе моделирования HYSYS был проведен расчет статики атмосферной колонны К-2, а также проведено математическое моделирование динамики. Исследование объекта показало, что наиболее целесообразным для синтеза системы автоматического регулирования является использование следующих каналов управления: расход-температура (рис. 2).



группа 4

Рисунок 2 – Параметрическая схема объекта

Исследовав каналы зависимости расходов орошения от температур отбираемых фракций, целесообразно представить их в виде инерционных звеньев первого порядка [3].

Передаточная функция зависимости расхода первого циркуляционного орошения от температуры керосина:




(1)


Передаточная функция зависимости расхода второго циркуляционного орошения от температуры ДТ:


(2)


Передаточная функция зависимости расхода перегретого пара от температуры бензина:


(3)


АСУ процессом атмосферной перегонки нефти и расчет регуляторов на базе точных моделей позволит улучшить качество управления и снизить энергетические затраты, а также позволит вести точный учет всех технологических параметров которые влияют непосредственно на сам технологический процесс. Также современные АСУ сводят к минимуму такое явление как человеческий фактор, при этом значительно повышая быстродействие системы. Данные системы обладают повышенной надежностью и точностью, что дает возможность минимального обслуживания такой системы.


Литература

  1. Александров, И.А. Перегонка и ректификация в нефтепереработке / И.А. Александров. – М.: Химия, 1981. – 352 с.

  2. Лисицын, Н.В. Оптимизация нефтеперерабатывающего производства / Н.В. Лисицын. – С.-Пб.: Химиздат, 2003.

  3. Слободкин, В.М. Ректификация. Побочные эффекты традиционных управляющих воздействий / В.М. Слободкин // Промышленные АСУ и контроллеры. – 1999. – №11.

  4. Расчет схемы переработки природного газа http://kavashin.pp.ua/wp-content/ uploads/2012/11/Tutore2006.pdf. – Электрон. дан. – М.: Технефтехим, 2006. – Электронный ресурс удаленного доступа.



УДК 621.391

Брилінський М.Б.

ОНАЗ ім. О.С. Попова

brylinskyi@mail.ru

Науковий керівник - д.т.н., проф. Нікітюк Л.А.
ОЦІНЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ IN-MEMORY DATABASE
Анотація. У даній роботі розглядаються актуальність, оцінка, особливості та впровадження технології in-memory database .
Постійно зростаючий обсяг корпоративних даних підвищує вимоги по швидкості їх обробки. Традиційні BI-системи вже часто не справляються з новими викликами. Знизити витрати на ІТ-рішення, призначені для аналізу великих масивів інформації, а також прискорити відповіді на запити покликана технологія in-memory, сфера застосування якої розширюється рік від року.

Основна ідея in - memory полягає в принципі постійного зберігання даних в оперативній пам'яті. Це дозволяє користувачам отримувати відповіді моментально - за долі секунди. Навіть у випадках, коли вони працюють з величезними обсягами даних. Нова технологія покликана змінити звичні стереотипи і шаблонні схеми при роботі з корпоративними даними. Зараз прийнято працювати з даними на агрегованому рівні, використовувати штучні обмеження для того, щоб запит користувача оброблявся за задовільний час. Нова технологія орієнтована на те, щоб користувач не замислювався про те, чи варто виконувати певний запит: він просто його виконує і отримує відповідь моментально. У процесі такої інтерактивної взаємодії з системою аналітик легко може відшукати проблему або тенденцію, дійти до окремих транзакцій, вчасно реагувати на події, отримуючи дані в режимі реального часу.



Метою цієї роботи є формування основних положень і вимог до бази даних в оперативній пам’яті. Поставлена мета досягається вирішенням наступних завдань:

  1. Аналітичний огляд ринку використання in-memory database.

  2. Дослідження досвіду впровадження технології IMDB в сучасних компаніях.

  3. Порівняльний аналіз технології in memory db та традиційної БД.

Ринок використання in-memory баз даних існує досить давно, але до останнього часу його обсяг був невеликий. Активне зростання інтересу до систем цього класу призвів до того, що кілька років тому ряд провідних гравців на ринку СУБД (Oracle, IBM, Microsoft і ін.) придбали у розробників in-memory рішеня для інтеграції їх розробок зі своїми флагманськими продуктами [1].

В традиційних системах, що базуються на дискових базах даних, присутній ефект "пляшкового горла" у вигляді часу читання з дискових накопичувачів. У свою чергу, швидкість роботи дискових масивів накладає обмеження на обсяги інформації, які можуть бути оброблені за прийнятний час. Все це призводить до того, що корпоративні користувачі змушені себе обмежувати в обсязі аналізованих даних.

Технологія in-memory дає можливість високопродуктивної роботи з безперервно зростаючими обсягами даних. Це дуже важливо для сучасних компаній. Наприклад, телекомунікаційні та банківські структури, великі ритейлери вже володіють великими сховищами даних. Одночасно з цим вони вирішують завдання швидкого доступу до інформації, що зберігається.

Одна з основних відмінностей систем, що працюють на технології in - memory - швидке впровадження. Наприклад, інсталяція системи для аналізу витрат і рентабельності підприємства в компанії Colgate була проведена в рекордно короткі терміни - знадобилося менше місяця. В результаті замовник знизив час обробки запиту з 15 хвилин до 2,9 секунд. При цьому число аналізованих записів у системі перевищувало 600 млн. Інший приклад - це компанія Lenovo, де працює аналітична CRM в реальному часі , яка також була впроваджена всього за 3 місяці.

Загальна продуктивність традиційних систем обмежена швидкістю виконання операції обміну з зовнішніми пристроями, тому застосовуються механізми управління буферами і кешування, індексування, оптимізації обробки запитів, розподіл баз даних у зовнішній пам'яті, розпаралелювання обробки запитів на мультипроцесорах, кластерні рішення, сегментування і навіть спеціалізовані апаратно-програмні рішення.

Техніка кешування заснована на тимчасовому зберіганні копії даних в буферній пам'яті. Наприклад, процесорний кеш забезпечує ефективний обмін між процесором і оперативною пам'яттю, завдяки дисковому кешу скорочується число звернень до зовнішньої пам'яті, мережевий кеш за рахунок збереження HTML-сторінок та їх фрагментів дозволяє скоротити мережевий трафік і навантаження на веб-сервери і сервери додатків. Буферний кеш СУБД і механізм керування ним забезпечує своєчасне зчитування та повернення сторінок баз даних у зовнішню пам'ять. Саме в цій області пам'яті прозоро для прикладної програми здійснюються операції маніпулювання даними: програма звертається до виконавчої системі СУБД, та, оптимізувавши запит, визначає адреси потрібних сторінок на диску, переміщує їх цілком в кеш, виконує необхідні перетворення і передає потрібні дані програмі. Змінені дані повертаються на диск, і вони проробляють зворотний шлях (рис. 1а).

Чим більшу частину бази даних вдасться розмістити в буферному кеші, тим з більшою швидкістю відбуватиметься обробка. Однак, незважаючи на те, що сучасні сервери, операційні системи та СУБД дозволяють повністю кешувати бази даних об'ємом в десятки і сотні гігабайт, гранична продуктивність системи як і раніше визначається традиційною архітектурою механізму управління даними, націленого на мінімізацію числа операцій обміну даними між повільною зовнішньою пам'яттю і прикладними програмами. До цих пір в кеші доводиться тримати повні образи сторінок даних на диску, структура індексів відповідає сторінковій організації даних, а доступ здійснюється через менеджер буферного пулу.

Радикально поліпшити продуктивність можна, звільнивши СУБД на час виконання програми від необхідності звертатися до зовнішніх запам'ятовуючим пристроям (рис. 1б). У «бездисковой» СУБД всі користувальницькі та системні таблиці, каталоги, індекси, буфери системного журналу, таблиці блокувань, тимчасові області та інші об'єкти ефективно розташовуються в оперативній пам'яті, що дозволяє істотно «полегшити» архітектуру. Структура індексів також зазнає змін - вони стають компактніше, оскільки при доступі до даних не потрібно мінімізація кількості операцій введення-виведення. В алгоритмах обробки запитів головним критерієм вибору оптимального плану стає число звернень до зовнішньої пам'яті, а обчислювальна «вартість» операції та ефективне завантаження процесора. Нарешті, більш ефективно вирішується ряд задач адміністрування, наприклад боротьба з фрагментацією пам'яті. В результаті за часом реакції і пропускної здатності система, в якій робота бази даних відбувається в оперативній пам'яті, значно виграє навіть порівняно з рішенням з повністю кешованої базою традиційної «дискової» СУБД. Так, наприклад, в тесті Telecom One, яка імітує робоче навантаження в телекомунікаційних додатках при 100 тис. мобільних абонентах, пропускна здатність системи IBM SolidDB виявилася в середньому в десять разів вище, ніж у традиційних СУБД [1].



Рисунок 1 –Доступ до бази даних: а) в традиційній системі; б) СУБД в оперативній пам’яті
Згідно зі звітом McObject, in-memory СУБД добре масштабуються за розміри, що перевищують терабайт. Так, в ході проведених тестів 64-бітна in-memory СУБД встановлена ​​на 160-ядерному сервері SGI Altix 4700 під керуванням SUSE Linux Enterprise Server версії 9 від Novell досягла 1,17 терабайт і 15,54 млдр рядків без видимих ​​обмежень для подальшого масштабування. Причому продуктивність у цьому тесті практично не змінювалася в міру того, як СУБД досягла сотень гігабайт, а потім і терабайта, що свідчить про практично лінійну масштабованісь [2].
Таблиця 1 – Порівняльний аналіз застосування IMDB та традиційної СУБД

Параметри

INDB

Традиційна СУБД

TU - час запису, c

15*10-6

2,1*10-4

TR - час запису, c

5*10-6

0,8*10-4

S – приблизна вартість, $

38000

100000

Критеріальною оцінкою вибору кращого рішення є функція наступного виду:



, [3] (1)

де TU0, TR0, S0 – параметри, які відповідають найкращим значенням з поставленої задачі.

Підставивши дані з таблиці 1 у вираз (1) провели розрахунки:


  • для IMDB

γimdb=30,38.

  • для традиційної БД

γn=4,6.

Висновок. Відповідно до вихідних даних і виразу (1) випливає що min  досягається для технології IMDB. База даних в оперативній пам'яті є оптимальним рішенням для підприємств, що прагнуть підвищити продуктивність своїх бізнес-систем з мінімальними організаційними, кваліфікаційними та фінансовими зусиллями. In-memory database дозволяє отримувати практично миттєвий відгук на аналітичні запити з BI-додатків, незалежно від того, які показники і розмірності в них використовуються. Всі ці особливості нової технології разом з підтримкою баз даних будь-якого розміру і масштабуі стануть складовими успіху бази даних в пам'яті. Також IMDB зіграє важливу роль у світі Big Data і розвитку нових технологій обробки даних в режимі реального часу.

Але обчислення в оперативній пам'яті, як і будь-яка технологія, мають свої унікальні особливості та проблеми. По-перше, це недешево. Потрібні потужні сервери, багатоядерні процесори і багато оперативної пам'яті. Необхідно відповідне ПЗ та аналітичні програми. Технологія швидкісної обробки вимагає застосування всіх перерахованих компонентів, оскільки терабайти даних зберігаються з «нульовою» латентністю доступу безпосередньо в оперативній пам'яті серверів, а не на дисках.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18



  • УДК 621.395.7
  • ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ ПОСЛУГИ «IP-ТЕЛЕФОНІЯ» В КОРПОРАТИВНІЙ МЕРЕЖІ Анотація
  • УДК 62-503.55
  • ОЦІНЮВАННЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ IN-MEMORY DATABASE Анотація.