Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка7/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18

Literature:

  1. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: Учебник для вузов. 3-е изд. – С.-Пб.: Питер, 2006. – 958 с.

  2. Телекомунікаційні та інформаційні мережі: підручник / П.П. Воробієнко, Л.А.Нікітюк, П.І.Резніченко. – К.: САММІТ-Книга, 2010. – 708 с.: іл.

  3. Четыркин Е.М. Статистические методы прогнозирования. Изд. 2-е, перераб. и доп. – М.: Статистика, 1977. – 200 с. с ил.

  4. www.intertelecom.ua


УДК 378.14

Коваленко Л.П.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

morkovka227@gmail.com

Науковий керівник  к.т.н., доц. Шерепа І.В.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
Анотація. Розглядається порівняльний аналіз технологій дистанційного навчання, визначення терміна дистанційне навчання. На основі проведеного аналізу сформовані методи покращення якості дистанційного навчання.
Термін "дистанційне навчання" означає організацію навчального процесу, при якій викладач розробляє навчальну програму, головним чином базується на самостійному навчанні студента [1]. Така середа навчання характеризується тим, що учень в основному, а часто і зовсім відділений від викладача в просторі або в часі, в той же час, студенти та викладачі мають можливість здійснювати діалог між собою за допомогою засобів телекомунікації. Дистанційне навчання дозволяє вчитися жителям регіонів, де немає інших можливостей для професійної підготовки або отримання якісної вищої освіти, немає університету потрібного профілю або викладачів необхідного рівня кваліфікації.

Мета розвитку систем дистанційного навчання в світі - дати можливість кожному хто навчається, живе в будь-якому місці, пройти курс навчання будь-якого коледжу або університету. Це передбачає перехід від концепції фізичного переміщення студентів із країни в країну до концепції мобільних ідей, знань та навчання з метою розподілу знань за допомогою обміну освітніми ресурсами.

"Ідеальна модель" дистанційного навчання включає в себе інтегровану навчальну середу, з варіантним визначенням ролі різних компонент - технологічних, педагогічних, організаційно-методичних. При дистанційному навчанні суб'єктами в інтерактивному взаємодії виступають викладачі та студенти, а засобами здійснення подібної взаємодії - електронна пошта, телеконференції, діалоги в режимі реального часу [1].

Серед педагогічних технологій найбільший інтерес для дистанційного навчання представляють ті технології, які орієнтовані на групову роботу учнів, навчання у співпраці, активний пізнавальний процес, роботу з різними джерелами інформації [3]. Саме ці технології передбачають широке використання дослідницьких, проблемних методів, застосування отриманих знань у спільній або індивідуальній діяльності, розвиток не тільки самостійного критичного мислення, а й культури спілкування, уміння виконувати різні соціальні ролі у спільній діяльності. Також ці технології найбільш ефективно вирішують проблеми особистісно-орієнтованого навчання. Студенти отримують реальну можливість відповідно до індивідуальних задатками, здібностями досягати певних результатів в різних областях знань, осмислювати одержувані знання, в результаті чого їм вдається формувати власну аргументовану точку зору на багато проблем буття.

Технологія навчання у співробітництві з'явилася як альтернативний варіант традиційної класно-урочної системи [3]. Ідея даної технології полягає в наступному: навчання в колективі, взаємна оцінка, навчання в малих групах. При навчанні у співпраці головною силою, що впливає на навчальний процес став вплив колективу, навчальної групи, що практично неможливо при традиційному навчанні.

Кооперативне навчання - це технологія навчання в малих групах [2]. Члени великої групи або класу розділяються на кілька малих груп і діють за інструкцією, спеціально розробленою для них викладачем. Кожен з учнів працює над своїм завданням, своєю частиною матеріалу до повного розуміння досліджуваного питання й завершення роботи над ним. Потім учні обмінюються знахідками таким чином, що робота кожного є дуже важливою і суттєвою для роботи всіх інших, оскільки без неї завдання не буде вважатися виконаним (частина важливої інформації буде втрачена, інші учні групи її не отримають).

Метод проектів - це комплексний метод навчання, що дозволяє будувати навчальний процес виходячи з інтересів учнів, що дає можливість учневі проявити самостійність у плануванні, організації і контролі своєї навчально-пізнавальної діяльності, результатом якої є створення будь-якого продукту або явища.

Проблемне навчання засноване на створенні особливого виду мотивації. В якості складної пізнавальної задачі взята проблема, вирішення якої представляє істотний практичний або теоретичний інтерес.

Дослідницький метод навчання дуже лежить в основі проектної діяльності учнів, як в рамках звичайних, так і телекомунікаційних навчальних проектів [3]. Основна ідея дослідницького методу навчання полягає у використанні наукового підходу до вирішення тієї чи іншої навчальної задачі.

Модульне навчання передбачає жорстке структурування навчальної інформації, змісту навчання і організацію роботи учнів з повними, логічно завершеними навчальними блоками (модулями).

В умовах дистанційного навчання ігрові технології здатні вирішити багато проблем, викликаних специфікою освітнього середовища віртуального спілкування [2]. При цьому ігровий середовищем стає Інтернет, що диктує свої закони дидактичної реалізації цієї технології навчання.

Таким чином, аналіз технологій дистанційного навчання дозволяє визначити раціональність їх використання, можливості поліпшення дистанційної освіти вузів України, а також основні принципи створення ідеальної системи дистанційної освіти.


Література

  1. Спаський С.А. Деякі проблеми розвитку дистанційної освіти // Соціально-гуманітарні знання. – 2000. – №5.

  2. http://2014.xn----8sbacgtleg3cfdxy.xn--p1ai/ – Казанський федеральний університет.

  3. http://dl.nw.ru/ – Педагогічні технології дистанційного навчання.



УДК 621.391

Тихонов В.И.

Кожемякин А.А.

ОНАС им. А.С. Попова
РАЗРАБОТКА ПОДСИСТЕМЫ АВТОМАТИЗИРОВАННОГО УЧЕТА

ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ НАГРУЗКИ В ОНАС ИМ. А.С. ПОПОВА
Аннотация. Формулируется задача разработки экспериментальной подсистемы автоматизированного учета педагогической нагрузки для преподавателей кафедр в Одесской национальной академии связи.
Введение

В последние годы в Украине предприняты значительные шаги по дальнейшей информатизации деятельности ВУЗов в рамках концепции автоматизированных систем управления (АСУ). Это, в свою очередь, увеличивает информационные потоки, которые отличаются как многопрофильностью, так и большими объемами. Результатом формирования такой автоматизированной системы управления, обеспечивающей формирование статистических и аналитических отчетов, организацию, планирование, а также контроль учебного процесса, является упрощение и улучшение работы не только преподавателя, но и студента.

На данный момент в некоторых вузах страны внедрены отдельные подсистемы АСУ учебного процесса [1], однако в целом, это направление еще не получило своего системного развития. Так, в частности, несмотря на широкое использование компьютеров и компьютерных технологий, в ОНАС им. А.С. Попова расчет нагрузки преподавателя, в лучшем случае, выполняется с помощью электронных таблиц Excel. При этом, эти таблицы не связаны с общей базой данных кафедральной нагрузки, что не позволяет в должной степени автоматизировать процесс планирования и распределения нагрузки по учебному году в целом и отдельным модулям внутри одного учебного года.

Целью данной работы является обоснование необходимости создания подсистемы автоматизированного учета педагогической нагрузки в ОНАС им. А.С. Попова и постановка задачи разработки экспериментального варианта этой подсистемы.
Постановка задачи

Алгоритм разработки и внедрения системы автоматизации управления учебным процессом с точки зрения преподавателей, с одной стороны, достаточно понятен, и опирается на очевидные принципы планирования занятий. Данный фактор может создавать иллюзию кажущейся простоты исполнения поставленной задачи и приводит к тому, что в настоящее время система автоматизации управления учебным процессом используется недостаточно широко [2]. Это, в свою очередь, вынуждает ВУЗы задействовать определенный штат сотрудников учебного отдела. Субъективный человеческий фактор влечет за собой возможные ошибки и сбои учебного процесса.

Несмотря на то, что в литературе известны отдельные решения задачи АСУ вуза, в том числе и коммерческие продукты, многие учебные заведения пытаются самостоятельно создавать собственные подсистемы АСУ, но в силу отсутствия должной координации деятельности в этом направлении не всегда достигается ожидаемый результат. Предпочтение создания своей системы автоматизации управления учебным процессом обосновано тем, что готовые решения такого типа обычно имеют ряд недостатков. Во-первых, типовой коммерческий продукт, как правило, имеет достаточно высокую стоимость (по сравнению с возможными затратами на его разработку силами студентов и преподавателей). Во-вторых, прикладные пакеты программ являются преимущественно закрытыми и непригодными для дальнейшего развития без участия самого разработчика. Для какого либо изменения или улучшения программы необходимо всякий раз обращаться к авторам данного коммерческого продукта, что понесет за собой дополнительные затраты.
В связи со сказанным выше, актуальной научно-прикладной задачей является прове­дение дальнейших исследований по созданию отдельных подсистем единой системы автоматизиро­ванного управления учебным заведением. Предметом данной работы является фор­мулировка технических требований для создания подсистемы автоматизированного учета педагогической нагрузки преподавателей в ОНАС им. А.С. Попова (обозначим ее как АСУ-Н).

Для соблюдения принципа преемственности при разработке подсистемы автоматизированного управлении учебным процессом АСУ-Н, воспользуемся имеющимися в ОНАЗ электронными таблицами индивидуальной нагрузки Excel, которую будем считать исходными данными для проектирования АСУ-Н, рис. 1.



Рис. 1 – Фрагмент электронной таблицы нагрузки преподавателя
На первом шаге, таблицу исходных данных Excel необходимо импортировать в одну из табличных форм базы данных АСУ-Н, и обеспечить различные режимы доступа к этой форме (например, режим администратора с правом редактирования, режим пользователя с правом копирования и чтения и др.). Обоснование выбор программной оболочки для построения базы данных является также одной из задач данной работы. В качестве возможных альтернатив рассматриваются Access, PHP, Java script, Python, My SQL и др.

Таблица импорта исходных данных из Excel в АСУ-Н должна опираться на некоторую схему базы данных, образованную несколькими таблицами справочных данных. Работа данной подсистемы предполагает формирование следующих выходных данных: сводная плановая нагрузка кафедры по полугодиям и за учебный год и формирование раздела учебной нагрузки индивидуального плана преподавателя.

Литература


  1. Официальный сайт АСУ «ВНЗ» [электронный ресурс] / Режим доступа: http://vuz.osvita.net/ua/asu-vnz/

  2. АСУ «Университет» [электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.controllab. narod.ru/

  3. Система ПУМ «Распределение загрузки по преподавателям» [электронный ресурс] / Режим доступа: http://www.sbmt.bsu.by/Data_RUS/ContBlocks/01108/Silkovich_Silkovich.pdf.



УДК 621.395.7

Косецкая Л.П.

ОНАС им. А.С. Попова

Научный руководитель – к. т. н., проф. Никитюк Л.А.
АНАЛИЗ И РАЗРАБОТКА МЕТОДА

ФИЛЬТРАЦИИ КОММЕНТАРИЕВ В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ
Аннотация. В работе рассматривается и описывается алгоритм, разработанный для фильтрации комментариев в социальных сетях, способный определить неподходящий комментарий и провести с ним дальнейшие манипуляции.
В настоящие дни социальные сети занимают не последнее место в жизни общества. Через социальные сети происходит общение, сбор новой информации, корпоративные совещаний, бизнес сделки. Под определенными блоком публикуемой информации, есть возможность провести обсуждение с другими пользователями, почерпнув для себя дополнительные сведения по интересующей теме, но не всегда обсуждение имеет конструктивный характер.

В социальных сетях администратор несет ответственность за содержащийся в его группе контент, поэтому он должен следить за выполнением правил при комментировании. К наиболее распространенным правилам групп относится запреты на:

– Нецензурную лексику;

– Спам;


– Ссылки и рекламные ссылки;

– Различные вложения(Видео, Аудио, Анимация, Картинки);

– Различные противозаконные высказывания;

– Оскорбления в адрес других пользователей.

Отслеживать тысячи комментариев каждый день – крайне трудоемкий процесс, а чем больше численность пользователей в группе, тем сложнее выполнять такую работу.

На сегодняшнее время, фильтрация комментариев в социальных сетях происходит исключительно вручную. Администратор или доверенное ему лицо выполняет функцию просмотра ленты комментариев и решения по фильтрации каждого комментария в отдельности, при этом сталкиваясь с проблемой просмотра новых комментариев в уже прочитанных постах.

Целью работы является разработка метода фильтрации комментариев, позволяющий избавится от сообщений, которые противоречат правилам размещения контента в социальной сети (согласно правил социальной сети «Вконтакте» пункт 5.3 [1]) и сделать инструмент позволяющий администратору выполнять проверку и управление комментариями.

Разработанный алгоритм призван выявлять комментарии несоответствующие правилам группы и принимать решение о выполнении действий с сообщениями и их авторами не прошедшими фильтрацию, тем самым упростив одну из задач администратора.





Рис. 1 – Упрощенная схема алгоритма работы фильтрации


Структуру фильтра можно разделить на блоки. Входными данными в систему будут комментарии пользователей. Это могут быть как текстовая информация, так и комментарии включающие в себя различные вложения (картинки/видео/аудио). На выходе получается отфильтрованный поток комментариев. Каждое сообщение либо проходит фильтрацию и появляется на выходе, либо сообщение подпадает под какой-либо фильтр и с ним выполняется определенные действия, которые были выбраны администратором. В блоке фильтрации происходит обработка комментариев. Предлогиется различный набор фильтров, а также административная часть, в которой администратор может выбрать необходимые для его потока комментариев методы фильтрации, и выбрать дальнейшие действия с комментариями, которые противоречат правилам. Предложенный подход формализован в виде алгоритма, приведенного на рисунке 1 [2].

Фильтрация нецензурной лекцики устроена путём полнотекстового поиска неуподобимых слов в тексте комментария, нежелательные слова распологаются в базе данных, которая содержит наиболее распространенные выражения. Также в базу данных администратор может добавлять новые слова, которые будут учитываться при фильрации.

Фильтрация спама происходит иным образом. Каждый заданный промежуток времени программа сканирует все комментарии определенной записи, и анализирует их. К категории СПАМ относятся часто повторяющиеся комментарии от 1го пользователя, и в большинстве случаев, которые имеют малую информативность, либо полностью копируют друг друга.

Фильтрация вложений. При написании комментария пользователь может дополнительно к тексту добавить различные вложения в виде картинок, gif-анимации, аудио и видео записей, либо документов. Фильтр вложений анализирует каждый отдельный комментарий, и в зависимости от списка запрещенных вложений, пропускать или не пропускать данный комментарий.

Фильтрация ссылок. Фильтрация ссылок происходит путём поиска запрещенных конструкций, регулярных выражений: http:// [3] в тексте комментария, либо ссылок на группы или людей.

Фильтрация пропаганды и оскорблений, сложна в реализации. Фильтр должен выполнять анализ сообщения по смыслу. Это можно реализовать в виде инструмента для ручной проверки комментариев администратором группы, или же других лиц, которые будут выполнять данный вид деятельности.

Реализация алгоритма работы в виде прикладного программного обеспечения даест администратору удобный инструмент минимизирующий время на проверку комментариев в группе.
Литература

1. https://vk.com/terms – Правила пользования сайтом ВКонтакте.

2. Томас Х. Кормен, Чарльз И. Лейзерсон. Регулярные выражения. – Символ-Плюс, 2008.

3. Джеффри Фридл. Алгоритмы. Построение и анализ. – Вильямс, 2013.



УДК 621.395

Коц Ю.В.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

yuliyakots@yandex.ru

Науковий керівник – к.т.н., проф. Нікітюк Л.А.
ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ РОЗРОБКИ СИСТЕМ ШТУЧНОГО

ІНТЕЛЕКТУ В ІНФОКОМУНІКАЦІЯХ
Анотація. Проводиться ознайомлення з основною концепцією систем штучного інтелекту в інфокомунікаціях. Розглядаються функціональних можливостей систем ШІ. Проводиться аналіз перспектив впровадження систем ШІ в інфокомунікаційних мережах, дослідження принципів побудови систем ШІ. Визначаються завдання розробки систем ШІ в інфокомунікаціях. Виконується розробка методики впровадження систем ШІ.
Сучасні інфокомунікаційні технології продовжують вражати своєю динамікою розвитку і впровадженням в усі нові області людської діяльності. Сектор ІКТ має значний інноваційний та виробничий потенціал. Перехід до використання ІКТ і відповідної техніки – важлива ланка науково-технічної революції [1]. З ростом рівня розвитку інфокомунікацій, все більше вимог ставиться до нових технологій – вони мають бути більш складними, з точки зору розробки, та «вищими» (hi-tech). В зв’язку з цим, кожного дня розвиваються системи штучного інтелекту, нанотехнології, голографічні та навігаційні технології, робототехніка, системи безпеки.
Штучний інтелект розуміється як здатність автоматичних систем брати на себе функції людини, вибирати і приймати оптимальні рішення на основі раніше отриманого життєвого досвіду і аналізу зовнішніх впливів. Діяльність мозку - це мислення. Інтелект і мислення пов'язані багатьма цілями і завданнями: розпізнавання ситуацій, логічний аналіз, планування поведінки. Характерними особливостями інтелекту є здатність до навчання, узагальнення, накопичення досвіду, адаптація до умов, що змінюються в процесі вирішення завдань [2].

Виходячи з самого визначення ШІ, випливає основна проблема у створенні інтелекту: можливість або неможливість моделювання мислення дорослої людини.



Стрімкий ріст інформації вимагає створення таких систем її обробки, що базуються на нових наукових та технічних парадигмах. Раціонально здійснювати обробку великих масивів даних, використовуючи технології штучного інтелекту із застосуванням механізмів-аналогів процесів функціонування людського мозку [3]. Сьогодні розробка систем ШІ відбувається інтенсивними темпами і над цією проблемою працюють найбільші світові інститути.

Метою роботи є дослідження методів розробки систем штучного інтелекту та основних завдань, які вони виконують в інфокомунікаціях.

Для досягнення цієї мети необхідно вирішити ряд завдань:


  • ознайомлення з основною концепцією систем штучного інтелекту в інфокомунікаціях;

  • огляд функціональних можливостей систем ШІ;

  • аналіз сучасного стану систем ШІ в інфокомунікаціях, зокрема в Україні;

  • аналіз перспектив впровадження систем ШІ в інфокомунікаційних мережах;

  • дослідження принципів побудови систем ШІ;

  • ознайомлення з основами системно-когнітивного аналізу;

  • дослідження нейронних мереж;

  • формування завдань розробки систем ШІ в інфокомунікаціях;

  • розробка методики впровадження систем ШІ.


Література

  1. Макаренко С. І. Интеллектуальные информационные системы: учебное пособие. – Ставрополь: СФ МГГУ им. М. А. Шолохова, 2009.– 206 с.: ил.

  2. http://www.znannya.org/

  3. http://www.fit.knu.ua/ru/Departments/intellectsys/



УДК 654.071

Кравченко К.П.,

магістр кафедри МЗ, ХНУРЕ,

kravchenko.ekaterina.pavlovna@inbox.ru

Золотарьов В.А.,

к.т.н., доц. кафедри МЗ, ХНУРЕ,

V.Zolotaryov@gmail.com
Корпоративна інформаційна система оператора зв`язку
Анотація. Наведена загальна характеристика корпоративної інформаційної системи та її визначення, розглянуто особливості побудови та визначена архітектура КІС, впровадження, визначені основні вимоги та головні задачі, що пред’являються до корпоративної інформаційної системи оператора зв’язку. Розглянуті характерні ознаки та ряд факторів, які необхідно враховувати в процесі вибору КІС, основні причини необхідності впровадження КІС на підприємстві. Наведена основна мета та стандарти управління КІС. Сформовані основні труднощі при впровадженні та результати впровадження КІС.
В сучасних умовах виробництво не може існувати і розвиватися без високо ефективної системи управління, що базується на найсучасніших інформаційних технологіях.

Автоматизація бізнес-процесів сьогодні стає для українських підприємств способом виживання. Вона розглядається як засіб найбільш ефективного управління, що забезпечує мінімізацію витрат і збільшення прибутковості підприємства. Крім того, крім рішення глобальних завдань сучасні керівники різного рівня зіштовхуються з різними внутрішніми проблемами, які ставляться до роботи окремих підрозділів й які неможливо вирішити за допомогою численних інструкцій, оскільки їхнє написання займає занадто багато часу й не дозволяє вирішувати завдання в оперативному порядку [1, 2].

У силу цих причин корпоративні інформаційні системи (КІС) для керівництва середніх і великих підприємств є необхідним інструментом, що дозволяє підвищити ефективність і прозорість бізнес-процесів.

Для централізованого управління об'єднанням підприємств використовується корпоративна мережа, компонентами якої є локальні обчислювальні мережі, до яких можуть входити також магістральні глобальні та міські мережі.

Корпоративна інформаційна система (КІС) – це система управління бізнес-процесами підприємства, яка підтримує функціонування підрозділів, забезпечуючи розподілену обробку інформаційних потоків протягом усієї технологічної ланки процедур управління [1].

КІС - це технологія управління, що об'єднує бізнес-стратегію підприємства і новітні інформаційні технології. КІС є розвитком інформаційних систем для робочих груп, зазвичай орієнтовані на великі компанії. Вони можуть підтримувати вузли, що територіально розподілені або функціонують на базі корпоративної мережі. В основному вони мають ієрархічну структуру з кількох рівнів. Для таких систем характерна архітектура клієнт-сервер зі спеціалізацією серверів або багаторівнева архітектура. При їх розробці можуть використовуватися ті самі сервери баз даних, що і при розробці групових інформаційних систем, проте в КІС найбільшого поширення набули сервери Oracle, DB2, Microsoft SQL Server тощо [2].

Характерні ознаки КІС: тривалий життєвий цикл; міграція успадкованих систем; різноманітність використовуваного апаратного забезпечення, життєвий цикл якого менший, ніж життєвий цикл створюваної системи; різноманітність використовуваного програмного забезпечення; масштабність та складність розв'язуваних задач; територіальна розподіленість; використання корпоративних SQL-серверів БД (Oracle і Informix-OnLine, Informix-DSA, Sybase, CA-Ingress та ін.) та відповідних інструментальних засобів; окрім власних засобів розроблення часто знаходять застосування незалежні багато платформні інструментальні засоби, доповнені інтерфейсами, драйверами та шлюзами для зв'язку з різними СУБД; використання Web-технологій; підвищені вимоги до надійності функціонування та збереження даних [3,4].

Практика впровадження КІС виявляє ряд факторів, які необхідно враховувати в про­цесі вибору КІС: повноту функціональних можливостей системи; рівень реалізації функціо­нальних модулів системи; вартість та тривалість впровадження; вплив системи на бізнес та бізнес-процеси підприємства; ефективність використання системи на підприємстві [3].

Забезпечення розподіленої роботи і віддаленого доступу є обов'язковою вимогою до інформаційних систем корпоративного рівня. Сучасні КІС мають задовольняти певним вимогам: використання клієнт-серверної архітектури з можливістю застосування більш промислових СУБД, організація безпеки за допомогою різноманітних методів контролю і розмежування доступу до інформаційних ресурсів, підтримка розподіленої обробки інформації, модульний принцип побудови з програмно-незалежних функціональних блоків, можливість розширення за рахунок відкритих стандартів, використання інтелектуальних технологій [4].

Переваги впровадження КІС: одержання достовірної та оперативної інформації про діяльність всіх підрозділів компанії, підвищення ефективності управління компанією, скорочення витрат робочого часу на виконання робочих операцій, підвищення загальної результативності роботи за рахунок більш раціональної її організації [2].

Можна виділити наступні основні причини необхідності впровадження КІС на підприємстві.

1.Заміна існуючих систем, які не задовольняють вимоги сучасного.

2.Необхідність розширення контактів (і їх постійної підтримки) з партнерами та клієнтами.

3.Досягнення бажаного рівня конкурентної переваги.

Основна мета КІС - підвищення прибутку компанії за рахунок найбільш ефективного використання всіх ресурсів компанії і підвищення якості прийнятих управлінських рішень [1].

В основі побудови та використання КІС повинна лежати чітка управлінська методологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з вбудованою для цього структурою) та інформаційні технології. В якості стандартів управління використовуються закордонні: MRP, MRP II, ERP плюс доповнення. ERP (Enterprise Resource Planning) - системи планування ресурсів підприємства, ядром яких є MRP II (Manufacturing Resource Planning - планування виробничих ресурсів), CRM (Customer Relationship Management) - система управління взаємовідносин з клієнтами.

Планува́ння ресу́рсів підприє́мства (ERP-система) (англ. Enterprise Resource Planning System - Система планування ресурсів підприємства) - корпоративна інформаційна система (КІС), призначена для автоматизації обліку й управління.
В основі систем MRP лежить принцип управління матеріальними запасами. Мета: формувати, контролювати і змінювати моменти замовлень так, щоб всі необхідні матеріали надходили одночасно. MRP II служить для ефективного планування всіх ресурсів виробництва, у тому числі фінансових і кадрових [5].

Основні труднощі при впровадженні КІС: недостатня формалізація процесів управління на підприємстві, відсутність повного розуміння у керівників механізмів реалізації рішень і того, як працюють виконавці, необхідність зміни технології бізнес процесу.

Фактори успішного впровадження КІС: участь керівництва у впровадженні, наявність та дотримання плану впровадження, участь у впровадженні фахівців компанії – клієнта, проведення реінжинірингу бізнес-процесів до впровадження, наявність у підприємства виробленої стратегії.

Результати впровадження КІС: підвищення внутрішньої керованості компанії, гнучкості і стійкості до зовнішніх впливів, збільшення ефективності компанії, її конкурентоспроможності, а, в кінцевому рахунку - прибутковість.

Вимоги до систем управління телекомунікаціями за багатьма параметрами значно жорсткіші, ніж до фінансово-управлінських систем. Мережа повинна, у першу чергу, забезпечувати надання послуг з належною якістю (як налагоджений годинник), тому основними механізмами управління тут є планування й оптимальне управління процесом функціонування у реальному масштабі часу [5, 6].

Об'єднання всього масиву даних, що використовуються в усіх без винятку бізнес-процесах підприємства телекомунікацій, у єдиний інформаційний простір і формування на його основі рекомендацій щодо планування ресурсів і прийняття рішень суттєво підвищить ефективність діяльності підприємства.

Для ефективної роботи оператору телекомунікацій уже не досить набору програмних компонентів, що забезпечують автоматизацію окремих завдань. У повсякденній діяльності в оператора телекомунікацій виникає потреба ведення бухгалтерського обліку, матеріально-товарного обліку, обліку кадрів і розрахунку заробітної плати, а, крім того, роботи з замовленнями, заявками і скаргами споживачів, вирішення завдань документообігу, економічного аналізу, планування, управління та багато чого іншого. Інакше кажучи, сьогодні оператору телекомунікацій необхідна комплексна інформаційна система, що дозволяє автоматизувати всю його діяльність [6].

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   18



  • ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Анотація
  • УДК 621.391 Тихонов В.И. Кожемякин А.А. ОНАС им. А.С. Попова РАЗРАБОТКА ПОДСИСТЕМЫ АВТОМАТИЗИРОВАННОГО УЧЕТА
  • Постановка задачи
  • УДК 621.395.7 Косецкая Л.П. ОНАС им. А.С. Попова Научный руководитель – к. т. н., проф. Никитюк Л.А. АНАЛИЗ И РАЗРАБОТКА МЕТОДА
  • ФИЛЬТРАЦИИ КОММЕНТАРИЕВ В СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЯХ Аннотация.
  • ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТОДІВ РОЗРОБКИ СИСТЕМ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ІНФОКОМУНІКАЦІЯХ Анотація.
  • Корпоративна інформаційна система оператора зв`язку Анотація.
  • Автоматизація бізнес-процесів