Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє” 30-31 жовтня 2014 року Збірник тез Частина 2




Сторінка8/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір2.52 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18

Висновок

Корпоративна інформаційна система — це інформаційна система, яка підтримує автоматизацію функцій управління на підприємстві (в корпорації) і поставляє інформацію для прийняття управлінських рішень. КІС - управлінська ідеологія, що поєднує бізнес-стратегію підприємства (з вбудованою для її реалізації структурою) і передові інформаційні технології. Прийнято вважати, що головну увагу при цьому приділяють відпрацьованій структурі керування, що складає функціональну частину підприємства, а автоматизація виконує другорядну, інструментальну роль. Таким чином, КІС допомагає менеджерам у їх роботі, значно полегшуючи процес роботи.

Сучасні КІС мають такі основні характеристики: масштабність; багатоплатформове обчислювання; робота в неоднорідному обчислювальному середовищі; розподілені обчислення.

КІС надає користувачеві можливість вирішення таких глобальних задач: зробити прозорим для керівництва корпорацією використання вкладених у бізнес капіталів; надати повну інформацію для економічної доцільності стратегічного планування; професійно керувати витратами, наочно і своєчасно показувати, за рахунок чого можна мінімізувати витрати; реалізувати оперативне управління підприємством згідно вибраних ключових показників (собівартість продукції, структура витрат, рівень прибутковості тощо); забезпечити гарантовану прибутковість підприємства за рахунок оптимізації і прискорення ряду процесів (строків виконання нових замовлень, перерозподілу ресурсів і т. д.).

Найбільш поширеною концепцією інформаційних систем є ERP системи. Аналіз інформаційної системи управління підтверджує необхідність впровадження ERP систем на підприємстві для чіткої організації, систематичного обліку й щоденного аналізу використання ресурсів.

Необхідність використання КІС на українських підприємствах обумовлюється також потребою управління виробничими процесами в умовах інфляції та жорстокого пресингу, а ефективний вибір і їх впровадження КІС сприяють осмисленню діяльності підприємства, розуміння шляхів його динамічного розвитку, гнучкому управлінню в складних, постійно змінних умовах.


Література

1. Татарчук М. І. Корпоративні інформаційні системи: [Текст] / М.І. Татарчук. – К.: КНЕУ, 2005. – 291 с.

2. Основи інформаційних систем [Текст] : навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і допов. / В.Ф. Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф. Ситника. – К.: КНЕУ, 2001. – 420 с.

3. Данілов А.В. Корпоративні інформаційні системи [Текст] : навч. посіб. /


А.В. Данілов, С.М. Діго, А.А. Сорокін. – 2004.

4. Корпоративні інформаційні системи [Електронний ресурс]: http://iablov.narod.ru/ igupit/kislec.htm.

5. Павленко Л. А. Ш 2 Корпоративні інформаційні системи [Текст] : навч. посіб. – X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. – 260 с.

6. Чаадаев В.К., Шеметова И.В., Шибаева И.В Информационные системы компаний связи. – М.: Эко-Трендз, 2004. – 256 с.


УДК 621.39

Кургузов А.С.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

kurghuzov94@mail.ru

Науковий керівник  ст. вик. Приходько К.Д.
РОЗРОБКА ПРОЕКТУ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА «ZETCRISTAL»

З ВИКОРИСТАННЯМ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
Анотація. В роботі проведена оцінка можливостей застосування хмарних технологій для створення інформаційної інфраструктури підприємства та розгортання на її базі комплексної системи автоматизації управління підприємством.
Розвиток інформаційних технологій в теперішній час набуває все більших обертів, що в свою чергу ставить керівників, розробників та користувачів перед вибором між широким спектром інформаційних послуг. Хмарні технології розвиваються дуже швидко і кожен керівник, зацікавлений в отриманні найбільшої вигоди від роботи підприємства, повинен орієнтуватися в нових технологічних тенденціях. Використання хмарних технологій може стати сполучною ланкою між розвитком та отриманням прибутку організацією. Перехід до будь-якої нової технології повинен здійснюватися на основі глибокого аналізу переваг і можливих ризиків, пов'язаних з використанням нових технологічних рішень у певних умовах функціонування організації [1, 2].

Метою даного дипломного проекту є аналіз, виявлення сильних та слабких сторін у використанні хмарних технологій при побудові інформаційної інфраструктури підприємства та впровадженні системи комплексної автоматизації управління підприємством.

Для створення ІТ-інфраструктури підприємства можна застосовувати проводові, без­проводову та хмарну платформи[3]. Для аналізу оцінки ефективності використання тієї чи іншої платформи для побудови інформаційної інфраструктури підприємства проведемо ін.­тегральну оцінку всіх вищезазначених платформ. Для цього визначимо перелік параметрів, за якими оцінюють ефективність інформаційної інфраструктури. На базі експертних оцінок присвоїмо кожному параметру ваговий коефіцієнт та оцінимо їх за 10-бальною шкалою (табл. 1).

Цільова функцію може бути сформована наступним чином:





де:  – коефіціент параметру (∑;



F, M, E B, N….. – оцінка певного параметра за шкалою;
Таблиця 1 - Інтегральна оцінка платформ інформаційної інфраструктури

Варіант виконання платформи інформаційної інфраструктури

Проводова



Безпроводова



Хмарна



Параметр

Коефіцієнт 

Функціональність (F)

0,15

8

8

10

Безпека (B)

0,15

8

6

9

Масштабуємість (M)

0,125

4

8

10

Супроводжуємість (T)

0,075

5

5

10

Ефективність (Е)

0,075

6

6

8

Доступність (D)

0,125

4

5

9

Надійність (N)

0,1

8

6

6

Ліцензування (L)

0,15

3

3

10

Заміщення (Z)

0,05

4

5

9

ВСЬОГО:

50

52

81

Для проводової платформи: 



Для безпроводової платформи:



Для хмарної платформи:



За результатами оцінки можна зробити висновок що застосування хмарної платформи є більш надійним та економічно доцільним. Хмарні технології можна застосовувати для побудови ІТ-інфраструктури підприємства та розгортання на їх базі будь-яких мережевих сервісів, у тому числі і систем комплексної автоматизації управління підприємством. Отже, на сьогодні, впровадження системи комплексної автоматизації на базі хмарних технологій є доцільним, і реалізується на базі хмарного сервісу типу SaaS.


Література

  1. «Облачная архитектура ИТ – бизнес-выгоды, модели, технологии». Науч.конф. – М. – 2010.

  2. Елисеев И. Автоматизация облачных вычислений / И.Елисеев // Открытые системы. 2010. С. 3-4.

  3. http://www.ibm.com/developerworks/ru/library/cl-cloudindustry1/ «Облако и отраслевые приложения», «Концепція практичних галузевих рішень, шаблонів та моделей, підтримуючих хмарні обчислення», 16.07.2012.



УДК 681.51

Кутуненко Н.В.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

lyu_morkov@mail.ru

Науковий керівник – доц.Стопакевич А.О.
РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ КОНДИЦІЮВАННЯ НА ОСНОВІ ПРОЦЕСІВ FMECA
Анотація. Розглядається можливість реалізувати систему підтримки прийняття рішень на основі FMECA (Failure Mode, Effects and Criticality Analysis – Процес аналізу режимів, ефектів і критичності відмови). Даний тип аналізу застосовується для контролю, управління, комунікації, розрахунку, розвідки, спостереження (C4ISR - command, control, communications, computer, intelligence, surveillance, and reconnaissance) за об’єктом.
Для забезпечення комфортних умов роботи обслуговуючого персоналу у виробничих приміщеннях необхідно підтримувати оптимальні значення швидкості руху повітря та температури. На рисунку 1 зображена традиційна система кондиціювання, яка з достатньою точністю забезпечує задані значення цих параметрів.

В промислових умовах існує безліч несприятливих факторів, що можуть призвести до виходу з ладу системи в цілому, або окремих її елементів. При цьому можливі наслідки і шляхи усунення відмов системи складні для оператора. Тому для вирішення даного питання пропонується використовувати систему підтримки прийняття рішень.



Рисунок 1 – Функціональна блок-схема системи кондиціювання
Системи підтримки прийняття рішень представляють собою певний обчислювальний комплекс або математичну модель, що дозволяє персоналу, що має відношення до інженерно-технічної діяльності, забезпечити спрощення, або підвищення якості прийнятих рішень. Нинішній рівень безпеки систем на основі SCADA не відповідає можливим наслідкам загрози. Існує велика кількість встановлених систем промислового контролю, які є відносно небезпечними через велику кількість невиявлених слабких місць. Для того, щоб посилити стійкість SCADA-систем ,необхідно брати до уваги більшість важливих помилок , їх наслідків і результуючий вплив на систему. З цією метою пропонується використовувати модифікацію стандартизованої методології FMECA.

FMECA – це стандартизована методика для аналізу надійності систем, що спеціалізується на типах и режимах помилок, їх джерелах, причинах і впливі на керованість системи [1]. Типи помилок описують шляхи, якими може проявитись проблема. Проблемами вважаються будь-які помилки чи дефекти, особливо ті, що впливають на користувачів, можуть трапитись потенційно, чи вже трапились. Аналіз ефектів вивчає наслідки цих помилок. В методиці FMECA всі можливі помилки класифікуються по рангам в залежності від важкості наслідків, від частоти їх появи і наскільки легко вони можуть бути виявлені [2]. Також ця методика може бути використана для оцінки ризиків появи вже відомих загроз.

Існує три можливих наслідки помилок:


  • переривання роботи системи;

  • припинення роботи системи - система після появи помилки не може функціонувати, що для деяких технологічних процесів може призвести до аварійної ситуації;

  • помилка без наслідків, тобто в деяких випадках помилки не можуть викликати збитків, але можуть зробити деякі операції неможливими для виконання [3].

Користувач SCADA-системи має отримувати сигнал або попередження у випадку будь-якої ненормальної поведінки процесу перед тим, як він вийде з-під контролю. Сучасні SCADA-системи не тільки сигналізують, але і представляють деталізоване діагностичне повідомлення.

Під час побудови системи підтримки прийняття рішень на базі FMECA слід користуватись функціональним і апаратним підходами [2]. Функціональний підхід треба починати зі спостережень за наслідками взаємодії кожної великої системи опалення, вентиляції та кондиціювання повітря (HVAC) і споживання/розподілу електроенергії. Функціональний підхід має вирішальне значення при встановленні інтенсивності відмов в кожній підсистемі (наприклад, в каналі подачі промислової води), тобто є основою для прийняття рішень щодо того, де потрібні резервні компоненти.

Апаратний підхід є більш докладним, в даному випадку виконується аналіз можливих видів відмов окремих апаратних або комплектуючих виробів. Цей підхід використовується, коли апаратні елементи, такі як, який тип двигунів, насосів, охолоджуючих веж, або розподільних пристроїв, може бути однозначно визначені з проектних схем та інших інженерних даних.

Аналіз ймовірності появи помилки слід проводити по кожному пункту функціональної блок-схеми. Результати даного аналізу можна подати у вигляді таблиці, на базі якої слід побудувати алгоритм функціонування системи підтримки прийняття рішень. Можливі типи помилок і відмов, методи їх виявлення та компенсації для приведеної системи кондиціювання по каналу подачі промислової води наведені в таблиці 1.


Таблиця 1 – Аналіз режимів і ефектів відмов системи кондиціювання по каналу подачі промислової води

Зав­дання

Потен

ційні режими відмови



Механізм відмови

Ефекти відмови

Метод вияв­лення

Метод компен­сації

Місцеві ефекти

Ефекти вищого рівня

Кінцеві ефекти

1

2

3

4

5

6

7

8

Подача води до конденсатора при 24°С і 227 м3/год

Подача води більше, ніж 24°С

Неправильна робота охолодо холод вежі, псування насоса, вентилятор не запустився

Необхідна кількість тепла не видалена з води

Неефективний конденсатор, надмірне споживання енергії охолоджувачем

Незначне підви­щення темпера­тури повітря

Датчик темпера­тури/аналіз води

SCADA

індикатор






Подача води менше, ніж 24°С

Вентилятор не вимикається

Переохо-лодження

Менша ефективність охолоджувача, більше споживання енергії

Темпе­ратура повітря не змі­ниться

Сигналі­зація датчика темпера-тури

SCADA

індикатор






Подача води менше, ніж 227 м3/год

Зіпсований насос

Насос не здатний забезпе-чити достатній поток або тиск

Неефектив­ний конденсатор, надмірне споживання енергії охолоджувач

Незначне підви­щення темпера-тури повітря

Датчик витрати/
тиску

SCADA індикатор




Відсут-ність подачі води

Поламані труби

Надлиш-кове спожи-вання води, необхідні ізолю-
ючі дії

Конденсатор в охолод­жувачі не працює, перегрівання охолоджувача

Темпера-тура повітря зросте до макси-муму

Огляд

SCADA

індикатор









Блокуван-

ня в трубі або відмова насоса



Не забезпе-чується подача води через систему

Конденсатор в охолод­жувачі не працює, перегрівання охолоджувача

Темпера­тура повітря зросте до макси-муму

Аналіз води або датчик витрати
/тиску

SCADA

індикатор


За результатами проведеної роботи можна дійти до висновку, що впровадження системи підтримки прийняття рішень за методологією FMECA у SCADA-системи є доцільним і перспективним, оскільки вирішує актуальну проблему підвищення безпеки виробництва.


Література

  1. B.G.Dale, P.Shaw, “Failure Mode and Effecta Analysis in the U.K.Motor Industry: A State of the Art Study” //Quality & Reliability Engineering International, 1990, v.6, pp.179-188.

  2. Rome Laboratory, Reliability Analysis Center, CRTA-FMECA, Failure Mode, Effects and Criticaly Analysis (FMECA), April 1993/

  3. National Aeronautics and Space Administration, NASA/SP-2000-6110, Failure Modes and Effects Analysis (FMEA).


УДК 621.39

Левчук Д. В.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

lastdreamer17@gmail.com

Науковий керівник – к.т.н., доц. Дорощук О.В.
ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ

Анотація. В роботi розглянуто приклади впровадження технології сенсорних мереж.
Мета дослідження. Виділення основних напрямків у розвитку сучасних сенсорних мереж.

Актуальність проблеми. Безпровідні сенсорні мережі все активніше проникають в довкілля. За прогнозами провідних експертів в області телекомунікацій до 7 трильйонів безпровідних пристроїв використовуватиметься у світі до 2017-2020 років [1]. Сенсорні мережі як частину Інтернету речей (Internet of Things) займуть найважливіше місце в мережах зв'язку вже в середньостроковій перспективі. Переставши бути об'єктом виключно академічних досліджень, сенсорні мережі зараз поставляються безліччю виробників, що привело до появи різноманітних індустріальних стандартів, що не забезпечують взаємодії між устаткуванням різних виробників. Основні роботи в області стандартизації протоколів, використовуваних в сенсорних мережах, проводяться Інститутом інженерів електротехніки і електроніки (IEEE), Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU) і Міжнародною організацією із стандартизації. Результатом цих робіт стало сімейство стандартів IEEE802.15.4.

Сектор стандартизації Міжнародного Союзу Електрозв'язку нині розглядає можливість заміни концепції NGN на концепцію Розумних Всепроникних Мереж (SUN – Smart Ubiquitous Networks), концепцію NGN, що включає, як одну із складових частин. Аналізуя найбільш поширенi застосування для безпровідних сенсорних мереж, реалізованих в різних країнах можна помітити шаблони передаваного навантаження, що повторюються [2]. Класифікуючи ці шаблони, я виділив наступні основні види навантаження:

- Аварійна сигналізація — повідомлення цього типу передаються з мінімальними затримками і втратами;

- Мовні дані — дані, чутливі до джиттеру і втрат;

- Протокольна сигналізація;

- Данi обслуговування, такі як мікропрограми і конфігурації, а також статичні файли, наприклад фото — вимагають гарантованої доставки, але не чутливі до затримок;

- Дані телеметрії — допускають низький рівень втрат;

- Усі інші дані передаються без яких-либо гарантій.
Я вважаю, що безпровідні сенсорні мережі (БСМ) є одним з найперспективніших напрямів розвитку сучасних телекомунікаційних технологій. Перспективи їх використання пов'язані як із заміною кабельної інфраструктури на радіоефір, так і з новими функціональними можливостями [3]. Завдяки таким характеристикам БСМ, як мініатюрність вузлів, низьке енергоспоживання, вбудований радіоінтерфейс, достатня обчислювальна потужність, порівняно невисока вартість, стало можливим їх широке використання у багатьох сферах людської діяльності з метою автоматизації процесів збору інформації, моніторингу і контролю характеристик різноманітних технічних і природних об'єктів. Вище перелічені особливості безпровідних сенсорних мереж зумовили доцільність їх застосування при рішенні складних завдань в наступних областях:

- моніторинг телекомунікаційної інфраструктури мереж;

- моніторинг транспортних магістралей (залізниць,метрополітену та ін.) нафто- і газопроводів, інженерних мереж енерго- і теплопостачання;

- контроль і аналіз транспортних вантажопотоків;

- екологічний, біологічний і медичний моніторинг;

- автоматизація систем життєзабезпечення і систем класу "Розумний будинок".



Література

  1. Nitaigour, P.M. (Editor) Sensor networks and configuration fundamentals, standards, platforms, and applications / P.M. Nitaigour // Springer. – 2007. – 510 p.

  2. Кучерявый, Е.А. Принципы построения сенсоров и сенсорных сетей / Е.А. Кучерявый, С.А. Молчан, В.В. Кондратьев // Электросвязь, 2006. – №6 – С. 10-15.

  3. Мочалов, В.А. Навигация и мониторинг в сенсорной сети с использованием планшетных ПК / В.А. Мочалов, Е.Н. Турута, А.А. Халецкий // Материалы IX Международной НТК «Перспективные технологии в средствах передачи информации – ПТСПИ-2011». – Владимир-Суздаль, 2011. – Т. 1. – С. 85-88.


УДК 621.39

Маврова Є.І.,

студентка V курсу ННІ ІКПІ

ОНАЗ ім. О.С.Попова

mavrova.93@mail.ru
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   18



  • РОЗРОБКА ПРОЕКТУ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА «ZETCRISTAL» З ВИКОРИСТАННЯМ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ Анотація.
  • Варіант виконання платформи інформаційної інфраструктури Проводова
  • Безпроводова Хмарна
  • ВСЬОГО: 50 52 81
  • РЕАЛІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ СИСТЕМОЮ КОНДИЦІЮВАННЯ НА ОСНОВІ ПРОЦЕСІВ FMECA Анотація.
  • ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ Анотація.