Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”




Сторінка16/16
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.87 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16
    Навігація по даній сторінці:
  • Nikitin A.

Исследование характеристик стандарта

беспроводной связи IEEE 802.11n



Кучеренко Н.П. магистрант 6-го курса, факультета ИМ

Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова


Аннотация. Представлен анализ технических характеристик стандарта беспроводной связи IEEE802.11n и произведено сравнение характеристик вышеупомянутого стандарта с уже существующими и разрабатываемыми технологиями беспроводной связи.
На данный момент остро встала проблема «последней мили» для мобильных пользователей: необходимо обеспечить приемлемую скорость доступа к разнообразным ресурсам и при этом обеспечить достаточную мобильность пользователей. Для решения этой проблемы было предложено множество решений, таких как WiMAX, HSPA, LTE и другие, условно называемые 3Gи 4G. Основным отличием технологии беспроводного доступа по стандарту 802.11 (Wi-Fi) от вышеупомянутых технологий является то, что большинство из этих технологий предназначены для обеспечения доступа к так называемым MAN (MetropolitanAreaNetwork) –сетям масштаба города. Wi-Fi, в свою очередь, предназначена для организации доступа к LAN(LocalAreaNetwork) – локальным сетям.Такой подход к организации беспроводного доступа позволяет достаточно гибко конфигурировать доступные ресурсы, как для отдельных пользователей, так и для целых категорий. При этом не возникает необходимости в закупке дорогостоящего оборудования – для организации доступа к LANдостаточно точек доступа.
Стандарт IEEE 802.11n

Одним из основных достоинств организации доступа к LAN на базе технологии Wi-Fi является относительно высокая мобильность конечного пользователя в пределах зоны покрытия, отсутствие проводных соединений. Также обеспечивается высокая, как для беспроводного соединения, скорость соединения (до 600 Мб/с в перспективе); для сравнения – WiMAX обеспечивает максимальную скорость доступа порядка 75 Мб/с.

Рабочая группа IEEE гарантирует обратную совместимость новых устройств 802.11n с оборудованием 802.11a/b/g при условии использования одного и того же частотного диапазона и канала.

Основным недостатком является сравнительно небольшая зона покрытия, обеспечиваемая одной точкой доступа (до 300 метров, использование MIMO). Также недостатками является:



  • использование диапазона 2,4 ГГц (в этом диапазоне работают устройства Bluetooth, микроволновые печи – всё это создаёт нежелательные помехи для работы Wi-Fi-устройств);

  • необходимость использования дополнительных алгоритмов обеспечения безопасности (поскольку к точке доступа может подключиться любое клиентское устройство, используется шифрование соединений).

Физической основой работы Wi-Fi являются 2,4 ГГц, 3,6 ГГц и 5 ГГц частоты радиоэфира. При этом стандарт 802.11n используетдиапазоны 2,4..2,5 ГГц (2,412..2,484 ГГц) и 5 ГГц (5,17..5,905 ГГц, используется OFDM модуляция. Точка доступа передает свой идентификатор (SSID) каждые 100 мс на скорости 0,1 Мб/с. Получив SSID точки доступа, клиент определяет возможность подключения к ней.Организация шифрования соединения с использованием технологий WEP (устаревшая и менее криптостойкая технология), WPA(каждому пользователю выдаётся уникальный ключ шифрования) или WPA2 (с 2006 года является базовым для всех Wi-Fi-устройств).
Таблица 1 – Соотношение между скоростями передачи, типом модуляции и скоростью свёрточного кодирования в стандарте 802.11n (канал шириной 20 МГц, HT-режим (52 частотных подканала))

Тип модуляции

Скорость сверточного кодирования

Количество бит в одном символе в одном подканале

Общее количество бит вOFDM-символе

Количество информационных бит на символ

Скорость передачи данных

GI = 0,8 мкс

GI = 0,4 мкс

BPSK

1/2

1

52

26

6,5

7,2

QPSK

1/2

2

104

52

13,0

14,4

QPSK

3/4

2

104

78

19,5

21,7

16-QAM

1/2

4

208

104

26,0

28,9

16-QAM

3/4

4

208

156

39,0

43,3

64-QAM

2/3

6

312

208

52,0

57,8

64-QAM

3/4

6

312

234

58,5

65,0

64-QAM

5/6

6

312

260

65,0

72,2

В отличие от предыдущих поколений технологии Wi-Fi использовавших каналы шириной 20 МГц, в стандарте 802.11n предусмотрена поддержка увеличения ширины используемого частотного канала до 40 МГц. Расширив частотный диапазон, можно сравнительно недорого и легко увеличить скорость работы сети. При этом нагрузка на ЦСП вырастет незначительно. При хорошей реализации каналы по 40 МГц могут дать полезную пропускную способность в два с лишним раза больше, чем два канала старых стандартов 802.11. Добавив к этому MIMO, можно создать мощные и недорогие системы с высокой скоростью передачи.

Теоретически 802.11n с максимально предусмотренными 4 антеннами может приблизиться к 1 Гбит/спо сумме пропускной способности его каналов. Пока что никто из производителей не предлагает оборудование с четырьмя антеннами, но, может быть, это только вопрос времени.

Использование технологии MIMO(MultipleInputMultipleOutput) позволяет увеличить пропускную способность за счёт использования адаптивных антенных решёток со слабо коррелированными антенными элементами. В случае её использования параллельно передаётся множество сигналов, увеличивая тем самым суммарную пропускную способность.Технология использует мультиплексирование SpatialDivisionMultiplexing (SDM), то есть сигнал передаётся по нескольким различным частотам, после приёма превращаясь в скоростной поток данных. Однако для реализации MIMO на практике необходимо, чтобы для каждого потока данных использовались свои антенны приёма/передачи, цепи RF и АЦП.Данная технология нашла применение не только в беспроводных сетях стандарта 802.11n,но и WiMAX(802.16) и LTE.


Конкурирующие технологии беспроводной сети

Известны три наиболее перспективные разработки: IEEE 802.11ac, 802.11ad и WirelessGigabit, она же WiGig.

Спецификация 802.11ac – развитие старого стандарта 802.11a. Предшественник использовал диапазон 5 ГГц, обеспечивая пропускную способность до 54 Мбит/с. После выхода стандарта 802.11g, имевшего все те же 54 Мбит/с, но работающего в диапазоне 2,4 ГГц и совместимого со старым 802.11b, интерес к технологии 802.11a угас ещё заметнее.Новый стандарт всё также рассчитан на диапазон 5 ГГц, но предусматривает выделение более широких частотных каналов для передачи данных. Вместо полос частот шириной 20 МГц, как это предусмотрено в 802.11a, 802.11ac будет оперировать каналами шириной 40 или 80 МГц, а может быть даже и все 160 МГц. Передача данных будет построена по схеме «многопользовательский многоканальный приём – многоканальная передача» (multipleuser-multipleinput, multipleoutputs, MU-MIMO). Схема MU-MIMO означает одновременную передачу потоков нескольким пользователям по одним и тем же каналам.

Гораздо более радикально, до 6 Гбит/с, могут поднять производительность 802.11ad и WiGig. Для повышения пропускной способности их переместили в диапазон 60 ГГц, чтоотрицательно сказалось на их радиусе действия. WiGig изначально специально ориентирован на беспроводную передачу потоков видео высокого разрешения. Разработчикам будущих полнофункциональных адаптеров Wi-Fi предстоит непростая задача обеспечить обратную совместимость с 802.11g, поддержку сочетающих высокую производительность и быстродействие 802.11n и 802.11ac, а также 802.11ad/WiGig для передачи видео высокого разрешения на небольшие расстояния. Поддерживаемые диапазоны частот 2,4, 5 и 60 ГГц.

В прессе недавно появилась информация о том, что IEEE опубликовала новый стандарт беспроводной связи IEEE 802.22 WRAN, предназначенный для беспроводных региональных сетей WRAN (WirelessRegionalAreaNetwork).Рабочая группа IEEE 802.22 WorkingGroup, занимающаяся проектирование стандарта заявляет, что спецификация IEEE 802.22 представляет собой проект беспроводных региональных сетей, описывающий двухуровневую архитектуру (уровень PHY и уровень MAC) с многоточечным (point-to-multipoint) соединением. Сеть предназначена как для работы с профессиональными фиксированными базовыми станциями, так и с портативными (либо фиксированными) пользовательскими терминалами (модемы). Обмен данными по стандарту производиться на «свободных» частотах ОВЧ/УВЧ (VHF/UHF) телевизионного вещания, что составляет полосу 54..862 МГц. По утверждению разработчиков, сеть в основном предназначена для использования в малонаселённых пунктах, а также сельской местности, где вероятнее всего будет достаточное количество свободных каналов в рабочей полосе частот стандарта. При этом планируется радиус зоны покрытия порядка 10..100 км.

Поскольку технология Wi-Fi в большей мере предназначена для организации передачи данных, а не мультимедийного траффика (потокового видео и аудио), был разработан проект технологии WiGig. При использовании этой технологии планируется беспроводная передача данных с использованием существующего интерфейса DisplayPort (он позволяет передавать и принимать видео, данные и аудио используя проводные соединения). При этом беспроводная передача данных будет происходить в относительно свободном диапазоне 60 ГГц это же должно способствовать снижению уровня мощности сигнала, и, следовательно, уменьшению мощности, потребляемой беспроводными интерфейсами.Для сохранения совместимости с предыдущими технологиями Wi-Fi планируется использовать диапазоны 2,4 ГГц и 5 ГГц для рассылки широковещательных пакетов.



Выводы

На данный момент существует ряд технологий беспроводной связи, способных решить проблему предоставления высокоскоростного доступа к сетям пакетной передачи данных. Однако большинство действующих технологий беспроводной связи предназначено для передачи данных, но не для транспорта мультимедиа-траффика высокого качества. Поэтому на данный момент перед разработчиками стоит проблема проектирования высокоскоростных (обеспечивающих пропускную способность не менее 1 Гбит/с) беспроводных технологий. Ветвь стандарта IEEE 802.11 (Wi-Fi) отличается от существующих аналогов возможностью предоставления локальных сетевых ресурсов (помимо организации доступа к глобальным сетям), что позволяет гибко настраивать уровень доступ отдельных сетевых узлов.


Список литературы:

1. http://www.wi-fi.org/discover_and_learn.php

2. http://www.3dnews.ru/news/prinyat_standart_wigig_1_0_besprovodnaya_set_60_ggts

3. http://www.3dnews.ru/news/chto-budet-posle-80211n-perspektivi-gigabit-wi-fi

4. http://www.compress.ru/article.aspx?id=17782&iid=822

5. «Wi-Fi беспроводная сеть» / Джон Росс; пер. с англ. В.А. Ветлужских. – М.: НТ-Пресс, 2007. – 320 с.: с илл.

6. Рошан, Педжман, Лиэри, Джонатан «Основы построения беспроводных локальных сетей стандарта 802.11» : пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. – 304 с.: с илл.

УДК 656.8


ОПТИМІЗАЦІЯ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОШТИ
Дубачинський О.О. магістрант 6-го курсу, факультету ІМ, е-mail: Alexonas@ukr.net Науковий керівник – д.т.н. проф. Ящук Л.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С.Попова


Анотація. В даній роботі розглядаються переваги, наявні проблеми на можливі варіанти їх вирішення при застосуванні контейнерних перевезень УДППЗ «Укрпошта». Особлива увага приділяється вирішенню проблеми повернення порожніх контейнерів у початковий пункт, визначенню кількості контейнерів що знаходяться у обороті, та кількості резервних контейнерів.
Контейнерні перевезення на сьогоднішній день активно використовуються в мережі поштового зв’язку завдяки своїм перевагам:

  • скорочення часу на завантаження та розвантаження вантажівок магістральних маршрутів, в результаті чого скорочується час простою автотранспорту, та може збільшуватись кількість пунктів обміну на маршруті контейнеровозу;

  • можливість використання контейнерів як технологічної тари в місцях оброблення пошти;

  • уникнення механічних пошкоджень поштових відправлень під час перевезення;

За час функціонування контейнерних перевезень поштових вантажів в Україні ряд притаманних їм недоліків було вирішено, але на сьогоднішній день потребують уваги наступні проблеми:

  • використання не в повному обсязі вантажопідйомностей і об’ємів кузовів контейнеровозів, внаслідок виникнення пустот на контейнерами, під ними, між ними, а також всередині контейнерів;

  • необхідність повернення порожніх контейнерів в початковий пункт маршруту контейнеровозу [1].

Останній недолік вважається найбільш актуальним. Тому для його вирішення розглядаються різні методи оптимізації повернення порожніх контейнерів. Наприклад розроблено два режими повернення контейнерів: «м’який» та «жорсткий». Жорсткий режим обумовлює повернення контейнерів тим же контейнеровозом, яким вони були доставлені в пункт обміну; м’який режим не ставить таких жорстких умов, і порожні контейнери можуть повернутись будь-яким іншим контейнеровозом.

При розрахунках алгоритму повернення порожніх контейнерів в початковий пункт враховувалась багаторівневість мережі поштового зв’язку та пов’язана с цим затримка контейнерів на перевезення від пункту обміну на магістральному маршруті до віддаленого вузлу.

Для розрахунків було взято граф мережі поштового зв’язку зображений на рис. 1.

Рисунок 1 – Граф мережі поштового зв’язку [1]


На основі цього графу можна наглядно зобразити проходження контейнерів по мережі, та виявити їх затримки, з умовою що для подолання відстані між будь-якими двома вузлами необхідно 24 години [1].

Висока вартість контейнерів, витрати на їх складування, зберігання, необхідність ремонту та інші фактори роблять актуальною задачу визначення та мінімізації парку контейнерів.

Крім контейнерів які знаходяться в обігу(основна частина), до парку також входять резервні контейнери, які використовуються при зміні об’ємів поштових потоків, а також для заміни несправних. Тому мінімізація парку контейнерів пов’язана зі зменшенням кількості резервних, збільшенням ефективності використання контейнерів основного парку та їх надійності [2].

Не менш важливим є питання використання порожніх контейнерів як технологічної тари у вузлах оброблення поштових відправлень, адже це суттєво скорочує час, необхідний для оброблення конкретного об’єму пошти. Але для цього кожен вузол оброблення повинен мати резерв контейнерів, яких було б достатньо для процесу оброблення. В результаті постає ще одне завдання, розрахунок мінімально та максимально допустимої кількості резервних контейнерів в конкретному вузлі з урахування нерівномірності поштових потоків.



Висновок: Оптимізація контейнерних перевезень необхідна, оскільки переважна більшість поштових вантажів транспортуються саме в контейнерах. Та як було виявлено вище, даний вид перевезень має ряд суттєвих недоліків, вирішення яких безсумнівно приведе до зменшення затрат на перевезення пошти, утримання парку поштових контейнерів та оптимізацію роботи в вузлах сортування.

Список літератури:

1. Кріль С.С., Ящук Л.О. Мережі та системи поштового зв’язку. – Одеса: ОНАЗ, 2008.

2. В.С. Лупинский, В.И.Бережной, Е.В. Бережная. Логистика автомобильного транспорта. – М.: Финансы и статистика, 2002.
УДК 656.8
АЛГОРИТМ ПЛОТНОЙ УКЛАДКИ ШТУЧНЫХ ГРУЗОВ

В ПОЧТОВЫЕ КОНТЕЙНЕРЫ
Лукашова И.А, магистрант 6-го курса, факультета ИС,

Научный руководитель-д.т.н., професор Ящук Л.Е.

Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова, Украина
Аннотация. Исследован алгоритм плотной укладки штучных грузов в почтовые контейнеры. На основе анализа данного процесса определены все его основные задачи и предоставлены наилучшие пути их решения. Учитывая результаты исследования и статистические данные о размерах почтовых посылок, разработана программа алгоритма моделирования потока таких грузов, в виде последовательности случайных чисел с заданными вероятностями.
Проблема укладки штучных грузов в контейнер существует с момента использования контейнеров для их перевозки и временного хранения. Сущность проблемы для почтовой связи состоит в поиске алгоритма, обеспечивающего наибольшую плотность укладки таких грузов, которые примерно одинаковой высоты и по форме близкие к параллелепипеду. Например, посылок, в контейнер. А так же алгоритма, предоставляющего лучшие условия устойчивости контейнера, соблюдение ограничения по грузоподъемности и выборе типоразмеров тары [1].

Алгоритм укладки почтовых посылок в контейнер решает две задачи: 1 – установление последовательности подачи рассматриваемых грузов на укладку (очереди); 2 – определение последовательности манипуляций с грузом при укладке для выбора его конечного положения в свободном пространстве контейнера. Исследовалось два алгоритма, относящихся к решению первой задачи: очередность посылок, направляемых на погрузку, формировалась по критерию уменьшения их объема и по критерию увеличения объема. Причём, в обоих случаях, очередная посылка размещается в первом же свободном объеме контейнера. Исследования показали, что последовательность загрузки посылок в порядке уменьшения объема эффективней, чем в порядке увеличения их объема [2].

Дальнейшее совершенствование алгоритма укладки при решении первой задачи связано с необходимостью учета массы укладываемых грузов с целью соблюдения ограничения на грузоподъемность и обеспечения лучших условий устойчивости контейнера (очевидно, что при определении очередности укладки грузов одинакового размера предпочтение следует отдать грузу, имеющему большую массу, для уменьшения высоты центра тяжести груженого контейнера). Для решения второй задачи при поиске наилучшего расположения груза в кузове контейнера представляется целесообразным учитывать фактор формы пространства, остающегося свободным после размещения в контейнере очередного груза. Наилучшим образом этот принцип может быть реализован при послойной укладке грузов в контейнер [2].

На основе, описанного выше алгоритма и статистических данных о размерах почтовых посылок, в дипломном проекте был разработан алгоритм моделирования потока таких грузов, в виде последовательности случайных чисел с заданными вероятностями. Программа выполнялась в приложении Delphi 7.



Вывод

Основным преимуществом результатов, полученных с помощью алгоритма моделирования потока посылок , выполненного в приложении Delphi 7, является то, что по сравнению с проведением натурных или модельных экспериментов, данный процесс обладает гораздо меньшей трудоемкостью. Поэтому можно получить больше данных, что немаловажно для последующей статистической обработки.


Список литературы

1. Бутенко Б.П., Мамзелев И.А., Мицкевич В.А. и др. Технологические процессы в почтовой связи. Кн. 1: Учебник для вузов // Под ред. Б.П. Бутенко и И.А. Мамзелева. – М.: Радио и связь, 1998. – 176 с.

2. Барсук И.В. Теория, практика и технические средства почтовой логистики: Учебное пособие / Под редакцией Заслуженного деятеля науки РФ, д.т.н., проф. А.В. Петракова. – М.: РадиоСофт, 2010. – 424 с.

УДК 656.8


Моделювання потоків у мережах поштового зв’язку
Лукаш С.В.,магістр групи ІМ-6.02м студентка 6курсу,

научний керівник – д. т. н., проф. Ящук Л.О.,

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова
Анотація. Прийнято гіпотезу, згідно з якою обсяги вихідних потоків дорівнюють обсягам вхідних потоків. Пораховано матриці відстаней між вузлами та матриці міжвузлових потоків. Запропоновано впровадження декількох прямих маршрутів виходячи з обсягів поштових потоків та відстанню між вузлами. Обґрунтовано доцільність використання прямих поштових маршрутів.
Задача маршрутизації є однією із важливих задач планування перевезень національного оператора поштового зв’язку – Українського державного підприємства поштового зв’язку „Укрпошта“. Витрати на автоперевезення значною мірою залежать від вантажопідйомності автотранспорту та загальної протяжності почтових маршрутів, що охоплює визначені пункти відправлення та доставляння вантажів.[1]

Для визначення міжвузлових потоків необхідно мати як вхідні, так і вихідні потоки вузлів. Статистика Укрпошти показує тільки вихідні потоки, тому для розрахунків приймемо гіпотезу, згідно з якою обсяги вхідних потоків дорівнюють обсягам вихідних потоків.

Так, за наявності чотирьох вузлів А,В,С, D з вихідними потоками Vвих1=1,Vвих2=2, Vвих3=4 і Vвих4=8 та згідно прийнятої гіпотези вхідні потоки даних вузлів дорівнюють Vвх1=1, Vвх2=2, Vвх3=4 і Vвх4=8.

Матриця міжвузлових потоків розраховуються за формулою


(1)
де Vij – потік між вузлами i та j,

Vi – вихідний потік i-го вузла,

Vj - вхідний потік j-го вузла,

V – сумарний вихідний або вхідний потік.

Із даного рівняння складемо матрицю потоків:



Як бачимо, сумарний потік як по стовпцям, так і по рядкам рівні, що підтверджує правильність розрахунків.

Мають місце зростання та спадання потоків за днями тижня, тому треба розглядати матрицю з урахуванням графіка змін обсягів міжузлових потоків за днями тижня. Для цього в роботі приведені сім матриць з урахуванням змін обсягів потоків.[2]

Але міжвузлові потоки хоча й впливають на вантажопідйомність автотранспорту, проте не визначають її. Має значення обсяги потоків на ділянках між вузлами. Наприклад, на маршруті Київ – Миколаїв – Херсон – Сімферополь потік з Києва йде на Миколаїв , Херсон, Сімферополь. В Миколаєві вивантажують потік з Києва на Миколаїв і завантажують потоки з Миколаєва на Херсон та Сімферополь. В Херсоні вивантажують потоки з Києва й Миколаєва та завантажують потік на Сімферополь. В Сімферополі вивантажують потоки з Києва, Миколаєва та Херсона. Вантажопідйомність машини даного маршруту визначається максимальним об’ємом потоку на ділянках Київ – Миколаїв, Миколаїв – Херсон, Херсон – Сімферополь.
Висновок

Приведений аналіз можливих методів формування матриці поштових потоків між обласними центрами України. Зформовані матриці поштових потоків між обласними центрами України через дані про вихідні поштові потоки та матриці з урахуванням змін обсягів міжвузлових потоків за днями тижня. Обґрунтовано доцільність використання прямих поштових маршрутів, поштових маршрутів між групами обласних центрів і транзитних поштових потоків.


Список літератури:

  1. Стеклов В.К., Скляренко С.М. Поштовий зв’язок. Підручник. – К.: Техніка, 2004. – 902 с.

  2. Ящук Л.О., Кріль С.С. Мережі та системи поштового зв’язку. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2008. – 224 с.

УДК 656.8


Дослідження показників якості надання послуг поштового зв’язку в сільській місцевості пересувними відділеннями зв’язку
Романенко О.В., магістрант 6-го курсу,факультету ІМ

Науковий керівник - д. т. н.,професор Ящук Л.О.

Одеська національна академія зв’язку ім. А.С. Попова

Анотація. Для дослідження показників якості надання послуг поштового зв’язку в сільській місцевості пересувним відділенням зв’язку,будемо вивчати його структуру, визначати види і якість послуг ,які надають ці відділення . Зробимо порівняльний аналіз цих послуг з послугами,які надають стаціонарні відділення. Визначимо ряд задач,необхідних для упровадження пересувного відділення. Також проведемо техніко-економічне розрахування рентабельності цих відділень . Накінець , зробимо висновок чи потрібно впроваджувати пересувні відділення чи краще залишити стаціонарні відділення зв’язку.

В наш час все більше спостерігається тенденція заміни стаціонарних відділень поштового зв’язку в сільській місцевості пересувними відділеннями зв’язку. Це впровадження викликано тим,що більшість (приблизно 46%) сільських відділень є дуже збитковими і нерентабельними. Справа в тому,що більшість відділень поштового зв’язку знаходяться в орендованих приміщеннях,тому на їх утримання затрачується велика кількість грошей. Так як в невеликих поштових відділеннях обсяг роботи не дуже великий,то більшість з них на своє забезпечення не напрацьовують, тому автоматично стають збитковими.[1] Потрібно сказати, що оптимізація мережі об’єктів поштового зв’язку дуже складна задача. Цей процес передбачає пошук балансу між задовільненням потреб клієнтів пошти і ефективністю роботи Укрпошти. Деякі депутати вважають, що оптимізація пошти ховається в проблемі с тендерами, адже країні легше працювати з банками. Рішенням цієї проблеми – пропонують створити пересувні відділення поштового зв’язку. Це легкові автомобілі ,оснащенні необхідним обладнанням, які два рази на тиждень привозять в села, де закрили стаціонарні відділення газети і пенсію [2].

Пересувне відділення зв’язку організовується з метою збереження доступності до послуг поштового зв’язку та забезпечення досягнутого рівня обслуговування користувачів . Відкриття пересувного відділення поштового зв’язку та його підпорядкованість обумовлюється наказом філіалу поштового зв’язку УДППЗ «Укрпошта» [3].

Упровадження пересувного відділення зв’язку потребує розв’язання ряду задач,серед яких:

- визначення маршруту цього відділення(схема );

- режим його роботи;

- частота руху;

- визначення штату працівників з урахуванням обсягів послуг поштового зв’язку;

- кількість населених пунктів,що обслуговується;

- протяжність маршруту;

-забезпечення штампувальними і іншими необхідними пристроями;

- присвоєння поштового індексу,також присвоєння порядкового номеру в межах дирекції;

- визначення послуг,які зможе забезпечувати пересувне відділення,їхню якість.

В роботі передбачається розв’язання зазначених задач і техніко-економічне обґрунтування доцільності впровадження пересувного відділення зв’язку в сільській місцевості. Будемо проводити аналіз по якій причині були закриті стаціонарні відділення,були вони збитковими чи ні. Порівняємо якість і ефективність роботи пересувних відділень, визначимо ряд послуг,які вони надають споживачам.



Висновок.

Провівши ряд спостережень і різних розрахунків можна зробити висновок,що пересувні відділення зв’язку надають всі послуги,що і стаціонарні відділення. З впровадженням цих відділень стало можливим обслуговування тих сіл ,в яких ніколи не було стаціонарних відділень зв’язку,проте можна зрозуміти що, втрачається якість надання послуг,порушуються контрольні терміни доставки поштових відправлень і письмової кореспонденції.


Список літератури:

1. «Поштовий вісник» №30, №15, №9,

2.Положення про пересувне відділення поштового зв’язку.

3. http://www.ukrposhta.com/


УДК 656.848
Дослідження взаємозв’язків між витратами на оброблення

та перевезення пошти та нормативними строками

пересилання поштових одиниць
Чмуневич О.І., студентка 6-курсу, магістр групи ІМ-6.02м

Науковий керівник – проф, д.т.н. Ящук Л.О.,

Одеська національна академія звязку ім. О.С.Попова
Анотація. Проведено аналіз звязків між витратами на оброблення й перевезення пошти та нормативними строками пересилання поштових одиниць, аналіз впливу зростання (скорочення) нормативних строків пересилання поштових одиниць на скорочення (зростання) витрат на оброблення й перевезення пошти, розрахунок часу, необхідного для перекриття всіх можливих запізнень автомобілів, побудовані часові діаграми пересилання поштових одиниць для різних значень нормативних строків.

В даній роботі приведено загальний аналіз зв’язків між витратами на оброблення й перевезення пошти та нормативними строками пересилання поштових одиниць (ПО). Для цього використовуюються такі вихідні дані, як:

- нормативні строки пересилання поштових одиниць;

- існуюча технологія оброблення й перевезення поштових одиниць;

- дані про витрати на оброблення й перевезення поштових одиниць;

- дані про об’єми поштових одиниць в об’єктах поштового звязку УДППЗ «Укрпошта».

Необхідно розглянути задачу впливу зростання (скорочення) нормативних строків пересилання поштових одиниць на скорочення (зростання) витрат на оброблення й перевезення пошти. Для цього розглядаються нормативні строки пересилання поштових одиниць, що установлені Наказом Мінтрансзв’язку України «Про затвердження нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів» від 12.12.2007 №1149, в якому строки пересилання ПО між усіма обєктами поштового зв’язку збільшені на одну добу в порівнянні з Наказом Мінтрансзв’язку України від 14.11.2005 №759.

Зростання нормативних строків пересилання письмової кореспонденції потребує їхнього розподілу між операціями оброблення та перевезення ПО. Це дає можливість збільшити час на оброблення та перевезення ПО. Збільшення часу на оброблення дозволяє зменшити кількість робочих місць і тим самим зменшити витрати на заробітну плату, електроенергію, оренду приміщень тощо.

Існують моменти порушень виконання розкладу руху на магістральних маршрутах через метеоумови (сніг, ожеледиця, туман), технесправність, перекриття шляхів, ДТП, перевантаження пошти, що призводить до порушення нормативних строків пересилання ПО [1]. Збільшення часу на перевезення ПО дозволяє компенсувати затримки прибуття машин. Проведені розрахунки свідчать, що при збільшенні часу проходження поштових маршрутів на 6 годин компенсується 99% всіх затримок. Також зростання нормативних строків пересилання ПО дозволяє зменшити частоту перевезень ПО, внаслідок чого відповідно зменшуються витрати на їхнє перевезення.

Побудовані часові діаграми пересилання ПО для різних значень нормативних строків в двох випадках: перевезення ПО за наявності одного головного вузла або декількох зональних вузлів поштового зв’язку. На цих діаграмах прийнято наступні часові показники:

- час проходження кільцевих маршрутів районний вузол – відділення зв’язку – районний вузол 09.00 – 15.00, що забезпечує можливість доставляння письмової кореспонденції в сільських населених пунктах в день надходження;

- час готовності до відправлення письмової кореспонденції з районних вузлів - 16.00;

- час готовності до відправлення письмової кореспонденції з обласних вузлів - 07.00 ;

- часові інтервали перевезення ПО до головного (зональних) вузлів визначені для найбільш протяжних поштових маршрутів при використанні для перевезень письмової кореспонденції автомобільного транспорту, що рухається з середньою швидкістю: на магістральних маршрутах – 50 км/год, на обласних маршрутах – 40 км/год, на районних маршрутах – 30 км/год.[2]



Як результат, побудовано графіки взаємозв’язків між витратами на оброблення й перевезення пошти та нормативними строками пересилання ПО, на якому показано, що нормативний строк Д 1 можливо досягти використовуючи авіатранспорт; Д 2 – використовуючи автомобільний транспорт на маршрутах ближньої зони (до 300км), а на маршрутах середньої (до 600км) та дальньої (до 900км) зон - авіатранспорт; Д 3 – створивши маршрути за наявності одного головного вузла з використанням автомобільного транспорту; Д 4 – створивши маршрути за наявності декількох зональних вузлів з використанням автомобільного транспорту; Д 5 – скороченням частоти перевезення ПО на маршрутах малої зони; Д 6 - скороченням частоти перевезення ПО на маршрутах середньої зони; Д 7 - скороченням частоти перевезення ПО на маршрутах дальньої зони.
Список літератури:


  1. Ящук Л.О., Кріль С.С. Мережі та системи поштового звязку. – Одеса: ОНАЗ
    ім. О.С.Попова, 2008. – 224 с.

  2. Ящук Л.О., Оптимізація сортування поштових одиниць: методи,моделі, алгоритми. – Одеса: ОНАЗ ім. О.С.Попова, 2010. – 137 с.



ЗМІСТ

Надольский С.С. Оценка эффективности облачных технологий Amazon Web Service и Google App Engine 4
Bukata I.V. Computer Telephony – definition and main functions 8
Смаглюк Г.Г. ПРИМЕНЕНИЕ ТЕНЗОНОГО МЕТОДА В ЗАДАЧАХ ОЦЕНКИ КАЧЕСТВЕННЫХ ХАРАКТЕРИСТИК СЕТЕЙ MPLS/VPN 9
Сметанин И.Н. АНАЛИЗ ТЕЛЕФОННОГО ТРАФИКА УЧАСТКА СЕТИ GSM, ПОДВЕРГАЕМОГО ВОЗДЕЙСТВИЯМ ЛОКАЛЬНЫХ ПЕРЕГРУЗОК 12
Базилевич Р.О. Модель передачі запиту користувача в інтелектуальних послугах NGN 16
Бабіч Ю.О., Радченко А.М. Швидкість передавання інформації та нерівномірність мультисервісного абонентського трафіку за різних наборів телекомунікаційних послуг 18
Бабіч Ю.О., Щербак Т.О., Унтила А.Л. Дослідження характеристик абонентського мультисервісного трафіку створюваного користувачами різних груп 21
Ложковський А.Г. Фомін П.М. ДОСЛІДЖЕННЯ МОДЕЛЕЙ ТРАФІКА В ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ МЕРЕЖАХ 24
Ложковський А.Г., Арбузникова О.С., Вербанов О.В. Аналіз варіантів побудови мережі NGN на базі міських телефонних мереж 28
Ганчев В.В., Гордієнко В.Ю., Сидоренко С.О., Крохмаль В.М. Варіанти використання GSM-шлюзів на відомчих мережах 30
Сидоренко С.О., Ганчев В.В., Ложковский А.Г. МЕТОД уменьшения служебного трафика в протоколе TCP 34
Гайдаєнко О.В. Функціональні можливості обладнання медіа шлюзів MG мережі NGN 36
Ложковський А.Г., Білоус І.Ю. ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ СИСТЕМ В УМОВАХ РЕАЛЬНОГО ТРАФІКА 37
Шуст В.О. Дослідження особливостей побудови мережі загально канальної сигналізації №7 41
Хаджиогло Т.I. IMPLEMENTATION OF MULTISERVICE SUBSCRIBER ACCESS BY IEEE 802.11g STANDART 45
Човган В.А. Дослідження технології Wi-Fi 47
Ярмоленко Д.А. МУЛЬТИСЕРВІСНА МЕРЕЖА NGN ДЛЯ МІСЬКОЇ ТЕЛЕФОННОЇ МЕРЕЖІ МІСТА КИЇВ 49
Korkh S.S. CALCULATION OF MSC EQUIPMENT IN GSM NETWORK FOR SERVICE VOICE TRAFFIC 51
Тропанець Т.І. PROVIDING BROADBAND SUBSCRIBER ACCESS BASED ON THE IEEE 802.11g STANDARD IN THE VILLAGE OF ZARYA SARATSKIY DISTRICT ODESSA REGION 54
Карпин Н.Б, Головешко Т.Н. СРАВНЕНИЕ И АНАЛИЗ МАТЕМАТИЧЕСКИХ МОДЕЛЕЙ ПОТОКОВОЙ МАРШРУТИЗАЦИИ 57
Brushnevskyi A.A. DEVELOPMENT OF WI-FI RADIO ACCESS NETWORK AT RUZHICHA REGION IN KHMELNITSKY TOWN 59
Zherdetskiy V.V. Development of Wi-Fi subscriber radio access network for business center IN Mykolaiv city 62
Воробієнко І.С. TOPOLOGY OPTIMIZATION AND TRAFFIC ENGENEERING OF STANDARD IEEE 802.11g/n 63
Шумліна Д.О. PLANNING OF BROADBAND SUBSCRIBER ACCESS NETWORK ON STANDARD IEEE 802.11g 65
Крестянов А.М. Корпоративні комунікації. Інтегровані локальні мережі. Територіально розподілені інтегровані мережі. ІР та традиційна телефонія 67
Каптур В.А., Сікач І.М. Базові принципи побудови систем фільтрації нецільового контенту в мережі Інтернет 71
Остапчук М.О. МЕТОДИКА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІНТЕРНЕТ СЕРВІС ПРОВАЙДЕРІВ 74
Овчаренко П.В. РАЗРАБОТКА СЕТЕВОГО ИНТЕРФЕЙСА ФИЗИЧЕСКОГО УРОВНЯ СЕТИ UA-ITT 77
Barabash S.Y. Routing algorithm with failure when establishing connection by technology UA-ITT 81
Горбатюк О.В. Алгоритм сигнализации с контролем доступности абонента для интегрированной технологии телекоммуникаций 82
Нищеменко Т.А. ПЕРСПЕКТИВ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ УСЛУГ НА БАЗЕ ГОЛОГРАФИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ 85
Okhrimenko A. Classification Denial of Service Attacks and Modern Countermeasure Techniques 87

Nikitin A. COMPARATIVE ANALYSIS OF FLOW SWITCHING TECHNOLOGIES 91




Дьяченко В.О. Проблеми впровадження електронного уряду в Україні 94
Козакевич Д.Н. Анализ алгоритмов работы планировщиков распределения нагрузки кластерных систем 95
Якименко А.Н. АЛГОРИТМ ПРОДВИЖЕНИЯ САЙТОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СОЦИАЛЬНЫХ СЕТЕЙ 97
Билоус Е.В. АНАЛИЗ МЕТОДОВ СТАТИСТИЧЕСКОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ ТРАФИКА В IP-СЕТЯХ 99
Голубова О.В. Питання побудови алгоритму маршрутизації за технологією UA-ITT 101
Безрук В.М., Буханько А.Н. Теоретическое и практическое применение методов многокритериальной оптимизации в телекоммуникационных сетях 105
Шершенюк Д.В. ВЛИЯНИЕ СТЕКА ПРОТОКОЛОВ IPSEC НА полосу пропускания мультисервисной сети 108
Внукович С. Тарификация услуг в интегрированной технологии телекоммуникаций 110
Попов Є.О. ВИРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЇ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМНИХ РІШЕНЬ З ВІДКРИТИМ КОДОМ 113

Білодід А.П. Розробка інформаційної мережі корпоративного підприємства 115
Шкулета Б.В. Аналіз ефективності використання протоколу IPv6 при передачі мультимедійного трафіку 116
Войленко А.І. Розробка VPN серверів с підтримкою PPPoE 119
Хитрич С.С. Исследование парасетров задержки сообщений

в IP-сетях 121


Rudenko O.M. ANALYSIS OF LTE IMPLEMENTATION DYNAMICS 122
Drumova G.I. Research of quality indicators of program cluster functioning on the base of Kerrighed 3.0.0 125
Куліш В.Г. Ефективні методи керування трафіком, Traffic Engineering. Механізм RED 128
Дзюняк В.Л. Исследование протокола IPv6 131
Мазаєв О.А. Апаратно-програмний комплекс охоронної сигналізації 133

Savitsina K.V. IMPULSE/COMPLEX FOURIER TRANSFORMS

COMPARATIVE ANALYSIS 134


Колотуша М.А. Способи організації служби інтернет 138

Шацкий Е. И. ВНУТРЕННИЕ МЕХАНИЗМЫ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ

ФАЙЛОВЫХ СИСТЕМ REISER4 И BTRFS 139


Сараєва О.Л. Дослідження операційної системи UNIX 141
Batist O.O. IMPULSE FOURIER TRANSFORM FOR NETWORK DIGITAL FLOWS 145
Клещёв А.О. ИМИТАЦИОННАЯ МОДЕЛЬ СЕТИ СВЯЗИ И СРАВ-НИТЕЛЬНЫЙ

АНАЛИЗ ПРОТОКОЛОВ МАРШРУТИЗАЦИИ 147


Костеньков К.Ю. Дослідження можливостей використання

Формату стиску JPEG у телемедичних мережах 150


Кучеренко Н.П. Исследование характеристик стандарта

беспроводной связи IEEE 802.11n 152


Дубачинський О.О. ОПТИМІЗАЦІЯ КОНТЕЙНЕРНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ПОШТИ 155
Лукашова И.А. АЛГОРИТМ ПЛОТНОЙ УКЛАДКИ ШТУЧНЫХ ГРУЗОВ

В ПОЧТОВЫЕ КОНТЕЙНЕРЫ 157


Лукаш С.В. Моделювання потоків у мережах поштового звязку 158
Романенко О.В. Дослідження показників якості надання послуг поштового зв’язку в сільській місцевості пересувними

відділеннями зв’язку 159


Чмуневич О.І. Дослідження взаємозвязків між витратами на оброблення та перевезення пошти та нормативними строками

пересилання поштових одиниць 161



Технічний редактор – Ларін Д.Г., доц. каф. інформаційних технологій

Комп’ютерне макетування – Кірдогло Т.В.

Здано в набір 03.10.2011 р. Підписано до друку 05.10.2011 р.

Формат 60/88/16 Зам. № 4656.

Тираж 100 прим. Обсяг 10,4 друк. арк.

Віддруковано на видавничому устаткуванні фірми RISO

у друкарні редакційно-видавничого центру ОНАЗ ім. О.С. Попова



© ОНАЗ, 2011

1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16



  • Nikitin A.