Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



МОДЕЛЬ ПЕРЕДАЧІ ЗАПИТУ КОРИСТУВАЧА

МОДЕЛЬ ПЕРЕДАЧІ ЗАПИТУ КОРИСТУВАЧА




Сторінка3/16
Дата конвертації16.03.2017
Розмір2.87 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

МОДЕЛЬ ПЕРЕДАЧІ ЗАПИТУ КОРИСТУВАЧА

В ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИХ ПОСЛУГАХ NGN
Базилевич Р.О., аспірант, кафедра ІСМ, rbazylevich@yahoo.com

Одеська державна акдемія холоду


Анотація. В роботі розглядаються основні підходи надання інтелектуальних послуг користувачу. Деталізується структура площини послуг NGN.
Досліджено побудову мереж телекомунікацій наступного покоління NGN, в якій закладена ідея створення універсальної мережі телекомунікації, що охоплює мобільний та стаціонарний зв’язок. Відомо, що базовим принципом концепції NGN є розділення функцій переносу та комутації, функцій управління викликом та управління послугами. Основу мережі NGN становить універсальна транспортна мережа, що реалізує функції транспортного рівня й рівня управління комутацією та передачею. До складу транспортної мережі NGN можуть входити: транзитні вузли, що виконують функції переносу й комутації; кінцеві вузли, що забезпечують доступ абонентів до мультисервісної мережі; контролери сигналізації, що виконують функції обробки інформації сигналізації, управління викликами й з'єднаннями; шлюзи, які дозволяють здійснити підключення традиційних мереж телекомунікацій (ТМЗК, МПД).

Визначено, що призначенням транспортної мережі є надання послуг переносу, а реалізація інфокомунікаційних послуг здійснюються на базі вузлів служб (SN) або вузлів управління послугами (SCP). Технологічною основою побудови транспортного рівня мультисервісних мереж є методи перенесення інформації АТМ і IP з можливим застосуванням у майбутньому оптичної комутації. Адаптивність СУ в першу чергу – це інтелектуальна здатність системи. Традиційні системи мережного управління будуються як набір агентів, що виконують найпростішу роботу зі збору даних з мережних пристроїв із примітивною попередньою обробкою та передачею даних на потужний інтелектуальний центр (сервер управління). При проектуванні СУ в мережах нового покоління відсутній ієрархічний принцип супідрядності, але замість нього прийнятий “федеративний” принцип управління. Встановлено, що агенти базуються на вузлах мережі, вони беруть на себе роль керуючих міні-центрів, які вивчають своє оточення та розподіляють ресурси. Аналіз моніторингової інформації проводиться локально. Центр управління замість обробки гігантських обсягів інформації з використанням складних кореляційних ланцюгів, виконує роль “диригента”, що координує роботу агентів – “музикантів” і приймає лише ключові рішення. Тим самим забезпечується принцип максимально ефективного використання СУ. Показано, що проблема масштабування не стоїть так гостро, як у централізованих системах. При збільшенні кількості агентів навантаження на сервер не зростає лавиноподібно.

Розробка послуг для NGN - це складна, комплексна задача. Ефективне розроблення та впровадження послуги можливе за умови використання технологій прискореної розробки застосувань, особливо це стосується складених послуг, тобто послуг які містять у собі інші послуги. У загальному випадку розробка послуг повинна відповідати загально прийнятним принципам проектування, розроблення та впровадження інфокомунікаційних систем. При цьому слід мати на увазі, що існуючі на сьогодні програмно-технологічні рішення (наприклад, такі як TOGAF The Open Group Architectural Framework – архітектура структури підприємства та інші), орієнтовані на розроблення інформаційних систем рівня підприємства.

Основою TOGAF є Architecture Development Method (метод розробки архітектури, ADM), що визначає практичний, ретельно продуманий, поетапний метод створення цільової архітектури, починаючи з аналізу бізнес-процесів та закінчуючи технологічною реалізацією. ADM надає засоби для опису та графічного відображення результатів проектування, які можна поділити на три архітектурних аспекти:

– бізнес-архітектура містить бізнес-стратегії, управління, організацію та ключові бізнес процеси;

– архітектура інформаційних систем визначає інфологічну та фізичну інфраструктуру даних, що ґрунтується на бізнес-архітектурі і розробляється за двома напрямками: архітектура даних визначається через відповідні сутності даних та архітектури програмного забезпечення (фізична модель даних) для маніпулювання даними;

– архітектура технологій – ґрунтується на бізнес-архітектурі та архітектурі інформаційної системи для конкретної програмної реалізації системи.

Архітектура даних дає змогу визначити основні сутності бізнес-архітектури та відносини між ними, тобто розробити загальну модель даних, що об’єднувала б усі об’єкти телекомунікаційної області. Така модель дасть змогу висловити на програмному рівні, у вигляді сервісного контракту, взаємовідносини між первинними сутностями архітектурного бачення (користувачем, провайдером та брокером послуги). Метою архітектури застосування є визначення основних видів компонентів, що повинні обробляти дані у відповідності з їх архітектурою для виконання бізнес-операцій в межах послуги. Це закінчені атомарні застосування, наприклад, вони можуть включати протоколи, API тощо, реалізовані за допомогою мов програмування. Архітектура технологій – ґрунтується на бізнес-архітектурі та архітектурі послуги. У цій фазі атомарні застосування об’єднуються для реалізації функціональності конкретної послуги.

Проаналізовано, що різнорідна телекомунікаційна мережа характеризується динамічним ростом спектру й кількості послуг. Кількість управляючої інформації в системі ТМN росте таким чином, що СУ може поглинути управляючу мережу. Тому розрахунки цього параметру при різних умовах є найважливішими даними при оптимальному проектуванні сучасних СУ.
Список літератури:

1. ITU-T Rec. Y.100 (06/98) General overview of the Global Information Infrastructure standards development

2. Recommendation ITU-T Y.101. Global Information Infrastructure ter-minology: Terms and definitions.

3. Recommendation ITU-T Y.110. Global Information Infrastructure prin-ciples and framework architecture.

4. Гольдштейн А.Б., Гольдштейн Б.С. Технология и протоколы MPLS. – С.-Петербург. «БХВ–Санкт-Петербург». 2005. 303 с.

УДК 621.395


Швидкість передавання інформації та нерівномірність мультисервісного абонентського трафіку за різних наборів телекомунікаційних послуг
Бабіч Ю.О., викладач кафедри Комутаційних систем, yuriy999@yandex.ru

Радченко А.М., магістрант 6-го курсу, факультету ІМ, nbyf2009@rambler.ru

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова


Анотація. У даній доповіді доводиться можливість зменшення вимог до пропускної здатності вузла широкосмугового абонентського доступу за рахунок внесення до набору наданих послуг нової послуги, яка зменшить нерівномірність трафіку. Доводиться, що зменшення нерівномірності трафіку має зменшувати вимоги до пропускної здатності вузла широкосмугового доступу.
Стверджується, що можна зменшити нерівномірність абонентського трафіку та вимоги до пропускної спроможності вузла широкосмугового абонентського доступу шляхом внесення додаткових послуг до набору наданих, цим вузлом, послуг.

Тобто передбачається наявність набору широкосмугових послуг, які надаються вузлом широкосмугового доступу. Цей набір послуг має чітко визначені параметри такі, як нерівномірність трафіку (яку можна оцінити за дисперсією швидкості), середню швидкість передавання інформації, значення необхідної пропускної спроможності.

Вірність висловленого твердження можна довести шляхом «від зворотного». Тобто, якщо твердження помилкове, то не існує жодної послуги, яка будучи внесена до набору послуг наданих вузлом широкосмугового доступу зменшить нерівномірність трафіку та вимоги до пропускної спроможності вузла широкосмугового доступу.

До вихідного набору послуг віднесемо доволі популярні [1], серед користувачів, широкосмугові послуги. До таких послуг можна віднести: 1) послуга VLAN; 2) ІР-телефонія; 3) електронна пошта; 4) обмін файлами; 5) ІР-телебачення.

Виконаємо розрахунок пропускної здатності для вузлів широкосмугового доступу різної ємності, за методикою, яка надана у [2]. Розрахунок навантаження приведено у табл. 1. У розрахунках приймемо норму втрат пакетів на рівні 0,001 згідно [3].

Виконаємо аналогічні розрахунки додавши до базового набору послугу факс групи 3. Результати розрахунків представимо у табл. 2.

Порівняймо нерівномірність абонентського трафіку та вимоги до пропускної здатності для вихідного набору послуг та за умови додавання послуги факс групи 3 у табл. 3 та табл.4 відповідно.

Відобразимо графічно отримані значення різниць необхідних пропускних здатностей на рис.1.


Таблиця 1 – Характеристики абонентського трафіку МАК різної ємності

Ємність,

порти


Дисперсія швидкості

Пропускна здатність, Мбіт/с

ВП

НП

ВП

НП

864

74.962×109

753.257×109

204,55

648,41

384

74.962×109

753.257×109

105,84

335,50

240

74.962×109

753.257×109

64,14

203,49

192

74.962×109

753.257×109

52,92

167,75

96

74.962×109

753.257×109

30,53

96,78

Таблиця 2 – Характеристики абонентського трафіку МАК різної ємності після внесення нової послуги



Ємність,

порти


Дисперсія швидкості

Пропускна здатність, Мбіт/с

ВП

НП

ВП

НП

864

53.923×109

528.975×109

175,22

548,78

384

53.923×109

528.975×109

90,63

283,85

240

53.923×109

528.975×109

55,24

172,8

192

53.923×109

528.975×109

45,75

143,28

96

53.923×109

528.975×109

25,9

81,1

Таблиця 3 – Порівняння нерівномірності абонентського трафіку



Дисперсія швидкості, ×109

Різниця, ×109

Базовий набір

Базовий набір факс групи 3

ВП

НП

ВП

НП

ВП

НП

74.962

753.257

53.923

528.975

21,039

224,282

Таблиця 4 – Порівняння вимог до пропускної спроможності.



Ємність,

порти


Пропускна здатність

(базовий набір), Мбіт/с



Пропускна здатність

(базовий набір факс групи 3),

Мбіт/с


Різниця,

Мбіт/с


ВП

НП

ВП

НП

ВП

НП

864

204,55

648,41

175,22

548,78

29,33

99,63

384

105,84

335,50

90,63

283,85

15,21

51,65

240

64,14

203,49

55,24

172,8

8,9

30,69

192

52,92

167,75

45,75

143,28

7,17

24,47

96

30,53

96,78

25,9

81,1

4,63

15,68



Рисунок 1 – Різниця вимог до пропускної здатності об’єкту дослідження
Таким чином існує принаймні одна послуга, яка може бути внесена до набору послуг, і це зменшує нерівномірність абонентського трафіку і вимоги до пропускної спроможності вузла широкосмугового доступу.

Нерівномірність абонентського трафіку створеного широкосмуговими послугами будемо оцінювати спираючись на дисперсію швидкості.

Послуга, яка внесена до набору широкосмугових послуг зменшує нерівномірність трафіку якщо:
σ2>σ’2, (1)
де σ2 – квадратичне значення дисперсії швидкості вихідного набору послуг (до внесення нової послуги), а σ’2 – дисперсії швидкості отриманого набору широкосмугових послуг.

З формули 2 = rm2/1,5625 [2] видно, що квадратичне значення дисперсії швидкості залежить від квадрату середньої швидкості набору послуг. Перепишемо вираз (1) з врахуванням квадрату середньої швидкості (розглядаємо апроксимацію закону зміни швидкості розподілом Релея):



 (2)
де В1, В2, Вn – середні швидкості 1, 2, n-ї послуги; Bi – середня швидкість внесеної послуги; n – кількість послуг; i – кількість доданих послуг.

Очевидно що вираз (2) залежить лише від співвідношення середніх швидкостей наборів послуг. Тобто внесена послуга повинна зменшувати середню швидкість набору наданих широкосмугових послуг (згладжувати нерівномірність трафіку). Тоді вираз (2) можна скоротити до:



; (3)
У літературі [2] стверджується «…якщо є підстави вважати, що середня швидкість близька до половини максимальної, то більш прийнятним, ніж Релеївський, буде симетричний нормальний закон розподілу швидкості передавання пакетів…», тому розпишемо вираз (1) для нормального закону розподілу застосованого для апроксимації закону зміни швидкості передавання:

; (4)
де  – максимально можлива швидкість набору широкосмугових послуг наданих вузлом широкосмугового доступу.

З виразу (4) видно, що і в випадку нормального закону розподілу питання зміни нерівномірності трафіку зводиться до питання чи знижує внесена послуга значення середньої швидкості набору наданих широкосмугових послуг.

Показано, що нерівномірність трафіку залежить від розрахункової середньої швидкості передавання інформації під час сеансу зв’язку
Список літератури:

1. КСТ 1.6.00-2006. Методика проектування мереж мультисервісного абонентського доступу на базі мідних кабелів.– К., 2006.– 63 с.

2. ВБН В.2.2-33-2007. Споруди станційні місцевих телефонних мереж.// Міністерство транспорту і зв’язку України.– К., 2007. – 98 с.

3. ITU Recommendation Y. 1541. Network performance objectives for IP-based services. ITU-T Recommendation Y.1541 was prepared by ITU-T Study Group 13 (2001-2004) and approved under the WTSA Resolution 1 procedure on 7 May 2002.

УДК 621.395
Дослідження характеристик абонентського мультисервісного трафіку створюваного користувачами різних груп
Бабіч Ю.О.,викладач кафедри Комутаційних систем, yuriy999@yandex.ru

Щербак Т.О., магістрант 6-го курсу, факультету ІМ, tanja.shherbak.8@mail.ru

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова



Унтила А.Л., Бюро розвитку електрозв’язку

Анотація. У даній доповіді розглядається доцільність комбінування абонентів різних груп (ділових абонентів та приватних абонентів) з метою зменшення вимог до пропускної здатності вузла широкосмугового абонентського доступу. Висловлюється припущення, що комбінування абонентів із різною структурою та інтенсивністю споживання мультисервісних послуг дозволить знизити вимоги до пропускної здатності системи за рахунок зниження неоднорідності трафіку.
Стверджується, що комбінування абонентів приватних та ділових, яким надається широкосмуговий доступ дозволить зменшити вимогу до пропускної здатності вузла широкосмугового доступу. Очікується, що таке зменшення відбудеться за рахунок зменшення нерівномірності трафіку.

Для перевірки гіпотези виконаємо розрахунки для послуг, які приведені у таб. 1 [1]. Вважатимемо, що абоненти користуються усіма можливими послугами. Врахуємо рівень попиту на широкосмугові послуги.

Таблиця 1 – Навантаження на плати які надають доступ приватним або бізнес абонентам


Послуги

Оцінка рівня

попиту, %



Середнє навантаження у ГНН, Ерл

АДС

КС

АДС

КС

3 Факс групи 3

20



0,163



Факс групи 4

2



0,00384



Факс через Internet

20

0,05

0,24

0,00192

5 Послуга VPN

20



1,44



6 Послуга VLAN

20



0,24



8 Електронна пошта

100

60

12

0,49

9 IР-телефонія

30

20

1,44

0,384

10 Доступ до IP TV

5

20

0,12

2,88

11 Обмін файлами

20

10

0,24

0,038

12 Відеотелефонний зв’язок

30

20

0,144

0,048

Відеоконференції

2



0,029



13 Телеробота



5



0,161

14 Електронний бізнес

100

15

4,8

0,022

15 Дистанц. навчання

8

5

0,211

0,132

16 Телемедицина

2

10

0,029

0,264

17 Послуга AoD

30

20

0,115

0,038

18 Послуга VoD



40



3,84

19 Послуга GoD



60



8,64



21,215

16,939

Розрахуємо пропускну здатність пакетного комутатора до якого підключаються дві плати доступу за технологією ADSL2 (кожна плата надає 48 портів). У першому випадку кожна з плат буде обслуговувати лише приватних або бізнес користувачів. У другому випадку кожна з плат буде містити приватних та бізнес користувачів разом.

Виконаємо розрахунок пропускної здатності для плат, які надають доступ приватним або бізнес абонентам за методикою, яка надана у [2]. Розрахунок навантаження приведено у табл. 2.

Для передавання трафіку, вказаного у останній строчці таблиці 1 знадобіться 32 та 27 портів відповідно.

Використаємо розподіл Релея для апроксимації випадкового закону зміни швидкості.
Таблиця 2 – Навантаження на плати які надають доступ приватним та бізнес абонентам


Послуги

Оцінка рівня

попиту, %



Середнє навантаження у ГНН, Ерл

АДС

КС

АДС

КС

3 Факс групи 3

20



0,082



Факс групи 4

2



0,00192



Факс через Internet

20

0,05

0,121




5 Послуга VPN

20



0,72



6 Послуга VLAN

20



0,12



8 Електронна пошта

100

60

6,245

9 IР-телефонія

30

20

0,912

10 Доступ до IP TV

5

20

1,5

11 Обмін файлами

20

10

0,139

12 Відеотелефонний зв’язок

30

20

0,096

Відеоконференції

2



0,014



13 Телеробота



5






14 Електронний бізнес

100

15

2,411

15 Дистанц. навчання

8

5

0,172

16 Телемедицина

2

10

0,146

17 Послуга AoD

30

20

0,077

18 Послуга VoD



40



1,92

19 Послуга GoD



60



4,32



19,077

Для передавання 19,077 Ерл навантаження необхідно 30 умовних портів. Виконаємо розрахунки для трьох плат. Результати розрахунків наведені у табл. 3. Як видно з табл. 3 комбінування бізнес та приватних абонентів не дає зниження пропускної здатності.


Таблиця 3 – Результати розрахунків пропускних здатностей плат

Користувачі

Умовні

порти


σ

Швидкість умовного порту, Кбіт/с

Пропускна здатність, Мбіт/с

ВП

НП

ВП

НП

ВП

НП



Бізнес

32

5,409

×1010



2,477

×1011



864,454

1850

27,663

59,2

86,863

Приватні

27

3,254×1010

5,109×1011

670.49

2657

18,103

71,739

89,842

Бізнес

приватні


30

5,768×1010

3,92

×1011



892.681

2327

26,78

69,81

96,59

Більш того, неможна виділити абонентів, які споживають телекомунікаційні послуги більш активно.

Бізнес абоненти вимагають більшої швидкості у висхідному напрямку, а приватні абоненти вимагають більшої швидкості у низхідному напрямку. Тому неможна балансувати трафік комбінуючи абонентів різних категорій.

Як видно з табл. 3 комбінування абонентів дає лише виграш у швидкості, яка необхідна для низхідного потоку і лише у порівнянні з приватними абонентами.

Також з табл. 3 чітка видна залежність між необхідною швидкістю віртуального порту та нерівномірністю трафіку, що свідчить на користь тези, що зменшивши нерівномірність трафіку можна зменшити вимоги до пропускної здатності. Але слід зауважити, що значення необхідної пропускної здатності залежить і від кількості необхідних віртуальних портів, а не лише від швидкості одного порту.

Таким чином можна вважати гіпотезу висловлену вище хибною, а підхід до комбінування абонентів різних груп концептуально невірним при його застосуванні до мережі широкосмугового абонентського доступу.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16



  • Список літератури
  • Швидкість передавання інформації та нерівномірність мультисервісного абонентського трафіку за різних наборів телекомунікаційних послуг Бабіч Ю.О
  • Радченко А.М
  • Дослідження характеристик абонентського мультисервісного трафіку створюваного користувачами різних груп Бабіч Ю.О
  • Щербак Т.О