Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”




Сторінка12/21
Дата конвертації16.03.2017
Розмір3.09 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21

ОПТИМІЗАЦІЯ НОРМАТИВНОЇ БАЗИ УДППЗ «УКРПОШТА»

Анотація. Розглядається існуюча нормативна база УДППЗ «Укрпошта» та пропозиції щодо її оптимізації.

На сьогодні нормативна база Укрпошти налічує певну кількість нормативів, серед яких:

нормативні строки пересилання поштових відправлень та переказів;

нормативи виймання простих листів та поштових карток з поштових скриньок;

нормативи доставляння поштових відправлень та поштових переказів;

нормативи розвитку та розміщення мережі об’єктів поштового зв’язку(ОПЗ);

нормативи робочих місць;

нормативи розміщення поштових скриньок;

нормативні показники чисельності населення, що обслуговується одним ОПЗ;

нормативні показники якості послуг поштового зв’язку.

Насамперед, що є таке норматив? Норматив - показник норм, за якими здійснюють певні елементи виробничо-технологічного процесу при наданні послуг поштового зв'язку з пересилання поштових відправлень та поштових переказів.

Нормативи встановлюються з метою удосконалення порядку надання послуг поштового зв'язку.

Але, чи дійсно вони виконуються та водночас чи існує задовольняюча якість обслуговування та надання послуг клієнтурі?

Діючі нормативи мають свої недоліки, які впливають на якість обслуговування та надання послуг поштового зв’язку, такі як:

- неврахування відстані проходження поштових відправлень між обласними центрами;

- часова доступність, повністю не забезпечена;

- не правильне використання резервного часу.

Пропозиції з уникнення недоліків, щодо діючих нормативів:

- щодо неврахування відстані, потрібно змінити норматив Д 3 на інтервал від…до. Тому що доставляння поштового відправлення із Івано-Франківська до Львова відбудеться швидше ніж з Донецька до Ужгорода. Відправник буде розраховувати час доставляння поштового відправлення відповідно відстані. Це зменшить скарги щодо невчасного отримання, та підвищить якість обслуговування, яка є важливою для кожного;

- на рахунок часової доступності, є пропозиція щоб сортування пошти на місцеву, обласну та між обласними центрами оброблялася зразу після виїмки, а краще щоб місцева пошта мала якусь видиму різницю, тоді місцева пошта буде виконувати нормативні строки пересилання, так як було проведено перевірку «контрольними» листами,і час доставляння перевищив нормативні строки,нижче наведені пропозиції з уникнення цього, наприклад:

- місцева пошта, щоб пересилалася в конвертах із кольоровою стрічкою поперек;

щоб була місцева пошта з відміткою «місцева»;

- окрема поштова скринька для опускання місцевої пошти.

Ця різниця надасть змогу швидко обробити та доставити місцеву пошту, першою ж доставкою. Оскільки її кількість становить 35% і буде в подальшому збільшуватися із-за корпоративних клієнтів та різних рекламних та акційних повідомлень.

Бачимо, що в наказі №688 Міністерства транспорту та зв’язку України за 2007 рік. Нормативні строки пересилання письмової кореспонденції між обласними центрами становить Д 2, а в 2008 році були внесені зміни щодо нормативних строків пересилання між обласними центрами та становлять Д 3. В загальному нічого не змінилося при пересиланні поштових відправлень це видно по звітах які були зроблені за ці роки, тому виникає питання де затрачується доба, яка є в певній мірі резервною. Час який використовується при поломці автотранспорту, при природних умова та інших ситуаціях, які виникають в дорозі при пересилці, затрачується приблизно 6 годин. Тому виникає питання, де використовуються інші години добавленої доби.

Нормативи УДППЗ «Укрпошти» є не зовсім оптимальні, побачивши недоліки, які були висвітленні потрібно усувати їх чим по швидше, щоб досягнути оптимальної нормативної бази. Також підвищити тим самим якості обслуговування та надання послуг поштового зв’язку, та й піднятися на вищу сходинку на ринку конкуренції. Незважаючи, що УДППЗ «Укрпошта» є державним підприємством, мало б завжди залишатися монополістом, але зараз із великою швидкістю розвиваються інші приватні організації, які в певній мірі замінюють державну пошту. Тому потрібно не лише втримати клієнтуру, яка є, але й ще вирнути назад вже втрачену та завоювати вищу оцінку швидкого,конфіденційного та якісного обслуговування клієнтури та надання послуг поштового зв’язку так, щоб не було скарг, але щоб залишалися приємні спогади про отриману послугу на об’єкті поштового зв’язку.


Список літератури:

1. Закон України «Про поштовий зв’язок» від 4 жовтня 2001 року №2759-III м. Київ.

2. Комплексна програма створення єдиної національної системи зв’язку України (ЄНСЗ): Постанова кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. №790.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.
Київ. – 70 с.

3. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 04.04.2008 № 388 «Про затвердження Нормативів розвитку та розміщення у містах і сільській місцевості мережі об’єктів поштового зв’язку та поштових скриньок національного оператора поштового зв’язку » м. Київ.



УДК 656.851

Башинська К. В.

ОНАЗ ім. О. С. Попова

kucik5544@mail.ru
ОПТИМІЗАЦІЯ КІЛЬКОСТІ ТА МІСЦЬ РОЗТАШУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ СОРТУВАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ
Анотація. Розглядаються методи скорочення кількості сортувальних об’єктів поштового зв’язку, в яких виконується сортування письмової кореспонденції до відділень поштового зв'язку, а саме – створення регіональних сортувальних центрів з автоматизованим або ручним сортуванням письмової кореспонденції, як прагнення досягнути високої ефективності автоматизованого або ручного сортування в умовах загального падіння об'ємів поштових потоків; виконується оптимізація кількості та місць розташування регіональних сортувальних центрів.

За даними Всесвітнього поштового союзу стагнація або падіння потоків письмової кореспонденції (ПК) спостерігаються в усьому світі. Україна не є виключенням: так, наприклад, у 1991 р. об’єми письмової кореспонденції в СРСР складали близько 15 млрд. одиниць за рік, а це означає, що на долю України припадало приблизно 3 млрд. одиниць за рік (8,2 млн. одиниць за добу), коли у 2010-2011 роках цей показник склав лише близько 360 млн. одиниць за рік (близько 1 млн. одиниць за добу), тобто зменшились порівняно з 1991 роком більш ніж у 8 разів. У 2012 році середній показник об'ємів письмової кореспонденції, яка пересилається за добу, складає всього 800 тис. одиниць. Тому у світі спостерігається тенденція зменшення кількості об'єктів поштового зв'язку (ОПЗ), в яких здійснюється сортування ПК, яка обумовлена прагненням досягнути високої ефективності систем автоматизованого або ручного сортування ПК в умовах загального падіння чи стагнації поштових потоків за рахунок їх концентрації у відносно невеликій кількості ОПЗ [1].

Такими ОПЗ для України можуть послужити регіональні сортувальні центри (РСЦ) з ручним сортуванням ПК, які можна організувати на вже існуючих потужностях у великих містах України. Також можна створити РСЦ з ручним сортуванням ПК у декількох містах (наприклад, у двох - чотирьох) шляхом розширення існуючих потужностей або побудови нових. Перейнявши досвід передових країн Європи, можна створити один або кілька регіональних автоматизованих сортувальних центрів (РАСЦ), оснащених найсучаснішим технологічним обладнанням, впровадити технології автоматизованого оброблення поштових відправлень та супровідних документів. Доцільність впровадження РАСЦ, а також скільки і де необхідно створити РСЦ в Україні, щоб максимально знизити затрати на сортування, обробку та перевезення ПК, більш детально розглядається у даній роботі.

Для визначення оптимальної кількості РСЦ необхідно, для початку, розділити їх на три групи: 1 РАСЦ, від 2 до 4 РСЦ та від 9 до 25 РСЦ. Таке групування обумовлене тим, що при побудові декількох РСЦ (не важливо, 2 РСЦ чи 25 РСЦ ) потрібно буде організовувати не лише внутрішньорегіональні, а й міжрегіональні маршрути. На сьогоднішній день сортування ПК в обласних центрах відбувається впродовж чотирьох годин. Якщо створити РСЦ, який обслуговуватиме 3 області, то час на сортування ПК в ньому складе 12 годин. Таких РСЦ може бути щонайменше дев'ять. Якщо кількість РСЦ буде меншою ніж дев'ять, то пошта сортуватиметься більше, ніж 12 годин, що призведе до порушень нормативних строків пересилання ПК. Тому, щоб створити, наприклад, від 2 до 4 РСЦ, необхідно розширювати існуючі потужності обласних центрів, або будувати нові РСЦ. Для третьої групи оптимальним варіантом буде створення 9 РСЦ, так як це мінімальна кількість РСЦ, які можна організувати на існуючих потужностях обласних центрів. Стратегією розвитку поштового зв’язку України передбачено створення в майбутньому чотирьох регіональних сортувальних центрів з автоматизованим сортуванням ПК в Києві, Дніпропетровську, Львові та Миколаєві. Тому для другої групи оптимальна кількість РСЦ – чотири, так як в майбутньому в цих містах можна створити РАСЦ.

Нині об'єм ПК в Україні, як вже зазначалося, складає 800 тис. листів за добу. Але сортуватиметься в РСЦ не вся ПК, так як в її складі є реєстрована і міжнародна ПК, ПК з оголошеною цінністю; а також та, що сортується за окремими технологіями, не оплачена, не повністю оплачена чи оплачена підробленими марками ПК. Також в РСЦ не сортуватиметься місцева ПК, частка якої в загальному об'ємі складає 30%. Таким чином, загальний об'єм ПК, яка сортуватиметься в РСЦ, складе не більш ніж 500 тис. листів за добу.

Якщо розглядати автоматизоване сортування в РСЦ даного об'єму ПК на автоматизованих листосортувальних машинах (АЛСМ) з середньою продуктивністю 40 тис. листів/год, то дві ЛСМ були б завантажені впродовж 12,5 год за добу. Вважається, що АЛСМ ефективно працює, якщо вона завантажена впродовж 16 годин (тобто 2 робочі зміни). З іншої сторони, річний фонд заробітної плати сортувальників складає менш ніж 600 тис. евро при встановленому УДППЗ «Укрпошта» нормативі сортування 1 600 тис. листів/год. В той час, при вартості двох АЛСМ близько 12 млн. євро, тільки амортизаційні відрахування при встановленому десятирічному строкові експлуатації або виплати по пільговим банківським кредитам 10% за рік складуть 1,2 млн. євро в рік. Крім амортизаційних відрахувань або виплат по банківським кредитам на придбання двох АЛСМ, необхідно витрачати близько 1,8 млн. євро в рік на роботи, пов'язані з встановленням та обслуговуванням даних АЛСМ. В результаті, сума річних витрат складе не менш ніж 3 млн. євро в рік, що в 5 разів перевищує річний фонд заробітної плати сортувальників [1].

Визначення оптимальної кількості та місць розташування РСЦ наведене у порівняльній таблиці техніко-економічних показників (таблиця 1).

Таблиця 1 – Порівняння техніко-економічних показників РСЦ в залежності від їх кількості та місць розташування


Техніко-економічні показники



Кількість та місця розташування РСЦ

1 РАСЦ в місті Київ

4 РСЦ в містах: Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Львів

9 РСЦ в містах: Київ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Сімферополь

Час, який виділяється на сортування добового об'єму ПК, годин

12,5

12

12


Середній час проходження ПК між обласними центрами

Д 2,8

Д 2,6

Д 2,5


Середня кількість етапів сортування ПК

2

2,5

2,5

Кошти, які в рік затрачатимуться на організацію роботи РСЦ, тис. грн

31 800

14 360

12 000


Необхідна кількість сортувальників, осіб

5

156

160

Загальна протяжність внутрішньорегіональних поштових маршрутів, км


4 792

2 762


Загальна протяжність міжрегіональних поштових маршрутів, км

6 965

3650

23 319


Синхронізація оброблення та перевезення поштових одиниць

Проста схема синхронізації

Більш складна схема синхронізації

Найбільш складна схема синхронізації

Адаптація перевезень пошти до надзвичайних ситуацій

Є можливість створити альтернативні шляхи перевезення пошти, резерв транспортних засобів але немає можливості створити резервний РСЦ

Є можливість створити альтернативні шляхи перевезення пошти, резерв транспортних засобів, також є можливість створити резервні РСЦ



Затримка відправлень пошти і вантажів з РСЦ

Відбувається затримка відправлень пошти і вантажів з РСЦ через необхідність завантаження та розвантаження АЛСМ, а також через велике скупчення транспортних засобів в одному РАСЦ

Суттєвих затримок відправлень пошти з об'єктивних причин не відбувається


Очевидно, що з такими низькими об'ємами ПК та заробітними платами сортувальників, які, на жаль, на сьогоднішній день є фактичними даними, економічно невигідним буде створення РАСЦ, не дивлячись на такі переваги 1 РАСЦ в місті Києві, як: зменшення середньої кількості етапів сортування ПК, простота синхронізації оброблення і перевезення пошти, а також можливість об’єднання перевезень письмової кореспонденції з перевезеннями загальнодержавних періодичних видань та ін.

Оптимальним варіантом буде створення 4 РСЦ, які матимуть простішу синхронізацію оброблення і перевезення пошти, ніж при 9 РСЦ, а також матимуть значно меншу протяжність міжрегіональних маршрутів. Дані РСЦ розташовуватимуться в таких містах: Київ, Дніпропетровськ, Миколаїв, Львів (міста обираються таким чином, щоб протяжність внутрішньорегіональних маршрутів була мінімальною). Сподіваючись на те, що в майбутньому об'єми ПК в Україні зростатимуть, можна буде розглядати проект створення РАСЦ в даних містах. На рисунку 1 зображена схема проходження ПК між найбільш віддаленими ОЦ України.

Рисунок 1 – Схема проходження ПК між найбільш віддаленими ОЦ України
При 4 РСЦ сортування відбувається наступним чином: на першому етапі пошта сортується в усіх обласних центрах – на групи «Проміжні ОПЗ власної області і обласного центру» та «Області» і «Обласні центри (ОЦ)», пошта другої і третьої групи направляється до РСЦ. На другому етапі ПК «Проміжні ОПЗ власної області і обласного центру» сортується до відділень ПЗ власної області і обласного центру, В РСЦ відбувається виділення груп «Проміжні ОПЗ областей та обласних центрів, підпорядкованих власному РСЦ» з ПК, що надійшла з інших областей України. На третьому етапі здійснюється сортування в РСЦ ПК «Проміжні ОПЗ областей та обласних центрів, підпорядкованих власному РСЦ» до ВЗ областей та обласних центрів, підпорядкованих власному РСЦ [2].
Список літератури:

1. Ящук Л. Е. Оптимальный компромисс.«Почтовая связь: техника и технологии» – Москва, 2012, №2, С. 17 – 21

2. Кидисюк А.І., Ящук Л.О. Оптимізація мереж і систем поштового зв’язку. Монографія. / За ред. д-ра техн. наук Л.О. Ящука// – Львів.: 2007. – 191 с.

УДК 621.396.93

Білодід А. П.

ОНАЗ ім. О.С. Попова

anoshka5@inbox.ru

ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ WI-FI ТЕХНОЛОГІЙ
Анотація. В даній роботі описується технологія Wi-Fi, існуючі стандарти та принципи захисту даних при використанні даної технології. Також розглянуто методи підвищення захищеності мереж Wi-Fi.

Wi-Fi - (англ. Wireless Fidelity – бездротова висока точність) –  назвою популярної бездротової мережевої технології, яка використовує радіохвилі для забезпечення бездротової передачі даних по радіоканалам.

Зазвичай схема Wi-Fi мережі містить не менше однієї точки доступу і не менше одного клієнта. Також можливе підключення двох клієнтів в режимі точка-точка, коли клієнти з'єднуються за допомогою мережевих адаптерів «безпосередньо». Точка доступу передає свій ідентифікатор мережі (SSID) за допомогою спеціальних сигнальних пакетів на швидкості 0.1 Мбіт / с кожні 100 мс. Знаючи SSID мережі, клієнт дізнається чи можливе підключення до даної точки доступу. При попаданні в зону дії двох точок доступу з ідентичними SSID, приймач може вибирати між ними на підставі даних про рівень сигналу. Стандарт Wi-Fi дає клієнту повну свободу при виборі критеріїв для з'єднання.

Wi-Fi-мережа може бути корисна у випадку, коли прокладка дротів просто неприпустима.

Wi-Fi - це технологія оперативних мереж, які не потребують капітального будівництва. Тобто при організації мережі немає необхідності використовувати додаткові ресурси на кабельні лінії та їх монтаж, що значно зменшує вартість та швидкість побудови локальної мережі. Мережі Wi-Fi дозволяють забезпечити колективну обробку даних користувачами підключених в мережу комп'ютерів та інших ресурсів, обмін даними між цими користувачами.

Постійно удосконалення методики захисту даних. Широко використовується стандарт WPA2.

IEEE 802.11a - один з перших високошвидкісних стандартів бездротових мереж - визначає швидкість передачі вже до 54 Мбіт/с. Робочий діапазон стандарту 5 ГГц.

Всупереч своїй назві, стандарт IEEE 802.11b не є продовженням стандарту 802.11a, оскільки в них використовуються різні технології: DSSS (англ. Direct Sequence Spread Spectrum - розширення спектру методом прямої послідовності) в 802.11b проти OFDM (англ. Orthogonal frequency-division multiplexing - мультиплексування з ортогональним частотним поділом каналів) у 802.11a. Стандарт передбачає використання неліцензованного діапазону частот 2,4 ГГц. Для захисту використовується протокол WEP, який охарактеризував себе не з кращого боку, оскільки володіє низькою стійкістю до взлому.

802.11g удосконалений стандарт, що прийшов на зміну 802.11b. Була збільшена швидкість передачі даних майже в 5 разів, і тепер вона становить 54 Мбіт/с. При використанні устаткування, що підтримує технології MIMO (англ. Multiple Input Multiple Output - багато входів багато виходів) межа максимально досяжної швидкості складає 125 Мбіт / с. Зріс рівень захисту. Даний стандарт сумісний з новими протоколами шифрування WPA і WPA2. Вони надають вищий рівень захисту, ніж WEP.

Стандарт 802.11n підвищує швидкість передачі даних практично вчетверо в порівнянні з пристроями стандартів 802.11g, за умови використання в режимі 802.11n з іншими пристроями 802.11n. Теоретично 802.11n здатний забезпечити швидкість передачі даних до 600 Мбіт/с ,застосовуючи передачу даних відразу по чотирьом антенам. Пристрої 802.11n працюють в діапазонах 2,4-2,5 або 5,0 ГГц.

Слід приділити увагу питанню безпеки, оскільки такі мережі більш уразливі, ніж їх провідні аналоги. Існує декілька протоколів, за допомогою яких забезпечується вирішення даного питання. Метою даної роботи являється знаходження певних додаткових методів захисту безпровідних мереж від зловмисників. Доповнення необхідно організовувати на основі існуючих протоколів безпеки Wi-Fi мереж.

Wired Equivalent Privacy – алгоритм, що використовується для забезпечення конфіденційності і захисту переданих даних авторизованих користувачів бездротової мережі від прослуховування. Існує два різновиди WEP: WEP-40 і WEP-104, що розрізняються тільки довжиною ключа. В алгоритмі є безліч слабких місць:

механізми обміну ключами та перевірки цілісності даних;

мала розрядність ключа і вектора ініціалізації;

спосіб аутентифікації;

алгоритм шифрування.

В основі WEP лежить досить нестійкий потоковий шифр RC4, вибраний з-за своєї високої швидкості роботи і можливості використання змінної довжини ключа.

WPA (Wi-Fi Protected Access) – посилений захист за рахунок використання протоколів TKIP і MIC.

TKIP - протокол інтеграції тимчасового ключа (англ. Temporal Key Integrity Protocol). Кожному пристрою також привласнюється ключ, який теж змінюється.

MIC (Message Integrity Check) - важливий механізм перевірки цілісності пакетів. Захищає від перехоплення пакетів і їх перенаправлення.

Слід зазначити, що WPA має два режими. Спрощений режим отримав назву Pre-Shared Key (WPA-PSK). Єдина відмінність WPA-PSK полягає в тому, що аутентифікація проводиться з використанням пароля, а не по сертифікату користувача. Інший режим WPA-802.1x - вхід в мережу здійснюється через сервер аутентифікації.

WPA2 - удосконалення протоколу WPA. Використовує більш стійкий алгоритм шифрування AES. WPA2 працює в двох режимах аутентифікації: персональному (Personal WPA2-PSK) і корпоративному (Enterprise WPA2-802.1x.).

Існує стандарт безпеки 802.1X, що включає кілька протоколів:

EAP (Extensible Authentication Protocol). Протокол розширеної аутентифікації.

TLS (Transport Layer Security) – забезпечує цілісність і шифрування переданих даних та аутентифікацію між сервером і клієнтом.

RADIUS (Remote Authentication Dial-In User Server). протокол аутентифікації і авторизації користувачів по логіну і паролю.

VPN (Virtual Private Network) - технологія створення логічних з’єднань, так званих безпечних «тунелів» від користувача до вузла доступу або сервера.

Щоб підвищити рівень безпеки передавання інформації необхідно застосовувати додаткові механізми захисту і контролю.

Фільтрація по MAC адресу: MAC адреса - це унікальний ідентифікатор пристрою (мережного адаптера), «зашитий» в нього виробником. На деякому обладнанні можливо задіяти цю функцію і дозволити доступ в мережу необхідним адресам. Це створить додаткову перешкоду.

Приховування SSID: SSID - це ідентифікатор вашої бездротової мережі. Більшість обладнання дозволяє його приховати, таким чином при скануванні вашої мережі видно не буде.

Заборона доступу до налаштувань точки доступу або роутера через бездротову мережу: Активувавши цю функцію можна заборонити доступ до налаштувань точки доступу через Wi-Fi мережу.

Шифрування даних, що передаються по незахищеному середовищу для запобігання розповсюдження конфіденційної інформації у разі перехоплення.

При використанні нових протоколів захисту інформації в Wi-Fi та залучення додаткових механізмів, рівень безпеки даних значно зростає. Тому при дотриманні всіх рекомендацій і при правильній настройці програмного забезпечення та обладнання, користувач може бути впевнений у якості забезпечення надійності передачі даних.

Результатом даної роботи являються пропозиції щодо використання протоколів безпеки в поєднанні з допоміжними механізмами захисту інформації в безпровідних мережах.


Список літератури:

1. Воробієнко П.П., Нікітюк Л.А., Резниченко П.І. Телекомунікаційні та інформаційні мережі. Підручник для вузів. К.: САММІТ-КНИГА, 2010. – 640 с.

2. Гольдштейн Б. С. Девятая книга серии «Телекоммуникационные протоколы».: книга/ [Гольдштейн Б. С., Елагин В. С., Сенченко Ю.] :– Санкт-Петербург, 2011. – 352 с.

3. Problems and solutoions to WiFi. http://www.wifinotes.com/ .

4. Official IEEE 802.11 working group project timelines. http://www.ieee802.org/.

5. The 10 most common mobile security problems and how you can fight them. http://www.networkworld.com/.

6. Безопасность wi-fi сетей. http://inetproblem.ru/wifi-bezop.html

УДК 621.396

Карман А.В.

ОНАС ім. А.С. Попова

limp@meta.ua
Дослідження максимальної пропускної спроможності маршрутизатора на базі ОС сімейства Unix, а саме FreeBSD
У цій статті розглядається результат дослідження максимальної пропускної спроможності маршрутизатора на базі ОС сімейства Unix, а саме FreeBSD. Метою цього дослідження, було виявлення вузького місця в апаратній конфігурації сервера, за допомогою програмного пакету типу Benchmark - iperf .

Для бюджетного рішення керування трафіку в невеликих мережах, часто використовують так звані програмні маршрутизатори, тобто IBM сумісні комп’ютери з встановленою Unix системою, добре зарекомендованою, та поширеною е система FreeBSD. Ця система е безкоштовною, має постійну підтримку та широкі можливості в керуванні трафіком. Комплектуючі серверів такого типу, поширені на ринку, тобто відсутні проблеми з заміною та модернізацією.

Для дослідження був зібраний стенд з двох однакових серверів, що мали по одній інтегрованій мережевій карті та по одній дискретній з власним CPU, що мали заявлену виробником максимальну пропускну спроможність 1 Гбіт/с Сервера були з'єднані між собою кабелем UTP-5е. Схематично стенд зображений на малюнку:

Характеристики серверів:
CPU : Intel(R) Xeon(R) CPU  X3350  @ 2.66GHz

RAM: 2 Gb DDR3

NIC1: Gbps Intel® Gigabit EF Dual Port Server Adapter

NIC2: RTL8169S-32

OS: FreeBSD 8.2
Кожний із серверів працював в режимі генератора трафіку та в режимі обробки трафіку. Для генерації та обробки трафіку використовувалось програмне забезпечення «iperf». При обробці трафіку знімалось показання завантаженості центрального процесора та об’єм трафіку, який могла обробити, в даний момент часу, мережева карта. Вимірювання об’єму трафіку здійснювалось програмою «netstat».

Запуск програми iperf в режимі генератора:



[gateway1][/home/user]#iperf –c gateway2 –t 60

З такими ключами (“t” та “c”) програма буде генерувати трафік на протязі 60 секунд та направляти його на інтерфейс серверу, що обробляє.

Запуск програми iperf в режимі обробки трафіку:

[gateway2][/home/user]# iperf –s

З таким ключем програма «прослуховує» трафік, паралельно з цим запущена програма, що вимірює об’єм трафіку за секунду, що надходить до інтерфейсу обробника.

Для досягнення максимального навантаження запускали три генератора трафіку.

Вимірювання програмою «netstat»:



[gateway2][/home/user]#netstat -I bge0 -w1 –h

Ключі:


-I ім’я інтерфейсу

-w1відображати результат вимірювання один раз в секунду

-h – відображати результат в одиницях мегабайт.
Експеримент

1) Сервери з’єднані між собою дискретними мережевими картами.

Результат вимірювання:

[gateway2][/home/user]#netstat -I bge0 -w1 –h
input (bge0) output

packets errs bytes packets errs bytes colls

80K 0 117M 53K 0 3.5M 0

73K 0 107M 48K 0 3.1M 0

73K 0 108M 49K 0 3.2M 0

75K 0 110M 50K 0 3.3M 0

80K 0 117M 53K 0 3.5M 0

69K 0 100M 46K 0 3.0M 0

79K 0 116M 53K 0 3.4M 0

80K 0 117M 53K 0 3.4M 0


В результаті отримуємо пропускну здатність, що в середньому складає 900Мбіт\сек.

2) Сервери з’єднані між собою інтегрованими мережевими картами.

Результат вимірювання:

[gateway2][/home/user]#netstat -I igb0 -w1 –h
input (bge0) output

packets errs bytes packets errs bytes colls

51k 0 54M 29k 0 1.9M 0

54k 0 57M 30k 0 2M 0

53k 0 55M 29k 0 1.9M 0

49k 0 52M 28k 0 1.8M 0

49k 0 51M 27k 0 1.8M 0

51k 0 54M 28k 0 1.9M 0


В результаті отримуємо пропускну здатність, що в середньому складає 430Мбіт\сек.

При проведенні вимірювань, навантаженість ЦП не перевищувала 5% при обох конфігураціях:


Висновки

По результатам вимірювання видно, що інтегрована мережева карта не пропускає заявлений об’єм трафіку, так як використовує ресурси серверу (відсутній власний процесор).

Дискретна мережева карта майже досягає заявленої швидкості обробки трафіку, оскільки виникає обмеження, яке зумовлено пропускними властивостями шини PCI Express.

Тобто із вище сказаного, видно, що для керування трафіком в цих межах, достатньо даного обладнання, а для більшого об’єму необхідно використовувати спеціалізоване (більш дороге) мережеве обладнання.

Список літератури:

1. Майкл Лукас FreeBSD Подробное руководство / Майкл Л– М.: Наука, 2009. – 864 с.

2. Маршал Кирк МакКузик: FreeBSD. Архитектура и реализация / Маршал К. – Р., 2007. – 327 с.

3. Майкл Эбен, Брайан Таймэн: FreeBSD. Администрирование/ Майкл Э., Брайан Т. – Р., 2006. – 478 с.



УДК 656.848

Каназірська Н.В.

ОНАЗ ім. О.С.Попова

natali10025@rambler.ru
ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ПЕРЕСУВНИМИ ВІДДІЛЕНЕЯМИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ
Анотація. Розглядаються можливі шляхи підвищення якості надання послуг пересувними відділеннями поштового зв’язку в сільській місцевості України. Метою переходу від обслуговування користувачів стаціонарними відділеннями зв’язку (СВЗ) до їх обслуговування пересувними відділеннями (ПВЗ) являється скорочення витрат на утримання СВЗ в сільській місцевості. По даним призначених операторів поштового зв’язку мережі ВЗ в сільській місцевості збиткові, при чому спостерігається тенденція зростання цієї збитковості.

Запровадження пересувних поштових відділень передбачає зменшення витрат на утримання мережі СВЗ при забезпечені збереженні доступності послуг поштового зв’язку для споживачів. Це особливо актуально для мешканців віддалених і малонаселених районів України. Відкриття пересувного відділення поштового зв’язку та його підпорядкованість обумовлюється наказом філіалу поштового зв’язку УДППЗ «Укрпошта» [1, 2].

Тож завдяки пересувним відділенням Укрпошта зможе відмовитися від нерентабельних стаціонарних відділень, насамперед тих, які розташовані в орендованих приміщеннях, де за оренду сплачується 1–3 тис. гривень, плюс комунальні послуги, а також забезпечити повним робочим днем багатьох поштовиків, які нині працюють на 0,3 ставки [1, 2].

Головними факторами, визначаючими економічну ефективність переходу від СВЗ до ПВЗ являється:

кількість СВЗ, які замінюються одним ПВЗ;

графіком роботи СВЗ;

частота курсування ПВЗ;

витрати на обслуговування користувачів СВЗ;

витрати на обслуговування користувачів ПВЗ та інше.

Як засвідчують розрахунки та практика, при стоянці в пунктах обслуговування користувачів (ПОК) 30-50 хвилин, одне ПВЗ може замінити 6 СВЗ. При цьому усереднений баланс часу одноразового проходження кільцевого маршруту: об’єкт поштового зв’язку районного рівня (ОПЗ РР) – шість ПОК РР зі середньою швидкістю 30 км/год включає:

30 хв. на проходження відстані між ОПЗ РР та першим ПОК;

по 30 хв. на проходження відстані між шістьма ПОК, розташованими на маршруті, всього 150 хв.;

60 хв. на проходження відстані між останніми ПОК та ОПЗ РР;

по 40 хв. стоянки у шістьох ПОК, всього 240 хв.

Загальний час проходження кільцевого маршруту протяжністю 120 км складає 480 хв. або 8 год, орієнтовано з 08:00 до 16:00.

В той же час, при встановленому нормативі часу обміну з СВЗ 5 хв., один кільцевий маршрут обміну може обслужити 12 СВЗ. При цьому усереднений баланс часу однократного проходження кільцевого маршруту ОПЗ РР – дванадцять СВЗ – ОПЗ РР зі середньою швидкістю 30 км/год включає:

30 хв. на проходження відстані між ОПЗ РР та першим СВЗ;

по 30 хв. на проходження відстані між двадцятьма СВЗ, розміщеними на маршруті, всього 330 хв.;

60 хв. на проходження відстані між останніми СВЗ та ОПЗ РР;

по 5 хв. стоянки в дванадцяти СВЗ, всього 60 хв.

Загальний час проходження кільцевого маршруту протяжністю 210 км складатиме 480 хв. або 8 год, орієнтовано з 08:00 до 16:00.

Беручи до уваги різні вартості автомобілів, використаних для ПВЗ, та автомобілів, використаних для перевезення пошти на маршрутах обміну з СВЗ, а, отже, і різні амортизаційні відрахування; різну кількість ПОК на маршрутах ПВЗ и СВЗ на маршрутах обміну; різний пробіг вказаних автомобілів; різну заробітну платню начальника ПВЗ і супроводжуючого маршруту обміну, для наочності зіставлення транспортних витрат на проходження згаданих маршрутів, будемо враховувати, що з переходом від обслуговування СВЗ до їх обслуговування ПВЗ, 50 % витрат на проходження одного маршруту обміну з дванадцятьма СВЗ замінюються 100% витрат на проходження одного маршруту ПВЗ з обслуговуванням шести ПВЗ [3].

Згідно діючим нормативам сільські СВЗ працюють 5 днів на тиждень по 4 години.

При заміні шести СВЗ одним ПВЗ повністю виключаються витрати на утримання шести начальників СВЗ і витрати на утримання цих СВЗ, а також, в залежності від частоти курсування ПВЗ, можуть зменшуватися витрати на утримання листонош.

Кількість листонош визначається виходячи з того, що в Україні більш ніж 28000 сільських населених пунктів, обслуговуваних 12000 сільських СВЗ, кожне з якого обслуговує в середньому 2,33 населених пунктів[3, 4].

Як свідчить практика, частота курсування ПВЗ складає 3 рази на тиждень. При цьому ПВЗ може замінити не шість, а дванадцять СВЗ, наприклад, обслуговувати не шість ПВЗ, розміщених на першому кільцевому маршруті, по 1, 3, 5 дням тижня, і шість ПВЗ, розміщених на другому кільцевому маршруті, по 2, 4, 6 дням тижня [4, 5].

В таблиці наведені орієнтовані дані по зменшені і збільшені витрат для трьох варіантів переходу від обслуговування користувачів СВЗ до їх обслуговуванню ПВЗ:

при заміні шести СВЗ одним ПВЗ при частоті курсування 5 разів на тиждень з обслуговуванням шести ПВЗ,розміщених на одному кільцевому маршруті (всього 22 ходки на місяць);

при заміні шести СВЗ одним ПВЗ при частоті курсування 3 рази на тиждень з обслуговуванням шести ПВЗ, розміщених на одному кільцевому маршруті (всього 13,5 ходок на місяць);

при заміні дванадцяти СВЗ одним ПВЗ при частоті курсування 6 разів на тиждень з обслуговуванням дванадцяти ПВЗ, розміщених на двох кільцевих маршрутах (всього 27 ходок на місяць);

Враховуємо, що 1 українська гривня ≈ 0,1 євро ≈ 4 російських рублі.

Орієнтовані дані по витратам на утримання СВЗ та ПВЗ



Види витрат

Частота курсування ПВЗ

5 разів на тиждень з обслуговуванням 6 ПВЗ

3 рази на тиждень з обслуговуванням 6 ПВЗ

6 разів на тиждень з обслуговуванням 12 ПВЗ

Зменшення витрат, грн./місяць*

Заробітна платня начальника СВЗ

6×2000×0,5=6000

6×2000×0,5=6000

12×2000×0,5=12000

Заробітна платня листонош




6×2,33×500×0,4=2800

12×2,33×500×0,4=5600

Утримання приміщень СВЗ

6×500=3000

6×500=3000




Амортизація автомобіля (50%)

(120000:120)×0,5=500

(120000:120)×0,5=500

(120000:120)×0,5=500

Заробітна платня супроводжуючого (50%)

2000×1,0×0,5=1000

2000×0,6×0,5=600

2000×1,2×0,5=1200

Заробітна платня водіїв (50%)

2000×1,0×0,5=1000

2000×0,6×0,5=600

2000×1,2×0,5=1200

Паливне (14 л/100км)

0,14×210×11×22×0,5=3500

0,14×210×11×13,5×0,5=2200

0,14×210×11×27×0,5=4400

Ремонт автомобіля (50%)

1000×1,0×0,5=500

1000×0,6×0,5=300

1000×1,2×0,5=600

Технічне обслуговування автомобіля (50%)

1000×1,0×0,5=500

1000×0,6×0,5=300

1000×1,2×0,5=600

Запасні частини (50%)

1000×1,0×0,5=500

1000×0,6×0,5=300

1000×1,2×0,5=600

Збереження автомобіля (50%)

1000×0,5=500

1000×0,5=500

1000×0,5=500

Взагалі__17000__17100__33200'>Взагалі

17000

17100

33200

Збільшення витрат, грн./місяць*

Заробітна платня начальника ПВЗ

2500×1,0=2500

2500×0,6=1500

2500×1,2=3000

Заробітна платня водія

2000×1,0=2000

2000×0,6=1200

2000×1,2=2400

Амортизація автомобіля

180000:120=1500

180000:120=1500

180000:120=1500

Паливне (14 л/100км)

0,14×120×11×22=4000

0,14×120×11×13,5=2500

0,14×120×11×27=5000

Ремонт автомобіля

1000×1,0=1000

1000×0,6=600

1000×1,2=1200

Технічне обслуговування автомобіля

1000×1,0=1000

1000×0,6=600

1000×1,2=1200

Запасні частини

1000×1,0=1000

1000×0,6=600

1000×1,2=1200

Збереження автомобіля

1000

1000

1000

Взагалі

14000

9500

16500

не враховані ДТП, техогляди, пільги, сбіри, медичний огляд водіїв та інше.

На основі наказу Міністерства зв’язку України від 12.12.2007 р. № 1149 «Про встановлення нормативних строків пересилання поштових відправлень і поштових переказів» нормативні строки пересилання ПК між ОПЗ усіх рівнів ієрархії було збільшено на одну добу, побудовані часові діаграми по проходженні поштової кореспонденції в дні наявності і в дні відсутності обміну за всіма відділеннями зв’язку і доведено, що в залежності від часу надходження письмової кореспонденції до відділення зв’язку в ранковий час чи пізній час доставляння виконується в той же день коли був обмін або наступного дня, коли обміну немає. Можна забезпечити встановлені нормативні строки доставляння письмової кореспонденції при роботі ПВЗ в сільській місцевості 3 рази на тиждень.


Список літерератури:

1. Ящук Л.О. Мережі та системи поштового зв’язку: Навч. пос. для ВНЗ – О.: ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2007. – 231 с.

2. Ящук Л.О. Аналіз стратегій багатоетапного сортування поштових одиниць. «Зв'язок», 2010, № 2, с. 36 – 40.

3. Ящук Л.О. Оптимізація сортування поштових одиниць: Навч. пос. для ВНЗ – О.: ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2010. – 134 с.

4. Ящук Л.Е. Оптимальный компромисс. «Почтовая связь. Техника и технологии», 2012, №2, с. 17 – 21

5. Ящук Л.Е. Методы повышения производительности сортировки письменной корреспонденции. «Почтовая связь. Техника и технологии», 2009, № 1, с. 17-20.



УДК- 004.738:621.395.4
Русляченко М.С., Куліш В.Г ,

ОНАЗ ім. О.С. Попова,

rus.maxx@gmail.com, viko_onat@ukr.net
РОЗРОБКА ІНЖЕНЕРНОЇ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ПІДСИСТЕМИ МАГІСТРАЛЬНОГО ДОСТУПУ
Анотація. В роботі розглянуто питання визначення достатньої пропускної спроможності зовнішнього каналу ISP для забезпечення ефективного функціонування мережі. Запропоновано інженерну формулу для розрахунку пропускної здатності підсистеми магістрального доступу. Одержано аналітичні вирази, що дозволяють оцінити граничні умови, при яких буде відбуватись відмова в забезпеченні якості обслуговування.

Однією із найважливіших задач, що на сьогодні стоять перед постачальниками мережевих послуг, являється визначення необхідної величини пропускної здатності зовнішнього каналу, яка буде достатньою для обслуговування відомого потоку заявок із заданими характеристиками обслуговування.

При проведенні аналізу наукових праць, спрямованих на дослідження даної проблеми, було помічено, що існує велика нестача в дослідженнях, що присвячені задачам параметричного синтезу телекомунікаційних систем із забезпеченням загальносистемних параметрів якості обслуговування, які базуються на використанні моделей самоподібних процесів.

Сучасні дослідження трафіку, що проходить в телекомунікаційних системах [1-4], показують, що його статистичні характеристики відрізняються від тих, які прийняті в класичній теорії телетрафіку. Використання уявлень про те, що об'єднання великого числа потоків від незалежних джерел інформації призводить до отримання процесу, описуваного пуассонівским потоком, не відповідає істині.

Це призводить до того, що використання традиційних методів розрахунку параметрів телекомунікаційних систем та їх ймовірнісних і часових характеристик, заснованих на пуассонівських моделях і формулах Ерланга, дає невиправдано оптимістичні результати, що призводять до недооцінювання створюваного навантаження. Використання самоподібних моделей дозволяє більш точно описувати трафік, що передається в даних системах.

Таким чином, на сьогоднішній день питання оцінки пропускної здатності мультисервісної мережі являється відкритим та актуальним. З цього випливає той факт, що на даний момент практично застосованої і загальноприйнятої методики розрахунку пропускної здатності пакетних мереж не існує.



Метою роботи э визначення характеристик потоків гетерогенного трафіку та дослідження створюваного ними навантаження на магістральну мережу. Розробка інженерної формули для розрахунку величини пропускної здатності підсистеми магістрального доступу, при якій функціонування мультисервісної мережі буде ефективним. Одержання аналітичних виразів, що дозволяють оцінити граничні умови, за яких буде відбуватись відмова в забезпеченні якості обслуговування.

Для реалізації поставлених цілей, в якості досліджуваного об’єкту, як прообраз системи масового обслуговування, було створено модель мультисервісної мережі, в якій відбувається обслуговування потоку вимог. Дослідження ставиться таким чином, щоб зібрати статистику однорідних та різнорідних потоків за їхніми характеристиками. Логічна схема створеного макету зображена на рис.1.


Рисунок 1– Схема макету моделі дослідження


В ході експерименту, при необмеженій пропускній здатності підсистеми магістрального доступу, від користувачів генеруємо однорідний потік трафіку. В якості однорідного потоку використовуємо окремо FTP–сервіс та IP–телефонію. Слід зазначити, що дане обслуговування повинно виконуватись із забезпеченням якості сервісу (в нашому випадку сервіс з високим пріоритетом – VoIP, та низьким – FTP). Якість обслуговування визначаємо опираючись на величину коливання затримки при передаванні пакетів (джиттер) та втрати пакетів.

Поступово кількість клієнтів, що одночасно ініціюють доступ до мережі, збільшуємо: починаючи з 2-х, 4-х та до 6-ти клієнтів. В той же час, прописуючи обмеження на віртуальному інтерфейсі, поступово зменшуємо значення пропускної здатності до такої величини, при якій коефіцієнт втрат або спотворення буде неприпустимим. Отримана в результаті величина буде являтись граничною полосою пропускання, при якій безпосередньо з’являються відмови в забезпеченні якості обслуговування.

Щоб отримати аналогічні дані для гетерогенного трафіку, повторюємо даний експеримент, одночасно запускаючи обидва сервіси – FTP та VoIP, та збираємо статистику мережної активності. Опрацювання статистичних даних реалізовано програмно, на основі мови програмування Java.

П ервинним критерієм якості аудіо- та відеоінформації являється сприйняття якості обслуговування безпосередньо самим користувачем. Визначення якості послуг може базуватися як на суб’эктивних, так і на об’єктивних оцінках. В нашому випадку, значення коефіцієнту втрат для VoIP, відповідно стандарту ITU P.800, обирались опираючись на суб'єктивну методику оцінки якості мови – MOS (Mean Opinion Score).

Для сервісу VoIP, окрім коефіцієнту втрат, враховуємо також девіацію затримки, оскільки цей вид трафіку являється чутливим до даного фактору. Таким чином, при кодеку G.711, коефіцієнтові втрат - К=4%, та при значенні часу затримки - Δt=25мс, MOS–оцінка складає 3,91. Саме ці значення і будемо вважати гранично допустимими.

В ході проведення експериментів було помічено, що коли значення коефіцієнту втрат досягає близько 30% , кількість відмов в обслуговуванні значно збільшується і перевищує гранично припустиму норму. Таким чином, виходячи із досвіду експлуатації та опираючись на проведені дослідження, допустимим коефіцієнтом втрат для трафіку FTP будемо вважати значення K=30%, перевищення якого призводить до неприпустимого погіршення якості сервісу.

За опрацьованими даними побудовано графічно поведінку трафіку, а також визначено граничну пропускну здатність на основі існуючих стандартів. Отримані експериментальні значення порівнюються з теоретичними, де пропускна здатність представляє собою добуток кількості абонентів на швидкість тарифного плану. Співвідношення значень теоретичної та експериментальної пропускних здатностей приведені в Таблиці 1.
Таблиця 1 – Значення теоретичної та екпериментальної пропускної здатності

Кількість клієнтів

Усереднене значення пропускної здатності (експериментальне),Кбіт/с

Теоретичне значення пропускної здатності, Кбіт/с

Відношення експериментального значення до теоретичного

2

390

512

0,761719

4

430

1024

0,419922

6

570

1536

0,371094

Таким чином, використовуючи апроксимацію, отримуємо формулу розрухунку пропускної здатності з урахуванням кількості абонентів:

(1)
де – теоретична пропускна зданість, Кбіт/с;

– екпериментальна пропускна зданість, Кбіт/с;

n – кількість абонентів;

– коефіцієнт зменшення швидкості.

Проведені дослідження та розрахунки показують, що отримані теоретичні та практичні дані суттєво відрізняються, що пояснюється використанням мережних пристроїв з різними політиками та механізмами врегулювання пропускної здатності потоку.


Рисунок 2– Залежність пропускної здатності від кількості клієнтів при граничних значеннях коефіцієнту втрат та джиттера


Список літератури:
1. Федорова М.Л. , Леденева Т.М. Об исследовании свойства самоподобия трафика мультисервисной сети // Вестник ВГУ. Серия: системный анализ и информационные технологии. — 2010. —№ 1. —С. 46-54.

2. Салманов Н.С., Чумак Н.А. Инженерный расчет пропускной способности пакетной сети доступа // Журнал «Зв’язок». – 2007. - № 2. – С.41 – 43.

3. Рекуррентный метод расчета пропускной способности пакетной сети доступа / Ложковский А. Г., Салманов Н. С., Чумак Н. А. - Наукові праці ОНАЗ ім. О. С. Попова, № 2, 2006.

4. Виноградов Н.А., Дрововозов В.И., Лесная Н.Н., Зембицкая А.С. Анализ нагрузки на сети передачи данных в сис-темах критичного применения // Зв’язок. – 2006. – №1. – С. 9–12.

5. Вишневский В.М. Теоретические основы проектирования компьютерных сетей / В.М. Вишневский. – Москва.: Техносфера, 2003. – 512С. – ISBN 5-4836-011-3.

6. On the Self-Similar Nature of Ethernet Traffic (Extended Version) / W.E. Leland, M.S. Taqqu, W. Willinger, D.V. Wilson // IEEE/ACM Trans, on Networking. — 1994. — Vol. 2, Issue 1. — P. 1—15.

7. Paxson V. Floyd S. Wide-Area Traffic: The Failure of Poisson Modeling // Proc. ACM Sigcomm, London, UK. — 1994. —С. 257—268.

УДК 656.831

Пєнова Ю. Д.

ОНАЗ ім. О.С. Попова

juditmaknot@mail.ru
ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОРТУВАННЯ

ПИСЬМОВОЇ КОРЕСПОНДЕНЦІЇ
Анотація. Виконано порівняльний аналіз техніко-економічних показників чотирьох технологій сортування письмової кореспонденції (ПК), одна, з яких нині використовується в УДППЗ Укрпошта» а інші запропоновані науково-дослідним центром «Індекс» ОНАЗ ім О.С. Попова.

Сортування ПК являє собою багатоетапний технологічний процес, на кожному з трьох поточних етапів якого групи ПК, одержані на попередніх етапах сортування, поділяються на нові групи до тих пір, доки не будуть сформовані групи ПК останнього етапу сортування, наприклад, групи ПК, адресовані до відділень зв’язку (ВЗ) або до доставних дільниць ВЗ [1, 2].

Існує чимало способів такого сортування, які забезпечують певну кількість етапів сортування до різних об’єктів поштового зв’язку (ОПЗ), наприклад, два етапи сортування ПК, що прямує від ОПЗ власної області до ВЗ обласного центру власної області; три етапи сортування ПК, що прямує від ОПЗ власної області до ВЗ власної області; чотири етапи сортування ПК, що прямує від ОПЗ інших областей до ВЗ власної області [1, 2].

Різна кількість етапів сортування ПК, адресованої до різних ОПЗ, та різні об’єми цієї ПК, заважають визначенню узагальнених показників техніко-економічної ефективності технологій сортування ПК [3].

В даній роботі обґрунтовано техніко-економічні показники сортування ПК і виконанно аналіз техніко-економічної ефективності чотирьох технологій сортування ПК.

На теперешній час сортування в УДППЗ «Укрпошта» виконується за технологією



Т1 – сортування ПК в ОПЗ УДППЗ «Укрпошта», а решта запропоновані науково-дослідним центром «Індекс» ОНАЗ ім. О.С. Попова:

– технологія Т2 зі скороченою кількістю етапів сортування при виконанні всіх етапів сортування в ОПЗ обласних центрів України;

– технологія Т3 зі скороченою кількістю етапів сортування, придатне для здійснення всіх етапів сортування як в ОПЗ обласних центрів України;

– технологія Т4, що забезпечує мінімальну кількість етапів сортування ПК в головному сортувальному центрі (ГСЦ) України [3].

Оцінку ефективності технологій сортування ПК природно проводити за показником середньої кількості сортувань одного листа. Для цього, як свідчить аналіз, незалежно від обраної технології оброблення ПК достатньо розглянути чотири групи ПК:


  • група 1 – ПК, що прямує від ОПЗ власного обласного центру і ОПЗ власної області до ОПЗ власного обласного центру;

  • група 2 – ПК, що прямує від ОПЗ власного обласного центру і ОПЗ власної області до ОПЗ власної області;

  • група 3 – ПК, що прямує від ОПЗ інших обласних центрів і ОПЗ інших областей до ОПЗ власного обласного центру;

  • група 4 – ПК, що прямує від ОПЗ інших обласних центрів і ОПЗ інших областей до ОПЗ власної області [4, 5].

Якщо частки ПК зазначених груп складають відповідно P1, P2, P3, P4, а кількість сортувань – відповідно K1, K2, K3, K4, то середня кількість сортувань одного листа складає:
Kср = P1K1 P2K2 P3K3 P4K4 (1)

У табл. 1 наведено значення K1, K2, K3, K4 і Kср при P1= P2= P3 = P4 = 0,25 для наведених технологій сортування ПК.

Таблиця 1 – Техніко-економічний показник кількості сортувань одного листа

Технологія

сортування ПК



Кількість сортувань ПК

K1

K2

K3

K4

Kср

Т1

2

3

3

3

3,0

Т2

2

3

3

2

2,5

Т3

2

2

2

3

2,5

Т4

2

2

2

2

2,0

За усіма технологіями Т1, Т2, Т3, Т4 забезпечуюється пересилання ПК між обласними центрами Д 3, причому повний час проходження ПК між обласними центрами за технологіями Т1, Т2, Т3 складає 60 год. а за технологією Т4 = 48 год. Найбільш ефективною є технологія Т4, оскільки при цій технології досягається найменший техніко-економічний показник середньої кількості сортувань одного листа Kср =2,0 [4, 5].


Список літерератури:

1. Ящук Л.О. Мережі та системи поштового зв’язку: Навч. пос. для ВНЗ – О.: ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2007. – 231 с.

2. Ящук Л.Е. Оптимальный компромисс. «Почтовая связь. Техника и технологии», 2012, №2, с. 17 – 21.

3. Ящук Л.О. Аналіз стратегій багатоетапного сортування поштових одиниць. «Зв'язок», 2010, № 2, с. 36 – 40.

4. Ящук Л.О. Оптимізація сортування поштових одиниць: Навч. пос. для ВНЗ – О.: ОНАЗ ім. О. С. Попова, 2010. – 134 с.

5. Ящук Л.Е. Методы повышения производительности сортировки письменной корреспонденции. «Почтовая связь. Техника и технологии», 2009, № 1, с. 12 – 16.



УДК 656.848

Слюсарчук С.С.

ОНАЗ ім. О. С. Попова

snijana_89@mail.ru

АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНІ
Тенденції розвитку поштової галузі встановлюють нові завдання із покращення надання послуг організаціям та населенню, для чого необхідно створювати електронні інформаційні системи, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, об’єднані та контрольовані.

Спектр послуг, пропонованих УДППЗ «Укрпошта», надзвичайно різноманітний. Передусім - це традиційні поштові послуги: прийом та пересилка внутрішньодержавних та міжнародних поштових відправлень - посилок, переказів, цінних листів, бандеролей, дрібних пакетів тощо. Пошта завжди займалась пересилання письмової кореспонденції лише на користь фізичних осіб. Водночас ми надаємо значну кількість нетрадиційних для пошти послуг. Крім того, на підприємстві з’явилося чимало послуг, впроваджених на основі інформаційних технологій.

Впровадження інформаційних технологій поступово наближує пошту до телекомунікації і дає змогу надавати послуги за допомогою великої мережі відділень зв’язку, якою ця пошта володіє. Це - і гібридна пошта, пересилка ліків на замовлення, і відправка фототоварів та багато іншого. Наприклад, через мережу Інтернет бажаючі можуть відправити електронне повідомлення, оформити переказ грошових платежів та передплату на періодичні видання, замовити товари з Інтернет-магазинів, які Укрпошта доставить на адресу замовника. Укрпошта активно впроваджує і фінансові послуги - приймання всіх видів платежів.

У відділеннях «Укрпошти» з'явилася можливість оплачувати рахунку за послуги мобільного зв'язку, доступ до Інтернету і ТБ, що передбачене угодою з платіжною системою «ГлобалМані». Цей перелік послуг уже доступний більш ніж у 5 тис. поштових відділень по всій Україні. Комісія під час оплати у поштових відділеннях становить 1,5%, але не менш ніж 1,80 грн. Система «ГлобалМані» - єдина в Україні платіжна система, яка легально працює зі справжніми електронними грошима, гарантованими державою.

Нині широкому загалу відомо, що Укрпоштою впроваджено новий проект - “Єдиний електронний квиток” - який передбачає замовлення квитків на автомобільний, авіаційний або залізничний транспорт. Завдяки цьому проекту такою послугою можуть скористатися навіть мешканці сіл.

В останні роки по всім країнам спостерігається стрімкий ріст електронних послуг. В першу чергу це обґрунтовується активним проникненням Інтернету у всі сфери і розвитком інформаційних технологій.

На сьогоднішній день «Казпошта» являється одним з основних драйверів росту електронної комерції у Казахстані. Переваги електронної комерції очевидні. Для компанії це – збільшення ринку збуту, зменшення витрат. Для клієнтів – великий вибір товарів та послуг, економія часу при доставці. Також в сучасних умовах назначений оператор поштового зв’язку Республіки Білорусь «Білпошта» надає послуги за допомогою інформаційних технологій. Білоруська пошта стала однією з найкращих поштових служб у світі по рівню розвитку електронних послуг на підставі сучасних інформаційних технологій.

Інформаційні технології перетворилися в один із основних ресурсів, що обумовлюють підвищення конкурентоздатності підприємства. Саме вони дозволять збільшувати швидкість обробки інформації, зменшити витрати, підвищити якість послуг, оптимізувати процеси.

Вимоги часу примусили дійти висновку щодо необхідності модернізації інформаційної структури підприємства. Розширення спектру послуг, у тому числі послуг, що базуються на сучасних технологіях, потребувало створення корпоративної комунікаційної інфраструктури національного масштабу.
Список літератури:


  1. Гвоздева Т. Н. Электронные услуги Белорусской почты/ Т. Н. Гвоздева // Почтовая связь. Техника и технологии, 2012. - №6. – С. 14-15.

  2. Абдрахманов М. Электронная коммерция в Казахстане / М. Абдрахманов // Почтовая связь. Техника и технологии, 2012. - №7. – С. -15-17.



УДК 681.51:65.012

Задорін В.,

ОНАЗ ім. О. С. Попова
Аналіз ефективності використання методологій автоматизації бізнес-процесів для моделювання інформаційної системи автоматизації управління підприємством
Анотація. На сучасному етапі розвитку суспільства головною умовою якісного та ефективного функціонування будь-якого підприємства є наявність інформаційної системи автоматизації управління. Інформаційна системи управління (ІСУ) безпосередньо впливає на фінансові, технічні та інші показники діяльності підприємства. Якість роботи ІСУ залежить від повноти та коректності вимог які були висунуті до неї підчас її проектування. Вимоги до ІСУ формулюються на базі бізнес-процесів підприємства, чим якісніше вони описані, тим ефективніше буде функціонувати ІСУ. Отже ефективність ІСУ залежить від того яка методологія формалізації бізнес-процесів була застосована.

Метою даної роботи є аналіз ефективності використання різних методологій формалізації бізнес-процесів у процесі моделювання інформаційної системи управління підприємством. Якісна формалізація бізнес-процесів дозволяє отримати усю необхідну інформацію про бізнес-процес (БП) – власник БП, учасники БП, операції БП, входи/виходи БП (документи які використовуються у БП) тощо. На базі отриманої інформації формулюються вимоги до ІСУ, яка фактично здійснює автоматизацію виконання всіх БП підприємства.

На сьогодні для опису БП використовується декілька різноманітних методологій, найбільш популярними з яких є:


  • Сімейство методологій IDEFx;

  • Методологія ARIS;

  • Методологія TQM та стандарт ISO 9000

  • Методологія UML;

  • Реинженірінг БП

Кожна з цих методологій має певні особливості та дозволяє формалізувати, а в деяких випадках і змінити БП. Методологія формалізації БПР повинна надавати можливість виконувати наступні дії:

  1. Створення графічної моделі БП;

  2. Створення методологічної моделі БП (регламентація БП, опис, документування);

  3. Управління проектом (можливість послідовної формалізації взаємопов’язаних БП).

На рисунку 1 наведена оцінка методологій формалізації БП у трьохмірному базисі зазначених вище дій.

Рисунок 1 – Оцінка ефективності методологій формалізації БП у базисі – графічна модель/методологічна модель/керування проектами
Для оцінки методологій формалізації БП з точки зору функціональних можливостей можна застосувати наступні показники:

  1. Повнота опису дій у межах БП;

  2. Повнота опису учасників БП;

  3. Повнота опису входів/виходів БП;

  4. Повнота опису інформаційних потоків БП;

  5. Повнота опису взаємодії БП з іншими БП.

За результатами досліджень для зазначених вище методологій за 10-бальною шкалою були отримані наступні оцінки (табл. 1):

Таблиця 1 – Оцінка функціональних можливостей методологій формалізації БП






IDEFx

ARIS

UML

TQM ISO 9000

Реинженірінг БП


Повнота опису дій у межах БП

9

10

8

6

9

Повнота опису учасників БП

9

8

7

6

8

Повнота опису входів/виходів БП

10

9

6

7

9

Повнота опису інформаційних потоків БП

10

10

8

4

8

Повнота опису взаємодії БП з іншими БП

7

8

8

9

10

Також методології формалізації БП можна оцінити за рядом додаткових параметрів, які мають значний вплив на вибір тієї чи іншої методології. У таблиці 2 наведено оцінка методологій формалізації БП за додатковими параметрами, визначено їх відносна важливість порівняно з іншими параметрами, та визначена середня оцінка для кожного методу.

Таблиця 2 - Оцінка методологій формалізації БП за додатковими параметрами






Ваговий коеф-т

IDEFx

ARIS

UML

TQM ISO 9000

Реинженірінг БП


Швидкість реалізації

0,2

8

9

10

9

6

Простота

0,05

9

9

10

6

6

Тривалість отриманого ефекту після застосування

0,25

9

9

7

7

10

Функціональна повнота

0,4

9

10

7

8

10

Програмні засоби реалізації

0,1

9

9

8

7

8

На базі отриманих оцінок можна здійснити загальну комплексну оцінку ефективності застосування методологій формалізації БП у процесі моделювання інформаційної системи управління підприємством (рис. 2).


Рисунок 2 – Комплексна оцінка ефективності застосування методологій формалізації БП у процесі моделювання інформаційної системи управління підприємством
З діаграми (рис 2.) чітко видно, що найбільш ефективним є застосування формалізації бізнес процесів на базі методології ARIS, яка є найбільш збалансованою. Разом з тим слід відзначити, що методологія UML завдяки своїй простоті також є досить популярною, хоча її загальна оцінка не є дуже високою.
Список літератури
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   21



  • Постанова кабінету Міністрів України
  • ОПТИМІЗАЦІЯ КІЛЬКОСТІ ТА МІСЦЬ РОЗТАШУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНИХ СОРТУВАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ
  • ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ WI-FI ТЕХНОЛОГІЙ
  • Дослідження максимальної пропускної спроможності маршрутизатора на базі ОС сімейства Unix, а саме FreeBSD
  • [gateway1][/home/user]iperf –c gateway2 –t 60
  • [gateway2][/home/user] iperf –s
  • [gateway2][/home/user]netstat -I bge0 -w1 –h
  • [gateway2][/home/user]netstat -I igb0 -w1 –h
  • ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ НАДАННЯ ПОСЛУГ ПЕРЕСУВНИМИ ВІДДІЛЕНЕЯМИ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ УКРАЇНИ
  • Зменшення витрат, грн./місяць*
  • Взагалі 17000 17100 33200
  • Взагалі 14000 9500 16500
  • РОЗРОБКА ІНЖЕНЕРНОЇ ФОРМУЛИ РОЗРАХУНКУ ПРОПУСКНОЇ ЗДАТНОСТІ ПІДСИСТЕМИ МАГІСТРАЛЬНОГО ДОСТУПУ
  • Таблиця 1 – Значення теоретичної та екпериментальної пропускної здатності
  • УДК 656.831 Пєнова Ю. Д. ОНАЗ ім. О.С. Попова juditmaknot@mail.ru ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СОРТУВАННЯ
  • АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОСЛУГ ПОШТОВОГО ЗВ’ЯЗКУ В УКРАЇНІ
  • Аналіз ефективності використання методологій автоматизації бізнес-процесів для моделювання інформаційної системи автоматизації управління підприємством
  • Ваговий коеф-т IDEFx ARIS UML