Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”




Сторінка13/21
Дата конвертації16.03.2017
Розмір3.09 Mb.
1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21

А.С. Козлов Проектирование и исследование бизнес-процессов: МПСИ, 2006

  • Репин В. Елиферов В. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. Финансы и статистика, 2009

  • Ю.Ф. Тельнов Реинжиниринг бизнес-процессов. 2-е издание
    Финансы и статистика, 2005

  •  Всяких Е. И.Практика и проблематика моделирования бизнес-процессов : ИТ-Экономика : 2008 

  • Г. Н. Калянов Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: Финансы и статистика 2006 г.



    УДК 621.391



    Янина О.А.

    Закатальский ТУС (Азербайджан)

    olga_yani@mail.ru
    СПОСОБ ТУНЕЛИРОВАНИЯ ГОЛОСОВОЙ НАГРУЗКИ С АГРЕГАЦИЕЙ СЕССИЙ И КОМПРЕСЕССИЕЙ ЗАГОЛОВКОВ
    Аннотация. Рассмотрен запатентованный автором способ минимизации избыточности служебной информации при тунелировании голосового IP-трафика. Кратко описаны разработанные имитационная и математические модели. Проведён обзор практической реализации способа (протокол и программная реализация). Указаны направления дальнейших исследований.

    На сегодняшний день одним из наиболее распространённых механизмов организации соединений через публичную сеть Интернет, является туннелирование. Не исключением стала и организация соединений с целью транспортировки голосового (телефонного) трафика.

    Для того, чтобы соединить при помощи IP-телефонии сети двух филиалов или даже двух операторов телекоммуникаций, сетевые администраторы, как правило, используют именно туннелирование. Следует, однако, отметить, что несовершенство используемых совместно с IP механизмов инкапсуляции для передачи медиа данных приводит к существенному росту требуемой пропускной способности, в особенности при использовании туннелирования. При этом существующие решения по уменьшению протокольной избыточности методом компрессии заголовков либо не могут быть использованы в классических IP-сетях, либо реализованы лишь под одну конкретную платформу или вообще не реализованы на практике.

    Как известно в обычном IP-пакете при передаче голосовых данных полезная нагрузка составляет лишь третью часть от общего объёма передаваемой информации, а если применяется туннелирование – то соотношение становится ещё хуже.

    Запатентованный коллективом автором способ компрессии голосовой нагрузки использует то, что в пределах одной голосовой сессии передаваемая служебная информация изменяется не значительно и в большей степени предсказуемо (последовательно увеличиваются номера пакетов и т.д.) либо может быть восстановлена путём повторных вычислений (например, как контрольная сумма). На входе и выходе туннеля сохраняются значения этих полей, что в итоге позволяет не передавать весь пакет целиком, а выбирать из него лишь полезную нагрузку, агрегировать полезную нагрузку от разных сессий в один большой пакет и передавать его через туннель. Соответствующие механизмы детально рассмотрены в публикациях [1-6].

    Также была разработана имитационная модель, которая позволяет проследить за работой туннеля и сделать выводы о влиянии такого параметра, как время агрегации (время в течении которого производится сбор голосовых фреймов в единый пакет) на показатели эффективности его работы (эффективности компрессии). Учитывая то, что это влияние весьма существенно был сделан вывод о том, что регулируя время агрегации можно повлиять на качество работы туннеля.

    С целью разработки механизма такого влияния была разработана изображённая на слайде математическая модель. В основу модели положен следующий принцип. N источников голосовой нагрузки (абонентских терминалов, шлюзов и т.д.) на протяжении одной сессии отправляют IP-пакеты к агрегатору голосовой нагрузки (например, программному коммутатору IP-телефонии) со средними интенсивностями . Агрегатор осуществляет объединение пакетов от разных голосовых сессий в единый IP-поток со средней интенсивностью . Сформированный агрегатором поток отправляется на вход туннеля (компрессор) основными параметрами которого являются время агрегации и интенсивность обслуживания (время обслуживания имеет экспоненциальный характер распределения).

    На выходе компрессора формируется поток агрегированных пакетов интенсивностью , который передаётся сквозь обычную IP-сеть, которая, в нашем случае, характеризуется лишь вероятностью потери пакетов . Основным параметром работы декомпрессора является интенсивность обслуживания , а основным назначением – формирование потока IP-пакетов интенсивностью , который в дальнейшем разделяется на N независимых сессий голосовой связи. В обратном направлении осуществляются точно такие же действия, которые, однако, могут характеризоваться отличными параметрами

    В основу практической реализации способа положен одноимённый протокол, который характеризуется своими логическими и процедурными характеристиками. Основной логической характеристикой протокола, является формат служебных заголовков. Разработанная спецификация предполагает наличие четырёх типов минизаголовков (сообщение о повреждении контекста, сокращённый вариант (используется совместно с полным IP-пакетом), расширенный вариант (используется совместно с голосовыми данными) и полный вариант (используется совместно с голосовыми данными при обновлении значений порядкового номера и метки времени). Одной из основных процедурных характеристик протокола является алгоритм формирования полей «Сокращённый порядковый номер» и «Сокращённая метка времени». Данный алгоритм предполагает отправку полного варианта минизаголовка через определённое количество голосовых фреймов, с целью синхронизации компрессора и декомпрессора туннеля в пределах каждой сессии.

    Программная реализация протокола может быть использована для объединения серверов IP-телефонии с целью сокращения общего объёма нагрузки на канал связи между ними. Дальнейшее развитие протокола и программной реализации способа может осуществляться в направлении совершенствования методов определения контекстов по содержанию служебных заголовков, а также путём дополнительного сжатия полезной нагрузки с учётом особенности кодеков.

    Список литературы:

    1. Каптур В.А. Метод мінімізації службової інформації при тунелюванні IP-навантаження / В.А. Каптур, Є.В. Добровольський, О.О. Яніна // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2009. – №4. – С. 91 – 98.

    2. Добровольский Е.В., Янина О.А. Минимизация протокольной избыточности при передаче голоса по IP-сетям. //Девятая конференция «Математическое моделирование и информационные технологии» (20-22 октября 2009 г., г. Одесса, ОГАХ)

    3. Добровольский Е.В., Янина О.А. Туннель с агрегацией сессия и компрессией заголовков //64-а науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів (1 – 4 грудня 2009 р., г. Одесса, ОНАС)

    4. Каптур В.А. Оцінка ефективності процесу туннелювання голосового навантаження з агрегацією сесій та компресією заголовків / В.А. Каптур, Є.В. Добровольський, О.О. Яніна // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. – 2010. – №3. – С. 92 – 97.

    5. Деклараційний патент на корисну модель 57700 Україна, H 04 L 12/46, H 04 L 12/56, H 04 L 29/02, H 04 L 99/00. Заявлено 02.08.2010. Опубл. 10.03.11, Бюл. № 5. Каптур В.А., Добровольський Є.В., Яніна О.О..Спосіб мінімізації службової інформації при тунелюванні RTP-навантаження.

    6. Янина О.О. Математическое моделирование процесса туннелирования голосового трафика с агрегацией сессий и компрессией заголовков //66-я науково-технічна конференція професорсько-викладацького складу, науковців, аспірантів та студентів (5 – 8 грудня 2011 р., м. Одеса, ОНАЗ).


    УДК 656.86


    Матійчук А.В.

    ОНАЗ ім. О.С.Попова

    anetzayka@rambler.ru
    АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ СКОРОЧЕННЯ ВИТРАТ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОШТИ

    Анотація. Розглядаються можливі шляхи скорочення витрат на перевезення пошти, а саме – зменшення частоти перевезення письмової кореспонденції при дотримані нормативних строків, об’єднання маршрутів, скасування певних груп маршрутів, вилучення маршрутів для повернення поштових контейнерів, уніфікація моделей почтових автомобілів та розглянуто питання синхронізації оброблення та перевезення пошти.

    Синхронізація оброблення і перевезення ПК полягає у визначенні інтервалів часу, що виділяються або можуть бути виділенні для виконання основних складових пересилання ПК – збирання у ВЗ, виймання з поштових скриньок, накопичення, оброблення, зберігання, перевезення, обмінювання, доставляння.

    Міністерство транспорту та зв'язку України своїм Наказом від 12.12.2007 №1149 затвердило нові нормативні строки пересилання письмової кореспонденції, які на одну добу перевищують нормативні строки пересилання письмової кореспонденції, затверджені попереднім Наказом Мінтрансзв'язку від 14.11.2005 № 759 [4].

    Нині існують як об'єктивні, так і суб'єктивні фактори, які спонукали Мінтрансзв'язку піти на такий крок.

    Серед основних об'єктивних факторів зростання нормативних строків пересилання письмової кореспонденції в Україні виокремимо такі:

    - наявність автомобільних заторів у центрах великих міст України, що унеможливлюють проведення виймання письмової кореспонденції з поштових скриньок у відведені для цього інтервали часу (17.00-19.00);

    - скрутне фінансове становище УДППЗ «Укрпошта», що унеможливлює проведення сортування вихідної письмової кореспонденції за 2 год (19.00-21.00) і вхідної письмової кореспонденції також за 2 год (10.00-12.00), а через це доводиться розширювати зазначені часові межі для відповідного скорочення кількості робочих місць;

    - необхідність виділення додаткового часу для ручного або автоматизованого оброблення транзитної письмової кореспонденції в зональних та головному вузлах поштового зв'язку;

    - потреба виділення додаткового часу для перевезення письмової кореспонденції між зональними вузлами [1].

    Розглянемо пересилання ПК між обласними центрами України.

    З установленого для пересилання ПК між обласними центрами України нормативного строку Д 3 день Д 0 приблизно до 20 годин використовується для збирання ПК у ВЗ обласного центру і області, виймання ПК з поштових скриньок в обласному центрі і містах області, перевезення ПК міськими, районними і обласними маршрутами, накопичення зібраної ПК у сортувальному ОПЗ обласного центру, а день Д 3 приблизно з 10 години – для доставляння ПК в обласному центрі.

    Отже, власне для пересилання ПК між обласними центрами України може бути виділено 62 години – з 20 години дня Д 0 до 10 години дня Д 3. У зазначені 62 години повинні укладатися час вихідного оброблення ПК у сортувальному ОПЗ обласного центру Тобр вих, час перевезення ПК за прямим маршрутом Обласний центр – Київ Тпер пр, час обмінювання ПК у Києві Тобм, час перевезення ПК за зворотним маршрутом Київ – обласний центр Тпер зв, час вхідного оброблення ПК в сортувальному ОПЗ обласного центу Тобр вх.

    Враховуючи, що для обмінювання 26*26=676 упаковок ПК, що надходить з 26 обласних центрів і адресовані до 26 обласних центрів (включаючи Київ і Севастополь), потрібно, як мінімум, 4 години, маємо Тобр вих. Тпер пр. Тпер зв Тобр вх =58 год.

    Найбільш віддаленими із магістральних вузлів: на півдні – Сімферополь, на сході – Луганськ, на заході – Ужгород.

    Сімферополь розташовано на відстані 811 км від Києва, то для проходження магістральних маршрутів Київ — Сімферополь із середньою швидкістю 50 км/год потрібно близько16 год., на вихідне і вхідне оброблення ПК в ОПЗ Сімферополя може бути виділено 58-32=26 год.

    Луганськ розташовано на відстані 802 км від Києва, то для проходження магістральних маршрутів Київ — Луганськ із середньою швидкістю 50 км/год потрібно близько 16 год., на вихідне і вхідне оброблення ПК в ОПЗ Луганська може бути виділено 58-32=26 год.

    Ужгород розташовано на відстані 788 км від Києва, то для проходження магістральних маршрутів Київ — Ужгород із середньою швидкістю 50 км/год потрібно близько 16 год., на вихідне і вхідне оброблення ПК в ОПЗ Сімферополя може бути виділено 58-32=26 год.

    Вважаючи об’єми вихідної і вхідної ПК у сортувальних ОПЗ обласних центрів України приблизно рівними, відповідно до складу етапів сортування, об’єми сортування ПК на першому, другому і третьому етапах сортування співвідносяться як 1:1:0,5, отже і сумарний час , що виділено для виконання сортування ПК в ОПЗ обласних центрів повинен бути поділений між етапами сортування у такому самому співвідношенні, внаслідок чого на виконання першого, другого і третього етапів сортування ПК у Сімферополі, Луганську і Ужгороді може бути поділено відповідно 10, 10 і 6 годин.

    Доставляння письмової кореспонденції в день надходження в обласних центрах, районних центрах та інших населених пунктах України забезпечується тим, що письмова кореспонденція має надходити до магістральних вузлів не пізніше 04.00.

    На рис. 1 наведено часову діаграму оброблення і перевезення ПК між обласними центрами України для Сімферополя, Луганська і Ужгорода




    Рисунок 1 – Часова діаграму оброблення і перевезення ПК для Сімферополя, Луганська і Ужгорода
    У сортувальних ОПЗ інших обласних центрів, розташованих на менших відстанях від Києва, час, що виділяється на оброблення ПК – збільшується, отже, кількість робочих місць з оброблення ПК зменшується.

    В даний час на магістральних маршрутах поштового зв’язку України використовуються контейнери типу КПС-400. Ці контейнери призначені для транспортування пошти в автомобілях. Тому виникає проблема повернення порожніх контейнерів.

    В основу побудови схеми обміну контейнерів в пунктах обміну контейнерів (ПОК) покладено принцип рознесеного в часі обміну «контейнер на контейнер», при якому обмін контейнерів проводиться в дві фази (перша – на прямому маршруті контейнеровоза, а друга – на зворотному), причому загальна кількість контейнерів, що перевозяться на будь-якій ділянці прямого маршруту, дорівнює загальній кількості контейнерів, що перевозяться на цих ділянках зворотного маршруту.

    Варто підкреслити, що при обміні контейнерів по принципу «контейнер на контейнер» між усіма ПОК мають перевозитись всі передбачені планом перевезення контейнера, незалежно від фактичного співвідношення кількості заповнених і кількості порожніх контейнерів. Можна навіть умовно або фактично закріпити ці контейнери за вказаними ПОК.

    Можливі два варіанта організації обміну контейнерів в ПОК по принципу «контейнер на контейнер» – без попутних перевезень контейнерів між ПОК і з попутними перевезеннями контейнерів між ними. В обох варіантах рахується, що контейнери обладнані індивідуальними системами кріплення до кузова контейнера.

    Перевагою першого варіанту є відсутність потреби в наявності резерву порожніх контейнерів в ПОК і, як наслідок, мінімальна загальна кількість контейнерів, що використовуються для перевезень поштових вантажів. Недоліком цього варіанту є зростання обсягів перевезень і строків пересилання поштових вантажів між ПОК, розташованими на маршруті, внаслідок здійснення обміну контейнерів, які направляються між ними, в початковому ПОК.

    Перевагою другого варіанту є скорочення об’ємів перевезень і термінів пересилання поштових вантажів між ПОК, розташованих на маршруті, обумовлене прямим обміном контейнерів між ними. Недоліком варіанту є необхідність наявності резерву контейнерів в ПОК, кількість яких визначається об’ємами попутних перевезень контейнерів між вказаними ПОК; істотне ускладнення обміну контейнерів в ПОК на прямому і зворотних маршрутах; значне зростання часу, що витрачається на обмін контейнерів в ПОК [2].

    Метою уніфікації моделей поштових автомобілів (ПА) є підвищення ефективності перевезення пошти за рахунок зменшення кількості моделей використовуваних ПА і їх більшою взаємозамінності; отримання знижок при покупці більшої кількості ПА кожної моделі; зниження вартості запасних частин уніфікованих моделей ПА як за рахунок зменшення кількості цих моделей, так і за рахунок збільшення кількості автомобілів кожної уніфікованої моделі; зниження вартості технічного обслуговування і ремонту ПА уніфікованих моделей за рахунок уніфікації технологій, використання уніфікованих робочих місць, обладнання, приладів, пристроїв та інструментів; спрощення системи обліку технічного стану, поновлення та заміни ПА уніфікованих моделей.

    У той же час слід враховувати, що вантажопідйомності ПА уніфікованих моделей, як правило, перевищують вантажопідйомності замінних ними ПА не уніфікованих моделей, внаслідок чого уніфікація моделей ПА призводить до підвищення їх вартості, а разом з цим - до підвищення витрат на перевезення пошти; збільшенню заробітної плати водіїв; зниження завантаження ПА; зниження середньої швидкості руху ПА та ін..

    Хоча, як свідчить аналіз, позитивні аспекти уніфікації моделей ПА домінують над негативними, уніфікацію моделей ПА слід проводити, ретельно зважуючи зазначені аспекти.

    Виходячи з цього, основними завданнями уніфікації моделей ПА є:

    - Оптимізація кількості уніфікованих моделей ПА;

    - Визначення вантажопідйомності кожної уніфікованої моделі ПА;

    - Визначення кількості ПА кожної уніфікованої моделі.


    Список літератури:

    1. А.І. Киндисюк, Л.О. Ящук. Синхронізація оброблення та перевезення пошти за умов зростання нормативних строків пересилання письмової кореспонденції. «Зв'язок», 2008, №5-6, с.34-35.

    2. Совершенствование конструкции магистрального почтового контейнера. «Почтовая связь. Техника и технология», 2007, №11, с.9-10.

    3. Л.О. Ящук Мережі та системи поштового зв’язку: Навч. пос. для ВНЗ. – О.: ОНАЗ, 2007. – 231 с.

    4. Ящук Л.Е. О соотношении нормативных и фактических сроков пересилки письменной корреспонденции. «Почтовая связь. Техника и технология», 2009, №4, с. 4–6.

    УДК 656.8

    Волощук В.С.

    ОНАЗ ім.О.С.Попова
    Аналіз шляхів вдосконалення якості надання універсальних послуг поштового зв’язку
    Анотація. Проведено аналіз шляхів забезпечення доступності універсальних послуг поштового зв’язку та аналіз якості надання послуг.

    Універсальні послуги поштового зв’язку – послуги поштового зв’язку, визначення, перелік, показників якості і тарифів на надання яких встановлюється державою[1]. Як відомо, тарифи на надання послуг на даний момент є досить низькими та нерентабельними для УДППЗ “Укрпошта”. Саме тому, постає така проблема як покращити надання універсальних послуг, щоб вони приносили прибуток підприємству та являлися доступним для населення.

    Для того, щоб покращити якість надання універсальних послуг, потрібно врахувати один із важливих факторів – критерій доступності. Він включає в себе три взаємопов’язані параметри – територіальна доступність, часова та тарифна доступність. Територіальна доступність – визначається середньою відстанню, яку необхідно пройти клієнту для того щоб отримати послуги поштового зв’язку. Часова доступність – середній час, який затрачується клієнтом на отримання поштових послуг. Тарифна доступність – середні фінансові затрати, які несе клієнт на отримання послуг поштового зв’язку [2].

    Зовсім недавно, а саме 20 жовтня 2011 року набули чинності зміни до граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв’язку. Останні зміни тарифів відбулися в грудні 2008 року, тобто тарифи не переглядалися майже три роки. Отже, були підвищені тарифи на надання універсальних послуг з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму, але не було враховано до кінця те, наскільки доступні будуть нові тарифи всім верствам населення.

    На жаль, на даний момент, існує проблема в визначенні збитків на надання універсальних послуг, так як, відсутня методика розрахунку собівартості послуг. Відсутність даних про собівартість послуг не дозволяє підприємству проводити ефективну тарифну політику[2]. Внаслідок цього, послуги поштового зв’язку, які здаються рентабельними, можуть в дійсності бути збитковими, а збиткові – навпаки. Надання поштових послуг являє собою досить важкий виробничий процес. В цьому процесі задіяні різні об’єкти поштового зв’язку та поштові маршрути, в яких одночасно виконуються приймання, оброблення, перевезення, зберігання та доставляння всіх видів поштових одиниць, а співвідношення витрат за кожний окремий вид операції дізнатися досить важко.

    На даний момент, важливим аспектом в наданні універсальних послуг є поштові відправлення, відправниками та адресатами яких є військовослужбовці. Згідно з чинним законодавством безоплатно пересилаються поштові відправлення (непріоритетні): прості листи масою до 20 грамів і поштові картки, відправниками та адресатами яких є військовослужбовці строкової служби; посилки з одягом військовослужбовців строкової служби, що відправляються в установленому порядку військовими частинами; секограми (крім тих, що перевозяться авіатранспортом). Оплата послуг з пересилання у межах України простих листів масою до 20 грамів та поштових карток, відправниками та адресатами яких є військовослужбовці строкової служби, а також посилок з одягом військовослужбовців строкової служби здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань, передбачених на утримання відповідних бюджетних установ. Постає питання: як визначити кількість поштових відправлень, які пересилаються військовослужбовцями та наскільки достовірно те, що військовим штемпелем користуються тільки зазначені вище особи? Наприклад, в Китаї підприємство поштового зв’язку запропоновано ввести спеціальні марки для військовослужбовців, в Росії були введені спеціальні конверти. В Україні пропонується ввести таку ж систему як в Росії чи Китаї, щоб контролювати пересилання поштових відправлень військовослужбовців.


    Список літератури:

    1. C.М. Скляренко Поштовий зв’язок / Скляренко С.М. – К.,2003. – 894 с.

    2. Л.Е. Ящук Розробка принципів і критеріїв розміщення об’єктів поштового зв’язку в міських та сільських місцевостях / Ящук Л.Е.// Наукові праці ОНАЗ ім.О.С.Попова – Одеса, 2011 – 93 с.


    УДК 621 391:681 372.02

    Чалій Б.А.,

    ОНАЗ ім.О.С.Попова

    chaliy.kkz@mail.ru,
    ДОСЛІДЖЕННЯ СУЧАСНОГО МАГІСТРАЛЬНОГО ОБЛАДНАННЯ
    Анотація. У даній роботі проводиться дослідження сучасного магістрального обладнання для надання послуг за технологіею Ethernet. Розглянуті оновні моделі побудови магістральниних ліній та наведен порівняльний аналіз обладнання різних виробників.

    В даний час відбувається бурхливий розвиток старих і поява нових ІТ-сервісів. Так, крім тих, що вже стали класичними сервісів електронної пошти, доступу в Інтернет, файлових серверів і мережевих додатків, активно розвиваються й повсюдно входять в життя IP-телефонія, відео-конференції і ERP-системи. Це викликає посилення вимог до всієї ІТ-інфраструктури підприємств і, в першу чергу, до системи передачі даних, однією з яких є локальна мережа. Сучасна локальна мережа не стільки повинна бути надпотужною, скільки дозволяти за рахунок вбудованого інтелекту забезпечувати надійність, достатню продуктивність і безпеку функціонування всіх ІТ-сервісів підприємства.

    Для побудови комп'ютерних мереж застосовуються лінії зв'язку, що використовують різне фізичне середовище. В якості фізичного середовища в комунікаціях використовуються: метали (в основному мідь), надпрозоре скло (кварц) або пластик і ефір. Фізичне середовище передачі даних може являти собою кабель "віта пара", коаксіальний кабель, волоконно-оптичний кабель і навколишній простір.

    Віта пара (twisted pair) - кабель зв'язку, який являє собою віту пару мідних проводів (або декілька пар проводів), укладених у екрановану оболонку. Пари проводів скручуються між собою з метою збільшення завадостійкості. Існує два типи цього кабелю: неекранована віта пара UTP і екранована віта пара STP.

    Коаксіальний кабель (coaxial cable) - це кабель з центральним мідним дротом, який оточений шаром ізолюючого матеріалу для того, щоб відокремити центральний провідник від зовнішнього провідного екрану (мідного обплетення або шар алюмінієвої фольги). Зовнішній провідний екран кабелю покривається ізоляцією.

    Кабельні оптоволоконні канали зв'язку. Оптоволоконний кабель (fiber optic) - це оптичне волокно на кремнієвій або пластмасовій основі, укладену в матеріал з низьким коефіцієнтом заломлення світла, який закрито зовнішньою оболонкою.

    Сучасні локальні мережі будуються на основі ієрархічної моделі. У моделі


    передбачаються три рівня: ядро, рівень доступу та рівень розподілу. Приклад такої
    мережі представлений на рисунку 1.

    Рисунок 1 - Ієрархічна модель мережі


  • 1   ...   9   10   11   12   13   14   15   16   ...   21



  • Ю.Ф. Тельнов Реинжиниринг бизнес-процессов. 2-е издание Финансы и статистика, 2005
  • Г. Н. Калянов Моделирование, анализ, реорганизация и автоматизация бизнес-процессов: Финансы и статистика 2006 г.
  • УДК 656.86