Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”

Інфокомунікації – сучасність та майбутнє”




Сторінка9/21
Дата конвертації16.03.2017
Розмір3.09 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21

7. LTE Simulators, Technical University Wien

http://www.nt.tuwien.ac.at/about-us/staff/josep-colom-ikuno/lte-simulators/


8. Корнышев Ю.Н. Теория телетрафика:[ Учебник для вузов]/ Корнышев Ю.Н., Пшеничников А.П., Харкевич А.Д.. – М. Радио и связь, 1996. – 272 с.

9. Рекомендація ITU-R MCE-R M.1768. Methodology for calculation of spectrum requirements for the future development of the terrestrial component of IMT-2000, 200

10. Завьялов Ю.С., Квасов Б.И., Мирошниченко В.Л. –М.: Наука. Главная редакция физико-математической литературы, 1980. 350с

УДК 004.056
Н.І. Костенюк

Одеський регіональний інститут державного управління

Національної академії державного управлінні при Президентові України

7nat2009@ mail.ru
Використання реінжинірингу при побудові інформаційних систем органів влади
Анотація. Автором розглянуто та проаналізовано використання реінжинірингу при побудові інформаційних систем органів влади. Обґрунтовано необхідність забезпечення реінжинірингу в діяльності органів влади для потреб державного управління відповідно до його функцій.

Ключеві слова: реінжиніринг, органи влади, інформаційні системи, стандарти.

Мережні комп'ютерні системи, сучасні засоби зв'язку складають основу технічного забезпечення органів влади. Комп'ютерні системи такого класу значно прискорюють роботу на найскладніших ділянках аналітичної діяльності, наприклад, під час обробки соціально-економічної інформації, підготовки звітів, формування оперативних доповідей і довідок.

Особливо важливим є удосконалення взаємодії органів влади. Паперовий обіг документів, прийнятий у теперішній час між органами влади, є надміру повільним, призводить до значних витрат ресурсів, необхідних для роботи кур'єрських і поштових служб, експедицій і канцелярії, змушеної реєструвати вхідні і відправляти вихідні документи. Нині обмін електронною інформацією налагоджено тільки у вигляді розробленого порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація надходить в електронному вигляді засобами електронної пошти [1].

Обмін інформацією між органами влади й іншими відомствами налагоджено лише у паперовому вигляді, поштою або в електронному вигляді, що зазвичай супроводжуються затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо прийняття певних рішень. Зазначена система обміну інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Автоматизація не охоплює усього комплексу необхідної інформації для ефективного функціонування системи, яка забезпечує проведення об'єктивного аналізу, прогнозування й формування потрібної звітності. Ураховуючи зазначене, одним із пріоритетних напрямів діяльності органів влади є проведення модернізації, особливо у сфері інформаційних технологій.

За наявності в певній структурі автоматизованої системи паралельно до традиційної, до необхідних для його забезпечення процесів додаються реєстрація відомостей про документ і сканування тексту для включення його до бази документів системи. Тобто використання обчислювальної техніки в цьому разі тільки ускладнює робочий процес замість того, щоб його спрощувати. Це стає ще більш очевидним, якщо взяти до уваги те, що вихідний документ спочатку готується за допомогою автоматизованої системи, а текст його існує у вигляді файлу і спеціально роздруковується для відправлення до інших організацій. Крім того, найчастіше відсутній контроль відправника за доставкою його кореспонденції адресату та її подальшою реєстрацією [3].

Виходом з цієї ситуації є створення системи обміну електронними документами між організаціями, що забезпечить прискорення доставки документів, гарантію доставки, доставку «під розпис» — оповіщення відправника про одержання і реєстрацію документа одержувачем, зниження витрат. Необхідно враховувати, що традиційний паперовий документообіг ще не швидко втратить своє значення — у найближчі роки важливі документи все одно будуть видаватися, затверджуватися і доставлятися в паперовому вигляді.

Проте існують інтегровані паперово-електронні технології, у яких документ пересилається в електронному вигляді, реєструється, і саме з електронною копією здійснюється робота, а паперова копія передається звичайним шляхом. Запровадження норм законодавства, що забезпечують юридичну значущість електронного цифрового підпису, відкриває можливість створення систем обміну електронними документами, які не потребують дублювання електронних документів паперовими і дозволяють тим самим значно знизити витрати органів влади і управління [6].

До труднощів на шляху розробки таких систем можна залічити відсутність будь-яких систем автоматизації документообігу в цілому ряді організацій, розмаїтість систем і форматів, використовуваних у різних організаціях, необхідність надійної автентифікації відправників, або одержувачів, захист інформації від зміни в процесі доставки, необхідність захисту конфіденційної інформації.

Сучасні програмні засоби дозволяють успішно вирішувати всі ці проблеми. І нині розробка і впровадження систем, які автоматизують обмін електронними документами між організаціями, є абсолютно реальним завданням. Експлуатація цих систем можлива й серед організацій, які не мають автоматизованої системи документообігу. Вони можуть приймати і передавати документи за допомогою засобів обміну електронною поштою, доповнених засобами роботи з формами, електронним цифровим підписом і засобами захисту інформації. Найбільшу користь одержать організації, у яких документообіг цілком автоматизований [2].

Органи державної влади гостро відчувають недостатність інформаційного забезпечення своєї діяльності. Єдиний підхід до подолання цього стану полягає у створенні державної інформаційно-аналітичної системи. Тому метою здійснення робіт є створення державної інформаційної інфраструктури, яка б забезпечувала інформаційно-аналітичну підтримку взаємодії фахівців органів державної влади у процесі обґрунтування прийняття рішень з питань управління державою.

Електро́нний цифрови́й пі́дпис (ЕЦП) (англ. digital signature) - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.
Взаємний зв'язок структурних елементів системи передбачається здійснювати за допомогою загальної телекомунікаційної інформаційної магістралі на базі загальнодержавних каналів зв'язку, відомчих систем інформування і каналів зв'язку, а також урядових засобів зв'язку.

Отже, з технічного та технологічного погляду інформаційно-аналітичної системи є глобальною обчислювальною мережею інформаційне пов'язаних між собою структурних елементів, які є, у свою чергу, інформаційно-аналітичними системами відомств та міжвідомчими системами.

Важливо зазначити, що створення технічної та технологічної бази інформаційно-аналітичної системи - це лише початок справи. До подальших завдань треба віднести створення єдиного узгодженого інформаційного середовища усіх органів влади, яке розвиватиметься і функціонуватиме згідно з певними концепціями й правилами і забезпечуватиме цілісність і актуальність усієї інформації; удосконалення процесів управління в державних органах влади шляхом максимального використання інформаційно-аналітичної системи; підготовку якісно нових фахівців, які повинні чітко формулювати завдання в умовах функціонування інформаційно-аналітичної системи і цілеспрямовано використовувати отримані результати [3].

Результативність функціонування інформаційно-аналітичної системи прямо пов'язана з інформатизацією регіонів, де часто фінансування відповідних проектів регіональних органів здійснюється з місцевих бюджетів, де формується вся первинна інформація, і подекуди інших шляхів отримання певних даних не існує. Крім того, у певних відомствах формується інформація, яка циркулює лише на районному чи обласному рівнях, але може становити інтерес і для центральних органів влади.

Тобто за допомогою такого інструменту реінжинірингу, як інформаційні технології потрібно удосконалити систему інформаційного забезпечення органів влади саме як взаємозв'язана та відповідним чином сукупність організаційних, правових, інформаційних, методичних, програмно-технічних та технологічних компонентів, що забезпечують необхідний рівень якості управлінських рішень, що приймаються за рахунок раціонального використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій. Призначення системи інформаційного забезпечення полягає в наданні її користувачам даних, що забезпечують прийняття обґрунтованих і ефективних рішень відповідними органами місцевої влади в межах її компетенції, а також підготовку рішень вищих інстанцій з дотриманням вимог і принципів перевірених світовим та вітчизняним досвідом інформатизації.

Стандарт IDEF, це технологія структурного аналізу і проектування, яка була розроблена американською корпорацією в кінці 60-х років, як інструмент інженерії для розробки машинних і людських комплексних систем. Дана технологія моделювання при описі інформаційних систем передбачається, що вона містить два типи сутностей: певний аналог програми та певні дані. При моделюванні складні інформаційні системи розбиваються на складові частини, кожна з яких розглядається окремо від інших. Класичний підхід до розробки складних систем є структурне проектування, при якому здійснюється алгоритмічна декомпозиція системи за методом «зверху - вниз» [5].

Основною особливістю стандарту IDEF є те, що синтаксичною одиницею адміністративно-управлінського процесу є «функція», або «діяльність». Тобто, аналізу піддається не тільки форма і результат діяльності органу влади, а сама ця діяльність в деталях. Аналіз діяльності органу влади здійснюється шляхом побудови моделі в стандарті IDEF і дозволяє зрозуміти, як саме досягається результат цієї діяльності. Область моделювання задає ширину і глибину моделювання. Ширину моделювання можна визначити як критерії того, які компоненти системи, об'єкти та види діяльності, включаються в модель. Глибина моделювання - це критерії, що визначають необхідний рівень деталізації моделі, тобто район моделювання описує, що і наскільки детально необхідно описувати в моделі [4].

Модель IDEF може бути деталізована до певної міри. Коли досягнуто граничний рівень деталізації, при якому безглуздо виділяти види діяльності, що виконуються паралельно, можна продовжити декомпозицію в стандарті IDEF3 або DFD, залежно від типу розв'язуваних задач. У результаті виходить змішана модель. На даний час загальна методологія IDEF включає ряд певних методологій для моделювання систем, у тому числі: IDEF0 - функціональне моделювання; IDEF1 - інформаційне моделювання; IDEF1X - моделювання даних; IDEF3 - моделювання процесів; IDEF4 - об'єктно-орієнтоване проектування та аналіз; IDEF5 - визначення онтологій (словників); IDEF9 - моделювання вимог.

Принцип моделювання за стандартом IDEF - побудова деревоподібній функціональної моделі органу влади. Це означає, що вся діяльність органу влади його «основна функція», або будь-яка її частина, розбивається на окремі види діяльності. Тобто результатом декомпозиції є ієрархічна модель аналізованої діяльності, або дерево вузлів функціональної моделі. З кожним рівнем декомпозиції число вузлів функціональної моделі буде рости в геометричній прогресії, що природним чином обмежує число рівнів декомпозиції значенням порядку 4-6. Треба зауважити, що людина не здатна одночасно сприймати більше, ніж 7-9 об'єктів, як єдину систему. Тому бажано на кожному рівні не створювати більшої кількості вузлів. Правильна декомпозиція забезпечує сприйняття модельованої діяльності як єдиної системи, в якій всі деталі мають значення [1].

З інтегрованим підходом до підтримки реінжинірингу можна ознайомитися на прикладі одного з перспективних інструментальних засобів реінжинірингу процесів - системи ReThink, розробленої фірмою Gensym (США). У цій системі об'єднані можливості ключових сучасних інформаційних технологій: графічний об'єктно-орієнтована мова для опису моделей і проектів, методи штучного інтелекту для повного і адекватного уявлення експертних знань про процеси. Все це відкрило доступ до безпосереднього моделювання та реконструюванню процесів новій групі користувачів - управлінців. Поєднання прозорих засобів інтерактивної графіки з можливостями моделювання процесів в реальному часі дозволяє їм самостійно, без допомоги програмістів, втілювати свої ідеї у вигляді працюючих моделей процесів [4].

Система ReThink побудована на базі інструментального комплексу і є проблемно-орієнтованим додатком, що дозволяє розробникам використовувати не тільки спеціалізовані засоби моделювання процесів, а й універсальні засоби комплексу по створенню інтелектуальних об'єктно-орієнтованих систем управління реального часу.

Об'єктна орієнтація системи ReThink дозволяє створювати зрозумілі і досить наочні моделі процесів, що спрощує освоєння та використання системи простимі користувачами. Об'єкти, побудовані в результаті моделювання процесів, стають природною основою для проектування інформаційних систем підтримки цих процесів. Завдяки цьому користувач має можливість безпосередньо спостерігати функціонування моделей, що підвищує ступінь його довіри до результатів моделювання [7].

Дана система забезпечує створення ієрархічних моделей, що дозволяють описувати процеси з різним ступенем деталізації. Всі елементи моделей, включаючи ресурси процесів, можуть модифікуватися безпосередньо під час виконання, результати змін можна побачити відразу ж після їх введення. Крім цього, система дозволяє використовувати сценарії для об'єктивного порівняння альтернативних проектів: один і той же сценарій, що описує деякі завдання поведінки зовнішнього світу, може застосовуватися для прогону різних моделей. Результати винесені до звіту, є основою для зіставлення і оцінки цих моделей. При створенні системи ReThink фірма Gensym не ставила за мету запропонувати якусь конкретну методологію реінжинірингу. Її завдання - створення зручного універсального засобу для реалізації різних методологій.


Список літератури:

  1. Автоматизація роботи в органах державної служби // За заг. ред. В. М. Росоловського, С. П. Ріппи - Ірпінь: Акад. ДЕС України, 2002.-— 401 с.

  2. Актуальні проблеми виконання законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» / За ред. В.В. Кравченка. - Науково-практичний посібник. - Атіка, 2003. - 288 с.

  3. Батанов О.В. Демократична муніципальна ідеологія та проблеми формування муніципальної влади в Україні / О.В. Батанов // Вісник Запорізького національного університету [Текст]: Юридичні науки. — 2005. – №2. – С.36-41.
    Запорізький національний університет (ЗНУ) - це вищий навчальний заклад IV рівня акредитації, центр освіти і науки, осередок збирання і розповсюдження цінностей української культури Придніпровського регіону, один із найвідоміших класичних університетів України.


  4. Бухарінс А., Губенко В., Кертіс Л. та ін. Ефективність державно­го управління: Практикум; За заг. ред. І.Розпутенка. - К.: Вид-во "К.І.С.", 2002. - 176 с.

  5. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики /За заг. ред. Авер’янова В. Б. – К.: Факт, 2003. – 384 с.

  6. Економічне обґрунтування реінжинірингу бізнес-процесів виробничих підприємств : монографія ; за заг. ред. канд. екон. наук, доц. Л. М. Таранюка – Суми : Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1»ТОВ, 2010. – 440 с.

  7. Железко Б. А. Реинжиринг бизнес-процессов : учебное пособие / Б.А. Железко, Т.А. Ермакова, Л.П. Володько. - Минск, Книжный дом : Мисанта, 2006. – 213 с.



УДК 004.056.52

Тильвикас Л.В.

ОНАС им. А.С. Попова,

4nicole@ukr.net
ВИРТУАЛИЗАЦИЯ СЕТЕЙ
Аннотация. Рассматривается понятие виртуализации сетей, типы виртуализации, VPN сети. Выявляются проблемы связанные с созданием новых сетей. Формулируются основные принципы построения новых сетей.
Обзор состояния проблемы

Развивающиеся цифровые сети следующих поколений (Next Generation NetworksNGN) реализуют широкую номенклатуру инфо - коммуникационных услуг, обеспечивая гибкость, интеграцию, конвергенцию и унификацию сетей. На период приблизительно между 2015 и 2020 годами намечается поэтапное развертывание будущих сетей (Future Network – FN) [1, c. 11]. Новые технологии реализации, например усовершенствованные полупроводниковые и оптические технологии, позволяют поддерживать требования, которые традиционно считались невыполнимыми. Для FN определены двенадцать целей их проектирования: разнообразие услуг, функциональная гибкость, виртуализация ресурсов, доступ к данным, энергопотребление, универсализация услуг, экономические стимулы, управление сетью, мобильность, оптимизация, идентификация, надежность и безопасность.

Проектирование, эксплуатация и развитие будущих сетей должны обеспечивать следующие целевые задачи: 1) поддержки передачи трафика с широким выбором характеристик и свойств, поддержки огромного количества и широкий выбор коммуникационных объектов, датчиков и оконечных устройств; 2) предоставление функциональной гибкости для поддержки и обеспечения новых услуг и их быстрого развертывания; 3) поддержки виртуализации сетевых ресурсов для обеспечения разделения ресурса и одновременного совместного использования многими виртуальными ресурсами, изоляцию любо виртуального ресурса от всех остальных ресурсов; 4) эффективное управление огромными объемами данных и быстрое извлечение данных, независимо от их местоположения; 5) эффективная эксплуатация, обслуживание и предоставление все больших возможностей услуг, обработки больших объемов данных для управления; 6) технологии на уровне устройства, оборудования и сети должны обеспечивать повышение эффективности и удовлетворение потребностей пользователей при минимуме затрат трафика, технологии должны взаимодействовать друг с другом в целях экономии энергии, потребляемой сетью; 7) предоставления средств связи в различных районах – городах и сельских местностях – путем снижения стоимости жизненного цикла с помощью принципов открытой сети, глобальных стандартов и т. п.; 8) обеспечения мобильности, способствуя созданию крупномасштабных сетей в среде, где огромное количество узлов может динамически перемещаться по разнородным сетям; 9) обеспечение достаточного качества работы путем оптимизации возможностей сетевого оборудования, исходя из требований потребностей пользователя и с учетом физических ограничений сетевого оборудования. 10) обеспечения новой структуры идентификации, которая может поддерживать мобильность и доступ к данным; 11) обеспечение надежности и способности к восстановлению с учетом сложных условий, безопасности и приватности (защиту персональных данных) их пользователей. Одна из технологий унификации представлена в концепции широкополосной конвергентной сети (Broadband convergence Network – BcN), в которой интегрируется и телерадиовещание [2]. Потребитель получит все услуги связи через одну розетку. Однако в научно-технической литературе мало детализируются способы реализации целей проектирования будущих сетей, в том числе недостаточно работ по виртуализации сетей и ресурсов.

Целью данной работы является освещение такого интересного направления развития сетей будущего, как виртуализация ресурсов.

Приблизительно с 2009 года в информационно-телекоммуникационных сетях появилась полная аппаратная виртуализация, и она поменяла все понятие о ресурсовыделении и безопасности IT инфраструктуры в целом. Появились такие технологии, как VTX и AMD-V.

Дадим определение, что такое виртуализация и какая она бывает. Виртуализация – это изоляция вычислительных процессов и ресурсов один от другого. Виртуализация бывает аппаратная и логическая. Аппаратная поддерживает технологии VTX, на архитектурах x64, ia64(Intel) и AMD-V(AMD), а логическая эмулирует системы архитектуры x86 и/или i386. Виртуализация бывает разных типов.


Типы виртуализации

Виртуализация систем – виртуализация, непосредственно, операционных систем, как комплексного решения. Но необходимо запомнить, что гипервизор также берет на себя внимание физических ресурсов. И гостевой системе (виртуальной машине) остается всего 90% вычислительных ресурсов. Эффективно это при контейнерезации систем, IaaS (Infrastructure-as-a-Services) и DaaS (Desktop-as-a-Services).

Виртуализация приложений – эффективный способ распределения ресурсов в ЛВС. Для этого необходимы 3 составляющие: Сервер виртуализации (App-VServer), Секвенсер (Sequencer) – система преобразования приложения в пакеты виртуализации и, конечно, клиент. Используется в SaaS-решениях (SoftwareasaServices)

Виртуализация сетей – процесс объединения аппаратных и программных сетевых ресурсов в единую виртуальную сеть. Виртуализация сети разделяется на внешнюю, то есть соединяющую множество сетей в одну виртуальную, и внутреннюю, создающую виртуальную сеть между программными контейнерами внутри одной системы.

Виртуализация ресурсов – представляет собой гибкое решение по виртуализации ресурсов по сравнению с PaaS (Platform-as-a-Services)

Виртуализация представлений – это виртуализация платформ и решений. А именно: PaaS (Platform-as-a-Services).


Проблемы создания новых сетей

Рассмотрим вариант: 2 сервера виртуализации Hyper-V. И нам необходимо сделать миграцию виртуальной машины с одной ноды на вторую, при этом чтобы виртуальная машина была в работе и не отключалась. Стандартные сетевые адаптеры не позволяют сделать это, т.к. будет небольшой обрыв.

Но у нас есть технология FibreChannel, которая сможет это сделать. Но следует не забывать о цене данного сетевого оборудования.

Основной проблемой является цена хорошего сетевого оборудования.



Особенности новых сетей и из чего они строятся

В настоящее время компьютерные системы повсеместно применяются в сфере телекоммуникаций. Большинство устройств включая абонентские терминалы представляют собой компьютерные системы, а оказание услуг электросвязи является прежде всего обменом данными между компьютерами.

Передача данных между двумя компьютерами представляет сложную задачу. Необходимо согласовать механические и электрические параметры используемых кабелей и разъёмов, уровни напряжений, формат передаваемых данных, методы обработки ошибок и множество других параметров.

Для решения сложной задачи часто используется принцип многоуровневой декомпозиции, в соответствии с которым происходит разбиение задачи на ряд более простых подзадач, для решения каждой из которых определяется отдельный модуль (рис.1).





Рисунок 1 - Многоуровневая декомпозиция сетей


Но это все в прошлом, теперь оптические сети более развиты. Рассмотрим, как они работают. Рассмотрим FibreChannel (волоконный канал) семейство протоколов для высокоскоростной передачи данных. Стандартизацией протоколов занимается Технический комитет T11, входящий в состав Международного комитета по стандартам в сфере ИТ (InterNational Committee for Information Technology Standards — INCITS), аккредитованного Американским национальным институтом стандартов (ANSI). Изначальное применение FC в области суперкомпьютеров впоследствии практически полностью перешло в сферу сетей хранения данных, где FC используется как стандартный способ подключения к системам хранения данных уровня предприятия.

FibreChannel состоит из пяти уровней:

FC-0 Физический: Описывает среду передачи, трансиверы, коннекторы и типы используемых кабелей. Включает определение электрических и оптических характеристик, скоростей передачи данных и других физических компонентов. Поддерживается как оптическая, так и электрическая среда (витая пара, коаксиальный или твинаксиальный кабели, а также многомодовое или одномодовое волокно), со скоростью передачи данных от 133 мегабит/с до 10 гигабит/с на расстояния до 50 километров.

FC-1 Кодирование: Описывает процесс 8b/10b Кодирования (каждые 8 бит данных кодируются в 10-битовый символ (TransmissionCharacter)), специальные символы и контроль ошибок. Для 10GFC используется кодирование 64b/66b, вследствие этого 10GFC несовместим с ½/4/8GFC.

FC-2 Кадрирование и сигнализация: Описывает сигнальные протоколы. На этом уровне происходит определение слов, разбиение потока данных на кадры. Определяет правила передачи данных между двумя портами, классы служб).

FC-3 Общих для узла служб: Определяет базовые и расширенные службы для транспортного уровня, а также такие особенности, как: расщепление потока данных (striping) (Возможность передачи потока данных через несколько соединений (маршрутов), отображение множества портов на одно устройство.

FC-4 Отображения протоколов: Предоставляет возможность инкапсуляции других протоколов (SCSI, ATM, IP, HIPPI ,AV, VI, IBMSBCCS и многих других) [3].

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   21