Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інформаційна система. Комп’ютер, як інформаційна система. Типи сучасних комп’ютерів. Архітектура еом. Апаратна складова комп’ютера. Основні функції та характеристики апаратних складових: мікропроцесор, пам'ять, пристрої введен

Скачати 129.52 Kb.

Інформаційна система. Комп’ютер, як інформаційна система. Типи сучасних комп’ютерів. Архітектура еом. Апаратна складова комп’ютера. Основні функції та характеристики апаратних складових: мікропроцесор, пам'ять, пристрої введен




Скачати 129.52 Kb.
Дата конвертації22.03.2017
Розмір129.52 Kb.
ТипПовідомлення

План заняття № 3

Вид заняття: лекція

Тема: . Інформаційна система.
Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Комп’ютер, як інформаційна система. Типи сучасних комп’ютерів. Архітектура ЕОМ. Апаратна складова комп’ютера. Основні функції та характеристики апаратних складових: мікропроцесор, пам'ять, пристрої введення - виведення, запам‘ятовуючі пристрої, зовнішні накопичувачі, комунікаційне обладнання, периферійні пристрої.
Перифері́йний при́стрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.


Мета:

Виховна: Виховати творчий підхід до розуміння розглянутої теми.

Навчальна: Знати поняття призначення структурних компонентів персонального комп’ютера; призначення та принцип дії мікропроцесорів; призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання;

розглянути:

класифікацію апаратних засобів;

класифікацію та основні характеристики процесорів.

Розвиваюча: Розвинути вміння розпізнавати складові ПК,

Методи: словесний, наочно-демонстраційний.

Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН: комп’ютер, програмне забезпечення.

Апара́тне забезпе́чення (англ. hardware; сленг. залі́зо) - комплекс технічних засобів, який включає електронний пристрій і, зокрема, ЕОМ: зовнішні пристрої, термінали, абонентські пункти тощо, які необхідні для функціонування тієї чи іншої системи; фізична частина ЕОМ.
Програмне забезпечення Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.


Література: « Курс інформатики», В.Д. Руденко, О.М. Макарчук;.

Структура заняття



  1. Організаційна частина _5 хв_

Привітання. Перевірка наявності студентів. Підготовка робочого місця студента до роботи.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.


  1. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань _3 хв_

  2. Мотивація навчальної діяльності: _2 хв_

Студенти повинні знати: поняття призначення структурних компонентів персонального комп’ютера; призначення та принцип дії мікропроцесорів; призначення пристроїв, що входять до складу мультимедійного обладнання.

Студенти повинні вміти: розрізняти апаратні складові ПК, застосовувати свої знання при зборі ПК.



  1. Основна частина _60 хв_

Архiтектура ПК

Пiд час розгляду комп’ютерних пристроїв прийнято розрiзняти їх архiтектуру й структуру.



Архiтектурою ПК називають його опис на деякому загальному рiвнi, що включає опис системи команд, системи адресацiї, органiзацiї пам’ятi i т. д. Архiтектура визначає принципи дiї, iнформацiйнi зв’язки i взаємодiю головних пристроїв ПК: процесора, внутрiшньої, зовнiшньої пам’ятi та периферiйних пристроїв. Унiфiкацiя архiтектури ПК забезпечує їх сумiснiсть з точки зору користувача.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


Структура персонального комп’ютера — це сукупнiсть його функцiональних елементiв i зв’язкiв мiж ними.

Класична архiтектура (фон Нейман) — пристрiй керування, арифметично логiчний пристрiй, пам’ять, пристрої вводу виводу iнформацiї, об’єднанi за допомогою каналiв зв’язку.

Апаратне забезпечення

Сьогоднi ви ознайомитеся з апаратними компонентами, з яких складається iнформацiйна система. Зрозумiло, що набiр компонентів визначатиметься конкретною системою та завданнями, якi вона покликана виконувати.



До апаратної складової (hardware) належать:

1) комп’ютер (системний блок):

корпус;

процесор;



материнська плата;

внутрiшня пам’ять;

зовнiшня пам’ять;

блок електричного живлення;

вiдеокарти;

звуковi карти;

порти;

2) пристрої введення iнформацiї;



3) пристрої виведення iнформацiї;

4) комунiкацiйне обладнання.



Системний блок (корпус)

Системний блок стацiонарного ПК—прямокутний каркас, у якому розмiщено всi основнi вузли комп’ютера: материнська плата, адаптери, блок живлення, накопичувач на гнучких магнiтних дисках (НГМД), один (iнодi бiльше) накопичувач — HDD, динамiк, дисковод для компакт дискiв або iншi накопичувачi, органи керування.

Пристрій виведення інформації (англ. output device) - периферійний пристрій для виведення інформації (результатів роботи обчислювальної машини) для людей і в зрозумілій для людей формі. Найчастіше пристрої виведення інформації виводять інформацію через звук і візуально.
Блок живлення Блок жи́влення - вторинне джерело живлення, призначене для забезпечення живлення електроприладу електричною енергією, при відповідності вимогам її параметрів: напруги, струму, і т. д. шляхом перетворення енергії інших джерел живлення.
Материнська плата Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) - плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку. Плата є основою не лише персонального комп'ютера, а також смартфонів, гральних консолей.
Серед органiв керування, що, як правило, встановлюють на переднiй панелi, можуть бути: вимикач електроживлення; кнопка загального скидання RESET; кнопка «сну», яка дає змогу зменшити енергоспоживання, коли комп’ютер не використовується; iндикатори живлення та режимiв роботи.

Із тильного боку системного блока розташовані штепсельнi рознiмнi з’єднання—порти для пiдключення шнурiв живлення i кабелiв зв’язку iз зовнішніми (встановленими поза системним блоком) пристроями.

Блок живлення

Цей блок перетворює змiнний струм стандартної мережi електроживлення (220 В, 50 Гц) на постiйний струм низької напруги. Вiн має кiлька виходiв на рiзнi напруги (12 i 5 В), якi забезпечують живленням вiдповiднi пристрої комп’ютера. Електроннi схеми блока живлення пiдтримують цi напруги стабiльними незалежно вiд коливань мережної напруги в досить широких межах (вiд 180 до 250 В). Звичайна потужнiсть блокiв живлення ПК становить 230–500 Вт, для мережного сервера вона може бути значно бiльшою. Бiльшiсть блокiв живлення має вентилятор для вiдведення iз системного блока надмiрного тепла, що видiляється пiд час роботи електронних пристроїв.

Електро́ніка (від грец. Ηλεκτρόνιο - електрон) - наука про взаємодію електронів з електромагнітними полями і про методи створення електронних приладів і пристроїв, в яких ця взаємодія використовується для перетворення електромагнітної енергії, в основному для передачі, обробки і зберігання інформації.


Системна (материнська) плата

Так називають велику друковану плату одного зi стандартних форматiв, яка несе на собi головнi компоненти комп’ютерної системи: ЦП;

Друко́вана пла́та, ДП (англ. Printed circuit board, PCB) - пластина, виконана з діелектрика (склотекстоліт, текстоліт, гетинакс, ситал тощо), на якій або/і всередині якої сформований хоча б один шар з провідними доріжками.
оперативну пам’ять; кеш_пам’ять; комплект мiкросхем логiки, що пiдтримують роботу плати, — чипсет (chipset); центральну магiстраль, або шину; контролер шини й кiлька рознiмних

з’єднань_гнiзд (слотiв, вiд англ. slot — щiлина), якi служать для пiдключення до материнської плати iнших плат (контролерiв, плат розширення та iн.). Частина слотiв у початковiй комплектацiї ПК залишається вiльною. У рознiмнi з’єднання iншої конфiгурацiї встановлюють модулi оперативної пам’ятi. Кiлькiсть i тип рознiмних

з’єднань є однiєю з важливих характеристик системної плати, оскiльки пiд час доукомплектовування або модернiзацiї комп’ютера вiльних слотiв може не вистачити.

Крiм того, на материнськiй платi є мiнiатюрнi перемички (jumpers) або перемикачi (switches), за допомогою яких вiдбувається налаштування плати. На системнiй платi розташовані також з’єднувачi, до яких за допомогою спецiальних кабелiв (шлейфiв) пiдключають додатковi пристрої.

Ще один важливий елемент, який встановлюють на системнiй платi, — мiкросхема BIOS (Basic Input_Output System, базова система введення_виведення). Вона є енергонезалежним постiйним запам’ятовувальним пристроєм (ПЗП), в який записано програми, що реалізують функцiї введення_виведення, а також програму тестування комп’ютера в момент вмикання живлення (POST, Power On Self Test), програму налаштування параметрiв BIOS та iншi спецiальнi програми.

У роботi BIOS використовують вiдомостi про апаратну конфiгурацiю комп’ютера, якi зберiгає ще одна мiкросхема — CMOS RAM.

Це енергозалежна пам’ять, що постiйно пiдживлюється вiд батарейки, яка також знаходиться на системнiй платi. Вона живить i схему кварцового годинника — годинника реального часу, що безперервно вiдлiчує час i поточну дату.



Мiкропроцесор

Мiкропроцесор (МП) — це, по сутi, мiнiатюрна обчислювальна машина.

Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.
Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.
Основними параметрами МП є набiр команд, розряднiсть, тактова частота.
Та́ктова частота́ - основна одиниця виміру частоти тактів у синхронних колах, що визначає кількість елементарних операцій (тактів), що виконуються системою за 1 секунду.(За підручником І.Л. Володіна, В.В. Володін 9 клас)

Набiр або система команд постiйно вдосконалюється, з’являються новi команди, що замiнюють серiї найпримiтивнiших команд, — мiкропрограми. На виконання нової команди потрiбна менша кiлькiсть тактiв, нiж на мiкропрограму. Сучаснi МП можуть виконувати до кiлькох тисяч команд (iнструкцiй).

Характеристика МП:


  • розряднiсть (бiт);

  • тактова частота (Гц);

  • кiлькiсть ядер;

  • розмiр кешу (Мб).

Розряднiсть показує, скiльки двiйкових розрядiв (бiтiв) iнформацiї обробляється (або передається) за один такт, а також скiльки двiйкових розрядiв може бути використано у МП для адресацiї оперативної пам’ятi, передачi даних та iн.

Тактова частота вказує, скiльки елементарних операцiй (тактiв) МП виконує за секунду, вимiрюється в мегагерцах (1 МГц = 1000000 Гц). Вона є лише вiдносним показником продуктивностi МП. Через архiтектурнi вiдмiнностi МП у деяких зних за один такт виконується робота, на яку iншi витрачають кiлька тактiв.

Важливими характеристиками сучасних МП, що впливають на їхню продуктивнiсть, є об’єм i швидкiсть функцiонування вмонтованої кеш_пам’ятi. Рiч у тiм, що сучаснi МП «обганяють» за тактовою частотою iншi елементи комп’ютера. Найпринциповiшим є те, що тактова частота МП у кiлька разiв вища, нiж частота синхронiзацiї системної шини, по якiй вiдбувається обмiн iнформацiєю звiдносно

повiльним оперативним запам’ятовувальним пристроєм (ОЗП). Без внутрiшньої кеш_пам’ятi (що має особливо високу швидкодiю) МП часто працював би вхолосту, чекаючи чергової iнструкцiї з ОЗП або закiнчення операцiї запису в пам’ять.



Джерело безперебiйного живлення — пристрiй, призначений для захисту комп’ютера вiд стрибкiв напруги або вiдключення електроенергiї. Для надiйної роботи комп’ютера йому необхiдно постійне енергоживлення.

Адаптери

Форми подання даних i керувальних сигналiв, використовуваних у рiзних пристроях ПК, iстотно рiзнi, оскiльки рiзними є функцiї пристроїв, фiзичнi принципи їх роботи, форми взаємодiї з людиною.

Так, данi, якi зчитуються з дискети, подаються послiдовнiстю електричних iмпульсiв, кожний з яких несе значення одного бiта. Тi самi данi в системнiй шинi зображуються комбiнацiєю, наприклад 32 iмпульси, якi передаються одночасно.

Для пiдтримання взаємодiї пристроїв необхiдно виконувати перетворення форм подання iнформацiї, використовуючи спецiальнi пристрої — адаптери. Конструктивно — це друкованi плати, що, з одного боку, мають стандартне рознiмне з’єднання для сполучення з шиною, а здругого — специфiчне рознiмне з’єднання (одне або кiлька) для зв’язку з вiдповiдним пристроєм. На платах розмiщують



мiкросхеми й iншi елементи, якi виконують необхiднi перетворення. З удосконаленням елементної бази зменшується потреба в адаптерах, оскiльки деякi функцiї щодо перетворення сигналiв виконують електроннi схеми керування самих пристроїв (наприклад, накопичувачiв), а деякi з узгоджень забезпечують мiкросхеми, встановленi на системнiй платi.

Пристрої введення iнформацiї

Клавiатура — пристрiй, призначений для введення в комп’ютер iнформацiї вiд користувача. Сучасна клавiатура складається зi 100 або й бiльше клавiш, закрiплених у єдиному корпусi.

Характеристики:

  • кiлькiсть клавiш;

  • наявнiсть мультимедiйних можливостей;

  • розмiри клавiш, вид, колiр та стиль шрифту;

  • сила натискання на клавiшi, їх «звучання»;

  • ергономiчнiсть.

Манiпулятори («мишка», джойстик) — призначенi для керування ПК.

Характеристики манiпулятора типу «мишка»:

  • тип — механiчна, оптична;

  • роздiльна здатнiсть;

  • кiлькiсть клавiш;

  • наявнiсть «scroling» — колеса прокрутки;

  • наявнiсть додаткових кнопок.

Сканер — призначений для введення графiчної iнформацiї («оцифрування» зображень).

Характеристики:

  • тип — планшетний, ручний, барабанного типу;

  • розмiр зображення, що сканується;

  • роздiльна здатнiсть;

  • швидкiсть сканування;

  • «глибина» кольору;

  • можливiсть сканування фотоплiвки.

Мiкрофон — призначений для введення звукової iнформацiї.

Модем — (модулятор_демодулятор) — пристрiй, що дозволяє комп’ютеру виходити на зв’язок з iншим комп’ютером за допомогою телефонних лiнiй або iнших каналiв зв’язку. Модеми подiляються на внутрiшнi й зовнiшнi. Внутрiшнi модеми являють собою електронну плату, встановлену безпосередньо в комп’ютер, а зовнiшнi — автономний пристрiй, що приєднується до одного з портiв. Основний параметр у роботi модема — швидкiсть передачi даних. Вона вимiрюється в bps (бiт за секунду).

Характеристики:

  • тип;

  • внутрiшнiй, зовнiшнiй;

  • швидкiсть передачi даних.

Сенсорнi екрани (розрiзняють оптичнi, ємнiснi, резистивнi).

Web_камери (роздiльна здатнiсть).

Пристрої виведення iнформацiї

Монiтор — (дисплей) — пристрiй, призначений для виведення на екран текстової й графiчної iнформацiї. Вiд якостi монiтора залежить збереження зору й загальна стомлюванiсть пiд час роботи. Монiтори мають стандартний розмiр дiагоналi 17, 19, 20, 21–31 дюйм.

Характеристики:

  • тип — ЕПТ, TFT, LCD, плазмовi;

  • роздiльна здатнiсть;

  • частота розгортки;

  • розмiр екрана по дiагоналi;

  • час реакцiї матрицi (TFT);

Принтер — призначений для виводу iнформацiї на папiр, плiвку, iншi носiї.

Характеристики:

  • тип — матричний, струминний, лазерний, термографiчний, суб_лiмацiйний;

  • роздiльна здатнiсть;

  • швидкiсть друку;

  • формат паперу (А4, А3);

  • можливiсть друку кольорових зображень (фото).

Плотер — призначений для виведення технiчних зображень на папiр (формат А2, А1).

Звуковi системи (потужнiсть (Вт), дiапазон вiдтворюваної звукової частоти).

Мультимедiйнi проектори — призначенi для паралельного вiдтворення зображення на виносному екранi, iнтерактивнiй дошцi.

Пам’ять ПК

Пам’ять комп’ютера умовно можна подiлити на внутрiшню (постiйну, оперативну) та зовнiшню (вiнчестер, CD/DVD, флеш_пам’ять та iн.).

Постiйна пам’ять — зберiгає необхiдну для запуску ПК iнформацiю, яка записується на заводi виробником (BIOS).

Оперативна пам’ять—призначена для збереження програм, що виконуються, та поточної iнформацiї.

Оперативна пам’ять — (RAM — random access memory — пам’ять прямого доступу) — це енергозалежна пам’ять, яка використовується пiд час роботи комп’ютера.
Операти́вна па́м'ять (англ. Random Access Memory, дослівно - пам'ять з довільним доступом, первинна пам'ять) - пам'ять ЕОМ, призначена для зберігання коду та даних програм під час їхнього виконання. У сучасних комп'ютерах оперативна пам'ять переважно представлена динамічною пам'яттю з довільним доступом DRAM.
Характерною є велика швидкiсть виконання операцiй. Обсяг оперативної пам’ятi персональних ЕОМ становить вiд 16 Мb i вище (до 8 Gb) зaлeжнo вiд потреб користувача.

Пiсля вимикання живлення iнформацiя в пам’ятi не зберiгається.

Оперативна пам’ять розподiлена на елементарнi областi — байти.

Кожний байт має свою адресу.



Характеристики:

  • об’єм (512Мб ... 8Гб);

  • частота (133МГц ... 1667МГц );

  • тип (DIMM, SDRAM, DDR, DDR2,DDR3);

  • час доступу.

Зовнiшня пам’ять

Накопичувачi — це запам’ятовувальнi пристрої, призначенi для тривалого (що не залежить вiд електроживлення) зберiгання великих обсягiв iнформацiї.

Накопичувач можна розглядати як сукупнiсть носiя та вiдповiдного приводу. Розрiзняють накопичувачi зi змiнними й незмiнними носiями.



Привiд — це поєднання механiзму читання_запису з вiдповiдними електронними схемами керування. Його конструкцiя визначається принципом дiї носiя. Носiй, що є середовищем зберiгання iнформацiї, на зовнiшнiй вигляд може бути дисковим або стрiчковим; за принципом запам’ятовування — магнiтним, магнiтооптичним, оптичним. Стрiчковi носiї застосовують тiльки в магнiтних

накопичувачах; у дискових використовують магнiтнi, магнiтнооптичнi й оптичнi методи запису_зчитування. Дисковi носiї (дисководи) розрiзняються залежно вiд типу носiя.

Інформацiя на дискових носiях зберiгається в сектоpax (як правило, по 512 байт). На магнiтних носiях сектори розташовуються вздовж концентричних кiл — дорiжок. Якщо запис ведеться на кiлькох поверхнях носiя (для дискети це два боки магнiтного диска), то сукупнiсть дорiжок зоднаковими номерами називається цилiндром. Сектори й дорiжки утворюються пiд час форматування носiя.

Форматування виконує користувач за допомогою спецiальних програм_утилiт. Жодна iнформацiя користувача не може бути записана на неформатований носiй.



Вiнчестер (HDD) — призначений для довготривалого збереження iнформацiї.

Накопичувач на жорстких магнiтних дисках — це пристрiй з незмiнним носiєм. Його конструктивна схема схожа зi схемою НГМД, але реалiзацiя iстотно iнша. НЖМД має забезпечувати в сотнi разiв бiльшi ємнiсть та швидкiсть обмiну даними. Тому iнформацiя записується не на одну, а на кiлька пластин, iдеально плоских i з вiдполiрованим феромагнiтним шаром. При цьому запис проводиться на обидвi поверхнi кожної пластини.

Отже, працює не одна, а група магнiтних головок, складених в єдиний блок. Пакет дискiв обертається безперервно i з великою частотою (до 7500, а в окремих моделях до 10 000 об/с). Кожна головка «плаває» над поверхнею диска на вiдстанi 0,5–0,13 мкм. Проникнення в такий механiзм найдрiбнiших пилинок вивело б його з ладу; тому електромеханiчну частину накопичувача закрито герметичним корпусом.

Характеристики:


  • iнтерфейс (IDE, SATA II, PATA);

  • об’єм (10Гб ... 1Тб);

  • об’єм кешу (пришвидшена пам’ять 8...32 Мб);

  • швидкiсть читання/запису.

Накопичувачi на оптичних дисках призначенi для довготривалого збереження iнформацiї (2–4 роки).

Цифрова iнформацiя вiдображається на пластиковому диску зпокриттям у виглядi западин (невiдбивних плям) та острiвцiв, що вiдбивають свiтло. На вiдмiну вiд вiнчестера, дорiжки якого мають вигляд концентричних кiл, компакт диск має одну безперервну дорiжку у формi спiралi.

Опти́чний диск - носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису - понад 108 біт/см.
Компа́кт-ди́ск (англ. compact disc) (CD) - переносний оптичний диск для збереження інформації (даних) у цифровому вигляді, тобто формату зберігання даних. Цей формат було спочатку розроблено для записування та відтворення лише звукозаписів, але пізніше, його було пристосовано для зберігання даних: (CD-ROM).

Зчитування iнформацiї зкомпакт_диска вiдбувається за допомогою лазерного променя. Потрапляючи на острiвець, що вiдбиває свiтло, вiн вiдхиляється на фотодетектор, який iнтерпретує це як двiйкову одиницю. Промiнь лазера, що потрапляє в западину, розсiюється i поглинається — фотодетектор фiксує двiйковий нуль.

Як вiдбиваюча — використовується алюмiнiєва поверхня.



Характеристики:

  • об’єм (700Мб — СD, 4,7–8,6Гб — DVD, 25–50Гб — BluRay);

  • швидкiсть читання/запису.

Флеш_пам’ять — пам’ять, що використовується в цифровiй технiцi та для перенесення iнформацiї з ПК на ПК.


  1. Підведення підсумків _15 хв_

Отже:

1.  Архiтектурою ПК називають його опис на деякому загальному рiвнi, що включає опис системи команд, системи адресацiї, органiзацiї пам’ятi i т. д. Архiтектура визначає принципи дiї, iнформацiйнi зв’язки i взаємодiю головних пристроїв ПК: процесора, внутрiшньої, зовнiшньої пам’ятi та периферiйних пристроїв. Унiфiкацiя архiтектури ПК забезпечує їх сумiснiсть з точки зору користувача.


2.  До апаратної складової (hardware) належать:

1) комп’ютер (системний блок):

корпус;


процесор;

материнська плата;

внутрiшня пам’ять;

зовнiшня пам’ять;

блок електричного живлення;

вiдеокарти;

звуковi карти;

порти;


2) пристрої введення iнформацiї;

3) пристрої виведення iнформацiї;

4) комунiкацiйне обладнання.

Запитання та завдання для узагальнення вивченого матеріалу:

1. Що називають архітектурою ПК?

2. Для чого використовується системна плата?

3. Чим відрізняється ОЗУ від ПЗУ?



  1. Для чого використовується BIOS?

Домашнє завдання: конспект, (2) розд. 2 § 1-5, (1)стор. 5-24


Скачати 129.52 Kb.

  • Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН
  • Системна (материнська) плата
  • Пристрої введення iнформацiї Клавiатура
  • Мiкрофон
  • Характеристики: тип; внутрiшнiй, зовнiшнiй; швидкiсть передачi даних. Сенсорнi екрани
  • Web_камери
  • Принтер
  • Плотер
  • Мультимедiйнi проектори
  • Запитання та завдання для узагальнення вивченого матеріалу