Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інформаційні технології та комп`ютерна інженерія

Скачати 179.36 Kb.

Інформаційні технології та комп`ютерна інженерія




Скачати 179.36 Kb.
Дата конвертації24.05.2017
Розмір179.36 Kb.

ISSN 1999-941, “ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА КОМП`ЮТЕРНА ІНЖЕНЕРІЯ”, 2016, №Х

__________________________________________________________________



УДК 004.

Те́хніка (від грец. techne - мистецтво, майстерність) - сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовані знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.

93’1
Мартинюк Т.Б., Кожем’яко А.В., Крупельницький Л. В.,

Перебейніс О.М., Безкревний О.С.

ВНТУ, м. Вінниця



РЕАЛІЗАЦІЙНІ МОДЕЛІ МАТРИЧНОГО ОБЧИСЛЮВАЧА ДЛЯ КЛАСИФІКАТОРА БІОМЕДИЧНИХ ДАНИХ
Анотація. Розглянуто особливості структури класифікатора об’єктів класичного типу, показано актуальність модернізації блока класифікації в його складі. Наведено структурну схему багатофункціонального обчислювача у вигляді матричної однорідної структури для оброблення матриці елементів дискримінантних функцій за методом різницевих зрізів.

Актуа́льність (від лат. actualis - справжній, теперішній, сучасний, важливий у даний момент, злободенний, назрілий) - абстрактний іменник до прикметника «актуальний». Актуальність - важливість, значимість чого-небудь на сьогодні, сучасність, злободенність.

Модерні суспільства Модерніза́ція - перехід від традиційного аграрного суспільства до світського, міського й індустріального. Переважною більшістю теоретиків розглядається як соціальний та цивілізаційний процес спрямованої трансформації суспільств, який розгортався протягом XVI-ХХ ст.

Структу́рна схе́ма - схема, яка визначає основні функціональні частини виробу, їх взаємозв'язки та призначення. Під функціональною частиною розуміють складову частину схеми: елемент, пристрій, функціональну групу, функціональну ланку.

Показано два варіанти побудови рядка комірок однорідної структури з паралельним і послідовним записом даних. Проаналізовано результати «розміщення» у програмованій логічній ІС наведених двох варіантів побудови однорідної структури.

Ключові слова: класифікатор об’єктів, алгоритм класифікації, різницевий зріз, дискримінантна функція, багатофункціональний матричний обчислювач.

Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям узб. математика аль-Хорезмі) - набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час.



Abstract. Features of structure of classical type objects were considered, the relevance of upgrading the classification unit in its structure was considered. Block diagram of a multifunctional calculator as a homogeneous matrix structure for processing matrix elements discriminant functions method slices difference was shown. Two variants of the row of cells homogeneous structure with parallel and serial data recording were shown. Results of "accommodation" in the programmable logic IC of two variants of edification homogeneous structure were analyzed.

Keywords: Classification of objects, classification algorithm, cut difference, discriminant function, multi-functional matrix calculator.

Аннотация. Рассмотрены особенности структуры классификатора объектов классического типа, показана актуальность модернизации блока классификации в его составе. Приведена структурная схема многофункционального вычислителя в виде матричной однородной структуры для обработки матрицы элементов дискриминантных функций по методу разностных срезов. Показано два варианта построения строки ячеек однородной структуры с параллельным и последовательным записи данных. Проанализированы результаты «размещения» в программируемой логической ИС приведенных двух вариантов построения однородной структуры.

Ключевые слова: классификатор объектов, алгоритм классификации, разностный срез, дискриминантная функция, многофункциональный матричный вычислитель.

Вступ

Одним з базових функціональних компонентів багатьох інтелектуальних систем є класифікатор образів-об’єктів розпізнавання [1,2]. Це стосується, в першу чергу, систем технічного та медичного діагностування, систем керування мобільними роботами, систем захисту інформації тощо [3].

Інтелектуал - людина розумової праці[Джерело?]. «Інтелектуалом» також називають[Хто?] освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом[Джерело?].

Компонент (англ. component, нім. Komponente f) - різновид, складова частина чогось.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

Зáхист інформáції (англ. Data protection) - сукупність методів і засобів, що забезпечують цілісність, конфіденційність і доступність інформації за умов впливу на неї загроз природного або штучного характеру, реалізація яких може призвести до завдання шкоди власникам і користувачам інформації.



Актуальність

Процедура класифікації у загальному вигляді реалізується інтелектуальним інформаційним каналом або системою розпізнавання (класифікатором). На вхід класифікатора подається інформація про ознаки запропонованих об'єктів, а на виході відображається інформація про класи (узагальнені образи), до яких відносяться об'єкти, що розпізнаються [1-4]. Одним з важливих підходів для розвязання задачі класифікації у медичній діагностиці є використання дискримінантних функцій (ДФ), за максимумом однієї з яких визначається найбільш вірогідний діагноз захворювання [5-7].

Діагно́стика (з грец. diagnosis = dia+gnosis = «роз+пізнання») (англ. diagnostics; нім. Diagnostik; фр. le diagnostic) - галузь знань, що вивчає теорію і методи організації процесів постановки діагнозу, а також принципи побудови засобів діагностування.

Класифіка́ція (фр. , англ. classification походить від лат. classis - клас і facio - роблю) - система розподілення об'єктів (процесів, явищ) за класами (групами тощо) відповідно до визначених ознак. Інколи вживають термін категоризація у значенні «розподілення об'єктів на категорії».


Мета

Метою даної роботи є аналіз результатів моделювання на ПЛІС структури матричного обчислювача для класифікатора біомедичних даних, що використовує альтернативний підхід до оброблення елементів ДФ.


Особливості структури класифікатора

Відомий процесор для розпізнавання образів (рис.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Альтернати́ва (фр. alternative, рос. альтернатива, англ. alternative, нім. Alternative) -

Тео́рія розпізнава́ння о́бразів - розділ кібернетики, що розвиває теоретичні основи й методи класифікації і ідентифікації предметів, явищ, процесів, сигналів, ситуацій і т. п. об'єктів, які характеризуються кінцевим набором деяких властивостей і ознак.

1) класичного типу [8], який в подальшому розглядається як класифікатор, містить вхідний блок, блок впорядкування навчальних сигналів, блок зважування, блок класифікації, блок формування цілочисельних ваг. Блок класифікації у цьому випадку відіграє основну роль, оскільки результатом його функціонування є вектор класифікації.

Класифікатор (рис.1) працює в двох режимах: режимі навчання (адаптації) та робочому режимі [8]. В режимі навчання (адаптації) через вхідний блок послідовно подаються значення компонент навчальних векторів Xk, які помножуються на вагові коефіцієнти wij у блоці зважування.

Зва́жування (рос. взвешивание, англ. weighing, нім. Wiegen n) - процес визначення за допомогою пристроїв зважування маси речовини, наприклад, видобутих гірських порід (корисної копалини), проби перед і в процесі її дослідження тощо.

Коефіціє́нт - характеристика процесу, явища, речовини або поля, яка має відносно сталий характер.

На першому кроці вагові коефіцієнти wij мають початкові значення, а в процесі навчання послідовно налаштовуються за допомогою блока формування цілочисельних ваг. У блоці класифікації обробляються зважені навчальні сигнали wijxi, які подаються на його входи у вигляді матриці розміром m×n, де m - кількість класів образів, n - розмірність вхідних векторів.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

В цьому режимі задіяні зв’язки між вхідним блоком, блоком зважування, блоком класифікації, блоком впорядкування навчальних сигналів та блоком формування цілочисельних ваг, але не використовуються виходи вектора P класифікації у блоці класифікації.

В робочому режимі на інформаційні входи подається досліджуваний n-вимірний об'єкт (образ) Z, у блоці зважування виконується множення кожного елемента вектора Z на відповідні йому цілочисельні значення ваг, які у вигляді матриці ваг W розміром m×n були сформовані у режимі навчання і зберігаються у блоці зважування.

Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.

Блок зважування видає зважений вхідний вектор у вигляді матриці А0 розміром m×n на входи блока класифікації, який формує m-вимірний сигнал P належності вхідного об'єкта Z до певного класу з m визначених класів. Сигналом закінчення процесу класифікації є наявність одиничного сигналу «Кінець». У цьому режимі задіяно зв’язки між вхідним блоком, блоком зважування і блоком класифікації, а результат зчитується з виходів вектора Р блока класифікації [8].

На рис.2 зображено структурну схему блока класифікації [8,9], який має у своєму складі багатофункціональний обчислювач, який виконує функції запису даних, одночасного вилучення мінімального елемента у стовпцях та транспозиції нулів у рядках згідно з обробленням матриці елементів ДФ за різницевими зрізами (РЗ) [10,11]. Отже, саме обчислювач реалізує новий підхід до оброблення ДФ з визначенням максимальної серед них і його структурна організація представляє інтерес при реалізації на новітній елементній базі – ПЛІС [12].

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.



Рисунок 1 - Структурна схема класифікатора



Рисунок 2 - Структурна схема блока класифікації
Багатофункціональний обчислювач

У цьому блоці реалізується відомий спосіб класифікації за ДФ [5,6]. Вирішальне правило в цьому випадку має вигляд [2,7]:



(1)

(2)
де wij- відповідний елемент матриці ваг W; zj - j-й компонент вхідного вектора Z; Cll-й клас; gl(Z) – l-та ДФ, .

Початковими даними для алгоритму класифікації за ДФ є: вхідний образ Z у вигляді n – вимірного вектора Z=(z1,…,zn); матриця ваг W=|wij|, i= , j= ; матриця елементів дискримінантних функцій A0 розміром m×n вигляду [10, 11]:


(3)

причому

. (4)

Алгоритм класифікації образів за різницевими зрізами (РЗ) має такий вигляд [10].



Крок 1. У кожному стовпці матриці Аt-1, починаючи з матриці А0, виконують визначення мінімального елемента вигляду

(5)

де N – кількість циклів оброблення.



Крок 2. Виконують паралельне віднімання j-го мінелемента від кожного i-го елемента відповідного j-стовпця матриці Аt-1, де t= і формують невпорядковану матрицю вигляду, причому

.

Відніма́ння - двомісна математична операція, обернена додаванню.

(6)

Далі перевіряють дві умови: умову наявності m нульових рядків, тобто


(7)

і умову появи поточного k-го нульового рядка



. (8)

При виконанні умови (7) процес оброблення закінчують. Перехід до кроку 4.

Виконання умови (8) свідчить про те, що у деякому циклі t у двовимірній матриці t з'являється деякий k-й рядок з усіма нульовими елементами. Цей рядок вказує на k-й масив чисел A0k (3) (k= ), який є мінімальним за сумою своїх елементів серед початкових масивів A01,… A0m .

Нульовий k-й рядок в подальшому обробленні участі не приймає і значення його елементів не беруть до уваги при визначенні мінелементів кожного стовпця поточної матриці t.



Крок 3. Після перевірки виконання умов (7), (8) для всіх рядків поточної матриці t паралельно виконують транспозицію елементів з просуванням праворуч усіх нульових елементів вигляду
At=Tr(t), (9)
тобто формують впорядковану матрицю Аt, для якої повторюють цикли оброблення, які складаються з вищезазначеної послідовності дій, починаючи з визначення мінелемента (5) у кожному стовпці поточної матриці Аt (крок 1).

Просування (англ. promotion) - один з чотирьох елементів маркетинг-міксу, який забезпечує передачу споживачу певної інформації про товар, його переваги, сподіваючись на зворотній відгук у вигляді відвідання торгової точки, звернення до консультанта-продавця чи врешті-решт акту купівлі.



Крок 4. Завершення процесу. Величина N дорівнює кількості циклів оброблення, виконаних в процесі пошуку максимального масиву чисел серед масивів A01,… A0m

Отже, в обчислювачі необхідно реалізувати за наведеним алгоритмом такі функції, як [11]:

а) запис елементів матриці A0;

б) паралельне визначення мінімального елемента вигляду (5) в кожному стовпці матриці Аt-1;

в) паралельне вилучення мінімального елемента вигляду (6) в кожному стовпці матриці

Аt-1;

г) паралельну транспозицію нульових елементів праворуч вигляду (9) у кожному рядку матриці Аt-1 .

На рис.3 зображено структурну схему обчислювача, який містить mхn комірок у вигляді матриці, блок формування ознак і має n вузлів керування, вхід тактових імпульсів, вхід скидання, вузли керування, вихід загальної ознаки нуля, виходи ознак нуля по рядках та стовпцях матриці [13].

На рис.4 наведено функціональну схему трьох комірок (першої, другої та n-ї) і-го рядка обчислювача у вигляді однорідної структури з паралельним записом даних [13].

Функціона́льна схе́ма - схема, що роз'яснює певні процеси, що відбуваються у певних функціональних частинах виробу (устаткування) чи у виробі (устаткуванні) в цілому.

Кожна комірка 1i1,…,1in і-го рядка однорідної структури (рис.4) містить лічильник, два мультиплексори, елемент HI, елемент І, блок налаштування. Блок налаштування кожної комірки 1ij, крім першої і останньої, складається з елемента І, НІ, АБО та елемента РІВНОЗНАЧНОСТІ. Перша комірка 1i1 у кожному і-му рядку однорідної структури містить лічильник, мультиплексор, елементи НІ, І, а блок налаштування містить два елементи І та елемент РІВНОЗНАЧНОСТІ. Крім того, остання комірка 1in у кожному і-му рядку однорідної структури містить лічильник, мультиплексор, елемент І, а блок налаштування містить елемент І та елемент РІВНОЗНАЧНОСТІ [13].

Функція паралельного запису реалізується в лічильниках всіх комірок обчислювача для вхідних даних у вигляді зважених вхідних сигналів як елементів матриці. Виконання функції одночасного вилучення мінімального елемент у стовпцях обчислювача задіює входи зворотної лічби у лічильниках всіх комірок, а при виконанні функції транспозиції в кожному рядку нульові елементи просуваються праворуч з одночасним обміном даними у сусідніх елементів [11,13].

Рисунок 3 - Структурна схема обчислювача




Рисунок4 - Функціональна схема рядка комірок однорідної структури з паралельним записом даних
Ішим варіантом є однорідна структура з послідовним записом даних (рис. 5) .

Комірка 1ij і-го рядка такої однорідної структури (рис. 5) , крім першої і останньої, містить лічильник, мультиплексор, елемент HI, елемент І, блок налаштування. Блок налаштування кожної комірки 1ij, крім першої і останньої, складається з елементів І, АБО, НІ. Остання комірка 1in у кожному і-му рядку однорідної структури містить лічильник, мультиплексор, елемент І, а блок налаштування містить елемент І та елемент РІВНОЗНАЧНОСТІ. Перша комірка 1i1 у кожному і-му рядку однорідної структури містить лічильник, елементи НІ, І, комутатор, а блок налаштування містить елемент І.

Аналіз наведених схем (рис. 4, 5) свідчить про те, що у другому варіанті (рис. 5) апаратна складність комірок зменшується у порівнянні з першим варіантом (рис. 4), але час запису матриці у таку однорідну структуру має залежність О(n)

Рисунок 5 - Функціональна схема рядка комірок однорідної структури з послідовним записом даних


Реалізація варіантів однорідної структури на ПЛІС
Програмовані логічні інтегральні схеми (ПЛІС) є інтегральними схемами високого рівня інтеграції для розробки на їх базі спеціалізованих пристроїв [12].

Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.

На базі ПЛІС можуть бути виготовлені логічні блоки і системи, перетворювачі кодів, периферійні контролери, мікропрограмні пристрої керування, невеликі процесори [14]. ПЛІС стають останнім часом усе більш розповсюдженою й звичною елементною базою для цифрових пристроїв. Завдяки різкому збільшенню щільності розміщення елементів на кристалі багато провідних виробників або почали серійне виробництво, або анонсували ПЛІС із еквівалентною ємністю більше 1 мільйона логічних вентилів [15].

Виробни́цтво - процес створення матеріальних і суспільних благ, необхідних для існування і розвитку. Створюючи певні блага люди вступають у зв'язки і взаємодію – виробничі відносини. Тому виробництво є завжди суспільним.

Ано́нс (фр. annonce - об'ява) - попереднє коротке повідомлення, узагальнення про проведення окремої широкомасштабної акції (наприклад, попередня реклама торгового ярмарку, виставки, видовищних акцій, концерту, спектаклів, зборів тощо), яка має відбутися найближчим часом, зі стислим викладом змісту.

Перетво́рювач - пристрій, елемент електричних, гідравлічних, пневматичних та інших схем, який перетворює один вид енергії на інший або сприяє цьому.

Логічний вентиль - базовий елемент цифрової схеми, що виконує (обчислює) елементарну логічну операцію, перетворюючи таким чином вхідні логічні сигнали у вихідний логічний сигнал. Логіка роботи вентиля заснована на бітових операціях зі вхідними цифровими сигналами як операндами.

Цифровий пристрій (англ. digital device) - технічний пристрій або пристосування, призначене для отримання та обробки інформації в цифровій формі, використовуючи цифрові технології.

Серійне виробництво - тип організації виробництва, що характеризується одночасним виготовленням на підприємстві широкої номенклатури однорідної продукції, випуск якої повторюється протягом тривалого часу, і широкою спеціалізацією робочих місць.

Основними перевагами ПЛІС при застосуванні в засобах обробки сигналів є [12, 14-16] :



  • висока швидкодія;

    Швидкодія (рос. быстродействие, англ. speed of response, нім. Schnelligkeit f, Reaktionsfähigkeit f, Ansprechgeschwindigkeit f) - швидкість реакції системи на зовнішні дії або кількість операцій, які здійснює система за одиницю часу.

    Обробка сигналів - галузь схемотехніки, електротехніки і прикладної математики, яка досліджує теорію перетворення як цифрових, так і аналогових сигналів, що є змінними в часі або просторі фізичними величинами.



  • можливість реалізації складних паралельних алгоритмів;

  • наявність засобів автоматизованного проектування (САПР), що дозволяють провести повне моделювання системи;

  • можливість програмування або зміни конфігурації безпосередньо в системі;

  • сумісність алгоритмів на рівні мов опису апаратури (VHDL, AHDL, Verilog та ін.);

  • архітектурні особливості ПЛІС, що пристосовані для реалізації таких розповсюджених операцій, як множення, згортка тощо.

У статті розглядається проектування цифрових пристроїв на базі ПЛІС сімейства МАХ 2 фірми Altera.

Апаратура (рос. аппаратура, англ. apparatus, нім. Apparatur) - сукупність функціонально різноманітних вимірювальних приладів і допоміжних пристроїв та пристосувань, спеціально підібраних для виконання певної технічної задачі.

Логічний елемент - пристрій, призначений для обробки інформації в цифровій формі (послідовності сигналів високого - «1» і низького - «0» рівнів у двійковій логіці, послідовність «0», «1» та «2» в трійковій логіці, послідовності «0», «1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8» та «9» в десятковій логіці).

Її логічної місткості цілком достатньо для реалізації як комбінаційних пристроїв, так і пристроїв з пам'яттю [14, 16]. Для того щоб порівняти за складністю апаратної реалізації розроблені комірки з парелельним та послідовним записом даних (рис. 4, 5) необхідно спочатку змоделювати їх.

Загальний вигляд однорідної структури з паралельним записом даних, змодельовану в середовищі Quartus, зображено на рис.6. У даному прикладі зображено три комірки, оскільки вигляд середньої буде однаковим і просто копіюється в залежності від того, яка розмірність однорідної структури потрібна.



Рисунок 6 - Однорідна структура з паралельним записом даних


Загальний вигляд змодельованої однорідної структури з послідовним записом даних зображено на рис.7.

Рисунок 7 - Однорідна структура з послідовним записом даних



Порівняння отриманих результатів

При моделюванні та компілюванні схем однорідних структур з двома різними варіантами запису у середовищі Quartus було отримано файли-рапорти, які дозволяють порівняти між собою ці два варіанти

На рис.

Моделювання (англ. scientific modelling, simulation, нім. Modellieren n, Modellierung f, Simulation f) - це метод дослідження явищ і процесів, що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).

8 наведено результати рапорту компіляції схеми рядка комірок однорідної структури з паралельним записом даних (рис. 4).

Компілятор (англ. Compiler від англ. to compile - збирати в ціле) - комп'ютерна програма (або набір к. програм), що перетворює (компілює) вихідний код, написаний певною мовою програмування (мова джерела, англ. source language)

Схему реалізовано на ПЛІС MAX 2 серії EPM2210F256A5, кількість задіяних логічних елементів менше 1% від усіх можливих в цій ПЛІС, кількість задіяних виведень дорівнює 7%, що також є хорошим показником.

Рисунок 8 - Рапорт моделювання у ПЛІС однорідної структури з паралельним записом даних

Результати рапорту компіляції схеми рядка комірок однорідної структури з послідовним записом даних (рис. 5) наведено на рис.9. Схему реалізовано на тій самій ПЛІС MAX 2 серії EPM2210F256A5, кількість задіяних логічних елементів менше 1% від усіх можливих в цій ПЛІС, кількість задіяних виведень дорівнює 5%.

Аналіз наведених результатів моделювання свідчить про те, що показники не дуже відрізняються. Але при детальному порівнянні видно, що другий варіант (рис. 9) має меншу кількість задіяних логічних елементів. Особливо важливим є показник кількості задіяних виведень. У варіанті з паралельним записом даних при розмірності матриці m×n кількість задіяних виведень буде змінюватись за законом О (m×n). При послідовному записі даних при тій самій розмірності матриці кількість задіяних виведень буде змінюватись за законом О (m).



Рисунок 9 - Рапорт моделювання у ПЛІС однорідної структури з послідовним записом даних


Висновки

У роботі показано реалізацію алгоритму класифікації за методом різницевих зрізів (РЗ) на базі багатофункціонального матричного обчислювача у вигляді однорідної структури.

Розроблено два варіанти побудови рядка комірок однорідної структури обчислювача відповідно з паралельним та послідовним записом по рядках матриці елементів дискримінантних функцій, за максимумом яких визначається клас, до якого належить вхідний образ.

При порівнянні двох варіантів запису даних доведено, що кращим є варіант з послідовним записом, оскільки він забезпечує виграш у компактності розміщення логічних елементів та можливість моделювання більшої кількості комірок однорідної структури у вигляді матриці.

Компа́ктний про́стір - це такий топологічний простір, що для будь-якого його відкритого покриття знайдеться скінчене підпокриття.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.



Список літератури

  1. Распознавание изображений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sumschool.sumdu.edu.ua.

  2. Местецкий Л.М. Математические методы распознавания образов: Курс лекций/ Л.М.Местецкий.-М.: МГУ, 2002.- 85 с. – ISBN 978-5-9221-0841-6

  3. Аналитический обзор методов распознавания образов и принятия решений [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lc.boom.ru/aidos93/3.html.

  4. Рангайян Р.М. Анализ биомедицинских сигналов. Практический подход / Р.М.Рангайян; пер. с англ. А.П.Немирко. – М.: ФИЗМАТЛИТ, 2007. – 400с. – ISBN 978-5-9221-0730-3

  5. Юнкеров В.И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В.И. Юнкеров, С.Г. Григорьев. – СПб: ВМедА, 2002. -266 с. – ISBN 5-94277-011-5.

  6. Бернюков А.К. Распознавание биоэлектрических сигналов/ А.К. Бернюков, Л.Т. Сушкова// Зарубежная радиоэлектроника. – 1996. - №12.– С. 47-51.

  7. Дискриминантный анализ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// statsoft.ru/home/textbook/modules/stdiscan.html.

  8. Патент на корисну модель 94439 України МПК (2014.01) G06K 9/00. Пристрій для розпізнавання образів/ Т.Б. Мартинюк, А.В. Кожем’яко, В.В. Ворожбит, О.М. Перебейніс - № U201406401; заявл. 10.06.2014; опубл. 10.11.2014, Бюл.№21.

  9. Мартинюк Т.Б. Схемотехнічні рішення базових блоків для класифікатора образів / Т.Б. Мартинюк, Г.Д. Дорощенков, О.М. Гуцол // Вісник Вінницького політехнічного інституту. - 2012. – №3. - С.132-141.

    Кор́исна мод́ель - нове технічне рішення, що не випливає із існуючого рівня техніки і є промислово придатним; результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

    Вíнницький націона́льний технічний університе́т - вищий навчальний заклад четвертого рівня акредитації.

    – ISSN 1997-9266.

  10. Мартинюк Т.Б. Паралельний метод класифікації біоелектричних сигналів за принципом різницевих зрізів/ Т.Б.

    Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.

    Мартинюк, С.В. Павлов, Ж.О. Бітюкова, Н.В. Белік // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – 2004. - №2(8). – С.110-112. – ISSN 1681-7893.

  11. Мартинюк Т.Б. Особливості паралельно-позрізового оброблення елементів матриць для класифікації об’єктів / Т.Б. Мартинюк, А.В.Кожем’яко, А.В.Мельник // Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології. – 2013. - №2(26). – С.28-33. – ISSN 1681-7893.

  12. Грушвицкий Р.И. Проектирование систем на микросхемах программируемой логики / Р.И. Грушвицкий, А.Х.Мурсаев, Е.П.Угрюмов. – СПб.:БХВ – Петербург, 2002. – 608с. – ISВN 5 - 94157-002-3.

  13. Патент на корисну модель 93965 України МПК (2014.01) G06K 7/00. Комірка однорідної структури/ Т.Б. Мартинюк, А.О. Кирияченко, В.В. Ворожбит, О.М. Перебейніс - № U201404497; заявл. 28.04.2014; опубл. 27.10.2014, Бюл.№20.

  14. Стешенко В.Б. ПЛИС Фирмы «ALTERA»: элементная база, система проектирования и языки описания аппаратуры / В.Б.Стешенко. – М.: Изательский дом «Додэка –XXI» , 2002. -567с. – ISВN 5 - 94120-033-1.

  15. Анализ современных САПР для ПЛИС. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://ki.lutsk-ntu.com.ua/node/112/section/22

  16. Комолов Д.А. Системы автоматизированного проектирования фирмы Altera/ А.А.Зобенко, А.С.Филиппов. – М.: ИП РадиоСофт, 2002. – 352с. – ISВN 5 - 93037-082-2.

Відомості про авторів

Мартинюк Тетяна Борисівна – доктор технічних наук, професор кафедри ЛОТ, службовий телефон 24-50, E-mail: martyniuk.t.

До́ктор нау́к - вищий науковий ступінь, який присуджують на підставі публічного захисту докторської дисертації.

b@gmail.com

Martyniuk Tetiana Borysivna. - Doc. of Tech. Scien., professor of LOT Dept, tel 24-50, E-mail: martyniuk.t.b@gmail.com

Мартынюк Татьяна Борисовна - доктор технических наук, профессор кафедры ЛОТ, служебный телефон 24-50, E-mail: martyniuk.t.b@gmail.com

Кожем`яко Андрій Вікторович – кандидат технічних наук, доцент кафедри ЛОТ, службовий телефон 21-25, E-mail: kvantron@gmail.

Кандида́т нау́к - науковий ступінь в Україні до 31 грудня 2019 року. Прирівнюється до ступеню доктора філософії. Найвищим науковим ступенем в Україні є доктор наук.

com

Kozhem`yako Andrii Victorovych – Ph. Doc., assistant professor of LOT Dept, tel 21-25, E-mail: kvantron@gmail.com

Кожем`яко Андрей Викторович - кандидат технических наук, доцент кафедры ЛОТ, служебный телефон 21-25, E-mail: kvantron@gmail.com

Крупельницький Леонід Віталійович – кандидат технічних наук, доцент кафедри ОТ, службовий телефон 50-51-58, E-mail: krupost@gmail.

Технічні науки - науки, що вивчають закономірності розвитку техніки і визначають способи найкращого її використання.

com

Krupelnitskyi Leonid Vitaliyovych – Ph. Doc., assistant professor of Computer Technology Dept, tel. 50-51-58, E-mail: krupost@gmail.com

Крупельницкий Леонид Витальевич - кандидат технических наук, доцент кафедры ВТ, служебный телефон 50-51-58, E-mail: krupost@gmail.com

Перебейніс Олександр Миколайович – здобувач кафедри ЛОТ, E-mail: sanok_perebeynis@mail.ru

Perebeynis Olexandr Mykolayovych – degree-seeking student of LOT, E-mail: sanok_perebeynis@mail.ru

Перебейнос Александр Николаевич - соискатель кафедры ЛОТ, E-mail: sanok_perebeynis@mail.ru

Безкревний Олександр Сергійович – студент магістратури кафедри ЛОТ, E-mail: alexvntu@gmail.com



Bezkrevnyy Olexander Serhiyovych. – muster student of LOT Dept, E-mail: alexvntu@gmail.com

Бескревний Александр Сергеевич - студент магистратуры кафедры ЛОТ, E-mail: alexvntu@gmail.com


Скачати 179.36 Kb.

  • Мартинюк Т.Б., Кожем’яко А.В., Крупельницький Л. В., Перебейніс О.М., Безкревний О.С.
  • Ключові слова
  • Keywords
  • Ключевые слова
  • Особливості структури класифікатора
  • Багатофункціональний обчислювач
  • Крок 1.
  • Крок 2.
  • Реалізація варіантів однорідної структури на ПЛІС Програмовані логічні інтегральні схеми
  • Порівняння отриманих результатів
  • Вінницького політехнічного інституту
  • Відомості про авторів