1.1. Інформаційні технології. Основні поняття та визначення
1.1. Інформаційні технології. Основні поняття та визначення Поняття інформації
Інформація (lat. Informatio) – знання, відомості, обізнаність. Це відомості про навколишній світ, його процеси та явища, які сприймаються людиною чи спеціальним пристроєм в різні способи за допомогою умовних сигналів, технічних засобів тощо.
| Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів. |
| Світ - назва планети Земля з людської точки зору, як місце заселене людськими істотами. Термін часто вживається для означення суми людського досвіду та історії, людського стану взагалі. На земній кулі проживає понад 7 мільярдів людей. |
Інформація – це поняття, що пов'язано з об'єктивною властивістю матеріальних об'єктів і явищ (процесів) породжувати різноманіття станів, які за допомогою взаємодії (фундаментальні взаємодії) передаються до інших об'єктів та відображаються в їх структурі. (В.М. Глушков, М.М. Амосов «Енциклопедія кібернетики», Київ. 1975 р..)
Поняття інформації є багатозначним, тому розглядають різних тлумачення: -
В «кібернетичному» розумінні поняття інформації широко використовується в системі керуючого сигналу, який передається по лініях зв’язку.
-
У «філософському» розумінні інформація тісно пов’язана з такими поняттями як взаємодія, відображення.
-
В «ймовірному» розумінні під інформацією розуміють відомості про об'єкти та явища навколишнього середовища, їх параметри, властивості і стан, які зменшують наявну ступінь невизначеності та неповноти знань.
-
В «звичайному» розумінні, слово інформація застосовується як синонім інтуїтивно зрозумілих слів: відомості, значення, повідомлення, обізнаність.
-
Для людини це відомості, знання, повідомлення, які людина сприймає з навколишнього світу за допомогою органів чуття (зору, слуху, смаку, нюху, дотику).Сенсорна система, або Органи чуття - спеціалізовані органи, через які нервова система отримує подразнення із зовнішнього і внутрішнього середовищ і сприймає ці подразнення у вигляді відчуттів. Показники органів чуття є джерелом наших уявлень про оточуючий світ.
-
Стосовно комп’ютерної обробки під інформацією розуміють певну послідовність символів (цифр, букв, звуків), що мають зміст і надані до/з комп’ютера у зрозумілому вигляді.
В природі інформація існує в різних формах:
Людська мова.
Тексти, числа.
Світлові чи звукові сигнали.
Електричні чи нервові імпульси.
|
Жести, міміка.
Запахи чи смакові відчуття.
Генетична спадковість
Інші форми.
| Класифікація за формою представлення -
Неперервна інформація. Величина, яка характеризує неперервний у часі процес.
-
Дискретна інформація. Послідовність символів, яка характеризує перервну змінну величину.
Властивості інформації -
Об'єктивність. Не залежить від обставин чи чиєїсь думки.
-
Достовірність. Відбиває справжній стан справ.
-
Повнота. Має достатньо відомостей для розуміння і прийняття рішення.
-
Актуальність. Є важливою при роботі в постійно змінних умовах.
-
Цінність (корисність, значущість). Забезпечує вирішення поставленого завдання, потрібна для того, щоб приймати правильні рішення.
-
Зрозумілість (ясність). Виражена мовою, яка є доступною для сприйняття.
Інформаційні ресурси
Інформаційні ресурси – це ідеї людства та вказівки по їх реалізації. Це – книги, статті, різноманітна документація, інструкції тощо.
Носії інформації
Це середовище або фізичне тіло для передачі, зберігання і відтворення інформації: електричні, світлові, теплові, звукові, радіо сигнали, магнітні й лазерні диски, друковані видання, фотографії тощо.Друко́вані за́соби ма́сової інформа́ції (пре́са) - періодичні і такі, що продовжуються, видання, які виходять під постійною назвою, з періодичністю один та більше номерів (випусків) протягом року на підставі свідоцтва про державну реєстрацію. Д. з. м. і. Фізи́чне ті́ло або просто тіло - предмет вивчення фізики. Тіло - це певна сутність, яку можна розглядати як єдине ціле й характеризувати певними фізичними величинами. Наприклад, у класичній механіці тіло характеризується масою, положенням у просторі, розмірами й орієнтацією, на нього діють сили, воно може мати швидкість чи прискорення.
Інформаційні процеси
Це процеси, які пов'язані з отриманням, зберіганням, обробкою та передачею інформації, в ході яких змінюється зміст інформації або форма її подання.
Для забезпечення інформаційного процесу необхідне джерело інформації, канал зв'язку і споживач інформації. Джерело передає (надсилає) інформацію, а приймач її отримує (сприймає). Інформація передається від джерела до приймача за допомогою сигналу (коду). Зміна сигналу дозволяє отримати інформацію.
Рис. 1.1. Основні об’єкти інформаційного процесу
Отже, інформаційний процес – це сукупність відомостей, які сприймають з навколишнього середовища (вхідна інформація), обробляються і/або зберігаються всередині певної системи (внутрішня інформація) та видаються до навколишнього середовища (вихідна інформація).
Інформаційна система
Інформаційна система – це взаємозв’язана сукупність засобів, методів і персоналу, що використовується для збереження, обробки та видачі інформації з метою вирішення конкретного завдання.
Основною ланкою інформаційної системи є комп’ютер або ЕОМ (Електронна Обчислювальна Машина). Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі. Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.
Дані
Складовою частиною інформації є дані, які під час інформаційного процесу перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів.
Основні операції над даними -
Збір даних. Накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішень.
-
Формалізація даних. Приведення даних, що надходять з різних джерел, до однакової форми, щоб зробити їх сумірними і підвищити рівень доступності.
-
Фільтрація даних. Відсіювання «зайвих» даних, які не є важливими для прийняття рішень. Після фільтрації достовірність і адекватність даних повинні зростати.
-
Сортування даних. Впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання та підвищення доступності інформації.
-
Архівація даних. Організація збереження даних в зручній та легкодоступній формі. Це потрібно для зниження економічних витрат на зберігання даних і підвищує загальну надійність інформаційного процесу в цілому.
-
Захист даних. Комплекс заходів, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних.
-
Транспортування даних. Прийом та передача даних між віддаленими учасниками інформаційного процесу.Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.
-
Перетворення даних. Переведення даних з однієї форми в іншу або з однієї структури в іншу.
Робота з інформацією є доволі місткою, тому її прагнуть автоматизувати.
|
