Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інформація про ознаки організму зосереджена в молекулі днк, що міститься в ядрі. Різні види ДНК (і-рнк, т-рнк, р-рнк) забезпечують перенесення інформації в клітини, транспорт амінокислот І функціонування рибосом. Днк І рнк

Скачати 298.35 Kb.

Інформація про ознаки організму зосереджена в молекулі днк, що міститься в ядрі. Різні види ДНК (і-рнк, т-рнк, р-рнк) забезпечують перенесення інформації в клітини, транспорт амінокислот І функціонування рибосом. Днк І рнк




Скачати 298.35 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації28.05.2017
Розмір298.35 Kb.
ТипІнформація
  1   2   3

Викладач Чорномаз Т.М.


ПРАКТИЧНА РОБОТА №1

РОЗВ’ЯЗАННЯ ЕЛЕМЕНТАРНИХ ВПРАВ З МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ

Теоретичні відомості

Всі живі істоти здатні зберігати спадкову інформацію і передавати її наступним поколінням.

Молекуля́рна біоло́гія - галузь біології, яка вивчає біологічні процеси на рівні біополімерів- нуклеїнових кислот і білків та їх надмолекулярних структур.

Генетична інформація про ознаки організму зосереджена в молекулі ДНК, що міститься в ядрі.

Нуклеотидна або генетична послідовність - послідовність букв, що представляють первинну структуру реального або гіпотетичного ланцюжка нуклеїнової кислоти (зазвичай ДНК), що може нести генетичну інформацію.

Різні види ДНК (і-РНК, т-РНК, р-РНК) забезпечують перенесення інформації в клітини, транспорт амінокислот і функціонування рибосом.



ДНК і РНК – це полінуклеотиди, тобто їхніми мономерами є нуклеотиди. Кожен нуклеотид складається з трьох частин: пуринової чи піримідинової азотистої основи, моносахариди (рибози або дезоксирибози) та залишку фосфатної кислоти.

Азотисті основи в нуклеїнових кислотах – це аденін, гуанін, цитозин, тимін, урацил.

Азо́тисті осно́ви - гетероциклічні органічні сполуки, похідні піримідину і пурину, що входять до складу нуклеїнових кислот. До них відносять аденін, гуанін, тимін, цитозин і урацил.

О́ртофосфа́тна кислота́, фосфа́тна кислота - неорганічна сполука, кислота складу Н3PO4, яка утворює ряд солей ортофосфатів (фосфатів). За кімнатної температури є білою кристалічною речовиною, а при нагріванні до 42,35 °C перетворюється на безбарвну в'язку рідину.

Нуклеїнові кислоти - складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

У ДНК використовуються перші чотири основи , а в РНК відсутній тимін, замість нього існує урацил.

Молекула ДНК утворює право закручену спіраль, яка складається з двох ланцюгів нуклеотидів, комплементарно сполучених один з одним водневими зв’язками. Принцип компліментарності полягає в тому, що навпроти аденілового нуклеотиду одного ланцюга завжди розміщується тимідиловий нуклеотид другого і вони пов’язані двома водневими зв’ язками , а навпроти гуанілового нуклеотиду розташовується цитидиловий , пов’язаний з трьома водневими зв’язками (А = Т, Г = Ц).

За правилами Чаргаффа :


  • Кількість аденілових нуклеотидів завжди дорівнює кількості тимідилових , а кількість гуанілових дорівнює кількості цитидилових , тобто nA = nT, nЦ = nГ;

  • Сума аденілових і гуанілових нуклеотидів дорівнює сумі тимідлових і цитидидових нуклеотидів : (nA nГ)=( nT nЦ), n – кількість нуклеотидів.

Під час розв’ язування задач необхідно враховувати, що :



  • довжина одного нуклеотиду в молекулі ДНК або РНК дорівнює близько 0,34(нм);

  • маса одного нуклеотиду становить приблизно 345 дальтон;

  • нуклеотиди умовно позначаються : А – аденіловий , Г – гуаніловий , Ц – цитидиловий, Т – тимідиловий , У – уридиловий.

Приклади розв ’язання задач

Задача 1. Одна із спіралей фрагмента Днк має склад нуклеотидів :

ГГГ – ЦАТ – ААЦ – ГЦТ.



  1. Визначте порядок чергування нуклеотидів у другій спіралі фрагмента ДНК.

  2. Яка довжина даного фрагмента молекули ДНК?

  3. Визначте процентний вміст кожного нуклеотиду в даному фрагменті.

Розв’язування

  1. ГГГ – ЦАТ – ААЦ – ГЦТ.

ЦЦЦ – ГТА – ТГТ – ЦГА

12 пар нуклеотидів – 24 нуклеотиди.



  1. L(фр. ДНК) = 12 * 0.34 нм = 4.08 нм.

  2. Встановлюємо процентний вміст кожного нуклеотиду у фрагменті ДНК.

А = Т = 5А = (5* 100%)/24 = 20,8%.

Г = Ц = 7Г = 7Ц = (7* 100%)/ 24 = 29,2%.

А = 20,8% ; Т = 20,8% ; Г = 29,2% ; Ц = 29,2%.

Відповідь . 1. ЦЦЦ – ГТА – ТГТ – ЦГА;

2.L(фр. ДНК) = 4.08 нм;

3. А = 20,8% ; Т = 20,8% ; Г = 29,2% ; Ц = 29,2%.



Задача 2. За даними біохімічного аналізу 22% загальної кіль кості нуклеотидів і –РНК припадає на аденілові, 12% - на уридилові і 26% - на гуанінові. Визначте нуклеотидний склад ДНК, з якого транскрибована дана і-РНК .

Розв’язування

  1. Частка цитидилових нуклеотидів в і-РНК становить 100% - (22% 12% 26%) = 40%.

  2. Молекула ДНК має два ланцюги, отже , на один ланцюг припадає 50%.

Визначимо склад кодую чого ДНК.

і – РНК ДНК

У– 12%; А = 12% : 2 = 6%;

А – 22%; Т = 22% : 2 = 11%;

Ц – 40%; Г = 40% : 2 = 20%;

Г – 26%; Ц = 26% : 2 = 13%.

Згідно з принципом компліментарності, другий ланцюг ДНК має :

Т = 6% , А = 11%, Ц = 20% , Г = 13% .

3.Отже, у моделі ДНК процентний вміст нуклеотидів такий :

А = 6% 11% = 17% ;

Т = 11% 6% = 17% ;

Г = 20% 13% = 33% ;

Ц = 13% 20% = 33% .



Відповідь. У молекулі ДНК : А = 17% ; Т = 17%; Г = 33%; Ц = 33%.

Задача 3. Молекулярна маса пепсину 35 500. Яка довжина первинної структури цього білка?

Первинна структура в біохімії - структура біологічної макромолекули із точним вказанням усіх атомів та хімічних зв'язків, що їх з'єднують (включаючи стереохімію). Для типової нерозгалуженої біополімерної молекули без перехресних зв'язків (наприклад, ДНК, РНК або типового внутрішньоклітинного білка), первинна структура еквівалентна послідовності її мономерних субодиниць, тобто нуклеотидна або амінокислотна послідовність.



Розв’язування

Дано :

М (пепсину) = 35 500 дальтон 1.Визначаємо кількість амінокислотних ланок.



М (а –ти) = 100 дальтон М (пепсину) 35 500

І (а – ти) = 0,35 нм n = М (а- ти) = 100 = 355.



І (первинної структури) - ? 2.Визначаємо довжину первинної структури білка.

І = n * Ia, де n – кількість амінокислот.



І (первинної структури білка) = І (а – ти) * n = 0,35 (нм) * 355 = 113,05 (нм).

Відповідь. Довжина первинної структури цого білка становить 113,05 нм.



Задачі для самостійного розв’язування

Задача1. Молекула ДНК розпалася на два ланцюги . Один має таку будову :

ТАГ – АЦТ – ГГТ – АЦА – ЦГТ – ГГТ – ГАГ .

Яку будову має другий ланцюг ?

Задача 2. Ділянка гена має таку будову :

ЦГГ – ЦГЦ – ТЦА – ААА – ТЦГ.

Яку послідовність нуклеотидів матиме і –РНК , що синтезуватиметься на цьому ланцюгу ?

Задача 3. Молекулярна маса білка 9 000 . Визначте довжину гена, який кодує цей білок, якщо молекулярна маса амінокислоти – 100.

Молекуля́рна (фо́рмульна) ма́са (молекулярна вага) - маса молекули, виражена в атомних одиницях маси. Дорівнює сумі мас усіх атомів, що входять в дану молекулу. За молекулярну масу часто беруть середню масу молекули з урахуванням ізотопного складу всіх елементів, що утворюють хімічну сполуку.



Задача 4. Альбумін сироватки крові людини має молекулярну масу 68 400.

Сирова́тка кро́ві - плазма крові, з якої видалено згортувальні білки - фібриноген. Сироватки отримують або шляхом природного згортання плазми (нативні сироватки), або осадженням фібриногену іонами кальцію.

Визначте : а) кіль кість нуклеотидів ДНК, які кодують цей білок; б) довжину гена (молекулярна маса однієї амінокислоти – 100).

Задача 5.У молекулі ДНК аденілові нуклеотиди складають 15% від загальної кількості . Визначте процентний вміст інших видів нуклеотидів.

Задача 6.Фрагмент молекули ДНК містить 440 аденілових нуклеотидів, що складає 22% від їх загальної кількості. Визначте , скільки цитидилових , гуанілових і тимідилових нуклеотидів міститься в даному фрагменті, вкажіть його розмір і молекулярну масу.

Викладач Чорномаз Т.М.


Практична робота № 2

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ГЕНЕТИКИ

Під час розв’язування задач із генетики слід добре оперувати основними генетичними термінами та поняттями, розуміти і користуватись її символами.



Генотип – сукупність усіх генів організму. У процесі розв’язання задач із генетики термін «генотип» вживають у його вузькому значенні, маючи на увазі тільки ті гени, що зумовлюють досліджувані ознаки.

Фенотип – сукупність усіх ознак і властивостей організму, які формуються внаслідок взаємодії його генотипу й зовнішнього середовища. При розв’язанні задач із генетики термін «фенотип» вживають у вузькому значенні, маючи на увазі певні конкретні ознаки організму.

Кожна ознака зумовлена певним геном. Ген може перебувати у різних формах, які дещо відрізняються за структурою й розміщені у гомологічних хромосомах . Різні форми одного і того ж гена називают ь апелями.



Апельні гени позначають однією латинською літерою: домінантний – великою(А), рецесивний – малою(а). Отже, ген зумовлює певну ознаку, а його апелі – різні прояви цієї ознаки.

Організм, гомологічні хромосоми якого містять однакові апелі того чи іншого гена , називають гомозиготою . Організм, гомологічні хромосоми якого містять різні апелі того чи іншого гена , називають гетерозиготою .

Для розв’язання задач слід користуватися такими правилами:


  • Передусім запишіть позначення апелів і проявів ознак;

  • Генотип рецесивної особини можна визначити відразу, оскільки можливий лише один його варіант (аа);

  • Особини з домінантною ознакою обов’язково матимуть один домінантний апель, а другий можна визначити , знаючи , що в кожного потомка один апель – від однієї батьківської особини , а другий – від іншої.

У деяких випадках один апель гена не повністю домінує над іншим. За такої умови спостерігається проміжне успадкування, тобто ознаки гібридів є проміжними порівняно з батьківськими формами.

Наприклад, у нічної красуні є форми з червоними квітами , а є і з білими. Гібридні форми мають рожеві квітки, тому що жоден з апелів гена не проявляється повністю.

Один з апелів умовно вважають домінантним і над його символом ставлять риску (А). Для розв’язання задач на проміжний тип успадкування слід повністю записувати генотипи усіх форм :

(А) (А) – червоні квітки, (А)а – рожеві, аа – білі.

Хромосоми, які представлені в обох статей однаковими гомологічними парами, називають аутосомами. Пару хромосом, за якою самці відрізняються від самок, називають статевими хромосомами. Стать, яка утворює один тип гамет за статевими хромосомами, називають гомогаметною , а стать , яка утворює різні типи гамет – гетерогаметною. У ссавців, людини, більшості земноводних, частини риб, комах (крім метеликів) жіноча стать є гоогаметною(хх), а чоловіча – гомогаметна.

Жіноча стать (♀) - стать організмів або частин організмів, яка виробляє яйцеклітини (макрогамети). Особина жіночої статі не може розмножуватися статевим шляхом без доступу до чоловічих гамет за винятком партеногенезу.

У схемах схрещувань вказують , в якій статевій хромосомі міститься даний апель. Наприклад, рецесивний алель гемофілії міститься в Х-хромосомі і його позначають Хh , а домінантний алель нормального зсідання крові позначають ХH . Статеві хромосоми Х та У не є гомологічними, а отже , алельних пар генів не буває.

Домінантна ознака - ознака, що виявляється у гібридів першого покоління при схрещуванні чистих ліній. Результат наявності домінантного алелю. Зазвичай «дикий тип», тобто варіант, властивий більшості особин природних популяцій - це домінантна ознака.

Коагуляція (гемокоагуляція, згортання крові) - складний поетапний процес, який являє собою утворення білка фібрину в крові, що призводить до тромбів, в результаті - кров набуває творожистої консистенції та втрачає свою текучість.

Статеві хромосоми, або гоносоми - хромосоми, набір яких відрізняє чоловічі і жіночі особини у тварин і рослин з хромосомним визначенням статі.



Складіть схеми схрещування та розв’яжіть задачі

Варіант І.

  1. У людини ген, що викликає одну із форм спадкової глухонімоти, рецесивний стосовно гена нормального слуху. Яке потомство можна чекати від шлюбу гетерозиготних батьків?

  2. Чорний безрогий бик – представник чистої лінії- схрещується з червоними рогатими коровами. Якими будуть гібриди , якщо відомо, що безрогість домінує над рогатістю, а чорний колір шерсті над червоним?

    Чо́рний ко́лір - ахроматичний колір, точніше - відсутність світлового потоку від об'єкта. Відтінки чорного кольору іменуються сірим кольором.



  3. Рецесивний ген дальтонізму зчеплений з х-хромосомою. Чоловік –дальтонік одружуються із жінкою з нормальним зором, батько якої був дальтоніком . яким буде зір у їхніх дітей.

Варіант ІІ.

1.Ген неопушеності стебла рослини томатів домінує над геном опушеності . Які фенотипи батьківських форм , якщо у потомстві виявлено розщеплення 1:1?

2. Схрещування між собою білих норок з темними дає потомство зі світлими забарвленням з чорним хрестом на спині (кохинурові норки). Схрещування між собою білих норок дає біле потомство, а схрещування між собою темних – темне. Яке потомство матимуть від схрещування кохинурових норок з білими ?

3. У людини відсутність потових залоз визначається рецесивним алелем, локалізованим в Х-хромосомі.

Потові́ за́лози (лат. glandulae sudoriferae) - прості, звичайно нерозгалужені трубчасті залози шкіри більшості ссавців (крім китоподібних, кротів, лінивцевих, деяких ластоногих і сиреноподібних), у т.ч.

Чоловік , який страждає відсутністю потових залоз, одружився зі здоровою гетерозиготною жінкою. Які в них можуть бути діти ?



Варіант ІІІ.

  1. У людини шестипалість домінує над над нормальною будовою кисті. Визначте імовірність народження нормальних дітей у сім’ї, в якій батько та мати – гетерозиготні.

  2. Сорт помідора з червоними кулястими плодами схрещено з сортом , який має жовті кулясті плоди. Потомство має червоні кулясті та червоні грушоподібні плоди. Визначте генотипи батьків.

  3. Алелі , що визначають у кішок чорну і руду масть, містяться в Х-хромосомі. Гетерозиготна кішка (Хн Ха)h має черепахове забарвлення. Яка імовірність народження особини жіночої статі чорної масті у разі схрещування черепахової самки з чорним котом?



Варіант ІV.

  1. У пшениці алель карликовості домінує над алелем нормального зросту. Які генотипи вихідних форм, якщо у потомстві 25% рослин – нормального зросту?

  2. У людини карий колір очей домінує над блакитним, а здатність краще володіти правою рукою – над здатністю володіти лівою. Кароокий лівша одружився з блакитноокою правшею. У них народилася дитина – блакитноока лівша. Визначте генотипи батьків.

  3. Припустимо, що тваринник створює велике стадо шортгорнської породи худоби, схрещуючи чалих биків з чалими коровами(чала масть – проміжне забарвлення тварин, яке утворюються при схрещуванні гомозиготних білих і червоних).

    Ко́лір оче́й - характеристика, що визначається пігментацією райдужної оболонки.

    Шортгорнська порода (англ. Shorthorn - короткорогий) - порода великої рогатої худоби м'ясного і м'ясо-молочного напрямів. Виведена в 18 столітті у Великобританії. Розводять у країнах Європи, зокрема в Україні, Північної та Південної Америки, Австралії.

    Яку частину стада становитимуть : а) червоні; б) білі; в) чалі ?


Викладач Чорномаз Т.М.


Практична робота № 3

РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ЕКОЛОГІЇ

Мета . Навчитися розв’язувати елементарні вправи та задачі з екології, давати їм екологічне пояснення, складати схеми, прогнозувати екологічні наслідки .

Теоретичні відомості

Розрізняють абіотичні, біотичні та антропогенні фактори середовища існування організмів.

Екологі́чні фа́ктори, екологічні чинники або фа́ктори середо́вища - сукупність усіх чинників середовища (температура, вологість, світло, гравітація, субстрат, живі організми тощо), що діють на живий організм або надорганізмову систему (моноцен, демоцен, плейоцен, біом, біосфера).

Всі екологічні фактори можуть впливати на організми як: подразники, зумовлюючи пристосувальні зміни функцій організму ; обмежувачі – унеможливлюють існування за даних умов; сигнали про зміни інших факторів середовища.

Сприятливу силу впливу фактора , тобто таку, що забезпечує найкращі (оптимальні) умови життєдіяльності особин , називають зоною оптимуму екологічного фактора. Будь-які відхилення від оптимуму негативно позначаються на розвитку організму. Чим більші ці відхилення, тим сильніше пригнічується їхня життєдіяльність. Мінімальні і максимальні значення фактора є критичними – за їхніми межами життя вже неможливе.

Зона оптимуму і критичні межі витривалості живих істот стосовно якогось екологічного фактора можуть змінюватись залежно від того, з якою силою і в якому поєднанні діють одночасно інші фактори. Наприклад, сильний мороз легше витримувати у безвітряну погоду. Взаємодія факторів виявляється також у їхній частковій взаємозамінності. Так, в’яненню рослин можна запобігти збільшенням вологості грунту і зниженням температури повітря. Проте взаємна компенсація дії факторів не може бути безмежною і повністю замінити один з них на інший неможливо.

Якщо хоч один з екологічних факторів наближається до критичної межі або перевищує її, то, незважаючи на оптимальну дію інших умов середовища, організму загрожує загибель, а цей фактор стає для нього обмежувальним. Лімітуючими можуть бути як абіотичні (нестача тепла, вологи, світла або їхній надлишок ), так і біотичні фактори (зайнятість території сильнішим конкурентом, нестача запилювачів рослин тощо).

У природі взаємодії організмів, як правило, відбуваються на рівні їхніх угруповань, або популяцій. Характерними для популяцій кожного виду є:



  1. вікова і статева структура;

  2. чисельність (загальна кількість особин на одиницю площі);

  3. густота ( середня кількість особин на одиницю площі);

  4. темпи приросту (середній приріст кількості особин за одиницю часу).

Загальні зміни чисельності популяцій залежать від народжуваності, смертності, оселення і виселення (міграції) її особин. Народжуваність характеризується кількістю особин, що з’являються у популяції за одиницю часу з розрахунку на певну кількість її членів.

Смертність визначається кількістю особин, що загинули за певний відтинок часу.

Популяції різних видів існують у природі не відокремлено, а пов’язані між собою різними взаємозв’язками. Внаслідок цих взаємозв’язків між видами , які населяють ділянки місцевості з однорідними умовами існування, формуються біоценози. Біомаса біоценозу – сумарна маса особин різних видів у перерахунку на одиницю площі або об’єму. Кожен біоценоз характеризується і певною продуктивністю – біомасою, створеною особинами всіх видів за одиницю часу. Розрізняють продуктивність первинну і вторинну.



Первинна продуктивність – це біомаса, створена за одиницю часу автотрофними організмами, вторинна – гетеротрофними.

Розв’яжіть екологічні вправи та задачі

Варіант І

  1. У біогеоценозі угрупування живих організмів перебуває у різних співвідношеннях: просторових , трофічних , антагоністичних, мутуалістични х, конкурентних та ін.. Яке з них є головним?

  2. Зміна якого абіотичного фактора для більшості тварин і рослин є сигналом до сезонних змін життєвих життєвих функцій? Які дослідження ви провели б для підтвердження своєї гіпотези? Складіть у своєму зошиті план цих досліджень для будь-якого біологічного виду.

    Вид (англ. species) - одна з головних одиниць біологічної класифікації, таксономічна категорія. Зазвичай вид є якісно відокремленою формою живих істот, основною одиницею еволюційного процесу. У випадку організмів, що розмножуються статевим шляхом, вид зазвичай визначається як група організмів, що здатні до продукування життєздатного і плодючого потомства при схрещуванні.



  3. У дрібних водяних ракоподібних – дафній – протягом весни і літа спостерігається партнерогенетичне розмноження . Наприкінці літа відбувається розмноження із заплідненням. Як ви думаєте, зміна якого фактора це спричиняє? Побудуйте графік зміни загальної чисельності і статевої структури популяції дафній залежно від цього фактора.

  4. У стадах лосів деяких мисливських господарств налічується до 300 особин. Обчисліть, на скільки голів збільшуватиметься стадо при щорічному прирості 15%; що станеться з з густотою популяції, якщо територія господарства становить 20 000 га , а середня густота популяції повинна становити 3- 5 особин на кожних 10 000 га.

  5. У лабораторних роботах вивчали плодючість самок кровососних комах .Сто самок, які не живилися кров’ю (яйцеклітини розвивалися автогенно), відкладали всього три тисячі яєць , а двадцять самок , які живилися кров‘ю – чотири тисячі. Визначте середню плодючість особин у кожній групі . Поясніть одержані результати.

Варіант ІІ

  1. Продуктивність організмів залежить від обмежувального фактора , якого може бути недостатньо або занадто багато. Перелічіть обмежувальні фактори, які найбільше впливають на врожай пшениці , картоплі , томатів.

  2. Перелічіть фактори життя зелених рослин (температура, світло, вода, кисень, елементи живлення). Що найчастіше знижує врожай сільськогосподарських культур у південних областях України, які мають дуже родючі грунти?

    Область - назва однієї з 24 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 11 до 27 районів в області)/

    Зеле́ні росли́ни - царство живих організмів. Назва була запропонована у 1981 році, щоб відрізнити представників царства від попереднього визначення рослин, які до того не створювали монофілетичну групу.

    Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.



  3. Вселення в екологічну систему нових видів істотно впливає на густоту популяцій.

    Екосисте́ма - це сукупність живих організмів, які пристосувалися до спільного проживання в певному середовищі існування, утворюючи з ним єдине ціле.

    Поясніть, чому густота популяції колорадського жука в Європі значно вища, ніж на його батьківщині – в Америці .

    Колора́дський жу́к (Leptinotarsa decemlineata (Say, 1824)) - жук з родини Листоїди, серйозний з економічної точки зору шкідник картоплі. Довжина тіла приблизно 10 мм, забарвлення надкрил яскраво жовте або помаранчеве з п'ятьма поздовжніми темно-коричневими смугами на кожному з них.

    Наведіть приклади збільшення густоти інших популяцій, завезених у новий регіон.

  4. На густоту популяцій диких тварин впливає полювання на них. У популяції диких кабанів дозволяється відстрілювати 30% її особин, лосів – 15%, лисиці – з імовірністю 0,4, степового орла - з імовірністю 0,1. Яка імовірність у зайця вижити і залишити потомство?


Викладач Чорномаз Т.М.

  1   2   3


Скачати 298.35 Kb.

  • ДНК і РНК
  • За правилами Чаргаффа
  • Приклади розв ’язання задач Задача 1.
  • Задача 3.
  • Задачі для самостійного розв’язування Задача1.
  • Задача 4.
  • Задача 5.
  • Складіть схеми схрещування та розв’яжіть задачі Варіант І.
  • Теоретичні відомості
  • . Народжуваність
  • Первинна