Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інформації про стан закордонного ринку транспортних послуг. Ключові слова: Глобальна транспортна система, логістика, експедиторська компанія. Ричка М. А

Скачати 146.2 Kb.

Інформації про стан закордонного ринку транспортних послуг. Ключові слова: Глобальна транспортна система, логістика, експедиторська компанія. Ричка М. А




Скачати 146.2 Kb.
Дата конвертації29.03.2019
Розмір146.2 Kb.
ТипІнформації
УДК 339.543 (477) РИЧКА М.А., к.е.н., доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Навчально-наукового інституту Міжнародних відносин Національного авіаційного університету ДЕРІЙ С.Р.
Міжнаро́дні відно́сини - система транскордонних соціальних взаємодій, суб’єктами яких є держави, міжнародні міжурядові та міжнародні неурядові організації, транснаціональні корпорації та, за особливих умов, приватні особи.
Міжнаро́дні економі́чні відно́сини - відносини, які виникають та існують між людьми з різних країн із приводу виробництва, обміну і споживання товарів, послуг та ідей на основі міжнародного поділу праці, в умовах безмежності людських потреб і обмеженості ресурсів.
, студент 4 курсу кафедри міжнародних економічних відносин і бізнесу Навчально-наукового інституту Міжнародних відносин Національного авіаційного університету РИНОК ТРАНСПОРТНИХ ПОСЛУГ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД Анотація. Стаття присвячена дослідженню та викладенню сучасних тенденцій і найбільш актуальної на сьогоднішній день інформації про стан закордонного ринку транспортних послуг. Ключові слова: Глобальна транспортна система, логістика, експедиторська компанія.
Транспортна система - це система взаємопов’язаних складових (людей, які задіяні в транспортному процесі; інфраструктури; транспортних засобів тощо), яка призначена для транспортування будь-кого (будь-чого).
Ричка М.А., к.э.н, доцент, доцент кафедры международных экономических отношений и бизнеса Учебно-научного института Международных отношений Национального авиационного университета, Дерий С.Р., студент 4 курса кафедры международных экономических отношений и бизнеса Учебно-научного института Международных отношений Национального авиационного университета, РИНОК ТРАНСПОРТНЫХ УСЛУГ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ Аннотация. Статья посвященана исследованию и изложению современных тенденций и наиболее актуальной на сегодняшний день информации о состоянии зарубежного рынка транспортных услуг. Ключевые слова: Глобальная транспортная система, логистика, экспедиторская компания. Rychka M.A., Ph.D. in Economics, Associate, assistant professor, Professor of International Economic Relations and Business Department, Institute of International Relations, National Aviation University; Derii S.R., 4-year student of International Economic Relations and Business Department, Institute of International Relations, National Aviation University TRANSPORT SERVICES MARKET: FOREIGN EXPERIENCE Abstract. The article is devoted to research and presentation of current trends and the most up to date information about the status of foreign transport market. Key words: Global transport system, logistics, forwarding company. Актуальність проблеми. Сучасні тенденції розвитку світової економіки визначаються постійним розширенням глобалізаційних процесів, пов’язаних із пошуком нових джерел відновлення світової економіки.
Світова́ еконо́міка - сукупність національних господарств, пов'язаних один з одним системою міжнародного поділу праці (МПП), економічними і політичними відносинами. Універсальний зв'язок між національними господарствами здійснюють міжнародні економічні відносини.
Глобалізація, яка охопила багато сегментів світових господарських відносин, не могла не поширитися на транскордонні перевезення, які є основою товарообігу. Разом із тим вплив глобалізації на міжнародний транспорт через деякі об’єктивні причини суттєво відрізняється від впливу на інші сфери міждержавного економічного співробітництва. Транспортне забезпечення впливає на конкурентоспроможність національної економіки та якість життя населення.
Господарські правовідносини - це врегульовані нормами права суспільні відносини, котрі виникають у сфері господарювання щодо організації та безпосереднього здійснення господарської діяльності, характеризуються особливим суб'єктним складом, поєднанням організаційних і майнових елементів, значним ступенем регулювання як з боку держави, так і суб'єктів цих відносин.
Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.
Інтеграція країн у єдине світове господарство спричинить активізацію діяльності вантажовідправників, вантажоодержувачів, перевізників, експедиторів, що сприятиме збільшенню надходжень до державних бюджетів, підвищенню соціальних стандартів громадян (зростанню заробітних плат, задоволенню потреб соціально незахищених верств населення, створенню нових робочих місць тощо).
Світове́ господа́рство- глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.
У зв’язку з цим у дослідженнях українських економістів з’ясовуються сутність, закономірності та рушійні сили глобалізації, характер участі в ній провідних галузей економіки, взаємовплив глобалізації та економічних криз у цих галузях, що у першу чергу стосується транспортної галузі України.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.
Руші́й (рос. движитель; англ. driver, mover, propeller, Vehicle propulsion, нім. Bewegungsantrieb m, Antriebsvorrichtung f, Triebwerk n, Antrieb m) - пристрій, засіб для надання руху певній сутності: транспортному засобу, двигуну, мотору; сила, що спонукає до чого-небудь, сприяє росту або розвиткові чогось.
Економі́чна кри́за (грец. krisis - поворотний пункт) - різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті - в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
Проте в Україні залишаються невирішеними загальнодержавні проблеми в транспортній галузі: зношення рухомого складу, невідповідність транспортної інфраструктури європейським стандартам тощо. Зважаючи на зазначене, важливим завданням для вдосконалення транспортної інфраструктури в напрямі спрощення процедур зовнішньої торгівлі є визначення та обґрунтування пріоритетів реформування транспортної галузі.
Рухо́мий скла́д - транспортні одиниці автомобільного, залізничного, метротранспорту, трамвая, тролейбуси.
Міжнаро́дна торгі́вля - торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.
Аналіз досліджень і публікацій. Питанням міжнародних перевезень приділяли увагу багато вчених-економістів, таких як: Р.О. Заблоцька, О.О. Донченко, К.І. Плужников, Г.О. Анцелевич, В.О. Голубєва, Т.В. Злуніцина, М.Л. Погребицький, Й.С. Завадський, В. М. Мішина, А.М. Ткаченко, О.Ю. Фоміна, В.А. Карасьова, В.В. Пруднікова. Особливо питаннями правового регулювання міжнародних перевезень займалися Д.В.
Правове́ регулюва́ння - це упорядкування суспільних відносин здійснюване державою за допомогою права і сукупності правових засобів, їх юридичне закріплення, охорона і розвиток.
Авчинкін, М.А. Алахвердов, В.Н. Гречуха, В.Н. Дягтяренко, А.Н. Романович, К.І. Принилов, О.Н. Дозорець та ін. Також даною проблематикою займались такі закордонні вчені: Д.  Аакер, Б. Берман, Ф. Котлер, Б. Баласс, Дж. К. Гелбрейт, Р. Грінберг, Д. Дайнен, І. Дюмулен, П. Кругман, Г. Хамел. Метою статті є дослідження тенденцій розвитку транспортних послуг в сучасних умовах. Виклад основного матеріалу. Найбільш важливим фактором є економічне призначення послуг, що надаються, у відповідності з цим, весь транспорт поділяється на зовнішній і внутрішній. Магістральний транспорт у процесі розвитку суспільного виробництва і розподілу праці виділився в особливу галузь матеріального виробництва і отримав назву транспорту загального користування або зовнішнього транспорту.
Матеріа́льне виробни́цтво - виробництво, безпосередньо пов'язане з виготовленням різапсу матеріальних цінностей або з наданням матеріальних послуг: перевезення вантажів, виконання будівельних, монтажних, земельних, ремонтних робіт.
По́діл пра́ці - диференціація, спеціалізація трудової діяльності. При вертикальному поділі праці відбувається розподіл за рівнями, наприклад, розмежовується виробництво і управління підприємством. При горизонтальному поділі праці розподіляються види робіт в межах одного рівня, наприклад, виділяються виготовлення, обробка деталей виробу і збір виробу з цих деталей.
На нього покладається завдання забезпечення доставки матеріальних цінностей, напівфабрикатів і готових продуктів праці в сферу виробництва і з неї в сферу розподілу та споживання. Він є матеріальною основою процесу обігу. Робота працівників, зайнятих на зовнішньому транспорті, є працею продуктивною, так як він створює національний дохід і збільшує суспільне багатство. Внутрішньовиробничий транспорт (так само як і інші засоби праці), є невідємною частиною технологічного процесу підприємства.
Матеріальні цінності - речі, що мають певну цінність у вигляді майна, предметів, товарів.
За́соби пра́ці - речі або їх комплекс, за допомогою яких людина виробляє життєві блага, тобто це інструменти і обладнання, машини і устаткування, земля і дороги, виробничі будівлі і споруди. До засобів праці належать знаряддя.
Націона́льний дохі́д - це сукупність усіх доходів в економіці домашніх господарств і підприємців незалежно від того, де вони використовують ресурси - у своїй країні чи за межами своєї країни.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
Він не характеризує самостійну галузь транспортного виробництва, а є складовою частиною тієї галузі, в якій він функціонує. Транспорт загального користування та внутрішньовиробничий в сукупності представляють одну з найголовніших баз всієї нашої економіки, без успішного розвитку та функціонування якої не представляється можливим забезпечення інтенсифікації виробництва та високі темпи його зростання. У процесі матеріального виробництва транспорт задовольняє потреби в перевезеннях різного типу: внутрішньовиробничих, міжгалузевих всередині регіону, міжрегіональних, перевезеннях працівників [5]. Види транспорту поділяють: на водний (морський, річковий), наземний (залізничний, автомобільний, трубопровідний) і повітряний. Всі види транспорту, крім трубопровідного, використовуються для перевезення вантажів і пасажирів.
Переве́зення - переміщення вантажів, товарів або пасажирів. Розрізняють сухопутні (залізничні й автомобільні), водні (річкові й морські), повітряні перевезення, також транспортування рідини та газу виконуються трубопровідним транспортом.
Ці види транспорту відносяться до традиційних. Нетрадиційні види транспорту містять у собі: пульпопроводи (вантаж подрібнюють і разом з водою перекачують по трубах), пневмотранспорт, транспорт на магнітній подушці [5]. Таблиця 1.1 Щільність елементів транспортної інфраструктури в різних країнах світу Країна Дороги з твердим покриттям, км1000 км кв. Залізничні шляхи, км1000 км кв. Аеропорти, одмлн. км кв. Японія 258 72 378 Німеччина 181 118 900 США 45 23 529 Китай 32 9 47 ПАР 6 17 119 Бразилія 1 3 84 Росія 5 5 35 Джерело: В. Д. Герами, А. В. Колик. — М. : Издательство Юрайт, 2015. – с.34. Залежно від цих особливостей розрізняють кілька типів транспортних систем. Найвищий рівень розвитку мають регіональні транспортні системи північноамериканського типу (США, Канада, Австралія). Для них характерні мережі високоякісних автомобільних шляхів та залізниць, добре оснащені аеропорти та сучасні морські порти. Тут однаково високий рівень розвитку всіх видів транспорту, але ключовими в пасажирських перевезеннях є повітряний (на далекі відстані) та автомобільний (регіональні перевезення), а у вантажних - поєднання роботи автомобільного і залізничного транспорту.
Порт (від лат. portus - сховище, притулок, гавань, гирло) - ділянка берега моря, річки або озера з прилеглою акваторією, захищена від негоди захисними гідротехнічними спорудами, на якій розміщується комплекс будівель та пристроїв для завантаження і розвантаження суден та їх обслуговування.
Автомобі́льна доро́га, також шосе - частина території, в тому числі в населеному пункті, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, і обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу, яка забезпечує внутрішньодержавні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів, з'єднує населені пункти та окремі об'єкти і є складовою частиною єдиної транспортної системи держави. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).
Залізни́чний тра́нспорт (залізни́ця) - вид рейкового транспорту, що здійснює перевезення пасажирів та вантажів в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Залізничний транспорт є галуззю промисловості, частиною транспортної мережі логістичних ланцюгів, які сприяють міжнародній торгівлі і економічному зростанню.
Велику роботу виконують також трубопровідний, внутрішній водний та каботажний морський транспорт. Транспортні системи європейського типу (Західна та Центральна Європа, Японія) мають найгустішу у світі мережу всіх видів транспорту, особливо автошляхів та залізниць. Залізниці на основних напрямах електрифіковані; на швидкісних магістралях пасажирські поїзди розвивають швидкість понад 200 кмгод. Обсяги роботи залізничного, автомобільного, водного (річкового та каботажного морського) транспорту пропорційні, але у вантажних перевезеннях більше значення має автомобільний транспорт, а в пасажирських - залізничний.
Морськи́й тра́нспорт - вид водного транспорту. До морського транспорту відноситься будь-яке судно, здатне пересуватися водною поверхнею (морів, океанів і прилеглих акваторій), а також просто перебувати на плаву і виконувати при цьому певні функції, пов'язані з перевезенням, зберіганням, обробкою різних вантажів; перевезенням та обслуговуванням пасажирів.
Автомобі́ль, авто́ (від грец. αὐτός - сам і лат. mobilis - той, що рухається) - самохідна колісна машина, яка приводиться в рух встановленим на ній двигуном і призначена для перевезення людей, вантажу, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт та перевезення спеціального устаткування безрейковими дорогами.
Повітряний транспорт забезпечує зовнішні пасажирські перевезення.
Пові́тряний тра́нспорт - вид транспорту, де як транспортний засіб для перевезення пасажирів, пошти і вантажів використовуються транспортні засоби або важчі за повітря (повітряні судна авіації - літаки, вертольоти, гелікоптери та ін.).
Транспортна система пострадянських країн сформувалася за часів СРСР і поки що зберігає певні риси єдності, її просторовий каркас утворює мережа залізниць, доповнена лініями трубопроводів і на окремих напрямах – водними комунікаціями. Споконвічна проблема цього регіону – недостатній розвиток автомобільних шляхів і низька їх якість. Так, у більшості районів Сибіру можна дістатися до місця тільки літаком або водою. У вантажообороті основне місце належить залізниці, у пасажирських перевезеннях на далекі відстані – залізниці і повітряному транспорту, а в приміських – залізниці і автомобільному. Велику комерційну роботу виконує морський флот. Транспортна система азійського типу (всі країни Азії, крім Японії та «далекосхідних тигрів»). Основну транспортну роботу тут виконують залізниці, однак на Близькому Сході дедалі більшого значення набуває автомобільний транспорт, а в приморських районах, особливо в Південно-Східній Азії, зберігає значення каботажне судноплавство. Найгустіша мережа транспортних шляхів і найбільші розміри перевезень характерні для східних районів Китаю, Індії, Пакистану, Туреччини.
В 1895 році відбулися автомобільні перегони за маршрутом Париж-Бордо-Париж на відстань 1150 кілометрів. З-поміж учасників першим прибув на фініш через 48 годин і 47 хвилин двомісний «Папар-Лавассор» (3,5 к.с.). За кермом сидів його конструктор Еміль Лавассор. Коли він виліз із машини, то вигукнув: «Яке то було божевілля! Я летів із швидкістю 30 кілометрів за годину!».
Транспортна система Латинської Америки в різних її частинах неоднаково розвинута. Сталі мережі комунікацій мають тільки Бразилія, Мексика, Аргентина, Чилі, острови Вест-Індії. Переважають дороги, що сполучають глибинні райони плантаційних господарств або місця видобутку корисних копалин з портами чи столицями.
Каботáж (фр. cabotage) - плавання між портами однієї держави, без заходу в іноземні порти.
Шлях - широка, велика дорога, призначена для їзди, путь між двома точками, місце, простір, яким відбувається пересування, сполучення.
Видобуток корисної копалини (рос. добыча (полезного ископаемого), англ. mining, recovery, output; нім. Abbau m, Gewinnung f - кількість корисної копалини, добута з надр за певний проміжок часу.
Повноводні річки континенту використовуються в транспортному сполученні недостатньо. Віддалені райони материка все ще важкодоступні. Транспортна система Африки, як і Латинської Америки, також диференційована. Цілком сталими є транспортні системи в північній та південній частині континенту. Тропічна Африка все ще залишається важкодоступним регіоном.
Африка південніше Сахари (Африка на південь від Сахари, Субсахарська Африка, Тропічна Африка, Чорна Африка; англ. Sub-Saharan Africa (SSA), Africa South of the Sahara, Black Africa, Dark Africa) - назва частини африканського континенту, що знаходиться на південь від пустелі Сахара.
У багатьох місцях основою транспортних звязків є річки або ґрунтові дороги, залізниць мало або немає зовсім. Рис. 1.1. Необхідність та фактичні інвестиції в економічну інфраструктуру в різних регіонах світу, ( ВВП). Примітка. Побудовано автором за даними McKinsey Global Instite: Infrastructure Productivity: How to Save 1 Trillion dollars a Year, McKinsey and Company, 2013. Глобальна транспортна система містить в собі регіональні транспортні системи неоднорідної структури. Наприклад, в економічно розвинених країнах транспортні мережі досить щільні (50-60 км на 100 кв.
Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).
км), а в країнах, що розвиваються їх набагато менше (5-10 км на 100 кв.км). 30 від світової протяжності шляхів знаходиться в Північній Америці, яка лідирує за вантажообігом більшості транспортних засобів. Загальна довжина світових транспортних мереж, не враховуючи морських шляхів, перевищує 38 млн.
Більшість автомобілів ділиться на правокермові і лівокермові.
км: автомагістралі – 26 млн. км; залізничні колії – 1,24 млн.
Залізнична колія (англ. railway track; нім. Gleis n) - комплекс інженерних споруд та пристроїв, що утворюють дорогу із рейковою колією, призначених пропускати залізничний рухомий склад із установленою швидкістю.
км; трубопроводи – 1,8 млн. км; повітряні шляхи – 9,6 млн. км; річкові шляхи – 0,57 млн. км [1, С.193]. Послуги логістики є специфічним товаром, який продається і купується на міжнародних транспортних ринках, а також різниться в залежності від видів транспорту, географічних районів перевезення і видів вантажів, що перевозяться. У загальносвітовому експорті та імпорті всіх видів послуг частка транспортних послуг становить приблизно 24 (5,5 трлн. дол. США). Найбільшим постачальником логістичних послуг є США. Їх експорт складає близько 80-90 млрд. дол. США. Але вони й імпортують транспортні послуги на рік на суму в 90-100 млрд. дол. США. Проте поступово США втрачає лідируючі позиції в даному сегменті ринку. Це пояснюється рядом економічних факторів та активним розвитком логістики в провідних європейських країнах.
Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.
Також до найбільших експортерів даних послуг у світі відносяться Німеччина (25-26 млрд. дол. США), Японія (40-45 млрд. дол. США), а також Великобританія, Нідерланди, Гонконг (22-28 млрд. доларів США) та ін. [2, С.159–164]. Одноосібним лідером в імпорті логістичних послуг також є США. Слідом за США за обсягами імпорту транспортних послуг йдуть: Німеччина – 52 млрд. дол. США (7,56 ринку); Японія – 42,3 млрд. дол. США (6,24 ринку); Великобританія – 35,8 млрд. дол. США (5,21 ринку); Франція – 29,5 млрд. дол. США (5,01 ринку); Данія – 23,9 млрд. дол. США (3,48 ринку); Індія – 31,1 млрд. дол .США (3,47 ринку); Республіка Корея – 29,9 млрд. дол. США (3,41 ринку); Італія – 22,6 млрд. дол. США (3,3 ринку); Нідерланди – 16,6 млрд. дол. США (2,41 ринку) та ін. (дані наведені в середньорічному обсязі станом на 2014-2015 рр.). Лідируючі позиції зазначених країн на світовому ринку купівлі і продажу транспортних послуг пояснюються активною участю даних країн у світовому товарообміні і міжнародному поділі праці [3, С.193–198].
Міжнаро́дний по́діл пра́ці - вищий ступінь розвитку суспільного поділу праці між країнами, який спирається на стійку, економічно вигідну спеціалізацію виробництва окремих країн на тих чи інших видах продукції і веде до взаємного обміну результатами виробництва.
Динаміка морських перевезень вантажів в розвинених країнах і країнах, що розвиваються, (тис. тонн). На рис. 2.3 наведено динаміку навантаження і отримання вантажів морським транспортом по розвиненим і економікам, що розвиваються. Добре помітно, що до кризи розвинені країни значно більше отримували товарів, ніж відправляли. Зараз і по розвиненим і по економікам, що розвиваються цифри зближуються, причому товарообіг вантажів по розвиненим економікам знижується, а по країнам, що розвиваються зростає. При чому особливо зростає саме отримання вантажів. Аналіз вантажообігу морських портів за напрямками показує, що зростання обсягів відзначається в експорті – на 2,9 , в імпорті – на 1,9 , в транзиті – на 10,4 і в каботажі – на 13,2 . На частку експортних вантажів припадає 78,1 від загального вантажообігу портів, імпортних – 7,8 , транзитних – 8,0 , каботажних – 6,1 . Основний обсяг вантажу перевантажується в Балтійському, Азово-Чорноморському і Далекосхідному басейнах, за частками складає 36,7 , 29,6  і 24,6 вантажів відповідно. Частка Арктичного басейну становить 7,8 , Каспійського – 1,3 .
Арктичний басейн - океанічний басейн в Північному Льодовитому океані, що складається з двох основних частин, розділених хребтом Ломоносова та серединно-океанічним хребтом, що прямує від північної Гренландії до Новосибірських островів.
Вантажообіг морських портів Арктичного басейну зріс на 19,2 і склав 46,1 млн. тонн. У Балтійському басейні морські порти перевантажили 216,1 млн. тонн вантажів, що більше показника минулого року на 4,2 . Обсяг перевалки вантажів морських портів Азово-Чорноморського басейну зменшився на 1,3 і склав 174,4 млн. тонн. Вантажообіг морських портів Каспійського басейну зменшився на 21,6 і склав 7,8 млн. т. У Далекосхідному басейні переробка вантажів збільшилася на 7,8 (до 144,8 млн. тонн). Великі міста завжди є великими транспортними вузлами. У них зосереджена торгівля, розвивається промисловість, а також багато робочих місць надається транспортними терміналами. Більшість міст виникло саме на перетині водних або наземних шляхів. Наприклад, міста-порти (Лондон, Марсель, Париж та ін.). Саме тут з часом зявилися нові види транспорту - контейнеровози і будівельні термінали. У даних терміналах відбувається перевантаження товарів. Сьогодні, 90 світових штучних вантажів перевозиться в контейнерах. З 20-ти найбільших світових контейнерних портів 13 знаходиться в Азії (в тому числі 7 – у Китаї), в Європі і США – чотири і три відповідно. Найбільш інтенсивно розвиваються порти Китаю, що повязано з загальними високими темпами розвитку економіки країни і переважанням в товарній структурі експорту готової продукції. Світова транспортна система, що включає в себе шляхи сполучення, транспортні підприємства і транспортні засоби, була повністю сформована в ХХ столітті.
Гото́ва проду́кція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.
Тра́нспортний за́сіб - пристрій, призначений для перевезення людей і вантажу.
Однак її вдосконалення і розвиток є на сьогоднішній день безперервним процесом, що відображає зростання значень показників вантажообігу, пасажирообороту, загальної протяжності шляхів сполучення і кількості людей, зайнятих в роботі даної системи. Основними факторами розвитку світової транспортної системи є інноваційні та інформаційні технології, використання яких сприяє розробці і впровадженню нових видів транспорту, збільшенню пропускної спроможності транспортних шляхів, зростанню швидкості пересування, підвищенню безпеки та збільшенню вантажопідйомності.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.
Сьогодні в світі склався єдиний логістичний комплекс у формі кооперації діяльності невеликого числа потужних транспортних і транспортно-експедиторських компаній і сотень тисяч середніх і дрібних експедиторських фірм і логістичних підприємств. За даними міжнародної Федерації експедиторських асоціацій, в даний час в цій сфері в світі функціонує 35 000 великих і середніх фірм з персоналом загальною чисельністю близько 8 млн. чоловік. Транспортні фірми контролюють близько 60 перевезень магістральними видами транспорту і до 75 міжнародних перевезень. На сучасному етапі в світі спостерігається тенденція виникнення логістичних компаній та центрів, які пропонують комплексні функціональні рішення. Вони полягають у наданні 3PL-послуг. Слід зазначити, що максимальний попит спостерігається в Північній Америці та Європі. При цьому найбільше користувачів послугами 3PL операторів виявлено серед компаній, що працюють у сфері високих технологій (16 ), промислового виробництва (13 ) і виробництва продовольчих товарів (13 ).
Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.
Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.
Найменше користуються послугами аутсорсингу компанії, що здійснюють діяльність в області фінансів і телекомунікацій. За даними щорічного дослідження Cap Gemini Ernst & Young Inc., географічна сучасна структура затребуваності транспортних перевезень виглядає наступним чином: Географічна сучасна структура затребуваності послуг транспортних перевезень в 2015 році, (). Розрізняють таких провайдерів логістичних послуг: - First Party Logistics. 1PL — це автономна логістика, всі операції виконує сам вантажовласник. - Second Party Logistics. 2PL — провайдер надає традиційні послуги із транспортування йабо управління складськими приміщеннями. - Third Party Logistics. 3PL — провайдер розширює функції 2PL оператора за рахунок додаткових послуг: перевантаження, обробка вантажів, а також використання субпідрядників. - Fourth Party Logistics . 4PL — це управлінська логістика, інтеграція всіх компаній, залучених у ланцюг поставки. 4РЬ-провайдер вирішує завдання, повязані із плануванням, управлінням і контролем всіх логістичних процесів компанії-клієнта з урахуванням стратегічних цілей. - Fifth Party Logistics. 5PL — це управління всіма компонентами, що складають єдиний ланцюг поставки вантажів, за допомогою електронних засобів інформації [4, С.352]. Особливо слід зазначити процеси злиття та поглинання організацій, які переважають на світовому ринку логістичних послуг за останні роки, і є важливою частиною стратегії компаній-провайдерів логістики. Аналіз даних процесів показує, що реструктуризація логістичних компаній пов’язана з необхідністю повною мірою інтегрувати організації, які були придбані в процесі злиття та поглинання.
Аналіз даних - розділ математики, що займається розробкою методів обробки даних незалежно від їх природи.
Висновки. Отже, основними факторами розвитку світової транспортної системи є інноваційні та інформаційні технології, використання яких сприяє розробці і впровадженню нових видів транспорту, збільшенню пропускної здатності транспортних шляхів, зростанню швидкості пересування, підвищенню безпеки та збільшенню вантажопідйомності. Серед основних світових тенденцій розвитку ринку транспортно-логістичних послуг виділено наступні: 1) зростання обсягу транспортно-логістичного ринку; 2) розвиток логістичного аутсорсингу; 3) процеси поглинання-злиття й реструктуризації компаній на ринку логістики; 4) глобалізація логістики. Ґрунтуючись на даних тенденціях, можна зробити висновок, що надалі роль логістики в світі продовжуватиме зростати, що приведе до активного розвитку глобальної логістичної системи. Ключова роль транспортування пояснюється не тільки великою питомою вагою транспортних витрат у загальному складі логістичних витрат, але і тим, що без транспортування неможливе саме існування матеріального потоку. Одним з ключових параметрів ролі транспорту в міжнародних бізнес-операціях є категорія «транспортна складова» – зіставлення фрахту (вартості перевезення) та вартості вантажу, що перевозиться, надаючи тим самим вирішальне значення міжнародній спеціалізації: якщо вартість витрат на перевезення перевищує вартість товарів, то реалізація товару невигідна. Таким чином, у світі не існує відокремленого від національних транспортних систем міжнародного транспорту, який призначений виключно для міжнародних перевезень вантажів та пасажирів. Міжнародні перевезення обслуговуються національними перевізниками різних країн, які використовують для цього свій рухомий склад (морські та річкові судна, літаки, вагони, автомобілі), а також транспортні мережі (залізничні, автомобільні, річкові, повітряні) і транспортні вузли (морські та річкові порти, аеропорти, залізничні станції, автостанції, вантажні та пасажирські термінали).
Залізни́чна ста́нція - виробничо-технологічний підрозділ залізниці з організації перевезень пасажирів, вантажу, вантажобагажу і пошти
Список використаної літератури 1. Внешнеэкономическая деятельность: Учеб. Пособие. Под ред. Д.э.н., проф. Дахно. - К: Центр учебной литературы , 2006. - 360с. 2. Войченко, Т.О. Проблеми реалізації транзитного потенціалу водних портів України Т.О. Войченко Проблеми підвищення ефективності інфраструктури. – 2012. – Вип. 25. – С.159–164. 3. Віниченко B.C. Основні напрямки розвитку транспортної системи України B.C. Віниченко, M.B. Ляхов. – Харківська державна академія міського господарства, 2013. – С. 193–198. 4. Логістика: навч. посіб. Н. М. Тюріна, І. В. Гой, І. В. Бабій. — К. : ЦУЛ, 2015. — 392с. 5. http:conferences.neasmo.org.ua – офіційний сайт міжнародних наукових конференцій. 6. McKinsey Global Instite: Infrastructure Productivity: How to Save 1 Trillion dollars a Year, McKinsey and Company, 2013. 7. http:www.isi-web.org – офіційний сайт Міжнародного інституту статистики. 8. http:gtmarket.ruratingskof-globalization-index - офіційний сайт індексу глобалізації країн світу за версією KOF. 9.
Наукова конференція - форма організації наукової діяльності, при якій дослідники (не обов'язково вчені чи студенти) представляють і обговорюють свої роботи. Зазвичай заздалегідь (в інформаційному листі або стендовій оголошенні) повідомляється про тему, час і місце проведення конференції.
Сайт або веб-сайт (від англ. website, місце, майданчик в інтернеті) - сукупність веб-сторінок, доступних у мережі Інтернет, які об'єднані як за змістом, так і за навігацією під єдиним доменним ім'ям. Фізично сайт може розміщуватися як на одному, так і на кількох серверах.
Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.
http:www.niss.gov.ua – офіційний сайт національного інституту стратегічних досліджень.


Скачати 146.2 Kb.