Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Інноваційний фонд народна ініціатива

Інноваційний фонд народна ініціатива




Сторінка1/5
Дата конвертації04.06.2017
Розмір0.89 Mb.
  1   2   3   4   5



Всеукраїнське Громадське Об'єднання

ІННОВАЦІЙНИЙ ФОНД НАРОДНА ІНІЦІАТИВА”




__________________________________________________________________________
c:\users\bob\downloads\платформа.png

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА

платформа діалогу громадянського суспільства

з органами публічного управління

Соціально-економічний прогрес, як

основа соціальної справедливості.

Громадя́нське суспі́льство - це сукупність недержавних організацій, які представляють волю та інтереси громадян. Воно включає в себе сім’ю і приватну сферу, тобто "третій сектор" суспільства паралельно з державою та бізнесом.



КИЇВ – 2016

ГО «Інноваційний Фонд Народна Ініціатива»

В.В. Нижник,

О.І. Хорольський, С.В. Шевченко

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА

платформа діалогу громадянського суспільства з органами публічного управління

Платформа Громадського об’єднання

«Інноваційний Фонд Народна Ініціатива»

За редакцією О.І. Хорольського

АНОТАЦІЯ: Сучасні внутрішні виклики й міжнародні загрози показали що без громадського обговорення концепції розвитку України та участі широкого загалу українського суспільства в її дискусії держава не зможе відбутися.

Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.

Тільки системна концепція планування розвитку на основі народної ініціативи, кожного громадянина повинна бути сприйнята до дії органами державного управління.

Держа́вне управлі́ння (публічне управління, англ. public administration) - є видом діяльності держави, здійснення управлінського організуючого впливу шляхом використання повноважень виконавчої влади через організацію виконання законів, здійснення управлінських функцій з метою комплексного соціально-економічного та культурного розвитку держави, її окремих територій, а також забезпечення реалізації державної політики у відповідних сферах суспільного життя, створення умов для реалізації громадянами їх прав і свобод. Державне управління є складовою політичного управління, тобто є процесом реалізації державної виконавчої влади як засобу функціонування будь-якої соціальної спільноти. У деяких країнах (наприклад, у Хорватії) цією діяльністю держави відає окреме міністерство.

Тільки такий системний підхід здатен сформувати принципово нову, динамічну, конкурентоздатну спільноту – український народ.

Така амбітна задача не може бути досягнута без гармонізації суспільних відносин в системі «громадянське суспільство – органи публічного управління», що дозволить сформувати прозорі і дієві відносини, задіяти ініціативу громадян та їх об’єднань, забезпечити поступальний соціально-економічний розвиток України.

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.

Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.



Київ 2016

СКОРОЧЕННЯ

ГО – громадські об’єднання

ПУ – публічне управління

ОПУ – органи публічного управління

ОУ – органи управління

ДУ – державне управління

ОДУоргани державного управління

ОМС – органи місцевого самоуправління

СІПК – система індикаторів і показників контролю

КОС – кланово-олігархічна система

ЦОДУ – центральні органи державного управління

ІАЦППІнформаційно-аналітичний центр прогнозування та планування

СКспоживчий кошик

УСПП – Український союз промисловців і підприємців

НТП – науково-технічний прогрес

НДДКР – науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи


4AMLD – четверта директива ЄС з боротьби по відмиванню грошей

НБУ – Національний банк України

ПКПУ – постійна комісія правників України

ВВП – валовий внутрішній продукт

НБ – національне багатство

ПБ – платіжний баланс

РБД – розрахункові баланси держави

НКЦПФР – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку

ЄДСМ – Єдина державна система моніторингу, видобування, транспортування, споживання та розрахунків за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги

СТЦР – спортивно-творчі центри розвитку

ПЕК – паливно-енергетичний комплекс

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

НДІ – науково-дослідний інститут

ОПК – оборонно-промисловий комплекс

АПК – аграрно-промисловий комплекс

ККД – коефіцієнт корисної дії

РЗФНУ – Ресурсно-земельний фонд народу України

БРР – Банк реконструкції та розвитку

МВФ – Міжнародний валютний фонд

СБ – Світовий банк (група Світового банку)

ЄБРР – Європейський банк реконструкції та розвитку

Презентація технічного завдання програми розвитку України

Соціально-економічний прогрес, як основа соціальної справедливості”.

Техні́чне завдання́ (ТЗ) (англ. scope statements та англ. statement of work; SOW) - документ, що встановлює основне призначення, показники якості, техніко- економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.

Справедливість - мораль та чеснота, вразливість як на суспільне добро, так і на суспільне зло. За Платоном, справедливість - це найвища чеснота, що утримує мужність, поміркованість та мудрість в повній рівновазі й гармонії («кожному своє»).



Уже настав час усім нам усвідомити з яким соціально-економічним явищем маємо справу, які виклики нас чекають в майбутньому. Потрібно кинути виклик деградації та корупції – через особистісні світоглядні зміни кожного громадянина та всієї української спільноти. Рух вперед можливий тільки на основі стратегічних програм та рішучих змін, у контексті новітнього українського та світового розвитку на принципах соціально-економічного стрибка (прориву).

Завдання для всіх нас (громадян, спільноти громадських об’єднань представлених сьогодні та які ще приєднаються до ідей реалізації платформи діалогу) є:

розробка та визначення шляхів реалізації плану дій з оновлення України за рахунок створення умов розвитку особистості та суспільства;

запропонувати платформу для діалогу, як основи нового бачення ролі громадянина в Україні, збалансувавши систему інтересів «громадянин – суспільство (держава)»;

сформувати нову громадсько-політичну еліту в Україні.

Досвід будівництва незалежної держави показав, що пропонуємі політиками програми розвитку України, призводять тільки до деградації України, постійних криз, посилення зубожіння народу. Більш того, принцип «збереження старого але відомого» в розвитку держави несе в собі руйнівний характер. Таким чином, без чіткої концепції розвитку України та її громадського обговорення, без системи планування і подальшого впровадження відповідних стандартів й механізмів на основі прозорих цілей, успішний розвиток не можливий.

Формування динамічної моделі розвитку, побудова заможного суспільства це основне завдання спільноти ГО. Тільки об’єднавшись навколо нової стратегії побудови сильної держави, громадянське суспільство може вирватися з тенет духовного й матеріального зубожіння. Тому, відомий вираз «моя хата з краю» повинна повернути своє первинне тлумачення – «моя хата з краю, – перший зустрічаю ворога» (беру на себе відповідальність)!



Мета платформи сформувати концепцію системних перетворень соціально-економічної та публічної сфери.

Спільнота ГО формує наступні задачі:

– вдосконалити та впровадити платформу діалогу, в основі якої лежить ідея оновлення України, започаткувавши соціальний діалог з різних напрямків розвитку України з залученням експертної спільноти;

– забезпечити становлення громадянського суспільства шляхом створення відповідних соціально-політичних умов розвитку України та її продуктивних сил;

– визначити пріоритети в проведенні соціально-економічних реформ через інноваційну складову розвитку, як основи зростання добробуту людини та держави в цілому;

– моделювати та формувати розвиток держави, збалансувавши соціально-економічні відносини та пропорції;

– запропонувати шляхи підвищення рівня національної безпеки громадянина, держави, в т. ч.

Державна безпека - стан захищеності державної влади, суверенітету, територіальної цілісності, обороноздатності, спокою людей (народу), громадської злагоди, довкілля, національної і релігійної рівності.

зовнішньої.

Формування та перегляд механізмів управління, прийняття нової Конституції та будівництво оновленої держави може відбуватися тільки на основі уточнення національної ідеї, де: важливо по-перше, сформувати й показати історичну мету розвитку – реалізація людини як особистості є історична місія українського суспільства, яка націлена на національний і соціальний прогрес, формування гармонійного суспільного середовища;

Соціальний прогрес - це ідея, яку суспільство може зробити або поліпшити в плані їх соціальних, політичних та економічних структур. Це може статися внаслідок безпосередньої дії людини, як у соціального підприємства або через соціальну активність, або як природний аспект соціокультурної еволюції.

Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.

по-друге, сформувати зв’язок – вплив людини на розвиток України її соціально-економічну модель; по-третє, поставити особистість в центр відродження духовності в Україні; по-четверте, забезпечити перехід до соціально-демократичної моделі, як це передбачено в Конституції України через формування дієвої системи НАРОДОВЛАДДЯ (відповідно відмова від «кланово-олігархічної моделі» держави)!

Конститу́ція Украї́ни - Основний закон держави України. Ухвалений 28 червня 1996 року на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Конституція України набула чинності з дня її прийняття. На пам'ять про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято - День Конституції України.

Відхід від процесу деградації до сталого зростання передбачає розбудови нових відносин в системі «громадянське суспільство – органи управління», запровадження прозорої і дієвої системи контролю з боку об’єднань громадян. Громадянський контроль включає:

• наявність чіткої й обґрунтованої програми розвитку України, яка базується на основі СІПК (системи індикаторів і показників контролю),

• створення дієвих механізмів відкликання управлінських повноважень громадськістю від суб’єктів управління чи їх керівників, на основі відповідних механізмів, забезпечених законодавчо-нормативними нормами:

– референдуми та опитування на основі впровадження постійно діючої електронної системи голосування громадян та дієвих механізмів реалізації ідей суспільства;

– механізмів і форм діалогу-контролю (звіти, аудит) сторін громадсько-публічних відносин.

Ключовою складовою системи індикаторів і показників контролю є розроблений науковцями НАН України механізм ЄДСМ (Єдина державна система моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги), який є найефективнішим економічним проектом в державі, що підтверджено його успішним практичним впровадженням у двох областях України – Запорізькій та Луганській.

Житло́во-комуна́льні по́слуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Необхідність впровадження ЄДСМ на всій території України було затверджено експертним висновком КМУ.



Впровадження ЄДСМ можливо тільки при прийнятті проекту Закону України про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (реєстр.

Область - назва однієї з 24 адміністративних одиниць України. Області поділяються на райони (від 11 до 27 районів в області)/

Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.

Зако́н (англ. law, англ. act, нім. Gesetz n) - нормативно-правовий акт вищої юридичної сили, що регулює найважливіші суспільні відносини шляхом встановлення загальнообов'язкових правил, прийнятий в особливому порядку (законодавчим), або безпосередньо народом.

№4844) який є “рамочним” та у запропонованому вигляді представляє собою декларацію політичної волі держави щодо створення системи, яка стала б підвалиною для формування цивілізованого конкурентного ринку паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг в Україні.


З М І С Т

ПРЕАМБУЛА 5

ВСТУП 6

I. РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ОСНОВА

ДІАЛОГУ НАРОДУ З ЙОГО КЕРУЮЧОЮ СИСТЕМОЮ 8

1.1. Роль громадянського суспільства та шляхи його розвитку 8

1.2. Громадські об’єднання – механізми реалізації народом владних повноважень 9

1.3. Місцеве самоуправління – елемент розвитку громадянського

суспільства 11

1.4. ГО й правоохоронна система: боротьба з корупцією та злочинністю 13



ІІ. РЕФОРМИ: ОСНОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО

ПРОГРЕСУ 16

2.1. Завдання та напрямки реформ в Україні 16

2.2. Система контролю та самоконтролю в системі оцінок та планування розвитку суспільства 18

2.3. Соціально-економічні реформи – умова прогресу України 21

2.4. Економічні перетворення – основа формування високорозвинутої

країни 29

2.5. Наукова сфера – основа «соціально-економічного стрибка».

Статус науково-технічних працівників 32



ІІI. ПІДПРИЄМНИЦЬКЕ СЕРЕДОВИЩЕ: «ЗМІШАНА СИСТЕМА» – ОСНОВА УСПІШНОГО РОЗВИТКУ 33

3.1. Формування прозорих відносин системи власності 34

3.2. Високотехнологічний сектор національної економіки,

як умова конкурентоздатності України 35

3.3. Шляхи збалансування податково-бюджетної системи 36

3.4. Фінансово-кредитна система держави 39



ІV. НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА ТА СИСТЕМА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН 40

4.1.

Націона́льна еконо́міка - це структурно і організаційно єдина система взаємозв'язаних галузей і сфер діяльності людей, якій властива відповідна пропорційність, взаємозумовленість розміщення на території, обмеженій державними кордонами.

Міжнаро́дні відно́сини - система міждержавних взаємодій, суб’єктами яких є держави і міждержавні та неурядові організації, приватні особи. Наука про міжнародні відносини є комплексною та міждисциплінарною.

Міжнародні інтеграційні відносини України 41

4.2. Система державного боргу України 41

4.3.

Держа́вний борг в Україні - (борг АРК чи борг місцевого самоврядування) - загальна сума заборгованості держави (АРК чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АРК чи місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (АРК чи місцевого самоврядування), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору про борг.

Національна безпека – основа забезпечення сталого розвитку

суспільства 44

СПИСОК ПОСИЛАНЬ 44

ПРЕАМБУЛА

«Людина намагається створити співтовариство за своїм образом і подобою.

Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.

Інтереси однієї людини часто не збігаються з інтересами інших, тому гармонійне співтовариство не може побудувати одна особа. Це можуть зробити тільки всі співгромадяни»

Проф. Борис Болотов

Уже настав час усім нам усвідомити, з яким соціально-економічним явищем маємо справу, які виклики нас чекають у майбутньому. Потрібно кинути виклик системі деградації та корупції – через особистісні світоглядні зміни кожного громадянина та всієї української спільноти. На основі стратегічних програм та революційних змін, у контексті новітньої української та глобальної історії, переспрямувати розвиток держави на соціально-економічний прорив (стрибок). Така трансформація здатна стати одним із ключових локомотивів гармонізації суспільства, розвитку народу України.

За роки незалежності українська політична еліта не змогла запропонувати шляхи розвитку суспільства і кожного громадянина України. Не було створено умов для поступального соціально-економічного прогресу, становлення особистісної безпеки людини, так і безпеки держави та входження її в існуюче середовище цивілізованих країн.

З часу становлення незалежності, вона («політична еліта») займалася пошуком форм особистого збагачення, продукуючи різноманітні форми корупції та вдосконалюючи схеми виведення національного багатства у власні кишені й рахунки.

Націона́льне бага́тство - це сукупність матеріальних благ і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його історію, які мають ринкову цінність і можуть обмінюватися на гроші або інші блага.

Показавши абсолютне нерозуміння логіки розвитку громадянського суспільства і країни в цілому та ставши перешкодою до прогресу України, тим продукуючи нові майдани.

У період геополітичних та національних випробувань політики не змогли знайти своє місце в історії народу і запропонувати шляхи виходу із соціально-політичної кризи. Продовжуючи використовувати в управлінні збанкрутілі методи: ситуативного управління – замість системного підходу у впровадженні реформ; особистої відданості – замість професійності; «розділяй і володарюй» – замість ідеї єдності на основі синергії та прогресу в розвитку особистості й суспільства.



Завдання НАРОДНОЇ ІНІЦІАТИВИ: розробити й визначити шляхи реалізації «дорожньої карти» – основи оновлення України за рахунок створення особистісних та соціально-політичних умов розвитку громадянського суспільства; запропонувати платформу для діалогу як основи нового бачення ролі громадянина в Україні, збалансувавши систему інтересів «громадянин – суспільство (держава)»; сформувати нову політичну еліту української держави.

Уд (араб. عود‎, вірм. Ուդ, ассір. ܥܘܕ - ūd, тур. ud або ut, грец. ούτι, азерб. ud, івр. עוד‎ - ud) або Барбет (перс. بربط‎ - barbat) - струнний щипковий інструмент. Широко розповсюджений в країнах Закавказзя, Середньої Азії та Ближнього Сходу з VI століття.

Елі́та (від фр. elite - найкраще, вибране) - невід'ємна частина соціуму, вибрані, найкращі, панівна верства. Теорія еліт відстоює соціологічну концепцію, згідно з якою суспільство поділяється на вибрану меншість - активну керівну творчу верхівку з формальних і неформальних лідерів і пасивнішу масу.



В С Т У П

Сучасні виклики показали, що без чіткої концепції розвитку та її громадського обговорення, без системи планування і подальшого впровадження (управління) відповідних стандартів, використовуючи лише набір конкретних механізмів, успішного розвитку не досягти. Більше того, збереження принципу «хаосу» в державному управлінні несе в собі деструктивний, руйнівний характер.

Гармонізація відносин «громадянське суспільство – органи управління» передбачає встановлення прозорої і дієвої системи контролю з боку громадян та їх об’єднань за публічними (управлінськими) актами та наслідками від їх впливу на розвиток суспільства.

Відповідна система громадянського контролю повинна передбачати:

• наявність легітимної програми розвитку України, з чіткою системою обґрунтованих показників та позитивної динаміки соціально-економічних процесів на основі відповідних планів розвитку суспільства;

• створення дієвої, самодостатньої системи громадського контролю за органами управління та формування системи відкликання управлінських повноважень (керівників гілок управління та керівників органів державного управління (ОДУ), в т. ч. центральних органів державного управління (ЦОДУ), органів місцевого самоуправління (ОМС).

Громадянське суспільство потребує й готове запропонувати через широке обговорення в системі суспільного діалогу на основі обґрунтованих висновків експертного середовища різні варіанти реалізації контрольної функції народу України – як на загальнодержавному, так і на місцевому рівнях.

Для цього необхідно передбачити й сформувати дієві механізми реалізації прав громадської спільноти України, до яких можуть бути віднесенні наступні заходи впливу:

– референдум, що актуалізує Закон України «Про всеукраїнський референдум» [1];

Всеукраїнський референдум 1991 року - загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України. Відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?».

Правореалізація - це втілення норм права у діяльність суб'єктів права шляхом дотримання заборон, використання суб'єктивних права і виконання юридичних обов'язків.

– збір підписів – опитування за розробки відповідної процедури з подальшим їх врахуванням при прийнятті управлінських дій, особливо щодо управління розвитком громад;

– розробка та впровадження процедури електронного опитування, з подальшими дієвими механізмами впровадження волі громадськості, тощо.

Важливо законодавчо впровадити дієві механізми взаємовпливу та форми діалогу-контролю (звіти, аудит) сторін громадських відносин, де з одного боку експертне середовище ГО, з іншого ОДУ та ОМС.



Мета платформи НАРОДНА ІНІЦІАТИВА сформувати концепцію системних перетворень соціально-економічної та публічної сфери.

ВГО «Інноваційний Фонд Народна Ініціатива» [18], (далі по тексту НАРОДНА ІНІЦІАТИВА) ставить задачу створити платформу для діалогу громадянського суспільства з органами публічного управління та формує наступні завдання:

1) запропонувати «дорожню карту» оновлення України та шляхи її реалізації;

2) сприяти створенню відповідного громадського середовища шляхом створення особистісних та соціально-політичних умов розвитку суспільства;

3) визначити стратегічні пріоритети (напрямки) реалізації системи соціально-економічних реформ;

4) визначити основні дисбаланси та запропонувати шляхи подальшого збалансування основних національних і соціально-економічних пропорцій;

5) намітити шляхи оптимізації зовнішньої сфери України;

6) сформувати бачення підвищення рівня національної безпеки громадянина, держави як основи стабільності розвитку України;

7) започаткувати соціальний діалог з різних напрямків розвитку української держави, запропонувати платформу для діалогу, як основи нового бачення ролі громадянина, збалансувавши систему інтересів «громадянин – суспільство (держава)».

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА і є тією платформою, поряд з внеском інших ГО та внеском любого громадянина, де започатковується діалог у суспільстві, експертному середовищі України.

Структура роботи НАРОДНОЇ ІНІЦІАТИВИ включає чотири частини, які розкривають наступні напрямки:

• перший – громадсько-політичний розвиток українського суспільства;

• другий – шляхи формування ефективної, конкурентоздатної соціально-економічної моделі України;

• третій – формування ефективного, прозорого середовища: «бізнес (підприємництво) – суспільство»;

• четвертій – оптимізація та формування збалансованих міжнародних відносини та формування безпекового середовища в Україні, де б гармонізувались відносини системи захисту «громадянин – держава».



I. РОЗВИТОК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ЯК ОСНОВА ДІАЛОГУ НАРОДУ З ЙОГО КЕРУЮЧОЮ СИСТЕМОЮ

"Якщо неправильно управляти державою, усі розумні люди виїдуть"

Лі Куан Ю

1.1. Роль громадянського суспільства та шляхи його розвитку

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА закликає всю громадську спільноту сформувати нове бачення єдності суспільства України; оновити, на основі закономірностей соціально-економічного прогресу, концепцію еволюції держави та всієї системи відносин між групами суспільства, регіонами; перейти до дієвого діалогу між громадською спільнотою та суб’єктами управління.

Сучасні глобальні і регіональні виклики потребують активізації участі громадських об’єднань (ГО) у формуванні та перегляді механізмів управління, розпочинаючи з завершення процесу прийняття державних атрибутів (затвердження великого герба, обговорення національної ідеї тощо) до прийняття нової Конституції та будівництва оновленої держави на основі національних традицій, з урахуванням передового світового досвіду.

Герб (пол. herb від нім. Erbe - спадщина) - емблема, усталений відповідно до законів геральдики відмітний символічний знак (зображення), що належить державі, населеному пункту, дворянському роду або окремій особі тощо.

Формування та розвиток національної ідеї:

По-перше, важливо сформувати й показати історичну мету розвитку – народ України є історична та велична нація, яка націлена на національний і соціальний прогрес, формування гармонійного світового середовища. Громадянське суспільство готове докладати системних зусиль для досягнення цієї мети, стати прикладом для інших країн у системній, динамічній моделі розвитку.

По-друге, створити умови для відродження в Україні духовності за рахунок створення відповідної соціогуманітарної сфери, заснованої на національних традиціях народу України та здатної до сприйняття найкращого світового надбання й самовдосконалення. Сформулювавши складові духовності, відповідні критерії, механізми стимулювання та визначивши інститути, що цим опікуються, роль громад та їх об’єднань.

По-третє, постійно вдосконалювати, відповідно до логіки розвитку, суспільні відносини та самовдосконалюватися, сформувавши збалансоване бачення прогресу, яке здатне відповідати на сучасні загрози та виклики. Зробивши суспільство дійсно соціальним, як передбачено Конституцією України.

По-четверте, трансформувати модель України, яка була б здатна забезпечити випереджаючий розвиток та створювати нові ідеї, технології – на основі зняття обмежень у розвитку продуктивних сил суспільства.

Забезпечення зростання ролі громадянського суспільства та його представників – ГО в Україні видозмінить розвиток країни та дозволить:

• впливати на формування дієвої системи народовладдя (де конструкція громадянського суспільства буде розвиватися на основі використання принципу соборності (об’єднання) всіх регіонів і всіх громадян навколо національної ідеї та цілей розвитку), що забезпечить делегування управлінських повноважень від громадськості та їх ГО – органам публічного управління (ОПУ) не тільки в результаті виборів, а й підтримуючи легітимність та конструктивний діалог на весь відповідний термін функціонування (діяльності) органу управління;

• сформувати національний інформаційний простір, відкритий до саморозвитку із залученням найкращих досягнень світової культури, науки й освіти;

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

• розробити і прийняти нову Конституцію України (відповідно до прогресивного бачення основ функціонування громадянського суспільства та її керуючої системи) за прямої участі громадян та їх об’єднань. Завдання – зняти протиріччя в організації всієї системи управління розвитком суспільства, на основі національних традицій та забезпечення нового бачення соціального прогресу;

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.

• передбачити формування нового поняття держави – через систему партнерських відносин, збалансування (децентралізацію) управлінських повноважень, формування концепції, що влада може належати тільки народу України.

Паралельно відбуватиметься відхід від «кланово-олігархічної системи» (КОС) [16] управління до соціально-демократичної, як це передбачено в Конституції України. [2] А фактично (по суті) необхідно започаткувати перехід до дієвої системи народовладдя.

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА вбачає доцільним формування нового поняття держави – через систему партнерських відносин, збалансування (децентралізацію) владно-управлінських повноважень; таким чином, зміни повинні супроводжуватись корінним зростанням не тільки впливу громадськості на процеси в Україні, а й відповідальності, на основі повернення владних повноважень народові України. Паралельно відбуватиметься посилення відповідальності й підзвітності ОПУ та перерозподілу бюджетних ресурсів на користь забезпечення розвитку особистості, громад, суспільства в цілому.

У свою чергу такі зміни дозволять суб’єктові управління сконцентрувати зусилля на розробці і впровадженні стратегії розвитку та планів реалізації еволюції України, забезпечення динаміки прогресу й виконання відповідних функцій управління.



1.2. Громадські об’єднання – механізми реалізації народом владних повноважень

Сьогодні громадянське суспільство та їх ГО вимагають створення дієвих механізмів реалізації народом своїх владних повноважень та налагодження конструктивного діалогу з органами державного управління через формування:

• концепції системного бачення розвитку суспільства та відповідної підсистеми публічного управління за прямої участі громадських об’єднань – в цілому, народу України;

• на основі широкого обговорення (пропонується прийняти Конституцію ГРОМАДЯНИНА чи розширити на основі відповідних принципів Конституцію України), сформувати відповідне бачення ролі громадянина у функціонуванні української держави, що дозволить створити новий механізм реалізації потенціалу кожної особистості, створити гармонійно-екологічне навколишнє середовище, підвищити відповідальність кожного за майбутнє України, її соціально-економічний прогрес;

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.

• прозорої системи прийняття управлінських рішень на всіх рівнях державного управління і місцевого самоврядування при передачі частини функцій публічного управління від органів державного та місцевого управління до ГО та їх неприбуткових інститутів;

• чіткої, прозорої системи контролю громадськості за функціонуванням органів державного управління та органів місцевого самоуправління, де буде чітко збалансовано не тільки їх права, а й обов’язки. Що буде супроводжуватись передачею частини публічних фінансів і підтримано відповідними механізмами стимулювання розвитку їх соціально-економічної сфери;

• концепції реформ та її громадське узгодження, на основі експертного аналізу ГО, з подальшим впровадженням органами державної влади;

• системи заходів (через систему стратегічних, середньострокових і поточних планів, сформованих відповідно до цілей розвитку держави, визначених громадянами, їх громадськими об’єднаннями, які стануть обов’язковими для впровадження ОДУ, ОМС щодо поступального, збалансованого розвитку України та їх поетапного впровадження.

В основу розвитку України необхідно покласти стратегію українського «СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО СТРИБКА» (використовуючи досвід у першу чергу таких країн, як Південна Корея, Сінгапур, Тайвань) та національні традиції народу України, як умови формування ефективної, конкурентоздатної держави та системи дієвого НАРОДОВЛАДДЯ й розвитку демократії (складової народовладдя). Такі зміни передбачатимуть активізацію ініціативи громадян та їх об’єднань, на основі формування сучасної, гнучкої моделі розвитку, здатної до постійної еволюції. Яка буде формуватися під впливом комплексу змін (на основі суспільного діалогу) з трансформації суспільних відносин та стане умовою підняття життєвого рівня населення, реалізації творчого потенціалу кожної людини.

Формування динамічної соціально-економічної моделі розвитку України неможливе без забезпечення активізації ініціативи громадян та реалізовуваних ОДУ. Що в свою чергу передбачає розвиток національного культурного середовища, науки, впровадження сучасних технологій, структурну перебудову національної економіки. А значить, будь-яка державна інституція не здатна одноособово, без активного залучення громадських об’єднань – ініціативи громадян, підприємницького середовища – формувати конкурентоздатну, стійку до загроз та сучасних викликів модель розвитку держави.

Глобалізаційні виклики, епоха загострення різноманітних криз та загроз в Європі і світі, з одного боку, ускладнюють реалізацію відповідних завдань, а з іншого, – потребують гармонізації національних інтересів зі світовою спільнотою, за обов’язкової умови посилення стійкості держави. Що потребує перегляду того шляху, яким йшла Україна починаючи з 1991 року, і в основу якої було покладено постійні односторонні міжнародні поступки.

НАРОДНА ІНІЦІАТИВА констатує що настав час поєднати зусилля керуючої системи суспільства з народом України, долучити до цього процесу українську діаспору, всіх потенційних і реальних союзників – заради досягнення стратегічних цілей розвитку держави.

Національний інтерес, інтереси (англ. national interest, нім. Staatsräson, фр. raison d'état) - система цілей і завдань зовнішньої політики держави. Згідно з ученням школи політичного реалізму, національні інтереси є причиною міжнародних відносин як таких.

Украї́нська діа́спора - збірне визначення української національної спільноти поза межами українських земель (етнічної української території), яка відчуває духовний зв'язок з Україною.

За умови, що вирішальне слово залишатиметься за громадянами як єдиними носіями влади у державі, відповідно до 5-ї ст. конституції України. [2]

Односторонні ж дії окремих суб’єктів (груп впливу), як в Україні, так і за її межами, без урахування інтересів інших, призводять до поглиблення загроз та нестабільності в різних регіонах світу.

Кожен, хто відповідає за прийняття управлінських рішень, але не враховує об’єктивні процеси (закони розвитку) та інтереси суспільства, отримує результат, який поглиблює протиріччя та дестабілізує соціальну стабільність, тим самим підриваючи не тільки розвиток у цілому, а й своє особисте майбутнє. Формування стратегії розвитку соціально-економічного стрибка сьогодні передбачає залучення до діалогу широкого загалу суспільства, на основі взаємодії громадських об’єднань з органами державного управління, які можуть брати на себе зобов’язання та ставити цілі з системного розвитку громад та держави (суспільства) в цілому, у відповідності до конкретного етапу розвитку, намічених цілей та еволюційного бачення майбутнього.

Як показує історія негативних процесів, що видаються політиками, тільки-но вони приходять до управління державою (за роки незалежності), за реформи видаються відірвані заходи та зміна назви державних інститутів; таким чином, жодна політична сила одноособово не змогла сформувати позитивну динаміку соціально-економічних процесів, втілити прогресивні концепції змін. Фактично за всю історію незалежності Україну кидало з однієї крайності до іншої, через суб’єктивне бачення «можновладцями» процесу розвитку, а фактично їх боротьби за переділ фінансових і матеріальних активів.

Громадянська спільнота потребує (а фактично вимагає), у відповідності до динаміки/тенденції (позитив чи негатив), виявити зв’язок з конкретними управлінськими рішеннями відповідних гілок влади і результатами (показниками) розвитку України за всі роки незалежності, на основі глибокого аналізу. Та відштовхуючись від логіки розвитку суспільства й кращих рис національної системи цінностей народу України, сформувати нову динамічну модель розвитку України, з урахуванням інтересів та забезпечення розвитку усіх національностей, які мешкають на території України.

Динамі́чна моде́ль сист́еми - сукупність співвідношень, що визначають вихід системи в залежності від входу та стану системи.



1.3. Місцеве самоуправління – елемент розвитку громадянського суспільства

Соціально-економічний прогрес, розвиток свідомості громадян, посилення їх відповідальності за майбутнє громади, регіону, держави потребує перегляду відносин на рівні «громадянин – громада – регіон – країна». Український народ і в умовах відсутності центрального управління не раз відповідав на історичні виклики, доводячи свою життєздатність та здатність формувати гармонійне середовище. Ні зовнішні загрози, ні внутрішні негаразди, не змогли зупинити волю народу, тим самим довівши світові внутрішню спроможність до самоуправління.



НАРОДНА ІНІЦІАТИВА визначає мету – як складову суспільного діалогу формування нового бачення розвитку місцевого самоуправління, де ключову роль у забезпеченні самодостатності життя громади будуть відігравати ГО та сама громада. З розбудовою стратегічного бачення розвитку та облаштування (забезпечення) життя громадян України на основі останніх досягнень світової науки та технологій, на основі соціально-економічного стрибка.

Діалог центрального управління з громадянським суспільством актуалізує розвиток наявних та появу нових форм забезпечення фінансово-економічної автономії, що вимагає:

• Подальший розвиток місцевого самоврядування та створення системи контролю, на основі СІПК (див. 2.2), де необхідно передбачити впровадження процедури ротації керівництва/керівника територіальної громади у випадку його неспроможності забезпечити розвиток та функціонування громади;

• НАРОДНА ІНІЦІАТИВА вважає, що народ України готовий брати на себе відповідальність і краще знає свої потреби. Тому настав час на первинному рівні переглянути систему самоуправління та передати управління життям громади до громадян їх ГО. Також передбачити право їх на створення асоціацій (об’єднань) громад як основи розвитку системи життєвого забезпечення мешканців сільських населених пунктів відповідними послугами, ліквідувавши сільські ради;

Сільська́ ра́́да - орган місцевого самоврядування в сільській місцевості України.

Територіа́льна грома́да - «жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр».

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

• Активізація ініціативи членів громади з впровадження економічних, соціальних, екологічних, технологічних та інфраструктурних проектів, зокрема на основі споживчої кооперації з активним розвитком виробничої та обслуговуючої:

– стимулювати появу різноманітних форм господарювання як основи становлення економічного життя сільської громади;

– сформувати коопераційне середовище:

- по-перше, як основу зростання продуктивності праці;

Продукти́вність пра́ці (англ. productivity, labour productivity; нім. Arbeitsleistung f, Leistung f, Arbeitsproduktivität f) - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.

- по-друге, як напрямок диверсифікації й оптимізації виробництва сільських підприємств (від індивідуального – приватне подвір’я, фермерське господарство – до агропромислових товариств, від виробництва – до переробки), адаптованих до сучасних потреб (індивідуалізація) попиту;

- по-третє, зменшення ризиків сільськогосподарського виробництва, через формування чітких правил функціонування державного регулятора цієї сфери національної економіки;

Сільськогоспо́дарське виробни́цтво - вид господарської діяльності з виробництва продукції, яка пов'язана з біологічними процесами її вирощування, призначеної для споживання в сирому і переробленому вигляді та для використання на нехарчові цілі.

– розвивати спеціалізацію сільськогосподарських підприємств, від поля до створення брендової продукції. В основу покласти використання світової тенденції індивідуалізації та екологізації споживання (спеціалізація підприємств, в залежності від масштабу й умов господарювання);

• Формування системи підтримки та механізмів фінансування малих інноваційно-економічних проектів на регіональному рівні, як з боку відповідних державних, так і приватних фінансових інститутів, за сприяння міжнародної спільноти;

• Розробку моделі розвитку/облаштування міст, селищ, їх інфраструктури тощо, з урахуванням досягнень сучасних технологій та національних традицій;

• Впровадження механізмів екологізації житла та збереження навколишнього середовища населених пунктів (де проживають громадяни України), всього природнього середовища, з опорою на принципи екологічного виховання – підтримання цих змін відповідними законодавчими нормами.

• Розбудова надсучасної інфраструктури, впровадження досягнень вітчизняної та світової науки.

1.4. ГО й правоохоронна система: боротьба з корупцією та злочинністю

Громадянське суспільство усвідомлює, що в основі становлення системи корупції в України стала непрозора система становлення ринкових відносин.

Ринкова економіка - економічна система, заснована на принципах вільного підприємництва, у якій роль основного регулятора економічних відносин відіграє ринок.

Де «можновладці» були зацікавлені в переході загальнонародної власності до наближених осіб як основи збереження власного впливу («влади») в Україні.

На сучасному етапі розвитку суспільства система корупції охоплює всі сфери життя і живиться кланово-олігархічною системою. Яка головною умовою свого панування при фактичному її злитті з державним апаратом вважає за необхідне збереження наявних викривлених суспільних відносин. КОС дозволила олігархічним сім’ям побудувати неефективну, кланово-олігархічну модель суспільних відносин (при тому, що вона не передбачена Конституцією України, Законами України) та зберігати механізм перерозподілу більшої частини національного багатства на свою користь.

Державний апарат - центральна частина механізму держави, юридично оформлена система всіх державних органів, які здійснюють управління суспільством, виконують завдання та функції держави.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

Частина таким чином отримуваних ресурсів спрямовується на підкуп політиків, керівників публічних органів управління, тим самим консервуючи не тільки панівний статус невеликої частини суспільства, а й гальмуючи, не допускаючи національний і соціально-економічний прогрес. Хоча наявна система панування є загрозою і для самих «кланів» та служить основою для збурення суспільства, періодичних потрясінь.

Завдання ГО і всього суспільства – сформувати чітку систему контролю за економічними змінами на основі соціально-економічного стрибка як основи успішної боротьби з кланами і системою корупції. Для цього НАРОДНА ІНІЦІАТИВА вважає за необхідне:

По-перше, корінним чином, відповідно до потреб, внести зміни до Законодавства України, де передбачити норми, які б при відборі на керівні посади органів публічного управління (ОПУ) не допускали представників кланово-олігархічного середовища.

Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.

По-друге, створити власну систему перевірки інформацій щодо корупційних дій тих чи інших посадових осіб, депутатів усіх рівнів та джерел фінансування політичних партій, а перед цим довести до логічного завершення формування прозорої системи реєстрації власності в державі та декларування статків за кордоном фізичними та юридичними особами України.

Посадо́ва осо́ба - особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Політи́чна па́ртія - особлива громадська організація (об'єднання), яка прагне досягти мети, загальної для її членів шляхом придбання і здійснення політичної влади. Інструментом партії є оволодіння політичною владою в державі або взяти в ній участь через своїх представників в органах державної влади та місцевого самоврядування.

По-третє, повну амністію для підприємницького середовища (за винятком осіб, які причетні до фінансування антиукраїнських угруповань), при сплаті мінімального податку (10-20% – та сума, яка стимулюватиме вихід бізнес-підприємницького середовища з тіні), після чого провести системний аудит всього бізнес-середовища на відповідність їх статків, майна (рахунків, інвестицій – як у країні, так і за кордоном), із залученням експертів з ГО та за сприяння міжнародних організацій.

Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.

На основі такого відкритого процесу перевірки на порушників накласти штрафні санкції в сумі, яка б перевищувала 70-80% активів їх власників.

По-четверте, при проведенні податкової реформи передбачити законодавчий механізм перевірки законності статків усіх громадян України на відповідність їх наявним майновим статкам (нерухомість, рахунки в банках, поточні витрати) сплачених податків. У випадку невідповідності такі громадяни не повинні займатися політичною діяльністю, бути на державних посадах та сплатити податок у сумі 10-20% від оціночної вартості не задекларованого майна, рахунків.

Ви́трати виробни́цтва - витрати різних видів економічних ресурсів (сировини, праці, основних засобів, послуг, грошей), безпосередньо пов'язаних з виробництвом економічних благ.

Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.

По-п’яте, законодавчо передбачити, що фізичні та юридичні особи можуть мати компанії в офшорних зонах тільки у випадку ведення економічної діяльності у виключній економічній зоні третіх країн.

Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

По-шосте, передбачити приватизацію державного майна:

– резидентами України (фізичними і юридичними особами), якщо вони можуть довести, що можуть успішно управляти відповідними об’єктами і мають проекти з розвитку та інвестиційні програми;

– нерезидентами, стратегічними інвесторами (заборонити офшорним компаніям брати участь у приватизації), під жорсткі обов’язкові конкретні інвестиційні проекти за встановлений період часу.

Держа́вна вла́сність - привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.

Офшорна зона (від англ. off shore - «поза берегом») - один із видів вільних економічних зон, що належать до сервісних вільно-економічних зон, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Інвестиційний проект - це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

У випадку невиконання взятих на себе зобов’язань передбачити штрафні санкції, які б перевищували оціночну вартість приватизованого майна в 1,5 - 2 рази, з правом держави повернути особі приватизований об’єкт, компенсувавши суб’єкту приватизації внесену суму.

У цілому юридично-правова система України потребує перегляду з боку науковців та практиків юридичної сфери і так само постійної уваги громадської спільноти (співдружності ГО) й постійного діалогу з гілками державного управління. Тому НАРОДНА ІНІЦІАТИВА пропонує створити постійно діючу комісію провідних правників України (ПКПУ), за участі ГО, яка б моніторила стан правової системи та мала би право розробляти й подавати до ВР проекти Законів України.

Правова система - це комплекс взаємозалежних і узгоджених юридичних засобів, призначених для регулювання суспільних відносин, а також юридичних явищ, що виникають унаслідок такого регулювання (правові норми, правові принципи, правосвідомість, законодавство, правові відносини та ін.).

ГО вимагають від ВР України, Президента України терміново відсторонити від посад осіб, які дискредитували себе та не здатні служити (якісно надавати адміністративні послуги) народові України та перестати формувати керівний склад ОДУ й ОМС за рахунок осіб із власного оточення та наближених до керівників органів державного управління чи осіб, які не мають на момент призначення українського громадянства. Передбачивши систему прозорих механізмів відбору професійних службовців:

– терміново розпочати підготовку професійних державних службовців на основі принципово нових вимог та рекомендацій незалежних ГО.

Адміністративні послуги - це публічні (державні та муніципальні) послуги, що надаються органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб'єктами, і надання яких пов'язане з реалізацією владних повноважень.

Держа́вна слу́жба - професійна діяльність щодо практичного виконання завдань і функцій держави особами, які мають посади в державних органах та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Для цього залучити іноземних і провідних викладачів з усіх вузів України. Прийняти за обов’язкову систему відбору до навчання на основі психологічного та професійного тестування – як основи відсіювання кандидатів. Систему тестування, на другому етапі, доповнити написанням творчого есе із завданням розробити модель розвитку якоїсь державної підсистеми;

– розробити процедуру звернення ГО до органів правосуддя з метою проведення розслідування проти посадової особи, за наявного обґрунтування правопорушень у діях посадовця. При проведенні такого розслідування особа на час слідства відсторонюється (обов’язково) від виконання посадових обов’язків;

– передбачити законодавчі механізми запобігання протиправним діям осіб, якщо вони займають посади в контролюючих ОДУ чи є українськими політиками. ГО має право звернутися до іноземних і міжнародних слідчих органів (завчасно спільнота ГО з Верховною Радою України (ВРУ), визначають перелік відповідних слідчих структур, які можуть бути залучені), висновки яких будуть мати таку ж юридичну силу, як і національних органів правосуддя;

– обов’язкове декларування та відповідні процедури перевірки фінансово-майнових статків політиків, державних службовців, службовців органів місцевого самоуправління, керівників ГО, які займаються управлінням будь-якого публічного чи політичного суб’єкта в Україні на відповідність доходів/майна від всіх форм власної діяльності та членів їх сімей. Механізм аудиту повинен передбачати такі повноваження для перевірки спеціалістами громадських об’єднань та їх асоціацій.

Моніторинг продовжується і на період, коли особа вже не є посадовою особою ОДУ чи ОМС, але не може пояснити, чим обумовлено зростання матеріального стану.

Відповідна система запобігання корупції дозволить виявляти злочини та корупційні дії будь-якого державного службовця чи політика, боротися з недобросовісним виконанням своїх обов’язків та служитиме умовою незворотності соціально-економічного прогресу держави в цілому. Виявляти некомпетентність окремих службовців і запровадити механізм ротації на професіоналів. В основі такої системи буде лежати СІПК (див. 2.2), доповнена і громадським контролем (аудитом).

Сучасні виклики, в т. ч. зовнішня агресія, чітко показали, що не менш важливим є формування механізму недопущення до керівництва державою, ОДУ, ВРУ людей, які не тільки є некомпетентними, а й не відповідають морально-патріотичним вимогам. Тому законодавчо необхідно передбачити обов’язкову систему недопущення за рахунок громадського контролю та складання відповідного екзамену для людей, які претендують на відповідні офіційні посади. З чіткими критеріями для осіб які претендують на керівні посади в державі чи висуваються на виборах до ВРУ за кількісно – якісними показниками, результатами психологічного тестування, що стане перешкодою на шляху до управління в публічному секторі та до депутатського мандата будь-якого рівня некомпетентних кандидатів.

Психологічне тестування (розділ психодіагностики) - вимірювання індивідуально-психологічних відмінностей. Спочатку термін «психологічне тестування» застосовувався доволі широко, включаючи в себе будь які вимірювання в психологічній науці.




ІІ. РЕФОРМИ: ОСНОВА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО ПРОГРЕСУ

2.1. Завдання та напрями реформ в Україні

Практика соціально-економічних реформ 1991-2013 рр. та реформ з 2014 по травень 2016 року (органами державного управління проголошено «курс на реформи європейського зразка») показали, що народ України, з одного боку, і ВРУ всіх скликань, президенти й уряди України вкладають у реформування соціально-економічної моделі різні цілі, механізми, фактично підміняючи задекларовану сутність перетворень своїм не системним, обмеженим баченням.



НАРОДНА ІНІЦІАТИВА анонсує завдання реформ громадянського суспільства в Україні:

1) Сформувати динамічну, конкурентоздатну, інноваційну соціально-економічну модель розвитку України і громадянського суспільства, піднявши життєвий рівень до європейських стандартів й забезпечення її лідерства.

Європе́йський коміте́т зі стандартиза́ції (фр. Comité Européen de Normalisation, CEN) - міжнародна неприбуткова організація, основною метою якої є сприяння розвитку торгівлі товарами та послугами через розробку та запровадження європейських стандартів (євронорм, EN).

2) Стабілізувати рівень національної і соціальної безпеки, сформувавши відповідну модель, стійку до криз та сучасних загроз.

3) Створити концепцію публічної влади в Україні, де відносини громадянин, з одного боку, та органи місцевого самоуправління і органи державного управління, з другого, зможуть ефективно взаємодіяти (стати реальними партнерами), де ключову роль відіграють людські цінності.

Публічна влада - це влада, виділена з товариства і яка не збігається з населенням країни. Це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблене на основі спільного інтересу.

4) Владу, відповідно до положень Конституції України, повернути НАРОДУ.

5) Створити механізми контролю як інструменти співпраці націлені на поступальний розвиток, де з одного боку – громадянське суспільство, з другого – вся система публічного управління (ПУ).

Поступальний розвиток, прозорість у системі відносин дозволить отримати конкурентоздатну, високоефективну модель українського суспільства, з її соціально-економічною та безпековою складовою, відкриту до співпраці в сучасному глобальному середовищі. Передбачивши в ній стандарти, де національні і людські цінності стануть прерогативою керівної системи і суспільства в цілому.

Органи «влади» повертаються до своєї суті і стануть тільки органами управління (ОУ), які отримують свої повноваження від народу на визначений період часу і контролюються народом через ГО.

Народ України отримує оновлену модель розвитку держави і суспільства в цілому, де кожен суб’єкт суспільних відносин виконує свої обов’язки безпосередньо на рівні передачі інформації від суверена до суб’єкту управління, який наділений відповідними функціями: «громадянин → громада (ГО) → ОПУ»;

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

крім того, відповідна об’єктивна реальність дозволить сформувати зворотній зв’язок: «ОПУ → громада (ГО) → громадянин», який забезпечить виконання функцій управління об’єктом управління ОДУ.

Якщо ж громадянське суспільство залишає відносини «суспільство – «влада»» без змін, то сучасний стан відносин консервує соціальні протиріччя, зберігаючи умови стану відчуження державних інституцій. Фактично народ України і «влада» будуть сприймати градацію основних функції державного управління в наступній послідовності: головна функція – насилля, інші –допоміжні.

В наявному сприйняті системи компетенцій органами «влади» – функції державного управління, мови про партнерство йти фактично не може; не потрібен суб’єкту державної «влади» і зворотній зв’язок «громадянське суспільство – «влада»». Спілкування, діалог відбуватиметься мовою передачі директивної інформації зверху до громадськості.

На сучасному етапі суспільних відносин тільки наявність демократичних виборів забезпечує зворотну передачу якоїсь невеликої частки інформації від громадян до інституцій «влади» і то на короткий період.



Висновок: необхідно змінити принципи, механізми в системі публічного управління та відповідні категорії, які несуть негативну інформацію від державної служби до суспільства, переформатувати всю систему суспільних відносин.

Формування успішної держави неможливе без проведення дискусії, із залученням кращих фахівців, щодо переходу до найефективнішої системи республіканського управлінняпрезидентська чи парламентська республіка. Така реформа дозволить зняти протиріччя між Президентом України й КМУ (а фактично прем’єр-міністром України, де по суті, він є другим «президентом», при тому, що уряд, згідно з Конституцією України, є колегіальним органом державного управління) та дозволить сформувати чітку систему публічного управління.

Результатом такої дискусії буде передбачення і легітимізація вибору найбільш адекватної для системи цінностей народу України та ефективності системи (моделі) державного управління, при суттєвому зростанні ролі громадянського суспільства і його представників, які стануть, при формуванні дієвого механізму контролю, співвідповідальною стороною, де:

• Якщо Президентська республіка – Президент України (отримує повноваження від народу на президентських виборах) очолює виконавчу гілку управління на визначений термін (приклад – США). Його вплив збалансовується сильним парламентом;

• Якщо Парламентська республіка – ВРУ (парламент отримує повноваження від народу через парламентські вибори) формує уряд та голосуванням вибирає Президента України, який має представницькі повноваження (приклад – Німеччина).

Переформатування всієї системи відносин з гармонізує дієвість суспільних відносин, де громадянське суспільство не тільки є об’єктом управління, а й реальний суб’єкт влади, а значить і управління. ДУ стає відповідальнішим, менш конфліктним та конструктивнішим. Народ отримає владу, як передбачено Конституцією, не тільки формально, а й реально. Внаслідок змін, суверен – народ матиме конституційне право на сутність влади, а передавати, відповідно до змін у Конституції і Законів України, він буде тільки повноваження на управління (гілкам державного управління та іншим суб’єктам управління).

Конституці́йне пра́во - галузь права, що являє собою сукупність юридичних норм, які закріплюють основи норм права, основні права, свободи, обов'язки, форму правління і форму державного устрою, організацію, спосіб і процедуру формування, концепцію і порядок діяльності органів державної влади, місцевого самоврядування та інституту виборів.

Повернення влади народові України повинно передбачати формування інструментів «контролю – співпраці» та системи прогнозування і планування розвитку суспільства.

2.2. Система контролю та самоконтролю в системах оцінки та планування розвитку суспільства

  1   2   3   4   5