Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Іппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році

Скачати 326.06 Kb.

Іппо кмпу ім. Б. Д. Грінченка Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році




Скачати 326.06 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації10.03.2017
Розмір326.06 Kb.
  1   2   3   4

Валентина Миколаїна Буренко,

завідувач кафедри методики

мов і літератур

ІППО КМПУ ім. Б.Д.

Літерату́ра (від лат. litterae - буква, літера), іноді книжництво, письменство - сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства. Література відображає та зберігає знання й культуру народу та певного історичного періоду.
Грінченка


Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році

Процес об’єднання Європи супроводжується формуванням освітнього й наукового простору та розробкою єдиних критеріїв і стандартів освіти.

Iнтеграцiя національної освіти, пов'язаної з навчанням іноземних мов, у світову та європейську системи освiти здiйснюється з урахуванням основних принципiв державної освiтньої полiтики в Українi (прiоритетнiсть освiти, її демократизацiя, гуманiзацiя, нацiональна спрямованiсть, неперервнiсть, багатокультурнiсть i варiативнiсть, вiдкритiсть та нероздільнiсть навчання i виховання).

Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.
Євро́па (іноді Евро́па) - частина світу в Північній півкулі.

Відповідно до нормативних документів, прийнятих Міністерством освіти і науки України, удосконалення загальної середньої освіти на сучасному етапі спрямовано на переорієнтацію процесу навчання на розвиток особистості учня і його самостійності в оволодінні новими знаннями та формування функціональних, мотиваційних і соціальних компетентностей.

Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.
Міністерства - центральні органи виконавчої влади, покликані формувати та реалізувати державну політику у відповідних сферах суспільного життя (секторах державного управління), їх очолюють міністри, які за посадою є членами Кабінету міністрів і відповідно до цього мають статус політичних діячів (політиків).
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
Молода людина об’єктивно змушена бути більш мобільною, інформованою, критично і творчо мислячою, мотивованою до самонавчання і саморозвитку.
Самонавча́ння (англ. self-instruction) - направлена індівідуумом діяльність на самостійне отримання знань і (або) досвіду. Метод відомий з давніх часів, про що говорить слово «студент». Студент (лат. ) - самонавчальний.
Критика - розгляд якогось явища, предмета, особи; його аналіз та оцінка згідно з існуючими нормами, масштабами, цінностями.[Джерело?] Аналіз і оцінка когось чи чогось із метою виявлення та усунення вад, хиб.



Оскільки сучасний зміст мовної освіти має рівневий характер і зорієнтований на вимоги до володіння іноземної мови в системі рівневих стандартів Ради Європи, в Державному стандарті базової і повної середньої освіти вимоги до рівня підготовки випускників з іноземних мов прописані також з урахуванням рівнів, визначених Радою Європи, а також визначені цілі навчання, а саме:

  • розвиток іншомовної комунікативної компетенції (мовленнєвої, соціокультурної, навчально-пізнавальної);
    Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
    Атеста́т зрі́лості - свідоцтво про закінчення середньої школи.
    Компете́нція (лат. competentia, від compete - взаємно прагну; відповідаю, підходжу) - сукупність предметів відання, завдань, повноважень, прав і обов'язків державного органу або посадової особи, що визначаються законодавством.
    Володі́ння, також Посідання (лат. роssеsіо) - це можливість власника утримувати річ, яка на законних підставах йому належить. Одна з повноважностей (правомочностей) права власності. Володіння - це фактична влада над річчю (§ 854 Німецького цивільного уложення).
    Держа́ва - це особлива форма організації суспільства з визначеною територією, економікою, політичною владою.


  • розвиток і виховання учнів засобами іноземної мови.

Розроблено рівневі навчальні програми та детальні кодифікатори змісту навчання. Згідно з Базовим навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів іноземна мова входить до освітньої галузі "Мови і літератури" і на його основі розроблено Типові навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, де встановлено тижневий та річний розподіл годин на її вивчення.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.


Навчання іноземних мов у 2008-2009 навчальному році буде здійснюватися за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи. Робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 11-річної школи для:

  • 9-х класів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001\02 – 2004\05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р.
    Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.
    № 342;

  • 10-11-х класів складаються за Типовими навчальними планами для організації профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженими наказом МОН України від 20.05.2003 р. № 306;

  • 9-11-х класів спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов складаються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 16.07.2001 р. № 516;

  • 9-11-х класів спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів на 2001\02 – 2004\05 навчальні роки, затвердженими наказом МОН України від 25.04.2001 р. № 342;

Робочі навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів у структурі 12-річної школи для:

  • 1-4-х класів складаються за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 р.
    Коле́гіум (лат. collegium - «товариство, співдружність», іноді коле́гія) - назва деяких закритих середніх і вищих навчальних закладів у Західній Європі й Україні XVI - XVIII століття та Російській імперії XVIII - першій чверті XIX століття.
    Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.
    № 682;

  • 5-8-х класів складаються за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 р. № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 07.05.2007 р. № 357;

  • 1-8-х класів спеціалізованих шкіл складаються за Типовим навчальним планом для спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 р. № 182;

  • 5-8-х класів гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів складаються за Типовими навчальними планами 12-річної школи, затвердженими наказом МОН від 07.05.2007 р. № 357.

У загальноосвітніх навчальних закладах може використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України. Перелік рекомендованої літератури затверджено наказом Міністерства освіти і науки України та оприлюднено через "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України". Із зазначеним переліком можна ознайомитися і на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua

Навчання іноземних мов у 8-х класах здійснюватиметься за одним із підручників, що має гриф „Рекомендовано Міністерством освіти і науки України” (наказ МОН України № 179 від 17.03.

Підру́чник (калька з пол. podręcznik) - книжка, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.
2008 “Про надання грифа навчальній літературі”).

Навчання іноземних мов у 8 класах зорієнтовано на комплексну реалізацію

особистісно орієнтованого, діяльнісного, комунікативного та соціокультурного підходів до вивчення іноземних мов, виховання і розвиток особистості учня засобами іноземної мови.



Зміст навчання, його практична спрямованість реалізуються з:

  • урахуванням вікових особливостей учнів, їхніх інтересів, можливостей та потреб, що проявляються у виборі змісту мовлення, яке співвідноситься з реальними проблемами і реальними сферами спілкування;
    Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.
    Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.
    Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.


  • наданням учню права вибору рівня навченості та подальшого профілю навчання;

  • введенням профільної освіти у старших класах, що сприяє розвитку іншомовної комунікативної компетенції учня в єдності всіх її складових (мовної, мовленнєвої, соціокультурної, навчально-пізнавальної компетенцій), тобто здатності та готовності здійснювати іншомовне міжособистісне та міжкультурне спілкування з носієм мови.
    Спільнота - це група людей, які з будь-якої причини відчувають досить спільного між собою, щоб мати спільні прагнення, цілі та структури.
    Мо́влення - це процес спілкування людей між собою за допомогою мови, а також створення та передача повідомлення за допомогою радіо чи телебачення.
    Під час формування соціокультурної компетенції учні ознайомлюються з культурою країни, мову якої вони вивчають, і культурою своєї країни. Моделювання ситуацій діалогу культур на уроках іноземної мови дозволяє учням порівнювати особливості стилю життя людей у нашій країні та в країнах, мова яких вивчається, і сприяє формуванню в учнів необхідних для міжкультурного спілкування якостей, а саме:

  • толерантності та соціокультурної спостережливості;
    Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.


  • готовності до спілкування і співробітництва з людьми в іншомовному середовищі;
    Співпраця, співробітництво - спільна з ким-небудь діяльність, спільна праця для досягнення мети. Для відображення негативного сенсу цього слова (співпраця з ворогом) використовується слово колабораціонізм.


  • мовленнєвої і соціокультурної тактовності та ввічливості.

Соціокультурна освіта є основою для переносу позитивного досвіду вивчення країн, мова яких вивчається, при наступному самостійному вивченні інших мов і, відповідно, інших культурних осередків та подальшого розвитку соціокультурної компетенції в межах обраного профілю навчання.

Таким чином, відповідно до інформаційного листа Міністерства освіти і науки України “Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році” формування та удосконалення в учнів соціокультурної компетенції в основній і старшій школі спрямовано на:



  • розвиток здатності орієнтуватися в соціокультурних аспектах життєдіяльності людей у країнах, мову яких вони вивчають;

  • готовність до спілкування та співпраці з людьми в іншомовному середовищі з урахуванням традицій, ритуалів та стилю життя представників країн, мову яких вони вивчають;

  • оволодіння засобами представлення рідної культури в іншомовному середовищі;

  • розвиток інформаційної культури учня засобами іноземної мови.
    Життєдіяльність - сукупність процесів, які відбуваються у живому організмі, слугують підтримці в ньому життя та є проявами життя. Для життєдіяльності характерний обмін речовин.
    Інформаційна культура (англ. Information culture) - в широкому значенні - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства.
    Це насамперед стосується умінь:

  • самостійно і вмотивовано організовувати свою пізнавальну діяльність під час роботи з іншомовними матеріалами;
    Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
    Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.


  • брати участь у проектній та науково-дослідній діяльності;

  • здійснювати пошук потрібної інформації в іншомовних інформаційних джерелах, побудованих у різноманітних знакових системах (текст, таблиця, графік, діаграма, аудіовізуальний ряд тощо);

  • відділяти основну інформацію від другорядної;

  • критично оцінювати достовірність отриманої інформації;
    Достовірність (validity, adequacy) - властивість інформації бути правильно сприйнятою, ймовірність відсутності помилок, безсумнівна вірність наведених відомостей, які сприймає людина. Таким чином, достовірність - не те ж саме, що істинність.


  • передавати зміст отриманої інформації до поставленого завдання (стисло, повно, вибірково);

  • обґрунтовувати думки, давати визначення, наводити приклади;

  • вибирати вид читання відповідно до поставленого завдання (ознайомлювальне, оглядове, пошукове тощо);

  • працювати з текстами художнього, публіцистичного та офіційно-ділового стилів, розуміти їхню специфіку, адекватно сприймати мову засобів масової інформації, що допоможе учням набути певний досвід міжкультурного спілкування іноземною мовою, збагатити їхні знання про історію, культуру країн, мову яких вони вивчають;
    Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
    Публіци́стика (з латини publicum - "громадськість") - рід літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу.
    Засоби масової інформації (ЗМІ), мас медіа (Mass media) - преса (газети, журнали, книги), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, домашні відеоцентри, що поєднують телевізійні, телефонні, комп'ютерні та інші лінії зв'язку.


  • розвивати вміння орієнтуватись у сучасному іншомовному інформаційному середовищі, використовуючи мультимедійні ресурси та комп’ютерні технології для опрацювання, передачі, систематизації інформації та створення бази даних, презентацій результатів пізнавальної і практичної діяльності;

  • розвивати іншомовні вміння спілкування у віртуальному середовищі та критичного мислення учнів під час обміну думками.
    Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
    Мультиме́діа (лат. Multum + Medium) - комбінування різних форм представлення інформації на одному носієві, наприклад текстової, звукової і графічної, або, останнім часом все частіше - анімації і відео.
    Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).
    Систематиза́ція - процес зведення розрізнених знань про предмети (явища) об'єктивної дійсності в єдину наукову систему, встановлення їхньої єдності. С. є відображенням матеріальної єдності світу і ґрунтується на вивченні суттєвих зв'язків, які об'єднують ці предмети (явища).
    Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.


Особлива увага надається переходу від директивного навчання, у якому вчитель домінує над учнями, визначає, оцінює все одноосібно, до комунікативного, орієнтованого на активну діяльність учня в навчально-виховному процесі, де учень бере на себе відповідальність за власне навчання, усвідомлюючи свої потреби та можливості, а вчитель стає помічником і наставником.

Отже, програми побудовані з урахуванням особливостей іноземної мови як предмета, до якого входять:



  • міжпредметність (зв'язок з іншими предметами, наприклад, літературою, мистецтвом, історією, географією, математикою, музикою тощо);
    Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
    Геогра́фія або земле́пис (грец. γεωγραφία, опис Землі, походить від двох еллінських слів: γεια - Земля і γραφειν - писати, описувати) - наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини.


  • багаторівневість (оволодіння різноманітними мовними засобами, що співвідносяться з аспектами мови: лексикою, граматикою, фонетикою та уміннями в усіх видах мовленнєвої діяльності);
    Грама́тика (грец. γραμματική, від γράμμα - «літера», «написання») - термін, який вживається в двох пов'язаних значеннях: як будова мови і як розділ мовознавства, що вивчає граматичну будову мови.
    Фоне́тика (грец. φωνητικός - звуковий) - це розділ мовознавства, в якому вивчають звуковий склад мови. Об'єктом вивчення фонетики є звуки, їх властивості і функції, закономірності поєднання, фонетичні процеси, одиниці, засоби, ознаки.


  • поліфункціональність (іноземна мова може виступати як ціль навчання і як засіб накопичення інформації з інших галузей освіти), що сприяє розвитку особистості учня засобами іноземної мови, його інтелектуальних і когнітивних здібностей, моральних якостей, потреби в самоосвіті.
    Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
    Інтелектуал - людина розумової праці[Джерело?]. «Інтелектуалом» також називають[Хто?] освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом[Джерело?].
    Мораль - система формальних, у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень якої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.


Збільшення терміну вивчення іноземної мови (з 1 по 12 клас) і перерозподіл змісту навчання за етапами дозволяє здійснити реальне розвантаження учнів і створити умови для оволодіння іноземною мовою випускниками школи не тільки на функціональному рівні, але й продовжити вивчення іноземної мови на професійному рівні.

Вивчення другої іноземної мови зазвичай розпочинається з 5-го класу, проте виділяються два рівні вивчення: базовий і профільний. Це обумовлено врахуванням реальних умов навчання і функціями навчального предмета в різних типах шкіл (іноземна мова як загальноосвітній навчальний предмет та іноземна мова як профільний навчальний предмет).

Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Базовий рівень має на меті оволодіння матеріалом загальнокультурного спрямування, тобто тим обов’язковим мінімумом, що є достатнім для здійснення іншомовного спілкування в найбільш розповсюджених ситуаціях соціально-побутового та навчального характеру.

Профільний рівень передбачає поглиблене вивчення предмета для здійснення іншомовного спілкування і в професійно орієнтованих ситуаціях спілкування.

Мінімум - це найменша кількість; найменша величина; нижча межа чогось. У математиці - найменше значення неперервної функції.
Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.

Професійний рівень орієнтує на продовження освіти у вибраній галузі, передбачає більшу автономію та самостійність учня.

Вивчаючи іноземні мови на професійному рівні, учні поглиблюють рівень гуманітарно-філологічної підготовки, яка може бути розширена або змінена за рахунок елективних курсів, особливо у допрофільній підготовці. Наявні елективні курси дозволяють реалізувати міжпредметну взаємодію з іншими предметами гуманітарного циклу (наприклад, з історією, літературою) та створювати інтегративні іншомовні курси (наприклад, країнознавчі і культурознавчі) у профільній школі. За допомогою елективних курсів на допрофільному рівні можлива організація міжпредметної взаємодії іноземної мови і з предметами негуманітарного циклу, виходячи з профілю навчання кожного конкретного навчального закладу.

Профільні програми з англійської, німецької, французької та іспанської мов складені на основі Державного стандарту.

Іспанці - народ, що мешкає на Піренейському півострові. Іспанці є нащадками кельтоіберійців, вестготів, римлян і маврів. Розмовляють іспанською мовою. Чисельність іспанців у світі становить приблизно 135 мільйонів осіб.
Ні́мці (самоназва нім. Deutsch) - один з найбільших народів Європи, корінне населення Німеччини. Розмовляють німецькою мовою.

Щодо основного змісту діяльності з навчання іноземних мов у 2008-2009 навчальному році, як і в попередні роки, він має бути спрямований на дотримання таких вимог:

1. Пріоритет комунікативної мети в навчанні, що передбачає організацію діяльності, яка спрямована на оволодіння учнями спілкуванням в усній і писемній формах.

Пріоритет (рос. приоритет, англ. priority, нім. Priorität f) -
Організа́ція (від грец. ὄργανον - інструмент) - цільове об'єднання ресурсів для досягнення певної мети.
У процесі досягнення цієї мети реалізуються виховні, розвивальні та загальноосвітні функції іноземної мови як шкільного предмета.

2. Діяльнісний характер навчання, що забезпечується видами діяльності, які в умовах уроку дозволяють змоделювати реальні ситуації спілкування. Це – мовленнєві ситуації, рольові ігри, проектна діяльність, групова робота тощо.

3. Збалансоване взаємопов’язане навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, активна опора на різноманітні форми і види роботи із засвоєння навчального матеріалу з метою раціонального його використання в усному і писемному мовленні.

Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.

4. Урахування особистісних якостей учнів, що дозволяє прогнозувати процес навчання відповідно до їхніх інтелектуальних можливостей, інтересів, рівня готовності до оволодіння іноземною мовою, індивідуальних і вікових особливостей.

Прогнозування - процес передбачення майбутнього стану предмета чи явища на основі аналізу його минулого і сучасного, систематично оцінювана інформація про якісні й кількісні характеристики розвитку обраного предмета чи явища в перспективі.

5. Диференційований підхід до вибору навчального матеріалу з урахуванням перспектив його використання.

6. Опора на досвід, набутий учнями у вивченні рідної мови, що сприяє більш усвідомленому оволодінню мовним матеріалом і дозволяє активізувати навчальний процес.

7. Використання сучасних технологій навчання, що урізноманітнюють навчальну діяльність і сприяють підвищенню ефективності навчального процесу.

Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

8. Пріоритет у використанні автентичних текстів і матеріалів, що забезпечує нормативність мовлення і дозволяє досягти рівнів володіння іноземною мовою, визначених програмою для кожного класу і відповідно до Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти.

9. Соціокультурне спрямування процесу навчання, що забезпечується відповідними вербальними та ілюстративними засобами і в майбутньому дозволить учневі комфортно почуватись у іншомовному середовищі.

У зв’язку із запланованою зміною формату національного екзамену (на зовнішнє незалежне оцінювання формі тестування) великого значення набуває впровадження компетентісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу.

Тестування застосовується для визначення відповідності предмета випробування заданим специфікаціям. До завдань тестування не належить визначення причин невідповідності заданим вимогам (специфікаціям). Тестування - один з розділів діагностики.
Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.
Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.
Зо́внішнє незале́жне оці́нювання (ЗНО, раніше також Зовнішнє тестування, ЗТ) - іспити для вступу до ВНЗ в Україні.
Міжнародна спільнота компетентнісний підхід вважає дієвим інструментом поліпшення якості освіти, оскільки компетентнісна освіта більше зорієнтована на практичні результати, досвід особистої діяльності, розвиток конкретних цінностей та життєво необхідних знань і умінь учнів.
Ці́нність - будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію.
Інструме́нт (лат. instrumentum - знаряддя) - технологічне оснащення (знаряддя або пристрій), які в процесі праці безпосередньо стикаються з предметом праці з метою зміни чи контролю його форми, стану, властивостей тощо.
Упровадження компетентісного підходу передбачає обов’язкове прогнозування результативної складової змісту і вимагає адекватних змін у системі оцінювання навчальних досягнень.

У цьому контексті змінюються підходи до оцінювання результатів навчальних досягнень школярів як складової навчального процесу. Оцінювання має ґрунтоватися на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня, а не ступеня його невдач.

Відповідно до наказу МОН України від 05.05.2008 р. № 371 змінено критерії оцінювання навчальних досягнень учнів і визначення рівня навчальних досягнень школярів, що є особливо важливим з огляду на те, що учень має володіти не тільки певною сумою знань та вмінь, а й сукупністю взаємопов’язаних якостей особистості (знання, уміння, навички, досвід діяльності), які необхідні для здійснення особистісної, соціально-значущої діяльності, застосування здобутих знань і набутих умінь у конкретних навчальних та життєвих ситуаціях.



Під час оцінювання навчальних досягнень учнів обов’язково враховуються його основні функції:

  • контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня, виявлення рівня його готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;
    Планування - це заздалегідь намічений порядок дій, необхідних для досягнення поставленої цілі. Планування - оптимальний розподіл ресурсів для досягнення поставленої мети.


  • навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання сприяє повторенню, вивченню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, удосконаленню навичок і вмінь;

  • діагностико-коригувальна, що передбачає з’ясування причин труднощів, які виникають в учнів у процесі навчання, виявлення прогалин у знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин, у діяльність учнів і педагога;

  • стимулювально-мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли здійснення оцінювання стимулює бажання учня поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, формує позитивні мотиви навчання;

  • виховна, що полягає у формуванні вміння відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку працелюбності, активності та інших позитивних якостей особистості.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів (початкового, середнього, достатнього, високого) мають ураховуватися:

  • відповіді учня: цілісність, логічність, обґрунтованість, правильність;

  • якість знань, а саме: повнота, глибина, оперативність, гнучкість, системність, усвідомленість, міцність;

  • ступінь сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок;

  • уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;
    Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
    Си́нтез - процес з'єднання або об'єднання раніше розрізнених речей або понять в ціле або набір. Термін походить від грец. σύνθεση - поєднання, приміщення разом (σύν - з, разом і θεση - стан, місце). Синтез є способом зібрати ціле з функціональних частин як антипод аналізу - способу розібрати ціле на функціональні частини.


  • досвід творчої діяльності (уміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

  • самостійність оціночних суджень.

Зовнішнє незалежне оцінювання враховує міжнародний досвід у вивченні та викладанні іноземних мов і дає змогу об’єктивно виявити рівень таких мовленнєвих компетенцій:

    • лінгвістичної;

    • соціолінгвістичної;

    • прагматичної;

    • діяльнісної (стратегічної)

Названі вище компетенції реалізуються на практиці в таких видах мовленнєвої діяльності:

      • аудіюванні;

      • читанні;

      • письмі;

      • говорінні.

Зовнішнє незалежне оцінювання складається з двох частин: письмової та усної.
Письмо́ - знакова система фіксації мови на площині за допомогою умовних ідеографічних елементів двох вимірів для передачі інформації на відстані й закріплення її в часі. Найперші спроби письмової фіксації думок і повідомлень виникли ще в первіснообщинному суспільстві (кінець кам'яної доби).
Письмова частина має чотири складові: аудіювання, використання мови (використання мови – це складова частина тесту, де оцінюються лінгвістичні компетенції учнів, їхні вміння використовувати знання граматичних структур та словниковий (лексичний) запас іноземної мови), читання та письмо.
Мовозна́вство, також лінгві́стика - наука, що вивчає мову в усій складності її прояву; наука про мову взагалі й окремі мови світу як індивідуальних її представників. Це гуманітарна наука, яка є розділом культурології (нарівні з мистецтвознавством і літературознавством) і філології (нарівні з літературознавством), а також галуззю семіотики.
Словни́к - упорядкований в алфавітному чи тематичному порядку список заголовних слів, лексикографічно опрацьованих.
Усна частина тесту має одну складову – говоріння.

Умовою отримання високого бала з тестування (зовнішнього незалежного оцінювання) є досягнення високого рівня іншомовної комунікативної компетенції.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документа можна на сайтах: http://www.

Поло́ження - нормативно-правовий або локально-правовий акт, що визначає основні правила організації та діяльності державних органів, структурних підрозділів органу, а також установ, організацій і підприємств (філій), що їм підпорядковуються, тимчасово створюваних комісій, груп, бюро і т. ін.
coe/int; www.britishcouncil.org.ua; www.goethe.de/kiev

У 2008-2009 навчальному році планується проведення державної підсумкової атестації з іноземних мов у формі зовнішнього незалежного оцінювання учнів 11 (12) класів загальноосвітніх навчальних закладів з аудіювання, говоріння, читання, письма та мовної компетенції (граматика, лексика), тому вчителям іноземних мов варто звернути особливу увагу на проведення оцінювання навчальних досягнень учнів саме за допомогою тестів, формуючи в них навички виконання тестових завдань.

Державна підсумкова атестація (ДПА) - випускні іспити, які складають випускники початкової (4 клас), основної (9 клас) та старшої (11 клас) школи, а також професійно-технічних і вищих навчальних закладів I–II рівнів акредитації в Україні.
Проведення таких тестів підготує учнів до зовнішнього незалежного тестування з іноземних мов.

Подані тренувальні зразки тестів для перевірки читання, граматики і лексики допоможуть учителям зорієнтуватись у форматі проведення державної підсумкової атестації.

Атестат (від лат. attestor - посвідчую) - офіційний документ, що видається державними органами і засвідчує певний юридичний факт, наприклад, атестат про закінчення навчального закладу, атестат про присвоєння кваліфікації тощо.
Тести взято зі збірника тренувальних завдань з англійської мови для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання авторів Я.В.Довгополової та М.Ю.Бабенко (видавництво ТОРСІНГ ПЛЮС).

 

  1   2   3   4


Скачати 326.06 Kb.

  • Про вивчення іноземних мов у 2008-2009 навчальному році
  • Навчання іноземних мов у 2008-2009 навчальному році буде здійснюватис я за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи.
  • Зміст навчання, його практична
  • Пріоритет