Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Использование современных технологий обучения на клинической кафедре

Скачати 352.95 Kb.

Использование современных технологий обучения на клинической кафедре




Скачати 352.95 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації13.06.2017
Розмір352.95 Kb.
  1   2   3

УДК 378.147.091.33/.39:616-618

Использование современных технологий обучения на клинической кафедре



Н.В. Кизима, О.Г. Иванько, Е.А. Радутная, М.В. Пацера, А.С. Круть,

В.Я. Пидкова, А.А. Шульга, А.В. Соляник, А.В. Федченко

Запорожский государственный медицинский университет

В настоящее время ВП признаются в медицинском образовании, как лучший, и, возможно, единственный эффективный инструмент для формирования клинических рассуждений. Проблемно-ориентированное обучение с использованием ВП помогает обучить студента-медика анализу непредвиденных, жизненных ситуаций, возникающих за стенами аудитории, для выработки осознанных решений и подготовить к работе с реальным больным.

С целью ознакомления с отношением студентов к использованию компьютерной поддержки проблемно-ориентированного практического занятия нами проведено анкетирование 96 студентов 3 курса медицинского и педиатрического факультетов нашего университета. На практическом занятии по дисциплине «Пропедевтична педіатрія» использовали форму ВП «e-пациент».

В результате, большинство опрошенных, 88 (92,7%), считают, что использование компьютерной поддержки необходимо для визуализация учебного материала, т.к. увеличивается объём воспринимаемой, считают 81 (84,4%) студентов и запоминаемой, отмечают 76 (79,2%) респондентов, информации. 63 (65,6%) студентов ответили, что проведение практического занятия в клинике с использованием ВП позволяет удерживать внимание и интерес более длительное время. 40 (41,7%) студентов считают абсолютно необходимым увеличить время работы с реальными больными в клинике, 14 (14,5%) опрошенных позитивно относятся к расширению использования компьютерных технологий.

Таким образом, на клинических кафедрах могут быть рекомендованы интерактивные сценарии с использованием ВП в рамках проблемно-ориентированного обучения, обеспечивающие альтернативу работы студента-медика с больным, как подготовительный этап практической подготовки.

УДК: 378.091.5:579:578:577.27]:004:007


ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

НА КАФЕДРІ МІКРОБІОЛОГІЇ, ВІРУСОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ

О.М. Камишний, І.О. Топол, А.С. Деген, Н.М. Поліщук

Запорізький державний медичний університет
Анотація. У статті акцентовано увагу на особливостях формування інформаційної компетенції студентів у процесі викладання мікробіології в медичних університетах як однієї із складових професійної компетентності майбутніх фахівців.

Ключові слова: медичний університет, викладання мікробіології, інформаційна компетентність студентів, інформаційно-комунікативні технології (ІКТ).
Розвиток сучасного суспільства тісно пов’язаний із процесом інформатизації, а отже формування інформаційної культури майбутнього фахівця є однією з основних вимог, що висуваються до системи вищої освіти загалом.

Ви́ща осві́та - ступінь знань, що набуваються у вищих навчальних закладах (ВНЗ, вишах) на базі повної загальної середньої освіти, необхідний фахівцям вищої кваліфікації в різних галузях народного господарства, науки і культури.
Інформаційна культура (англ. Information culture) - в широкому значенні - це сукупність принципів і реальних механізмів, що забезпечують позитивні взаємодії етнічних і національних культур, а також сполученість у загальному досвіді людства.
Серед головних умов реалізації розвитку інформаційного суспільства в Україні –впровадження сучасних загальних дидактичних принципів, забезпечення навчання, виховання і професійної підготовки майбутнього фахівця в інформаційному суспільстві. Виконання цієї умови неможливе без включення інформаційного компонента в освітній процес [1,4,5].

Формування інформаційної компетентності студентів вважають нині невід’ємною складовою реформи системи вищої освіти загалом. Відбувається воно протягом усього навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах [3].

Педагогі́чний проце́с - динамічна система, яка об'єднує процеси навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості. Процес, сутність якого полягає у забезпеченні єдності навчання, виховання і розвитку на основі цілісності і загальності.
Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.
Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Зміни останніх років у галузі вищої освіти наголосили на контрасті між сформованими традиціями й інноваціями в організації навчального процесу та зумовили необхідність впровадження сучасних інноваційних освітніх технологій для розвитку педагогічного процесу [2,4]. Однією з них стала інформаційно-комунікативна технологія навчання, що набула поширення у практиці навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Головна мета технології полягає у створенні умов для розвитку особистості майбутнього фахівця, формування його інформаційної компетентності, стимулювання творчої та самоосвітньої діяльності [6].

Використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій (ІКТ), зокрема комп’ютерних, й мережі Інтернет у навчальному процесі змінило навчально-інформаційне середовище усіх медичних вишів. Аналізуючи науково-методичну літературу, можна зробити висновок, що в нашій країні існує нагальна потреба в упорядкуванні й удосконаленні методичних знань і студентів, і викладачів [1,3].

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.
Украї́на (МФА: [ukrɑˈjinɑ]опис файлу) - держава у Східній Європі та частково в Центральній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга на європейському континенті, якщо враховувати Росію.

Визначальними умовами сучасного освітнього процесу у Запорізькому державному медичному університеті є високий професійний інформаційний рівень викладачів, раціональне поєднання традиційних методів з інноваційними технологіями, сучасне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу, грамотний управлінський і методичний його супровід [7]. Однак викладання дисциплін у виші – це складний і багатогранний процес, що передбачає, передусім, взаємодію педагога і студента. Він спрямований на розв’язання низки завдань: засвоєння знань, умінь і навичок; формування наукового світогляду;

Науко́ва карти́на сві́ту (одне з основоположних понять в природознавстві) - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.
забезпечення інтелектуального розвитку особистості; осягнення методів самостійної пізнавальної діяльності. Розглядаючи цей процес як психолого-педагогічний компонент освітнього процесу, як взаємодію на рівні суб’єкт-суб’єктних відносин, розрізняємо функції педагога і студента. Педагог виконує, передусім, спонукально-організаційну функцію, а студент – функцію пізнавальної діяльності із засвоєння знань, умінь і навичок [2,8]. Отже, методологічна спрямованість навчання органічно пов’язана з впровадженням сучасних освітніх технологій – істотною складовою освітнього процесу у професійній підготовці майбутнього фахівця.

Мета статті – розкрити особливості формування інформаційної компетентності студентів при викладанні навчальної дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» в медичних вишах України в аспекті сучасних вимог наукового простору.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.

Під час формування інформативних компетентностей студентів при вивченні дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» необхідно переглянути і дидактичні компоненти процесу навчання: мету, зміст, методи, засоби й організаційні форми, а також власні методичні матеріали (мультимедійні лекції, навчальні відеофільми, завдання для самостійної роботи тощо) з поданням теоретичного матеріалу (використовуючи кілька підручників і посібників) і добором диференційованих практичних завдань (з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності).

Професі́йна дія́льність - діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець. Функції професійної діяльності полягають у тому, щоб матеріально забезпечити робітника, який працює.

Удосконалення навчального процесу та підвищення якості підготовки студентів є пріоритетним завданням кафедри мікробіології, вірусології та імунології. Вдале поєднання традиційних методик викладання навчального матеріалу з мікробіології, вірусології та імунологіїу медичних вишах з ефективнішим використанням комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання, підвищує інтерес цієї дисципліни, збільшує інтенсивність і активізує навчально-пізнавальну діяльність. Враховуючи сучасні вимоги, що висуваються до навчального процесу у виші, співробітники кафедри активно використовують нові технології викладання, зокрема ІКТ.

Мікробіологія, вірусологія та імунологія є однією з найважливіших фундаментальних дисциплін у системі медичної освіти і покликана забезпечити формування у студентів базових знань. У процесі цієї роботи студенти вивчають біологічні властивості патогенних і непатогенних мікроорганізмів і вірусів, засвоюють закономірності їхньої взаємодії з макроорганізмом, з популяцією макроорганізмів і зовнішнім середовищем, розуміють основні механізми формування імунної відповіді організму людини, формують практичні навички фарбування препаратів-мазків і техніки приготування імунобіологічних препаратів, що використовують для діагностики, лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань.

Довкілля, або бюрократично навко́лишнє приро́дне середо́вище - всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Сукупність абіотичних та біотичних факторів, природних та змінених у результаті діяльності людини, які впливають на живий світ планети.
Імунобіологі́чні препара́ти (медичні імунобіологічні препарати, МІБП, англ. biological drugs) - це лікарські препарати, діючі речовини яких мають біологічне походження (або є штучно синтезованими аналогами природніх речовин) і призначені для проведення специфічної профілактики (імунопрофілактики), діагностики та лікування (імунотерапії) інфекційних або алергічних захворювань.
Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.

Оптимізація викладання цього предмета має велике значення для освітнього процесу в медичному виші.

Останнім часом інноваційна діяльність співробітників кафедри мікробіології, вірусології та імунології ЗДМУ була спрямована на розробку навчально-методичних матеріалів, створення мультимедійних лекцій-презентацій, впровадження активних форм і методів навчання на практичних заняттях, організації самостійної роботи студентів (СРС) і тестового контролю знань з урахуванням психолого-педагогічних аспектів при впровадженні інформаційних технологій.

Інноваційна діяльність - вид діяльності, пов'язаний із трансформацією наукових досліджень і розробок, інших науково-технологічних досягнень у новий чи покращений продукт введений на ринок, в оновлений чи вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, чи новий підхід до реалізації соціальних послуг, їх адаптацію до актуальних вимог суспільства.
Інфекція або заражування хворобою (англ. Infection - проникнення в організм хвороботворних мікробів; інфікування, зараження) - стан, коли в організм потрапляє чужорідний агент - патоген (бактерія, паразитичний грибок, найпростіший організм, гельмінти, вірус або пріон), який розмножується і може чинити хвороботворний ефект.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Перевагами сучасних лекцій-презентацій є уніфікація викладання, підтримання постійної уваги студентів до матеріалів лекції, можливість сприйняття студентами більшого обсягу матеріалу. Підвищення наочності за допомогою мультимедійного супроводу лекцій і практичних занять особливо важливе для такої дисципліни, як мікробіологія. Комп’ютерні технології дозволяють визначити і продемонструвати морфологічні особливості досліджуваних груп мікроорганізмів, процеси їхньої життєдіяльності як у навколишньому середовищі, так і в макроорганізмі, а також показати розвиток інфекційного процесу, викликаного патогенними формами бактерій тощо.

Презентація також дає викладачеві можливість самостійно скомпонувати навчальний матеріал з конкретної теми дисципліни, а отже створити умови для максимального засвоєння навчального матеріалу. Використання мультимедіа дозволяє активізувати і когнітивні процеси, від яких значнозалежать і якість навчання, і виконання програмного навчального матеріалу, наголошуючи на його опорні елементи й концентруючи увагу студентів.

Завданням навчання є не тільки повідомлення студентам певної суми знань, але і розвиток пізнавальних інтересів, творчого ставлення до справи, прагнення до самостійного отримання і розширення знань і умінь, застосування їх у практичній діяльності. Унікальність мультимедійної презентації полягає ще й в універсальності, адже її можна використовувати на заняттях різних типів. Так, на заняттях, присвячених викладунового матеріалу, мультимедійна презентація може стати незамінним помічником викладача: найголовніші аспекти навчального матеріалу в доступній формі наведено на слайді, залишається тільки прокоментувати його. Мультимедійні презентації допомагають за короткий термін донести інформацію до аудиторії, наочно показати об’єкти в тривимірному зображенні.

Для викладачів кафедри використання мультимедійних презентацій найактуальнішим є для подання ілюстративного матеріалу до лекцій і практичних занять.

У процесі освіти сучасний студент повинен не тільки акумулювати багаж знань, але і сформувати здатність самостійно шукати і продукувати засоби та способи вирішення проблем, тобто він має бути самостійним і ініціативним. У зв’язку з цим, головною особливістю освіти у вищому медичному навчальному закладі є забезпечення доступності навчального матеріалу для самостійного й аудиторного розгляду, і саме візуалізація процесу навчання за допомогою застосування технічних засобів забезпечує якісне засвоєння матеріалу. Слід також зазначити, що застосування цієї технології створює можливості не тільки для «передавання» певної інформації від викладача до студента, але й активізує аудиторну і самостійну роботу з використанням інших сучасних освітніх технологій.

Наприклад, на практичних заняттях з мікробіології використовується ігрове моделювання як один із методів проблемно-орієнтованого навчання з використанням комп’ютерних технологій. У межах методики відбувається відбір проблемного змісту і подальше його відтворення студентами у різних ситуаційних завданнях з мікробіологічної діагностики окремої інфекційної хвороби після перегляду навчальних тематичних відеофільмів, ілюстрацій електронних підручників або з використанням мультимедійних презентацій.

Ігрове моделювання - це моделювання реальних ситуацій під час гри. В ігровому моделюванні беруть участь люди (за термінологією ігрового моделювання «гравці»), які виконують роль акторів, залучених до предметної області.
Інфекці́йні захво́рювання / хворо́би - розлади здоров'я людей, тварин, рослин у вигляді хвороби, які спричинюють збудники - віруси, різноманітні бактерії, найпростіші, паразитичні гриби, гельмінти, продукти їх життєдіяльності (екзотоксини, ендотоксини), патогенні білки - пріони, здатні передаватися від заражених організмів здоровим і схильні до масового поширення.
Побудова навчальних моделей і організація роботи студентів дають можливість актуалізувати у навчальному процесі різні види професійного контексту і формувати професійний досвід.

Аналіз мікробіологічної ситуації передбачає детальне дослідження конкретного нозологічного захворювання, складання схеми й алгоритму лабораторної діагностики віртуального пацієнта. Цей метод розвиває аналітичне мислення студентів, системний підхід до вирішення проблеми, дозволяє визначати варіанти правильних і помилкових рішень, обирати критерії вибору оптимального рішення.

Систе́мний підхі́д (англ. Systems thinking - системне мислення) - напрям методології досліджень, який полягає в дослідженні об'єкта як цілісної множини елементів в сукупності відношень і зв'язків між ними, тобто розгляд об'єкта як модель системи.


Висновки. Перехід до сучасних інформаційно-комунікативних технологій навчання, створення умов для їх впровадження, розумне поєднання нових інформаційних технологій навчання з традиційними, формування інформаційної компетентності студентів – складне педагогічне завдання, що потребує розв’язання цілого комплексу психолого-педагогічних, навчально-методичних та організаційних завдань, основними з яких є розробка науково-методичного забезпечення навчально-виховного процесу, інформаційна грамотність викладачів і студентів (уміння орієнтуватись в інформаційному просторі для отримання й оперування інформацією), поширення використання сучасних інформаційних технологій навчання під час викладання мікробіології, вірусології та імунологія.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.
Інформа́тика (англ. informatics, information science; нім. Informatik; рос. информатика) - теоретична та прикладна (технічна, технологічна) дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також методи і (технічні) засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях людської діяльності.
Виокремлення інформаційної компетентності як однієї зі складових професійної компетентності майбутніх фахівців зумовлено активним використання ІКТ в освіті.
Література

1. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007–2015 роки»// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2007. – № 12. – С. 102–109.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
Відомості Верховної Ради України - офіційне друковане видання (нормативний бюлетень) Верховної Ради України, в якому здійснюється офіційне опублікування законів України, постанов Верховної Ради України, інших офіційних актів парламенту, а також змін в адміністративно-територіальному поділі України.

2. Инновационные методы обучения в системе преподавания классических дисциплин /В.В. Зинчук и др.// Современные образовательные технологии и методическое обеспечение в высшей медицинской школе: Материалы Республиканской конференции с международным участием. – Гродно, 2010. – С. 104-107.

3. ЖалдакМ.І.Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики: Посібник для вчителів / ЖалдакМ.І., Лапінський В.В, Шут М.І. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – С. 6–11.

4. Проблеми освіти[Текст]: наук.-метод. зб.: Вип.44/ М-во освіти і науки України, наук.-метод. центр вищ. освіти; ред. кол.: В.Г. Кремень (голов. ред.) [та ін.].–К.,2008. – 132с.

5. Гуржій А. Методологічні засади оцінювання та прогнозування розвитку вищої освіти в Україні/ А. Гуржій, В. Гапон // Вища освіта України. – 2006. – №1. – С.23–31.

6. Національна доктрина розвитку освіти України. – К., 2008.

7. Олексенко В.М. Інноваційні заходи щодо підготовки фахівців / Олексенко В.М. – К.: НМЦВО, 2006. – Вип.44. – С.37–43.

8. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
Освітня політика - діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.
ред. О.В. Овчарук. – К.: «К.І.С.», 2004. – 112 с.
ФОРМИРОВАНИЕ ИНФОРМАЦИОННОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ НА КАФЕДРЕ МИКРОБИОЛОГИИ,

ВИРУСОЛОГИИ И ИММУНОЛОГИИ

Камышный А.М., Топол И.А., Деген А.С., Полищук Н.Н.

  1   2   3


Скачати 352.95 Kb.

  • Мета статті
  • Висновки.
  • Література
  • Компетентнісний підхід