Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Історія обчислювальної техніки

Скачати 146.69 Kb.

Історія обчислювальної техніки




Скачати 146.69 Kb.
Дата конвертації19.03.2017
Розмір146.69 Kb.


Історія обчислювальної

техніки

Історія обчислювальної техніки
Перш ніж досягти сучасного рівня, обчислювальна техніка пройшла тривалий шлях розвитку.

Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;

Загалом усю її історію можна поділити на три етапи — домеханічний, механічний та електронно-обчислювальний.

Домеханічний період розпочався дуже давно, щойно люди навчилися рахувати на пальцях. Якщо предметів, які потрібно порахувати, було багато, замість пальців використовували невеличкі камінці. З них складали пірамідки, зазвичай із 10 камінців (за кількістю пальців на руці). Наступний крок — створення переносного обчислювального інструмента, схожого на сучасну рахівницю, — абака.



http://informatic-10.at.ua/urok3/1.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/2.jpg

Перший переносний обчислювальний інструмент абак появився у Вавілоні близько 3000 року до н.е. Древньогрецький абак (дошка або «саламінська дошка» по імені острова Саламін в Егейському морі) представляв собою посипану морським піском дощечку. На піску проходили бороздки, на яких камінчиками позначалися числа. Одна бороздка відповідала одиницям, друга  десяткам і т.д. Якщо в якійсь борозді при рахунку набиралося більше 10 камінчиків, їх знімали і добавляли один камінчик в наступному розряді. Римляни удосконалили абак, перейшовши від дерев’яних досок, піску і камінчиків до мраморних дошок з виточеними жолобками і мраморними кульками. http://informatic-10.at.ua/urok3/3.jpg

В Китаї рахівниця суан-пан складалася із дерев’яної рамки, розділеної на верхні та нижні секції. Палочки відповідають колонкам, а бусинки числам. У китайців в основі підрахунків була не десятка, а п’ятірка. Вона розділена на дві частини: в нижній частині на кожному ряду розміщалося по 5 кісточок, в верхній частині - по дві. Таким чином, для того щоб виставити на цій рахівниці число 6, ставили спочатку кісточку, що відповідала п’ятірці, і потім доповнювали одну в розряд одиниць. В Японии цей же пристрій для підрахунків носив назву серобян.

http://informatic-10.at.ua/urok3/4.jpg

В Росії довгий час рахували кісточками, що розкладувалися в кучки. Приблизно з XV століття став поширюватися «дощатий рахунок», завезений, очевидно, західними купцями разом з різним товаром і текстилем. «Дощатий рахунок» майже не відрізнявся від звичайної рахівниці і являв собою рамку з закріпленими горизонтальними мотузками, на яких були нанизані просвердлені сливові або вишневі кісточки.



http://informatic-10.at.ua/urok3/5.jpg

Перший у свiтi ескiзний малюнок тринадцятирозрядного десяткового пiдсумовуючого пристрою на основi колiс iз десятьма зубцями належить Леонардо да Вiнчi (1452-1519). Вiн був зроблений в одному iз його щоденникiв (учений почав вести щоденник ще до вiдкриття Америки в 1492 р.).http://informatic-10.at.ua/urok3/6.jpg



http://informatic-10.at.ua/urok3/7.jpg
http://informatic-10.at.ua/urok3/8.jpg

В 1969 году по кресленням Леонардо да Вінчі американська фірма IBM по виробництву комп’ютерів з метою реклами побудувала робочу машину.

Першим реально здiйсненим i ставшим вiдомим механiчним цифровим обчислювальним пристроєм стала «паскалiна» великого французького вченого Блеза Паскаля (1623-1662)  6-ти (або 8-ми) розрядний пристрiй на зубчатих колесах, розрахований на пiдсумовування та вiднiмання десяткових чисел (1642 р.).

Блез Паска́ль (Блез - ім'я, Паскаль - прізвище, фр. Blaise Pascal; 19 червня 1623(16230619), Клермон-Ферран - 19 серпня 1662, Париж) - французький філософ, письменник, фізик, математик.

http://informatic-10.at.ua/urok3/10.jpghttp://informatic-10.at.ua/urok3/9.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/11.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/12.jpg

Через 30 рокiв пiсля «паскалiни» у 1673 р. з'явився «арифметичний прилад» Готфрiда Вiльгельма Лейбнiца (1646-1716)  дванадцятирозрядний десятковий пристрiй для виконання арифметичних операцiй, включаючи множення i дiлення, для чого, на додаток до зубчатих колiс використовувався схiдчастий валик. «Моя машина дає можливiсть чинити множення i дiлення над величезними числами миттєво»  iз гордiстю писав Лейбнiц своєму другу.http://informatic-10.at.ua/urok3/15.jpg


http://informatic-10.at.ua/urok3/13.jpg
http://informatic-10.at.ua/urok3/14.jpg

Принципове значення для подальшого розвитку цифрової обчислювальної технiки має винахід – «програмне» за допомогою перфокарт керування ткацьким верстатом, створеним Жозефом Жакардом (1752-1834).

Тка́цький верста́т - верстат, що виробляє з ниток різноманітні види текстильних тканин, основна машина ткацького виробництва.

http://informatic-10.at.ua/urok3/17.jpg



http://informatic-10.at.ua/urok3/16.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/18.jpg

Технологiя обчислень при ручному рахунку, запропонована Гаспаром де Пронi (1755-1838), котрий розподiлив числовi обчислення на три етапи: розробка чисельного методу обчислень, який зводив рiшення задачi до послiдовностi арифметичних операцiй, складання програми послiдовностi арифметичних дiй, проведення власне обчислень шляхом арифметичних операцiй над числами вiдповiдно до складеної програми. http://informatic-10.at.ua/urok3/19.jpg

Чарльз Беббiдж (1791-1881) здiйснив якiсно новий крок у розвитку засобiв цифрової обчислювальної техніки  перехiд вiд ручного до автоматичного виконання обчислень по складенiй програмi. Ним був розроблений проект Аналiтичної машини  механiчної унiверсальної цифрової обчислювальної машини з програмним керуванням (1830-1846 рр.).

Комп'ютер (від англ. computer; лат. computator - обчислювач, лат. computatrum - рахувати, МФА: [kəmpjuː.Tə(ɹ)]) - програмно-керований пристрій для обробки інформації. Конструктивно це може бути механічний або немеханічний (електронний) пристрій, призначений для проведення обчислень, які можуть відбуватися дискретно або безперервно у часі.

Машина включала п'ять пристроїв (як i першi ЕОМ, що з'явилися 100 рокiв по тому): арифметичний (АП), що запам'ятовує (ЗП), керування, вводу, виводу. АП будувалося на основi зубчатих колiс, на них же пропонувалося реалiзувати ЗП (на 1000 50-розрядних чисел!). Для вводу даних i програми використовувалися перфокарти. Гадана швидкiсть обчислень  додавання i вiднiмання за 1 сек, множення i ділення  за 1 хв. Крiм арифметичних операцiй була команда умовного переходу. Програми для розв'язання задач на машинi Беббiджа, а також опис принципiв її роботи були складенi Адою Августою Лавлейс - дочкою Байрона (1816-1852). Були створенi окремi вузли машини. Всю машину через її громiздкiсть створити не вдалося. Тiльки зубчатих колiс для неї знадобилося б понад 50000. Змусити таку машину працювати можна було тiльки за допомогою парової машини, що i намiчав Беббiдж.

Парова́ маши́на - тепловий поршневий двигун зовнішнього згоряння, в якому потенціальна енергія водяної пари, котра надходить під тиском з парового котла, перетворюється в механічну роботу при зворотно-поступальному русі поршня, який через механічні ланки надає обертального руху вихідному валу.

http://informatic-10.at.ua/urok3/20.jpg
http://informatic-10.at.ua/urok3/21.jpg

Цiкаво зазначити, що у 1870 р. (за рiк до смертi Беббiджа) англiйський математик Джевонс сконструював (мабуть, першу у свiтi) «логiчну машину», що дозволяла механiзувати найпростiшi логiчнi висновки. В Росiї про роботу Джевонса стало вiдомо в 1893 р., коли професор унiверситету в Одесi I.Слешинський опублiкував статтю «Логiчна машина Джевонса» («Вiсник дослiдної фiзики та елементарної математики», 1893 , р.7). «Будiвельниками» логiчних машин у дореволюцiйнiй Росiї стали Павло Дмитрович Хрущов (1849-1909) i Олександр Миколайович Щукарєв (1884-1936), якi працювали в навчальних закладах України.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Першим вiдтворив машину Джевонса професор П.Д.Хрущов. Примiрник машини, створений ним в Одесi, одержав «у спадщину» професор Харкiвського технологiчного iнституту Щукарьов, де вiн працював починаючи з 1911 р. Вiн сконструював машину наново, привнесши в неї цiлий ряд удосконалень i неодноразово виступав iз лекцiями про машину i про її можливi практичнi застосування.http://informatic-10.at.ua/urok3/22.jpg

Логарифмічна лінійка — аналоговий обчислювальний пристрій, що дозволяє виконувати кілька математичних операцій, включаючи множення і ділення чисел, піднесення до степеня (частіше всього до квадрату і кубу) та обчислення квадратних і кубічних коренів, обчислення логарифма, тригонометричних функцій та інші операції.

Тригонометри́чні фу́нкції - це функції кута. Вони можуть бути визначені як відношення двох сторін та кута трикутника або як відношення координат точок кола.

Принцип дії логарифмічної лінійки заснований на тому, що множення і ділення чисел замінюється відповідно додаванням і відніманням їх логарифмів.

Логарифмі́чна лінійка - аналоговий обчислювальний пристрій, що дозволяє виконувати кілька математичних операцій, основними з яких є множення і ділення чисел.

Перший варіант лінійки розробив англійський математик-аматор Вільям Отред у 1622 році.

Вільям Отред (англ. William Oughtred, 5 березня 1575, Ітон - 30 червня 1660, Олбері[ru]) - англійський математик. Відомий як винахідник логарифмічної лінійки (1622) і один з творців сучасної математичної символіки.

Логарифмічна лінійка цікавий винахід, широко використовувалась до винайдення калькуляторів. Вона, судячи по назві, може вираховувати логарифми, а ще множити/ділити, додавати та віднімати. Знаходити синуси і косинуси та ще багато іншого. http://informatic-10.at.ua/urok3/23.jpg

Зовнішній вигляд лінійки:http://informatic-10.at.ua/urok3/24.jpg

Виготовлено лінійку у 1978 році.

1936 р. Англiйський математик А.Тьюрiнг та (незалежно вiд нього) американський математик i логiк Е.Пост (народився в Польщi) висунули i розробили концепцiю абстрактної обчислювальної машини. «Машина Тьюрiнга»  гiпотетичний унiверсальний перетворювач дискретної iнформацiї, теоретична обчислювальна система. Тьюрiнг i Пост показали принципову можливiсть розв'язування автоматами будь-якої проблеми за умови можливостi її алгоритмiзацiї з урахуванням операцiй, що виконують автомати. http://informatic-10.at.ua/urok3/25.jpg

Джон фон Нейман один із видатних вчених ХХ століття, який працював в областях математики, фізики, хімії, астрономії, біології, економіки. Сформулював основні принципи будови ЕОМ. Ідея фон Неймана про створення надійної машини із ненадійних елементів стала принципом створення електронних обчислювальних машин і мереж.

Електро́нна обчи́слювальна маши́на (скорочено ЕОМ) - загальна назва для обчислювальних машин, що є електронними (починаючи з перших лампових машин, включаючи напівпровідникові тощо) на відміну від електромеханічних (на електричних реле тощо) та механічних обчислювальних машин.


http://informatic-10.at.ua/urok3/26.jpg

Лише через сто років, у 1940-х роках, було створено програмовану обчислювальну машину на основі електромеханічних реле. Але серійно її не випускали, оскільки невдовзі з'явилися електронно-обчислювальні машини (ЕОМ) на основі радіоламп.  

Першу ЕОМ «Еніак» було створено у США 1946 року. До групи її розробників входив видатний вчений XX століття Джон фон Нейман, який сформулював основні принципи будови ЕОМ. У той час над проектами ЕОМ працювали також у Великій Британії та СРСР.

Внесок вітчизняних вчених у розвиток ЕОМ
Україна має повне право пишатися вітчизняними вченими, які працювали в галузі обчислювальної техніки. Так, першу ЕОМ у континентальній Європі та СРСР було створено 1951 року в Києві на базі Інституту електротехніки під керівництвом видатного вченого академіка Сергія Олексійовича Лебедева (1902-1974).  

http://informatic-10.at.ua/urok3/27.jpg


http://informatic-10.at.ua/urok3/29.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/30.jpg


Сергій Олексійович Лебедевhttp://informatic-10.at.ua/urok3/33.jpg
http://informatic-10.at.ua/urok3/31.jpg

У Києві працював також академік Віктор Михайлович Глушков (1923-1983, під керівництвом якого розроблено й створено такі машини, як «Дніпро», «Промінь», «МІР», «Іскра», «Київ», «Рось», «Київ-67», «Київ-70» та ін.

Континентальна Європа - це широко використовуване позначення, яке вказує на територію Європи, розташовану на європейському континенті (материк Євразія). У поняття не включені європейські країни, розташовані на островах (Велика Британія, Ісландія, Ірландія та ін.).

Ві́ктор Миха́йлович Глушко́в (24 серпня 1923, Ростов-на-Дону - 30 січня 1982, Москва) - український вчений, піонер комп'ютерної техніки, автор фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки, ініціатор і організатор реалізації науково-дослідних програм створення проблемно-орієнтованих програмно-технічних комплексів для інформатизації, комп'ютеризації і автоматизації господарської і оборонної діяльності країни.

За ініціативи В. М. Глушкова було розпочато спорудження спеціалізованого заводу (пізніше відомого як ВО «Електронмаш»), де здійснювався серійний випуск ЕОМ «Дніпро». Цю машину, яка гідно конкурувала з кращими американськими аналогами, понад десять років використовували у виробництві. http://informatic-10.at.ua/urok3/34.jpg

Про більшість розробок за ідеями В. М. Глушкова можна сказати, що вони виконані вперше. Серед них — дистанційне комп'ютерне керування конвертерним цехом металургійного заводу та хімічним виробництвом, оптимальне розкроювання сталевих листів на суднобудівельних верфях, автоматизоване управління цілими промисловими підприємствами.

Ста́ль чи кри́ця (рос. Сталь; англ. Steel; нім. Stahl) - сплав заліза з вуглецем, який містить до 2,14 % вуглецю і домішками (кремній, марганець, сірка, фосфор та гази).

Промисло́вість - технічно найдосконаліша галузь матеріального виробництва, основа індустріалізації економіки, яка має вирішальний вплив на розвиток продуктивних сил; сукупність підприємств з виробництва електроенергії, знарядь праці для галузей економіки, видобутку сировини, палива, заготівлі лісу, переробки продукції, випущеної промисловістю або виробленої сільським господарством, видобуток і переробка сировини, виробництво товарів і послуг.

Вікторові Михайловичу належить ідея однократного введення даних в системи обробки інформації.

Обробка інформації́ - вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6.

На цій ідеї ґрунтується метод безпаперової технології, завдяки застосуванню якого зникає потреба готувати цілі потоки документів вручну.http://informatic-10.at.ua/urok3/35.jpg

Завдяки своєму багатогранному таланту В.М. Глушков отримав блискучі наукові результати світового значення в математиці, кібернетиці, обчислювальній техніці та програмуванні, створив у цих галузях науки власні школи.

За розробку теорії цифрових автоматів, створення багатопроцесорних макроконвеєрних супер-ЕОМ і заснування Інституту кібернетики АН України міжнародна організація IEEE Computer Society 1998 року посмертно нагородила В. М.

Міжнародні міжурядові організації (англ. International Intergovernmental Organization (IIGO's)), найчастіше асоціюються із терміном Міжнародні організації - об'єднання трьох або більше незалежних держав, їхніх урядів, інших міжурядових організацій, спрямоване на вирішення певних спільних питань чи організації проектів.

Глушкова медаллю «Computer Pioneer». Перші програми для першої ЕОМ, побудованої під керівництвом С. О. Лебедева, розробила вчений-кібернетик Катерина Логвинівна Ющенко (1919-2001), яку називають українською Адою Лавлейс. За сорок років роботи в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова нею було створено широковідому в Україні та за кордоном наукову школу теоретичного програмування.

Наукова школа (рос. научная школа, англ. scientific school, нім. wissenschaftliche Schule f, Richtung f) - форма організації колективної наукової праці співробітників НДІ, ВНЗ, наукового центру тощо під керівництвом лідера школи, як правило, відомого вченого.



Покоління ЕОМ
Електронно-обчислювальна техніка за час своєї короткої історії пройшла великий шлях еволюції. Змінювались її конструкція та елементна база — замість ламп почали використовувати транзистори, а потім мікросхеми. З'являлися нові сфери застосування комп'ютерів, вдосконалювався спо¬сіб їх взаємодії з користувачем. Відповідно до етапів цієї еволюції ЕОМ умовно поділяють на покоління.

Перша на Євразійському континенті електронна обчислювальна машина cтворена в Інституті електротехніки Академії наук України під керівництвом академіка Сергія Олексійовича Лебедєва.

Євразія - найбільший материк на Землі, площею - 53,893 млн км², що становить 36% площі суші. Омивається водами Тихого, Атлантичного, Індійського та Північного Льодовитого океанів.

Реалізована на 3500 тріодах і 2500 діодах, займала приміщення 60 м2, споживала з електромережі 25 кВт. У 1952-1953 роках "МЭСМ" була найбільш швидкодіючою (3 тис. операцій у хвилину) і практично єдиною в Європі машиною, що знаходилась у постійній експлуатації. http://informatic-10.at.ua/urok3/36.jpg



http://informatic-10.at.ua/urok3/38.jpg

http://informatic-10.at.ua/urok3/37.jpghttp://informatic-10.at.ua/urok3/42.jpg
• Перше покоління (1946—1957). Машини створювалися на основі вакуумних електронних ламп;

Електрова́куумна ла́мпа або електро́нна ла́мпа (ЕЛ) - електровакуумний прилад, що призначений для різноманітних перетворень електричних величин шляхом утворення потоку електронів та його керуванням.

керувати ними можна було з пульта і за допомогою перфокарт (картонних карток з отворами, що кодували біти даних). Параметри першої такої машини: загальна маса — 30 тонн, кількість електронних ламп — 18 тисяч, споживана потужність — 150 кВт (потужність, якої було достатньо для підтримки роботи невеликого заводу).

Перша мiнi ЕОМ в Українi "УПО-1" (пристрiй первинної обробки даних у вимiрювальних системах). Розроблювачi: Iнститут кiбернетики АН України та Житомирський завод "Измеритель". Керiвник робiт Б.М.Малиновський. Виконавцi: В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко, спiвробiтники Житомирського заводу "Измеритель". 1972 р.

http://informatic-10.at.ua/urok3/40.jpg

Перше покоління – це машини з швидкодією 10 – 20 тис. операцій в секунду (ІВМ, "БЭСМ-1,-2", "Мінськ - 1, -12", М – 20, "Урал – 2, - 4"). Характерні риси ЕОМ першого покоління: громізкість; велике споживання енергії; низька швидкодія; елементна база – електронні лампи; розділення пам’яті машини на швидкодіючу оперативну обмеженого обсягу на магнітних осередях та повільнодіючу неоперативну значно більшого обсягу на магнітних барабанах; уведення даних із перфострічок та перфокарт.

Першим кроком до зменшення розмірів ЕОМ став винахід транзисторів – мініатюрних пристроїв, що замінили електронні лампи. Транзистори виготовлялися кожен окремо, і, збираючи, їх треба було об`єднати і запаяти. У 1958 році Джек Кілбі придумав, як на одній пластині напівпровідника отримати декілька транзисторів. У 1959 році Роберт Нойс (майбутній засновник фірми Інтел) винайшов більш досконалий метод, який дозволяв не тільки розмістити на одній пластині потрібні транзистори, але й відповідно їх об`єднати. Ці електронні схеми отримали назву інтегральних схем, або чіпів.

Роберт Нортон Нойс (англ. Robert Norton Noyce, * 12 грудня 1927(19271212) - † 3 червня 1990) - американський інженер, один з винахідників інтегральної схеми (1959), один із засновників Fairchild Semiconductor (1957), засновник, спільно з Г.

Джек Кілбі (англ. Jack St. Clair Kilby, 8 листопада 1923, Джефферсон-Сіті - 20 червня 2005, Даллас) - американський учений. Лауреат Нобелівської премії з фізики в 2000 році за винахід інтегральної схеми в 1958 році в період роботи в Texas Instruments (TI).

Мікросхе́ма, інтегральна мікросхема (англ. integrated circuit) - електронна схема, що реалізована у вигляді напівпровідникового кристалу (чипу) та виконує певну функцію. Винайдена у 1958 році американськими винахідниками Джеком Кілбі та Робертом Нойсом.


• Друге покоління (1958—1963). Ці обчислювальні машини з'явилися у 1960-х роках. їх елементи було побудовано на основі напівпровідникових транзисторів. Дані та програми у машини вводили за допомогою перфокарт і перфострічок (паперових стрічрк з отворами).
• Третє покоління (1964—1970). Електронно-обчислювальні машини цього покоління виготовляли з використанням інтегральних мікросхем. Це пристрої, що складаються з десятків або тисяч електронних елементів, розміщених на маленькій (1x1 см) пластині. Керували роботою таких машин за допомогою алфавітно-цифрових терміналів. Дані та програми вводили з термінала або з використанням перфокарт і перфострічок.

http://informatic-10.at.ua/urok3/49.jpg

Комп’ютери третього покоління працювали зі швидкодією в декілька мільйонів операцій за секунду. Це досягалося застосуванням у них інтегральних схем. У складі цих ЕОМ з’явилися пристрої (вони отримали назву каналів), які забезпечували обмін даними між оперативною пам’яттю та іншими блоками ЕОМ. Представниками цих ЕОМ були комп’ютери типу ІВМ – 360 та ЄС "Ряд – 1".
• Четверте покоління (з 1971). Машини створюються на основі великих інтегральних схем (щільність електронних елементів — десятки тисяч на кубічний сантиметр). Зв'язок із користувачем здійснюється за допомогою кольорового графічного монітора. Найяскравіші представники цього покоління ЕОМ — персональні комп'ютери (ПК). Один із перших серійних ПК було створено 1981 року в компанії IBM. Він отримав назву IBM PC

У 1970 році фірма Інтел почала продавати інтегральні схеми пам`яті. У цьому ж році була сконструйована інтегральна схема, аналогічна за своїми функціями центральному процесорові великої ЕОМ, яку назвали мікропроцесором. Перший комп’ютер ІВМ РС був запропонований користувачам у 1981 році. Він вигідно відрізнявся від усіх попередників тим, що будувався за принципом відкритої архітектури. Тобто фірма зробила його не єдиною системою, як раніше, а забезпечила можливість його збирання аналогічно до дитячого конструктора. Одначе, саме це досягнення й не дало можливості фірмі ІВМ користуватися результатами власного успіху. Фірма ІВМ розраховувала, що відкритість архітектури дозволить незалежним виробникам розробляти різні додаткові пристрої, завдяки чому зросте популярність комп`ютера. Але відразу ж з’явилося багато виробників більш дешевших комплектуючих, повністю аналогічних тим, які застосовувалися в комп’ютері IBM PC. Найбільше виграли користувачі, отримавши можливість збирати комп’ютер на свій розсуд, не обмежуючись досягненнями будь-якої однієї фірми.

Тоді компанія IBM не надавала великого значення персональним комп'ютерам, а відтак використала в IBM PC багато «чужих» елементів (зокрема, процесор фірми Intel) і не запатентувала низку власних технологій та компонентів. Це дало змогу іншим фірмам, застосовуючи опубліковані специфікації, створювати клони, які називають IBM PC-сумісними комп'ютерами.



В ЕОМ четвертого покоління за рахунок використання великих інтегральних схем швидкодія досягла десятків мільйонів операцій за секунду. Ці ЕОМ мали в своєму складі декілька центральних процесорів, а це забезпечувало одночасне розв'язання декількох завдань (власне, такі ЕОМ уже належали до обчислювальних систем).

Центральний процесор, ЦП (англ. Central processing unit, CPU) - функціональна частина комп'ютера, що призначена для інтерпретації команд.

Представниками цих ЕОМ були комп`ютери типу ІВМ-370 та ЄС "Ряд – 2, - 3".

• П'яте покоління (зараз та в майбутньому). ЕОМ цього покоління створено на основі надвеликих інтегральних схем, які характеризуються величезною щільністю розміщення елементів на кристалі. Наразі ми перебуваємо на порозі революції в комп'ютерній техніці, яку спричинила поява нових, квантових, комп'ютерів. Вони базуються на зовсім інших фізичних засадах, ніж усі сучасні комп'ютери, і дають змогу за лічені хвилини розв'язати задачі, які за допомогою сучасної обчислювальної техніки потрібно було б розв'язувати мільйони років. Теоретичну модель квантового комп'ютера було запропоновано в середині 1990-х років, а у 2008 році розроблено перший діючий зразок квантового процесора.


Скачати 146.69 Kb.

  • Внесок вітчизняних вчених у розвиток ЕОМ Україна має повне право пишатися вітчизняними вченими, які працювали в галузі обчислювальної техніки. Так, першу ЕОМ у континентальній Європі
  • Сергій Олексійович Лебедев
  • Віктор Михайлович Глушков
  • Євразійському континенті
  • Джек Кілбі