Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Івахненко Антоніна Серафимівна. Учитель російської мови та зарубіжної літератури. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №157 Харківської міської ради Харківської області

Івахненко Антоніна Серафимівна. Учитель російської мови та зарубіжної літератури. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №157 Харківської міської ради Харківської області




Сторінка1/6
Дата конвертації13.06.2017
Розмір0.78 Mb.
  1   2   3   4   5   6

Івахненко Антоніна Серафимівна. Учитель російської мови та зарубіжної літератури. Харківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 157 Харківської міської ради Харківської області. Спеціаліст вищої категорії, учитель-методист.

Росі́йська мова (рос. русский язык) - слов'янська мова, належить до групи східнослов'янських мов разом з українською та білоруською мовами; одна з шести офіційних мов ООН.

Ха́рківська о́бласть - область у Слобідській Україні в межах Придніпровської низовини і Середньоруської височини.

Харківська́ ЗОШ І-ІІІ ступенів - навчальний заклад с. Харкове Талалаївського району Чернігівської області

Спеціаліст вищої категорії - кваліфікаційна категорія, що встановлюється педагогічним працівникам, які виявили високий рівень професіоналізму, ініціативи, творчості, досконало володіють ефективними формами і методами організації навчально-виховного процесу, забезпечують високу результативність, якість своєї праці.

Доброго дня, шановна редакціє. Давно цікавлюся вашим виданням, виписую журнали, підшиваю цікаві матеріали. Але жодного разу не зверталася до редакції зі своїми доробками. Відчуваю, що все важче готуватися до уроків в умовах розширеного інформаційного простору, адже учні сьогодні підготовлені , завдяки мережі Інтернет, читачі.

Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.

Особливу увагу віддаю культурологічному аспекту в викладанні літератури. Може, і мої матеріали стануть комусь у пригоді. Буду дуже вдячна, якщо матеріали зацікавлять вас.

Держстандарт основної та повної загальної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України, визначив вимоги до освідченості учнів та грунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту кожного предмета.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.

Постанова Кабінету Міністрів України - нормативно-правовий акт Уряду України - Кабінету Міністрів.

Цілісність реалізації на практиці включає основні компетентності, що складаються зі знань, умінь і навичок через залучення досвіду та ціннісне ставлення до навчання в школі взагалі. Усі дванадцять компетентностей учні набувають через реалізацію кожним учителем-предметником діяльнісного підходу до навчання, спрямованого на розвиток умінь і навичок особистості, застосування на практиці здобутих знань, успішну орієнтацію людини в соціумі, формування здібностей до колективної діяльності та самоосвіти, включаючи плідний розвиток особистості педагога та його учнів на основі рівності у спілкуванні та партнерства в навчанні. В своїй практиці віддаю перевагу таким компетентностям Держстандарту, як соціальна, предметно-мистецька, міжпредметна, комунікативна, естетична, загально-культурна та предметна. Названі напрямки стараюсь реалізувати, застосовуючи методику критичного мислення.

Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.

Як приклад пропоную методичну збірку «Українська та зарубіжна культура в таблицях і схемах».

АНОТАЦІЯ


Методична збірка «Українська та зарубіжна культура в таблицях і схемах» підготовлена для проведення уроків та факультативних занять з учнями середньої школи 8-11 класів з предмету «Зарубіжна література» або «Українська література». Матеріали можуть бути використані як у філологічних класах при поглибленому вивченні української та зарубіжної літератури, так і у класах фізико-математичного та технічного профілю. Особливо важливим є можливість використання таблиць при впровадженні спецкурсів в умовах скорочення часу на вивчення літератури та, водночас, збільшення уваги суспільства до гуманітарних компонентів освіти.

Кожна тема курсу включає основні питання до розгляду, опорні ключові поняття до теми, таблицю основних матеріалів, список додаткової літератури.

Методична збірка побудована за змістовними лініями, що включають культуру первісного суспільства, Близького Сходу, Індії та Китаю, Давньої Греції і Риму, Ренесансу, Просвітництва, модернізму.

Пе́рвісне суспі́льство - тривалий період в історії людства: від початкового етапу становлення людини та суспільства і до виникнення перших цивілізацій. Період в історії людства до винаходу писемності, після чого з'являється можливість історичних досліджень.

Гре́ція (грец. Ελλάδα - Еллада), офіційна назва Гре́цька Респу́бліка (грец. Ελληνική Δημοκρατία) - європейська держава на півдні Балканського півострова та численних островах. На півночі межує з Албанією, Республікою Македонією та Болгарією, на сході - з Туреччиною.

Основна увага зосереджена на міфології, літературі, філософській думці, образотворчому мистецтві, театрі, кіномистецтві, що дає змогу розглянути розвиток культури у хронологічній послідовності й головних проявах на кожному з етапів. Особливо доречно автор робить акцент на таких явищах соціокультурного процесу, як лицарська культура, світоглядні орієнтації, вплив на суспільство мілітаризму, тоталітаризму, а також елітарна та народна культура та ін.

Філосо́фія (дав.-гр. φιλοσοφία, дослівно: любов до мудрості) - особлива форма пізнання світу, що виробляє систему знань про фундаментальні принципи буття людини, про найзагальніші суттєві характеристики людського ставлення до природи, суспільства та духовного життя у всіх його основних проявах..

Хронологія (від грец. χρόνος - час і λόγος - вчення) - як загальне поняття: послідовність історичних подій у часі; часослів'я, опис і вивчення того, як саме відбувалися певні події в часі (історично).

Образотво́рче мисте́цтво - мистецтво відображення сущого у вигляді різних образів, зокрема таких як художні образи на площині (графіка, малярство тощо) та в просторі (скульптура).

Сам образ середньовіччя часто асоціюється з колоритною фігурою лицаря в латах. Лицарі - професійні воїни - являли собою корпорацію, членів якої об'єднували спосіб життя, етичні цінності, особові ідеали.

Матеріали обгрунтовані з точки зору врахування вікових особливостей учнів середньої школи, допускається використання різних форм роботи, уміння вчителя скеровувати самостійну роботу учнів, коли учитель перебуває в руслі пошуків новітньої методології викладання культурологічних дисциплін.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається

Матеріали можуть бути використані повністю або частково на уроках викладання літератури як у електронному так і друкованому вигляді.



ТЕМА 1. ВСТУП. Українська та зарубіжна культура: методологія, структура, функції.

Питання

1. Що означає «культурологія» в буквальному значенні? Що виступає предметом культурології?

2. Методи і принципи аналізу культури.

3. Основні моделі структурування культури та її функції.

4. Поняття цивілізації. Зв’язок і відмінність цивілізації та культури.

5. Сутність геокультурної концепції існування культури.



Опорні поняття до теми:

*культурологія *морфологія культури *євроцентризм

*культура *психологія культури *полілінійність

*цивілізація *соціологія культури *локальні цивілізації

*концепція *феноменологія культури *еволюціонізм

*структура *філософія культури *функціоналізм



Функції культури

Культура

Комулятивна, інтегративна, регулятивна, виховна, світоглядна, гуманістична, гносеологічна, аксіологічна, комунікативна, рекреативна, прогностична.



Соціум

КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ

Теорія

Зміст

Автори

Критика культури й цивілізації

Культура й цивілізація ворожі людині, порушують гармонію людини й природи. Основне гасло – «назад до природи».

Ж.Ж.Руссо

1712-1778



Морально-етичне обґрунтування культури

Культура не можлива без підпорядкування моральному обов’язку. Мораль – основа культури.

І.Кант

1724-1804



Просвітницько-прогресистська

Культурний процес – це розвиток розуму, освіти, науки як запорука прогресу.

Й.Гердер

1744-1803



Культура як втілення абсолютної ідеї

Культура нації, епохи тим вища, чим краще виражає абсолютну ідею. Найцінніше надбання культури – держава.

Г.Гегель

1770-1831



Естетична основа культури (німецький романтизм)

Фундаментом культурної творчості є мистецтво, міфологія, фольклор та ін..

Ф.Шеллінг 1775-1854

А.Шлегер 1767-1845

Ф.Шлегель

1772-1829



Культ сили і «волі до влади» (анти-

християнська)



Завдання культури – вдосконалення сильної надлюдини – борця, переможця. Взаємоєв’язок діонісійського та аполонійського у культурі.

Ф.Нійше 1844-1900

Еволюційна

Культура – результат безперервного спадкоємного процесу, ускладнення матеріальних і духовних цінностей, створюваних людством.

Л.Морган

1818-1881

Е.Тайлор 1832-1917


Кругообертів локальних цивілізацій

Цивілізації як ізольовані культурні контактуючі у часі та просторі («Виклик – Відповідь»). Культура народжується, розвивається і гине (Шпенглер, Данилевський). Культурні надсистеми: ідеаційна, ідеалістична, чуттєва.

М.Данилевський

1822-1885

О.Шпенглер

1880-1936

П.Сорокін 1889-1968

А.Тойнбі 1889-1975



Національна (українська)

В основі культурного процесу – традиційне прагнення до свободи, волелюбність.

М.Костомаров 1817-1885

П.Куліш


1819-1897

Слов’яно

фільська


Самобутність слов’янської культури на відміну від західноєвропейської

К.Аксаков

1817-1860

О.Хом’яков

1804-1860



Євразійська

Культура – це єдність соціально-історичного середовища географічного оточення

Л.Гумільов 1912-1992

М.Трубецькой 1890-1938

Л.Корсавін

1882-1952




Психоаналітич-

на - «індивідуального та колективного несвідомого»



Культура – результат сублімації психобіологічної та сексуальної енергії людини у діяльності та творчості (Фрейд). Культура твориться на основі «колективного несвідомого»

З.Фрейд

1856-1939

К.Юнг

1875-1961



Осьового часу

VІІІ-ІІІ ст.. до н.е. – це час, коли людина усвідомлює буття. Пізнає саму себе.

К.Ясперс

1883-1969



Ігрова

Культура народилася і функціонує як гра. (Хейзінга) У світі де гуманізованої маскультури справжня культура – елітарна. Людина – це самосвідома, творча особистість (Гессе).

Й.Хейзінга

1872-1945

Г.Гессе

1877-1962



Богословська

Культура – результат розвитку релігійних культів. Філософія, наука, архітектура, живопис, мораль вийшли з релігії.

П.Тілліх

18861965


М.Бердяєв

1874-1948



Символічна

Культура – «другий Всесвіт», світ символів (у Сковороди – Біблія). Мова, наука, релігія, мистецтво – системи знаків, символів.

Г.Сковорода

1772-1794

Ю.Лотман

1922-1993



Екзистен-

ціальна


Культура – результат переживання людиною свого буття.

Ж.Сартр

1905-1980

А.Камю

1913-1960



Геокультурна

Культура – форма адаптації нації до географічного й природного простору.

М.Грушевський

1866-1934

Є.Маланюк

1897-1968



КЛАСИФІКАЦІЯ КУЛЬТУРИ за різними засадами

Засади

Змістові компоненти

Діяльність

Матеріальна, духовна.

Світоглядні моделі

Класична, некласична (модернізм), постнекласична (постмодернізм)

Носії

Особистісна, групова, класна, національна, суспільна, людська.

Суспільна свідомість (теоретичний рівень)

Моральна, правова, релігійна, філософська, політична, економічна, екологічна, професійна, естетична, фізична.

Суспільна свідомість (суспільна психологія)

Уявлення, звички, звичаї, традиції, почуття, менталітет, переконання, ідеали.

Історія розвитку

Первісна, стародавніх цивілізацій Сходу, антична, середніх віків, Відродження, Просвітництво, новітня.

Спрямованість

Офіційна, тоталітарна, масова, елітарна, субкультура, контркультура, антикультура, «вигнана»

Організаційні інститути

Держава, партії, спілки, армія, церква, суд, заклади культури та освіти

ЛІТЕРАТУРА

  1. Данилевський М.Я. Россия и Европа. – М.:Изд-во полит.лит.,1991

  2. Шперглер О. Закат Европы. – Новосибирск:ВО Наука,1993

  3. Бердяэв Н.А. Смысл истории. – М.: Республика,1990

  4. Левяш И.Я. Культурология: Курс лекцій. – Минск, 2000

  5. Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М.: Республика,1992

Тема 2. ВИЗНАЧАЛЬНІ ЕПОХИ ІСТОІЇ ЛЮДСТВА.

РАННІ ФОРМИ КУЛЬТУРИ.

Питання.

1. Значення ранніх форм культури для людства.

2. Синкретизм первісної культури.

Первісна культу́ра - культура первісної доби, найбільшого періоду в історії людства - від виникнення людини (близько мільйона років тому) і до появи державності.

3. Специфіка міфологічної свідомості.

4. Чи можна говорити про мораль і первісному суспільстві?

5. Первісні обряди та ритуали.



Опорні поняття:

*ранні форми культури *синкретизм *етногенез

*антропосоціогенез *традиціоналізм * міф, міфологічна

*дикість *табу свідомість

*варварство *ініціація *неолітична революція

Вірування

Памятка культури

Дія

Магія

Анімізм


Фетишизм

Тотемізм


- Виникнення перших знарядь праці;

- випал глини (кераміка) (VІІІ-VІ тис. до н.е.)

- плавка металів (V – ІV тис. до н.е.)

- відкриття ткацького верстата (V – ІV тис. до н.е.)

- відкриття колеса (V – ІV тис. до н.е.)

- виникнення мистецтва;

- виникнення писемності;

- виникнення перших поселень, міст



Ритуали:

  • магія;

  • жертвоприношення;

  • похоронні обряди, що виникають у надрах:

* ранньоплемінних культів;

* культу таємних союзів;

* культу вождів;

* культу племінного бога



РАННІ ФОРМИ КУЛЬТУРИ

Археоло

гічні


епохи

Форми

соціальної організації



Тип виробництва і культури

Тип свідомості і способи мислення

Форми світо- сприй-

няття


Ранній і середній палеоліт

Пізній палеоліт,

мезоліт і неоліт

Неоліт і енеоліт



Дородове суспільство

Родова громада

Сусідська (територіальна) община


А

Р

Х



А

Ч

Н



А

К

У



Л

Ь

Т



У

Р

А



Культура збирання і полювання ( культура привласнюваль ного типу)

Виникнення свідомості

Цілісна перед- міфологічна і міфологічна свідомість, конкретне синкретичне дуальне мислення

Рання землеробна культура (культура продуктивного типу)


Магія, фетишизм,

анімізм,


тотемізм

Міф



РАННІ ФОРМИ МИСТЕЦТВА

Види мистецтва

Форми мистецтва

Характерні риси мистецтва

Загальні

Специфічні

Танок

Музика, спів

Образотворче мистецтво

Архітектура

Кераміка

Усна творчість



Ритуальний танок, пантоміма

Ударно-шумова, хорова

Наскельний живопис ( реалістичний, абстрактно-геометричний, умовний); скульптура (палеолітична та неолітична «Венери», ритуальні зображення тварин); малюнки на керамічному посуді

Культові споруди, оборонні мури, житло

Ритуальні фігурки і сосуди, посуд, прикраси

Міфи, сказання, легенди



Синкретизм

Імітаційність

Ритуально-магічний сенс

Зв’язок із розвитком свідомості



Зв’язок із предметно-практичною діяльністю; оповідальний характер

Супроводжувальний характер, майже повна відсутність інструментів, крім ударно-шумових, тісний зв’язок із мовою

Використання природних матеріалів (частин тіла звірів – шкіра, кістки, зуби), природних фарб – кров, охра, сажа

Використання накопичених знань і нових технологій

Використання нових технологій (випал глини, гончарний круг)

Безпосередній зв’язок із розвитком свідомості



ЛІТЕРАТУРА

1.Алексеев В.П. История первобытного общества.-М.,1990

2.Любимов Л.Д. Искусство древнего мира.- М.,1980

3. Малиновский Б. Магия, наука и религия. – М.,1994

4. Токарев С.А. Ранние формы религии. – М., 1991

  1   2   3   4   5   6



  • ТЕМА 1. ВСТУП. Українська та зарубіжна культура: методологія, структура, функції. Питання
  • Опорні
  • Функції культури Культура
  • Соціум КОНЦЕПЦІЇ КУЛЬТУРИ
  • КЛАСИФІКАЦІЯ КУЛЬТУРИ за різними засадами Засади
  • Тема 2. ВИЗНАЧАЛЬНІ ЕПОХИ ІСТОІЇ ЛЮДСТВА. РАННІ ФОРМИ КУЛЬТУРИ. Питання.
  • Вірування Пам ’ ятка культури Дія