Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Кабінет міністрів україни

Кабінет міністрів україни




Сторінка4/20
Дата конвертації10.03.2017
Розмір1.52 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

2. Розвиток інфраструктури інформатизації

2.1. Розвиток інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури

Одним з важливих завдань України на шляху до європейського інформаційного суспільства виступає побудова цифрової телекомунікаційної інфраструктури.

Так, за даними Держзв’язку протягом 2010 року в сфері телекомунікацій освоєно 5884,5 млн. грн. інвестицій в основний капітал, а за І квартал 2011 року – 924,1 млн. грн. У І кварталі 2011 року доходи від надання телекомунікаційних послуг збільшилися в порівнянні І кварталом 2010 року на 3,7% до $2,73 млрд. (10,7 млрд. грн.)

Інвестиційні кошти спрямовувались в основному на підвищення ємності мереж, впровадження ІТ-систем для розвитку нових сервісів і підготовки до впровадження нових технологій, розвиток широкосмугового доступу до мережі Інтернет, у тому числі безпроводового.

Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Галузь зв’язку є однією із ключових складових економіки України і щороку демонструє стабільний розвиток. За даними НКРЗ у 2010 році доходи від реалізації послуг зв’язку склали 47,4 млрд. грн., що на 2,4% більше порівняно з попереднім роком, в тому числі населенню надано послуг на 18,0 млрд. грн. Частка доходів галузі у ВВП України становить близько 5%.

За період з 2002 по 2008 роки обсяги доходів від реалізації послуг зв’язку щорічно в середньому зростали на 28,3%. Проте, у 2009 році доходи у порівнянні з попереднім роком зросли лише на 0,4 %, а у 2010 у порівнянні з 2009 роком – на 2,4%.

Структура доходів галузі зв'язку наведена у Додатку 2.1.1.

Аналіз динаміки доходів галузі за окремими сегментами свідчить про суттєве уповільнення темпів зростання доходів від надання телекомунікаційних послуг.

Якщо за 2006 – 2008 роки зростання доходів від надання телекомунікаційних послуг щорічно становило у середньому 16,8%, то в 2009 році вони у порівнянні з попереднім роком зменшились на 0,7%, а в 2010 році порівняно з 2009 роком зросли лише на 1,7% (з 42,9 до 43,6 млрд. грн.).

У структурі доходів галузі зв’язку частка доходів від надання телекомунікаційних послуг зменшилась з 95% у 2006 році до 92% у 2010 році.

Основними причинами уповільнення динаміки зростання доходів сфери телекомунікацій є наступні:

- скорочення за останні два роки витрат корпоративних та індивідуальних споживачів на телекомунікаційні послуги, і передусім, на послуги мобільного зв’язку;

- висока ступінь насиченості послугами мобільного зв’язку, які протягом останніх років були основним чинником зростання доходів сфери телекомунікацій.

Лідером за обсягами доходів сфери телекомунікацій протягом останніх років залишається мобільний зв'язок. Його питома вага в загальному обсязі доходів цієї сфери в 2010 становила 66%.

Питома вага фіксованого місцевого телефонного зв'язку у 2010 році становила близько 10% і була майже незмінною з 2006 року. Доходи від надання таких послуг у 2010 році становили 4,2 млрд. грн., що на 1,7 % більше у порівнянні з 2009 роком здебільшого за рахунок підвищення тарифів на послуги міського телефонного зв’язку.

У 2010 році в порівнянні з 2009 роком зменшилась питома вага послуг фіксованого міжнародного (з 3,6 до 2,9%) та міжміського (з 7,2 до 6,2%) телефонного зв’язку. Доходи на послуги міжнародного фіксованого зв’язку зменшились майже на 20% (з 1,6 до 1,3 млрд. грн.), а міжміського – на 12,5% (з 3,1 до 2,7 млрд. грн).

Однією з основних причин такого падіння доходів вбачається незбалансованість тарифів на послуги фіксованого і мобільного телефонного зв’язку, зокрема, надмірно висока вартість дзвінків з фіксованих на мобільні мережі, внаслідок чого споживачі майже не користуються цією телекомунікаційною послугою.

В останні роки стрімко розвиваються послуги широкосмугового доступу (ШСД), їх питома вага в загальних доходах сфери телекомунікацій протягом 2007-2010 років збільшилася з 4% до 10%, а доходи від надання зазначених послуг зросли майже втричі.

Дещо збільшилась частка інших телекомунікаційних послуг (проводове мовлення, послуги передачі і прийому телевізійних та радіопрограм, ІР-телефонії, радіозв’язку), зокрема за рахунок IP-телефонії.

Порівняння обсягу доходів від надання різних видів телекомунікаційних послуг за 2010 та 2009 роки свідчить про наступне:

- падіння доходів спостерігалось у сегментах фіксованого (-7,0%) та телеграфного (-14,6%) зв’язку;

- дещо зросли доходи від надання послуг мобільного зв’язку (1,1%),

ІР-телефонії (5,5%), проводового мовлення (4,3%), передачі і прийому телевізійних та радіопрограм (6,6%);

- більш ніж на чверть (26%) зросли доходи від надання послуг широкосмугового доступу.

Динаміка доходів від надання різних видів телекомунікаційних послуг у 2009-2010 рр. наведена у Додатку 2.1.2.

Послуги фіксованого телефонного зв’язку.

За 2010 рік доходи від надання послуг фіксованого телефонного зв’язку склали 8,2 млрд. грн., що менше ніж у попередньому році на 7%. Падіння доходів відбулося, як зазначалося раніше, за рахунок зменшення доходів від послуг міжміського і міжнародного зв’язку (на 14,7%, з 4,66 до 3,97 млрд. грн.). Разом з тим, доходи від надання послуг місцевого телефонного зв'язку зросли на 1,7%, з 4,16 до 4,23 млрд. грн.

Показник щільності фіксованого телефонного зв’язку у 2010 році на 100 мешканців в Україні порівняно з 2009 роком зменшився на 0,1 відсоткові пункти і склав 28,2%, у містах цей показник становить 35,9%, а в сільській місцевості – 11,5%.

Рівень щільності телефонного зв’язку в різних регіонах України нерівномірний. Найвищий рівень забезпеченості телефонами мешканців міста Києва (58,0%), Одеської (50,4%), Запорізької (34,9%), Дніпропетровської (32,6%) областей, найнижчий – у Закарпатській області (15,8%).

Закарпа́тська о́бласть - область на південному заході України в межах західної частини Українських Карпат та Закарпатської низовини. На півночі межує з Львівською, на сході з Івано-Франківською областями України.



Послуги мобільного зв’язку.

В Україні ринок послуг мобільного зв’язку другого покоління (технологія GSM-900, 1800 МГц) динамічно розвивався до 2007 року, коли практично досяг насичення. Про це свідчать обсяги доходів і кількість абонентів як в цілому, так і окремих операторів. Рівень покриття території України мережами мобільного зв’язку становить майже 100 відсотків.

За 2010 рік доходи від надання послуг мобільного зв’язку склали 28,8 млрд. грн., що становить 60,9% від загальних обсягів доходів галузі і 66,1% – доходів сфери телекомунікацій.

Доходи від надання послуг мобільного зв’язку зростають, в основному за рахунок збільшення тривалості розмов внаслідок гнучкої тарифної та маркетингової політики операторів та впровадження додаткових сервісів.

Станом на 31.12.2010 абонентська база мобільних операторів нараховувала 53,9 млн. абонентів, що на 1,4 млн., або на 2,5 % менше ніж в 2009 році. Рівень номінального проникнення мобільного зв’язку в Україні на кінець 2010 року становив 117,5%, що на 2,6 відсоткові пункти менше ніж минулого року. В 9 регіонах України цей показник нижчий за 100%, зокрема у Хмельницькій (75,4%), Тернопільській (76,7%), Кіровоградській (81,4%), Рівненській (85,9%), Запорізькій (87,8%) областях.

Лідером ринку послуг мобільного зв’язку залишається ЗАТ “Київстар Дж. Ес. Ем.”, кількість абонентів якого становить 22,4 млн.

ЗАТ "Український мобільний зв’язок" (МТС-Україна) має майже 18,2 млн. абонентів, ТОВ "Астеліт" – 9,8 млн., ЗАТ "Українські радіосистеми" (ТМ Beeline) – 1,7 млн.

Протягом останніх років активно впроваджуються послуги мобільного зв’язку третього покоління (3G), які кардинально збільшують можливості споживачів в отриманні різноманітних телекомунікаційних послуг, а саме: повноцінний доступ до Інтернету, до корпоративних даних, відеоконференцзв’язку, телебачення, платіжної системи, електронної комерції. На сьогодні, лише один оператор – «Укртелеком» є власником ліцензії на надання послуг мобільного зв’язку третього покоління (3G). Оператором розпочато будівництво мережі мобільного зв’язку третього покоління (3G) в стандарті UMTS/HSDPA під торговою маркою „Utel”.

Електро́нна коме́рція (від англ. e-commerce) - це сфера цифрової економіки, що включає всі фінансові та торгові транзакції, які проводяться за допомогою комп'ютерних мереж, та бізнес-процеси, пов'язані з проведенням цих транзакцій.

Знак для товарів і послуг, також товарний знак, торгова марка, торговельна марка, англ. trademark - позначення, знак за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб.

Станом на 31.12.2010 кількість абонентів мобільного зв’язку «Укртелекому» становила 630 тисяч.



Послуги широкосмугового доступу (комп’ютерний зв'язок).

В Україні сегмент послуг широкосмугового доступу є одним з найдинамічніших і конкурентних. За підсумками 2010 року доходи від надання послуг широкосмугового доступу склали 4,2 млрд. грн. та перевищили минулорічні показники на 26,1%. В той же час, темпи зростання таких доходів у 2010 році зменшились на 13,1% порівняно з 2009 роком.

Доходи від надання доступу до мережі Інтернет, частка яких в доходах комп’ютерного зв’язку становить майже 90%, склали 3,8 млрд. грн. у 2010 році, що на 32,6% більше ніж попереднього року. При цьому населення отримало послуг доступу до мережі Інтернет на суму 2,3 млрд. грн., що на 43,5% більше, ніж у 2009 році. Динаміка доходів від надання послуг широкосмугового доступу послуг доступу до мережі Інтернет наведена у Додатку 2.1.3

Найбільш динамічно в І кварталі 2011 року зростали доходи від надання послуг широкосмугового доступу (комп’ютерний зв'язок): з $121 млн. до $145 млн. (з 0,97 до 1,16 млрд.грн.), приріст склав 19,4%.

Доходи від надання послуг доступу до мережі Інтернет, частка якого в доходах комп’ютерного зв’язку складає майже 90%, становили $132,5 млн. (1,06 млрд.грн.), що на 26 % більше ніж у І кварталі 2010 року.

Рівень проникнення Інтернету в розрахунку на 100 мешканців


(І квартал 2011 року) наведено у Додатку 2.1.4.

Абонентська база споживачів Інтернет-послуг з 2007 року зросла у 2,6 рази, з 1,4 до 3,7 млн. абонентів.

Рівень проникнення Інтернет-послуг на 100 мешканців України становить 8,0%. Незважаючи на привабливість ринку Інтернет-послуг для операторів телекомунікацій та зростання обсягів послуг, що надаються суб’єктами господарювання, Україні належить подолати досить значну дистанцію для досягнення рівня розвинутих країн у цьому напрямку. За інформацією Єврокомісії, середній показник проникнення у країнах ЄС вже на початок 2008 року перевищив 40%, в Угорщині досяг 70%, у Нідерландах – 90%, у Словаччині – 50%. Таке порівняння свідчить про наявність значного потенціалу для розвитку вітчизняного ринку Інтернет-послуг, що є невід’ємною складовою побудови сучасного інформаційного суспільства та відповідно – питанням загальнодержавного значення.

Взаємоз’єднання та доступ до телекомунікаційних мереж.

Розвинені країни - країни з найбільшим розвитком економіки, в яких домінує третинний і четвертинний сектори. Цей рівень економічного розвитку зазвичай характеризується високим прибутком на душу населення і максимальним індексом розвитку людського потенціалу (ІРЛП).

Телекомунікаці́йна мере́жа - комплекс технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, проводових, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням

Регулювання взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж у 2010 році проводилось відповідно до Закону України «Про телекомунікації» та Правил взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж загального користування.

У звітному періоді опрацьовано та затверджено відповідними рішеннями НКРЗ пропозиції про взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж монопольного (домінуючого) оператора ВАТ «Укртелеком» щодо створення 350 точок взаємоз’єднання загальною пропускною спроможністю 1820 потоків Е1. Ці пропозиції внесено до каталогу пропозицій на 2010 рік, з них 18 додаткових, за рахунок незаявленого взаємоз’єднання, пропускною спроможністю 76 Е1. Всього за звітний період операторами телекомунікацій створено 374 точки взаємоз’єднання пропускною спроможністю 1889 потоків Е1.

Динаміка зменшення кількості точок взаємоз’єднання у 2010 році обумовлена зниженням темпів розвитку мереж операторів телекомунікацій, збільшенням комерційних ризиків при інвестуванні у телекомунікаційні мережі та залишковими явищами світової економічної кризи.

Створені точки взаємоз’єднання було використано для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж операторів на рівнях: місцевому – 105 (369 Е1); міжміському –252 (1438 Е1); рухомому (мобільному) – 17 (82 Е1).

Аналіз взаємоз’єднань телекомунікаційних мереж ВАТ «Укртелеком» з телекомунікаційними мережами інших операторів та взаємоз’єднань мереж інших операторів телекомунікацій на міжоператорському рівні свідчить про задовільний розвиток мереж в АР Крим, Чернігівській, Харківській, Донецькій областях та у місті Києві. Порівняно з минулими роками дещо покращився розвиток телекомунікаційних мереж у Полтавській, Хмельницькій, Херсонській та Сумській областях.

Невелика кількість взаємоз’єднань телекомунікаційних мереж у Тернопільській, Закарпатській, Львівській та Миколаївській областях, що демонструє низькі темпи розвитку мереж операторами телекомунікацій в цих регіонах.

Микола́ївська о́бласть - область в Україні. Утворена 22 вересня 1937 року. Розташована на півдні країни в межах Причорноморської низовини в басейні нижньої течії ріки Південний Буг. На заході межує з Одеською, на півночі з Кіровоградською, на сході та північному сході з Дніпропетровською та на південному сході з Херсонською областями.

У 2010 році створено 24 точки взаємоз’єднання (69 потоків Е1) між телекомунікаційними мережами різних операторів без участі ВАТ «Укртелеком».

На інтенсивність розвитку мереж телекомунікацій в частині взаємоз’єднання негативно впливали чинники різного характеру, в тому числі й недосконалість законодавства у сфері телекомунікацій.

Ліцензування користування радіочастотним ресурсом.

Користування радіочастотним ресурсом на підставі ліцензій НКРЗ здійснюється суб’єктами господарювання для надання телекомунікаційних послуг. Інші загальні користувачі користуються радіочастотним ресурсом на підставі ліцензій на канали мовлення, виданих Національною радою з питань телебачення та радіомовлення, та/або дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів, виданих Українським державним центром радіочастот.

Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» (УДЦР, UCRF) - утворене відповідно до законів України «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України». Підпорядковане Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації

За 2010 рік НКРЗ видало 310 ліцензій на користування радіочастотним ресурсом 153 операторам телекомунікацій на суму 28 млн. 541 тис. грн.

Станом на кінець 2010 року в Україні існує 407 суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у галузі зв’язку на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом.

Основним внеском за останні десять років у загальну суму надходжень до Державного бюджету України за видачу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом є вартість ліцензій для цифрового стільникового зв’язку.

Наразі практично весь радіочастотний ресурс, виділений для впровадження стільникового цифрового радіозв’язку стандартів GSM та CDMA вичерпано.

Радіочастотний спектр - безперервний інтервал радіочастот не вищий за 3 ТГц (терагерц) (3000 ГГц).

Тому надходження коштів до Державного бюджету України за видачу ліцензій на користування РЧР у 2009 та 2010 роках поступово зменшується.

З метою впровадження в Україні мобільного зв’язку третього покоління, подальшого розширення переліку сучасних телекомунікаційних послуг та наповнення Державного бюджету України, НКРЗ спільно з Міністерством оборони та іншими органами державної виконавчої влади проводить необхідні заходи для забезпечення можливості проведення у 2011 році тендеру (аукціону) з продажу ліцензій на користування радіочастотним ресурсом для цифрового стільникового зв’язку третього покоління стандарту ІМТ-2000 (UMTS).
Розвиток грід-технологій.

Велике значення у розвитку інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури має розвиток грід-технологій.

На сьогодні, за інформацією НАН України, в Українському національному гріді, що будується й розвивається згідно із завданнями Державної цільової науково-технічної програми впровадження грід-технологій на 2009-2013 роки, працюють 32 грід-кластери (з них 26 кластерів в установах НАН України). Загалом вони мають 3250 процесорних ядер, системи зберігання даних об’ємом 200 терабайт, а також дисковий простір об’ємом понад 300 терабайт. За звітний період в НАН України наукові мережі GRID і GEANT використовують 17 установ, при цьому з використанням зазначених мереж виконується 72 проекти.

Серед них, зокрема, такі:

- інтелектуалізація інформаційних технологій кластерних обчислень в грід-середовищі;

- побудова національного ресурсного грід-центру на базі суперкомп’ютера СКІТ-3 Інституту кібернетики НАН України;

- медична Грід-система для популяційних досліджень в галузі кардіології на базі даних електрокардіограм;

- розробка і впровадження грід-технологій для систем підтримки прийняття рішень з оперативного реагування на надзвичайні ситуаційї природного та техногенного характеру і планування довгострокових контрзаходів;

Тео́рія рі́шень - царина досліджень, яка математичними методами досліджує закономірності вибору людьми найвигідніших із можливих альтернатив і має застосування в економіці, менеджменті, когнітивній психології, інформатиці та обчислювальній техніці.

- розроблення та удосконалення програмного забезпечення для сертифікованих методів неруйнівної діагностики напівпровідникових структур, використовуючи Грід-технології;

- використання сучасних грід-технологій в комп’ютерному моделюванні взаємодії скоротливих і транспортних білків з лігандами;

- розробка та створення банку даних «Перспективні матеріали» як складової частини академічного сегменту Українського національного гріду;

- побудова, на базі обчислювального кластеру ІПМ НАНУ, грід-платформ доступу до УНГ;

- впровадження грід-технологій в комп’ютерне моделювання стану прибережних зон Азово-Чорноморського басейну.

За допомогою академічної грід-інфраструктури розв’язуються багато актуальних задач з фізики високих енергій, астрофізики і астрономії, біофізики і біології, нанофізики і фізики конденсованих систем, здійснюється розв’язання екологічних проблем, прогнозування, моніторингу та забезпечення підтримки управлінських рішень, зокрема при виникненні надзвичайних ситуацій, небезпечних природних явищ (повені, посухи, буревії та інші), моделювання сценаріїв їх розвитку, можливих наслідків та варіантів їх мінімізації.

Екологі́чна пробле́ма - це зміна природного середовища в результаті антропогенних дій, що веде до порушення структури і функціонування природних систем (ландшафтів) і призводить до негативних соціальних, економічних та інших наслідків.

Природне явище - сукупність процесів матеріально-інформаційного перетворення у природі, обумовлених загальними причинами.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єктах або територіях, спричинене аварією, катастрофою,епідемією, стихійним лихом , епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.

Фі́зика елемента́рних части́нок (ФЕЧ, англ. Particle physics), часто називається також фі́зикою висо́ких ене́ргій (англ. High energy physics, HEP) - розділ фізики, що вивчає структуру і властивості елементарних частинок і їх взаємодії.

У рамках Державної цільової науково-технічної програми «Образний комп’ютер» установами НАН України розроблено 18 оригінальних інтелектуальних інформаційних технологій, які готові до впровадження, та 16 дослідних зразків портативних мікроелектронних виробів, більшість з яких готова до постановки на виробництво. За досягнутими характеристиками й економічними показниками: економічність, надійність, завадостійкість, собівартість – ці пристрої перевищують закордонні аналоги, а за низкою з них – аналоги відсутні: Ікар, Фазаграф, Diabet, мобільний телефон з голосовим управлінням, Стереовізор.

Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20