Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Кафедра комп’ютеризованих систем управління

Скачати 232.18 Kb.

Кафедра комп’ютеризованих систем управління




Скачати 232.18 Kb.
Дата конвертації02.05.2017
Розмір232.18 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний авіаційний університет

Інститут комп’ютерних інформаційних технологій

Кафедра комп’ютеризованих систем управління


ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор

_____________ М.Кулик



"_____"__________2014 р.
.

Система менеджменту якості



НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


навчальної дисципліни

"Інженерія програмного забезпечення"

(за кредитно-модульною системою)




Галузь знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка"

Напрям підготовки: 6.050102 "Комп’ютерна інженерія"


Курс – 2 Семестр – 3,4


Аудиторні заняття – 105 Диференційований залік – 3 семестр

Самостійна робота – 111 Екзамен – 4 семестр

Усього (годин/кредитів ECTS) – 216/6

Індекс Р4-6.050102-1/11-3.1.13

Р4-6.050102-2/11-3.1.13
СМЯ НАУ РНП 09.02.02-02-2014

Навчальна програма дисципліни "Інженерія програмного забезпечення" розроблена на основі робочих навчальних планів №РБ-4-6.050102-1/11, №РБ-4-6.

Креди́тно-мо́дульна систе́ма (КМС) організації навчального процессу - це форма організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій та використання залікових одиниць - залікових кредитів.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.
050102-2/11 підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "Бакалавр" за напрямом 6.050102 "Комп’ютерна інженерія", "Тимчасового Положення про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою (в умовах педагогічного експерименту)" та "Тимчасового Положення про рейтингову систему оцінювання", затверджених наказом ректора від 15.06.2004 №122/од, та наказу ректора від 12.04.2005 №81/од.


Навчальну програму розробили

професор кафедри комп’ютеризованих

систем управління _____________________________ Д.Кучеров

доцент кафедри комп’ютеризованих

систем управління _____________________________ О. Ніколаєнко

асистент кафедри комп’ютеризованих

систем управління _____________________________ К. Мацуєва

Навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри напряму 6.050102 "Комп'ютерна інженерія" (спеціальність 7/8.05010202 "Системне програмування") – кафедри комп’ютеризованих систем управління, протокол №_____ від "____"___________2014 р.


Завідувач кафедри __________________________________ О.Литвиненко

Навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні випускової кафедри напряму 6.050102 "Комп'ютерна інженерія" (спеціальність 7/8.05010201 "Комп’ютерні системи та мережі") – кафедри комп’ютерних систем та мереж, протокол №_____ від "_____"___________2014 р.


Завідувач кафедри __________________________________ І.Жуков

Навчальна програма обговорена та схвалена на засіданні науково-методично-редакційної ради інституту комп’ютерних інформаційних технологій, протокол №_____ від “_____”____________2014 р.

Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.


Голова НМРР __________________________________ Б. Масловський

УЗГОДЖЕНО

Директор ІКІТ

_______________ О. Юдін

“_____”_____________2014 р.
Рівень документа – 3б

Плановий термін між ревізіями – 1 рік



Контрольний примірник
ЗМІСТ

стор.


1. Пояснювальна записка ................................................................................

1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця.....................................................................................................................

Пояснювальна записка - документ, в якому: офіційна (юридична) доповідь про певні дії в певний проміжок часу (на яку може даватись позитивна або негативна оцінка, якщо пояснювальна залишилась без відповіді - це адміністративне порушення керівництва); міститься додаток чи доповнення до основного документа, в якому пояснюється зміст окремих його положень (мета, актуальність, структура, зміст призначення та ін. плану, звіту, проекту тощо). Пояснювальні записки можуть бути службовими (відтворюються, як правило, на бланках) й особистими (відтворюються на аркушах паперу за підписом автора). Пояснювальна записка до законопроекту - документ, який подається разом з законопроектом його автором до парламенту і містить (в Україні): обґрунтування необхідності прийняття законопроекту, цілей, завдань і основних його положень та місця в системі законодавства; обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування закону після його прийняття; інші відомості, необхідні для розгляду законопроекту.
Навча́льна дисциплі́на - згідно з визначенням в українському законодавстві: педагогічно адаптована система понять про явища, закономірності, закони, теорії, методи тощо будь-якої галузі діяльності (або сукупності різних галузей діяльності) із визначенням потрібного рівня сформованості у тих, хто навчається, певної сукупності умінь і навичок.
Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

1.2. Мета викладання навчальної дисципліни ....................................................

1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни………………………………..

1.4. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальної дисципліни ...................

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів ........................

1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни .....................................

2. Зміст навчальної дисципліни ......................................................................

2.1. Модуль №1 «Моделі життєвого циклу для розробки програмних систем» ………………………………………........................................................

2.2. Модуль №2 «Проектування програмного забезпечення»…………….........

2.3. Модуль №3 «Реалізація об’єктно-орієнтованих програмних систем» ......

2.4. Модуль №4 «Верифікація програм. Методи перевірки та тестування програм та систем» ……………………………………………………………….

2.5. Модуль №5 Курсова робота ………………………………………………...

Курсова робота (Курсовий проект) - вид самостійної навчально-наукової роботи з елементами дослідження, що виконується студентами вищих або середніх-спеціальних навчальних закладів протягом семестру з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного фахового завдання.



3. Список рекомендованих джерел ………………........................................

4. Форми документів Системи менеджменту якості………………………

4

4

4



4

4

4



5

7

7



7

8

8



8

9

9



9

11



1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
1.1. Місце навчальної дисципліни в системі професійної підготовки фахівця

Дана навчальна дисципліна є теоретичною основою сукупності знань та вмінь, що формують авіаційний профіль фахівця в області інженерії програмного забезпечення.

Програмна інженерія - це застосування системного, вимірюваного підходу до розробки, використання та супроводу програмного забезпечення, та дослідження цих підходів, тобто застосування принципів інженерії до програмного забезпечення.



1.2. Мета викладання навчальної дисципліни

Метою викладання дисципліни є ознайомлення студентів з процесами, методами та засобами підтримки життєвого циклу продуктів програмного забезпечення та інформаційних систем, основам менеджменту створення продуктів інформаційних технологій, основам управління якістю продуктів.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) - сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.



1.3. Завдання вивчення навчальної дисципліни

Завданнями вивчення навчальної дисципліни є:



  • вивчення проблем та напрямків розвитку технології програмування;

  • оволодіння основними методами та засобами автоматизації проектування, виробництва, випробувань та оцінки якості програмного забезпечення;

  • вивчення напрямків розвитку методів та програмних засобів колективної розробки програмного забезпечення.
    Управлі́ння я́кістю - скоординована діяльність, яка полягає у спрямуванні та контролюванні організації щодо якості.
    Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
    Розробка програмного забезпечення (англ. software engineering, software development) - це рід діяльності (професія) та процес, спрямований на створення та підтримку працездатності, якості та надійності програмного забезпечення, використовуючи технології, методологію та практики з інформатики, керування проектами, математики, інженерії та інших областей знання.


  • оволодіння стандартним підходом до розробки програмних проектів, який полягає у використанні моделей життєвого циклу, в процеси яких вбудовані методи проектування, верифікації, тестування та оцінювання проміжних робочих продуктів, а також перевірки планів та часу виконання робіт на цих процесах для того, щоб регулювати строки та витрати, а також імовірні ризики та недоліки.

1.4. Інтегровані вимоги до знань та умінь з навчальної дисципліни

У результаті вивчення даної навчальної дисципліни студент повинен:


Знати:

  • методи проектування та виробництва програмного продукту;

  • методи організації роботи в колективах розробників програмного забезпечення;

  • основні етапи створення програмного забезпечення, моделі життєвого циклу програмного забезпечення, принципи побудови, проектування і тестування програм, програмних систем і комплексів.
    Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.
    Життє́вий цикл програ́много забезпе́чення - сукупність окремих етапів робіт, що проводяться у заданому порядку протягом періоду часу, який починається з вирішення питання про розроблення програмного забезпечення і закінчується припиненням використання програмного забезпечення.


Вміти:

  • самостійно вибирати потрібну для розробки модель життєвого циклу;

  • самостійно застосовувати методи організації роботи в колективах розробників програмного забезпечення;

  • самостійно застосовувати отримані знання при виконанні проектів і випускних кваліфікаційних робіт, а також у ході наукових досліджень;
    Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.


  • самостійно проектувати, тестувати та оцінювати якість та аналізувати ефективність програмного забезпечення;

  • розробляти програмне забезпечення при роботі в команді.

1.5. Інтегровані вимоги до знань і умінь з навчальних модулів

Навчальний матеріал дисципліни структурований за модульним принципом і складається з чотирьох класичних навчальних модулів. Окремим п’ятим модулем є курсова робота, яка виконується в четвертому семестрі.



1.5.1. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №1 "Моделі життєвого циклу для розробки програмних систем" студент повинен:

Знати:

  • теоретичний та інтелектуальний базис (методи, принципи, засоби та методології) проектування, представлений в ядрі SWEBOK, який сприяє створенню високоякісних програмних продуктів, що задовольняють заданим замовником функціональним і не функціональним вимогам;

  • життєвий цикл стандарту ISO/IEC 12207та його зв’язок з областями знань SWEBOK;

  • основні моделі життєвого циклу, які використовуються в практиці проектування програмних систем;

  • стандарт ISO / IEC 12207 і підходи до формування робочих моделей життєвого циклу на його основі;

  • характеристику фундаментальних моделей ЖЦ (водоспадну, спіральну, формальну, інкрементну, еволюційну) і стандартні моделі.

Вміти:

  • розробляти архітектуру програмної системи;

  • обирати модель життєвого циклу для конкретної предметної області;
    Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.
    Предме́тна о́бласть (ПрО) - множина всіх предметів, властивості яких і відношення між якими розглядаються в науковій теорії. В логіці - гадана область можливих значень предметних змінних логічної мови.


  • оцінювати відповідність характеристик якості отриманого продукту заданим вимогам;

  • працювати з інструментами інженерії ПЗ, які забезпечують автоматизовану підтримку процесів розробки ПЗ і включають інструменти, що охоплюють всі процеси життєвого циклу

  • складати техніко-економічне обґрунтування розробки програмної системи, розробляти технічне завдання, формулювати користувацькі та системні вимоги до програмної системи;
    Системні вимоги - стале поняття, яке використовується для опису характеристик, яким повинен відповідати цифровий пристрій (ПК, гральна консоль, мобільний телефон тощо) для коректної роботи певного програмного забезпечення.
    Техні́чне завдання́ (ТЗ) (англ. scope statements та англ. statement of work; SOW) - документ, що встановлює основне призначення, показники якості, техніко- економічні та спеціальні вимоги до виробу, обсягу, стадії розроблення та складу конструкторської документації.


  • розрізнювати моделі життєвого циклу, засновані на процесному підході до розробки програмних проектів.

1.5.2. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №2 "Проектування програмного забезпечення" студент повинен:

Знати:

  • методи архітектурного проектування системи;

  • моделі керування та проводити декомпозицію програмного забезпечення на модулі та компоненти;

  • типові моделі архітектури розподілених систем, клієнт-сервер, розподілених об’єктів;

  • основи методів прикладного, системного (структурного, компонентного, аспектно-орієнтованого та ін.) і теоретичного (алгебраїчного, композиційного і алгебро-алгоритмічного) програмування;

  • принципи проектування інтерфейсів, організацію людино-машинних систем, принципи подання інформації.

Вміти:

  • проводити архітектурне проектування;

  • вибирати архітектуру програмної системи, розбивати систему на модулі та компоненти;

  • подавати інформацію у формальному вигляді;

  • розробляти вимоги до інтерфейсу програмної системи;

  • проводити розробку та попереднє оцінювання інтерфейсу програмної системи.

1.5.3. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №3 "Реалізація об’єктно-орієнтованих програмних систем" студент повинен:

Знати:

  • принципи об’єктно-орієнтованого подання програмних систем

  • CASE-засоби візуального моделювання програмних систем;

  • засоби опису вимог прецедентами;

  • діаграми UML статичного та динамічного подання об’єктно-орієнтованих програмних систем;

  • типи відносин в UML-діаграмах;

  • засоби розширення функціональних можливостей;

  • моделі реалізації програмних систем.

Вміти:

  • користуватися засобами генерації програмного коду;
    Початковий код (англ. source code; також перекладається українською як вихідний код, програмний код, джерельний код, первинний код, текст програми, у професійному середовищі також сирцевий код, у контексті код або сирці) - будь-який набір інструкцій або оголошень, написаних комп'ютерною мовою програмування у формі, що її може прочитати і модифікувати людина.


  • створювати діаграми станів, діяльності, взаємодії, кооперації, послідовності, прецедентів, компоненті засобами IBM Rational Rose.

1.5.4. У результаті засвоєння навчального матеріалу навчального модуля №4 "Верифікація програм. Методи перевірки та тестування програм та систем" студент повинен:

Знати:

  • термінологію, принципи, рівні, методи тестування програмних систем;

  • проводити тестування методами «чорної» та «білої» скрині;

  • метричні особливості та метрики об’єктно-орієнтованих програмних систем;

  • CASE-засоби тестування програмних систем.

Вміти:

  • проводити оцінку складності програмних систем;

  • складати план тестування;

  • розробляти методики тестування програмних систем;

  • проводити тестування, оцінку розміру та вартості проекту.

1.5.5. У результаті виконання курсової роботи (модуль №5) студент повинен:

Знати:

  • засоби мови програмування для опису компонентів;
    Мо́ва програмува́ння (англ. Programming language) - це штучна мова, створена для передачі команд машинам, зокрема комп'ютерам. Мови програмування використовуються для створення програм, котрі контролюють поведінку машин, та запису алгоритмів.


  • характеристику інструментів проектування, тестування та оцінки якості системи Rational Rose;

  • інтеграцію різних типів компонентів;

  • засоби специфікації об'єктів і компонентів у системі CORBA.

Вміти:

  • самостійно розробляти схему специфікації програм;

  • формулювати принципи побудови програмного забезпечення про створенні програм;

  • самостійно створювати інтерфейс при розробці програм;

  • працювати з технологією CORBA, яка дозволяє прикладній програмі запитувати сервіси в іншої програми, викликаючи методи віддалених об'єктів.

Знання та вміння, отримані студентом під час вивчення даної навчальної дисципліни, використовуються в подальшому при вивченні багатьох наступних дисциплін професійної підготовки фахівця з базовою та повною вищою освітою.
Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
Осві́та - цілеспрямована пізнавальна діяльність людей з отримання знань, умінь та навичок або щодо їх вдосконалення. Процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь та навичок і пов'язаного з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості.



1.6. Міждисциплінарні зв’язки навчальної дисципліни

















2. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Модуль №1 "Моделі життєвого циклу для розробки програмних систем"

Тема 2.1.1. Програмна інженерія як фах. Базові поняття програмної інженерії.

Загальні відомості про дисципліну. Поняття складності. Системотехніка обчислювальних систем.

Обчи́слювальна систе́ма (англ. computer system) - сукупність ЕОМ та їх програмного забезпечення, що призначені для організації ефективного обчислювального процесу;
Проектування, конструювання ПЗ. Супровід, управління інженерією ПЗ.

Тема 2.1.2. Загальні вимоги до програмного забезпечення. Керування вимогами

Загальна уява про вимоги до програмного забезпечення. Типи вимог. Системні вимоги. Документування системних вимог. Аналіз реалізуємості вимог. Формування й аналіз вимог. Атестація і огляд вимог. Керування вимогами.

Тема 2.1.3. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення

Життєвий цикл програмного забезпечення. Каскадна модель життєвого циклу. Інкрементна модель життєвого циклу. Спіральна модель життєвого циклу.

Водоспадна (каскадна) модель життєвого циклу ПЗ (англ. waterfall model) - послідовний метод розробки програмного забезпечення, названий так через діаграму схожу на водоспад (як на ілюстрації справа).
Спіральна модель - генератор моделі процесу керування ризиками для проектів програмного забезпечення. Заснована на унікальних моделях ризиків даного проекту, спіральна модель скеровує команду на прийняття елементів однієї чи кількох моделей процесів, як-от інкрементного, водоспадного чи еволюційного прототипування[en].
Еволюційна модель життєвого циклу. Стандартизація моделів життєвого циклу. Співвідношення ЖЦ стандарту ISO/IEC 12207 та областей SWEBOK. Характеристика процесів стандарту ISO/IEC 12207

Тема 2.1.4. Керування проектами

Процеси керування. Планування проекту. Графіки робіт. Керування ризиками
2.2. Модуль №2 "Проектування програмного забезпечення"

Тема 2.2.1. Архітектурне проектування

Загальносистемний підхід до проектування архітектури. Структурування системи. Моделі керування. Модульна декомпозиція. Проблемно-залежні архітектури. Аспектно-орієнтоване програмування.

Аспектно-орієнтоване програмування, АОП (англ. aspect-oriented programming, AOP) - парадигма програмування, яка дозволяє виокремити перехресну (наскрізну) функціональність (cross-cutting concern).

Тема 2.2.2. Архітектура розподілених систем

Багатопроцесорна архітектура. Архітектура клієнт/сервер. Архітектура розподілених об'єктів. Архітектура брокерів запитів до загальних об'єктів (CORBA).

Тема 2.2.3. Проектування інтерфейсу користувача

Принципи проектування інтерфейсів користувача.

Інтерфе́йс користувача́ (англ. user interface, UI, дружній інтерфейс) - засіб зручної взаємодії користувача з інформаційною системою. Сукупність засобів для обробки та відображення інформації, максимально пристосованих для зручності користувача; у графічних системах інтерфейс користувача реалізовується багатовіконним режимом, змінами кольору, розміру, видимості (прозорість, напівпрозорість, невидимість) вікон, їхнім розташуванням, сортуванням елементів вікон, гнучкими налаштовуваннями як самих вікон, так і окремих їхніх елементів (файли, папки, ярлики, шрифти тощо), доступністю багатокористувацьких налаштувань.
Взаємодія з користувачами. Подання інформації. Засоби підтримки користувачів. Оцінювання інтерфейсу
2.3. Модуль №3 "Реалізація об’єктно-орієнтованих програмних систем"

Тема 2.3.1. Основи обєктно-орієнтованого подання програмних систем

Принципи об’єктно-орієнтованого подання програмних систем. Об'єкти, класи, опис відносин між класами й об'єктами.

Тема 2.3.2. Візуальне моделювання

Базис мови візуального моделювання. Статичні моделі об’єктно-орієнтованих програмних систем

Тема 2.3.3. Динамічні моделі обєктно - орієнтованих програмних систем

Моделювання поводження програмної системи. Діаграми Use Case.

Тема 2.3.4. Моделі реалізації обєктно-орієнтованих програмних систем

Компонентні діаграми. Організація інтерфейсу СОМ
2.3. Модуль №3 "Формальні специфікації й верифікація програм.

Верифіка́ція форма́льна - в інформаційних технологіях, доказ, або заперечення відповідності системи у відношенні до певної формальної специфікації або характеристики, із використанням формальних методів математики.
Методи перевірки та тестування програм та систем"

Тема 2.4.1. Тестування програм та систем

Принципи тестування. Методи доведення правильності программ. Відмови та помилки.

Тема 2.4.2. Структурне тестування програмного забезпечення

Основні поняття й принципи тестування ПЗ. Способи тестування умов. Спосіб тестування потоків даних.

Тема 2.4.3. Метрики об’єктно-орієнтованих програмних систем

Метричні особливості об’єктно-орієнтованих програмних систем. Метрики ООП.
2.5. Модуль №5 Курсова робота

Курсова робота (КР) з дисципліни виконується у четвертому семестрі, відповідно до затверджених в установленому порядку методичних рекомендацій, з метою закріплення та поглиблення теоретичних знань та вмінь, набутих студентом у процесі засвоєння навчального матеріалу дисципліни в області інженерія програмного забезпечення.

Виконання КР є важливим етапом у підготовці до виконання дипломного проекту (роботи) майбутнього фахівця з інженерії програмного забезпечення.

Дипло́мний прое́кт - кваліфікаційна робота, що призначена для об'єктивного контролю ступеня сформованості умінь вирішувати типові задачі діяльності, які, в основному, віднесені в освітньо-кваліфікаційних характеристиках до проектної (проектно-конструкторської) і виконавської (технологічної, операторської) робочим функціям.

Конкретна мета КР міститься у розробці схеми специфікації програмного забезпечення програмної системи та створенні її інтерфейсу. Крім того студент повинен продемонструвати вміння працювати з технологією CORBA.

Для успішного виконання курсового проекту студент повинен знати: засоби мови програмування для опису компонентів; характеристику інструментів проектування, тестування та оцінки якості системи Rational Rose; інтеграцію різних типів компонентів; засоби специфікації об'єктів і компонентів у системі CORBA; вміти: самостійно розробляти схему специфікації програм; формулювати принципи побудови програмного забезпечення про створенні програм; самостійно створювати інтерфейс при розробці програм; працювати з технологією CORBA, яка дозволяє прикладній програмі запитувати сервіси в іншої програми, викликаючи методи віддалених об'єктів.

Виконання, оформлення та захист КР здійснюється студентом в індивідуальному порядку відповідно до методичних рекомендацій.

Час, потрібний для виконання КР, – до 36 годин самостійної роботи.
3. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
Основні рекомендовані джерела

3.1. Вступ до інженерії програмного забезпечення / М.О. Сидоров. – К.: Вид-во НАУ «НАУ-друк», 2010. – 112 с.

3.2. Лавріщева К.М. Программна інженерія.  М.: Академперіодика, 2008.  419 с.

3.3. Соммервил И. Инженерия программного обеспечения. – М.: ИД «Вильямс», 2002. – 624 с.

3.4. Орлов С.А. Технологии разработки программного обеспечения. – СПб: Питер, 2002. – 464 с.

3.5. Буч Г., Якобсон А., Рамбо Дж. UML. Классика CS. 2-е изд./ Пер. с англ.; Под общей редакцией проф. С. Орлова – СПб.:Питер, 2006.- 380с.


Додаткові рекомендовані джерела

3.6. Буч Г. Объектно-ориентированный анализ и проектирование с примерами приложений / Энгл М., Янг Б., Буч Г. – М.: ИД «Вильямс», 2008. – 720 с.

3.7. Бабенко Л. П. Основи програмної інженерії / Лавріщева К.М., Бабенко Л. П. - К.: Знання, 2001. – 269 с.

3.8. Липаев В. В. Программная инженерия. - М.: ТЕИС, 2006. - 609с.


(Ф 03.02 – 01)

АРКУШ ПОШИРЕННЯ ДОКУМЕНТА

прим.


Куди передано (підрозділ)

Дата

видачі


П.І.Б. отримувача

Підпис отримувача

Примітки






























































































































































































































































(Ф 03.02 – 02)

АРКУШ ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ДОКУМЕНТОМ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Підпис ознайомленої особи

Дата ознайом-лення

Примітки



















































































































































































































(Ф 03.02 – 04)

АРКУШ РЕЄСТРАЦІЇ РЕВІЗІЇ

№ пор.

Прізвище ім'я по-батькові

Дата ревізії

Підпис

Висновок щодо адекватності


























































































































(Ф 03.02 – 03)

АРКУШ ОБЛІКУ ЗМІН

№ зміни

№ листа (сторінки)

Підпис особи, яка

внесла зміну



Дата внесення зміни

Дата

введення зміни



Зміненого

Заміненого

Нового

Анульо-

ваного



















































































































































































































































































































































(Ф 03.02 – 32)

УЗГОДЖЕННЯ ЗМІН




Підпис

Ініціали, прізвище

Посада

Дата

Розробник













Узгоджено













Узгоджено













Узгоджено
















Скачати 232.18 Kb.

  • Система менеджменту якості
  • Галузь знань: 0501 "Інформатика та обчислювальна техніка"
  • Завідувач кафедри __________________________________ О.Литвиненко
  • Завідувач кафедри __________________________________ І.Жуков
  • Голова НМРР __________________________________ Б. Масловський