Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Карпенко м. Ю

Скачати 141.12 Kb.

Карпенко м. Ю




Скачати 141.12 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації25.03.2017
Розмір141.12 Kb.
  1   2

УДК 811.111’373.2

КАРПЕНКО М.Ю.

(Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова)
РОЗПОДІЛ АНГЛОМОВНИХ САЙТОНІМІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ЗОНАМИ
У статті робиться спроба проаналізувати онімічний простір Інтернету, а саме виокремити та схарактеризувати його основні одиниці та запропонувати їх класифікацію.

Ключові слова: Інтернет-ономастикон, функціональна зона, сайтонім.
Карпенко М.Ю. Разделение англоязычных сайтонимов по функциональным зонам. В статье делается попытка проанализировать ономастическое пространство Интернета, а именно выделить и охарактеризовать его основные единицы и предложить их классификацию.

Ключевые слова: Интернет-ономастикон, функциональная зона, сайтоним.
Karpenko M.Yu. Division of English Siteonyms according to Their Functional Zone. In this article an attempt is made to analyze the Internet onomastic space, single out and characterize its basic units, and suggest their classification.

Key words: Internet onomasticon, functional zone, siteonym.
Дану роботу сконцентровано на встановленні загальних закономірностей функціонування складових простору Інтернету. Цей напрямок дослідження видається актуальним, бо недовге існування й бурхливий розвиток Всесвітньої павутини тільки починає викликати цікавість в науковців. Робиться спроба проаналізувати онімічний простір Інтернету, а саме виокремити та схарактеризувати його основні одиниці та запропонувати їх класифікацію. Мета дослідження полягає у виділенні домінантних функцій складових Інтернету з подальшим їх розподілом на відповідні функціональні зони. Предмет дослідження складають англомовні власні назви, які називають сайти, тобто сайтоніми.

Матеріалом дослідження слугували статистичні дані американської компанії Alexa Internet, Inc.

Всесві́тня мережа (англ. World Wide Web, скорочено: WWW; також: всемережжя, веб або тене́та) - найбільше всесвітнє багатомовне сховище інформації в електронному вигляді: десятки мільйонів пов'язаних між собою документів, що розташовані на комп'ютерах, розміщених на всій земній кулі.

Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.

Вла́сні на́зви, або оніми - індивідуальні найменування окремих одиничних об'єктів.

Alexa Internet - дочірня компанія Amazon.com, відома своїм сайтом, де збирається статистика про відвідуваність інших сайтів. Alexa збирає інформацію безпосередньо від користувачів, які встановили Alexa Toolbar, на основі якої формується статистика про відвідуваність сайтів (Alexa Rank) і списки взаємозв'язаних посилань.

, яка є одним з найдостовірніших аналітичних веб-сервісів у світі. Ця компанія надає інформацію про популярність сайту, базуючись на цілій низці статистичних даних: кількість відвідувачів, приналежність відвідувачів до певної країни, ключові слова, яки приводять відвідувачів на цей сайт, і т.д.

Ключове́ сло́во - слово, або сталий вислів природної мови, яке використовують для вираження деякого аспекту змісту документа (або запиту); слово, яке має істотне смислове навантаження. Воно може служити ключем під час пошуку інформації в інтернеті чи на сторінці сайту.

В базі даних цієї компанії знаходиться інформація про більш ніж 30 000 000 сайтів. Вибірку прикладів кількістю в 100 позицій було зроблено на основі списку найпопулярніших сайтів, який автоматично формується сервером компанії (http://www.alexa.com) кожного дня. Дата формування списка, який було використано у роботі, 27 грудня 2011.


Інтернет-ономастика є кардинально новим об’єктом дослідження в сучасному мовознавстві, що є цілком зрозумілим, якщо взяти до уваги новітність самого Інтернету – глобальної інформаційної мережі, що об’єднує меньші мережі [Бройдо 2009, с. 619]. Найперша, закрита для не-спеціалістів комп’ютерна мережа ARPAnet з’явилась у 1960-х роках [Дейтел 2002, с. 38-39]. Перша пропозиція стосовно глобальної мережі, доступної також і для звичайних користувачів, була зроблена в CERN (European Organization for Nuclear Research) фізиком Тімом Бернерсом-Лі у 1989 та була подалі розвинута ним і Робертом Кайо в 1990 у вигляді проекту WWW (World Wide Web) [How the Web Began].

Роберт Кайо (нід. Robert Cailliau; нар. 26 січня 1947) - бельгійський інженер, доктор наук, разом з Тімом Бернерсом-Лі розробив технологію Всесвітньої павутини (англ. World Wide Web).

Сер Тімоті Джон Бе́рнерс-Лі (англ. Sir Timothy John «Tim» Berners-Lee; нар. 8 червня 1955, Лондон) - британський спеціаліст з інформатики, творець HTTP, HTML, URI і автор інших розробок в галузі інформаційних технологій, засновник та голова консорціуму W3C, головний розробник Всесвітньої павутини (спільно з Робертом Кайо), автор концепції семантичної павутини.

Інтернет Інтерне́т (від англ. Internet), міжмере́жжя - всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів. Інтернет також називають мережею мереж. Інтернет складається з мільйонів локальних і глобальних приватних, публічних, академічних, ділових і урядових мереж, пов'язаних між собою з використанням різноманітних дротових, оптичних і бездротових технологій.

Лише в 1995 році цей проект почав набувати популярності. За такий короткий відрізок часу не тільки ономастика, а загалом і лінгвістика не встигли описати цей феномен. Британський лінгвіст Д. Крістал, який створив першу книгу з Інтернет-лінгвістики, так описав стан цієї проблеми на період 2001 року: “Я... не знайшов жодного [лінгвістичного] дослідження, яке було б написане [до публікації цієї книги]” [Crystal 2006, с. X].


Виходячи з цього, нам видається важливим окреслити базові терміни, якими оперуватимемо у даному дослідженні, оскільки ономастиці наразі бракує термінології для описання Інтернет-простору.

Найширшим за обсягом є термін, який означає онімічний простір Інтернету в цілому. Найближчою за смислом кореляцією в усталеній ономастичній термінології нам видається термін ономастикон – сукупність онімів у певній мові, формі існування мови, функціональному стилі, сфері вживання мови, творчості мовної особистості, тексті, дискурсі, на певній території, у певний історичний період розвитку мови [Селіванова 2010, с. 517]. Сукупність онімів, які існують в межах Інтернету, підпадає під цей опис, оскільки вона обмежена сферою вживання, але, завдяки своїй рекурсивній конструкції [Encyclopædia Britannica], сфера вживання цих онімів – Інтернет – не є обмеженою ані територією, ані етносом, ані мовою, ані історичним періодом розвитку мови. Це дає нам можливість виділити фундаментально новий Інтернет-ономастикон, який є сукупністю власних імен, що функціонують в межах Інтернет-середовища.

Наступний крок, який варто зробити – це з’ясувати, який саме компонент Інтернет-ономастикону можна вважати його базовою одиницею. На думку О.В.Суперанської “власна назва надається єдиному, спеціально обраному об’єкту, який входить до певного класу, для його виокремлення та ідентифікації” [Суперанская 2008, с. 11]. Гадаємо, що у межах Інтернету об’єктом, який найбільш повно співпадає з цим описом є веб-сайт – сукупність документів, що створені спеціальним способом і містять певну інформацію або виконують певні функції і які об’єднані під однією адресою в Інтернеті. Виходячі з цієї дефініції, робимо припущення, що веб-сайт – це продукт інтелектуальної діяльності однієї людини або групи людей, який слугує певній меті. Мовознавці вже виділяли назви класів об’єктів із східними характеристиками, наприклад, О.В.Суперанська виокремлює власні назви творів літератури та мистецтва [Суперанская 2007, с. 203]. Чітке визначення цієї категорії онімів наведено в словнику Н.В.Подольської, яка надає їм назву ідеоніми – власні назви, які мають денотати в розумовій, ідеологічній та художній сферах людської діяльності [Подольская 1988, с. 61]. У новітніх наукових дослідженнях, які брали до уваги наявність Інтернет-ономастикону, окремим підрозділом ідеонімів було виокремлено віртуалоніми – власні назви віртуальних (комп’ютерних та інтернетівських) об’єктів, які підрозділяються на комп’ютероніми – власні назви денотатів, які пов’язані із роботою з комп’ютером, та інтернетоніми – власні назви об’єктів, які пов’язані з Інтернетом.

Наука Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.

Саме до складу останніх включено сайтоніми – власні назви сайтів [Торчинський 2010, с. 133-134].


Кожен сайт має два унікальних ідентифікатори: IP-адресу – номерний ідентифікатор, який складається з чотирьох груп цифр, та доменне ім’я – словесний ідентифікатор, націлений на легкість запам’ятовування. Система доменних імен (Domain Name System) була розроблена для полегшення орієнтації у Всесвітній павутині.

До́менна систе́ма іме́н (англ. Domain Name System, DNS) - ієрархічна розподілена система перетворення імені хоста (комп'ютера або іншого мережевого пристрою) в IP-адресу.

Завдяки ній кожній IP-адресі може бути присвоєний власний вербальний ідентифікатор, наприклад, IP-адресі 72.14.204.103 відповідає доменне ім’я google.com. Доменне ім’я складається з наступних елементів:


  • специфікатора схеми, який позначає протокол, що використовується. Наприклад, http: (вказує на те, що використовується протокол HTTP), ftp: (вказує на те, що використовується протокол FTP).

    HTTP - протокол передачі даних, що використовується в комп'ютерних мережах. Назва скорочена від Hyper Text Transfer Protocol, протокол передачі гіпер-текстових документів

    Цей елемент є суто технічним і тому часто ігнорується користувачами.


  • назви хосту, яка є безпосередньо унікальною назвою сайту [Configuring]. Слід зазначити, що дуже часто назва сайту включає в себе частину www., але ця частина є необов’язковою і є наразі застарілою традицію.

  • публічного суфікса, який позначає деякі характеристики сайту. Наприклад, .com (позначає комерційну належність сайту), .co.uk (позначає географічну приналежність до Великобританії) [див. детальніше: Public Suffix List].

Для наочності прикладемо цю схему до домену корпорації Google, який згадувався вище – http://www.google.com:

  • специфікатор схеми: http:

  • назва хосту: www.google

  • публічний суфікс: .com

Необхідно уточнити, що саме слід відносити до сайтонімов, бо сюди відносимо, по-перше, той ідентифікатор, під яким обраний сайт значиться в базах DNS-серверів (наприклад, http://www.google.com), по-друге, скорочений варіант назви сайту, який використовується в розмовних посиланнях на сайт (наприклад, Google). Обидві ці назви є власними і називають один і той же сайт. Тому вони обидві виявляються сайтонімами, що зазвичай знаходяться у певних ієрархічних стосунках, де гіперонімом є назва порталу, Google, а гіпонімами є адреси сторінок сайту (www.google.com, www.google.ru). Подальший розподіл цього порталу на підрозділи призводить до появи ще одного, нижчого рівню гіпонімів, наприклад: онлайн-календар http://www.google.com/calendar/, електронна пошта http://mail.

Електронна пошта Електро́нна по́шта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - популярний сервіс в інтернеті, що робить можливим обмін даними будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

  1   2


Скачати 141.12 Kb.

  • Всесвітньої павутини
  • Робертом Кайо
  • Система доменних імен