Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Кістинюк Тетяна Романівна

Скачати 127.64 Kb.

Кістинюк Тетяна Романівна




Скачати 127.64 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації19.04.2017
Розмір127.64 Kb.
  1   2

Кістинюк Тетяна Романівна

Київський національний лінгвістичний університет

Економіко-правовий інститут

спеціальність „правознавство”

ІV курс, 402 група






1. Іноземні інвестиції і податки

1.1. На час виконання контракту іноземні компанія (в даному випадку французька компанія MOC S.A.) може створити постійне представництво.

Проте не є зобов’язаною юридично оформлювати свою діяльність на території України у вигляді постійного представництва. Так, у ст. 23 ЗУ “Про режим іноземного інвестування” зазначено, що іноземні інвестори мають право укладати договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність, не пов’язану із створенням юридичної особи.

Інвести́ція, капіта́льні вкла́дення (від лат. invest, вкладення коштів) - господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.
Постійне представництво - в міжнародному праві орган (місія) представницького характеру, який засновує держава при одній або кількох міжурядових міжнародних організаціях, членом яких вона є. Міжнародні організації має право користуватися прапором та емблемою своєї країни.
Прямі́ інозе́мні інвести́ції (ПІІ; англ. Foreign direct investment (FDI)) - за визначенням «інвестиція, що викликає тривалий інтерес до підприємства, яке діє за межами економіки інвестора». Згідно з методологією МВФ ПІІ - це закордонні інвестиції, величиною у понад як 10 відсотків статутного капіталу, що дає зацікавленій стороні право на участь в управлінні підприємством.
Територія України Терито́рія України - суша, води, надра і повітряний простір, що знаходяться в межах державного кордону України.
Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.

Для досягнення своєї мети (будівництво торгівельного центру в Україні) Компанія може або зареєструвати постійне представництво або ж створити дочірню компанію (підприємство) згідно чинного законодавства України.

Дочірнє підприємство (англ. subsidiary firm) - суб'єкт господарювання, контрольним пакетом акцій якого володіє материнська компанія.

Дочірня компанія (підприємство) – це компанія, що контролюється іншою компанією. Контроль передбачає, що материнська компанія прямо або через дочірні компанії володіє 50% або більшою частиною капіталу компанії. В Угоді про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським співробітництвом та їх державами-членами (ст. 32) вказуються, що “дочірня компанія” означає компанію, яка цілком підконтрольна материнській компанії. Далі, виходячи з норми ст. 117 Господарського кодексу України від 16.01.2003р.

Зако́нода́вство Украї́ни - сукупність чинних в Україні нормативно-правових актів.
Господарський кодекс України - кодифікований закон, прийнятий 16 січня 2003 року і набрав чинності з 1 січня 2004 року.
, а саме, що “іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб”, робимо висновок, що у даному конкретному випадку йдеться про можливість створення на Україні іноземного підприємництва (так як за умовами задачі французька компанія MOC S.A.
Корпорати́вне підприє́мство - підприємство, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
веде переговори з українським підприємством не про створення спільного підприєства з іноземними інвестиціями, а щодо укладення контракту на будівництво).

Інвестиційний договір – основний документ, що регулює взаємовідносини суб’єктів, що регулює взаємовідносини суб’єктів інвестиційної діяльності. Договірні форми інвестицій можуть бути як договір (контракт) про створення юридичної особи або як договір (контракт) без створення юридичної особи. Договори (контракти) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора підлягають обов’язковій державній реєстрації (Постанова КМУ від 30.01.1997 р. № 112).

Податки та податкові пільги для інших підприємств встановлені Постановою ВРУ від 06.07.1999 р., ЗУ “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. (ст. 3), Постановою КМ від 07.08.96 № 937.

Специфічною формою інвестування є створення постійного представництва, філіалів та інших відокремлених підрозділів іноземного інвестора – юридичної особи. Необхідно розрізняти постійне представництво як відокремлений підрозділ юридичної особи і постійне представництво як поняття, що використовується податковим законодавством для диференціації оподаткування прибутку підприємств для “нерезидентів”.

Пода′ткові пі́льги (англ. Tax Benefits) - переваги, що надаються окремим платникам податків, включаючи можливість не сплачувати податок або сплачувати його у меншому розмірі. Норми законодавства, що визначають підстави, порядок і умови застосування пільг з податків і зборів, не можуть мати індивідуального характеру.
Відокремлений підрозділ, також Філія - це підрозділ юридичної особи, що знаходиться поза її місцезнаходженням та виробляє продукцію, виконує роботи або операції, надає послуги від імені юридичної особи, або здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.
Постійне представництво може не тільки здійснювати від імені юридичної особи різні дії юридичного характеру, а й займатися в межах наданих їй юридичною особою прав господарською діяльністю.
Госпо́дарська дія́льність - будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов'язана з виробництвом та обміном матеріальних і нематеріальних благ, що виступають у формі товару.

Різниця дочірньої компанії від постійного представництва, філіалів та інних відокремлених підрозділів юридичної особи у тому, що дочірня компанія є юридичною особою, а також у тому, що відокремлені підрозділи не можуть виходити за межі видів діяльності юридичної особи, що їх створила.
1.2. Згідно Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ст. 1.

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).
17 постійне представництво (нерезидента в Україні) – це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на Україні. При чому зазначається, що з метою оподаткування резиденти прирівнюються до постійних представництв. Маються на увазі ті резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента (і дочірня компанія в тому числі). Ставка податку становить 15%. Обов’язкова реєстрація постійного представництва в якості платника податку.
Податкова ставка - законодавчо визначена величина податкових нарахувань на одиницю виміру бази оподаткування.
Суб'єкт податку (платник податку) - суб'єкт податкового правовідношення, який має, отримує(передає) предмети оподаткування чи здійснює діяльність яка є предметом оподаткування, і реалізує(має) податкові обов'язки і права встановлені законодавством про податки і збори.

Слід зауважити, що платник податку самостійно визначає прибуток, одержаний нерезидентом від господарської діяльності, здійснюваної через постійне представництво (у тому числі здійсненні робіт, які підлягають продажу за контрактом, укладеним нерезидентом).

Власником постійного представництва виступає нерезидент. Ст. 7.10 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств” визначає порядок оподаткування доходів від виконання довгострокових договірних зобов’язань, у тому числі контракт на будівництво, за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше, ніж через 9 місяців (за умовою задачі маємо 15 міс.). Виконавець самостійно визнчає доходи і витрати, нараховані протягом звітного періоду у зв’язку із виконанням контракту, використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого контракту, що визначається як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються. Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загальнодоговірної ціни контракту на оціночний коефіцієнт.

Після завершення контракту виконавець здійснює перерахунок сум податкових зобов’язань, попередньо визначених ним за наслідками кожного податкового періоду протягом строку виконання контракту як співвідношення витрат відповідних попередніх звітних періодів до фактичних загальних витрат, понесених виконавцем, та доход таких періодів як добуток кінцевої договірної ціни об’єкта контракту на фінальний коефіцієнт виконання контракту.

Звітний (податковий) період - період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету.


1.3. Згідно ст. 396 Господарського кодексу на території України можуть створюватися і діяти суб’єкти господарювання з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у формах підприємствах з іноземними інвестиціями, іноземного підприємства, філії або представництва іноземної юридичної особи, інших формах, не заборонених законом.

Дослідивши чинне податкове законодавство України, зробила висновок, що з точки зору виконання саме такого довгострокового контракту на капітальне будівництво і податкових наслідків від його здійснення, немає різниці чи це буде постійне представництво чи дочірня компанія, так як одна й та сама норма застосовується і до постійного представництва і до дочірньої компанії чи іншої форми юридичної особи, бо в ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” ст. 7.

Капітальне будівництво - це діяльність держави, юридичних і фізичних осіб, спрямована на створення нових та модернізацію наявних основних фондів виробничого і невиробничого призначення.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
10 немає щодо цього специфікації. Цю рівність при оподаткуванні прибутку підтверджує ст. 1.17 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”, також ст. 41 Постанови ВРУ Про затвердження Правил застосування ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Тому має сенс порівняння витрат на створення, функціонування і ліквідацію постійних представництв і дочірніх компаній, при цьому не торкаючись податків від здійснення безпосередньої діяльності, а саме – виконання контракту на будівництво торгівельного центру.

При цьому керуємося такою законодавчою базою, як Положення про порядок складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (Наказ Державної податкової адміністрації № 274 від 31.07.1997р.

Держа́вна податко́ва служба Украї́ни - колишній центральний орган виконавчої влади, що очолював систему органів державної податкової служби України.
), також Постановою ВРУ Про затвердження Правил застосування ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” ст. 48: „Протягом кварталу всі підприємства, за винятком нерезидентів, здійснюють авансові внески податку до бюджету...”, тобто на відміну від дочірньої компанії, постійне представництво не здійснює виплату авансових внесків. Та ж стаття передбачає, що, у нашому випадку дочірні компанії, за 3 дні до терміну сплати авансових внесків подають дочірній компанії довідку про фактично одержаний прибуток за звітний місяць і розмір авансового внеску. А постійні представництва лишень подають дочірній компанії звіт про діяльність, декларацію про прибуток (не пізніше 5 лютого року, що настає за звітнім); податок обчислюється дочірніми компаніями щорічно та щоквартально (ст. 16.11 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”).

Постійне представництво не є юридичною особою (див. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.09.2004 р.

Регулято́рна полі́тика - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами країни.
№ 6178 „Про здійснення господарської діяльності іноземним суб’єктом господарювання”), його реєстрація здійснюється в іншому порядку та іншими органами, аніж дочірньої компанії, як юридичної особи. Ст. 2.5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств”: постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в податковому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним податковим органом України. У цьому ж законі (ст. 22.20) передбачено, що у зв’язку з введенням державної реєстрації постійних представництв в якості платників податку державна реєстрація таких постійних представництв не застосовується в органах державної влади.
Державна реєстрація (лат. registratio - внесення до списку, переліку) - письмовий запис або фіксація іншим чином фактів, явищ, відомостей чи певних матеріальних об'єктів з метою їх державного обліку та контролю, засвідчення дійсності й надання їм законного (легітимного) статусу, а також вчинення інших реєстраційних дій.
Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.

Постійне представництво протягом місяця з дня його державної реєстрації, з метою оподаткування стає на облік у Державну податкову адміністрацію за його місцезнаходженням. За місяць до завершення діяльності постійного представництва письмово повідомляє про це державній податковій інспекції постійне представництво, яке не стало на облік у Державну податкову інспекцію, розглядається як таке, що ухиляється від оподаткування, а одержаний ним прибуток – як прихований від оподаткування.

І ще один важливий момент, що кошти, які надходять від президента на утримання постійного представництва, включаються до валового доходу як плата за послуги, що надаються за послуги президенту постійним представництвом; більш того – суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої постійним представництвом, безоплатно наданих постійному представництву, включаються до його валового доходу, що значить і оподатковуються. А ось у ЗУ „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997р. ст. 32 вказується, що не є об’єктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу, під яким слід розуміти „активи, сукупність яких забезпечує ведення окремої підприємницької діяльності на постійній і регуляційній основі і термін використання яких перевищує 12 календарних місяців”.

Основні́ за́соби (ОЗ) - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду.
Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Це суттєво, бо майно та інші активи, що вводяться для постійного представництва, оподатковуються за ставкою 20% (при умові, що на строк менше, ніж на 3 роки, інакше воно звільняється від обкладення митом) – див. ЗУ від 19.03.1996 р. „Про режим іноземного інвестування”.

Повертаючись до оподаткування з виконання довгострокового контракту, як ми вже визначили розрахунки проводяться за оціночним коефіцієнтом, який вираховує фактично сам виконавець, будь-то постійне представництво чи дочірня компанія. А от у Наказі Державна податкова адміністрація від 31.07.1997р. „Про затвердження порядку складання розрахунку податку на прибутку нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво” вказано, що у разі неможливості шляхом прямого підрахування визначити прибуток, одержаний нерезидентом з джерелом його походження на Україні, оподаткований прибуток визначається податковим органом як різниця між валовим доходом та валовими витратами, визначеними шляхом застосування до суми нарахованого валового доходу коефіцієнта 0,7. Тобто, якщо попередньо підрахувати очікувані витрати і прибуток, в разом з тим і оціночний коефіцієнт, він може виявитись як більшим, так і меншим за 0,7.

І якщо у дочірній компанії виявиться коефіцієнт більший за 0,7, то постійному представництву не потрібно буде сплачувати податків за вищим коефіцієнтом, ніж 0,7.

Отже, постійне представництво доцільно створювати на певний період часу для виконання конкретної одноразової задачі – як-от будівництво постійного представництва, у подальшому воно може бути реорганізовано у дочірню компанію. Дочірню компанію доцільно створювати для ведення підприємницької діяльності на постійній основі.

З умов задачі незрозуміло, як планує французька компанія в подальшому інвестувати такі проекти, чи це є разовий одиничний контракт на будівництво в Україні.

Використані джерела:


1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 року (ст. 116, 117, 392, 396).

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року.

3. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейським Співтовариством та їх державами-членами від 14.06.

Цивільний кодекс Цивільний кодекс - систематизований законодавчий акт, що містить розміщені за певною системою норми цивільного права. При цьому може використовуватись як інституційна система, так і пандектна система.
Європе́йський Сою́з (Євросою́з, ЄС, англ. European Union, EU) - економічний та політичний союз 28 держав-членів, що розташовані здебільшого у Європі. Веде свій початок від утворення Європейської спільноти з вугілля та сталі і Європейської економічної спільноти, що були засновані шістьма країнами в 1951 та 1958 роках відповідно.
1994 (ст. 32).

4. ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94 – ВР (ст. 1.17, 2.5, 7.10, 10.1, 13.2, 13.8, 16.11, 16.12, 18.1, 22.20).

5. ЗУ „Про податок на додану вартість” від 3.04.1997 р. (ст. 32, ст. 3, 7) № 94/96 – ВР.

6. ЗУ „Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 р. (ст. 3, 23, 24, 18) № 94/96 – ВР.

7. ЗУ „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 (ст. 1).

8. ЗУ „Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження” № 1457-111 від 17.02.2000 р. (ст. 5).

9. ЗУ „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р.

10. ЗУ „Про внесення змін до деяких законів України з метою усунення випадків ухилення окремих підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів)” від 20.12.2001 р.

11. Постанова КМУ № 483 (483-2002-п) від 11.04.2002 Про порядок затвердження інвестиційних програм.

12. Постанова КМУ від 30.01.97 № 112 Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора.

13. Постанова ВРУ „Про затвердження Правил застосування ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств № 247/95 – ВР від 27.06.1995 р.

14. Наказ Держстандарту України від 22.11.

Державні стандарти України (ДСТУ) - стандарти, розроблені відповідно до чинного законодавства України, що встановлюють для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості, розроблені на основі консенсусу та затверджені уповноваженим органом.
94 № 2884 Про затвердження Класифікації організаційно-правових форм господарювання (п. 2.24).

15. Інструкція Національного банку України з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами установ комерційних банків України № 466 від 30.12.1997 р.

Організаці́йно-правова́ фо́рма господарюва́ння - тип суб’єкта права, що визначає форму здійснювання його господарської діяльності. Організаційно-правові форми та їх особливості визначаються законодавством певної країни.
Ці́нні папе́ри (англ. securities) - документи, які засвідчують зобов'язальні відносини між особою, яка їх видала, та особою, яка є їхнім власником. Документ вважається цінним папером якщо відповідно до законодавства він може бути самостійним об'єктом прав.
В Україні, як і в більшості країн світу, існує дворівнева банківська система, де на першому рівні знаходиться центральний банк - Національний банк України, на другому - комерційні банки. Національний банк є особливим, незалежним від Уряду, органом державного управління України, основними функціями якого є формування грошово-кредитної політики країни, емісія та забезпечення стабільності національної валюти - Гривні, управління державними золотовалютними резервами, регулювання та нагляд за діяльністю комерційних банків. Національний банк України надає кредити комерційним банкам, управляє їх касовими резервами та забезпечує розрахунки між ними. Він не може володіти їх акціями (державні комерційні банки в Україні належать Уряду а не НБУ), кредитувати і приймати депозити від приватних осіб та компаній. Отримання прибутку не є основною метою НБУ але він може виникати в процесі його діяльності.
Бухгалтерський о́блік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

16. Наказ ДПА № 274 від 31.07.1997 про затвердження Порядку складання розрахунку податку на прибуток нерезидента, що проводить діяльність на території України через постійне представництво (ст. 3.1).

17. Наказ Державної податкової адміністрації № 293 від 12.08.1997 про затвердження Положення про порядок реєстрації та обліку постійних представництв нерезидентів в Україні як платників податку на прибуток (ст. 7.1).

18. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва № 6178 від 10.09.2004 р. „Про здійснення господарської діяльності іноземним суб’єктом господарювання”.

19. Лист ДПА від 27.06.2003 р. № 10205/7/15-1317.

  1   2


Скачати 127.64 Kb.

  • 1. Іноземні інвестиції
  • Господарського кодексу України
  • Ставка податку
  • Державної податкової адміністрації
  • Цивільний кодекс