Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Китай, велика китайська стіна

Скачати 61.95 Kb.

Китай, велика китайська стіна




Скачати 61.95 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір61.95 Kb.

КИТАЙ, ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА СТІНА

скругленный прямоугольник 14

Китай — культурний регіон і стародавня цивілізація Східної Азії.

Вели́кий кита́йський мур́ (长城 cháng-chéng) - низка кам'яних та земляних укріплень в північній частині Китаю, збудованих з метою захисту північних кордонів Китайської імперії від вторгнень різних кочових племен.

Китай належить до найбільш прадавніх цивілізацій, яка увібрала у себе велику кількість держав та культур впродовж 6 тисяч років. Громадянська війна у Китаї по закінченню Другої світової війни спричинила поділ цього регіону на дві держави, котрі продовжують вживати у своїй назві слово «Китай». Це — Китайська Народна республіка (КНР), яка володіє материковим Китаєм, та Республіка Китай, яка контролює острів Тайвань та прилеглі до нього острови.

Дру́га світова́ війна́ - наймасштабніша світова війна в історії людства. Почалася 1 вересня 1939 і тривала 2 194 дні до 2 вересня 1945, коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японської імперії перед союзними державами.

Тайвань (кит. 臺灣 або 台灣; тайванська Tâi-oân) - острів у Східній Азії. Керується урядом Республіки Китай, яка також володіє Охрідськими островами, Зеленими островами у Тихому океані, а також Пескадорськими, Кінменськими і островами Мацу.

Китай має довгу і майже неперервну цивілізаційну історію та одну з найстаріших і найскладніших систем письма. До 19 століття він був однією з найпередовіших світових політій і основним культурним центром Східної Азії. Китайський вплив на сусідні держави залишається істотним по сьогодні. Китай — батьківщина багатьох технічних винаходів, які змінили долю людства. Серед них — папір,компас, порох і друкарство.

Латинська назва Китаю «China», яка перекочувала до багатьох європейських мов, наймовірніше походить від імені китайської династії Цінь (221—206 до н. е.).

Дина́стія Ці́н (маньчж.: Daicing gurun; кит.: 清朝; піньїнь: Qīng Cháo; «Чиста») або Вели́ка Ці́н (кит.: 大清; піньїнь: Dà Qīng) - маньчжурська імператорська династія, що керувала Китаєм у 1636–1912 після ліквідації династії Мін.

Скоріш за все, китайські купці, які торгували на шовковому шляху і подорожували до Римської імперії називали себе ціньнцями. Ця назва «Цінь» записувалася римлянами як «Cina», що згодом перетворилося на «China».

Адміністративні одиниці вищого рівня у Китаї змінювалися в залежності від правлячої династії чи уряду. До цих одиниць відносять, насамперед, краї та провінції. Серед одиниць нижчого рівня існували префектури, підпрефектури, департаменти, командирства, повіти та округи. До сучасних адміністративних одиниць входять міста рівня під префектури, міста рівня округу, містечка та міські общини.

Адміністрати́вно-територіа́льний у́стрій (адміністративний поділ) - поділ території країни на окремі частини - адміністративно-територіальні одиниці (губернії, провінції, області, округи, повіти), залежно від якого створюються і діють органи державної влади та місцевого самоврядування.

Більшість китайських династій розташовували свої резиденцію у серцевині Китаю, його етнічно китайській частині — долині річки Хуанхе. Ці династії розширяли свої володіння за рахунок іноземних територій Внутрішньої Монголії, Маньчжурії, Сіньцзяну, Тибету, В'єтнаму і Кореї. Хоча остання маньчжурська династія Цін, спадкоємцями якої визначають себе КНР та Республіка Китай, включила до Китаю більшість вищезгаданих земель, сам Китай має визначені стародавні кордони — Великий китайський мур на півночі, Тибетське плато на заході та джунглі Індокитаю на півдні.

Доли́на - від'ємна, лінійно витягнута форма рельєфу з одноманітним падінням.

Внутрішня Монголія (монг. Öbür Mongghul-un Öber-tu-ben Jasaqu Orun; кит. 内蒙古自治区; піньінь Nèi Měnggǔ Zìzhìqū) - автономний регіон на півночі Китаю. Столиця - Хух-Хото, найбільше місто - Баотоу. Населення 23,84 млн чоловік (23-е місце серед провінцій; дані 2004 р.).

Тибе́т (тиб. བོད་; bod [pʰø̀ʔ]; кит. 西藏) - історико-географічний регіон в Центральній Азії, територіально охоплює Тибетське нагір'я. У травні 1959 року анексований Китаєм. Зараз опозиційними силами ведуться всілякі спроби відновити втрачену суверенність.

На північ від Великого китайського муру знаходяться Внутрішня Монголія та Маньчжурія, споконвічні місця проживання євразійських кочовиків, які зараз освоєні етнічними китайцями.

Старовинна китайська легенда оповідає, що будівничі великого китайського муру замішували розчин для скріплення каменів на рисовому відварі. В наші дні, під час археологічних досліджень перед реставрацією міського муру періоду Мін (1368-1644) археологи дійсно знайшли в складі вапняного розчину сліди рисового клейстеру. Цілком можливо, що легенда передає реальні факти - стверджують дослідники.

Місце мешкання - юридичний термін, під яким мається на увазі юридично оформлене місце, в якому індивідуум має постійне та довгострокове помешкання.

На Заході розташовані Сінцзянський та Тибетський автономний округи, у яких існували держави європеоїдних уйгурів та монголоїдних тибетців. Зараз там також пришвидшеними темпами провадиться асиміляція. Південь Китаю був батьківщиною багатьох народностей південно-азійського расового типу, малочисельність і роздрібненість яких практично ніколи не становила загрози для китайської влади.

До традиційного поділу Китаю відносять поділ на Північний і Південний Китай, межа між якими пролягає по річці Хуай та горам Ціньлун.

Півде́нний Кита́й (кит. 华南; 華南; Huánán) - географічний регіон Китаю. Розташований на південь від гір Ціньлін та річки Хуай (Хуайхе). Найбільший населений пункт - Гуанчжоу. Основна мова - кантонська.


ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА СТІНА – це воістину дивовижна споруда нашої цивілізації, названа одним з «семи чудес світу», є найбільшим оборонним спорудженням стародавнього Китаю.

Будівництво стіни тривало дуже довго: починаючи з V/VІІ ст. до н. е. і до XVII ст. Найперші ділянки стіни виникли ще 656 р. до н.е. як оборонне спорудження царства Чу. У періоди "Весен і Осеней" і "Воюючих царств" безперервно спалахували війни, панувала роз'єднаність. Царства будували стіни на гірських хребтах уздовж своїх кордонів. 221 р.

Китай - одна з найстаріших цивілізацій у світі, безперервна історична традиція якої налічує майже 5000 років.

Гірськи́й хребе́т - велика лінійно витягнута позитивна форма рельєфу з чітко відбитими схилами, що перетинаються у верхній частині, гірська споруда, що має чітко виражені вісь, вервечку гірських вершин та схили.

до н.е. імператор Цінь Шихуан об'єднав Китай в єдину державу і наказав з'єднати всі північні ділянки старих стін. Одночасно стіну добудовували, і із заходу на схід вона протягнулася більше як на 5 тис. км. Після династії Цінь в епоху Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.) сукупна її довжина перевищила 10 тис. км. Впродовж 2 тис. років правителі всіх часів різною мірою добудовували і укріплювали цю стіну, і загальна довжина споруди перевищила 5 тис км, що дорівнює 10 тис. лі. Ось чому цю стіну китайською мовою називають "Вань лі чан чен" ("Стіна завдовжки 10 тис. лі"). Вона простягається вздовж північного кордону Серединної землі. Її протяжність становить 2500 км, а враховуючи всі відгалуження — 8851,8 км від узбережжя Жовтого моря до глибин монгольських степів. Середня висота — 6,6 м, іноді сягає 10 м, а ширина доходить до ― 6,5 м. Це давало змогу вільно розминутися двом колісницям. Є свідчення, що стіна мала 25 тис. башт, куди входили каземати та охоронні вежі.

  Велика китайська стіна, яку ми бачимо нині, в основному є спорудою мінських часів (1368 - 1644 рр.). Її західна фортеця-застава Цзяюйґуань в провінції Ґаньсу і східні фрагменти стіни в горах Хушань на Ляодунському півострові (звідки і почалося будівництво) поєднані спорудою, яка тягнеться через 9 провінцій.

Ляодунський півострів (кит. 遼東半島, 辽东半岛) - півострів на північному сході Китаю, між Ляодунською і Західнокорейською затоками Жовтого моря. Довжина 225 км, ширина 80-130 км.

Саме в епоху Мін використовували цеглу та кам’яні блоки, що робило конструкцію міцнішою. Починаючи з XV ст. велася реконструкція Великої китайської стіни. Найбільший розмах робіт припав на володарювання імператора Ваньлі династії Мін.

Цікаво, що під час будівництва найбільшої споруди в історії людства - Великої китайської стіни, загальна протяжність якої понад 5 тис. км, основним будівельним матеріалом (поряд із кам'яними плитами) були глина й глиняна цегла. Об'єми видобутку глини для зведення стіни становили тільки за часів царювання імператора Ши Хуан-ді (III ст. до Р. Х.) більше 30 млн м.

Верхівку Великої стіни став прикрашати зубчастий бруствер, також були оновлені та укріплені вартові башти, частина з них була оснащена гарматами, здобули ймення «Да цзянь-цзюнь» («Великий генерал»). При династії Цін (1644—1911 рр.) будівництво стіни призупинилося. Тому можна вважати, що зведення Великої китайської стіни завершилося у XVII ст.

  Династія Цин (1644-1911 рр.), подолавши Стіну з допомогою зрадника Саньгуя, поставилася до цього укріплення із зневагою. За три століття правління роду Велика стіна майже повністю зруйнувалася під впливом часу. Лише її невелика ділянка поблизу Пекіна, під назвою Адалін, належно підтримувалася – це були своєрідні «ворота в столицю». У 1899 р. американські газети повідомили, що мур буде і зовсім знесений, а на його місці збудують шосе. У 1984 р. за ініціативою Ден Сяопіна стартувала програма із реставрації Великої китайської стіни, яка фінансувалася коштами китайських та міжнародних компаній, а також приватних осіб. Через деякий час стало відомо про те, що 70-кілометровий відрізок стіни в провінції Ганьсу на північному заході країни піддається активній ерозії.

Провінція Ганьсу́ (кит. 甘肃省; піньінь Gānsù Shěng) - провінція на півночі центральної частини Китаю. Столиця і найбільше місто - Ланьчжоу. Населення 26,19 млн (22-е місце серед провінцій; дані за 2004 р.).

Причина - інтенсивне ведення сільського господарства в Китаї, яке, починаючи з 1950-х, привело до висушування підземних вод, і як результат цей регіон став головним джерелом і центром зародження потужних піщаних буревіїв. Більше 40 км стіни вже зникло, залишилось лише 10 км, висота стіни в деяких місцях зменшилася від п'яти до двох метрів.



Цікаві факти

1. Великий китайський мур - найдовша штучна споруда у світі.

2. При укладанні кам'яних блоків муру застосовували клейку рисову кашу з домішкою гашеного вапна.

3. Великий китайський мур - найбільший і найдовший цвинтар у світі. За численними даними, його будівництво коштувало життів понад мільйона осіб.

4. Великий китайський мур було включено до списку Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО в 1987 році як одну з найбільших китайських історичних пам'яток.

Світова́ спа́дщина ЮНЕСКО (англ. World Heritage) - видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.

До того ж, це одна з найвідвідуваніших пам'яток у світі - щороку тут буває близько 40 мільйонів туристів.

5. У 2004 було зафіксовано одне з найбільших туристичних відвідувань - більш ніж 41,8 мільйона іноземних відвідувачів Великого китайського муру.

6. Всупереч існуючій думці, Велику китайську стіну не можна побачити неозброєним оком із орбітальних станцій, хоча на супутникових знімках її добре видно. Для цього потрібно мати зір у 8 разів кращий, ніж у звичайної людини. А з Місяця її можна побачити з таким же успіхом, як і людську волосину на відстані 3 км.8. Один з найпоширеніших приладів для перевезення землі і вантажів було винайдено в Китаї під час будування Великого китайського муру.

7. Західна частина Великого китайського муру з довгим ланцюгом сторожових веж надавала захист тим, хто подорожував по Великому шовковому шляху.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна. Докладніше - на сторінці Мир (значення).

Вели́кий шовко́вий шлях (кит. традиц.: 絲綢之路; піньїнь: Sīchóu zhī lù; монг. Tôrgan Jam) - це найвідоміший торговельний маршрут старожитності, що виникнув у перші сторіччя нашої ери. Ним товари з Китаю потрапляли до Східної та Західної Європи, Близького Сходу, Північної Африки.

«Стіна протяжністю десять тисяч лі» спостерігала зміну династій, покірно переносячи руйнування й добудови, гордість китайців, захват і скептицизм іноземців, спокійно спостерігаючи плин часу. Це найдовший та найбільший пам'ятник архітектури у світі.

Сьогодні Велика китайська стіна вже не має військових функцій. Але люди все ж захоплюються її оригінальною архітектурною конструкцією, потужньою красою.

Велика китайська стіна має велике історичне і культурне значення і туристичну цінність. Китайські і зарубіжні туристи, глави багатьох країн світу вважали за честь побувати на Великій китайській стіні.

Краї́на - це територія з визначеними кордонами й населенням, що являє собою єдине ціле з погляду історії, культури, нації та в політико-географічному відношенні може бути незалежною або залежною. Країна не завжди є державою, наприклад Україна в 1900 р.

Ділянки стіни і її застави, що добре збереглися, такі як в Бадалін, Симатай, Мутяньюй (передмістя Пекіна), фортеця Шаньхайґуань, що знаходиться на крайній східній ділянці стіни і названа «першою фортецею - морською митницею Китаю», а також фортеця Цзяюйґуань, що знаходиться на найзахіднішому краю, є відомими туристичними об'єктами.
Список використаної літератури:
1. Китай. Загальна інформація //http://svit.ukrinform.ua/China/china.php

2. Китай // http://uk.wikipedia.org/wiki/Китай

3. Великий китайський мур: 10 цікавих фактів // http://travel.tochka.net/ua/8017-velikaya-kitayskaya-stena-10-interesnykh-faktov/

4. Велика китайська стіна // http://ukrainian.cri.cn/chinaabc/chapter22/chapter220107.htm



5. Влох Л. Велика китайська стіна — древня велич Піднебесної // http://www.epochtimes.com.ua/china/photos/velika-kitayska-stina-drevnya-velich-pidnebesnoyi-100612.html

6. Велика Китайська стіна // http://travels-best.com/index.php/yevropa/79-ot-content-demo/ot-slideshow/71-velyka-kytaiska-stina


Скачати 61.95 Kb.

  • Великого китайського муру
  • ВЕЛИКА КИТАЙСЬКА СТІНА
  • Великої китайської стіни
  • Великому шовковому шляху