Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць

Київська духовна академія української православної церкви київського патріархату новітні релігійні та містичні рухи: системний аналіз Збірник наукових праць




Сторінка4/21
Дата конвертації07.06.2017
Розмір5.69 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21

1.2.3.3.3. Інтернет-технології


Останнім часом висловлюється думка, що телебачення і радіо не можуть претендувати на звання глобальних засобів масової інформації. Інтернет, у силу властивої йому інтерактивності, змінює існуюче положення речей, поступово перетворюючи сучасний відчужений світ у подобу глобального села, глобального співтовариства, що існує у віртуальному кіберпросторі, здійснюючи двосторонню комунікацію за допомогою різних Інтернет - технологій.

Однак у Інтернетівских сайтах підкреслюється, що за допомогою технологій віртуальної реальності відтворюється видимість безпосередньої взаємодії людей. Вона здійснюється як симуляція - віртуальний аналог реальної соціальної взаємодії. Взаємодія є, але їй не дістає звичної соціальності, суспільства як середовища взаємодії.

Ще з незапам'ятних часів було виявлено, що ефективне керування людьми, маніпулювання ними за допомогою інформаційного впливу стають можливими лише при наявності зворотного зв'язку. Для організації ефективних масових комунікацій можна використовувати наступну схему, що складається з ланцюжка питань: хто говорить, що повідомляє, за допомогою якого каналу, кому і з яким ефектом. Остання ланка має особливу значимість. Уся схема інформаційного впливу може працювати вхолосту, якщо не брати до уваги динаміку зрушень у свідомості, а також можливостей несподіваного, непередбачуваного їхнього впливу. Тому Інтернет, де зворотний зв'язок організувати дуже легко, може служити прекрасним засобом для організації спеціального впливу.

Глобальні комп'ютерні мережі, що з'явилися в 60-х роках минулого сторіччя, видозмінили спільну діяльність і спілкування між людьми. Вже в 70-і роки минулого сторіччя закордонними фахівцями із суспільних наук був виконаний значний обсяг досліджень в області комунікативної діяльності, опосередкованої комп'ютером. У Росії перші дослідження діяльності користувачів глобальних мереж почалися в 1990-му і подальших роках у зв'язку з поширенням глобальних комп'ютерних мереж і підключенням користувачів до всесвітньої мережі Інтернет. Дослідники виходили з того, що комп'ютерні мережі являють собою новий етап у розвитку зовнішніх засобів інтелектуальної діяльності, пізнання і спілкування.

Застосування комп'ютерних мереж веде до значних структурних і функціональних змін у психічній діяльності людини. Ці зміни торкаються пізнавальної, комунікативної й особистісної сфер, трансформуючи операціональну (виконавську) ланку діяльності, просторово-часові характеристики взаємодії “суб'єкт-суб'єкт” і “суб'єкт-інформаційна система”, процеси цілевизначення, потребнісно-мотиваційну регуляцію діяльності. Ці зміни дозволяють говорити про діяльність людини в Інтернеті як новий вид психічної реальності, що сполучає у собі властивості різних традиційно виділюваних у психології видів діяльності (пізнавальної, комунікативної, ігрової, творчої). Такі механізми роблять Інтернет новим складним об'єктом психологічного впливу, зокрема спеціального впливу.

Одним з важливих аспектів психологічного дослідження нового виду діяльності є вивчення її мотиваційної регуляції. Відповідно з результатами масштабного дослідження мотивації користувачів звертання до Інтернету [2] допомагає задовольнити велику частину їх потреб. В даний час склалося вже досить велике і диференційоване суспільство користувачів Інтернету, у якому поряд з випадковими відвідувачами, постійними користувачами певних ресурсів - "працівниками Інтернету", виділяється група людей, яких можна назвати "жителями Інтернету" [29]. Це ті, хто має досить високу мотивацію перебування в мережі.

Використання Інтернет може сприяти розвитку хворобливих станів. Ще М.М.Хананашвили [28] підкреслював, що інформаційні неврози виникають в умовах несприятливого сполучення наступних факторів:

- великого обсягу інформації, що підлягає засвоєнню і прийняттю на її основі рішення (у ряді випадків і його реалізації);

- постійного дефіциту часу, відведеного на таку роботу мозку;

- високої мотивації до здійснення діяльності.

Як видно з зазначеного переліку робота в Інтернеті має всі ознаки, що сприяють розвитку інформаційних неврозів. На фоні розвитку таких хворобливих станів легше здійснювати спеціальні впливи на людину.

Фахівці вказують [3], що вплив інформаційних технологій на особистісний розвиток не може бути однозначно кваліфікований як позитивний чи негативний. Поряд з негативними трансформаціями особистості при, так званій Інтернет-аддикції існує можливість позитивного розвитку окремих здібностей і мотиваційної сфери в цілому.

Вважається, що використання Інтернет-ресурсів як засобів спілкування і саморозкриття, характерне для тих, хто відчуває деяку недостатність, неповноту, ущербність "звичайної" реальності [29]. Проведені зазначеним автором дослідження дозволили з'ясувати, що практично всі (95%) досліджені -"інтернетчики" мають проблеми в сфері спілкування (у контрольній групі - 14,8%). У "інтернетчиків" відзначається низька агресивність, але виявляється напруженість і деяка схильність до негативізму (85%). Компенсація тривоги в них, у більшій мірі, (55%) виявляється у вигляді бунтарства і відмови від загальноприйнятих норм, а незалежність для них виступає як особлива цінність.

Таким чином, у групі постійних "жителів Інтернету" переважають люди з нереалістичними і недиференційованими вимогами до себе, що дискримінують власну тілесність, що відчувають деяку дистанцію між собою й іншими і що намагаються компенсувати відсутність почуття близькості і взаєморозуміння перебільшеними уявленнями про власну незалежність, а також відмовленням від дотримання загальноприйнятих норм. Ці люди є сприятливим середовищем для організації спеціальних впливів.



Підсумовуючи викладені дані, необхідно підкреслити, що сучасна наука розробила великий арсенал масових інформаційних впливів на людину. Без цих впливів на сучасному етапі розвитку суспільства, очевидно, обійтися неможливо. Спеціальним впливам можуть бути піддані як усі шари суспільства, так і, селективно, окремі його групи. Зараз активно застосовуються ще повною мірою не усвідомлені суспільством спеціальні методи укорінення у підсвідомість громадян потрібної інформації, у вигляді настирливої реклами й інших інформаційних впливів. Мабуть зараз ці впливи носять ще хаотичний і некерований характер. Але навіть вони, ймовірно, можуть нанести велику шкоду здоров'ю населення. Тому актуальним на сучасному етапі розвитку суспільства є питання про спрямовану фільтрацію таких впливів. Однак це питання поки ще не вирішене і вимагає пильної уваги держави і громадськості.

Використана література:


  1. Айзенк Г.Ю. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. – 1995. - № 1. – С. 111-131.

  2. Арестора О.Н., Бабанин Л.Н., Войтунский А.Е. Психологическое исследование мотивации пользователей Интернета // 2-я Российская конференция по экологической психологии. Тезисы. - М. – 2000. – С. 15-17.

  3. Бабаева Ю.Д., Войтунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А.Е.Войтунского. – М. – 2000. – С. 68-78.

  4. Брушлинский А.В. Мышление и прогнозирование. – М.: Мысль.– 1979. – 156 с.

  5. Гриндер Д., Бэндлер Р. Формирование транса. –М.:«КААС». – 1994. – 272 с.

  6. Гриффит В. Виртуальный мир рождает реальные болезни // Финансовые известия.. – 1996. – Вып. 54. – С. 183.

  7. Захарова Н.Н., Авдеев В.М. Функциональные изменения центральной нервной системы при восприятии музыки // Журн. высш. нервн. деят. им. И.П.Павлова. – 1982. – Т. 32. – Вып. 5. – С. 506-512.

  8. Измайлов Ч.А., Соколов Е.Н., Черноризов А.М. Психофизиология цветового зрения. М.: Изд-во МГУ, 1989. – 206 с.

  9. Калмыков А.А. Информационная модель Эйкоса и проблема психологических загрязнений // Прикладная психология. – 1999. - № 2. – С. 23-33.

  10. Кальниш В.В. Час і адаптація//Вісник АНУ. - 1996. - № 11. - С. 87-91.

  11. Котов А.В. Мотивационно-эмоциональный конфликт в структуре поведенческого акта //Психологический журнал.–1999. –Т. 20. –№ 6. –С. 62-71.

  12. Кроль В.М. Психологические механизмы зрительного восприятия: интегральная модель // Вопросы психологии. – 1998. - № 6. – С.44-58.

  13. Крысько В.Г. Секреты психологической войны (цели, задачи, методы, формы, опыт). – Минск: Харвест. – 1999. – 448 с.

  14. Куралесин Н.А. Гигиенические и биологические аспекты эффекта инфразвука // Медицина труда и промышленная экология. – 1997. - № 5. – С. 8-14.

  15. Липинский В.К. Функциональная музыка как психологическая проблема // Проблемы инженерной психологии. М., 1971. – С. 166-169.

  16. Мещерский Р.М. Эффект Брока-Зульцера. – М.: Наука. – 1985. – 145 с.

  17. Мясищев В.Н., Готсдинер А.Л. Влияние музыки на человека по данным электроэнцефалографических и психологических показателей // Вопросы психологии. -–1975. - № 1. – С. 54-67.

  18. Навакатикян А.О., Кальниш В.В. Автоматизация диагностики состояния профессионально важных функций человека-оператора с помощью ЭВМ// Гигиена труда. - 1990. - № 5. - С.24-27.

  19. Навакатікян О.О., Кальниш В.В., Стрюков С.М. Охорона праці користувачів комп’ютерних відеодисплейних терміналів. - К. - 1997. - 400 с.

  20. Навакатикян А.О., Кальниш В.В. Изменение взаимосвязей физиологических функций ЦНС у операторов ЭВМ под влиянием профессионального стресса//Журнал Академії медичних наук України. - 1998. - Т. 4. - № 2. - С. 355-362.

  21. Пасынова Н.Б. Влияние музыкальных движений на эмоции // Психологический журнал. – 1983. - № 4. – С. 55-57.

  22. Петренко В.Ф., Кучеренко В.В. Взаимосвязь эмоций и цвета // Вестн. Моск. ун-та. – 1988. – Сер. 14. - №3. – С. 14-19.

  23. Полякова В.Б. О физиологических механизмах влияния музыки на некоторые соматические и вегетативные функции // Автореф. дис. … канд. мед. наук. – Пермь. – 1968. – 24 с.

  24. Психология: Учебник для экономических вузов. – М.: Питер. – 2000. – 416 с.

  25. Савченко В.В. Концепция биоадаптивных анимаций в системах виртуальной реальности // Изв. РАН. Теория и системы управления. – 1997. - № 4. – С. 152-155.

  26. Самохвалов В.П. Психический мир будущего. – Симферополь: КИТ, 1998. – 400 с.

  27. Самохвалова В.И. «Массовый человек» – реальность современного информационного общества // Материалы научной конференции. Проблема человека: мультидисциплинарный подход. – М. – 1998. – С. 59.

  28. Хананашвили М.М. Информационные неврозы. – Л.: Медицина. – 1978. – 144 с.

  29. Чудова Н.В. Особенности образа «Я» «жителя Интернета» // Психологический журнал. - 2002. – Т. 23. - № 1. – С. 113-117.

  30. Чуприков А.П., Линев А.Н., Марценковский И.А. Латеральная терапия. – К: Здоров‘я, 1994. – 176 с.

  31. Шапкин С.А. Компьютерная игра: новая область психологических исследований // Психологический журнал. – 1999. – Т. 20. - № 1. – С. 86-102.

  32. Boynton R.M. Progress in physiological optics // Appl. Opt. – 1967. – V. 6. - № 8. – P. 1283-1293.

  33. Braun C., Giroux J. Arcade video games: proxemic, cognitive and content analyses // Journal of Leisure Research. – 1989. – V. 21. – P. 92-105.

  34. Ciuffreda K.J., Scheiman M., Ong E., Rosenfield M., Solan H.A. Irlen lenses do not improve accommodative accuracy at near // Optom. Vis. Sci. – 1997. - № 74(5). –Р. 298-302.

  35. Cotton M.M., Evans K.M. A review of the use of Irlen (tinted) lenses // Aust. N. Z. J. Ophthalmol.- 1990. - № 18(3). – Р. 307-312.

  36. Danielsson A., Landstrom U. Blood pressure changes in man during infrasonic exposure. An experimental study // Acta Med. Scand. – 1985. - № 217(5). – Р. 531-535.

  37. Fling S., Smith L., Rodriguez T., Thornton D. et al. Videogames, aggression, and self-esteem: A survey // Social Behavior and Personality. – 1992. – V. 20. – P. 39-45.

  38. Foster D.S. EEG and subjective correlates of alpha frequency binaural beats stimulation combined with alpha biofeedback // Hemi-Sync Journal. – 1990. – V. 8. - № 2. – P. 1-2.

  39. Garner W.R. The loudness of repeated short tones // J. Acoust. Soc. Amer. – 1948. – V. 20. - № 4. – P. 513-527.

  40. Griffiths M. Video games and aggression // Psychologist. – 1997. - V. 10. - № 9. – Р. 397-401.

  41. Harris C.S., Johnson D.L. Effects of infrasound on cognitive performance // Aviat. Space Environ Med. – 1978. - № 49(4). – Р.582-586.

  42. Harris C.S., Sommer H.C., Johnson D.L. Review of the effects of infrasound on man // Aviat Space Environ Med. - 1976. - № 47(4). – Р. 430-434.

  43. Hells U., Karras A., Scherer K.R. Multichannel communication of emotion: synthetic signal production // Facets of Emotion. Recent research / Ed. K.R.Scherer/ - Hillsdate, N.J. – 1988. – P. 161-182.

  44. Hiew C.C. Hemi-Sync into creativity // Hemi-Sync Journal. – 1995. – V. 13. - № 1. – P. 3-5.

  45. Higgins K.E., Rinalducci E.J. The spatial Broca-Sulzer and sensitization effects for foveal viewing viewing // Vision Res. – 1975. – V. 15. - № 3. – Р. 423-425.

  46. Kietzman M.L., Gillam B.J. Visual temporal integration and simple reaction time // Percept. and Psychophys. – 1972. – V. 11. - № 5. – Р. 333-340.

  47. Kirsch I., Lynn S.J. Hypnotic involuntariness and the automaticity of everyday life // Amer. J. Clin. Hypn. – 1997. - V. 40. - № 1. – Р. 329-348.

  48. Naveteur J., Roy J.C. Electrodermal activity of low and high trait anxiety subjects during a frustrative video game // Journal of Psychophysiology. – 1990. – V. 4. – P. 221-227.

  49. Osman E., Tzou Pl-F., Tzuo H. On the detection of a brief signal in the temporal center of a noise masker of varying duration // Percept. And Psychophys. – 1981. – V. 30. - № 4. – P. 372-374.

  50. Oster G. Auditory beats in the brain // Scientific American. – 1973. - № 229. – P. 94-102.

  51. Poeddeler F. Spielsucht-Flucht aus der Schule? // Hd. Baeuerle S. Der suchrgefaehrdere Schueler. Regensburg. – 1993. – S. 173-197.

  52. Porciatti V., Bonanni P., Fiorentini A., Guerrini R. Lack of cortical contrast gain control in human photosensitive epilepsy // Nat. Neurosci. – 2000. - №3(3). - Р. 259-263.

  53. Sergent J. Theoretical and methodological consequences of variations in exposure duration in visual laterality studies // Percept. and Psychophys. – 1982. – V. 31. - № 5. – Р. 451-461.

  54. Spanhel D. Jugendliche vor dem Bildschirm. – Weinheim/ - 1990. – 347 s.

55. Westin J.B. Infrasound: a short review of effects on man //Aviat. Space Environ Med. - 1975. - № 46(9). – Р. 1135-1140.

Олена Ліщинська, кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України

Соціально-психологічні механізми психологічної залежності
Анотація: у статті розглядається соціально психологічна динаміка, яка передує виникненню психологічної залежності, зокрема культової. Розглядається етнокультурний профіль виникнення психологічної залежності.

Ключові слова: психологічна залежність, адукція, культова залежність, соціально-психологічні механізми, деструктивний вплив, деструктивна тоталітарна організація.

Постанова проблеми та актуальність: Сьогодні психологічна залежність стала атрибутом повсякденного життя. Однак її розглядають в рамках медичної психології та психотерапії. Культова психологічна залежність примушує нас розглянути це явище у більш широкому контексті, вивчити психологічні передумови та соціальні механізми виникнення цього явища з метою розробки ефективних методів її запобігання та подолання.

Недосконалість людського психічного апарату, наявність взаємовиключних тенденцій в розвитку людської психіки, тривога, як невід'ємний атрибут людського життя складають базис для виникнення культової психічної залежності.

Людині дана свобода вибору, а це означає, що завжди є тривога за результати особистого вибору.

Нами було проведено дослідження індивідуальних обставин і особливостей життєвих історій індивідів з культовою психічною залежністю.

Піддослідними стали люди, яким вдалося вийти з культів; родичі сектантів, що вважають себе потерпілим від діяльності культових організацій. Робота проводилася зі всіма, хто давав на це згоду.

Глибинне інтерв'ю з колишніми членами тоталітарних організацій було спрямовано на прояснення таких аспектів життя випробовуваного:



  • Рівень самооцінки на момент вступу до групи;

  • Відносини в батьківській сім'ї;

  • Соціальна і особова ідентичність;

  • Страхи;

  • Уявлення про життя.

В результаті проведених нами досліджень, ми прийшли до такого розуміння феномена культової психічної залежності.

Культова психічна залежність це складний, багатоаспектний деструктивний (саморуйнівний) феномен психіки, який виявляється на когнітивному, афективному і поведінковому рівні у вигляді порушення критичності мислення, адуктивних реакцій, порушення соціальної адаптації, при збереженні відчуття суб'єктивного благополуччя.

Виникнення культової психічної залежності особи є похідним від великої кількості чинників та їх поєднань.

На нашу думку – це індикатор соціального і культурного неблагополуччя соціальної системи цілком, оскільки останніми роками збільшується прірва між рівнем розвитку духовних, соціально-психологічних потреб у населення з одного боку і можливістю їх безпечного задоволення з дугою.

Приступаючи до опису механізмів культової психічної залежності, на нашу думку, необхідно зупинитися на аналізі потреб, які створюють мотиваційну базу феномену, що розглядається та особистісних передумов залежності.

В основі будь-якого соціально-психологічного механізму лежить специфіка задоволення відповідних потреб.

Разом з природними потребами, поведінка дорослої людини визначається цілим рядом специфічних психологічних потреб: в служінні і керівництві за Э.Фроммом (1); в аффіліації і у владі за Х.Хекхаузеном (2); в безпеці, в приналежності, в пошані, самовираженні за А.Маслоу (3); в уяві, думці і символізуванні за С.Мадді (4), спотворене або сурогатне задоволення яких, може привести до виникнення культової психічної залежності.

Передумовами виникнення залежності, на нашу думку, є: деякі патопсихологічні порушення; пережите в дитинстві психологічне насильство; порушення соціальної і особистої ідентичності; порушення соціальної адаптація особи.

Окремим випадком передумов є сформований, в результаті взаємодії індивідуальних особливостей і обставин життя, аддуктивнй потенціал. Йдеться про тих специфічних людей, які через особисті обставини, схильні до аддукции і частіше за все перемикаються з однієї залежності на іншу.

Опис соціально-психологічних механізмів культової психічної залежності

Кожний механізм припускає поєднання індивідуальних особливостей, неадекватне задоволення потреб і активний вплив представників тієї або іншої деструктивної організації.

В структурі механізму культової психічної залежності завжди є взаємодія двох ізоморфних один одному компонентів. З одного боку слабе місце в психіці індивіда, а з другого боку деструктивна дія з боку зацікавленого в цьому особи чи організації.

Деструктивні організації за своєю сутністю нагадують спільноти злочинців. Так як і злочинці, лідери деструктивних організацій поділяють світ на своїх та чужих. За формальним ознаками їх діяльність можна прийняти за економічну, політичну, релігійну або психологічну, але загальна сутність цих організацій полягає у здійснені психологічного насильства. Однак деструктивна тоталітарна організація, на відміну від спільноти злочинців, складається з двох частин, які образно можна назвати «рабовласниками та рабами». Сутність діяльності деструктивної тоталітарної організації – злочинна, але вона спрямована не на весь соціальний простір, а на сформовану власноруч «спільноту рабів». Вони користуються методами досягнення мети, які не виходять за межі чинного законодавства, але результатами є експлуатація людей та людських слабкостей, збагачення за чужий рахунок.


Аффілятівний механізм.

В сучасних культурних умовах, коли традиційні способи задоволення потреби в приналежності стають всі менш доступно сучасній людині, багато хто приходить в культові організації для задоволення цієї потреби. Широко відома в крузі фахівців техніка дії під назвою «бомбардування любов'ю» виявляється результативним. Нами був проведений опит серед першокурсників. На питання : «як Ви проводите вільний час?», 98% опитаних відповіли, що весь вільний час проводять в колі друзів. З представлених студентами описів своїх компаній можна зробити висновок, що це колишні однокласники або сусіди з дитинства. Основною метою цих зустрічей є обмін інформацією і емоційна підтримка. Після завершення студентського життя спілкування людини обмежується роботою та домівкою. Сімейні і виробничі відносини не у всіх складаються задовільно. Людей, страждаючих без емоційної підтримки, дуже багато. Одного разу, у важкий момент життя хтось запропонує приєднатися до групи по інтересах. Добре, якщо це буде конструктивна група.



Механізм суб'єктивної інтерпретації в процесі соціального пізнання

Сучасна людина, що належить до західної цивілізації, при виборі методу оцінки достовірності аналізованого матеріалу звикла віддавати перевагу здоровому глузду, логічним доводам, критичному мисленню. Проте досить часто виникають ситуації, коли при аналізі однакових умов робляться абсолютно різні висновки. Ми схильні думати що на прийняття нами рішення впливає здоровий глузд, логічний аналіз ситуації. Однак, процес соціального пізнання є складним, неоднозначним, багатофакторним, припускає різночитання у сприйманні одних і тих життєвих обставин. Треба відмітити, що одні життєві обставини мають різний сенс для життя різних людей.

В результаті досліджень багатьох вчених були відкриті різні механізми соціального пізнання, які можуть бути використані маніпуляторам психіки, або створити ефект омани.

Так результати багатьох досліджень у соціальній психології показують, що люди в процесі формування уявлень про інших формують своєрідні імпліцітні теорії особи, які надалі і організовують одиниці інформації в зв'язне ціле. Тут особливо доречно пригадати, що пізнання звичайної людини загалом завжди є пізнання реальності «життєвого світу», тобто людина пізнає те, що кожний знає (5).

Найбільшу популярність отримала теорія когнітивного дисонансу Фестінгера (6), сенс якої, не вдаючись зокрема можна представити таким чином. Якщо сформована у людини система уявлень дозволяє їй адекватно пояснювати те, що відбувається і орієнтуватися в ньому, вона переживає психологічний комфорт, супроводжуваний позитивним емоційним станом Якщо ж два або більш елементів системи несумісні один з одним, формується стан когнітивного дисонансу, мотивуючої людину на спроби подолання даного конфлікту, супроводжуване зростанням негативних емоцій. У разі формування культової психічної залежності цей механізм працює таким чином. Коли людина, що проникала довір'ям до лідера тоталітарної організації, починає помічати брехню з його сторони, то виникає когнітивний дисонанс. Людина прагне піти від неприємних переживань дисонансу шляхом спотворення реальності. Це пояснює той факт, що у разі пророцтв, що не збуваються, послідовники залишаються з своїм лідером.

Використовування готових схем і інших структур знання дозволяє сприймаючому соціальному суб'єкту формувати висновки і думки з більшою легкістю, швидкістю і упевненістю. Наслідки практичного застосування схем є сприятливими в тому ступені, в яка людина використовує, точно що відображають реальність структури знання і утримується від дуже поспішного, широкого або автоматичного їх використовування. В цьому випадку людям вдається економити час і енергію, зводячи до мінімуму роздуму і сумніву.

Описані вище підходи до соціального пізнання показують наявність не чіткої відповідності між реальними подіями соціального життя і баченням цих подій. Цей факт залишає простір для уяви, для «домальовування бракуючих деталей» з метою побудови несуперечливої картини світу.

Проте прагнення покладатися на сценарій, схеми і інші структури знання небезпечні оманами, коли когнітивні уявлення виявляються неточними або застосовуються помилково. Так поведінка і взаємовідношення в деструктивному культі будується на жорсткому сценарії, вихід за межі якого, викликає негайний тиск середовища. І, хоча стратегія дотримуватися і далі даного сценарію може привести до деградації і руйнування особистості, вона не усвідомлює цього і не може вийти за рамки сценарію, відмовившись від того, що наказала їй соціальна роль. В своїй поведінці вона вимушена виправдовувати очікування оточуючих, сприймаючих його з певного моменту, в першу чергу як носія якоїсь культової ідеології. В багатьох деструктивних культах проводиться навмисна категоризація людей з використанням нової мови, яка розповсюджується на всі сфери життя суб'єкта і сприяє кардинальній зміні поведінки людини, формуванню нового життєвого сценарію, нової картини світу.



Механізм міфічної свідомості

Ми припускаємо, що одним з джерел культової залежності є маніпуляції з міфологічною свідомістю і міфологічним способом пізнання.

Поведінка людини є проявом змісту її свідомості та світогляду. Зміст свідомості складається з матеріалу, який отриманий за допомогою пізнання світу. Розрізняють два способи пізнання світу: міфічний, теоретичний та емпіричний. В основі міфічного способу пізнання лежить віра, емпіричний спосіб пізнання відбувається на основі досвіду, теоретичний - логічного аналізу. На практиці в індивідуальній свідомості ми маємо справу з трьома способами одночасно. Існує величезний масив інформації, який просто фізично неможливо досліджувати, перевірити ще раз, який ми вимушені приймати на віру. Разом з цим існують речі і явища, які можливо перевірити на власному досвіді і зробити свої висновки. З досліджень Л.Леві-Брюля (7), К-Г.Юнга(8), З.Фрейда(9) випливає, що міфічний спосіб пізнання є первинним для людини і на ранніх етапах розвитку особи є провідним і формуючим, оскільки базується на колективних структурах психіки. Теоретичний рівень пізнання є результатом учбової діяльності. Міфічний спосіб пізнання є економічним для людської психіки, міфи легко засвоюються не вимагають великих витрат психічної енергії. Психіка, розгорнена на основі міфічного способу пізнання є інфантильною (що ми бачимо у первісних народів). Теоретичний спосіб пізнання розгортає складнішу організацію психічного життя людини. Для нормального функціонування важливі всі названі способи.

Слово міф став все частіше використовуватися в психологічній літературі. Під міфом часто розуміють завуальований обман, до міфів звертаються і з метою пошуків резервів психотерапії, міфами також називають ірраціональні вірування і стереотипи в свідомості людей.

В.А.Зобов і В.Н.Келасьев (10) розрізняють міфи двох видів.

1.Явный відкритий міф, Коли із самого початку констатується, що ми маємо справу з подіями спочатку фантастичними. Прикладом таких міфів вони називають казки, епос, легенди, класичні міфи античності. Такі міфи не претендують на адекватне віддзеркалення дійсності, хоча часто містять дуже глибокі думки про неї. Такі міфи завжди стимулюють розвиток літератури і мистецтва.

2.Миф, закамуфльований під науку. До них автори відносять теософію, антропософію, алхімію. Головною характеристикою таких міфів є наукоподібна форма, використовування логіки, математичного апарату, відповідної символіки. В умовах дефіциту інформації про природу і суспільство людям властиво приймати паранаукові уявлення за наукові.

До розглянутої класифікації хочемо додати ще три види міфів.

1. Міф, закамуфльований під релігію. Компеляція поверхневих цитат з провідних світових релігій. Псевдорелігія. В умовах дефіциту інформації про культуру і духовний розвиток люди схильні сприймати такі міфи як істину в останній інстанції.

2.Міфи, породжені телебаченням і кіноіндустрією. Віртуальна реальність. Телебачення, як найлегша форма засвоєння інформації.

3.Иррациональные вірування і стереотипи різних верств населення і професійних груп.

Світогляд окремої людини являє свою особисту комбінацію міфологій: етнічної, професійної, пропагандистської, побутової. Свідомість сучасної людини є псевдоміфічною, оскільки левову частку її змісту складають раціональні міфи, псевдорелігійні цінності, банальності що тиражують за допомогою телебачення. Таким чином, міфи є своєрідними каталізаторами архетипів підсвідомості, які актуалізують їх до розгортання в соціальному просторі життя людини. В цьому виявляється формуюча і терапевтична сила міфу. Псевдоміфи, побудовані згідно із законом даного жанру, але не наповнені енергетично, створюють ілюзію міфу, ілюзію цінності, своєрідний плацебо ефект, який діє на психіку пригноблюючи її.

Міфічний механізм формування тотальної психічної залежності полягає:

1.Постановка завдання маніпуляції свідомістю.

2.Пошук міфу, близького за змістом.

3.Створення псевдоміфа, що зберігає форму, але підмінює основний зміст.

4.Досягнення одночасної дії на розум і серце. (Для розуму підтасовування фактів, правдоподібність, а для серця - апеляція до високих цінностей і переживань).



Екзистенціальна тривога, як механізм соціальної залежності

Людині властива екзистенціальна тривога: страх смерті, переживання невизначеності, етичні проблеми, складнощі самопізнання, проблема пошуку сенсу життя. За розв’язання цих проблем людина готова платити невідповідну ціну. За це можна вимагати все: обітниця бідності, обмеження в інформації, визнання своєї недолугості і т. д., зречення від минулого життя і від рідних.



Висновки.

Можна зробити висновки, що в основному співтоваристві, в культурі містяться передумови для того, щоб техніки деструктивного контролю свідомості були продуктивними. Більш того, вони якраз і створюються відповідно до слабих сторін життя людського співтовариства. Найкращою ілюстрацією про співвідношення діяльності деструктивних організацій та способів протистояння їм може виступити метафора про віруси та антивірусні програми. Проблема інформаційної безпеки примушує нас переглянути традиційну систему цінностей і способи захисту не тільки на рівні приватного життя, але і на рівні законодавчому. Законодавства цивілізованих країн налаштовані на захист майна, життя і здоров'я своїх громадян. Сьогодні з'явилася ще одна цінність, яку необхідно захищати, оскільки на неї роблять замах, і через неї впливають і на здоров'я і на майно - це психологічний ресурс особи або особовий потенціал.

В рамках даної статті неможливо розглянути всі аспекти зазначеної проблеми. Однак необхідно відмітити, що явище культової психічної залежності в результаті діяльності деструктивних тоталітарних організацій набуло такого розмаху, що вийшло за рамки вузької психотерапевтичної та педагогічної проблематики. Це свідчить про те, що настала пора створити своєрідну санітарну службу, спрямовану на охорону інформаційно-психологічної безпеки особистості та суспільства в цілому.


Використана література:

1.Фромм Э. Сумерки богов/ Сост. и общ. ред. А.А.Яковлева : Перевод. - М.: Политиздат, 1989. - 398 с.

2.Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. - М.: Педагогика, 1986. Т.1

3.Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. - М.: Смысл, 1999.

4.Maddi S. Creating Meaning Through Making Decisions // The Human Search for Meaning / Ed.by P.T.P.Wong, P.S.Fry. Mahwah: Lawrence Erlbaum, 1998, p.1-25.

5.Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. - М.: Медиум, 1995.

6.Фестингер Л. Введение в теорию диссонанса. // Современная зарубежная социальная психология: Тексты Под.ред. Г.М.Андреевой. - М.: Изд-во МГУ 1984. - С.97-110.

7.Леви-Брюль Л. Сверхъестественное в первобытном мышлении -М.: Педагогика-Пресс, 1999. - С.7-62.

8.Фрейд З. Эссе про психологии. - М.,1996. - С.87

9.Юнг К.Г. Архетип і символ. - М.,1991. - С.78

10.Зобов Р.А., Келасьев В.Н. Соціальна міфологія России і проблеми адаптації: навчальний посібник .- СПб: Изд-во СпбГУ, 1997.- С.18-42

Владимир Петухов, Председатель правления ОО

«Союз защиты семьи и личности», социальный психолог

Проблемы профилактики культового влияния в

национальной системе образования


В статье докладе представлен опыт работы со специалистами образовательной системы, который является результатом реализации социально-психологических программ по профилактике психологической манипуляции и негативного культового воздействия на учащихся государственных образовательных учреждений.

Мы выделяем следующие условия и основные моменты заинтересованности культовых групп во внедрении в образовательную систему:



  • возможность повышения собственного авторитета и придания видимости легитимности своей деятельности за счет сотрудничества с государственными учебными учреждениями;

  • возможность пропаганды собственной идеологии;

  • возможность оказания массового влияния и массовой вербовки новых адептов;

  • возможность внедрения собственных идей под видом учебной информации.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   21



  • Використана література