Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Колот А. М. Kolot A. M

Скачати 475.36 Kb.

Колот А. М. Kolot A. M




Скачати 475.36 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.05.2017
Розмір475.36 Kb.
1   2   3

Людина і праця у новій економіці: виклики та втрати.

Є всі підстави стверджувати, що трансформація індустріальної економіки в нову, інформаційно-мережеву, відкриває нові можливості для розвитку людини, її самореалізації, самоідентифікації. Водночас ця трансформація пов’язана з дією низки чинників, за якої розбудова «економіки людини», «економіки душі», здійснюється вкрай суперечливо через відтворення старих та появу нових суперечностей між індивідуалізацією і соціалізацією, індивідуальним і колективним; індивідуалізацією і потребою солідарності, згуртованості та реалізації суспільного інтересу. Розвиваються нові, далеко не ідеальні характеристики мережевої людини, з’являються певні небажані соціальні за змістом тенденції у сфері зайнятості та ринку праці.

Отже, окремий пласт проблем — суперечливий вплив інформаційно-комунікаційних технологій, мережевих інституцій на людину, масовий розвиток в останньої асоціальних характеристик, поширення в соціумі так званої негативної індивідуалізації.

За висновками найавторитетніших філософів, економістів, соціологів сучасності дедалі потужнішою силою, що індивідуалізує, стають інформаційно-комунікаційні технології, котрі змінюють як техніко-технологічні підвалини нової економіки, так і спосіб життя членів суспільства. Справедливим є твердження Дж. Найсбітта про те, що нові технічні засоби, такі як комп’ютери, стільникові телефони, факси, утверджують тріумф індивідуального над колективним [19, с. 461].

Стільниковий телефон - автономний мобільний телефон, призначений для роботи в мережах стільникового зв'язку; використовує приймач радіодіапазону і традиційну телефонну комутацію для здійснення телефонного зв'язку на території зони покриття мережі.

Справді, сьогодні егоїстичний індивідуалізм, егоцентризм розвиваються під впливом не тільки «ринковізації» суспільних відносин, а й інформатизації, яка також є потужною силою, що індивідуалізує. Нові інформаційні технології, на думку Е. Корніша, можуть зробити людей украй егоцентричними. Споживач інформації, все більше й більше захоплений самим собою, починає розуміти, що в нього немає справи до інших людей — на них йому просто бракує часу [16, с.204].

З приводу неоднозначного впливу нових технологій і в цілому нової економіки на світ людей В. Лекторський зазначає: «Важливо підкреслити, що нові інформаційні технології, а потім так звані конвергируючі технології BNIC (біо –, нано –, інформаційні і когнітивні) створюють нове життєве середовище людини і ставлять під питання немало звичних способів орієнтації у світі і традиційні людські цінності. Життєвий світ людини — це історичне і культурне поняття. Він багаторазово змінювався і був різним у різних культурах. При цьому він завжди зберігав певні інваріанти. Нині під впливом науки і техніки відбувається «зламування» цих інваріантів.

Упродовж багатьох століть наука і філософія були предметом інтересу досить вузького кола людей. Сьогодні пересічна людина опинилася перед фактом самозбереження. Ці проблеми створені розвитком науки і техніки. Вирішити їх без допомоги філософії неможливо» [18, с.20]. І далі цей же філософ зазначає: «Поширення нових інформаційних технологій, і зокрема, Інтернету створює колосальні можливості для маніпулювання психікою. Зникають непрохідні кордони між моїм і немоїм. З’являються нові обмеження людської свободи, виникає необхідність її переосмислення. Загострюється стара філософська проблема відносин реального і уявного, а також знання і думки, оскільки за допомогою інформаційних технологій можна фабрикувати знання про реальність, а тим самим до певної міри і саму реальність. Можна створювати віртуальне Я і в певному розумінні жити у віртуальному просторі, у якому розчиняються відмінності реального світу і світу сновидіння» [18, с.21].

Українські вчені І. Давидов і Г. Задорожний, аналізуючи сутність перетворень у життєдіяльності людини під впливом інформаційно-комунікаційних технологій, зазначають: «Сучасний рівень техніки та технологій не просто створює умови, а певним чином змушує людину перетворюватися у постлюдину («після-людину»), непомітно для неї самої втягуючи її у віртуальний штучно створюваний світ комп’ютерно-інформаційних ігор. Цей новосвіт починає собою все більше замінювати ту первинну реальність, де людина залишається людиною зі своїми почуттями, турботами, людяними цінностями, мріями, совістю та відповідальністю» [8, с.3-4].

Ціну, яку сучасні суспільства платять за наявний формат глобального ринку та за зростаючу індивідуалізацію, багато представників соціуму вважають безпідставно завищеною. З цього приводу З. Бауман застерігає: невизначеність, коливання, брак контролю над подіями — усе це породжує тривогу. Ця тривога і являє собою ту ціну, яку доводиться платити за нові особисті свободи і нову відповідальність. Яке б задоволення не приносили ці свободи в інших аспектах, багато людей вважають таку ціну занадто високою. Вони з задоволенням віддали б перевагу світу менш складному і тим самим такому, що менше лякає; світу, де варіанти дій більш прості; винагороди за правильні рішення неминучі, а ознаки вдалого вибору зрозумілі й безпомилкові. Світу, де кожний знає, що необхідно робити, аби виявитися правим. Світу, який не повний таємниць і очікувань [2, с. 110].

Метаморфози зі статусом людини праці, котрі інтенсифікувалися в останні два-три десятиліття з розвитком нової інформаційно-мережної економіки, можна інтерпретувати як одночасний рух і суперечливе поєднання, взаємодію двох форм індивідуалізації. Одну з них можна розглядати як «позитивний» індивідуалізм, пов'язаний зі зростанням самостійності, незалежності, можливістю більшої самореалізації особистості. Другий, «негативний», індивідуалізм пов'язаний з утратою зв’язків з колективом, на які ще вчора людина покладала надії, із браком підтримки з боку колективу чи іншого інституту та з виявом цілої низки інших негативних наслідків. Так, Роберт Кастель із цього приводу зазначає, що «негативним» такий індивідуалізм є тому, що він визначається в термінах нестачі: браку поваги, безпеки, гарантування благ, стійких зв’язків [11, с.543].

Проте всім описаним не обмежується негативний вплив нової економіки на людський розвиток. Результати власних досліджень, що узгоджуються з висновками багатьох авторитетних вчених, переконують у тому, що розгортання сфери дії нової економіки дедалі інтенсивніше супроводжується дією численних суперечливих тенденцій у царині людського розвитку та функціонуванні соціально-трудової сфери. Остання все більше асоціюється з унікальним симбіозом явищ, процесів, досягнень, втрат і тенденцій розвитку, які не мають однозначної оцінки.

На багатьох прикладах розвинених країн та й з вітчизняної практики можемо вже тепер переконатись у складному переплетінні суперечливих тенденцій у царині соціально-трудового, людського розвитку, серед яких виокремимо такі:



  • Підвищується попит на висококваліфікований, креативний персонал як носій потужного людського капіталу, що дедалі більше уживається з незайнятістю працівників низької кваліфікації, які до того ж недостатньо мобільні та не здатні набути нових компетенцій, що їх вимагає сучасне виробництво.

  • Набуває гіпертрофованих розмірів диференціація трудових доходів працівників, яка нерідко перевищує реальні відмінності в рівнях нагромадженого людського капіталу та результатах його використання.

  • На тлі поліпшення структури робочих місць та в цілому стабільного підвищення середніх трудових доходів працівників розширюється гетто маргінальної зайнятості з неприйнятною винагородою за надані послуги, яка не забезпечує гідних умов життя. Бідність серед економічно активного населення зберігається у значних масштабах і є одним з факторів, що знижує соціальну згуртованість суспільства.

  • Відбуваються багатовекторні та широкомасштабні зміни на ринку праці, які, однак, далеко не завжди відповідають інтересам найманих працівників. Так, набуває небачених раніше масштабів застосування нестандартних форм зайнятості та режимів робочого часу й атипових трудових договорів.

    Робочий час - це установлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

    Поширення зазначених форм зайнятості та трудових договорів чимраз частіше стає наслідком не стільки реальних змін у структурі виробництва та організаційно-економічних особливостях його функціонування, скільки послаблення співвідношення сил роботодавців і найманих працівників унаслідок слабкості (неадекватності) національного законодавства у сфері праці та зниження ролі соціального діалогу. Трудове законодавство має тенденцію до лібералізації, а колективно-договірне регулювання не охоплює всього розмаїття форм зайнятості, які є реальністю сьогодення.

  • З'являються ознаки десоціалізації соціально-трудових відносин, виявом яких є: зниження частки заробітної плати у ВВП багатьох країн, у т. ч. розвинених; ускладнення доступу економічно активного населення до наявних дотепер форм і видів соціального захисту; збільшення відрахувань працівників у фонди соціального страхування;

    Заробі́тна пла́та, скорочено зарплата (також заробітна платня, зарплатня) - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

    Соціа́льне страхува́ння - фундаментальна основа державної системи соціального захисту населення, що уможливлює матеріальне забезпечення і підтримку непрацездатних громадян за рахунок фондів, сформованих працездатними членами суспільства.

    намагання владних структур розв'язати проблеми, породжені погіршенням демоекономічних показників, перекладанням на економічно активне населення.

  • Інтереси підвищення конкурентоспроможності економіки і створення передумов для стійкого соціального розвитку потребують дедалі зростаючої уваги до проблем соціально відповідальної поведінки бізнесу. Утім частка бізнесових структур, які системно підтримують свій імідж, наполегливо працюють над поліпшенням ділової репутації та здійснюють свою діяльність на принципах соціальної відповідальності, залишається низькою.

    Ділова́ репута́ція - сукупність підтвердженої інформації про особу, що дає можливість зробити висновок про професійні та управлінські здібності такої особи, її порядність та відповідність її діяльності вимогам закону.



  • Основні сегменти соціальної структури суспільства все більше різняться за рівнем добробуту, стилем життя, нормами поведінки. Розкол суспільств, що їх посилює економічна глобалізація в її нинішньому форматі, ускладнює формування та функціонування демократичних інститутів держави і громадянською суспільства, оскільки підривається основа демократії — соціальна злагода з приводу базових цінностей і принципів життєдіяльності.

    Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).



  • За умов лібералізації економічних відносин і глобальних змін у поведінці економічних інститутів відбувається ерозія «культури солідарності». Натомість набирають сили тенденції, в основу яких покладено індивідуалізацію в найширшому її розумінні. Зміни, що відбуваються у культурі соціальної поведінки людей, намагання останніх розв'язувати наявні соціальні проблеми самотужки, масові настрої десолідарності дають підстави стверджувати про формування у світі, що глобалізується, «індивідуалізованих суспільств» або принаймні про зростаючі масштаби індивідуалізації як сучасного феномену, що працює на зниження соціальної згуртованості.

    Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.



Узагальнюючи, маємо засвідчити, що в умовах становлення нової економіки однією з суттєвих перепон на шляху стійкого розвитку економіки і суспільства стає поглиблення невідповідності між потребою підвищення морально-духовного потенціалу соціуму, з одного боку, і реальним перебігом подій, а саме небажаними змінами у структурі цінностей та соціальних норм поведінки членів суспільства та його інститутів — з другого.

Соціа́льна но́рма - система уявлень, що становить певний шаблон поведінки, що розділяється членами соціальної групи і необхідна для здійснення сумісних узгоджених дій.

Справді, суперечливий вплив процесів глобалізації на суспільне буття, потреба набуття незаперечних конкурентних переваг, наростання загроз у різноманітних формах, загострення проблеми збереження людства як такого — ці та низка інших обставин актуалізують значення морально-духовної компоненти в сукупному потенціалі соціуму. Натомість характерною особливістю сьогодення є зниження ролі багатьох моральних підвалин, на які багато століть спиралися члени суспільства, — соціальних і культурних традицій, родинних зв’язків, авторитету старшого покоління, віри, релігії, відповідальності в найширшому її розумінні. Тобто йдеться про глибокі зміни у структурі традиційних цінностей членів суспільства, деградацію або втрату багатьох із них. Проте потенціал цих цінностей не вичерпано, і його необхідно відновлювати та нарощувати задля забезпечення стійкого розвитку суспільства.

Небажані зміни у структурі, ієрархії соціальних норм спричинюють формування такого становища, коли життєвий шлях індивіда можна розглядати як окремо взятий часовий сегмент, котрий майже не пов'язаний зі спадковістю поколінь. За так званої перервної моделі життєдіяльності індивід утрачає традиційні в минулому зовнішні підвалини, а нові створюються вкрай повільно, унаслідок чого соціальні системи втрачають стійкість. Цю глобальну проблему сучасності вивчає чимало авторитетних дослідників. Так, англійський учений Е. Гідденс у науковій праці «Наслідки сучасності», яка вийшла друком наприкінці XX ст., звертає увагу на радикальні зміни у змісті міжособистісних відносин, диспропорції в соціальному розвитку, зміни у структурі цінностей членів суспільства [29].

Міжособо́ві стосу́нки - це взаємозв’язки між людьми, що об'єктивно проявляються в характері і способах взаємних впливів, які здійснюють люди один на одного в процесі сумісної діяльності і спілкування.

На його думку, з якою важко не погодитися, для сучасного суспільства характерним є зростання дезорієнтованості людей, джерелом якої є розрив спадковості в системі розвитку соціуму, а також соціальних і культурних традицій [29, с.132].

Тенденція до зниження багатьох морально-духовних якостей, якими ще донедавна володів соціум, як і недооцінка їх значущості, може мати глобальні непередбачувані наслідки для країн і загалом цивілізації. Цього нас вчить історія і цьому приділяють увагу чимраз більше науковців різних галузей наук (економічних, соціальних, політологічних, історичних тощо) і, зокрема, французький учений Г. Лебон, який у своїй монографії «Психологія народів і мас» зауважує, що римляни часів занепаду імперії мали більш витончений розум, аніж їхні предки, але втратили колишні свої якості — здатність жертвувати собою заради ідеалу, наполегливість, енергію, непорушну повагу до закону, непереможне завзяття, які формували велич їхніх предків. Тож саме деградація морально-духовних якостей стала однією з основних причин розпаду імперії [17, с.34].

Голова Польського економічного товариства професор Варшавської школи економіки Е.

Варшавська школа економіки (Вища комерційна школа) (пол. Szkoła Główna Handlowa w Warszawie, перекладається як Школа головна торгова у Варшаві; англ. Warsaw School of Economics) - найбільший економічний навчальний заклад у Польщі.

Мончинська звертає увагу на численні асиметрії розвитку нової (мережної) економіки і, зокрема, на недовикористання потенціалу мережної людини, і привертає увагу до такого: одночасно з розвитком інформаційних технологій все сильніше даються взнаки різноманітні диспропорції між вимогами інформаційної революції, з одного боку, і старими навичками, принципами й інституціональними формами — з другого.

Інформаці́йна револю́ція (англ. Information Revolution) - метафора, яка відображає революційний вплив інформаційних технологій на всі сфери життя суспільства в останній чверті ХХ сторіччя. Це явище інтегрує ефекти попередніх революційних винаходів в інформаційній сфері (книгодрукування, телефонія, радіозв’язок, персональний комп’ютер), оскільки створює технологічну основу для подолання будь-яких відстаней при передачі інформації, що сприяє об’єднанню інтелектуальних здібностей і духовних сил людства.

При цьому дедалі яскравіше виявляється дихотомія знань і мудрості. У сучасному світі ресурси інформації зростають надзвичайно швидко, що створює проблеми для їх раціонального використання й оброблення. Креативний людський потенціал витрачається на виконання простих технічних операцій, потрібних для оброблення і селекції великих обсягів інформації. І саме тому величезний масив інформації повною мірою не трансформується у знання. У свою чергу, знання не перетворюються на мудрість. Іншими словами, інформація > знань > мудрості. Це означає, що ресурси інформації більші за ресурси знань, а останні більші за ресурси мудрості. Така ситуація може стати джерелом небезпечних дисфункцій у глобальній економіці. Хоч ми знаємо дедалі більше, іноді ми дедалі менше розуміємо. При цьому і практика, і дослідження підтверджують той факт, що всупереч нашим уявленням, незважаючи на зростаючі обсяги інформації, ми дедалі меншою мірою виявляємося здатними керуватись у наших діях власними, повною мірою автономними рішеннями [1, с.152].

На завершення підкреслимо, що нова економіка, новий формат економічного і соціального, нові ознаки та характеристики мережевої людини — це майбутнє, яке інтенсивно настає і є реальним, прийшло у наші домогосподарства, організації, і лише наш консерватизм часто заважає бачити очевидне.

Екс-президент міжнародної соціологічної асоціації І.

Міжнародна соціологічна асоціація (англ. International Sociological Association) - міжнародне об'єднання національних і регіональних організацій, дослідницьких інститутів, які ведуть наукову роботу в галузі соціології.

Валлерстайн у праці із символічною назвою «Кінець знайомого світу. Соціологія ХХІ століття» стверджує, що зміни у світах, які оточують людину, будуть пришвидшуватись, і що сучасна світоситема, як система історична, вступила у стадію завершальної кризи і навряд чи існуватиме через п’ятдесят років. Соціум першої половини ХХІ століття за своїми труднощами, нестійкостю і водночас відкритістю значною мірою перевершить усе, бачене нами у столітті ХХ [4, с.5].

Проведений нами аналіз також переконує, що динамізм, масштабність, багатовекторність змін у всіх сферах життєдіяльності людини будуть визначальним трендом найближчих десятиліть. Триватиме зміна всіх світів, що оточують людину, — природи, техніки, інститутів, праці, як і світу самих людей. І ці зміни не можна буде оцінювати однозначно позитивно чи негативно.

У новій економіці для людини з’являтимуться одночасно і нові можливості, і нові виклики та випробування. Серед останніх чи не основне — загострення проблем зайнятості. Уже не як футурологічне передбачення, а як можливий реальний сценарій теоретики і практики обговорюють відоме співвідношення 20 : 80, згідно з яким нова економіка потребуватиме використання не більше від 20 % економічно активного населення. Скоріше, така оцінка є невиправдано песимістичною. Однак результати практично усіх досліджень як теоретичного, так і прикладного, емпіричного характеру свідчать, що нова економіка з її інформаційно-комунікаційними, мережними, нанотехнологіями все більше й більше спричинятиме суттєві зміни у структурі і масштабах зайнятості.

Президент Американської соціологічної асоціації Р.

Америка́нська соціологі́чна асоціа́ція (АСА) (англ. The American Sociological Association - ASA) - некомерційна неурядова організація у США, що об'єднує соціологів-професіоналів і студентів. Вона покликана просувати та розвивати наукову дисципліну соціологію та професію соціолога.

Коллінз у статті «Середній клас без роботи: виходи зачиняються», яка ввійшла до колективної монографії, підготовленої п’ятьма відомими соціологами США, зазначає, що довгострокова структурна слабкість капіталізму сьогодні виходить на передній план. Це технічне заміщення людської праці машинами, до чого призводить комп’ютеризація і поширення інформаційних технологій в останні двадцять років. Нині цей процес прискорюється і вже загрожує існуванню середнього класу [9, с.61]. І далі відомий соціолог сучасності наголошує, що краху капіталізму через технологічне заміщення досі не траплялося. Аж до 1980–1990-х років механізація у першу чергу заміщувала ручну працю. Але остання технологічна хвиля принесла із собою заміщення управлінської праці і перше скорочення середнього класу. Інформаційні технології — це технології комунікації, і вони відкривають другу велику епоху скорочення робочих місць, заміщення комунікативної діяльності, яку, власне, і здійснює середній клас. До механізації нині додалися роботизація й електронізація, які визначатимуть наше довгострокове майбутнє» [9, с.63-64].

І далі Р. Коллінз пише, що коли через автоматизацію скоротився робітничий клас, капіталізм врятувався, пересунувши вивільнені маси у зростаючі ряди середнього класу. Нині комп’ютеризація, Інтернет і наплив нових мікроелектронних пристроїв починає скорочувати середній клас. Чи може капіталізм пережити цю другу хвилю технологічного заміщення? — запитує він. У минулому капіталізм обминав кризу технологічного заміщення п’ятьма основними шляхами. Я берусь показати, — запевняє він, — що нині всі п’ять шляхів виявляються заблокованими. Усі шляхи заводять у глухий кут [9, с.64].

Р. Коллінз критично сприймає оптимізм представників наукових шкіл, які, взявши на озброєння концепцію «створюваного зруйнування» Шумпетера, намагаються довести, що кількість робочих місць, які створюються завдяки новим товарам і послугам, неодмінно компенсує втрату робочих місць у старих галузях, що руйнуються. Р. Коллінз небезпідставно вважає, що такий оптимізм — не більше ніж екстраполяція минулих тенденцій та наголошує, що жодна з цих теорій не бере до уваги технологічне заміщення комунікативної діяльності — той рятувальний клапан, який раніше компенсував створення нових робочих місць взамін втрачених. Стверджується, що в міру того, як телефонні оператори і канцелярські службовці втрачатимуть роботу через упровадження автоматизованих і комп’ютерних систем, рівно така сама кількість робочих місць створюватиметься для розробників програм, комп’ютерних техніків і продавців мобільних телефонів.

Мобільна телефонія (англ. mobile telephony) - Впровадження переносних телефонних пристроїв у сучасний побут. Дослідження вказують, що мобільна телефонія суттєво впливає на зміни у способі життя і мисленні сучасних людей.

Програміст, також програмник[джерело?] - фахівець, що займається програмуванням, виконує розробку програмного забезпечення (в простіших випадках - окремих програм) для програмованих пристроїв, які, як правило містять один чи більше CPU.

Але ще ніхто не навів переконливих пояснень, чому ця кількість має бути рівною, не кажучи вже про те, чому автоматизація технічних і комунікативних завдань (наприклад, поява онлайн-магазинів) не може абсолютно зменшувати кількість робочих місць для офісних працівників [9, с.66].

Потребують уваги і не можуть не спонукати до роздумів такі твердження Р. Коллінза: комп’ютеризація середнього класу не заміщується створенням нових робочих місць. Нові робочі місця створюються, але їх кількість менша порівняно з тою, що була раніше, рівно як менші й доходи. Тому всі програми перекваліфікації для скорочених працівників не особливо впливають на показники структурного безробіття. Комп’ютеризація й Інтернет створили нові сфери праці: розроблення програмного забезпечення, створення веб-сайтів, різноманітні надомні он-лайнові інформаційні й консультаційні послуги. Останні зазвичай погано оплачуються. Навіть якщо інформаційні технології створюють нові види діяльності, вони не створюють оплачуваних вакансій у кількості, рівній тій, яка була ними знищена [9, с.66].

За умов наростання нових викликів та випробувань, що чекають на економічно активну людину в найближчій перспективі, більш складні вимоги постають перед економічною наукою, на чому вже наголошувалось раніше. Треба бути готовими до відповіді на безліч нових запитань, які постають перед соціумом за умов глобальних трансформацій усього, що оточує людину. Нагальне завдання, що постало вже нині перед кожною свідомою людиною, а особливо перед науковцем, — розпізнати, усвідомити глибину викликів сучасності, оцінити свій потенціал і можливості, дати відповідь на них, з тим щоб навколишній світ був безпечнішим, сприятливішим для стійкого розвитку.



Резюмуючи, наголосимо, що до основних наукових завдань на сучасному етапі слід віднести перенесення акценту з констатації «кінця знайомого світу» на окреслення контурів і опрацювання механізмів функціонування «незнайомого світу», яким він стає для більшості економічно активного населення. Також висловимо сподівання, що концепти і судження, що є змістом цього розділу, стануть «цеглинками», які зможуть закласти підвалини оновленої моделі людини у новій економіці та в постіндустріальному суспільстві.
Література



«Экономика для человека»: социально ориентированное развитие на основе прогресса реального сектора : материалы Московского экономического форума / под ред. Р. С. Гринберга, К. А. Бабкина, А. В. Бузгалина. — М. : Культурная революция, 2014.



Бауман З. Индивидуализированное общество / З. Бауман; [пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева]. — М. : Логос, 2002.



Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. — М. : Академия, 1999.



Валлерстайн И. Конец знакомого мира. Социология ХХІ века / И. Валлерстайн. — М., 2003



Гальчинський А. Політична нооекономіка : начала оновленої парадигми знань / Анатолій Гальчинський. — К. : Либідь, 2013.



Дарендорф Р. Недавние изменения в классовой структуре современной Европы, М., 1964.



Друкер П. Менеджмент. Вызовы ХХI века / Питер Друкер ; пер. с англ. Наталии Макаровой. — М. : Манн, Иванов и Фербер, 2012.



Духовно-культурні чинники соціоекономічної динаміки : монографія молодих вчених / під наук. ред. д.е.н., проф. Г. В. Задорожного, к.е.н., доц. І. Давидова. — Харків : Точка, 2013.



Есть ли будущее у капитализма? // Сб. статей И. Валлерстайна, Р. Коллинза, М. Манна, Г. Дерлугьяна, К. Калхуна / пер. с англ. под ред. Г. Дерлугьяна. — М. : Изд-во Института Гайдара, 2015.



Задорожный Г. В. Социальная экономика: предмет и место в постнеклассическом познании / Г. В. За­дорожный // Вопросы политической экономии : науч. электрон. экон. журн. — 2012. — № 1 (2).



Кастель Р. Метаморфозы социального вопроса. Хроника наемного труда / Робер Кастель ; [пер. с фр. ; общ. ред. пер. Н. А. Шматко]. — СПб : Алетейя, 2009.



Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество и культура / М. Кастельс. — М. : ГУ ВШЭ, 2000.



Колот А. М. Діалектика економічного і соціального розвитку як предмет наукових досліджень / А. М. Колот // Україна : аспекти праці. — 2011. — № 5. — С. 3–8 ;



Колот А. М. Наукове забезпечення управління працею та соціально-трудовими відносинами на засадах міждисциплінарного підходу / А. М. Колот // Україна : аспекти праці. — 2014. — № 8. — С. 3–9



Колот А. М. Соціально-трудова сфера: стан відносин, нові виклики, тенденції розвитку : монографія / А. М. Колот. — К. : КНЕУ, 2010;



Корниш Э. Кибербудущее / Э. Корниш // Впереди ХХІ век: перспективы, прогнозы, футурологи. — М., 2000.



Лебон Г. Психология народов и масс / Г. Лебон ; пер. с фр. — Челябинск : Социум, 2010.



Лекторський В.А. Философия, познание, культура / В.А. Лекторский. — М. : «Канон » РООИ «Реабилитация», 2012.



Найсбитт Дж. Мегатренды на перспективу до 2000 года / Дж. Найсбитт // Впереди ХХІ век: перспективы, прогнозы, футурологи. — М., 2000.



Ресурси та моделі глобального розвитку : монографія / [Д. Г. Лук’яненко, А. М. Поручник, А. М. Колот, Я. М. Столярчук та ін.] ; за заг. ред. докторів екон. наук, професорів Д. Г. Лук’яненка та А. М. Поручника. — К. : КНЕУ, 2011;



Риддерстрале Й. Бизнес в стиле фанк навсегда: Капитализм в удовольствие / Й. Риддерстрале, К. Нордстрем. — М. : Манн, Иванов и Фербер, 2008.



Соціалізація відносин у сфері праці в контексті стійкого розвитку : монографія / [А. М. Колот, О. А. Грішнова, О. О. Герасименко та ін.] ; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Колота. — К. : КНЕУ, 2010;



Тоффлер, Э. Шок будущего. — М. : АСТ, 2008.



Управление знаниями. — М. : Альпина Бизнес Букс, 2006.



Флорида Р. Креативный класс : люди, которые меняют будущее / Р. Флорида ; пер. с англ. — М.: Классика-ХХІ, 2011.



Хейлбронер Р. Экономические проблемы постиндустриального общества. М., 1973.



Чухно А.А. Предмет економічної теорії // Економічна теорія. — 2009. — № 2.



Dreze J. India: Development and participation / J. Dreze, A. Sen. — Oxford, 2002.



Giddens A. The Consequences OF Modemity / Anthony Giddens. — Cambridge : Polity Press, 1990. Ibid.



Hodson W. Intellectual Capital. How to Build, Enhance It, Use It. N.Y.: John Wiley and Sons, Inc., 1993.



Kahn H. Wiener A. The Year 2000. A Framework for Speculation on the Next 33 Years. L., 1967.



Perkin H. Third Revolution: Proffesional Elites in the Modern World. L.A., N. Y.: Routledge, 1996.



Sen A. Development as Cability Expansion / A. Sen // Human Development and the International Development Strategy for the 1990s.



Sen A. Development as Freedom / A. Sen. — Oxford, 1999.



Shaiken H. Work Transformed. Automation and Labour in the Computer Age. N.Y.: Holt, Rinehart and Winston, 1995.



Stigler G. The Economics of Information. — Journal of Political Economy, June, 1961, v. 69,



Toffler A. The Third Wave. NY : Morrow, 1980.


References



Grinberg, R.S. (2014). «Ekonomika dlya cheloveka»: social'no orientirovannoe razvitie na osnove progressa real'nogo sektora : materialy Moskovskogo ekonomicheskogo foruma. Moscow. Kulturnaya revolyutsiya



Bauman, Z. (2002). Individualizirovannoe obschestvo (Individualized society). Moscow: Logos.



Bell, D. (1999). Gryaduschee postindustrialnoe obschestvo (The future post industrial society). Moscow: Akademiya.



Vallerstain, I. (2003). Konets znakomogo mira. Sotsiologiya ХХІ veka (End of the acquainted world. Sociology of ХХІ century) Moscow.



Gal’chynskiy, A. (2013). Politichna nooekonomika : nachala onovlenoyi paradigmi znan (Political nooeconomy : of beginning of the renewed paradigm of knowledge). Kyyiv: Lybid.



Darendorf, R. (1964). Nedavnie izmeneniya v klassovoy strukture sovremennoy Evropy (Recent changes in the class structure of modern Europe). Moscow.



Druker, P. (2012). Menedzhment. Vyzovy ХХI veka (Management. Challenges of the XXI century). Moscow: Mann, Ivanov I Ferber.



Zadorojnyy, G., Davydova I. (2013). Dukhovno-kulʹturni chynnyky sotsioekonomichnoyi dynamiky : monohrafiya molodykh vchenykh (Spiritual and cultural factors of socioeconomic dynamics: a monograph of Young Scientists). Kharkiv: Tochka.



Vallerstain, I., Collins, R., Mann, M., Derlugiyan, G., Kalkhun, K. (2015). Yest' li budushcheye u kapitalizma? (Is there a future of capitalism?). Moscow: Gaidar Institute.



Zadorojnyy, G. V. (2012). Sotsial'naya ekonomika: predmet i mesto v postneklassicheskom poznanii (Social economy: a subject and a place in the post-nonclassical cognition). Questions of political economy: the scientific electronic journal Economics.



Kastel, R. (2009). Metamorfozy sotsial'nogo voprosa. Khronika nayemnogo truda (Metamorphosis of the social question. Chronicle of wage labor). St. Petersburg: Aletheia.



Castells, M. (2000). Informatsionnaya epokha: ekonomika, obshchestvo i kul'tura (The Information Age: Economy, Society and Culture). Moscow: HSE.



Kolot A.M. (2011). Dialektyka ekonomichnoho i sotsialʹnoho rozvytku yak predmet naukovykh doslidzhenʹ (Dialectics of economic and social development as a subject of research). Ukrayina : aspekty pratsi.



Kolot A.M. (2014). Naukove zabezpechennya upravlinnya pratseyu ta sotsialʹno-trudovymy vidnosynamy na zasadakh mizhdystsyplinarnoho pidkhodu (Scientific support of labor management and social and labor relations on the basis of an interdisciplinary approach). Ukrayina : aspekty pratsi.



Kolot A.M. (2010). Sotsialʹno-trudova sfera: stan vidnosyn, novi vyklyky, tendentsiyi rozvytku : monohrafiya (Social and labor issues: state relations, new challenges and trends: Monograph). Kyyiv: KNEU.



Kornish, E. (2000). Kiber budushcheye (Cyber future ). Moscow: Vperedi ХХІ vek: perspektivy, prognozy, futurologi. (In front of the XXI century: prospects, forecasts, futurists).



Lebon, G. (2010). Psikhologiya narodov i mass (The Crowd: A Study of the Popular Mind). Chelyabinsk: Socium.



Lektorsky, V.A. (2012) Filosofiya, poznaniye, kul'tura (Philosophy, knowledge, culture). Moscow: "Canon " ROOI "Rehabilitation".



Naysbitt, J. (2000). Megatrendy na perspektivu do 2000 goda (Megatrends in the future to the year 2000). Moscow: Vperedi ХХІ vek: perspektivy, prognozy, futurologi. (In front of the XXI century: prospects, forecasts, futurists).



Lukyanenko, D. G., Poruchnyk, A.M., Kolot, A.M., Stolyarchuk, Y.M. (2011). Resursy ta modeli hlobalʹnoho rozvytku : monohrafiya (Resources and models Global Development: Monograph). Kyyiv. KNEU.



Ridderstråle, J. (2008). Biznes v stile fank navsegda: Kapitalizm v udovol'stviye (Funky Business Forever: Capitalism in the fun). Moscow: Mann, Ivanov and Ferber.



Kolot, A. M., Grishnova, O.A., Gerasimenko, O.O. (2010). Sotsializatsiya vidnosyn u sferi pratsi v konteksti stiykoho rozvytku : monohrafiya (Socialization labor relations in the context of sustainable development: Monograph). Kyyiv. KNEU.



Toffler, A. (2008). Shok budushchego. (Future Shock). Moscow: AST.



Upravleniye znaniyami (2006) (Knowledge Management). Moscow: Alpina Business Books, 2006.



Florida, R.V. (2011). Kreativnyy klass : lyudi, kotoryye menyayut budushcheye (Creative Class people who are changing the future) Moscow: Classical-XXI.



Heilbroner, R. (1973). Ekonomicheskiye problemy postindustrial'nogo obshchestva. (Economic problems of post-industrial society). Moscow.



Chukhno, A. A. (2009). Predmet ekonomichnoyi teoriyi (Subject Economics). Kyyiv: Ekonomichna teoriya. (Economics).



Dreze, J., Sen, A. (2002). India: Development and participation. Oxford.



Giddens A. (1990). The Consequences OF Modemity. Cambridge : Polity Press.



Hodson ,W. (1993) Intellectual Capital. How to Build, Enhance It, Use It. New York: John Wiley and Sons, Inc..



Kahn, H., Wiener, A. (1967). The Year 2000. A Framework for Speculation on the Next 33 Years. London.



Perkin, H. (1996). Third Revolution: Proffesional Elites in the Modern World. Los Angeles, New York: Routledge.



Sen, A. (1990) Development as Cability Expansion. Human Development and the International Development Strategy for the 1990s.



Sen, A. (1999). Development as Freedom. Oxford.



Shaiken, H. (1995). Work Transformed. Automation and Labour in the Computer Age. New York: Holt, Rinehart and Winston.



Stigler G. (1961). The Economics of Information. Journal of Political Economy.



Toffler A. (1980). The Third Wave. New York: Morrow.





1   2   3


Скачати 475.36 Kb.

  • Варшавської школи економіки
  • Американської соціологічної асоціації