Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Компетентнісний підхід у сучасній освіті

Скачати 81.08 Kb.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті




Скачати 81.08 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір81.08 Kb.

Компетентнісний підхід у сучасній освіті

І.О.Бубела,

доповідь на педраді 31.10.13р.

Традиційно завдання шкільної освіти визначали­ся набором знань, умінь і навичок, які має опанувати випускник.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
На сьогодні такий підхід виявляється недостатнім, соціуму (професійним навчальним закладам, виробництву, сім’ї) потрібні не всезнайки і базіки, а випускники, готові долучитися до по­дальшої діяльності, здатні практично розв’язувати життєві та професійні проблеми, що постають перед ними.

Рейтинг 20 найуспішніших освітніх систем світу складає британська компанія Pearson на замовлення аналітичного від ділу журналу Economist і публікує у ви­данні Times. Його складають за результатами міжнарод­ного тесту (випускні бали школярів за 2006—2010 рр.), а також за статистичними даними самих держав.

Стати́стика - наука, що вивчає методи кількісного охоплення і дослідження масових, зокрема суспільних, явищ і процесів. А також власне кількісний облік масових явищ. Зокрема, облік у будь-якій галузі господарства, суспільного життя, що здійснюється методами цієї науки, а також дані цього обліку.
Наприклад, за кількістю вступників до університетів цей рейтинг очолили Фінляндія, Південна Корея та Гонконг. Україна до рейтингу не потрапила.

Найуспішнішими виявилися країни, де статус учителя високий та розвинена його освітня куль­тура. Вивчивши країни, у яких модель навчання виявилася найбільш успішною, автори рейтингу дійшли висновку: гроші, які виділяють на освіту, важливі, але ще важливіша культура, яка сприяє бажанню й можливості вчитися.

Фінансування легко виміряти, сказано у звіті Pearson, однак тонші матерії—наприклад, ставлен­ня суспільства до навчання — відіграють у системі освіти важливішу роль.

Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.


Слайд№1

Передумови успішної освіти (за доповіддю ЖакаДелора «Освіта: прихований скарб»):

  • навчитися пізнавати;

  • навчитися виконувати;

  • навчитися жити разом;

  • навчитися жити.

А це багато в чому залежить не від отриманих знань і вмінь, а від додаткових рис та вправності, на по­значення яких і вживають поняття «компетенції» та «компетентності», що відповідають розумінню сучасних завдань освіти.

Слайд№2

Компетенція — це коло питань, явищ, у яких людина компетентна, має відповідний рівень піз­нання й досвід. Наприклад: освітня компетенція учнів, педагогічна компетенція вчителя, медична компетенція лікаря тощо.

Слайд№3

Компетентний: 1) той, хто знає, обізнаний; авторитетний у певній галузі; 2) фахівець, що воло­діє компетентністю.

Слайд№4

Компетентність — це здатність установити й реалізувати зв’язок між «знанням — умінням» і ситуацією.

І. Хасан зазначає, що компетенції — це завдання (поставлені перед людиною), а компетентності — результати.



Слайд№5

Основні складові компетентності:

  • Знання, а не просто інформація, що швидко змінюється. Різновиди знань, які необхідно вміти знайти і спрямувати в русло своєї діяльності.

  • Уміння використовувати ці знання в конкретній ситуації; розуміння, яким способом можна здобути ці знання.

  • Адекватне оцінювання — себе, світу, свого місця у світі, конкретних знань, необхідності їх для своєї діяльності, а також методу їх отримання або використання.

Слайд№6

Цю формулу логічно можна подати в такий спосіб: компетентність = мобільність знань гнучкість методу критичність мислення.
Критичне мислення Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.


Компетентнісний підхід протистоїть:

  • традиційному предметному навчанню, в основі якого — ідея трансляції та засвоєння знань (інфор­мації);

  • селективній, дворівневій (знає — не знає) системі оцінювання;

  • примусовим формам організації навчальних занять (як у конвеєрному способі організації праці);
    Організація праці - це один з напрямів управління виробництвом, що здійснюється через систему взаємопов'язаних між собою методів залучення до праці, форм розподілу та кооперації, згідно з якою групи працівників закріплюються за певними галузями суспільно-корисної діяльності.


  • вертикальній, ієрархічно організованій системі адміністративного керування.


Компетентність — це не специфічні предметні вміння та навички, навіть не абстрактні розумові дії або логічні операції, а конкретні, життєві, необхідні людині будь-якої професії та віку.

Рівень освіченості, особливо за сучасних умов, не визначається обсягом знань, їх енциклопедич­ністю. Із позицій компетентнісного підходу рівень освіченості визначається здатністю розв’язувати проблеми різної складності на основі наявних знань.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
Компетентнісний підхід не заперечує значення знань, але він акцентує увагу на здатності викорис­товувати здобуті знання.



У світовій освітній практиці поняття компетент­ності є центральним. Ключові компетенції, визначе­ні на симпозіумі «Ключові компетенції для Європи» (1996 р., м. Берн), ознаменували загальносвітову тенденцію оновлення освітнього процесу. Роз­робник компетенцій Г. Халаж (G. Halasz) розглядає їх формулювання як відповідь на запити Європи (збереження демократичного відкритого суспіль­ства, мультилінгвізм, мультикультура, нові вимоги ринку праці, розвиток комплексних організацій, економічні зміни тощо).

Слайд№7

5 ключових компетенцій, якими мають володі­ти молоді європейці (за рішенням Ради Європи):

  • політичні й соціальні компетенції — здатність приймати відповідальність, брати участь у при­йнятті групових рішень, розв’язувати конфлікти мирно, брати участь у підтримці й поліпшенні демократичних інститутів.

  • Компетенції, пов’язані з життям у багато-культурному суспільстві. Щоб контролювати виявлення (відродження — resurgence) расизму та ксенофобії, клімат нетолерантності, освіта має «озброїти» молодих людей міжкультурними компетенціями: прийняття відмінностей, повага до інших і здатність жити з людьми інших культур, мов і релігій.
    Демокра́тія - політичний режим, за якого єдиним легітимним джерелом влади в державі визнається її народ. При цьому управління державою здійснюється народом, безпосередньо (пряма демократія), або опосередковано через обраних представників (представницька демократія).
    Мо́лодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.


  • Компетенції, що передбачають володіння (mastery) усною та письмовою комунікацією, які особливо важливі для роботи й соціального життя, з акцентом на тому, що людям, які не володіють ними, загрожує соціальна ізоляція.
    Соціа́льна ізоля́ція - соціальне явище, при якому відбувається усунення індивіда або соціальної групи від інших індивідів або соціальних груп в результаті припинення або різкого скорочення соціальних контактів і взаємодій.
    У цьому контек­сті комунікації дедалі важливішим стає володіння більш ніж однією мовою.

  • Компетенції, пов’язані зі стрімкою інформа­тизацією суспільства. Володіння цими технологія­ми, розуміння їх застосування, слабких і сильних сторін та способів критичного судження стосовно інформації, поширюваної мас-медійними засобами та рекламою.

  • Здатність навчатися протягом життя як основа неперервного навчання в контексті осо­бистого, професійного та соціального життя.
    Безпере́рвне навчання (англ. Lifelong learning) - комплекс державних, приватних і громадських освітніх закладів, які забезпечують організаційну і змістовну єдність і спадкоємний зв'язок всіх ланок освіти, що забезпечують прагнення людини до самоосвіти і розвитку протягом всього життя.


Слайд№8

Принципи компетентнісного підходу в освіті:

  • освіта для життя, успішної соціалізації в суспільстві та особистісного розвитку на основі засвоєння учнями соціально значущих умінь (ком­петенцій).

  • Оцінювання для надання можливості учневі самому планувати свої освітні результати й удо­сконалювати їх у процесі постійної самооцінки.

  • Різноманітні форми організації самостійної, осмисленої діяльності учнів на основі власної мотивації та відповідальності за результат.

  • Матрична система управління, делегування повноважень, залучення батьків, учнів і людей із зовнішнього оточення до управління освітою та оцінювання діяльності, свобода вчителя у виборі засобів прищеплення учням соціальних пріоритетів (компетенцій).
    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
    Делеговані повноваження - повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом, а також повноваження органів місцевого самоврядування, які передаються відповідним місцевим державним адміністраціям за рішенням районних, обласних рад.


Слайд№9

Що означає для освіти переорієнтація на компетентнісний підхід?

Слід відмовитися від так званої енциклопедичності змісту шкільного навчання і формувати в школярів передовсім ті знання, які є необхідними для використання практичних, ситуативних, особистісно-орієнтованих комунікативних завдань.

Слайд№10

Компетентнісний підхід тісно пов’язаний із такими до навчання, як

  • особистісно орієнтований (потребує трансформації змісту освіти, перетворення його з моделі «для всіх» на суб’єктивні надбання одного учня, що їх можна виміряти)

  • діяльнісний (може бути реалізований тільки в діяльності, тобто в процесі використання конкретним учнем певного комплексу дій).


Слайд№11

Що дає формування компетентностей…?

Дитині - підтримку позитивної мотивації, розвиток інтересу; батькам – оптимальні умови навчання і розвитку дитини; вчителю – професійне зростання; школі – зміцнення позитивного іміджу; суспільству – підвищення якості шкільної освіти.

Слайд №12

Перехід до компетентнісного підходу означає:

а) переорієнтацію з процесу на результат освіти в діяльнісному вимірі;

б) зміцнення акценту з накопичування нормативно визначених знань, умінь і навичок на формування й розвиток в учнів здатності практично діяти, застосовувати досвід успішних дій у конкретних ситуаціях.

Слайд№13

Результати навчальної діяльності розглядають як особисті досягнення учнів.

Важливим стає не наявність у нього внутрішньої організації знань, а здатність застосовувати компетентності в навчанні та житті.

Яка правова база запровадження компетентнісного підходу?

Про компетентнісний підхід до формування змісту освіти йдеться в Державних Стандартах освіти, його реалізовано в Критеріях навчальних досягнень.

Слайд №14

Перелік ключових компетентностей, визначених наказом МОН №371

  • Вміння вчитися,

  • Здоров’язберігаюча,

  • Загальнокультурна,

  • Соціально-трудова,

  • Інформаційна (ІКТ)

Слайд№15

Перелік ключових компетентностей (схема).

Слайд№16

Завдання педколективу для сприяння формуванню компетентностей.

Зміни у змісті освіти, а саме:

  • широке впровадження в практику навчання компетентнісного підходу:

  • компетентнісний урок;

  • зміни в методиці;

  • впровадження курсів за вибором, спецкурсів, факультативів.

Слайд№17

Мета застосування компетентнісної технології

  • Учні швидше засвоюють програмовий матеріал з різних предметів

  • Спокійніше і впевненіше відповідають, виконують самостійні роботи, мають дослідницькі навички

  • Уміють запропонувати свій спосіб діяльності, аргументувати свої думки

  • Уміють відстоювати свою точку зору

  • Краще володіють навичками самоконтролю й самооцінки

Слайд№18

Важливо пам’ятати, що компетентнісний підхід – лише один із чинників, що сприяють модернізації змісту освіти, він лише доповнює низку освітніх інновацій, не применшуючи значення класичних підходів.








Скачати 81.08 Kb.

  • Передумови успішної освіти (за доповіддю ЖакаДелора «Освіта: прихований скарб»)
  • Основні складові компетентності
  • Компетентнісний підхід протистоїть
  • Компетентність
  • Принципи компетентнісного підходу в освіті