Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Компетентнісний підхід у викладанні навчальних предметів

Скачати 125.82 Kb.

Компетентнісний підхід у викладанні навчальних предметів




Скачати 125.82 Kb.
Дата конвертації09.04.2017
Розмір125.82 Kb.

КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ

НАВЧАЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ
Гаряча С.А., завідувач кафедри педагогіки,

кандидат педагогічних наук
Головний критерій якісної освіти на сьогодні це рівень освіченості випускника, який є:


  • людиною, спроможною жити в гармонії з собою, з природою, з іншими людьми, суспільством;
    Ка́федра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.
    Педагогіка Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.


  • людиною, яка має смак до життя, прагнення до його вдосконалення, розвинутий емоційний інтелект;

  • креативною особистістю з критичним мисленням й імунітетом до технологій маніпулювання свідомістю;

У 2011 році були затверджені Державний стандарт початкової загальної освіти та Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти.
Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.
Державний стандарт (рос. Государственный стандарт, ГОСТ; можливий український переклад абревіатури: ДЕСТ) - одна з основних категорій стандартів в СРСР, сьогодні міждержавного стандарту в СНД. Приймається Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (МГС).
Емоці́йний інтеле́кт (EI) (англ. Emotional intelligence) - група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих. Люди з високим рівнем емоційного інтелекту добре розуміють свої емоції і почуття інших людей, можуть ефективно керувати своєю емоційною сферою, і тому в суспільстві їхня поведінка більш адаптивна і вони легше досягають своїх цілей у взаємодії з оточуючими.[Джерело?]
Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
Державний стандарт - це рамковий основний нормативний документ, у якому визначено загальнодержавні вимоги до освіченості випускників на рівні початкової, базової і повної загальної середньої освіти.

Державні стандарти і навчальні програми повинні забезпечувати «формування особистості, яка усвідомлює свою належність до Українського народу, європейської цивілізації, орієнтується в реаліях і перспективах соціокультурної динаміки, підготовлена до життя в постійно змінюваному, конкурентному, взаємозалежному світі».

Нормативна документація - документи, які встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їхніх результатів.
Соціокультурна динаміка - процес циклічної зміни і розвитку соціальних і культурних систем, перехід з одного стану в інший під впливом зміни панівної системи цінностей. Концепція соціокультурної динаміки була введена в науковий обіг російсько-американським соціологом Питиримом Сорокіним.
Українці Украї́нці - східнослов'янський етнос, основне і корінне населення України. Як етнос сформувався на землях сучасної України та частині земель сучасних: Польщі, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини і Росії.
У них повинні бути закладені найновіші досягнення науки, технологій, педагогічної думки, новий освітній зміст.

Реалізувати завдання, виголошені у стандартах, можна за умови, що навчально-виховний процес в школі буде «спрямовано на розвиток активності, самостійності, творчих можливостей кожного школяра, оскільки суспільство потребує особистостей, здатних свідомо діяти, приймати власні рішення, швидко адаптуватися до змін».

Дослідження, проведені психологами Гарвардського університету, показали, що успіх на 85% залежить від особистісних якостей, правильного вибору лінії поведінки, і лише на 15% визначається наявними знаннями.

Таким чином, необхідність переорієнтації акцентів в освіті із засвоєння фактів на оволодіння способами взаємодії зі світом, продукування різних варіантів вирішення проблеми та вибір найоптимальнішого шляху досягнення прогнозованого результату, призводить до осмислення необхідності змінити характер навчального процесу та способів діяльності учнів.

Га́рвардський університет (або просто Га́рвард) - приватний університет в американському місті Кембридж, штат Массачусетс. Заснований в 1636 році, Гарвард - найдавніший чинний вищий навчальний заклад в США.
Навчання Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Однією із засад Концепції загальної освіти є компетентнісний підхід до навчання та виховання, який ґрунтується на уявленнях про компетентність як загальну здатність особистості, надпредметне утворення, як інтегрований результат навчання, пов’язаний з умінням використовувати знання та власний досвід у конкретних життєвих ситуаціях.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

У процесі реалізації компетентнісного підходу навчально-пізнавальна діяльність спрямована на формування в учнів здатності до поєднання взаємовідповідних пізнавальних ставлень та практичних навичок, цінностей, емоцій, поведінкових компонентів, знань і вмінь, всього того, що можна мобілізувати для активної дії.

Ознаками компетентнісного підходу є:



  • перенесення акценту з процесу навчання на його результат;

  • перехід від парадигми викладання (передачі інформації) до парадигми учіння;

  • акцентування педагогічних впливів на формування ключових компетентностей загального позапредметного характеру й загальних умінь предметного характеру та посилення прикладного практичного характеру системи освіти.
    Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.


Компетентнісний підхід на сьогодні є об’єктом наукових дискусій у різних країнах, тому сучасному вчителю потрібно орієнтуватися на ті ознаки компетентнісного підходу, які задекларовані у державних освітніх стандартах.

У сучасних українських державних освітніх стандартах компетентність це інтегрована здатність особистості, набута у процесі навчання, що охоплює знання, уміння, навички, досвід, цінності та ставлення, які можуть цілісно реалізуватися на практиці.

Компетентність не може бути зведена лише до фактичних знань.

Компетенція розуміється як коло питань, щодо яких особистість має бути обізнана або певна сфера діяльності, в якій людина повинна володіти компетентністю.

Компетенція об’єктивна категорія, суспільно визнаний рівень знань, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини.

Вона відчужена від людини, є наперед заданою соціальною нормою.

Відповідно до поділу змісту освіти на загальну метапредметну (для всіх предметів), міжпредметну (для циклу предметів або освітніх галузей) і предметну (для кожного навчального предмета), визначається трирівнева ієрархія компетентностей:


  • ключові компетентності – відносяться до загального (метапредметного) змісту освіти;

  • міжпредметні компетентності – відносяться до певного кола навчальних предметів та освітніх галузей;

  • предметні компетентності – частки стосовно двох попередніх рівнів компетентності, що мають конкретний опис і можливість формування в рамках навчальних предметів.

Функції компетентностей у навчанні:

  • є відображенням соціального замовлення на мінімальну підготовленість молодих громадян для повсякденного життя в навколишньому світі;
    Мо́лодь - соціально-демографічна група, відокремлена на основі сукупності вікових характеристик і особливостей соціального стану. Молодість як певна визначена фаза, етап життєвого циклу біологічно універсальна, але її конкретні вікові рамки, пов'язаний з нею соціальний статус і соціально-психологічні особливості мають соціально-історичну природу і залежать від суспільного ладу, культури та властивих даному суспільству закономірностей соціалізації.


  • є умовою реалізації особистісних сенсів учня в навчанні, засобом подолання його відчуження від освіти;

  • задають реальні об’єкти навколишньої дійсності для цільового

комплексного використання знань, умінь і способів діяльності; способів діяльності;

  • задають мінімальний досвід предметної діяльності учня, необхідний для

надання йому здатностей та практичної підготовленості по відношенню до реальних об’єктів дійсності;

  • присутні в різних навчальних предметах та освітніх галузях, тобто є

метапредметними елементами змісту освіти;

  • дозволяють пов’язати теоретичні знання з їх практичним використанням для рішення конкретних задач;

  • являють собою інтегральні характеристики якості підготовки учнів і

засоби організації комплексного особистісного й соціально значущого

освітнього контролю.



Предметна компетенція – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах змісту конкретного предмета, необхідних для виконання учнями певних дій з метою розв’язання навчальних проблем, задач, ситуацій.

Міжпредметна компетентність здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

Ключова компетентність спеціально структурований комплекс характеристик (якостей) особистості, що дає можливість їй ефективно діяти у різних сферах життєдіяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів.

Ключова компетенція певний рівень знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати у сфері діяльності людини.



Ключові компетентності


Початкова загальна освіта

Базова та повна загальна освіта




  • вміння вчитися;

  • загальнокультурна;

  • громадянська;

  • здоровязбережувальна;

  • компететності з ІКТ;

  • соціальна.







  • вміння вчитися;

  • спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами;

  • математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки;

  • загальнокультурна;

  • громадянська;

  • здоровязбережувальна;

  • компететності з ІКТ;

  • соціальна;

  • підприємницька.



Досить важливим є розуміння сутності ключових компетентностей. Для кращої орієнтації вчителя наводимо їх змістове наповнення.



Вміння вчитися

  • визначати мету діяльності;

  • планувати свої дії,

  • працювати за алгоритмом, виконувати інструкції;

  • організовувати своє робоче місце,

  • орієнтуватися у часі та берегти його, бути наполегливим, розвивати мислення, увагу, пам’ять та ін..
    Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.


Спілкуватися державною, рідною та іноземними мовами

  • розвиток позитивного ставлення до рідної мови, визнання її ролі у власному та культурному збагаченні;

  • розуміння культурних аспектів і соціальних умов мови в різних географічних, соціальних та комунікативних середовищах.

  • уміння спілкуватися (письмово чи усно) рідною, державною та іноземними мовами, розуміти і бути зрозумілим в різних ситуаціях;

  • вміння переконливо формулювати власні думки (усно чи письмово) та враховувати всі наявні точки зору;
    Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


  • навички використання підказок (нотатки, схеми, карти) з метою створення та розуміння складних текстів (спічі, розмови, інструкції, інтерв’ю, дебати).

  • відчуття культурних відмінностей іноземної мови та стійкість до стереотипів.

  • відкрите визнання думок та висловів інших, участь в конструктивному діалозі;

  • розвиток позитивного ставлення до міжкультурної комунікації.

Математична і базові компетентності

в галузі природознавства і техніки

  • забезпечення свідомого оволодіння учнями системою математичних знань, умінь і навичок, необхідних у повсякденному житті і майбутній трудовій діяльності, достатніх для успішного опанування інших знань і здійснення неперервної освіти;
    По́бут - позавиробнича сфера діяльності людей, пов'язана з задоволенням ними своїх власних матеріальних та культурних потреб (житло, одяг, їжа, відпочинок тощо). Побут також охоплює звичаї, обряди, традиції, які відображають особливості життя конкретного класу, нації, народності, етнічної групи.


  • інтелектуальний розвиток учнів (розвиток логічного і просторового мислення, інформаційної та графічної культури, пам’яті, уваги, інтуїції тощо);

  • формування в учнів наукового світогляду, уявлень про ідеї і методи математики та її роль у пізнанні навколишнього світу;

  • економічне, екологічне, естетичне, патріотичне виховання.

Загальнокультурна компетентність

  • духовно-моральні основи життя людини;

  • особливості національної і загальнолюдської культури в побутовій і культурно-дозвіллєвій сфері;

  • культурологічні основи сімейних, соціальних, суспільних явищ;

  • роль науки та релігії в житті, засвоєння наукової картини світу.
    Патріоти́чне вихова́ння - планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто доброго відношення до Батьківщини та до представників спільної культури або країни.
    Науко́ва карти́на сві́ту (одне з основоположних понять в природознавстві) - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. Будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе як складові частини загальнонаукову картину світу і картини світу окремих наук (фізична картина світу, біологічна картина світу, геологічна картина світу). Картини світу окремих наук, у свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують у кожній окремій науці.


Громадянська компетентність

  • усвідомлення своєї належності до різних елементів природного, етносоціального й соціально-культурного середовищ;

  • знання своїх прав і обов’язків;

  • здатність екологічно мислити;

  • бережливе ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Здоровязбережувальна компетентність

  • уявлення і поняття про здоров’я, здоровий спосіб життя та безпечну поведінку;
    Здоровий спосіб життя означає дотримання науково обґрунтованих рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я та інших медичних організацій. Його необхідність виходить із того, що багато причин пошкодження стану здоров'я можна уникнути.


  • усвідомлення здоров’я як вищої життєвої цінності;

  • взаємозв’язок організму людини з природнім і соціальним оточенням;
    Людське тіло - фізична структура людини, людський організм. Тіло людини утворено клітинами різних типів, характерним чином організується в тканини, які формують органи, заповнюють простір між ними або покривають зовні.


  • удосконалення фізичної, соціальної, психічної та духовної складових здоров’я;

  • дбайливе ставлення до свого здоров’я: здорове харчування, розпорядок дня, гігієнічний догляд за тілом, загартовування.
    Здорове харчування (здорова дієта, англ. healthy diet) - це харчування, яке забезпечує ріст, нормальний розвиток і життєдіяльність людини, що сприяє зміцненню його здоров'я та профілактиці захворювань.


Компететності з ІКТ

  • Здатність учня орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти і оперувати інформацією.

  • Вміння добувати, осмислювати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел, користуватися різноманітною довідковою літературою.

Соціальна компетентість

  • Проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів та потреб різних соціальних груп, індивідумів, відповідно до соціальних норм та правил, наявних в українському суспільстві.
    Українське суспільство - це таке суспільство, яке самовизначається як кровно-духовна спільнота українського походження і будує своє життя за українським стилем.
    Соціа́льна но́рма - система уявлень, що становить певний шаблон поведінки, що розділяється членами соціальної групи і необхідна для здійснення сумісних узгоджених дій.
    Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.
    Соціáльна грýпа - сукупність осіб, об'єднаних спільною метою, ідеєю, працею; сукупність індивідів, що взаємодіють певним чином на основі сподівань кожного члена групи, що розділяються, відносно інших.


  • Продуктивно співпрацювати з різними партнерами в групі та команді, використовувати різні ролі й функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати та керувати власними взаєминами з іншими.

  • Конструктивне розв’язання конфліктів, досягнення консенсусу, брати на себе відповідальність за наслідки вчинків.

Підприємницька компетентність

  • Здатність співвідносити власні економічні інтереси з наявними матеріальними, трудовими й природними ресурсами, інтересами інших людей та суспільства.

  • Бути готовим активно діяти, організовувати власну трудову й підприємницьку діяльність і працю колективу.
    Економі́чний інтере́с - реальний, зумовлений відносинами власності та принципом економічної вигоди мотив і стимул соціальних дій щодо задоволення динамічних систем індивідуальних потреб суб'єктів господарської діяльності.
    Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.
    Підприє́мництво, підприє́мницька дія́льність - самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність із метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.


  • Змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці; оцінювати власні професійні можливості та здібності.

  • Складати й реалізувати плани підприємницької діяльності, приймати економічно обґрунтовані рішення;

  • Презентувати інформацію про результати власної економічної діяльності.

Компетентнісний підхід визначає результативно-цільову спрямованість навчального процесу, управління яким передбачає поетапні дії вчителя та учнів з метою досягнення результату кожного року з кожної компетентності зокрема.

Первинний контроль сформованості ключових компетентностей передбачає виконання моніторингових робіт діагностичного характеру, де перевіряється рівень:



  • сприйняття, розпізнавання та фіксації інформації в структурах пам’яті;
    Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.
    Моніторинг (англ. monitoring, нім. Monitoring n) - комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку природних, техногенних та суспільних процесів.


  • свідомого засвоєння інформації;

  • трансформації знань;

  • аналізу засвоєної інформації;

  • синтезу та узагальнення засвоєної інформації;

  • оцінювального мислення:

  • активізацї процесів розвитку дивергентного мислення.

Важливо звернути увагу на те, що про предметні та міжпредметні компетентності визначені у навчальних програмах предметів, а ключові - зазначені лише у освітніх стандартах. А тому під час моделювання уроку вчителеві важливо правильно сформулювати мету в контексті компетентнісного підходу, беручи до уваги принцип доцільності добору ключових компетентностей.

Наводимо варіанти формулювання мети уроку в контексті компетентнісного підходу у початковій та середній ланках освіти.



Клас 1.

Предмет. Природознавство.

Тема. Бережливе ставлення до природи.

Мета: формування ключових компетентностей: вміння вчитися (розвивати пам’ять, мовлення, мислення); громадянська компетентність (формувати екологічне мислення, виховувати дбайливе ставлення до природи рідного краю, почуття милосердя, співчуття до всього живого, бажання прийти на допомогу);

предметних компетентностей: продовжувати розвивати в учнів уяву про навколишній світ, підвести їх до усвідомлення, що рослини і тварини можуть зникати назавжди, вчити аналізувати свої вчинки та вчинки однолітків при спілкуванні з природою, передбачати наслідки діяльності, вчити учнів бачити красу природи.
Клас 5.

Предмет. Українська література

Тема. Слово у житті людини. Образне слово - першоелемент літератури. Види мистецтва.

Мета: формування ключових компетентностей: загальнокультурна компетентність (оволодіння досягненнями культури), компетентність з ІКТ (вміння добувати інформацію, осмислювати та використовувати за потребою);

предметних компетентностей: ознайомити учнів із роллю художнього слова у житті людини; дати елементарне уявлення про види мистецтва й художню літературу як мистецтво слова;
Худо́жня літерату́ра, також кра́сне письме́нство - складова літератури, сукупність писаних і друкованих творів певного народу, епохи, людства; різновид мистецтва слова, який описує дійсність художніми образами.
розвивати інтерес до читання; виховувати повагу до книги.
Клас 6.

Предмет. Математика.

Тема. Порівняння раціональних чисел.

Мета: формування ключових компетентностей: математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки (забезпечення свідомого оволодіння системою математичних знань, умінь і навичок, розвиток логічного мислення);
Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.


предметних компетентностей: удосконалювати вміння розв’язувати задачі, які передбачають порівняння раціональних чисел; формувати вміння бачити закономірності, розвивати творчі здібності учнів; виховувати зосередженість, уважність свідоме ставлення до навчання.
Так як особливістю компетентнісного підходу є нова мета навчання, відповідно має перебудовуватися весь навчально-виховний процес на уроці. Варто зауважити, що в цьому випадку не порушено традиційну триєдину постановку мети: навчальну, розвивальну, виховну, просто в окремих випадках виховний аспект зазначений у формуванні ключових компентностей.

Слід пам’ятати про те, що якщо предметні та міжпредметні компетентності формуються на уроках, то ключові – кожну мить перебування дитини в школі. Тільки за умови цілісного підходу можна досягти формування компетентностей як результату навчання та виховання.




Використана література

    1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п.

    2. Державний стандарт початкової загальної середньої освіти // Початкова школа. – 2011. – № 2.

    3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека освітньої політики / під заг. ред. О.В. Овчарук. – К. : «К.І.С.», 2004. – 112 с.

    4. Обговорення Концептуалів національної стратегії розвитку шкільної освіти в Україні[Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.
      Освітня політика - діяльність держави та її інститутів, органів місцевого самоврядування із законодавчого, фінансового, організаційного забезпечення функціонування й розвитку галузі освіти.
      Початкова школа - загальноосвітній навчально-виховний заклад для дітей, що дає початкову освіту - елементарні знання з рідної мови (вміння читати й писати), математики, а також про природу й суспільство; перший ступінь обов'язкової загальної освіти.
      Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.
      vsim.org/2011/kontseptualy-natsionaljnoji-strategiji/.

    5. Савченко О.Я. Виховання розумної особистості, яка вміє самостійно вчитися / О.Я. Савченко //Почат. шк. – 2007. – №8.– С.1-5.

    6. Савченко О.Я. Дидактика початкової освіти: підр. / О. Я. Савченко. – К. : Грамота, 2012. – 504 с.

    7. Філософія людиноцентризму в стратегіях освітнього простору / авт. В.Г. Кремень. – К : Педагогічна думка. – 2009. - 520 с.

    8. Чернецька Т. І. Сучасний урок: теорія і практика моделюваня : [навч. посібник] / Т.І.Чернецька. – К. : ТОВ «Праймдрук», 2011. – 352 с.


Скачати 125.82 Kb.