Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Хімія» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено

Скачати 120.97 Kb.

Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни «Хімія» Київ – 2012 Передмова Комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни розроблено




Скачати 120.97 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації09.04.2017
Розмір120.97 Kb.
ТипПротокол
1   2

українська


3. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

Навчальну програму з порядку хімії Схвалено науково-методичною комісією з хімії Науково-методичної Ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (Витяг з протоколу №5 від 23.06.2010 р.). Надано гриф «Рекомендовано Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти як навчальну програму для студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації» (від 16.08.10 № 1.4/18-3269).



3.1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Розширення знання про хімічні елементи, речовини та їх властивості.

Міністе́рство осві́ти і нау́ки Украї́ни (МОН України) - центральний орган виконавчої влади України.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.
Іннова́ція - ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Хімі́чний елеме́нт (заст. первень) - тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атому) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елементу може бути різною, в залежності від кількості нейтронів у ньому.
На основі знань про будову атомів металів та неметалів; про основні властивості найважливіших сполук елементів металів і неметалів розвивати вміння складати рівняння реакцій, які характеризують ці властивості. Використовуючи набуті знання про склад і будову основних класів органічних сполук розвивати вміння характеризувати найважливіші властивості сполук на основі закону залежності властивостей органічних речовин.
Органі́чні сполу́ки - клас сполук, в склад яких входить хімічний елемент Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто - Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи.
Органі́чні речови́ни (рос. органические вещества, англ. organic matter; нім. organische Stoffe m pl) - речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.
Формуючи знання про застосування хімічних речовин розкрити значення хімії в житті людини та суспільства в цілому, ознайомити із шляхами розв'язання сировинної, енергетичної, екологічної проблем суспільства.

Курс “Хімія” спирається на шкільний курс хімії і спланований таким чином, щоб був логічним внутрішній взаємозв’язок.

Міждисциплінарні зв’язки

Курс “Хімія” є базовим курсом, який поглиблює знання студентів, що сформовані в шкільному курсі хімії в основній школі. Вивчення дисципліни базується, зокрема, на знаннях з неорганічної хімії, знаннях періодичного закону Д.І.Менделєєва. Знання та навички, які одержані під час вивченні курсу, підвищують загальноосвітній рівень студентів, можуть застосовуватися для формування професійних знань з технологій виробництва та під час вивчення дисциплін «Біологія», «Фізика» та «Екологія».


3.2. Зміст навчальної дисципліни

Розділ 1. Вступ. Повторення питань курсу хімії основної школи

Періодичний закон і періодична система хімічних елементів Д.І.

Періодичний закон - фундаментальний закон природи, який визначає властивості хімічних елементів, простих речовин, а також склад і властивості сполук, які перебувають у періодичній залежності від значень зарядів ядер атомів.
Періоди́чна систе́ма елеме́нтів - класифікація хімічних елементів, розроблена на основі періодичного закону.
Менделєєва, будова атому і види хімічного зв’язку.

Основні класи неорганічних сполук.

Розділ 2. Неметалічні елементи та їх сполуки

Загальна характеристика неметалічних елементів. Неметали як прості речовини.

Неоргані́чні сполу́ки - хімічні сполуки, які не містять атомів Карбону, ковалентно пов'язаних із атомами Гідрогену. Прості карбоновмісні сполуки типу CO, CO2, HCN та ціаніди, карбіди розглядаються саме неорганічною хімією.
Простá речови́на - хімічна речовина, структурні одиниці якої: або є представниками; або складаються з атомів, тільки одного хімічного елементу.
Явище алотропії, алотропні видозміни Карбону, Сульфуру та Фосфору. Значення озонового шару для життя організмів на землі. Поширення неметалічних елементів у природі, застосування неметалів. Поняття про адсорбцію. Основні фізичні та хімічні властивості неметалів.
Озо́новий екран або озоновий шар або озоносфера - шар атмосфери (стратосфери), в межах якого концентрація молекул озону (О3) в 10 разів вища, ніж біля поверхні Землі. Озоновий шар лежить в стратосфері на висоті від 15 до 35 км.
Хімічні властивості - властивості речовин, що стосуються хімічних процесів, тобто це такі властивості, які проявляються в ході хімічної реакції. До хімічних властивостей відноситься здатність реагувати з іншими речовинами, а також схильність до розкладу.
Сполуки неметалічних елементів з Гідрогеном. Склад, фізичні властивості, добування в лабораторії амоніаку і гідроген хлориду. Взаємодія амоніаку та хлороводню з водою. Солі амонію. Якісна реакція на йони амонію та хлорид-іону. Оксиди неметалічних елементів. Кислотний характер оксидів неметалічних елементів. Сульфатна кислота і сульфати. Якісна реакція на сульфат-іон. Застосування сульфатної кислоти і сульфатів. Нітратна кислота і нітрати.

Поняття про ортофосфатну кислоту. Охорона навколишнього середовища від забруднення викидами сульфуровмісних та нітрогеновмісних речовин.

О́ртофосфа́тна кислота́, фосфа́тна кислота - неорганічна сполука, кислота складу Н3PO4, яка утворює ряд солей ортофосфатів (фосфатів). За кімнатної температури є білою кристалічною речовиною, а при нагріванні до 42,35 °C перетворюється на безбарвну в'язку рідину.
Азотна кислота, нітратна кислота (HNO3) - сильна одноосновна кислота. Висококорозійна кислота, реагує з більшістю металів, сильний окисник. Має тенденцію набувати жовтого відтінку через накопичення оксидів азоту, при довгому зберіганні.
Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC - дигідрогенсульфат, застаріла назва - купоросне масло) - сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина. Сірчана кислота - одна з найсильніших неорганічних кислот і є дуже їдкою та небезпечною.
Со́лі амо́нію - це кристалічні речовини з іонним типом зв'язку. До складу солей амонію входять один або кілька катіонів і аніон кислотного залишку.
Фіз́ичні власт́ивості - властивості будь якої речовини, які вона проявляє поза хімічною взаємодією: температура плавлення, температура кипіння, в'язкість, густина, розчинність, діелектрична проникність, теплоємність, теплопровідність, електропровідність, абсорбція, колір, концентрація, емісія, текучість, індуктивність, радіоактивність, гідрофільність і гідрофобність, теплота змочування та ін.
Охоро́на довкі́лля (англ. environmental protection / control / conservation, нім. Umweltwissenschaften) - система заходів щодо раціонального використання природних ресурсів, збереження особливо цінних та унікальних природних комплексів і забезпечення екологічної безпеки.
Проблема вмісту нітратів у харчових продуктах. Загальні відомості про мінеральні добрива. Раціональне використання добрив та проблеми охорони довкілля при використанні мінеральних добрив.
Штучні (мінеральні) добрива, - вироби однієї з галузей хімічної промисловості, що містять поживні елементи, потрібні для сільського господарства. Застосування штучних добрив сприяє збільшенню врожайності сільсько-господарських культур, покращенню якості продукції та спричиняється до підвищення стійкості рослин у несприятливих кліматичних умовах.
Ї́жа - все, що споживає людина й інші живі істоти для підтримки життя; харчі. Речовини, що їх організм отримує з навколишнього середовища, є для нього будівельним матеріалом і джерелом енергії.
Добрива - органічні й неорганічні речовини, які застосовують для поліпшення умов живлення культурних рослин з метою підвищення врожаю й поліпшення його якості.
Роль хімії в розв’язанні продовольчої проблеми. Карбонатна кислота. Солі карбонатної кислоти, їх поширення в природі, застосування.

Принцип дії вогнегасника. Якісна реакція на карбонат-іон. Силікати природні та штучні. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон, їх використання.

Карбона́тна кислота́, також ву́гільна кислота́ - слабка двоосновна кислота з хімічною формулою H2CO3. У чистому вигляді нестійка. Утворюється в малих кількостях при розчиненні вуглекислого газу у воді, в тому числі і вуглекислого газу з повітря.
Будіве́льні матеріа́ли - це різні за складом, структурою, формою та властивостями речовини, застосовувані безпосередньо для будівництва споруд або для виготовлення з них збірних елементів на спеціалізованих підприємствах.
Колообіг неметалів. Практичне значення неметалів та їх сполук.



Розділ 3. Металічні елементи та їх сполуки.

Загальна характеристика металічних елементів за їх положенням у періодичній системі та будовою атомів. Метали як прості речовини. Металічний зв’язок, металічні кристалічні ґратки.

Складна речовина
Загальні фізичні властивості металів. Поширеність металічних елементів та їхніх сполук у природі.

Загальні хімічні властивості металів. Поняття про корозію. Лужні, лужноземельні елементи та Магній. Фізичні та хімічні властивості простих речовин, основний характер їх оксидів та гідроксидів, біологічна роль елементів.

Алотропія
Поняття про твердість води (постійну, тимчасову) і методи її усунення (зменшення).
Твердість води (англ. hardness of water, water hardness, hard of water, stiffness of water; нім. Härte f, Härte f des Wassers, Wasserhärte f) - сукупність властивостей, зумовлених вмістом у воді катіонів кальцію та магнію.
Алюміній як хімічний елемент і проста речовина. Фізичні та хімічні властивості алюмінію. Амфотерні властивості алюміній оксиду і алюміній гідроксиду. Ферум як представник металічних елементів побічних підгруп. Фізичні та хімічні властивості заліза, сполуки Феруму(ІІ) і Феруму(ІІІ). Металічні руди. Загальні методи добування металів. Метали і сплави в сучасній техніці. Застосування алюмінію, заліза та їх сплавів. Розвиток металургійних виробництв в Україні. Охорона навколишнього середовища під час виробництва і використання металів.

Розділ 4. Органічні сполуки

Теорія як вища форма наукових знань.

Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.
Органічні речовини в живій природі. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М.
Хімі́чна сполу́ка - речовина, молекули якої складаються з атомів двох або більше різних хімічних елементів, сполучених між собою тим чи іншим типом хімічного зв'язку. Сполука має певний хімічний склад і їй можна приписати точну хімічну формулу.
Бутлерова. Явище ізомерії. Структурна ізомерія, номенклатура насичених вуглеводнів. Багатоманітність органічних сполук, їх класифікація. Вуглеводні: алкани, алкени, алкіни, алкадієни, арени; їх застосування. Природні джерела органічних речовин.

Природний і супутній нафтовий гази, їх склад, використання.

Нафта. Склад, властивості нафти. Продукти перегонки нафти, їх застосування. Детонаційна стійкість бензину. Кам’яне вугілля, продукти його переробки. Основні види палива та їх значення в енергетиці країни. Оксигеновмісні органічні сполуки: спирти, феноли, альдегіди, карбонові кислоти, естери, жири, вуглеводи.

Алкани, насичені вуглеводні (рос. алканы; англ. alkanes; нім. Alkane) - насичені ациклічні вуглеводні, що мають загальну формулу CnH2n+2, їх також називають парафінами. Більшість їх хімічних реакцій з різними реагентами починається з розриву зв'язку С-Н, тоді як їх розпад при високих температурах йде передусім по зв'язках С-С.
Карбо́нові кисло́ти - органічні сполуки, що містять одну або декілька карбоксильних груп COOH. За кількістю цих груп розрізняють одноосновні (бензойна, оцтова кислота), двоосновні (щавлева, малонова, фталева, азелаїнова кислота) та багатоосновні (лимонна кислота).
Поняття про альдегіди. Нітрогеновмісні сполуки: аміни, амінокислоти, білки. Поняття про аміни як органічні основи. Охорона навколишнього середовища від забруднень при переробці вуглеводневої сировини та використанні продуктів її переробки. Генетичний зв’язок між класами неорганічних і органічних сполук



Розділ 5. Хімія і життя

Рівні структурної організації органічних речовин.



Органічні речовини як основа сучасних матеріалів. Пластмаси, синтетичні каучуки, гума, штучні й синтетичні волокна.
Синтетичний каучук - вихідною речовиною для одержання штучного каучуку за способом С. В. Лебедєва служить ненасичений вуглеводень з двома подвійними зв'язками бутадієн (дивініл) CH2=CH-CH=CH2.
Синтетичне волокно - це хімічне волокно, яке формують із синтетичних полімерів. У промисловості для одержання синтетичних волокон застосовують: поліаміди, поліефіри, поліакрилонітрил, поліолефіни, полівінілхлорид, полівініловий спирт.


Хімія та їжа. Жири, білки, вуглеводи, вітаміни як компоненти їжі, їхня роль в організмі. Харчові добавки, Е-числа.

Хімія та здоров’я. Лікарські препарати.
Ліка́рські за́соби (лікувальні препарати, ліки, медикаменти) - речовини або суміші речовин, що вживають для профілактики, діагностики, лікування захворювань, запобігання вагітності, усунення болю; отримані з крові, плазми крові, органів і тканин людини або тварин, рослин, мінералів, хімічного синтезу (фармацевтичні засоби, ліки або медикаменти) або із застосуванням біотехнологій (вакцини).
Поняття про синтетичні лікарські препарати (на прикладі аспірину). Шкідливий вплив вживання алкоголю, наркотиків, тютюнопаління.

Хімія та побут. Побутові хімікати. Мило, його склад, мийна дія. Синтетичні миючі засоби. Органічні розчинники, їх застосування.

Загальні правила поводження з побутовими хімікатами. Захист навколишнього середовища від забруднення синтетичними мийними засобами. Попередження забруднення довкілля при використанні органічних речовин у побуті.

Розчи́нник - індивідуальна хімічна сполука або суміш, здатна розчиняти різні речовини, тобто утворювати з ними однорідні системи змінного складу, що складаються з двох або більшого числа компонентів - розчини.
Забруднення довкілля - процес зміни складу і властивостей однієї або декількох сфер Землі внаслідок діяльності людини. Приводить до погіршення якості атмосфери, гідросфери, літосфери та біосфери. Допустима міра забруднення довкілля в різних країнах регламентується відповідними стандартами, нормативами, законами.
Значення хімії для розв’язання продовольчої, сировинної, енергетичної, екологічної проблем, розвитку біо- та нано- технологій.


4.4. Перелік рекомендованих підручників,

інших методичних та дидактичних матеріалів

Основна література:

1.

Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.
Ярошенко О.Г. Хімія: Підручн. для 10 кл. загально освіт.навч.закл.(рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010.-224с.:іл.



2. Ярошенко О.Г. Хімія: Підручн. для 11 кл. загально освіт.навч.закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2011.-232с.:іл.

      1. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 10 кл.: Підруч. для загальноосвіт. шк. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2000. – 176 с.

      2. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімія, 11 кл.: Підруч. для загальноосвіт. навч. закл. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2003. – 176 с.

      3. Домбровський А.В., Лукашкова Н.І, Лукашов С.М. Хімія 10-11: Органічна хімія: Підруч. для загальноосвіт. шк. – К.: Освіта, 1998. – 192 с.

      4. Збірник формул з хімії: Кишеньковий довідник// авт.-укл. Хрутьба В.О.- К.:Школа, 2005. - 160 с.

      5. Хімія. Шкільний словник-довідник / авт.-укл Хрутьба В.О.- К: Школа, 2006. – 332 с. Додаткові джерела:

      6. Бочеваров А.Д., Жикол О.А. Хімія у визначеннях, таблицях і схемах: Довідково-навчальний посібник. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002. –128 с.

      7. Кононенко М.П., Сазоненко Г.С. Українські вчені – натуралісти, математики, лікарі, педагоги: Посібник-довідник. – К.: Укр. Центр дух. культури, 2001. – 312 с.

      8. Хомченко Г.П. Посібник з хімії для вступників до вищих навчальних закладів/ Пер. з рос. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 480 с.

      9. Школа «Юний хімік» факультету екології та хімічної технології ДонНТУ: [Електрон. ресурс]. - Режим доступа: http://feht.donntu.edu.ua/u_chem/uh_neo/00_uh_neo.htm.

      10. Електронний підручник по загальній та неорганічній хімії Б.В.Некрасова: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://www.xumuk.ru/nekrasov.

      11. Хімія в Україні: електронний підручник з актуальних питань по хімії: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://chemistry.com.ua

14. Електронний підручник з органічної хімії: [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: http://cnit.ssau.ru/organics


Підпис розробника: ______________
1   2


Скачати 120.97 Kb.

  • Міністерства освіти
  • Міждисциплінарні зв’язки
  • 3.2. Зміст навчальної дисципліни Розділ 1. Вступ. Повторення питань курсу хімії основної школи
  • Сульфатна кислота
  • Охорона навколишнього середовища
  • Розділ 3. Металічні елементи та їх сполуки.
  • Розділ 4. Органічні сполуки
  • Розділ 5. Хімія і життя
  • Хімія та їжа
  • Хімія та побут
  • 4.4. Перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів О сновна література