Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Компостування – допомога в боротьбі зі сміттям

Скачати 47.95 Kb.

Компостування – допомога в боротьбі зі сміттям




Скачати 47.95 Kb.
Дата конвертації04.05.2017
Розмір47.95 Kb.

Компостування – допомога в боротьбі зі сміттям
«Один мудрець сказав, що немає

нічого сильнішого за ідею, час якої настав.

Впевнений: час біотехнологій настав»

В. Т. Гридчин


Науково-технічний прогрес призвів до того, що кожного року створюються тонни токсичних речовин, які не піддаються утилізації.
Токси́ни (від грец. toxikon - «отрута для використання на стрілах») - отруйні речовини, що виробляються живими клітинами або організмами. Індивідуальні сполуки, що спричинюють отруєння. Токсини майже завжди є білками, здатними до породження хвороби при контакті або абсорбції тканинами тіла через взаємодію з біологічними макромолекулами, наприклад ферментами або рецепторами.
Але земля здатна переробити всі свої відходи завдяки дивовижним хімічним процесам.

Компостування майже таке давнє, як домашнє садівництво. На римських селянських дворах були купи компосту у експериментів, бур’янів, листя й відходів з кухні. Час від часу додавалась вода, щоб підтримати життя. Тисяча років потому в Мавританській Іспанії в сільськогосподарській науковій праці описувалось три методи для вкладання шарами «штучного добрива», як називався компост. Для того, щоб прискорити життя, додавався голубиний послід.

Домашнє компостування стало рідкістю, коли з’явились хімічні добрива, а відколи почали централізовано збиратись і вивозитись за межі населених пунктів.

Населений пункт Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).
Але зараз компостування знову популярне. Сміттєзвалища поступово переповнюються. Деякі країни навіть публікують обмеження щодо кількості сміття, та й ціни можуть бути від 30 до 100 доларів за тону (США). Крім того,зростає занепокоєння за оточуюче середовище, стан якого в багатьох країнах визнається катастрофічним.

В журналі «Нью-Йорк Таймс» говориться: «Компостування є багатообіцяючою технологією і, в решті решт, може сприяти вирішенню проблеми утилізації відходів.

Переро́бка (обро́блення, переро́блення) відхо́дів (також: вторинна переробка, ресайклінґ (від англ. recycling), рециклювання й утилізація відходів) - здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення.
У його прихильників є думка, що це допоможе утилізувати до половини всіх відходів (харчові і садові відходи, непотрібний папір). Вони вірять, що компостування може спонукати фермерів покращити ґрунти, замість того, щоб їх руйнувати, тому що компост може відновлювати еродовані і зіпсовані ґрунти, що воно може захистити молоді рослини від хвороб і зменшити залежність від пестицидів.

Ті, хто займається компостуванням намагаються зрозуміти процеси, які відбуваються під час компостування і керувати ними. По суті, компостування – проста справа, але складна в деталях. Мікроорганізми, які живуть в грунті (1млрд. в 1грамі родючого ґрунту), мають величезний апетит до органічних сполук, які складаються в основному із C, N і H. Бактерії і гриби спалюють С для утворення енергії і використовуються N і частково С для росту клітин. Одні працюють з О₂, деякі краще без нього. Коли нерозклавшихся сполук не залишається, вони починають поїдати один одного. При цьому утворюється тепло, Н₂О, СО₂ і перегній (гумус) – органічні сполуки, які притягують і затримують поживні речовини, воду і повітря, необхідні рослинам.

Органі́чні сполу́ки - клас сполук, в склад яких входить хімічний елемент Карбон (за винятком карбідів, карбонатної кислоти, карбонатів, оксидів Карбону і ціанідів). Окрім Карбону, вони майже завжди містять Гідроген, досить часто - Оксиген, Нітроген та галогени, рідше Фосфор, Сульфур та інші елементи.
Поживна речовина - необхідна для життя і росту організму, хімічна речовина, яку організм отримує з навколишнього середовища. Тварини споживають поживні речовини з їжею, а рослини безпосередньо з ґрунту та повітря.

Доведено, що якщо суміш в компостній купі правильно підібрано, то мікроорганізми можуть поглинати навіть моторне масло, тринітротолуол – вуглеводи і уран!

Щоб зробити власний компост, перш за все потрібно про ті безладні купи сміття в садку чи на городі. Якщо на ці купи викинути ще й кухонні відходи, то обов’язково утвориться неприємний запах. Щоб цього уникнути необхідно придбати компостний ящик. З баків ящика повинні бути щілини, щоб міг вільно проникати необхідний бактеріям кисень. Процес компостування не буде відбуватись правильно, якщо компост увесь день знаходиться під пекучим сонцем або в абсолютній тіні.

Сам компост можна уявити як сандвіч з багатьма шарами: 1шар – садові відходи, 2 – грунт, 3 – харчові відходи і т. д., поки купа не буде висотою 1,2 – 1,5 м. Зверху купу слід вирити дерниною чи чимсь схожим.

Через два роки буде дуже добрий гумус і багато дощових червів, кращих друзів садівників.

Дощові черви (черв'яки, хробаки), земляні черв'яки, земляні хробаки (лат. Lumbricina) - загальна назва, що об'єднує ряд родин кільчастих черв'яків класу малощетинкових. З точки зору систематики ця група не є таксономічною одиницею, а виділена на підставі особливостей екології і деяких морфофізіологічних властивостей включених в неї родин.
Між тим, компостування можна прискорити, час від часу перевертаючи компост або додаючи небагато гною. Якщо все зробити правильно, то компост може бути готовим всього через 3 – 4 місяці.

Слід нагадати, що компост повинен дихати. Якщо провітрювання і вологість достатні, суміш перетворюється в мулову, які люблять рослини.


Коли розкладається органіка, в ній містяться всі мікроелементи і мінерали, які були необхідні попереднім рослинам, так як в них все збалансовано. Живлення і для бактерій, і для рослин доступно лише в водних розчинах. Гарним ґрунтом є той, який забезпечує максимально можливий урожай при мінімальних затратах.

В процесі перетравлення рослинних залишків в кишечнику червів утворюються гумусні речовини. Бактерії звичайно у 10т органіки накопичують 1т гумусу, а дощові черви до 10т біомаси найвищої якості! Волога після дощових червів просочується в грунт в два рази краще, ніж після оранки. Аерація збільшується в 5 – 10 разів. Підраховано, що на 1м квадратний може жити до 200 дощових червів, при цьому вони створюють до 50т/га копроліту! Є навіть дані, що черви з’їдають насіння бур’янів і знищують радіацію. Біогумус дощових червів не лише сприяє накопиченню поживних речовин, але й містить речовини, які стимулюють фізіологічні процеси росту й розвитку рослин, що обмежує застосування хімічних засобів боротьби з хворобами рослин.

Сміття нам перероблять лише мікроорганізми. Інші шляхи вирішення цього питання непідлеглі природі. По-перше, коли спалюються органічні рештки, то органіка розсіюється по вітру, при цьому виділяється тепло, СО₂ і СО (що шкідливо для природи в цілому і людини в тому числі), також ми обкрадаємо рослин та органічні речовини.

Хвороби рослин - порушення нормальної життєдіяльності рослинного організму, яке проявляється в розладі його фізіологічних функцій і структури. X. р. призводять до ураження окремих органів або загибелі всієї рослини, отже - до зниження урожаю і якості рослинницької продукції.
Органі́чні речови́ни (рос. органические вещества, англ. organic matter; нім. organische Stoffe m pl) - речовини, що виникли прямо або непрямо з живої речовини або продуктів їх життєдіяльності; присутні в атмосфері, поверхневих і підземних водах, осадах, ґрунтах і гірських породах.

Час нам свідомо, розумно підійти до утилізації сміття: як до вихідного матеріалу, комори органіки, цінності. Із всього цього можна отримати добро для землі, стать щасливішими, зробити свій рід процвітаючим і здоровим.

Із всіх способів утилізації органічних відходів самий вдалий – компостування. У побуті часто застосовують «ефективні мікроорганізми» (ЕМ).

В Японії, наприклад, така ферментація харчових відходів робиться скрізь на рівні державної програми.

Добрива мінеральні мають безліч побічних ефектів. Коли ми щедро розсипаємо по полю селітру, то насправді спочатку завдаємо шкоди ґрунту, пригнічуючи її фауну, далі забруднюємо цими розчинами ґрунтові води, а залишками годуємо водорості в морях і океанах. А далі все це потрапляє до нашого організму.

Що стосується свіжого гною, то з ним потрапляє на город сила-силенна насіння бур’янів, а ще коли він потрапляє на значну глибину, то «труїть» рослини аміаком, металом і кислотами.

Компост – той же перегній, але отриманий в результаті розкладання будь-яких органічних відходів.

Компост – це гумус, нерозкладені залишки органічної речовини.

Найголовніша перевага – в ньому всі мікро - , макро – і просто елементи знаходяться приблизно в ідеальних для росту рослин співвідношеннях.

Органічні добрива в ґрунті живуть, а мінеральні – існують (до першого дощу).

Можна покращити якість компосту, поливши купу розчином або настоєм ЕМ – препаратів. Вони не лише прискорюють процес розкладу органіки, а й очистять її від патогенів.

Плюси компосту:



  1. Створює ідеальну структуру ґрунту.

  2. Забезпечує рослини поживними речовинами поступово, по мірі їх росту.

  3. Знижує потребу в зрошенні.

  4. Нормалізує кислотність ґрунту.

  5. Підвищує стійкість до хвороб і шкідників.

  6. Дякуючи вмісту гумінової кислоти є стимулятором росту.



Інформація ініціативної групи «Збережемо планету»


Скачати 47.95 Kb.