Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Композиційні та інтерпретаційні особливості скрипкового концерту альбана берга

Композиційні та інтерпретаційні особливості скрипкового концерту альбана берга




Сторінка1/5
Дата конвертації02.05.2017
Розмір0.56 Mb.
ТипДиплом
  1   2   3   4   5

Львівська національна музична академія ім. М. Лисенка

Оркестровий факультет

Кафедра скрипки

ДИПЛОМНА РОБОТА

на здобуття ступеня - «Магістр» на тему:



«КОМПОЗИЦІЙНІ ТА ІНТЕРПРЕТАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ СКРИПКОВОГО КОНЦЕРТУ АЛЬБАНА БЕРГА»

Виконала:

студентка зі спеціальності

8.

Спеціальність (лат. specialis - особливий; від species - род, вид) - комплекс набутих людиною знань і практичних навичок, що дає їй можливість займатися певним родом занять у якійсь галузі діяльності.
Скри́пка - струнний музичний смичковий інструмент. Має чотири струни, які налаштовуються на квінту (g, d1,a1,e2). З'явився у середині XVI століття, прототипом послужила віола. Музиканта, що грає на скрипці називають скрипалем.
02020401 – «Музичне мистецтво»

оркестрового факультету

зі спеціалізації «Скрипка»

денної форми навчання



Гривул Катерина Петрівна
Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор кафедри скрипки ЛНМА ім. М. В.

Спеціаліза́ція (від лат. specialis - особливий) - конкретизація, деталізація фаху, набуття особою здатностей виконувати окремі завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах спеціальності тощо. Логічна дія - класифікація.
А́льбан Берґ (повне ім'я - Альбан Марія Йоганнес Берґ, Alban Maria Johannes Berg, 9 лютого 1885 р., Відень - 24 грудня 1935 р., Відень) - австрійський композитор, один з представників нововіденської школи.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
Лисенка



Андрейко Оксана Іванівна

Рецензент:

професор, кандидат педагогічних наук



Соколовський Юрій Анатолійович

Львів – 2016

ЗМІСТ



ВСТУП 3

…………………………………………......50

ВСТУП



Актуальність дослідження. Нова віденська школа за своєю внутрішньою сутністю являє типовий прояв модернізму в музиці. Для творчих представників Нової віденської школи характерні крайній суб'єктивізм, переважання образів руйнування над образами творення, фактична відмова від принципів народності і національності.
Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.
Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
Ві́день (нім. Wien) - столиця Австрії. Є однією з 9 земель Австрії, з усіх боків оточеною територією іншої землі - Нижньої Австрії.
Нова віденська школа (нім. Zweite Wiener Schule, Neue Wiener Schule, англ. Second Viennese School) - композиторська група, до якої входили Арнольд Шенберг, а також його учні та соратники у Відні на початку XX століття, де він жив і викладав, між 1903 і 1925 роками.

Серед композиторів, визнаних класиками XX століття, Альбан Берг виступив у ролі посередника між «старим» і «новим»: впродовж всього творчого шляху зберіг спадкоємність з традиціями пізнього музичного романтизму і разом з тим, будучи послідовником Арнольда Шенберга, вніс неповторний внесок у радикальне оновлення художньо-звукового мислення.

Спадкува́ння - перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України).
Посередники (англ. Middle Men) - американський комедійний фільм, знятий у 2009 році.
Радикалізм (англ. radicalism) - духова настанова та спосіб мислення, наслідком якого є рішуча дія, що послідовно і прямолінійно прямує до наміченої мети, відкидаючи будь-який компроміс. Радикалізм проявляється в різних сферах: політиці, філософії, етиці, релігії, тощо, як напрям, який повністю не погоджується з панівними поглядами.
Компози́тор (ж.р. композиторка, від лат. componere - складати в ціле) - автор музичних творів: особа, що займається створенням музики.
Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.
Арнольд Ше́нберг (нім. Arnold Schönberg; *13 вересня 1874, Відень - †13 липня 1951) - австрійський композитор, художник, педагог, музичний теоретик і диригент. Найбільший представник музичного експресіонізму, засновник Нововіденської композиторської школи, автор таких технік, як додекафонія і серійна техніка.
Спрямованість творчих пошуків А. Берга в майбутнє, прагненнях до з'єднання вищого сенсу музики із загальнолюдськими проблемами, органічно переплітається з основними засадами й естетико-філософською концепцією Нової віденської школи.
Композитор Ігнацій Ян Падеревський був прем'єр-міністром Польщі, Верді та Шостакович були депутатами.
Проблема - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження. Проблема - об'єкт (питання, недолік чи потреба чогось,завада від надлишку чи наявності чогось, процес) явище збуджуючого характеру як стимул діяльності спонукаючого характеру - незадоволений попит чи нереалізовані потреби (нестача або відсутність, надлишок або наявність чого-небудь), дефект, вада, чи загроза що змушує цілеспрямовано ліквідувати проблему шляхом уникнення взаємодії чи зміни стану об'єкту, себе чи свого ставлення до подій.

Скрипковий концерт А. Берга займає одне з найважливіших місць в історії скрипкової музики. На сучасному етапі розвитку виконавського мистецтва естетико-філософські та виконавські засади концерту А. Берга потребують широкого і глибокого висвітлення, що зумовлює актуальність теми дослідження «Композиційні та інтерпретаційні особливості скрипкового концерту Альбана Берга».

Серед радянських композиторів є Герої Соціалістичної Праці, наприклад, Кабалевський.


Об’єкт дослідження – теоретичні засади інструментального стилю А. Берга.

Предмет дослідження композиційні та інтерпретаційні особливості скрипкового концерту А. Берга.

Мета дослідження – охарактеризувати особливості композиційного та виконавського аналізу скрипкового концерту А. Берга а контексті філософської естетики ХХ століття.
Стилістика - розділ мовознавства й літературознавства (поетики), що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування з погляду норм, їхніх варіантів (нормативна стилістика) і відхилень (літературна стилістика) в синхронному й діахронному (історична стилістика) перекрої.
Компози́ція (лат. compositio - складання, зв'язування, з'єднання).
Есте́тика (грец. αισθητικός - чуттєво пізнавальний, від aisthēta - відчутні речі та aisthanesthai - пізнавати) - філософська наука, що вивчає природу (функції, загальні закони і закономірності) естетичної свідомості (діяльності людини і суспільства, буття), наука про прекрасне.


Об’єкт, предмет та мета дослідження зумовили вирішення таких завдань:

1. Визначити особливості Нової філософської естетики XX століття, виявити зв’язок структуралізму та позитивізму з головними засадами Нової віденської школи.
Структуралі́зм - методологія гуманітарних наук, яка намагається аналізувати певну специфічну галузь, наприклад, міфологію, як складну систему взаємопов'язаних частин. Цей підхід виник в лінгвістиці завдяки роботам Фердинанда де Сосюра.


2. Виявити особливості інструментального стилю, символіки та музичної мови А.
Си́мвол (англ. symbol символ) - знак, сутність, яка позначає іншу сутність.
Берга.

3. Охарактеризувати відображення філософської концепції А. Берга на прикладі скрипкового концерту та його композиційних і жанрових особливостей.

4. Дослідити особливості проблеми інтерпретації скрипкового концерту А. Берга.

Наукова новизна – полягає у виявленні та осмисленні особливостей скрипкового концерту А. Берга в контексті проблематики виконавської інтерпретації.

Методологія дослідження - основними методами дослідження є методи історичного, системного, типологічного музикознавства.

Особливість, або сингулярність в математиці - це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).
Конце́пція (лат. conceptio - розуміння) - система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.
Інтерпретатор мови програмування (interpreter) - програма чи технічні засоби, необхідні для виконання інших програм, вид транслятора, який здійснює пооператорну (покомандну, построкову) обробку, перетворення у машинні коди та виконання програми або запиту (на відміну від компілятора, який транслює у машинні коди всю програму без її виконання).
Музикозна́вство (також - музикологія, рос. музыковедение, англ. musicology) - наука, яка вивчає музику як особливу форму художнього осягнення світу, її зв'язки з дійсністю та іншими галузями людської культури, а також закономірності та особливості музичного мистецтва, які визначають його специфічний характер.
Систе́ма (від дав.-гр. σύστημα - «сполучення», «ціле», «з'єднання») - множина взаємопов'язаних елементів що утворюють єдине ціле, взаємодіють з середовищем та між собою, і мають мету.


Практичне значення результатів дослідження. Матеріали магістерської роботи можуть бути використані у вивченні курсів історії світової музики, дослідженню музичних творів, історії скрипкового мистецтва, теорії і історії музичного виконавства, а також в курсі спеціального інструменту в музичних академіях, університетах культури і мистецтв, вищих навчальних закладах культури і мистецтв різних рівнів.
Серед українських композиторів є «герої України» - Євген Станкович та Мирослав Скорик.
Мисте́цтво - одна з форм суспільної свідомості; вид людської діяльності, що відбиває дійсність у конкретно-чуттєвих образах, відповідно до певних естетичних ідеалів. У широкому сенсі мистецтвом називають досконале вміння в якійсь справі, галузі; майстерність.
Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.
Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) - наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Магі́стр - освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується вищим навчальним закладом у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми.
Академія (від грец. ’Ακαδήμεια) - різновид наукового або навчального закладу найвищого рівня, а також певних товариств із почесним членством. Поняття «академія» відоме з IV ст. до н.д. Також "академія" -це урочисте дійство по закінчення навчального семестру.
Університе́т (нім. Universität, від лат. universitas - «сукупність», universitas magistrorum et scholarium - сукупність, об'єднання тих, хто вчить, і тих, хто навчається) - автономний вищий навчальний заклад, тип якого виробився в Європі за середньовіччя.
Му́зика (від грец. μουσική - мистецтво муз) - мистецтво організації музичних звуків, передусім у часовій (ритмічній), звуковисотній і тембровій шкалі. Музичним може бути практично будь-який звук з певними акустичними характеристиками, які відповідають естетиці тої чи іншої епохи, та може бути відтвореним при виконанні музики.
Вищий навчальний заклад (ВНЗ,, виш, вуз) - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.


Структура дослідження складається зі вступу, двох розділів, нотних прикладів, висновків і списку літератури.


РОЗДІЛ І

ТВОРЧІСТЬ АЛЬБАНА БЕРГА В АСПЕКТІ НОВОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ЕСТЕТИКИ ХХ СТОЛІТТЯ ТА ВІДЕНСЬКОЇ ШКОЛИ
1.1. Філософська естетика XX століття. Зв’язок структуралізму та позитивізму з головними засадами Нової віденської школи.

XX століття – вважається найбільш динамічним у історії людської цивілізації, що не могло не відбитися на всьому характері його культури.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.
Цивіліза́ція - людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Естетика XX століття продовжує свій розвиток на основі напрямів досліджень, які визначилися ще у XIX столітті: філософський, психологічний, соціологічний, мистецтвознавчий.

Тисяча дев’ятсот двадцять перший рік, як для філософії, так і для музики, був роком великих відкриттів і новаторських рішень. Саме в цьому році виходить «Логіко-філософський трактат» Людвіга Вітгенштейна, і приблизно в цей же час А.

Столíття або сторіччя - проміжок часу, дорівнює ста рокам. Згідно з сучасним літочисленням (від «Різдва Христового»), століття починається «першим» роком, а закінчується кратним сотні. Наприклад, двадцяте сторіччя почалося 1 січня 1901 року, а закінчилося 31 грудня 2000 року.
Рівняння - аналітичний запис задачі знаходження аргументів, при яких дві задані функції рівні між собою.
Нова́торство - вияв ініціативи, творення нового у науці, мистецтві, виробництві, управлінні тощо.
Соціоло́гія (від лат. societas - «суспільство» та грец. λογος - «вчення», «знання», «наука») - наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
Лю́двіг Йо́зеф Йо́ганн Вітгеншта́йн (нім. Ludwig Josef Johann Wittgenstein; *26 квітня 1889, Відень - †29 квітня 1951, Кембридж) - австро-англійський філософ, один із засновників аналітичної філософії і один з найяскравіших мислителів XX століття.
Шенберг повністю реалізує свій метод додекафонічної техніки написання музики. Філософ і композитор відкрили нову епоху в філософській естетиці. Аналітична логіка Л.
Аналітика (від грец. άναλυτικά ) - основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкту аналізу.
Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
Вітгештейна і додекафонія А.
Додекафо́нія, або дванадцятитонова техніка (грец. δώδεκα - дванадцять; φωνή - звук) - метод композиції на основі дванадцяти тонів, які співвіднесені лише між собою.
Шенберга, виявилися проявом крайньої математизації людського мислення і творчості. Структуралізм і позитивізм стали частиною мистецтва і визначили тенденції подальшого розвитку музичної теорії.
Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.

Додекафонічний метод А. Шенберга був своєрідною рефлексією логічних міркувань А. Вітгенштейна. І навпаки, філософія Л. Вітгенштейна формувалася в умовах глобальних перетворень світового мистецтва (кубізм, зачатки сюрреалізму в живописі, експерименти в поезії і т. д.). На прикладі цих двох персоналій, легко уявити те, як історична епоха, філософсько-науковий рівень та естетичне середовище впливають один на одного, залежать одне від іншого і створюють цілісний, гармонічний ансамбль.

Рефлексія логічного позитивізму в атональній музиці дозволяє розкрити глибинну сутність музично-математичного мислення.

Міркування - зіставлення думок, пов’язання їх задля відповідних висновків, логічне мислення. Можна розглядати міркування як аналіз і синтез даних, та їхню оцінку. Хоча знання фактів і є точкою відліку у вивченні суспільних наук, людина також повинна мати здатність до логічного мислення-міркування, адже саме міркування наповнює факти, проблеми і поняття змістом: міркуючи над засвоєним знанням, людина приходить до повнішого розуміння предмета. Міркування є також предметом логіки, яка вказує нам правила, закони або норми, яким повинне підкорятися наше мислення для того, щоб бути істинним.
Сюрреалі́зм (фр. surrealisme - надреалізм) - один із найпоширеніших напрямів у сучасному мистецтві й літературі. Його особливість - використання ілюзій та парадоксальне поєднання форм. Цей літературно-мистецький напрям виник після Першої світової війни, на початку 20 століття у Франції.
Експериме́нт (англ. experiment) - сукупність дослідів, об’єднаних однією системою їх постановки, взаємозв’язком результатів і способом їх обробки. В результаті експерименту отримують сукупність результатів, які допускають їхню сумісну обробку і зіставлення.
Історична епоха - термін для позначення єдності якісного стану суспільної системи та історичного часу; категорія, в якій фокусується динамічний аспект соціального простору й часу, пов'язаного з діяльністю людей, їхньою соціальною активністю.
Атона́льність (від грецької заперечувальної частки а і тональність) в музиці - термін, яким позначають музику (найчастіше ХХ і XXI сторіч), що не має тональності. Основні принципи атональної музики - відсутність звуковисотної тоніки як єдиного центру тяжіння, якому в тональній музиці ієрархічно підпорядковані усі інші звуки.
Логічний позитивізм - напрям позитивізму, що виник у 1920-х роках (Віденський гурток); намагався сполучити емпіризм, що ґрунтується на принципі верифікації, з методом логічного аналізу наукового знання.
Тим більше, логіка музичної форми і семантичне значення музичного образу (який виражається в числових розподілах звуків), безпосередньо підіймають проблему мови.
Сема́нтика мовна (давніше семасіологія) - розділ мовознавства, пов'язаний з лексикологією; вивчає значення (теж у діахронному, іст. перекрої) слів і їх складових частин, словосполук і фразеологізмів. Слово походить від грецького слова σημαντικός (семантікос), «значимий», з σημαίνω (семаіно), «значити, вказувати» та також від σήμα (сема), «знак, позначка, символ».
Музична форма - у широкому сенсі - матеріальне втілення змісту музики, спосіб його існування, у вужчому - структура музичного твору.
У літературі подібні трактування і дослідження на стику атональної музики і позитивістської філософії майже не зустрічаються. Найчастіше автори розглядають подібну проблематику з діаметрально протилежних сторін: або досліджують творчість А. Шенберга, як основоположника додекафонічної техніки музичної композиції (Ю. Холопов, В. І. Петрушин, Є. В. Назайкинский); або, аналізують ті проблеми, які підняв Л. Вітгенштейн у своїй епохальній роботі «Логіко-філософський трактат» (А. І. Липкин, П. Кунцман, Ф. Відман). Перші дослідники тяжіють до музикознавства, другі - до історії філософії і науки.
Дослі́дник - людина, яка веде дослідження, займається науковими дослідженнями, вивченням, спостереженням, аналізом чого-небудь, сприяє отриманню нових знань.
Діáметр кола - найдовша хорда. За величиною діаметр дорівнює двом радіусам.
Історія філософії - розділ філософії, що вивчає історичні типи філософії. В його рамки включені, як філософські системи окремих філософів, так і розвиток їхніх поглядів в рамках філософських шкіл.
Однак, композиторське мислення А. Шенберга і філософські ідеї Л. Вітгенштейна дуже близькі і перетинаються не лише в історичному плані. Атональна музика і логічний позитивізм «проникли» один в одного, бо тільки синтез математики, логіки, музики і мови дозволяє прочинити таємну завісу нашого сприйняття і осмислити світ не тільки в математичних формулах або в мовних структурах, але й у певній системі музичних образів.

Відомо, що сам Л. Вітгенштейн володів прекрасними музичними даними. Він чудово грав на кларнеті, мав незвичайну слухову пам'ять, часто насвистував популярні мелодії і легко читав нотний текст з аркуша. Більш того, його мати мала добру музичну освіту, а брат Пауль був одноруким піаністом, так як втратив на війні праву руку.

Мело́дія - провідний голос, що концентрує в собі художню думку та естетичну чарівність твору, підпорядковує собі інші компоненти фактури.
Матема́тика (грец. μάθημα - наука, знання, вивчення) - наука, яка первісно виникла як один з напрямків пошуку істини (у грецькій філософії) у сфері просторових відношень (землеміряння - геометрії) і обчислень (арифметики), для практичних потреб людини рахувати, обчислювати, вимірювати, досліджувати форми та рух фізичних тіл.
Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.
Популярність (від лат. populares, від populus - народ) - висока ступінь популярності чогось або когось у певній галузі. На виникнення популярності в деяких випадках впливає мода, і навпаки. Так само, як і мода, популярність прив'язана до певного і, як правило, невеликого відрізку часу.
Піані́но (італ. pianino - маленьке фортепіано) - музичний інструмент, різновид фортепіано, в якому струни, дека і механічна частина розташовані вертикально, а не горизонтально, внаслідок чого піаніно займає значно менше місця, ніж рояль.
Музи́чна осві́та - процес засвоєння знань, вмінь та навичок, необхідних для музичної діяльності, а також сукупність знань і пов'язаних з ними вмінь та навичок, отриманих у результаті навчання. Під музичною освітою нерідко розуміють і саму систему організації музичного навчання.
Моріс Равель спеціально для нього написав знаменитий «Концерт для фортепіано з оркестром ре мінор для лівої руки».
Фортепіано (італ. forte - голосно, piano - тихо) - збірна назва класу струнних ударно-клавішних музичних інструментів - роялів і піаніно.
Моріс Жозеф Равель (фр. Joseph-Maurice Ravel, 7 березня 1875 - 28 грудня 1937) - французький композитор. Яскравий представник світової музичної культури 1-ї половини 20 століття, Равель продовжив і розвинув пошуки Дебюссі в царині імпресіоністичного звукопису, колористичної гармонії й оркестрування та екзотичної ритміки.
Тому проблематика і сутність феномена музики були цікавими Л.
Фено́мен (грец. φαινόμενον - являється) - незвичайне явище, рідкісний факт, який важко збагнути.
Вітгенштейну не тільки як філософу та естету, але і як практикуючому музиканту.

До експериментів А. Шенберга музика часто порівнювалася з поезією і з математикою, а логіка, як один з головних розділів філософії, теж була в центрі дискусій, ще задовго до «Логіко-філософського трактату» Л. Вітгенштейна, А. Шенберг, першим серед інших композиторів, зробив спробу вивести феномен музики за кордон тональності. Вся класична школа музичної композиції вичерпала себе, і подальший розвиток музичного мислення постійно натикався на межі тональності (навіть досі класичне навчання музиці починається з формування тональних відчуттів - ладові тяжіння нестійких звуків до стійких в межах конкретної тональності).

Відчуття́ - психофізичний пізнавальний процес, який полягає у відображенні окремих властивостей, предметів та явищ оточуючого світу.
Класична економічна теорія - напрям в економічній теорії, заснований А. Смітом, розвинений Т. Мальтусом, Д. Рикардо, Д. С. Міллем та Артур Сесіль Пігу. У класичній економічній теорії економіка здатна до саморегулювання і повного використання своїх ресурсів, а будь-яке виробництво організовується для того, щоб збільшити споживання і так далі.
Це співзвучно з ідеєю Л. Вітгенштейна: «Межі моєї мови означають межі мого світу» [14, с.174].

У своїй позитивістській філософії, аналізуючи логіку висловлювань, Л. Вітгенштейн, теж розбирає проблему кордону мови. Розум, з його точки зору, подібно до комахи, укладений у банку мови, і постійно набиває гулі об стінки банки.

Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
Мета філософських міркувань Л. Вітгенштейна: «показати розуму вихід з окреслених рамок свідомості»[14, c. 38]. При цьому він акцентує увагу на тому, що в логіці мови необхідно звертати увагу на вживання поняття, а не на його значення.
Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.
Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.
Поня́ття - форма мислення, яка відображає істотні властивості, зв'язки і відношення предметів і явищ в їхній суперечності і розвитку; думка або система думок, що узагальнює, виділяє предмети деякого класу за визначеними загальними і в сукупності специфічними для них ознаками.
Структурний інструменталізм Л. Вітгенштейна природним чином був підхоплений композиторами і реалізований в додекафонії.

Структуралізм додекафонії зруйнував стандартну тональність класичної гармонії, але одночасно перетворив музичне мистецтво в математичну гру звуковими серіями. А. Шенберг - один з родоначальників 12-ти тонової серійної техніки, яка стала головним творчим методом в додекафонічному творі.

Деструкція тонального центру дійсно перемістила семантичний аспект музичного образу в сферу математичних операцій 12-ти тонової серії. Хоча А. Шенберг і його послідовники швидко створили власні канони і правила для атонального письма, однак, в цілому, сама по собі структурна методологія додекафонії цілком базується на логіко-математичних пересуваннях звуків (ракохід, інверсія і т. д.).

Методологія (грец.- μεθοδολογία - вчення про метод) - сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами.
Додекафонія сама по собі, стала аналогом «мовної гри», про яку неодноразово говорив Л. Вітгенштейн.

  1   2   3   4   5