Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Комп’ютерні мережі

Скачати 180.02 Kb.

Комп’ютерні мережі




Скачати 180.02 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір180.02 Kb.

Комп’ютерні мережі


Комп’ютерна мережа — це система розподіленої обробки інформації між комп’ютерами за допомогою засобів зв’язку.

Передача інформації між комп’ютерами відбувається за допомогою електричних сигналів, які бувають цифровими та аналоговими.

Обробка інформації́ - вся сукупність операцій (збирання, введення, записування, перетворення, зчитування, зберігання, знищення, реєстрація), що здійснюються за допомогою технічних і програмних засобів, включаючи обмін по каналах передачі даних [6.

Сигна́л - зміна фізичної величини (наприклад, температури, тиску повітря, світлового потоку, сили струму тощо), що використовується для пересилання даних. Саме завдяки цій зміні сигнал може нести в собі якусь інформацію.

У комп’ютері використовуються цифрові сигнали у двійковому вигляді, а під час передачі інформації по мережі — аналогові (хвильові). Частота аналогового сигналу — це кількість виникнень хвилі у задану одиницю часу.

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

Цифрови́й сигна́л - дискретний сигнал з певним значенням інформативного параметра, яке визначається у цифровій формі. Цифрові сигнали є цифровим зображенням дискретного сигналу, який часто видобувається шляхом квантування аналогового сигналу.

Ана́логовий сигна́л - сигнал (напруга, струм тощо), неперервний на всьому проміжку часу. Аналоговий сигнал є або вираженим синусоїдальним коливанням, або, у загальному випадку, розкладеним у ряд (Фур'є) накладанням синусоїдальних коливань певної амплітуди і частоти.

Аналогові сигнали також використовуються на телефонних лініях для передачі інформації. Для перетворення даних зі цифрового вигляду в аналоговий використовуються модеми, які двійковий ноль перетворюють у сигнал низької частоти, а одиницю — високої частоти. Існують локальні (Local Area Network) та глобальні мережі (Wide Area Network).

Глоба́льна мере́жа - англ. Wide Area Network,(WAN)- комп'ютерна мережа, що охоплює величезні території (тобто будь-яка мережа, чиї комунікації поєднують цілі мегаполіси, області або навіть держави і містять у собі десятки, сотні а то і мільйони комп'ютерів).


5.1. Локальні мережі


У локальних мережах інформація передається на невелику відстань. Локальні мережі поєднують комп’ютери, що розташовані недалеко один від одного (у межах декількох міль). Для передачі інформації використовується високошвидкісний канал передачі даних, швидкість у якому приблизно така сама, як швидкість внутрішньої шини комп’ютера.

Передача даних (обмін даними, цифрова передача, цифровий зв'язок) - фізичне перенесення даних цифрового (бітового) потоку у вигляді сигналів від точки до точки або від точки до множини точок засобами електрозв'язку каналом зв'язку; як правило, для подальшої обробки засобами обчислювальної техніки.


Топологія локальних мереж


Топологія мережі — це її геометрична форма або фізичне розташування комп’ютерів по відношенню один до одного. Існують такі типи топологій: зірка, кільце, шина, дерево, комбінована.

Мережа у вигляді зірки (рис. 5.1) містить центральний вузол комутації (мережевий хаб, мережевий сервер), до якого посилаються всі повідомлення з вузлів (робочих станцій).



Рис. 5.1. Структура мережі типу «Зірка»
Мережа у вигляді кільця (рис. 5.2) має замкнений канал передачі даних в одному напрямку.

Інформація передається послідовно між адаптерами робочих станцій доти, доки не буде прийнята отримувачем.

Робоча станція (англ. workstation) - комплекс апаратних і програмних засобів, призначених для вирішення певного кола завдань.



Рис. 5.2. Структура мережі типу «Кільце».
Топологія «Шина» використовує як канал для передачі даних, коаксіальний кабель.

Коаксіа́льний ка́бель (від лат. со - «сумісно» та axis - «вісь») - електричний кабель із співвісними провідниками.

Усі комп’ютери під’єднуються безпосередньо до шини (рис. 5.3).


Рис. 5.3. Структура мережі типу «Шина»
У мережі з топологією «Шина» дані передаються в обох напрямках одночасно.

5.2. Глобальні мережі


Комп’ютери глобальної мережі можуть знаходитися в різних містах і навіть країнах. Основу середовища передачі інформації глобальних мереж складають вузли комутації, які пов’язані між собою за допомогою каналів передачі даних.

Рис. 5.4. Структура глобальної комп’ютерної мережі

У глобальних мережах використовується декілька виділених сер­верів. Управляє роботою мережі мережевий сервер. Може існувати декілька файл-серверів, які використовуються для зберігання великих обсягів інформації та організації доступу з робочих станцій.

Структура глобальної мережі зображена на рис. 5.4.


5.3. Мережева архітектура


З метою стандартизації взаємодії компонентів комп’ютерних мереж (принципів та правил) була розроблена модель мережевої архітектури під назвою «еталонна модель взаємодії відкритих систем» (OSI) (рис. 5.5).

З метою стандартизації взаємодії компонентів комп’ютерних мереж (принципів та правил) була розроблена модель мережевої архітектури під назвою «еталонна модель взаємодії відкритих систем» (OSI). OSI базується на моделі, яка була запропонована Міжнародним інститутом стандартів (ISO).

OSI базується на моделі, яка була запропонована Міжнародним інститутом стандартів (ISO). Відповідно до цієї моделі мережа розкладається на 7 рівнів, кожному з яких відповідає протокол, одиниця виміру, певний набір функцій.

Одини́ця вимі́рювання (англ. measuring unit, unit of measure) - певний умовний розмір фізичної величини, прийнятий для кількісного відображення однорідних з нею величин.

Протокол — це набір правил та угод, які використовуються під час передачі даних (комунікацій).

Кожний рівень забезпечує зв’язок для вищого рівня.



Фізичний рівень складається з фізичних елементів, які використовуються безпосередньо для передачі інформації по мережевим каналам зв’язку. До фізичного рівня відносяться також методи електричного перетворення сигналів, що залежать від мережевої технології, яка застосовується (Ethernet, Fddi тощо).

Фізичний шар (англ. physical layer) або Фізичний рівень - перший рівень мережевої моделі OSI, який визначає метод передачі даних, представлених у двійковому вигляді, від одного пристрою (комп'ютера) до іншого.



Рівень з’єднування призначений для передачі даних від фізичного рівня до мережевого та навпаки. Мережева карта в комп’ютері — приклад реалізації рівня з’єднування.

Мережева плата, також відома як мережева карта, мережевий адаптер, Ethernet-адаптер, NIC (англ. network interface card) - периферійний пристрій, що дозволяє комп'ютеру взаємодіяти з іншими пристроями мережі.

Вона залежить від мережевої технології.


Номер рівня

Мережеві рівні

Одиниці виміру

7

Прикладний

Повідомлення

6

Уявлення

Повідомлення

5

Сеансовий

Повідомлення

4

Транспортний

Повідомлення

3

Мережевий

Пакети

2

З’єднування

Кадри

1

Фізичний

Біти

Рис. 5.5. Мережеві рівні в моделі ISO/OSI



Мережевий рівень визначає шлях переміщення даних по мережі, дозволяючи їм знайти отримувача. Мережевий рівень можна розглядати як службу доставки.

Мережевий рівень (англ. Network layer) - 3-й рівень моделі OSI, призначений для визначення шляху передачі даних. Відповідає за трансляцію логічних адрес й імен у фізичні, визначення найкоротших маршрутів, комутацію й маршрутизацію пакетів, відстеження неполадок і заторів у мережі.



Транспортний рівень пересилає дані між самими комп’юте­рами. Після доставлення даних мережевим рівнем комп’ютеру-отримувачу активізується транспортний протокол, доставляючи дані до прикладного процесу.

Сеансовий рівень використовується як інтерфейс користувача і вирішує такі завдання, як обробка імен, паролів, прав доступу.

Рівень уявлення створює інтерфейс мережі до ресурсів ком­п’ютера: принтерів, моніторів, дисків; виконує перетворення фор­матів файлів.

Прикладний рівень забезпечує виконання прикладних задач користувачів: електронної пошти;

Графі́чний інтерфе́йс кори́стувача́ (ГІК, англ. GUI, Graphical user interface) - тип інтерфейсу, який дозволяє користувачам взаємодіяти з електронними пристроями через графічні зображення та візуальні вказівки, на відміну від текстових інтерфейсів, заснованих на використанні тексту, текстовому наборі команд та текстовій навігації.

Право доступу (англ. access right) - дозвіл або заборона здійснення певного типу доступу до інформаційної системи.

Електро́нна по́шта або е-пошта (англ. e-mail, або email, скорочення від electronic mail) - спосіб обміну цифровими повідомленнями між людьми використовуючи цифрові пристрої, такі як комп'ютери та мобільні телефони, що робить можливим пересилання даних будь-якого змісту (текстові документи, аудіо-, відеофайли, архіви, програми).

розподілених баз даних; усіх програм, що функціонують у середовищі Internet.

5.4. Технічні засоби комп’ютерних мереж

Мережеві пристрої локальних мереж

Підключення комп’ютерів до мережі виконується за допомогою спеціальних пристроїв — мережевих контролерів (адаптерів), які забезпечують взаємодію робочих станцій. З’єднання мережевих компонентів виконується за допомогою кабелів.

Адаптер приймає дані з шини комп’ютера і перетворює їх у послідовний бітовий код, що використовується під час передачі по кабелю. Адаптер може бути автономним пристроєм або платою. Кожна плата і кожний комп’ютер має унікальну адресу в мережі. (Ці адреси «зашиті» в мікросхеми).

Тип кабеля для з’єднування мережевих компонентів визначає максимальну швидкість передачі даних та можливу віддаленість комп’ютерів один від одного. Для передачі інформації у мережах використовуються: коаксіальний кабель, скручена пара напівпровідників, оптоволоконний кабель.

Оптоволоконний кабель (нід. kabel) - конструкція з одного або кількох ізольованих один від одного оптичних волокон (оптоволокно), укладених в оболонку. Крім власне жил і ізоляції може містити екран, силові елементи та інші конструктивні елементи.



Коаксіальний кабель поділяється на товстий та тонкий.

Скручена пара може складатися із сукупності екранованих та неекранованих дротів. Неекрановані кабелі залежно від частоти поділяються на 3, 4, 5 категорії (відповідно 15, 20, 10 Мгц). Від категорії залежить можлива відстань зв’язку. Екрановані кабелі мають більш високу частоту (до 300 Мгц).

Для підключення кабелів «скручена пара» використовується такий самий роз’єм, як і в телефонних лініях.



Оптоволоконний кабель забезпечує швидкість передачі даних в декілька Гбіт/с. Він значно тонший, ніж звичайний кабель.

Мережеві пристрої глобальних мереж


Під час передачі даних телефонними каналами зв’язку використовуються модеми. Модем — це пристрій, який перетворює цифрові сигнали на аналогові і навпаки. Модеми бувають з амплітудною, частотною та фазовою модуляціями. Методи передачі — асинхронний, синхронний. Апаратна реалізація модемів можливі внутрішня та зовнішня. Внутрішні модеми являють собою плату, яка вставляється у системний блок комп’ютера.

Системний блок (англ. computer case) - корпус комп'ютера, функціональний елемент, який захищає внутрішні компоненти комп'ютера від зовнішнього впливу та механічних пошкоджень, підтримує необхідний температурний режим в середині системного блоку, екранує створені внутрішніми компонентами електромагнітні випромінення та є основою для подальшого розширення системи.

Зовнішні модеми підключаються через COM-порти.

Управління функціонуванням модемів відбувається за допомогою спеціального програмного забезпечення. Такі системи як Microsoft Office у своєму складі містять відповідні програми.

Microsoft Office - офісний пакет, створений корпорацією Microsoft для операційних систем Microsoft Windows, Apple Mac OS X і Apple iOS (на iPad). До складу цього пакету входить програмне забезпечення для роботи з різними типами документів: текстами, електронними таблицями, презентаціями, базами даних тощо.

Вузли комутації — це процесори, що виконують проміжну обробку пакетів та їх подальшу маршрутизацію.

З’єднання різних мереж між собою відбувається за допомогою мостів, шлюзів та маршрутизаторів.

Міст — це пристрій, що з’єднує дві мережі, які побудовані за різними технологіями. Міст виконує перерозподіл інформаційних потоків між мережами.

Маршрутизатор — це пристрій, що маршрутизує дані між мережами як з однаковою технологією, так і з різною. Він визначає оптимальний маршрут передачі даних.

Шлюз — пристрій для з’єднання локальних та глобальних мереж. Вважаючи, що глобальні та локальні мережі мають різні протоколи передачі даних, шлюзи застосовуються для перетворення даних з одного формату на інший. Шлюзи також можуть використовуватись для підключення робочих станцій до глобальних мереж.

5.5. Мережеві технології

Технологія Ethernet

Технологія Ethernet була розроблена групою американських вчених у 1973 році. Мережі Ethernet призначені для з’єднування робочих станцій у локальну мережу зі швидкістю передачі до
10 Мбіт/с. Для каналів зв’язку використовуються коаксіальний кабель, скручена пара та оптоволоконний кабель. Якщо засто-
совується скручена пара, мережа конфігурується як «Зірка»,
якщо коаксіальний кабель — як «Шина». Існує декілька систем (10BASE5, 10BASE2,10BASE-T,10BASE-F), які відрізняються: довжиною сегмента; кількістю робочих станцій, які можна підключити до сегмента; засобом підключення до кабелю.

Для підключення станцій до кабелів використовуються трансівер та адаптер. Трансівер забезпечує прийом та посилення електричних сигналів, які надходять з кабелю, та передачу їх у зворотному напрямку в коаксіальний кабель та мережевий адаптер.

Електричний сигнал - сигнал у вигляді електричного діяння, дієвою величиною якого є сила струму або напруга;

Довжина кабелю між адаптером та трансівером може досягати 50 м. Довжина сегмента залежно від типу системи коливається у межах 185—500 м.; кількість робочих станцій, які можна підключити до одного сегмента, — 30—100. Використання спеціальних пристроїв-повторювачів (виконують повторення та посилення прийнятого сигналу, який «затухає» під час передачі на великі відстані) дозволяє з’єднати до п’яти сегментів мережі. Таким чином, максимальна довжина мережі Ethernet 10BASE2 складає 1 км, а мережі Ethernet 10BASE5 — 2,5 км.

Система 10BASE-Т для передачі інформації використовує скручені пари напівпроводників, які з’єднують робочі станції через концентратор. За допомогою коаксіального кабелю можна з’єднати декілька концентраторів.

Мережа Ethernet 10BASE-F — це мережа з оптоволоконними кабелями зі швідкистю передачі даних 10 Мбіт/с, зіркоподібною топологією та максимальною довжиною сегмента до 2100 м.


Технологія Archnet

Технологія Archnet може будуватися як «Зірка» та як «Шина». За способом організації передачі даних ця технологія відноситься до мереж із маркерним методом доступу. Це означає, що доступ виконується за допомогою кадра маркера певного формату, який передається безперервно. Передача маркера відбувається від однієї станції до іншої в порядку зменшення їх логічних адрес. Станція з мінімальною адресою передає кадр маркера станції з найбільшою адресою.

Управління мережею виконує станція, яка володіє маркером у даний момент часу.

Момент часу - точка на часовій осі. Про події, що відповідають одному моменту часу, говорять як про одночасні.

Вона виконує:



  • генерацію (реконфігурацію) логічного кільця;

  • контроль за передачею маркера;

  • змінення параметрів системи управління;

    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.



  • прийом та обробку запитів на підключення пасивних станцій (станції, що не підключені до логічного кільця).
Технологія Token Ring

Технологія Token Ring розроблена фірмою IBM і являє собою суміш топологій.

Token ring (англ. «маркерне кільце») - архітектура мереж з кільцевою логічною топологією і детермінованим методом доступу, заснованому на передачі маркера.

Тoken Ring працює за топологією «Зірка» зі спеціальним пристроєм IBM, який має назву «станції багатокористувацького доступу» як центральний хаб. Але для зв’язку з ним кожний комп’ютер має два кабелі (типу «скручена пара»), по одному з яких він посилає дані, а по другому — отримує. За способом організації передавання даних Тoken Ring відноситься до кільцевих мереж із маркерним методом доступу. Кадри даних, як і кадр маркера, передаються по кільцю незалежно від розташування станцій. Відправник «звільняє» маркер та передає його далі по кільцю тільки після отримання кадра з доповненою інформацією про результати прийняття від отримувача. Швидкість передачі даних — 16 Мбіт/с.
Технологія FDDI

Мережа FDDI будується на основі стандарту на оптоволоконний інтерфейс розподілених даних. Швидкість передавання даних 100 Мб/с.

Метод доступу застосовується маркерний, але на відміну від Token Ring, станція мережі звільняє маркер, не чекаючи повернення свого кадру даних.

Надійність мережі визначається наявністю подвійного кільця передачі даних.

У мережі FDDI використовуються концентратори (одинарні та подвійні), підключення до яких робочих станцій виконується як за допомогою оптоволоконних каналів, так і за допомогою «скру­чених пар».

Топологія мережі: кільцева, деревоподібно-кільцева.

Мережі SNA

Мережі SNA (системна мережева архітектура) ґрунтуються на ідеології фірми IBM по будуванню комп’ютерних мереж на базі систем телеобробки даних. У відповідності зі системною мережевою архітектурою комп’ютерна мережа організується за регіональним принципом. Через мережеві процесори регіонів за допомогою каналів зв’язку функціонує єдина мережа.

Для з’єднання мереж SNA з іншими мережами може бути використана еталонна модель відкритих систем (OSI).


Мережа INTERNET

Internet — це розгалужена мережа, що з’єднує комп’ютери, розташовані по всьому світу. Internet була створена на основі Apranet — мережі, що з’єднувала навчальні заклади та військові організації.

Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Структура збройних сил - узагальнена структурована ієрархія збройних сил держави, що відповідає вимогам політики національної оборони, з урахуванням військового потенціалу країни та національних (військових) традицій.

В результаті розвитку комп’ютерних мереж виникла потреба в їх з’єднанні. З цією метою був розроблений протокол передачі інформації TCP/IP. Більш докладно — див. наступний розділ.

5.6. Операційні системи
комп’ютерних мереж


Комп’ютери у мережі поділяються на сервери та робочі станції (клієнти).

Сервери — це комп’ютери, які надають частину своїх ресурсів для загального користування абонентам мережі. Залежно від типу ресурсу існують файл-сервери, сервери друкування, модем-сервери та ін. Файл-сервери виділяють свій дисковий простір та файли для загального користування. Сервери друкування управляють мережевим принтером, на який надходять завдання зі всієї мережі. Сервери можуть бути призначеними та непризначени-


ми. Призначені сервери займаються тільки організацією обслуговування запитів, що надходять із мережі, а непризначені, крім того, працюють зі своїми прикладними програмами та користувачами.

Робочі станції — це комп’ютери, що використовують ресурси, які надані серверами, проте своїх ресурсів для користування не виділяють.

В адаптерах мережі апаратно реалізовані протоколи фізичного та канального рівнів. Функції протоколів верхніх рівнів виконує операційна система (ОС).

Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.

Мережева операційна система забезпечує доступ користувачів до ресурсів комп’ютерної мережі. Існують такі мережеві ОС: Microsoft Windows, Microsoft Windows NT, Unix та Novel Netware. ОС та побудовані на їх основі ком­п’ютерні мережі поділяються:

  1. За наявністю призначених серверів:

  • однорангові. Кожна робоча станція може бути одночасно сервером та робочою станцією. Недоліки: складність адміністрування у великих мережах, менша надійність;

  • з окремим серверами. Для виконання серверних функцій виділяють окремі комп’ютери. На них встановлюють спеціальне системне програмне забезпечення.

    Windows - узагальнююча назва операційних систем для ЕОМ, розроблених корпорацією Microsoft. Перші версії були не повноцінними операційними системами, а лише оболонками до ОС MS-DOS. На 2014 рік, за даними сайтів NetApplications та GoStats, Microsoft Windows встановлена більш як на 90% персональних комп'ютерів світу.

    Системні програми (англ. system software) - це програми, що забезпечують інфраструктуру, на якій можуть працювати прикладні програми, тобто вони керують і контролюють комп'ютерним обладнанням, для можливості виконання прикладних програм.

    Сервери можуть бути призначеними (Netware) та непризначеними (Windows NT).

  1. За характером роботи:

  • ті, що працюють у режимі витіснення, — спеціальний диспетчер виділяє процесам квант часу центрального процесора (Windows 98-2000, Windows NT, Unix);

    Центральний процесор, ЦП (англ. Central processing unit, CPU) - функціональна частина комп'ютера, що призначена для інтерпретації команд.



  • ті, що не працюють у режимі витіснення, — процеси самі віддають управління іншим процесам (Netware).
Операційна система Windows 98-2000

Windows 95-2000 — це однорангова операційна система (ОС), яка передбачає приєднання до серверів Windows NT та Novel Netware. Мережева архітектура Windows 95-2000 побудована на моделі взаємодії відкритих систем ISO.

Реєстрація користувача у системі може відбуватися в одному з таких режимів:



  • клієнт для мережі Мicrosoft Netware (за замовчанням);

  • клієнт для мережі Novel Netware;

  • звичайне входження у Windows.

Доступ до ресурсів мережі відбувається за допомогою засобу Сетевое окружение (Network Neighborhood). Цей засіб дозволяє виконувати такі операції, як перегляд спільних ресурсів на серверах мережі або відображати ресурс на мережевий диск. Первинним форматом відображення ресурсу є UNC (Universal Naming Convention)-нотація:

\\ім’я комп’ютера\ресурс

У мережі кожний комп’ютер має унікальне ім’я, визначене під час інсталювання системи. Ресурс може зображати диск комп’ю­тера, каталог або принтер. Використання UNC — формату дозволяє усунути обмеження по кількості мережевих ресурсів. Під час перегляду мережевих ресурсів система перевіряє паролі доступу. Мережева оболонка відображує всю мережу у вигляді ієрархічної структури об’єктів (ресурсів) та контейнерів об’єктів (рис. 5.6), де



— «Сетевое окружение» (всі ресурси);

— «Вся сеть» (всі ресурси, що доступні у даний момент часу);

— «Компьютерная сеть» (всі ресурси робочої групи, домену або контексного дерева залежно від мережевої операційної системи);

— «Сервер» (комп’ютер, що містить розподілені ресурси);

 — «Контекстное дерево» (зображення мережі Novell Net­ware).

Усі ресурси поділяються на локальні, розподілені, мережеві та відключені мережеві.

Локальні ресурси комп’ютера належать особисто користувачу, і доступ до них з інших комп’ютерів відсутній.

Розподілені ресурси можуть використовувати інші користувачі мережі. Такі ресурси відмічаються рукою наприкінці рисунка, що позначає цей ресурс.

З мережевими ресурсами інших комп’ютерів мережі користувач може працювати як з власними локальними ресурсами. Такі ресурси відмічаються сегментом дроту наприкінці рисунка, який позначає цей ресурс.

Рис. 5.6. Ієрархічна структура мережі

Відключені мережеві ресурси інших комп’ютерів мережі — це ресурси, до яких у даний момент часу відсутній доступ.

Ієрархічна структура - множина будь-чого, частково упорядкована так, що існує тільки один елемент цієї множини, який не має попереднього, а всі інші елементи мають тільки один попередній; багаторівнева форма організації об'єктів з чіткою приналежністю об'єктів нижнього рівня певному об'єкту верхнього рівня.

Такі ресурси відмічаються сегментом дроту з червоним хрестом наприкінці рисунка, який позначає цей ресурс.

Роботу в мережі забезпечують такі програмні засоби: Explorer (Проводник), Microsoft NetMeeting, Microsoft Outlook, Microsoft Inernet Explorer.

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.

Microsoft NetMeeting - застосунок для відеоконференцзв'язку, дозволяє організовувати аудіо- і відео-контакти (за наявності відеокамери) між двома і більше учасниками конференції.

Microsoft Outlook - застосунок-органайзер (Personal Information Manager) з функціями поштового клієнта і групової роботи від компанії Майкрософт, що входить в пакет офісних програм Microsoft Office.

Explorer дозволяє працювати з мережевими ресурсами так само, як і з локальними ресурсами.

Microsoft NetMeeting забезпечує діалог у реальному часі з іншим користувачем, дозволяє передавати тексти, рисунки.

Реальний час - режим роботи автоматизованої системи обробки інформації і керування, при якому враховуються обмеження на часові характеристики функціювання.

Microsoft Outlook (входить до складу Microsoft Office) виконує організацію зв’язку з іншими користувачами.

Microsoft Inernet Explorer — це програмний засіб доступу до ресурсів Internet. Він містить WEB-броузер для доступу до сервісів WWW, Оutlook Express, службу автоматичного доставлення інформації.

Операційна система Windows NT

Windows NT — це 32-розрядна операційна система з пріоритетною багатозадачністю. Вона належить до ОС, які працюють в режимі витіснення, з вбудованими мережевими функціями та системою безпеки.

Особливості Windows NT:


  • наявність графічного інтерфейсу;

  • сумісність з різними ОС (MS DOS, OS/2, Windows 95-2000);

  • масштабованість (можливість працювати на одно- та багатопроцесорних системах).

Windows NT може конфігуруватися як Windows NT Work­station та Windows NT Server.

Windows NT Workstation (робоча станція Windows NT) забезпечує роботу мережі робочої групи, яка складається із сервера та декількох робочих станцій.

Windows NT Server (сервер Windows NT ) орієнтована на виконання серверних функцій у великих мережах з інтенсивним графіком. Мережа складається з доменів. Домен містить декілька серверів з розподіленою базою даних користувачів. Один із серверів призначається контролером домена, на якому зберігається центральна база даних облікових записів всього домена.

Обліковий запис (сленг. акаунт, обліковка або обліківка) у комп'ютерній системі - сукупність наданої інформації про користувача, засобів та прав користувача відносно багатокористувацької системи.

Для кожного користувача створюється тільки один обліковий запис, який визначає права доступу до будь-якого сервера домену. Доступ до ресурсів мережі забезпечується одноразовою реєстрацією в мережі.
Операційна система Novell Netware 4.x

NETWARE підтримує виконання таких функцій:

  • підтримує колективне використання файлів;

  • забезпечує доступ до мережевих принтерів;

  • підтримує роботу систем управління базами даних різних типів;

  • забезпечує доступ до файлового сервера з боку робочих станцій, які функціонують під управлінням різних операційних систем;

    Файло́вий се́рвер (файл-се́рвер, англ. file server) - це виділений сервер, призначений для виконання файлових операцій введення-виведення, який зберігає файли будь-якого типу. Як правило, має великий обсяг дискового простору, реалізованого у формі RAID-масиву для забезпечення безперебійної роботи та підвищеної швидкості запису та читання даних.



  • дозволяє поєднувати віддалені сегменти мережі;

  • забезпечує захист ресурсів системи від несанкціонованого доступу;

    Несанкціоно́ваний до́ступ до інформа́ції - доступ до інформації з порушенням посадових повноважень співробітника, доступ до закритої для публічного доступу інформації з боку осіб, котрі не мають дозволу на доступ до цієї інформації.



  • забезпечує передачу та обробку даних з використанням різних протоколів: SPX/IPX, TCP/IP, NetBIOS, AppleTalk;

  • пропонує засоби для роботи з електронною поштою.

Усі ресурси комп’ютерної мережі Novell Netware 4.

NetWare - це мережева операційна система та набір мережевих протоколів, що використовуються у цій системі для взаємодії з комп'ютерами-клієнтами, підключенними до мережі. Операційна система NetWare створена компанією Novell.

x являють собою об’єкти, що розташовані у розподіленій базі даних — Netware Directory Database (NDD). Ці об’єкти згруповані в ієрархічній структурі, яка відображає їх взаємну підпорядкованість. Дерево починається з об’єкта ROOT (корінь), далі розташовані контейнери та об’єкти. Кожен об’єкт залежно від типу має набір властивостей та їх значень. Наприклад, об’єкт типу «користувач» має такі властивості: ім’я, пароль, поштову адресу, адресу E-mail тощо. Існують такі основні типи об’єктів: користувач, група, сервер, принтер, черга до принтера, диск. Керує структурою об’єктів служба каталогів Netware (NDS).

Сервер Netware — це у першу чергу файловий сервер, який забезпечує багатокористувацький доступ до загальних файлів, що зберігаються на його пристроях (жорстких та оптичних дисках, стримерах).

Служба каталогів (Directory Service) - це засіб ієрархічного представлення ресурсів, що належать певній організації, а також інформації про ці ресурси. Під ресурсами можна розуміти матеріальні ресурси, персонал, мережеві ресурси і т. д.

Опти́чний диск - носій даних у вигляді пластикового чи алюмінієвого диска, призначеного для запису й відтворення звуку, зображення, буквенно-цифрової інформації тощо за допомогою лазерного променя. Щільність запису - понад 108 біт/см.

Сервер друку Netware забезпечує розподіленість пристроїв друкування, а саме їх доступність для всіх клієнтів мережі. Принтери можуть підключатися такими засобами:


  • до файлового серверу;

  • до будь-якої робочої станції (попередньо завантаживши програмне забезпечення мережевого принтера);

  • безпосередньо до мережевої шини, якщо принтер має спеціальну мережеву плату.
Операційна система UNIX

UNIX — це багатозадачна, багатокористувацька система. На відміну від інших ОС вона сама розподіляє процесорний час між задачами, шо дозволяє використовувати сервер для запуску додат­ків, а результат отримувати на комп’ютерах-клієнтах. Крім того, ОС UNIX дозволяє створювати комп’ютерні мережі з великою кількістю комп’ютерів (сотень або тисяч) різних типів. Недолік системи полягає в тому, що для кожного сервера потрібне окреме адміністрування.

Система працює з користувачами, кожний з яких має ім’я, пароль, ідентифікатор, початковий каталог тощо. Ім’я користувача (символьний рядок) та ідентифікатор (ціле число) є унікальними. Користувач є членом однієї або кількох груп, що працюють над одним проектом або виконують схожі завдання. Кожна група також має унікальний ідентифікатор. Належність до певної групи визначає додаткові права, що мають усі користувачі у групі. Коли користувач створює файл, той автоматично належить користувачу та групі. Користувач-адміністратор системи має необмежені права.

В операційній системі UNIХ застосовується файлова організація програм та даних. Файлова система має ієрархічну структуру каталогів та файлів.

Фа́йлова систе́ма - спосіб організації даних, який використовується операційною системою для збереження інформації у вигляді файлів на носіях інформації. Також цим поняттям позначають сукупність файлів та директорій, які розміщуються на логічному або фізичному пристрої.

Ієра́рхія (грец. ίεράρχίά, від ίερσς - священний, та άρχή - влада) - поділ на вищі й нижчі посади, чини; суворий порядок підлеглості нижчих щодо посади або чину осіб вищим. В ієрархії між її членами діють вертикальні зв'язки - відносини субординації.

Існує 6 типів файлів, які розрізняються за функціональнум призначенням та діям ОС під час виконання різних операцій над файлами:



  1. Звичайний файл являє собою дані, записані у будь-якому форматі. Для ОС такі файли є послідовністю байтів. До цих файлів відносяться текстові, бінарні, програмні файли тощо.

  2. Каталог використовується для формування логічного дерева файлової системи. Каталог — це файл, який містить імена файлів, що знаходяться у ньому, а також покажчики на додаткову інформацію — метадані, які дозволяють ОС виконувати операції над цими даними. Будь-яка задача, що має право на читання каталога, може прочитати його зміст, але тільки ядро має право на запис до каталогу.

  3. Спеціальний файл пристрою забезпечує доступ до фізичних пристроїв. В UNIX розрізняють символьні (character) та блочні (blok) файли пристроїв. Доступ до пристроїв виконується шляхом відкриття, читання та запису в спеціальний файл при­строю. Символьні файли пристроїв використовуються для обміну даними з пристроєм без буфера. Блочні файли пристроїв дозво­ляють виконувати обмін даними у вигляді пакетів фіксованої довжини — блоків.

FIFО (іменований канал) — це файл, що використовується для зв’язку між процесами.

  1. Зв’язок. Каталог містить імена файлів та покажчики на їх метадані. Така архітектура дозволяє одному файла мати декілька імен у файловій системі. Імена жорстко пов’язані з метаданими і, відповідно, з даними файла, у той самий час як сам файл існує незалежно від того, як його називають у файловій системі.

  2. Сокети — призначені для взаємодії між процесами. Інтерфейс сокетів досить часто використовується для доступу до мережі TCP/IP.

Файлова система використовує загальноприйняті імена файлів та структури каталогів, що значно полегшує роботу операційної системи та її адміністрування. Ця структура використовується під час ініціалізації та конфігурування, під час роботи поштової служби та системи друкування. Кореневий каталог ( / ) містить такі каталоги:

  • /bin — містить команди та утиліти, як правило, загального призначення, що застосовуються досить часто;

  • /dev — містить спеціальні файли пристроїв, які забезпечують інтерфейс доступу до периферійних пристроїв.

    Головни́й (корене́вий) катало́г (master (root) directory) - каталог файлів, місце зберігання якого в файловій системі є фіксованим. Процес пошуку місця зберігання будь-якого іншого файла або каталога починається з кореневого каталога.

    Перифері́йний при́стрій - частина технічного забезпечення, конструктивно відокремлена від головного блоку обчислювальної системи.

    Цей каталог може містити декілька підкаталогів, які групують файли пристроїв одного типу;

  • /etc — містить системні конфігураційні файли та утиліти адміністрування. Наприклад, скрипти ініціалізації системи;

  • /lib — містить бібліотечні файли мови С та інших мов програмування;

  • /lost found — це каталог «загублених файлів», які в результаті апартних та системних помилок втрачають своє ім’я. У цей каталог їх поміщають програми перевірки та поновлення файлової системи;

  • /mnt — стандартний каталог для тимчасового зв’язування фізичних файлових систем до кореневої файлової системи для отримання єдиного дерева логічної файлової системи;

  • /home — загальнодоступний каталог для розміщення домашніх каталогів користувачів;

  • /usr — містить підкаталоги різних сервісних підсистем: системи друку, електронної пошти тощо.

  • /var — використовується для зберігання тимчасових файлів сервісних підсистем;

  • /tmp — каталог для зберігання тимчасових файлів, необхідних для роботи різних підсистем. Цей каталог відкритий на запис для всіх користувачів системи.





Скачати 180.02 Kb.

  • Топологія локальних мереж
  • 5.3. Мережева архітектура
  • 5.4. Технічні засоби комп’ютерних мереж
  • Мережеві пристрої глобальних мереж
  • 5.5. Мережеві технології
  • 5.6. Операційні системи комп’ютерних мереж
  • Операційна система Windows 98-2000
  • Операційна система Windows NT
  • Операційна система Novell Netware 4.x
  • Операційна система UNIX