Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Концептуальні засади створення Агротехнополісу високотехнологічного забезпечення інноваційного розвитку апк вступ

Скачати 198.71 Kb.

Концептуальні засади створення Агротехнополісу високотехнологічного забезпечення інноваційного розвитку апк вступ




Скачати 198.71 Kb.
Дата конвертації28.04.2017
Розмір198.71 Kb.

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

створення Агротехнополісу високотехнологічного забезпечення

інноваційного розвитку АПК
Вступ. Конкурентоспроможність агропромислового комплексу визначається рівнем його інноваційного розвитку.
Агропромисло́вий ко́мплекс - складова частина економіки, що поєднує в собі виробництво сільськогосподарської продукції, її сільськогосподарську переробку, матеріально-технічне обслуговування села.
В провідних країнах інноваційна модель ґрунтується на основі державної інноваційної політики, інноваційному потенціалу науки, інфраструктури наукоємного ринку та інноваційній спроможності агропромислового виробництва. При цьому саме інфраструктурна складова є визначальною в побудові ринкової аграрної економіки, яка утворює трансферний механізм руху інновацій від інтелектуальної сфери у виробництво, що забезпечує його ефективність.

Державна наукова та освітянська структура не витримує конкуренції на ринку насіннєвих, племінних, технологічних ресурсів, втрачає контроль над важливими сегментами наукоємного ринку під натиском фінансово-технологічних неконтрольованих експансій. Проблему може вирішити адаптована до конкурентних умов ринку трансферно-технологічна інфраструктура, Модель якої розроблено Інститутом інноваційного провайдингу, яка на засадах державно-приватного партнерства об’єднує наукові, виробничі, комерційні структури, забезпечує просування інноваційних розробок наукових установ у виробництво із залученням венчурних інвестицій та створенням інтегрованої підприємницької системи капіталізації і комерціалізації наукоємних технологій та продукції.



Технологічна платформа. В державах Європейського Союзу стимулювання та підтримка технологічного та інноваційного розвитку здійснюється за допомогою сучасного інструменту – «технологічних платформ».

Технологічна платформа – це незалежне від інших партнерство, що спрямоване на розвиток науково-дослідних і експериментально-виробничих сегментів наукоємної сфери економіки, активізацію зусиль по створенню перспективних комерційних технологій, нових продуктів (послуг), залучення додаткових ресурсів для проведення досліджень і розробок на основі участі усіх зацікавлених сторін (бізнесу, науки, влади, суспільства). Основним завданням технологічної платформи є виведення інноваційного продукту на внутрішній і зовнішній ринки через дослідно-технологічні роботи, експериментально-промислове виробництво і інноваційну інфраструктуру трансферу технологій.

Технологічна платформа «Агротехнополіс» утворюється як формат державної інноваційної політики з підтримки діяльності учасників наукоємного аграрного ринку усіх форм власності, які займаються створенням, освоєнням наукоємних технологій, виробництвом і реалізацією інноваційної продукції (селекційних матеріалів, насіннєвих, племінних та інших генетичних і високотехнологічних ресурсів, технічних засобів їх використання), що забезпечують конкурентоспроможність аграрного виробництва і функціональність ринкової

інфраструктури.

Сільське́ господа́рство (с.-г.) - галузь народного господарства, направлена на забезпечення населення продовольством і отримання сировини для цілого ряду галузей промисловості. Галузь є однією з найважливіших, представлена практично у всіх країнах.
Форма власності - це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання працівника і засобів виробництва.

Місія технологічної платформи «Агротехнополіс» відповідає європейським нормам і пріоритетам рамкової програми «Горизонт 2020». Її утворення передбачає:


  • забезпечення цивілізованих правил гри на наукоємному аграрному ринку в сфері створення і розповсюдження передових технологій та сприяння освоєнню виробництва і реалізації інноваційної продукції;
    Технологія Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).


  • сприяння встановленню паритетних відносин учасників наукоємного ринку (наукових установ і їх експериментальної бази, консалтингових установ, виробників наукоємної продукції, підприємств агробізнесу) в формі статутних і договірних формувань різних організаційно-правових форм, що забезпечують інноваційно-інвестиційну активність і захист інтересів стимулювання галузевих і регіональних програм і проектів пріоритетного інноваційного розвитку АПК.
    Організаці́йно-правова́ фо́рма господарюва́ння - тип суб’єкта права, що визначає форму здійснювання його господарської діяльності. Організаційно-правові форми та їх особливості визначаються законодавством певної країни.


Структура технологічної платформи «Агротехнополіс» представлена на рис.1.
Рис.1 Технологічна платформа “Агротехнополіс”
Для її запровадження необхідно вирішити питання:

  • розробки, утвердження, державної та міжнародної підтримки програмно-цільових засад та проектних механізмів техплатформи;

  • створення урядової комісії, спостережної та експертних рад, робочих груп при галузевому комітеті Верховної ради та Мінагрополітики щодо реформування аграрної науки на інноваційній основі;

  • заснування Наукового парку «Агротехнополіс» для забезпечення координації

учасників наукоємного аграрного ринку з реалізації програмно-цільових

завдань технологічної платформи, створення і підтримки кластерних об’єднань з реалізації проектів розвитку.



Науковий парк. Реалізація завдань технологічної платформи «Агротехнополіс» потребує створення об’єднуючої структури з демократичною формою заснування та функціонування, яка не обмежує статутні права, суб’єктні наміри та об’єктні ресурси учасників наукоємного ринку усіх форм власності і підпорядкованості в сфері АПК. Такі можливості у вітчизняному законодавстві дає організаційно-правова форма «Науковий парк».

Науковий парк створюється за участю наукових установ, вищих навчальних закладів та інших юридичних осіб, що уклали засновницький договір, з метою розвитку науково-технічної та інноваційної діяльності, ефективного та раціонального використання наявного науково-технологічного потенціалу, матеріально-технічної бази для комерціалізації результатів наукових досліджень і їх впровадження на вітчизняному та закордонному ринках.

Вла́сність - результат привласнення[Джерело?], тобто ставлення людей до певних речей, як до своїх.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Основними функціями Наукового парку є:


  • створення нових видів інноваційного продукту, здійснення заходів щодо їх комерціалізації, організація та забезпечення виробництва наукоємної конкурентоспроможної інноваційної продукції;

  • інформаційно-методичне, правове, фінансове консалтингове забезпечення засновників і партнерів Наукового парку, надання патентно-ліцензійної допомоги з набуття, охорони та захисту прав інтелектуальної власності;
    Дослідження Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.
    Інтелектуальна власність, скорочено «ІВ» (англ. intellectual property) - результат інтелектуальної, творчої діяльності однієї людини (автора, виконавця, винахідника та інш.) або кількох осіб.


  • залучення широкого кола учасників для спільного вирішення проблем

наукоємного ринку, сприяння розвитку та підтримка інноваційного підприємництва;

  • залучення і використання в проектах Наукового парку ринкового (венчурного) капіталу, підтримка та розвиток наукоємного виробництва;

  • організація підготовки кадрів до участі в інноваційних, інвестиційних, інтеграційних проектах Наукового парку;

  • відстоювання інтересів учасників в органах державної влади, суспільних організаціях, розвиток міжнародного співробітництва, інші функції.
    Органи державної влади - це ланка (елемент) механізму держави, що бере участь у виконанні функцій держави й наділений при цьому владними повноваженнями.


Науковий парк створюється і діє на основі засновницького договору та статуту, законодавством обмежуються такі види діяльності, як торговельно-посередницька, надання послуг побутового призначення, виробництво і переробка підакцизних товарів.

На рис.2 представлена установчо-функціональна схема Наукового парку «Агротехнополіс». Засновники створюють Науковий парк, наглядовий (спостережну раду), представницький (правління) та виконавчий (дирекція) органи корпоративного управління.

Корпорати́вне управлі́ння (англ. corporate governance) - внутрішні системи, структури та процедури, що використовуються для управління та контролю корпорації
Принципіальні умови для засновників:



  • рівні права (1 учасник – 1 голос);

  • збереження статусу юридичної особи і власного бізнесу;

  • першочергове право на керівництво проектами.

Засновник платить членські внески, партнери парку – акредитаційні внески за

участь у проектах, визначену на конкурсних засадах.

Рис.2. Установчо-функціональна схема Наукового парку
Установча схема Наукового парку передбачає участь державних наукових установ і дослідних господарств аграрної науки та освіти, їх аналогів в підприємницькій сфері, консалтингових установ, сільгосппідприємств і підприємств агробізнесу. Регуляторні функції державні, наукові, суспільні організації мають здійснювати через своїх представників в спостережній раді Наукового парку. Колегіальні рішення делегуються правлінню, виконавчі - дирекції парку. Партнерська мережа не обмежується, кількість партнерів визначається проектами Наукового парку та договірними відносинами їх виконавців. Координація спільної діяльності учасників Наукового парку здійснюється за корпоративними інструментами:


  • депозитарію інтелектуального капіталу, який регулює створення, передачу, апробацію і впровадження об’єктів інтелектуальної власності та інновацій в АПК;

  • інкубатора інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів, що забезпечує

розробку та супровід реалізації кластерних проектів з освоєння, виробництва та реалізації наукоємної і суміжної товарної продукції;
Това́рна проду́кція - вартість всієї продукції, виробленої підприємством і призначеної для реалізації на сторону або для власних невиробничих потреб.


  • торгового дому, що координує відносини контрактації поставки ресурсів, переробки та реалізації продукції, виробленої за проектами Наукового парку.

Реалізацію своїх завдань на наукоємному аграрному ринку Науковий парк

здійснює через операційну інфраструктуру, яку утворює разом з засновниками на

базі акредитованих постійно (засновники) та тимчасово (залучені під проекти) учасників:


  • трансферно-інноваційна інфраструктура на базі центрів інноваційного провайдингу з консалтингового обслуговування учасників Наукового парку та інших суб’єктів наукоємного аграрного ринку;

  • дослідно-виробнича інфраструктура на базі установ і господарств, що створюють науково-технічну та інноваційну продукцію;

  • торгово-промислова інфраструктура на базі індустріальних підприємств з виробництва, зберігання, переробки, транспортування і продажу продукції;

  • проектні кластери (спільна діяльність) з освоєння, виробництва та реалізації наукоємної і суміжної товарної продукції.

Операційна інфраструктура Наукового парку забезпечує розробку та впровадження інноваційних, інвестиційних, інтеграційних бізнес-проектів, право на реалізацію яких отримують на конкурсних засадах акредитовані провайдери проектів, ексклюзивні права яких захищаються Науковим парком. Провайдери на договірних умовах спільної діяльності залучають до участі в проектних кластерах партнерів з освоєння, виробництва та реалізації продукції, постачання ресурсів, переробки і обслуговування.

Державно-підприємницьке співробітництво Наукового парку має зайняти нішу на аграрному ринку, яка утворилась в результаті втрати позицій державної системи насінництва, племсправи, випробування нової техніки і технологій, в якій є потреба у сільськогосподарських виробників усіх категорій. Фактично Науковий парк – це асоціація розробників, виробників, посередників і споживачів наукоємної продукції АПК.



Трансферно-інноваційна інфраструктура Наукового парку. Рух науково-інноваційних розробок, наукоємної продукції з супроводом експертних і проектних консалтингових послуг, матеріальних і фінансових ресурсів проектів Наукового парку забезпечують трансферні центри інноваційного провайдингу (рис.3).
Конса́лтинг (англ. consulting - консультування) - діяльність з консультування керівників, управлінців з широкого кола питань у сфері фінансової, комерційної, юридичної, технологічної, технічної, експертної діяльності.
Фінансові ресурси - це кошти, що перебувають у розпорядженні підприємств і призначені для виконання ними певних фінансових зобов'язань.
Координаційний центр, діючий на базі Інституту інноваційного провайдингу, створює інформаційно-маркетингову систему консалтингового обслуговування трансферно-технологічних операцій, надає методичну та організаційну допомогу в діяльності зональних трансферних центрів. Координаційний центр здійснює експертизу, оцінку, депозитарний облік та моніторинг обігу інтелектуального капіталу, який має комерційну цінність на наукоємному аграрному ринку. Відносини усіх учасників інтегрованої інфраструктури Наукового парку регулюються через програмно-цільовий механізм інноваційно-інвестиційного бізнес-інкубатора та реалізується на договірних засадах акредитованими провайдерами та партнерами кластерних проектів.
Договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Торгово-промислові операції учасників проектів координуються через механізм Торгового дому.

Агрокліматична карта України потребує створення 7 зональних трансферних центрів на базі опорних наукових, консалтингових установ та (або) підприємств агробізнесу. Зональні трансферні центри створюються Інститутом інноваційного


Рис. 3. Трансферно-інноваційна інфраструктура Наукового парку

провайдингу як структурні підрозділи на умовах договорів спільної діяльності з опорними установами і підприємствами, визначеними по місцезнаходженню дослідно-технологічної і експериментально-виробничої бази регіональних і галузевих об’єктів, задіяних в проектах Наукового парку.

Мережа трансферних центрів інноваційного провайдингу працює на нормативно-методичній базі, затвердженій Науковим парком, що забезпечує прозорі правила гри учасників наукоємного аграрного ринку. Функції координаційного і зональних трансферних центрів інноваційного провайдингу Наукового парку відповідають нормам і практиці Європейських мереж з трансферу технологій і світовому досвіду роботи інноваційних центрів і інкубаторів.

Постійними суб’єктами обслуговування є учасники Наукового парку різного рівня акредитації (засновники, провайдери, партнери). Для розширення спектру обслуговування в центрах акредитуються професійні консалтингові установи, які надають юридичні, аудиторські, оціночні, страхові, інформаційні та інші послуги за дорученням трансферних центрів інноваційного провайдингу. В регіонах, які обслуговуються зональними центрами (по 3-4 області) створюються (залучаються) регіональні представництва інноваційного провайдингу.

Дослідно-виробнича інфраструктура Наукового парку. Наукоємні ресурси, які трансформуються підрозділами Наукового парку в трансферні продукти, створюються, апробовуються, доводяться до рівня інновацій і впроваджуються в наукових лабораторіях, дослідних ділянках, експериментальних виробництвах та полігонах наукових установ, освітянських закладів, їх експериментальної бази, консалтингових установ, виробничих і комерційних підприємств усіх форм власності. Державна система слабшає, цю нішу освоюють інші учасники наукоємного ринку. Процес не регулюється з боку держави, на ринку панують неконтрольовані експансії в сфері технологій і наукоємної продукції.

Для створення регульованої сертифікованої дослідно-виробничої інфраструктури Науковий парк проводить акредитацію на договірних умовах дослідно-експериментальних, експертно-технологічних, репродукційних та інших потужностей учасників наукоємного ринку (рис. 4), в першу чергу засновників Наукового парку. В умовах акредитації визначаються можливості дослідно-виробничої бази, порядок та розмір оплати відповідних послуг, потенціал базового партнера щодо виконання проектних замовлень Наукового парку.


Рис.4. Дослідно-виробнича інфраструктура Наукового парку

Для отримання пріоритетної позиції наукові або інші базові установи на підставі засновницького договору формують свою участь у статутному капіталі Наукового парку шляхом внесення до нього нематеріальних активів (майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності), а також мають право бути орендодавцем приміщень і обладнання для проектів Наукового парку.

Нематеріальні активи (Intangible Assets (Intangibles)) - Активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми (гудвіл).
Статутний капітал - капітал акціонерного товариства, що утворюється з суми номінальної вартості всіх розміщених акцій товариства.
Установи-засновники надають послуги з дослідження, розробки, апробації та впровадження новацій і інновацій на узгоджених умовах з використанням визначеної в засновницькому договорі дослідно-технологічної експериментально-виробничої бази. При цьому засновники Наукового парку зберігають статус юридичної особи і на них поширюється дія законів щодо регулювання їх діяльності та відомча підпорядкованість.
Юриди́чна осо́ба - організація, суб'єкт права, здатний від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов'язки та самостійно брати участь у правовідносинах, бути позивачем та відповідачем у суді.
Інші учасники акредитуються на виконання постійних або разових дослідно-виробничих послуг, при дублюванні функцій Науковий парк надає перевагу засновникам.

Акредитовані учасники отримують акредитаційні свідоцтва і вносяться до інформаційно-операційної бази Наукового парку, за якою формується портфель замовлень учасникам за галузевим, регіональним або разовим принципом. Учасники дослідно-виробничої інфраструктури Наукового парку дотримуються єдиних правил і стандартів якості щодо надання відповідних послуг. Для популяризації спільних дослідно-виробничих можливостей, навчально-інформаційного супроводу, забезпечення просування на ринку пакетів технологічних, виробничих та організаційно-інжинірингових послуг Науковий парк акредитує тимчасові офіси (бюро) із залученням спеціалістів і технічних засобів профільних установ і підприємств.

Ініціатором створення Наукового парку та його основною науково-експериментальною базою є установи і підприємства Національної академії аграрних наук, яка знаходиться в стадії реформування (додаток 1). Якщо реформа Академії затягнеться, або деякі галузеві та регіональні її структури не перебудуються і виявляться неефективними, Науковий парк знайде їм заміну серед інших дослідно-виробничих формувань, які займають провідні позиції в галузевих або регіональних секторах наукоємного ринку. Залучення суб’єктів до спільного використання дослідних лабораторій і полігонів, експериментальних виробництв і виробництв по розмноженню наукоємної продукції, інжинірингових, технологічних, навчальних і інформаційно-рекламних офісів на конкурсних засадах дають можливість виконувати технологічні і проектні замовлення Наукового парку з трансферу інновацій в агропромислове виробництво на високому професійному рівні.


Торгово-промислова інфраструктура Наукового парку. Рушійною силою і індустріальною основою трансферно-технологічної інфраструктури і проектів Наукового парку є торгово-промислова база його учасників, мережа підприємницьких об’єктів, яка спроможна залучити та ефективно використати інвестиції за проектами інноваційного розвитку АПК, виконувати роль центрів інтеграції кластерних проектних формувань Наукового парку, які працюють на індустріальній основі.

Підприємницька торгово-промислова мережа Наукового парку (рис. 5) складається з акредитованих промислових потужностей засновників і партнерів проектів Наукового парку, які пропонують асоціації переробної і харчової промисловості, окремі підприємства переробки наукоємних ресурсів, зберігання і переробки товарної продукції, надання агротехнопослуг з використанням


Рис.5.
Харчова промисловість Харчова промисловість - галузь переробної промисловості, сукупність виробництв харчових продуктів у готовому вигляді або у вигляді напівфабрикатів, а також тютюнових виробів, мила і миючих засобів, парфюмерно-косметичної продукції.
Торгово-промислова інфраструктура Наукового парку

високопродуктивної техніки і технологій. Рух ресурсів і продукції з наданням відповідних послуг забезпечують акредитовані торгові партнери, зацікавлені в участі в проектах Наукового парку, оптових поставках і реалізації, логістичних операціях. Конкурсний відбір комерційних запитів і пропозицій забезпечує Торговий Дім Наукового парку, акредитаційні умови гарантують дотримання учасниками партнерських зобов’язань.

Реалізація самоокупних інноваційно-інвестиційних бізнес-проектів, акредитованими провайдерами проектів забезпечує зміцнення (капіталізації) їх торгово-промислової бази, яка обслуговує рух товарно-сировинних потоків інтегрованих учасників спільного виробництва, що підвищує конкурентоспроможність наукоємної та товарної продукції, виробленої кластерами проектів Наукового парку.

Копродукція - виробництво й фінансування продукту (наприклад, фільму) двома або більше продюсерськими компаніями. У разі міжнародної копродукції, у виробництві продукту беруть участь продюсерські компанії з різних країн (зазвичай від двох до трьох).

Проектно-кластерна інфраструктура Наукового парку. Науковий парк сприяє консолідації зусиль, ресурсів учасників наукоємного аграрного ринку, підвищення потужності їх виробничої бази та конкурентоспроможності продукції через кластерний механізм проектної інтеграції (рис.6), який забезпечує мобілізацію потенціалу наукових установ, виробничих і комерційних структур на реалізацію проектних завдань і може бути аналогом науково-виробничої і обслуговуючої кооперації в наукоємній аграрній сфері.

Пріоритетними напрямами Наукового парку можуть бути створення галузевих кластерів в виробництві зернових і олійних культур, садівництві,


Рис.6.

Олі́йні культу́ри - рослини, з насіння яких у процесі пресування одержують рослинні олії. В зонах з помірним кліматом ростуть ріпак, льон, соняшник, соя, маслини; у тропіках - арахіс, кокоси; одержують також пальмову олію.
Проектно-кластерна інфраструктура Наукового парку
виноградарстві, овочівництві і баштанництві, виробництві лікарської і ефіроолійній сировини, біоенергетиці, технічному оснащенні машинно-тракторного парку сільгосппідприємств і їх господарських зрошувальних систем, зберіганні, переробці і транспортуванні продукції. Регіональні кластери мають бути універсальними і створені в кожній області за напрямами, які є актуальними для відповідного аграрного регіону України.

Сільгосптоваровиробники приймають участь в кластерних формуваннях як керуюче підприємство (акредитований провайдер), або виробник наукоємної і товарної продукції. Цільові логістичні та інші умови співробітництва визначаються проектом Наукового парку і закріплюються договорами спільної діяльності учасників кластеру. Акредитовані провайдери кластерних бізнес-проектів об’єднують усіх зацікавлених учасників на договірних умовах незалежно від форми власності, розміру і спеціалізації. Використання кредитно-лізингових схем фінансування забезпечують капіталізацію підприємницької, переробної і логістичної бази провайдера після завершення проектних зобов’язань. Пріоритетне право на контрактацію вхідних ресурсів і вихідної продукції на всіх стадіях технологічного процесу, передбаченого проектом, забезпечує регулювання товаро-фінансових потоків кластеру та його конкурентоспроможність на ринку.

Технологі́чний проце́с - це впорядкована послідовність взаємопов'язаних дій та операцій, що виконуються над початковими даними до отримання необхідного результату.

Проектні кластерні об'єднання сільськогосподарських товаровиробників, переробників продукції, обслуговуючих підприємств є в деякій мірі формою виробничої і обслуговуючої кооперації виконавців проектів без створення юридичної особи.

Заключення. Необхідні умови для реалізації Моделі:


  • сформувати технологічну платформу «Агротехнополіс», утвердити організаційні засади створення, функціонування та розвитку співробітництва науки, бізнесу і влади на паритетних умовах в наукоємній аграрній сфері;

  • реформувати систему аграрної науки за інноваційною моделлю, переорієнтувати галузеві секторальні та територіальні наукові центри на задоволення потреб високотехнологічного агропромислового виробництва;

  • створити Науковий парк, забезпечити функціонування та розвиток його трансферно-технологічної інфраструктури, надання необхідних повноважень органам управління щодо заохочення та захисту інтересів учасників і ринку;

  • забезпечити стимулювання проектів Наукового парку, сприяння залученню інвестицій, розвитку кластерних проектних об’єднань з виробництва конкурентоспроможної сільськогосподарської продукції і продовольства.

Очікувані результати від реалізації Моделі:

  • поєднання можливостей наукових установ, дослідних господарств, виробничих і комерційних підприємств, консалтингових установ та інших учасників, що утворюють трансферно-технологічну інфраструктуру наукоємного аграрного ринку, шляхом інтеграції через мережу консалтингових інноваційних центрів дослідно-виробничої та торгово-промислової бази установ і підприємств на засадах державно-приватного партнерства;

  • зосередження інноваційного потенціалу науки, економічних можливостей високотехнологічного виробництва та комерційної спроможності агробізнесу на

проривних напрямах розвитку агропромислового комплексу, просування інноваційної продукції на вітчизняному та міжнародних ринках, економія бюджетних коштів;

  • залучення капіталу в проекти інноваційно-інвестиційного розвитку наукоємної сфери АПК, об’єкти освоєння та розповсюдження високих технологій виробництва та реалізації конкурентної продукції на індустріальній основі;

  • здійснення державного замовлення та регулювання повноважень щодо незалежної експертизи конкурентних умов ринку наукоємних технологій, захисту від сумлінних експансій, забезпечення розробки та реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, яким надається пріоритет держави і які відповідають вимогам європейської інтеграції України.
    Висо́кі техноло́гії (англ. high technology, high tech, hi-tech) - найновіші і найпрогресивніші технології сучасності. До високих технологій належать найбільш наукомісткі галузі промисловості.
    Європейська інтеграція - це процес політичної, юридичної, економічної (а в деяких випадках - соціальної та культурної) інтеграції європейських держав, у тому числі й частково розташованих в Європі. На даний момент європейська інтеграція досягається в основному за рахунок розширення Європейського Союзу та Ради Європи.

Додаток 1


До питання реформування

науково-виробничої системи НААН
Національна академія аграрних наук є фундатором Агротехнополісу високотехнологічного забезпечення інноваційного розвитку АПК, в якому передбачає нові можливості для ринкових перетворень власної науково-організаційної структури і підвищення ефективності науково-інноваційної діяльності. За замовленням Академії Інститутом інноваційного провайдингу розроблено науково-методичну та організаційну базу щодо інтеграції аграрної науки в інноваційно-інвестиційне активне середовище наукоємного аграрного ринку, створення умов для трансферу науково-технічної і інноваційної продукції за підприємницькими ринковими механізмами. Академією затверджено концептуальні засади і моделі науково-організаційних перетворень та інноваційно-інвестиційного розвитку НААН, реалізація яких дозволить академічним науковим установам і дослідним підприємствам стати засновниками Наукового парку, сформувати каркас науково-експериментальної бази його дослідно-виробничої та трансферно-інноваційної інфраструктури.

З врахуванням вимог Наукового парку щодо державно-приватного партнерства на ринкових засадах, а також задекларованих намірів нової влади реформувати аграрну науку на основі інноваційної моделі, академічне наукове співтовариство разом з іншими представниками аграрної науки мають запропонувати уряду і суспільству концепцію і програму реформування, які б забезпечили підвищення ефективності аграрної науки в умовах радикальних політичних і економічних реформ в Україні, раціональне використання бюджетних коштів і державного майна, створення науково-технічної продукції з високим інноваційним потенціалом, яка користується попитом на аграрному ринку.

Держа́вна вла́сність - привласнення державою (як суб'єктом власності) засобів виробництва, робочої сили, частки національного доходу та інших об'єктів власності у різних сферах суспільного відтворення.
Наукове співтовариство - абстрактне поняття, що визначає певну сукупність наукових працівників. У вузькому сенсі, наукове співтовариство обмежується лише науковцями. У ширшому сенсі, до складу наукового співтовариства крім науковців також належать фахівці технічного рівня - інженери, техніки, лаборанти та інші.



Реформу академічної науки необхідно спрямувати на п’ять пріоритетних напрямів (дивись структуру):

  • реформування системи управління НААН, підвищення ролі наукових центрів і зміна функцій бюрократичного апарату щодо координації наукових досліджень, перехід на професійну основу управління фінансово-господарською та ринковою діяльністю науково-виробничих структур НААН (1);
    Система керування, також Система управління (англ. control system) - систематизований набір засобів впливу на підконтрольний об'єкт для досягнення цим об'єктом певної мети. Об'єктом системи керування можуть бути як технічні об'єкти так і люди.
    Бюрокрáтія (від фр. bureau - бюро, канцелярія та грец. κράτος - влада, панування) - спосіб побудови організації, що складається з ряду офіційних осіб, посади і пости яких утворюють ієрархію і які розрізняються формальними правами і обов'язками, що визначають їх дії і відповідальність.
    Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
    Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.


  • формування стратегічних (національних) центрів фундаментальних досліджень і сертифікації з пріоритетних проблем природокористування , біології сільськогосподарських рослин і тварин, біоенергетики, біотехнологій

і біобезпеки, сталого розвитку і продовольства;
Сільськогосподарські культури - культурні рослини, що вирощуються з метою забезпечення людства продуктами харчування, виробництва сировини для окремих галузей промисловості і кормів для сільськогосподарських тварин.
Фундамента́льні науко́ві дослі́дження - наукова теоретична та (або) експериментальна діяльність, спрямована на одержання нових знань про закономірності розвитку природи, суспільства, людини, їх взаємозв'язку.
Ста́лий ро́звиток (англ. Sustainable development) - загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.


  • надання центрам додаткових повноважень щодо програмно-цільового планування і фінансування досліджень, визначення наукових установ, що входять до складу центру, призначення їх керівників, залучення на конкурсних засадах співвиконавців, визначення рівня результатів фундаментальних досліджень (2);



  • створення галузевих науково-методичних центрів прикладних досліджень і розробок в рослинництві і тваринництві, поступове виведення їх інститутів і станцій із статусу бюджетних установ, формування на базі наукових установ або частини наукових установ, що входять до складу прикладних центрів, селекційно-насіннєвої та селекційно-племінної компаній з послідуючими корпоратизацією, акціонуванням, економічною стабілізацією та інноваційно-інвестиційним розвитком, які забезпечують їх конкурентоспроможність на ринку насіннєвих і племінних ресурсів (3);
    Бюдже́тна устано́ва - це організація, створена органом державної влади для здійснення управлінських, соціально-культурних, науково-технічних або інших функцій некомерційного характеру, діяльність якої фінансується з державного бюджету або за визначених обставин із позабюджетного фонду на основі кошторису доходів і витрат.
    Прикладні́ науко́ві дослі́дження - наукова і науково-технічна діяльність, спрямована на одержання і використання знань для практичних цілей - розробка нових виробів, нових матеріалів, технологій та технологічного обладнання, нових методів лікування хвороб, медичних препаратів та медичного обладнання, нових сільгоспкультур, нових порід свійських тварин та промислових риб, нових технологій сільгоспвиробництва, пошук покладів корисних копалин.


  • створення центрів ринкових досліджень і інноваційного розвитку Академії, поєднання регіональних наукових установ і дослідних господарств в територіальні науково-виробничі комплекси з апробування і впровадження науково-технічних та інноваційних розробок, створення територіального науково-виробничого об’єднання з головним науково-виробничим центром, приведення статутних, управлінських та договірних відносин головного центру, регіональних установ і їх експериментально-виробничої бази у відповідність з ієрархією єдиної корпоратизованої структури об’єднання, проведення акціонування та розвитку науково-виробничої мережі на засадах державно-приватного партнерства з врахуванням особливостей розвитку регіонів, інтегрованих з центрами інноваційного провайдингу, які забезпечують трансфер наукоємних технологій і продукції НААН (4);

  • першочергова участь установ і підприємств центрів прикладних і ринкових досліджень у створенні Наукового парку «Агротехнополіс», формуванні його операційної інфраструктури, інтеграції в кластерні проекти інноваційно-інвестиційного розвитку АПК.

Співробітництво з Науковим парком відкриває нові можливості для академічних установ і господарств, але в зв’язку з цим виникають застереження:

  • галузеві наукові центри НААН можуть претендувати на роль головних установ, якщо вони мають науково-технічну продукцію, затребувану ринком, і спроможні на власній науково-виробничій базі створювати, випробувати і пропонувати нові селекційно-технологічні досягнення і інновації;

  • регіональні наукові центри НААН можуть стати територіальною дослідно-технологічною експериментально-виробничою базою з апробації і впровадження наукових досягнень і пропозицій галузевих центрів, якщо будуть ієрархічно доопрацьовані і спрямовані на потреби ринку;

  • Науковий парк обирає засновників із числа спроможних науково-виробничих

структур, які можуть оперативно реагувати на ринковий попит, відпрацьовувати пропозиції і за допомогою трансферних центрів інноваційного провайдингу парку пропонувати їх в проектному бізнес-форматі суб’єктам наукоємного аграрного ринку;

  • якщо пропоновані розробки і послуги науково-виробничих структур НААН не будуть відповідати потребам ринку, Науковий парк буде вимушений залучити інші пропозиції, таким чином Академія втрачає можливість приймати участь в освоєнні перспективних наукових напрямів, необхідних ринку, а в подальшому отримати конкурента в особі більш дієвої і ринково орієнтованої системи Наукового парку.

Таким чином, Академія, яка розробила сучасні моделі і механізми інноваційного розвитку аграрної науки та забезпечення науково-технічного прогресу в АПК, може залишитись на узбіччі того самого прогресу, якщо не подолає власний консерватизм і не перебудується на ринкових засадах.
Науко́во-техні́чний прогре́с - це поступальний рух науки і техніки, еволюційний розвиток усіх елементів продуктивних сил суспільного виробництва на основі широкого пізнання і освоєння зовнішніх сил природи; це об'єктивна, постійно діюча закономірність розвитку матеріального виробництва, результатом якої є послідовне вдосконалення техніки, технології та організації виробництва, підвищення його ефективності.

Необхідні воля, розум і дієвий механізм щодо здійснення ринкових перетворень в системі аграрної науки, подолання кризових явищ та забезпечення впровадження європейської моделі науково-технічного і інноваційного розвитку наукоємної сфери АПК.




Скачати 198.71 Kb.

  • Трансферно-інноваційна інфраструктура Наукового парку.
  • Дослідно-виробнича інфраструктура Наукового парку.
  • Торгово-промислова інфраструктура Наукового парку.
  • Проектно-кластерна інфраструктура Наукового парку.
  • До питання реформування науково-виробничої системи НААН