Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конкурсна робота з теми «Педагогічна майстерність домінанта професійної дії вчителя, викладача»

Скачати 320.25 Kb.

Конкурсна робота з теми «Педагогічна майстерність домінанта професійної дії вчителя, викладача»




Скачати 320.25 Kb.
Дата конвертації25.04.2017
Розмір320.25 Kb.
ТипКонкурс

Департамент освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації

Відділ освіти Шахтарської районної державної адміністрації

V Міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти – 2014»



Конкурсна робота

з теми
«Педагогічна майстерність - домінанта професійної дії вчителя, викладача»
шп15


Підготувала

творча група

Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Шахтарської районної ради

2014 рік


ЗМІСТ


  1. Поширення і використання кращого досвіду педагогічної майстерності і професійного саморозвитку вчителя ………………………………………………3 – 6

  2. Популяризація ідей та досвіду педагогічної майстерності у наукових та методичних виданнях, пресі……………………………………………………………………….7 - 8

  3. Опис передового педагогічного досвіду вчителя………………………………….9 -20

  4. Література ………………………………………………………………………………21

  5. Додатки………………………………………………………………………………….22


Викладання – це мистецтво, а не ремесло –

у цьому самий корінь учительської справи

Вічно винаходити, вимагати, удосконалюватися –

от єдиний можливий курс сучасного вчителя.

М.А.Рибникова
Професія вчителя вимагає всебічних знань, безмежної душевної щедрості, мудрої любові до дітей. Тільки кожний день з радістю віддаючи себе дітям, можна залучити їх до науки, заохотити до праці - передати їм глибоку віру в торжество загальнолюдських цінностей, закласти непорушні основи моральності. Саме вчителю належить ключова роль в освіті. Адже через діяльність педагога відбувається становлення громадянина як особистості і фахівця, зміцнюється інтелектуальний та духовний потенціал нації.

Соціально-економічні перетворення в країні пред'являють нові вимоги до якості загальної освіти, яка залежить не лише від засвоєних знань і вмінь, але й від оволодіння ключовими компетентностями, необхідними в будь-якій сфері життєдіяльності. У зв'язку з цим особливого значення набуває підготовка вчителя до формування ключових компетентностей школярів. На кожному етапі розвитку будь-якої школи виникало й виникає питання про підвищення професійної майстерності педагогів, особливо сільської школи, однією із основних проблем якої є кадрова. Саме вчитель|учитель| є головною|чільною| дійовою особою будь-яких перетворень в системі освіти|утворення|. Специфіка сучасного етапу розвитку школи обумовлена новими завданнями|задачами|, що стоять перед освітніми установами:

- гуманізація й гуманітаризація| освітнього процесу;
- створення |створіння| умов для вільного розвитку особистості|особистості|;
- висування на перший план загальнолюдських цінностей і, в першу чергу, особистості дитини|особистості| |дитини| як вищої, унікальної людської цінності.

Забезпечення готовності вчителя до реалізації нових завдань в особистісному та професійному вимірі виступає обов'язковою умовою впровадження компетентнісного підходу до організації педагогічного процесу.

Компете́нтнісний підхі́д - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.

У 2008 році на базі Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шахтарської районної ради було створено інноваційно-дослідну лабораторію з проблеми «Особистісне й професійне зростання педагога як умова розвитку школи життєвої компетентності». Було розроблено Положення про шкільну лабораторію, прийнято Програму дослідження проблеми, над реалізацією якої колектив працював 5 років. Гасло лабораторії - «Теорія, практика, результат».
Лабораторія створена для теоретичного обґрунтування, розробки й апробації моделі підготовки сільських педагогів до формування ключових компетентностей школярів, проведення пошуково-дослідницької роботи щодо удосконалення шкільної освіти та для науково-методичного супроводу педагогів з проблем підвищення професійної компетентності.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

В основу роботи шкільної лабораторії покладені наступні концептуальні положення:

- одним із дієвих шляхів оновлення освіти, узгодження її з сучасними запитами, викликами життя є компетентнісний підхід до навчання;

- найважливіша умова розвитку потенціалу дитини - самоактуалізація особистості педагога;

- професійна готовність педагогів до формування ключових|джерельних| компетентностей| школярів;

- систематичне відслідкування рівня особистісного й професійного зростання педагога дає можливість своєчасної корекції рівня підготовки вчителя до впровадження компетентнісно орієнтованої освіти.

Лабораторія є методичним центром, що забезпечує апробацію різних інноваційних технологій компетентнісної освіти, моніторингового інструментарію дослідження рівня професійної компетентності сільського вчителя, здійснює розробку рекомендацій щодо використання цих технологій та надає методичну допомогу вчителям навчального закладу з питань компетентнісної освіти.

Іннова́ція - ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Навча́льний заклад (осві́тній заклад) - організація, що на постійній і безперервній основі здійснює освітній процес з метою навчання, виховання, розвитку і самовдосконалення особистості.

Цілями та напрямками роботи Лабораторії є:

- залучення наукового потенціалу Донецької області до вирішення проблеми особистісного й професійного зростання сільського педагога як умови розвитку школи життєвої компетентності;

- проведення науково-дослідницької діяльності з проблеми особистісного й професійного зростання сільського педагога як умови розвитку школи життєвої компетентності;

- проектування та впровадження інноваційних технологій компетентнісно орієнтованого навчання вчителів та учнів;

- прогнозування, планування й організація професійної підготовки сільських учителів до впровадження компетентнісно орієнтованої освіти;

Інноваці́йні техно́логії - радикально нові чи вдосконалені технології, які істотно поліпшують умови виробництва або самі виступають товаром. Зазвичай мають знижену капіталомісткість, характеризуються більшою екологічністю й меншими енергопотребами.
Професі́йна підгото́вка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю.

Відповідно до поставлених цілей Лабораторія вирішує наступні завдання:

- визначення теоретичних підходів, що дозволяють підвищити рівень професійної підготовки сільського вчителя|учителя|;

- аналіз сучасного трактування проблеми формування ключових|джерельних| компетентностей| |біля| учнів сільської школи;
- характеристика суті й|єство| структури професійної готовності вчителя|учителя| до формування ключових|джерельних| компетентностей| школярів;

- розробка моделі й технології підготовки сільського вчителя|учителя| до формування ключових|джерельних| компетентностей| школярів;

- проведення експериментальної перевірки моделі й технології, діагностичних методик підготовки сільського вчителя|учителя| до формування ключових|джерельних| компетентностей| школярів;

- розробка програм партнерства з різними освітніми установами району та області.

До складу лабораторії входять 6 високодосвідчених педагогів, які займаються дослідною діяльністю за декількома напрямками: створення банку даних наукових розробок, технологій, діагностичних досліджень; розробка, експериментування й корекція методик і технологій. Двоє членів лабораторії забезпечують технічну підтримку проведення дослідницької діяльності, підготовку матеріалів до розповсюдження та друку.

Лабораторія взаємодіє з іншими методичними структурами. До шкільної методичної служби та адміністрації школи за наслідками діяльності надходить інформація у вигляді аналітико-статистичних спостережень стану мотиваційного та технологічного забезпечення переводу навчально-виховного процесу на засади компетентісно орієнтованої освіти, визначаються дидактичні проблеми, з якими самостійно вчителі школи не можуть впоратися. І за наслідками такої інформації визначаються шляхи співробітництва з районною та обласною методичними службами. Особлива увага звертається на взаємодію директора школи, керівника лабораторії та наукового консультанта. Рішення щодо вибору змісту, форм, технологій навчання приймаються колегіально й виносяться на розгляд педагогічного колективу.

На І (діагностико-прогностичному) етапі діяльності лабораторії з’ясувалося, що велику схильність, потенційні можливості|спроможності|, високу|добра| готовність до роботи в компетентнісно орієнтованому режимі мають усього 53% педагогів. У педагогічному колективі школи досить|достатньо| чітко виділилося 4 основних групи вчителів|учителів|, що по-різному ставляться і по-різному підготовлені до роботи в компетентнісно орієнтованій школі: активні прихильники, інертні, «традиційники», байдужі. Виходячи з таких даних, роботу з підвищення професійної компетентності ми вирішили будувати диференційовано з урахуванням|з урахуванням| індивідуальних особливостей та потреб педагогів кожної групи. Відповідно до цілей і змісту було розроблено програму підвищення професійної компетентності педагогів. Після діагностичних досліджень складено Схему професійної компетентності педагога школи, розроблено Систему підвищення професійної компетентності педагога, створено Модель підготовки вчителя до формування ключових компетентностей сільських школярів.

На ІІ (організаційно-практичному) етапі діяльності лабораторії проаналізовано ефективність особистих методик і технологій, надана методична допомога в їх коригуванні, проведено відкриті заходи з проблеми з’ясування ефективності власних методик і технологій. Було проведено повторне дослідження з діагностики готовності педагогів до інновацій, яке продемонструвало наявність позитивної динаміки змін у ставленні педагогів до ідеї перетворення школи на компетентнісно орієнтовану освітню установу. Велося відпрацювання інноваційних технологій навчання.

У 2013 році закінчився ІІІ (рефлексивно-узагальнювальний) етап, на якому проведено якісний й кількісний аналіз отриманих результатів, їх узагальнення й розробка методичних рекомендацій для вчителів; створено банк даних науково-методичних і соціально-педагогічних досліджень учителів.

Лабораторія працювала над впровадженням ефективної системи методичної роботи, інтерактивних технологій, розвитком творчості педагогів та школярів, формуванням інформаційно-навчального середовища. Із цією метою лабораторія надавала методичні рекомендації, консультації, допомогу і психолого-педагогічну підтримку цикловим методичним комісіям, які функціонують у школі. Головні зусилля було зосереджено на надання реальної, дієвої допомоги педагогічним працівникам, особливо молодим, у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, такого морально-психологічного клімату, який сприяв би пошуку кращих технологій педагогічної праці, ефективному втіленню інновацій.

Учи́тель/вчитель (педагог)- людина, яка навчає інших людей (своїх учнів), передає їм певні знання про життя. У вузькому розумінні - спеціаліст, який проводить навчальну та виховну роботу з учнями в загальноосвітніх школах різних типів.

За участю членів творчої лабораторії проведено районні науково-практичні семінари, ефективно працював постійно діючий психолого-педагогічний семінар.

Розроблені та успішно реалізовуються проекти:



  • Модель компетентного випускника школи

  • Проект «Система формування успішної особистості вчителя»

  • Програма курсу за вибором «Оператор-птахівник»

  • Програма розвитку регіональної мережі шкіл «Сприяння здоров’ю» «Здоровий ти – здорова нація!»

  • Проект «Виховна система школи «Нова генерація» - система високої життєвої компетенції»

  • Мала Конституція дитячої громадської організації «Турбота».
    Грома́дська організа́ція - об'єднання громадян, яке створюється для спільної реалізації спільних інтересів (культурних, економічних, вікових, гендерних, регіональних, релігійних, професійних, соціальних тощо).


Педагоги діляться досвідом педагогічної майстерності у наукових та методичних виданнях, пресі. (Додаток 1). Одним із напрямків діяльності Лабораторії є дослідження, пов’язане із професійним самовизначенням учнів, змістом освіти, ефективністю запровадження елективних курсів. Щороку досліджуються життєві плани випускників та ефективність робочого навчального плану закладу освіти із забезпечення освітніх потреб вихованців.
Навча́льний план - основний нормативний документ закладу освіти, за допомогою якого здійснюється організація навчального процесу. Навчальний план містить у собі розподіл залікових кредитів між дисциплінами, графік навчального процесу, а також план навчального процесу за семестрами, який визначає перелік та обсяг вивчення навчальних дисциплін, форми проведення навчальних занять та їх обсяг, форми проведення поточного та підсумкового контролю, державної атестації.

На відміну від багатьох сільських шкіл нам пощастило – ми перебуваємо на досить перспективній території: у селі функціонує потужна птахофабрика «Шахтарська Нова», а значить для нас відкриваються нові обрії. Ідея створення профільності в нашій школі тісно пов'язана із прогнозуванням ринку праці на селі, з реальними потребами виробництва. Підприємство усвідомлює свій кадровий дефіцит і конструктивно заявило про нього школі. У зв’язку з цим було обрано інформаційно-технологічний напрямок профільного навчання, створено власні авторські програми.

А́втор (лат. auctor - творець) - це фізична особа, творчою працею котрої створено твір.
Учні отримують 2 професії – «Оператор-птахівник», «Оператор комп’ютерного набору», що є конкурентною перевагою школи. Наші випускники соціально адаптовані, бо забезпечені робочими місцями на підприємстві, а більшість із них сьогодні продовжує навчання з метою повернутися в рідне село.
Музейний комплекс української народної архітектури та побуту «Рідне село» - приватний музей просто неба в Бахчисарайському районі поблизу села Красний Мак на березі річки Бельбек.
Робо́че мі́сце - елементарна одиниця виробничої структури, що містить частину простору виробничого підрозділу, яка потрібна для здійснення трудової операції та оснащена матеріально-технічними засобами, що використовуються у процесі праці.

Науково-педагогічна думка чітко усвідомлює той факт, що творчість - запорука процвітання будь-якої справи. Вагомою є педагогічна творчість, що може стрімко покращити результати навчально-виховного процесу. Від того, наскільки повно може вчитель реалізувати власний потенціал, установлюється прямий зв'язок із тим, наскільки його учні зможуть проявити особистісні якості, творчо самореалізуватись. Члени творчої лабораторії привернули увагу всього педагогічного колективу до акмеології - науки про закономірності, умови, фактори та стимули, що сприяють чи запобігають самореалізації творчих потенціалів зрілих людей у процесі саморуху до вершин професіоналізму та продуктивності. Об'єктом вивчення акмеології є людина в динаміці самоактуалізації її творчого потенціалу, саморозвитку, самовдосконалення, самовизначення в різних життєвих сферах, у тому числі, в освіті, самостійній професійній діяльності, системі підвищення кваліфікації. Акмеологічний підхід до змісту освіти, технологіям навчання, управління школою дозволив перевести школу з режиму функціонування до режиму розвитку, при цьому, як засвідчив досвід, значно підвищилась якість освіти, тому що як у вчителів, так і в учнів систематизуючими виявились пізнавальні мотиви, навчання стало внутрішньою потребою, а творче переосмислення дійсності стало пріоритетним.

Кожен учитель, що входить до складу методичної групи творчої лабораторії має свою індивідуальну акмеологічну модель, що засвідчує рівень творчого самовираження особистості вчителя. Основні складові індивідуальної акмеологічної моделі вчителя:



  • власний стиль роботи - стратегія, тактика

  • педагогічна культура - педагогічне кредо

  • імідж - узагальнений педагогічний досвід.

Акмеологічна модель директора

Садівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Шахтарської районної ради Донецької області

Пілягіної Наталі Анатоліївни

11102007(002)

Моє педагогічне кредо

Навчити людину бути щасливою неможливо, але виховати її так, щоб вона була щасливою, можна.

А.С.Макаренко

Власний стиль роботи


  • гуманність, душевність

  • творчість

  • об’єктивна самооцінка

  • відкритість

  • об’єктивне ставлення до інших

Моя педагогічна культура



  • педагогічний такт

  • розумна вимогливість

  • культура мовлення

  • об’єктивність

Моя стратегія й тактика

Неухильна реалізація наміченого замислу – створення іміджу школи, яка формує й розвиває особистість учня, спрямовану на досягнення успіху в житті
Мій імідж

Віра в добро, оптимізм, уміння співчувати, емоційність, інтелект, ерудиція, готовність змінюватись

Узагальнення власного педагогічного досвіду


  • оформлення творчого портфоліо

  • розробка індивідуальних творчих проектів

  • участь у конкурсах

  • презентація творчих проектів

Учитель-майстер не тільки бездоганно володіє змістом навчальної програми, методами, засобами і технологіями навчання, демократичним стилем спілкування з учнями. Він дбає й про створення “власної школи” педагогічної майстерності.

Важливим для вчителя-майстра є виявлення «родзинок» в особистій педагогічній діяльності, своєчасне їх виявлення, з’ясування ступеня новизни (новаційні, модернізовані), опис їх суті, занесення в банк даних.

Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.





Опис передового педагогічного досвіду

вчителя математики

Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Шахтарської районної ради

СИТНІКОВОЇ ГАЛИНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ,

спеціаліста вищої категорії, вчителя-методиста

Тема досвіду: «Компетентнісно – орієнтоване навчання як напрям модернізації шкільної освіти в умовах діяльності інноваційного навчального закладу».

Школа починається з учителя … Сьогодні, у час освітніх змін, надзвичайно актуальним є високий рівень кваліфікації педагогів, здатних до творчої праці, професійного розвитку, мобільності в освоєнні й впровадженні новітніх педагогічних та інформаційних технологій.

Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Використовуючи інноваційні методики (інтеграцію змісту навчальних предметів, інтерактивні методики, нетрадиційні форми проведення уроків та позаурочної роботи) намагаюсь будувати свої уроки як цілісний творчий процес, що забезпечує інтерес дитини до відкриття нового, гарантує міцність знань та сприяє формуванню творчо мислячої активної особистості. Усе це робить процес навчання ненав’язливим, а шкільне життя кожної дитини – захоплюючим, пізнавально та емоційно насиченим, наче яскрава багатобарвна палітра.

Тема досвіду обрана мною невипадково, а у зв’язку із тим, що працюючи в звичайній школі зрозуміла, що далеко не всі діти бажають і можуть знати математику на високому рівні. Досить часто їм вистачає і середнього та достатнього рівнів, і прикро казати, інколи навіть і низького рівня вистачає. Багато хто з дітей та їх батьків вважає математику занадто складною для розуміння і непотрібною в житті наукою.

Проте я вважаю, що математика в школі вивчається не виключно для того, щоб вміти розв’язувати задачі певного типу чи скласти іспит, а для того, щоб людина була розвиненою, культурною, освіченою, логічно міркуючою та такою, що може послідовно викладати свої думки, і вирішувати будь-які задачі, що ставить перед нею життя.
Базова модель досвіду

Актуальність і перспективність досвіду

Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт базової і повної середньої освіти, Державний стандарт загальної середньої освіти, Державна національна програма «Освіта.

Державний стандарт (рос. Государственный стандарт, ГОСТ; можливий український переклад абревіатури: ДЕСТ) - одна з основних категорій стандартів в СРСР, сьогодні міждержавного стандарту в СНД. Приймається Міждержавною радою зі стандартизації, метрології і сертифікації (МГС).
Сер́едня осв́іта - система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
(Україна XXI століття)» підкреслюють необхідність творчої самореалізації особистості як одного з провідних напрямів розвитку освіти. Вихідні концептуальні положення професійної діяльності педагогів спрямовані на творче самовираження учасників навчально-виховного процесу, щоб кожен вихованець міг максимально реалізувати себе як особистість, виявити здібності, потенціал. І від того, наскільки повно вчитель здатен реалізувати власний потенціал, установлюється прямий звя’зок із тим, наскільки його учні зможуть проявити особистісні якості, творчо самореалізуватись.



Теоретичною базою досвіду є наукові праці філософів: В.
Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.
Зубової, Л. Коган, М.Лазарєва, В. Муляра, Ю. Осічнюк, Л. Подолянко, Л. Сохань та ін., педагогів: Ш.А.Амонашвілі, В.В.Давидова, Д.Б.Ельконіна, В.Ф.Іржавцевої, С.М.Лисен-кової, С.І.Подмазіна, Г. Селевко, В.Ф.Шаталова та ін., психологів: А. Адлера, І. Кона, Н. Ліфарєвої, А. Маслоу, О.Овчарук,

А. Петровського, К. Роджерса та ін.



За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.
Про результативність

Орієнтація технології компетентнісно орієнтованого навчання – на варіативне оволодіння учнями змістом теми залежно від зони активного розвитку (завдань, які учні можуть самостійно виконувати на основі початкового розуміння теми) та зони найближчого розвитку (завдань, які учні зможуть виконувати самостійно з незначною допомогою вчителя); спонукання учнів із рівнем розвитку вище середнього до випереджального виконання рівневих завдань (у класно-урочному, домашньому навчанні); диференціація змісту особистої самостійної практики на уроках відтворення та застосування знань. Ця технологія універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння висловлювати власні думки, чітко та коректно; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв’язувати проблеми; здатність самостійно займатись власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі.



Технологія діяльності вчителя

Основне завдання: зробити навчання сферою самоствердження особистості. Основа технології – навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самоцінність. Самореалізуючи особистісний потенціал, учитель надає учням нові можливості для самовираження (робота на уроці, на конкурсах і олімпіадах, у Малій академії наук), відкриває креативні здібності колективу та кожної окремо індивідуальності учня.


Авторська технологія творчої взаємодії вчителя та учня (учнів):

  1. Забезпечення базових компетенцій та компетентностей, отримання результатів різних рівнів – від ЗУН до розвинених навчально-пізнавальних, дослідницьких, творчих якостей особистості..

  2. Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

  3. Залучення учнів до роботи в МАН.

  4. Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.

  5. Використання індивідуальних завдань з окремих тем предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань.

  6. Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самоосвітній тонус.

  7. Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.
    Телевізі́йна перед́ача, телерадіопередача, телепереда́ча - змістовно завершена частина програми ТБ з відповідною назвою, обсягом трансляції й авторським знаком, що може бути використана незалежно від інших частин програми і розглядається як цілісний інформаційний продукт.


  8. Розробка та презентація творчих проектів.


Провідна педагогічна ідея досвіду

В основі досвіду – педагогічна ідея В.Ф.Шаталова про те, що «всі діти талановиті». Рівень досягнутого за умови систематичної роботи можна поступово підвищувати шляхом створення ситуацій успіху та віри у себе.


Поширення досвіду

  • Публікації у фахових виданнях та на освітніх порталах

  • Участь у семінарах, тренінгах, вебінарах

  • Виступи на нарадах різного рівня

  • Участь у професійних конкурсах педмайстерності

  • Підготовка методичних посібників із математики



Формування основних груп компетентностей учнів на уроках математики

з використанням технології компетентнісно – орієнтованого навчання


Групи компетентностей та їх сутність

Шляхи реалізації можливостей навчального предмета з використанням технології компетентнісно – орієнтованого навчання

Соціальна:

  • уміння робити вибір;

  • уміння приймати рішення;

  • уміння брати відповідальність;

  • уміння безконфліктно співіснувати




  1. Вибір учителем завдань, які передбачають для учнів самостійний пошук їх розв’язування.

  2. Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи плану розв’язування задач.

  3. Надання учням можливості розв’язування нетипових, творчих задач і вибору творчих чи експериментальних завдань.

  4. Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.

  5. Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв’язування.

  6. Залучення дітей до роботи в парах, групах. Обов’язкова умова – врахування індивідуальних можливостей школярів.

  7. Надання учням можливості виявлення ініціативи.

  8. Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів.

Полікультурна:

  • оволодіння досягненнями культури;

  • розуміння інших людей, індивідуальності,

їх відмінностей за національними, культурними та іншими ознаками


  1. Використання інформації з історії математики.
    Істо́рія матема́тики - це галузь знань, що займається дослідженням походження та розвитку математичних відкриттів та методів, а також математичних праць минулого.


  2. Роз’язування задач, які підтверджують досліди та відкриття вчених-математиків.

  3. Розв’язування задач історико-культурного, екологічного та економічного змісту.

  4. Характеристика внеску в науку вчених різних національностей. Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.

  5. Проведення інтегрованих уроків «Математика та література», «Математика та музика» тощо.

  6. Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.

  7. Характеристика значення конкретних математичних явищ та відкриттів у повсякденному житті.

Комунікативна:

  • уміння спілкуватися усно, письмово, рідною та іншими мовами


1. Організація парної, групової роботи.

  1. Проведення нестандартних уроків, уроків-змагань, КВК, уроків –подорожів тощо.

  2. Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї. Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.

  3. Застосування взаємоопитування, взаємодопомоги та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.

  4. Стимулювання учнів до висловлення власної точки зору.
    Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається


  5. Організація шкільного лекторію, випуску математичних газет, усних журналів, презентацій проектів тощо з метою популяризації математичних знань.

Забезпечення толерантного спілкування учнів у процесі роботи на уроці та в позакласних заходах.

Інформаційна:

  • уміння здобувати, опрацьовувати та використовувати інформацію з різних джерел




  1. Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики. Стимулювання учнів до використання додаткової інформації.

  2. Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо використання можливостей Інтернету та опрацювання навчальних програм.

  3. Використання презентацій, малюнків, таблиць, схем як джерел інформації та передбачення складання схем, таблиць, планів, опорних конспектів як результату роботи учнів з інформацією.

  4. Активна співпраця зі шкільною, районною та іншими бібліотеками.

  5. Орієнтація дітей на раціональний вибір інформації зі ЗМІ.

  6. Навчання дітей інформаційного прогнозування.

Саморозвитку та самоосвіти:

  • готовність та потреба навчатися протягом усього життя




  1. Написання учнями повідомлень, рефератів, самостійних творчих робіт.

  2. Використання випереджальних завдань, що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.

  3. Залучення учнів до роботи в МАН.

  4. Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.

  5. Використання індивідуальних завдань з окремих тем предмета, які передбачають пояснення учнями певних питань.

  6. Залучення учнів до роботи консультантами, що підтримує їх самоосвітній тонус.

  7. Поради щодо пізнавальних видань, телевізійних передач, навчальних програм, літератури тощо як засобів для самоосвіти.

Продуктивної творчої діяльності:

  • готовність та потреба

у творчості


  1. Забезпечення високого наукового рівня викладання математики.

  2. Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя.

  3. Розв’язування розрахункових задач різними способами, використання задач підвищеної складності.

  4. Проведення експериментів, моделювання певних процесів, у тому числі, в домашніх умовах.

  5. Складання та розв’язування учнями тестів, задач, кросвордів.

  6. Складання учнями математичних казок, віршів, науково-фантастичних оповідань, з помилками та без них.

  7. Залучення учнів до участі в олімпіадах, МАН, у конкурсах «Кенгуру», «Золотий ключик», у роботі заочних фізико-математичних шкіл тощо.

  8. Залучення учнів до розробки та участі в заходах предметних тижнів творчого характеру.


Види завдань на уроках з використанням технології

особистісно – орієнтованого навчання

  1. Завдання на створення можливостей самопізнання «Пізнай себе!»:

  • за поданим учителем планом, схемою, алгоритмом учень перевіряє виконану їм роботу, робить висновки про те, що вдалося, де були помилки;

  • аналізує й оцінює характер своєї участі у навчальному процесі;

  • ступінь активності, ініціативності, позиція у взаємодії з іншими учнями.

  1. Завдання на створення можливостей для самовизначення «Обирай себе!»:

  • включають аргументований вибір різного навчального матеріалу, способу виконання завдання (з ким і як виконувати завдання), форми звітності про виконання завдання.

  1. Завдання на «включення» самореалізації «Перевіряй себе!»:

  • ці завдання вимагають творчості в змісті роботи та в способі виконання роботи (перетворення змісту на схеми, опорні конспекти, постановка дослідів, практичних робіт тощо);

  • вибір учнем різних жанрів завдань (науковий звіт, інсценування, газета та ін.).

  1. Завдання, які орієнтовані на спільний розвиток школярів «Створюй разом!»:

  • «мозковий штурм», театралізація, групові проекти, інтелектуальні командні ігри;

  • творчі спільні завдання з (або без) розподілом учителем організаційних ролей у групі (керівник, лаборант, експерт та ін.);

  • спільний аналіз процесу й результату роботи.

  1. Завдання й група методів організації спільної роботи, які спрямовані на розвиток намірів змінити себе «Змінюй себе заради себе!»:

  • завдання, які дозволяють добровільно обрати вид навчальної роботи, проаналізувати на добровільних засадах результати роботи самим учнем (самооцінювання);

  • завдання на опрацювання своїх навчальних перспектив;

  • завдання на вияв особистих якостей.


6390a
Опис передового педагогічного досвіду вчителя географії

Садівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шахтарської районної ради

РЕЗАНОВИЧ ТАМАРИ ОЛЕКСІЇВНИ,

спеціаліста вищої категорії, вчителя-методиста
... 26 років працюю в школі. Були хвилини суму, але більше радості. Озираючись в минуле впевнено можу сказати: « Якби зараз довелося мені обирати шлях у житті, то обрала б професію Вчителя». Вчитель – це не професія, це щось незрозуміле, яке надиха, дає сили та ідеї. Робота вчителя – це мистецтво, а життя педагога – театр. Він повинен відмінно грати свою роль. Його урок – це гарно поставлена п’єса. Всі дії під час п’єси – це шматочки одного цілого, й кожен має певне значення! І щоб кінцевий результат дав позитивні результати моїм педагогічним кредо є слова: «У серце ввійде лише те, що йде від серця. Зробити важке не легким, а доступним, зрозумілим; не спрощувати, а пояснювати, не уникати складних проблем, а розв'язувати їх разом з учнями».

За 26 років роботи можна виділити безліч приємних моментів…, але ж головне досягнення – щасливі оченята учнів упродовж уроку та по його закінченні. Усміхнені обличчя та зацікавлені погляди. Колесо навчальних років обертається настільки швидко, що хочеться вигукнути: «Мить зупинись!». Хочу зауважити, і побажати колегам що в нашій роботі допоможе вислів І. Хіксона: «Якщо відразу не має успіху, то спробуйте ще і ще».



Тема досвіду Формування інформаційних та комунікативних компетенцій учнів під

час уроків географії та в позаурочний час.

Мета:

- з’ясувати місце і роль інформаційно-комунікаційних технологій в процесі викладання географії в школі;
Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.

- дослідити використання інформаційно-комунікаційних технологій та їх вплив на формування інформаційних та комунікативних компетенцій під час уроків географії та в

в позаурочний час.

Запровадження ІКТ – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це може запропонувати школа. Стрімкий перехід сучасного суспільства до ери глобальної комп’ютеризації не може не викликати змін у викладанні навчальних предметів, в тому числі географії. Кожен із нас усвідомлює: сучасний світ вимагає від сучасної молоді вміння користуватись комп’ютерною технікою,  володіти певними знаннями новітніх інформаційних технологій і застосовувати їх у різних сферах життєдіяльності. Досить актуальне упровадження нових технологій у навчальний процес сприяє всебічному розвитку особистості, активізує навчальну діяльність учнів, сприяє творчому зросту дитини.

Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).


Інформаційно-комунікаційні технології пов'язані зі створенням, збереженням, передачею, обробкою та управлінням інформацією. Цей термін включає всі технології, що використовуються для роботи з інформаційними ресурсами.
Інформаці́йні ресу́рси (Information resources) - документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, банках даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.). Розрізняють інформаційні ресурси державні та недержавні.
Загалом використання ІКТ в навчальному процесі виступає як комп'ютерно-орієнтована складова педагогічної технології, яка відображає деяку формалізовану модель певного компоненту змісту і методики навчання, що представлені педагогічними програмними засобами, інформаційно орієнтованими методами навчання і комунікаційними мережами для розв'язання дидактичних завдань або їх фрагментів.
Мето́дика (від грец. μέθοδος - «шлях через») навчання окремої навчальної дисципліни (предмета) - галузь педагогічної науки, що являє собою окрему теорію навчання (приватну дидактику).

Застосування інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні базується на загальному розумінні зміни ролі інформації в освітньому процесі та загальних принципах інформаційної взаємодії в інформаційно-комунікативному середовищі.

Традиційна класно-урочна система зорієнтована на трансляцію знання від учителя до учня. Використання ІКТ у навчально- виховному процесі дозволяє перейти від навчання, в основі якого - інформація, почута з вуст викладача або прочитана в підручнику, до навчання через сприйняття інформації з електронних ресурсів, Інтернету, навколишнього середовища тощо.

Електронний ресурс - це інформаційні ресурси, які керуються комп'ютером, у тому числі ті, які потребують використання периферійного пристрою, підключеного до комп'ютера. Електронними ресурсами є електронні дані (інформація у вигляді чисел, букв, символів, зображень, включаючи графічну інформацію, відеоінформацію тощо, або їхні комбінації), електронні програми або об'єднання цих видів в одному ресурсі.
На будь-якому уроці вчитель, оперуючи різноманітними цифровими навчальними ресурсами, може організувати дослідницьку діяльність учнів, зорієнтувати в індивідуальному пошуку інформації, навчити оцінювати надійність різних інформаційних джерел, створювати власні електронні продукти (малюнки, мультимедійні презентації, електронні моделі).
Інформаці́йний по́шук (ІП) (англ. Information retrieval) - наука про пошук неструктурованої документальної інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах даних, у гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні інтранет.

Замість насичення пам'яті дитини значним обсягом знань набагато важливіше навчити її знаходити, користуватися та застосовувати їх на практиці.

Завдяки використанню ІКТ діти працюють в індивідуальному темпі, що створює ситуацію успіху для кожного учня, процес здобуття знань мотивує до навчання та поєднує традиційні джерела інформації та нетрадиційні.

Використання під час уроків мультимедіа реалізує такі принципи:

- принцип наочності: дозволяє використати в будь-якому уроці ілюстративний матеріал, аудіоматеріал, ресурси рідкісних ілюстрацій. Наглядність матеріалу підвищило б його засвоєння учнями, бо задіяні всі канали сприйняття учнів - зоровий, механічний, слуховий і емоційний;

- принцип міцності: використання уроків-презентацій технічно дозволяє неодноразово повертатися до матеріалу, що вивчається. Використання комп’ютерних навчальних програм дозволяє на одному уроці повертатися до матеріалу попередніх уроків;

- принцип науковості: застосування цього принципу у навчанні дає більш фундаментальну основу;

- принцип доступності: дана технологія інтегрується з технологією диференційованого навчання дітей і дозволяє одночасно на уроці виводити на монітор чи екран різнорівневі завдання, контрольно-тестові завдання, завдання підвищеної складності, інтерактивні плакати, схеми тощо;

- принцип системності: використання уроків-презентацій дозволяє розробити систему уроків на одну тему, і навіть виводячи на екран елементи попередніх уроків, пояснювати нове;



-принцип послідовності: як і на традиційних уроках, навчальний матеріал запам'ятовується в більшому обсязі, і міцніше.

Застосування інформаційних технологій на уроках географії здійснюється через:

  • мультимедійні сценарії уроків або фрагментів уроків;

  • підготовку дидактичних матеріалів для уроків;
    Дидактичний матеріал - особливий тип наочного навчального посібника, переважно карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.


  • використання готових програмних продуктів з географії;
    Програ́мний проду́кт (англ. programming product) - це: програмний засіб, програмне забезпечення, які призначені для постачання користувачеві (покупцеві, замовникові). програма, яку може запускати, тестувати, виправляти та змінювати будь-яка людина.


  • роботу з електронними підручниками на уроці;

  • проведення комп'ютерних практичних робіт;

  • пошук необхідної інформації в Інтернеті в процесі підготовки до уроків і позакласних заходів;

  • роботу на уроці з матеріалами Web- сайтів та персональних сайтів з географії;

  • розробку тестів, інтерактивних плакатів, динамічних схем;

  • застосування комп'ютерних тренажерів для організації контролю знань;

  • здійснення самоконтролю і самокорегування;

  • здійснення контролю зі зворотнім зв’язком, діагностикою помилок і оцінюванням результатів навчальної діяльності.



Джерелами ілюстративного матеріалу для створення уроків служать:

  • методичний комп’ютерний посібник «Електронний конструктор уроку» (видавнича група «Основа»);

  • електронні  енциклопедії, матеріали з Інтернет - джерел;

  • матеріали, створені власними руками або руками учнів школи;

  • електронні підручники. 

У використані такої методики можна виділити багато позитивних моментів:

  • яскраві образи без надмірних зусиль надовго запам'ятовуються;

  • завдяки рухливості малюнків, схем, таблиць є не тільки можливість їх змінювати, а й повернутися до попереднього моменту, повторити певний епізод, якщо виникла у цьому потреба;

  • мультимедійні засоби дають можливість відтворити природні процеси, про які на уроках можна говорити, звертаючись лише до уяви учнів, спираючись на їхнє абстрактне мислення;
    Абстра́ктне ми́слення - один з видів людського мислення, який полягає в утворенні абстрактних понять і оперуванні ними.


  • використання мультимедійних засобів на уроках сприяє створенню позитивної атмосфери, що має велике значення для сприйняття інформації.

Мультимедійні засоби я використовую практично на всіх етапах уроку:

  • під час мотивації як постановка проблеми перед вивченням нового матеріалу;

  • у поясненні нового матеріалу як ілюстративний матеріал;

  • під час закріплення та узагальнення знань;

  • для контролю знань.

Головним є те, що залучення ІКТ в навчальний процес на будь-якому його етапі сприяє урізноманітненню предметної діяльності учнів, надає можливості для різнобічного саморозвитку особистості дитини, підвищує мотивацію при отриманні якісної освіти. ІКТ відкривають нові можливості для створення віртуального простору, в якому стає можливим демонстрування процесів, які в реальності недоступні в умовах класної кімнати.

Серед величезного різноманіття навчальних мультимедійних засобів найбільш ефективними вважаються: моделювання реальних об’єктів, відеодемонстрації, навчальні фільми, комп’ютерні тренажери, мультимедійні презентації.



Форма узагальнення опис досвіду роботи, проект

Інформація про використання досвіду міські, обласні, методичні заходи щодо розповсюдження досвіду; видавнича діяльність.
Видавни́ча спра́ва - сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції.

Учитель — це образ, створений століттями і тому шанований усіма. Складових педагогічної майстерності безліч. Якщо вчитель, який у душі «не вчитель», захоче стати Майстром, то жодні поради не допоможуть. Так, можна все робити правильно, так, можна забавляти учнів, так, можна їм багато прощати, проте це вже інше. Для людини, що за своїм духом, призначенням - вчитель, стати Майстром — життєва потреба....



Література
1. Андриади И.П. Основы педагогического мастерства: Учебное пособие. – М.: Издат. центр «Академия», 1999. – 160 с.

2. Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С.35-38.

3. Коляда Т. Профкомпетентность учителя средней школы // Директор школи. Україна. – 2006. - №2. – С.69-71.

4. Маслікова І.В. Творчість як детермінанта духовної культури педагога // Управління школою. – 2004. - №36. – С.

Духо́вна культу́ра - складова культури, що охоплює мистецтво та філософію.
8-9

5. Островерхова Н. Формування вчителем «власної школи» педагогічної майстерності // Завуч (Шкільний світ). – 2006. - №7. – С.5-7.


  1. Палтышев Н.Н. Педагогическое мастерство и пути его постижения (В поисках практико-ориентированных дидактических подходов). – К.: Издатель Енеке О.М., 2000. – 119 с.

  2. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. – К.: Вища школа. – 1997. – 349 с.

  3. Перлова В. Складові педагогічної майстерності: класифікація професійно-педагогічних умінь // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2005. - №6. – С.87-93.

  4. Ситник О.П. Професійна компетентність вчителя // Управління школою. – 2006. - №14. – С.2-9.

  5. Соф’янц Е. Структура професійної компетентності сучасного педагога // Управління освітою. – 2006. - №17. – С.4-5.

  6. Хоружа Л. Етична компетентність сучасного вчителя // Відкритий урок. – 2006. - №5-6. – С. 51-57.


Додаток 1

Популяризація ідей та досвіду педагогічної майстерності у виданнях та пресі

п/п

Назва журналу, порталу, конкурсу

Предмет

Назва матеріалу

Автор

Термін публіка

ції




1.

«Учительський журнал

он – лайн»



Виховний захід

«Життя без паління»

Синцова О.М.,

Ситнікова Г.О.



2011 рік



2.

Виховний захід

3 клас


«Твори добро – добро і буде»

Садовниченко І.М.

2012 рік




3.

Математика

3 клас


«Віднімання трициф

рових чисел з переходом через розряд. Розширена задача на зведення до одиниці»



Садовниченко І.М.

2013 рік





4.

Я і Україна

Природознавство

3 клас


«Корисні копалини.

Гірські породи потребують охорони»



Садовниченко І.М.

2013 рік




5.

«Все для вчителя»

Геометрія

8 клас


«Крокуючи за Піфагором»

Ситнікова Г.О.

2011 рік




6.

Українська мова

«Основні групи фразеологізмів. Багатозначність, си

нонімія та антонімія фразеологізмів»



Синцова О.М.

2012 рік




7.

«Методичний портал»

Українське читання

3 клас


«Цікава книга природи. В.Сухомлинський «Сергійкова квітка»

Садовниченко І.М.

2013 рік




8.

«Класному керівнику. Усе для роботи»

Виховний захід

«Це потрібно не мертвим – це потрібно живим!»

Ситнікова Г.О.

2011 рік




9.

Виховний захід

«СНІД – смертельна загроза людству!»

Ситнікова Г.О.

2011 рік




10.

Виховний захід

«Обираємо професію – обираємо життя»

Біличенко Н.П.,

Ситнікова Г.О



2012 рік




11.

ІІ Всеукраїн

ський конкурс «Творчий учитель – обда

рований учень»

Геометрія

8 клас


«Чотирикутники»

(урок у формі гри «Слідство ведуть знавці»)



Ситнікова Г.О.

2013 рік




12.

Інноваційна педагогічна рада

Педагогічна рада-тренінг «Раціональне використання часу»

Резанович Т.О.

2013 рік







Скачати 320.25 Kb.