Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»

Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»




Сторінка3/14
Дата конвертації19.03.2017
Розмір3.41 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
Тема 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

2.1. Класифікація негативних факторів впливу на стан безпеки банку.

2.2.Концептуальні основи побудови системи діагностики безпеки банку.

2.3. Методика діагностики безпеки банку.



Перелік посилань
2.1. Класифікація негативних факторів впливу на стан безпеки банку
Існування негативних факторів впливу вимагає формування напрямів, можливостей, цілей їх подолання, запобігання та захисту, а також визначення їх змісту, характеру та спрямування.

Аналіз наукових досліджень проблеми розгляду впливу факторів негативного впливу на стан економічної безпеки банку здійснювали Гамза В., Ткачук І.[1, c.36-45], Ярочкін В. [2, с.18], Ліпкан В. [3, с. 94]. Вчені вивчали основні види загроз інтересам банку на основі уявленням про банк як про об'єкт потенційної небезпеки. Опис дестабілізуючих факторів впливу слід починати стосовно їх виявлення їх змісту та взаємозв’язку з елементами структури безпеки банку, відносно яких вони виникають.



Основним результатом розробки системної характеристики джерел дестабілізуючих факторів впливу на стан безпеки банку є побудова узагальненої моделі, що відображає властиві факторам специфічні обставини і взаємозв’язки, які можуть виявитися в реальній ситуації. Системний опис джерел негативних факторів впливу на стан безпеки банку дозволить виявити індивідуальні особливості кожного деструктивного фактора впливу і дати повний опис можливих зв'язків між цими факторами та елементами структури забезпечення безпеки банку. Проведений аналіз існуючих підходів до класифікації загроз економічної безпеки суб’єктів різного рівня господарювання дозволив виділити основні класи негативних факторів впливу на стан безпеки банку (рис. 2.1):


Рис. 2.1. Основні класи негативних факторів впливу на стан безпеки банку


      1. За місцем виникнення:

- зовнішні (екзогенні) – джерело дії негативних факторів спостерігається поза межами банку;

  • внутрішні (ендогенні) – джерело дії негативних факторів спостерігається в банку.

2. За характером спрямування:

  • прямі – наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між негативними факторами впливу на стан безпеки банку та потенційними наслідками їх реалізації;

  • непрямі – наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку не є очевидною.

3. За ступенем суб’єктивного сприйняття:

  • завищена – більша величина (аніж реальна) збитку від дії факторів на стан безпеки банку;

  • занижена – меша величина (аніж реальна) збитку від дії факторів на стан безпеки банку;

  • адекватна – відповідна реальна величина збитку від дії факторів на стан безпеки банку;

  • уявна - величина збитку від дії факторів на стан безпеки банку, сформована на снові методів моделювання, або ж псевдоактивізація алгоритмів дестабілізації чи активізація таких алгоритмів, що за деякими ознаками схожі з алгоритмами дестабілізації, але такими не є;

  • незрозуміла – величина збитку від дії факторів на стан безпеки банку, розрахувати вплив та джерела походження яких неможливо або ж це вимагає додаткового аналізу та оцінки.

4. За сферами життєдіяльності: виробничі; фінансові; технологічні; соціально-економічні; демографічні; екологічні; правові; продовольчі; кримінологічні; інституційні; інші.

5. За причинами появи:

  • стихійні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок дії інших факторів, які не залежать від навмисного вчинку суб’єкта господарювання;

  • навмисні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, дія яких залежить від наперед прорахованих вчинків суб’єкта господарювання.

6. За величиною збитку:

  • матеріальний – мають місце реальні збитки, заподіяні банку;

  • моральний – збитки мають соціально-психологічний характер.

      1. За характером дії:

    • активні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок дії експансивних чинників;

    • пасивні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок дії реактивних чинників.

8. За рівнем сформованості:

  • потенційні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, дія яких може проявитись у майбутньому за певних обставин;

  • реальні – дія негативних факторів, не обмежена часовим інтервалом і просторовою дією, проявляється у вигляді деструктивного впливу на стан безпеки банку.

9. За ймовірністю виникнення:

  • ймовірні – дія негативних факторів впливу на стан безпеки банку є ймовірною;

  • неможливі – дія негативних факторів впливу на стан безпеки банку є неприйнятною та такою, що не може відбутися;

  • випадкові – дія негативних факторів впливу на стан безпеки банку є такою, яка може відбутися або не відбудеться.

10. За основними видами ризиків, загроз та небезпек банку [2, с. 43]:

- ризики, загрози та небезпеки втрати майна - посягання на власні і залучені засоби банку; майнові права на об’єкти банківської діяльності, а також будівлі, устаткування та інвентар;

- ризики, загрози та небезпеки порядку функціонування – посягання на встановлені законодавчими та іншими нормативними правовими актами вимоги, умови і заборони, пов'язані із створенням банку, організацією і цілями його діяльності;

- ризики, загрози та небезпеки операційної діяльності – посягання на порядок здійснення банківських операцій і діяльності щодо їх інформаційного, правового, організаційного, технічного і технологічного забезпечення;



- ризики, загрози та небезпеки позаопераційної діяльності – посягання на порядок діяльності банку, виконуваної поза банківськими операціями, а також майно і прирівняні до нього об’єктів цивільного права, які використовуються в цій діяльності.

11. За суб'єктами реалізації ризиків, загроз та небезпек: персонал банку, клієнти, посередники, контрагенти, конкуренти.

12. За структурою впливу:

  • системні – ризики, загрози та небезпеки, що впливають одразу на всі складові елементи системи безпеки банку, включаючи системоутворюючі елементи, системи забезпечення, внутрішні та зовнішні зв'язки, системосередовище і т.д.. За своїм характером є найбільш руйнівними і у разі активізації алгоритмів системної дестабілізації у переважній більшості випадків призводять до повного порушення цілісності системи;

  • структурні - ризики, загрози та небезпеки, що впливають на окремі структури системи. Вплив таких деструктивних факторів стосується структури окремих підсистем, у яких функціонують власні системи, окрім цього, діє механізм забезпечення економічної безпеки банку;

  • елементні – ризики, загрози та небезпеки, що впливають на окремі елементи структури банківської системи. Такі ризики, загрози та небезпеки носять постійний характер і можуть бути небезпечними лише за умови невідстеження їх розвитку.

  1. За характером протікання:

  • перманентні – постійно існуючі ризики, загрози та небезпеки економічної безпеки банку;

  • дискретні – такі ризики, загрози та небезпеки, що характеризуються переривчастістю;

  • спорадичні – поодинокі ризики, загрози та небезпеки, що проявляються час від часу.

  1. За значенням:

    • допустимі – передбачувана величина збитку від дії негативних факторів впливу на стан безпеки банку, які можна покрити за рахунок відповідних джерел фінансових коштів;

    • недопустимі – непередбачувана величина збитку від дії негативних факторів впливу на стан безпеки банку, яку неможливо покрити за рахунок фінансових коштів.

15. За характером:

  • природні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок взаємодії навколишнього середовища та людини;

  • антропогенні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок дії суб’єкта господарювання;

  • соціальні – негативні фактори впливу на стан безпеки банку, що проявляються внаслідок дії суспільних чинників.

16. За повторюваністю вчинення:

  • повторювані – фактори, періодична дія яких негативно впливає на стан безпеки банку;

  • продовжувані – фактори, дія яких протягом певного проміжку часу негативно впливає на стан безпеки банку.

17. За видами діяльності банку, в процесі яких реалізуються ризики, загрози та небезпеки [2, с.44]:

- операційна діяльність – процес виконання банком банківських операцій;

- неопераційна діяльність – діяльність, не пов'язана безпосередньо з процесом виконання банківських операцій (крадіжки, незаконне отримання і розголошування відомостей, що становлять таємницю, та ін.).

18. За способами реалізації ризиків, загроз та небезпек банку [2,с. 45]:

- посягання із застосуванням насильства і погроз (протиправні діяння насильницького характеру);

- посягання, скоєні таємно або із застосуванням обману (протиправні діяння ненасильницького характеру).

19. За видами управління банківськими ризиками, викладеними в Основних принципах ефективного банківського нагляду, що розроблені Базельським комітетом з банківського нагляду [4]:

- кредитний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання;

- ризик ліквідності - визначається як наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат;

- валютний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали;

- операційно-технологічний ризик – це потенційний ризик для довгострокового існування банківської установи, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів обробки інформації;

- ризик репутації – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи;

- юридичний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, підзаконних нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного тлумачення встановлених законів або правил;

- стратегічний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни у бізнес-середовищі;

- ринковий ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курси іноземних валют за тими інструментами, які знаходяться в торговельному портфелі;

- ризик зміни процентної ставки – це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок.

Запропонована класифікація дестабілізуючих факторів впливу на стан безпеки банку дозволить значно спростити процес відстеження, аналізу небезпек, загроз та ризиків розвитку банку, своєчасно організовувати функціонування системи управління безпекою банку з метою забезпечення їх комплексності та надійності. Забезпечення банківської безпеки – це безперервний процес аналізу ситуації, в якій виникають дестабілізуючі фактори впливу, та прийняття управлінських рішень щодо впливу на самі ризики, загрози та небезпеки та/або на рівень уразливості (експозиції) банку до них. Рішення щодо управління банком повинне передбачати, зокрема, уникнення ризиків, загроз та небезпек; відмову від їх прийняття; їх мінімізацію, в тому числі за рахунок пом’якшення факторів впливу та/або передачі (трансферту) на інших осіб (через похідні інструменти або страхування), встановлення лімітів на експозицію банку та інші методи впливу.


2.2. Концептуальні основи побудови системи діагностики безпеки банку
Вдосконалення механізму гарантування безпеки банківської діяльності є одним із важливих питань розроблення банками України стратегії та програм щодо забезпечення їх ефективної діяльності. Для прогнозування та вибору безпечних шляхів функціонування банку необхідно розробити методику діагностику стану його безпеки та кількісно оцінити вплив дестабілізуючих факторів, причини їх виникнення, інтенсивність дії.

Аналіз наукових досліджень проблеми побудови системи діагностики безпеки банку дозволяє виділити два теоретичні підходи до її розв’язання. До першого підходу віднесемо дослідження науковців Олєйнікова Є. [5, c.28-29], Манілова В., Дзлієва М. [6, с.7–17], Ярочкіна В. [1, с.42-43], Бєлова П. [3, с. 94], Нижник Н., Ситника Г., Білоуса В. [7, с. 33-34], Єрмошенка М. [8, с.23], які вивчали структуру системи діагностики безпеки досліджуваного об’єкта та зміст її елементів. В основу дослідження вчені поклали наступні положення:

1. Система діагностики повинна включати певну сукупність елементів, які характеризують вплив негативних факторів на стан безпеки досліджуваного об’єкта.

2. Елементи розміщені в послідовності, яка визначає інтенсивність дії негативних факторів впливу на стан безпеки досліджуваного об’єкта в напрямку наростання від меншого до більшого.

Підсумовуючи розглянутий вище підхід до побудови системи діагностики безпеки суб’єктів різних форм господарювання, можемо виділити ряд помилок (неточностей), які допустили вчені у своїх дослідженнях:

- Неправильне формування структури елементів системи діагностики інтенсивності дії негативних факторів впливу на стан безпеки банку.

- Зміст понять окремих елементів ототожнюється, що не дозволяє визначати межі інтенсивності дії негативних факторів впливу на стан економічної безпеки банку при переході з одного стану в інший.

- Неправильно виділені визначальні характеристики елементів системи діагностики інтенсивності впливу на стан безпеки досліджуваного об’єкта, через що не вдалося визначити вплив негативних факторів на стан безпеки.

Другий підхід вивчає кількісні та якісні критерії переходу досліджуваного об’єкта з одного стану в інший з врахуванням інтенсивності дії негативних факторів впливу. Прихильниками такого підходу є Бандурка О., Духов В., Петрова К., Червяков І. [9, с. 219], Буянов В., Кірсанов К., Міхайлов Л. [10, с. 68-70], Машина Н., Клебанова Т., Раєвнева Е. [11, с. 69-71]. Вчені в основу дослідження поклали наступні положення:

1. Система діагностики повинна включати певну сукупність елементів, які характеризують межі впливу негативних факторів на стан безпеки досліджуваного об’єкта.

2. За критерій переходу з одного стану об’єкта дослідження в інший повинні братись різні показники та різні визначальні характеристики елементів системи діагностики інтенсивності дії негативних факторів впливу.

Підсумовуючи результати досліджень другого підходу вчених до визначення системи діагностики інтенсивності дії негативних факторів впливу на стан безпеки досліджуваного об’єкта, можемо узагальнити наступні неточності, які допустили вчені. По–перше, для окремих елементів, які мають певні характеристики та власні вимірні ознаки впливу негативних факторів, використовувався один і той же зміст, що не дозволяє розмежувати та конкретизувати величину дії впливу цих факторів та обирати критерії переходу з одного стану банку в інший. По–друге, як реальність, так і ймовірність дії негативних факторів впливу оцінювались певним рівнем ризику. При побудові та використанні власної системи діагностики економічної безпеки банку слід врахувати вищеназвані недоліки.

На основі результатів вищерозглянутих досліджень, врахувавши недоліки, побудуємо власну систему діагностики безпеки банку.

Небезпека не може розглядатись окремо від безпеки як щось апріорне, відділене, окреме та абсолютне. Її дуальність з безпекою є іманентною, тому безпека завжди має розглядатись в парі з небезпекою при діагностиці стану безпеки об’єкта дослідження. Розглядаючи безпеку як полярне поняття до терміна «небезпека», необхідно визначитись з проміжними елементами, такими як ризик та загроза, і розмістити у напрямку інтенсивності їх дії на стан безпеки банку: ризик виступає як можливість формування передумов для негативного впливу факторів на стан банківської установи, а загроза виникає у тому випадку, коли відбувається безпосередня дія негативних факторів впливу на стан безпеки досліджуваного об’єкта, порушуючи його рівновагу. Отже, пропонуємо систему діагностики безпеки банку, яка включає основні складові елементи: безпека банку–ризик банку–загроза банку–небезпека банку. Виділивши основні складові елементи системи діагностики економічної безпеки банку, необхідно визначитись з їх змістом. Слід зазначити, що зміст поняття безпека банку розглядався у § 1.1, тому розглянемо поняття інших складових елементів системи безпеки банку. Вважатимемо, що:

- ризик банку – ймовірність виникнення несприятливої ситуації в банківській діяльності;

- загроза банку – це існування негативних чинників, які здійснюють дестабілізуючий вплив на функціонування безпеки банку, порушуючи її стійкість та задоволення потреб вкладників і клієнтів банку;

- небезпека банку – це такий стан, за якого відбувається деструктивний вплив дестабілізуючих чинників на банківську діяльність, у результаті чого втрачається здатність до самовідтворення та захисту, що приводить до незадоволення потреб вкладників і клієнтів банків, колапсу банку.

Для адекватної оцінки стану економічної безпеки та вибору напрямів ефективного функціонування суб’єктів фінансово-кредитної сфери національної економіки необхідно сформувати алгоритм процесу діагностики економічної безпеки банку (рис. 2.2).


Рис. 2.2. Алгоритм процесу діагностики безпеки банку


Застосування системи діагностики безпеки банку має стати важливим етапом процесу стратегічного планування, забезпечити облік, аналіз, контроль та аудит впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища банку на стан його безпечного функціонування. Критерієм переходу із одного стану безпеки банку в інший буде слугувати ймовірність чи реальність дії впливу негативних факторів, які виражатимуться певними показниками (вимірниками) і оцінюватимуть стан безпеки в системі діагностики. При визначенні критеріїв переходу з одного стану об’єкта досліджень в інший слід встановити межі допустимих відхилень від норм в системі показників безпеки банку.

При оцінці стану банку про його ризик можемо говорити тоді, коли спостерігається перевищення допустимих значень показників його безпеки. Витрати при ризику будуть спрямовані на попередження можливих дій негативних факторів впливу на безпеку банку.

Елементу загрози відповідає таке значення показників, яке є більшим від значень, що визначають ризик банку, але не перевищують значень його небезпеки. Витрати на цій стадії будуть спрямовані на стримання дії негативних факторів впливу на рівень безпеки банку.

Про небезпеку свідчитиме перевищення значень показників загрози банку. Витрати при небезпеці використовуються на ліквідацію негативних наслідків впливу на банківську діяльність.

На основі визначальних характеристик кожного з елементів системи діагностики та критеріїв переходу з одного стану банку в інший необхідно підібрати показники, які відображатимуть стан безпеки, ризику, загрози та небезпеки банку та розробити шляхи підвищення його рівня безпеки.

2.3. Методика діагностики безпеки банку
Вирішення складних завдань забезпечення безпеки банку неможливе без комплексного аналітичного дослідження умов та результатів його функціонування. Окремим завданням такого аналізу є визначення методичного інструментарію діагностики безпеки банку, що дозволить адекватно оцінити стан та відобразити специфіку функціонування фінансово-кредитної установи з врахуванням дії усіх негативних факторів впливу.

В економічній теорії розроблені методи здійснення оцінки та аналізу безпеки банку такими вченими, як А.Томпсон, А.Дж.Стрикленд, Д.Кемпбелл, Є.Олєйніков, В.Ярочкін, М.Єрмошенко, О.Барановський, В.Мунтіян, Л.Стрельбицька, В.Зубок, С.Глазьєв, Е.Уткін та ін. Проте вченими досліджувалися переважно питання забезпечення безпеки суб’єктів господарювання, не здійснюючи при цьому інтегральну оцінку рівня фінансової безпеки банківської структури.

Сенчагов В., Стрельбицька Л., Барановський О., Єрмошенко М. в дослідженнях з питань оцінки фінансової безпеки банківської установи обмежились лише перерахуванням порогових показників фінансової безпеки банку [12, с. 144–153, 13, с.442-444, 14,с.488-495, 15,с.88], не вдаючись до виведення та побудови шляхів розрахунку інтегрального індексу безпеки банківського сектору, що не дає змогу комплексно охопити всю систему показників-репрезентантів та визначити рівень безпеки банку.

Васильченко З. та Васильченко І. [16, с. 44], як і Побережний С. [17, с. 83], пропонують методологічний підхід до побудови інтегрального показника безпеки банку та здійснили обґрунтування спеціальних узагальнених показників оцінки рішень з управління економічною безпекою банку: до всієї сукупності показників оцінки економічної безпеки банку доцільно ввести: рентабельність активів; еволюційну надійність; темпи зростання власного капіталу; частку банківського ринку, що належить банку; коефіцієнт самодостатності банку. До недоліків методики можна віднести: по-перше, необґрунтований вибір показників-репрезентантів, що використовують у розрахунку інтегрального показника економічної безпеки банку, по-друге, оптимальні значень часткових показників стану економічної безпеки банку встановлюються експертних шляхом, однак відсутність чітких правил групового відбору показників вимагає застосування при оцінці безпеки банку більш точних методів групування та вибору показників; по-третє, перелік показників частково охоплює фінансову діяльність банку, а інтегральний показник безпеки банку повинен охоплювати не лише фінансову сферу, а й інформаційну, кадрову, ринкову, силову та ін., що необхідно враховувати при діагностиці рівня безпеки банку.

Таким чином, аналіз показав, що підходи до діагностики безпеки банку мають ряд недоліків, а саме:


  • необґрунтований вибір показників-репрезентантів при розрахунку інтегральних показників безпеки банку не дозволить адекватно відобразити стан безпеки банку;

- використання експертного методу для вибору показників, що характеризують стан безпеки банку, може призвести до необ’єктивних результатів при виведенні інтегрального показника. Методика діагностики безпеки банку вимагає застосування точних методів групування та вибору показників;

- оцінка безпеки банку на основі аналізу динаміки певної сукупності вихідних показників є неефективною, тому що не вдається визначити інтегральний показник безпеки банку. При побудові методики діагностики безпеки банку слід приділяти увагу використанню інтегральних оцінок безпеки банку, які отримані на основі використання багатовимірних статистичних методів;

- вчені, здійснюючи аналіз та оцінку рівня безпеки досліджуваного об’єкта, не вдаються до поділу на стани безпеки банку, при яких відбувається вплив дестабілізуючих факторів, що призводить до неточностей у визначенні реального стану безпеки фінансово-кредитної установи.

При побудові методики діагностики безпеки банку слід враховувати вищеназвані недоліки. Тому для розгляду методики діагностики безпеки банку використаємо сучасний концепційний підхід та проведемо її за алгоритмом, який представлено на рис. 2.3.

1. Визначення інформаційної бази для діагностики рівня безпеки банку

4. Розрахунок інтегрального показника безпеки банку. Графічне відображення та аналіз функціональних складових і комплексного показника безпеки банку. Прогноз рівня безпеки банку

2. Вибір систематизаційних показників діяльності банку за функціональними складовими безпеки

3. Зіставлення фактичних і порогових значень показників безпеки і розподіл їх за зонами безпеки

Рис. 2.3. Етапи діагностики безпеки банку

На першому етапі визначається інформаційна база для проведення дослідження. Інформація, яка використовується для забезпечення безпеки банку, має відповідати певним вимогам. Така інформація повинна висвітлювати, після аналітичної обробки, з одного боку, оцінку стану зовнішнього середовища банку і його впливу (через сукупність зовнішніх чинників) на рівень безпеки банківської діяльності, з другого, вплив внутрішніх чинників банку на рівень безпеки банку і, з-третього, сам рівень безпеки банку. Ця інформація потрібна для вироблення рішень щодо змін в оперативній або стратегічній діяльності банку, які б призводили до підтримання належного рівня його безпеки.

Джерелами інформації для визначення і моніторингу стану безпеки банку є дані бухгалтерського, оперативного та статистичного обліку і звітності. Найдоступнішими джерелами інформації про фінансово-економічний стан будь-якого банку є дві форми звітності: баланс і звіт про фінансові результати, аудиторський звіт, які щорічно публікуються на офіційних сайтах банків.

Для аналізу впливу зовнішніх чинників на стан безпеки банку конкретного банку слід використовувати дані управлінського і маркетингового аналізу, які мають проводитися в кожному банку, інформацію спеціалізованих консалтингових фірм, статистичні дані по регіонах, країні в цілому, вибіркові статистичні та аналітичні дослідження по фінансово-кредитні галузі, котрі проводяться органами державної статистики.

Процес збирання і передачі для наступної аналітичної обробки бухгалтерських, оперативних та статистичних даних щодо стану фінансової діяльності банку треба організовувати тільки за тими показниками, які були вже попередньо визначені.

Оцінка достовірності, повноти і глибини надання інформації з фінансової діяльності покладається на фахівців конкретного банку, яким доручено проводити її аналіз, а після цього - аналіз стану безпеки банку.

Зведення обробленої інформації у комп'ютерні бази даних потрібно для зручного багаторазового використання отриманої інформації та її послідовного накопичення з метою поглиблення (в часі) ретроспективного і поточного аналізу стану фінансової безпеки банку.



На другому етапі серед показників, які характеризують діяльність банку, визначаються ті, які стосуються безпеки банку, систематизуються за функціональними складовими безпеки банку, а також здійснюється їх розрахунок.

Визначення порогових значень індикаторів безпеки банку - складний процес, який потребує глибокого аналізу фінансової діяльності банку по всіх її складових і досвіду проведення такої роботи. Показники (індикатори) фінансової безпеки банку мають входити до складу системи показників, які характеризують умовну структуру фінансової безпеки банку у складі наведених її функціональних підсистем. При цьому слід виходити з функціональної структури безпеки банку, наведеної вище, тобто ці індикатори мають охоплювати всі напрями діяльності банку.

Індикатори стану безпеки банку - кількісні показники стану банківської діяльності, які відібрані для характеристики його рівня безпеки. Для неї важливе значення мають як самі індикатори, що характеризують стан, так і їхні порогові значення.

Слід використовувати дві групи показників безпеки банку:

1) яка характеризує власне безпеку банку станом на певний час,

2) яка характеризує сукупність чинників, котрі впливають на рівень безпеки за певний період часу.

На цьому етапі також здійснюється збирання і передання для наступної аналітичної обробки бухгалтерських, оперативних та статистичних даних щодо стану діяльності банку і чинників, які впливають на нього; зведення обробленої інформації у комп'ютерні бази даних та їх постійне поповнення новою і ретроспективною інформацією; аналітична обробка індикаторів безпеки банку і оцінка рівня впливу чинників на стан безпеки банку (із застосуванням обчислювальної техніки), вибір з них впливовіших для наступного врахування при виробленні відповідних управлінських рішень щодо забезпечення безпеки банку; збирання в разі необхідності спеціальної інформації для подальшого проведення поглибленого аналізу конкретних дестабілізаторів безпеки банку з виявленням чинників і рівня їхнього впливу.

Для аналітичної обробки отриманих даних щодо індикаторів безпеки банку і чинників, які впливають на стан безпеки банку, можна використовувати відомі методи економічного аналізу, а саме: кореляційного і регресійного аналізу, прямих розрахунків показників тощо.

Часто для поглиблення аналізу впливу на стан безпеки банку чинників або загроз, особливо нових, потрібна додаткова інформація, яка може не міститися у чинних бухгалтерському, оперативному та статистичному обліку. Необхідним стає пошук додаткових, інколи нетрадиційних, джерел інформації та її аналітична обробка. Такими джерелами можуть бути спеціальні обстеження фінансової діяльності конкретного банку, проведення зовнішніми спеціалізованими фірмами аудиту його діяльності, дані результатів соціологічного обстеження.

На третьому етапі нормативні (порогові) значення показників за зонами безпеки порівнюються з фактичними чи плановими значеннями. Для оцінки рівня безпеки банку важливе значення мають не стільки самі показники, як їх порогові значення. Порогове значення - це гранично допустима величина показника, недотримання якого призводить до дестабілізаційних, руйнівних процесів і загрожує безпеці банку. Слід підкреслити, що за межами граничних значень індикаторів безпеки банк втрачає спроможність до свого динамічного розвитку, стає об’єктом, на якому знижується ліквідність, що може призвести до банкрутства. За допомогою порогових значень визначаються стани безпеки, відповідно, безпеки, ризику, загрози та небезпеки. Це один із найважливіших етапів, тому що від правильності встановлених нормативних значень показників залежить значення комплексного показника безпеки.

Діагностику безпеки банківської системи пропонуємо реалізовувати за допомогою індикативного методу, який здійснюється шляхом співставлення фактичних і порогових значень показників безпеки. Визначення величини стану безпеки банку ґрунтується на стандартизації показників, зведені їх до одного, співвимірного вигляду − від 0 до 1. Для стандартизації показників вирізнятимемо стимулятори та дестимулятори. До стимуляторів відносяться ознаки, кількісне збільшення яких позитивно впливає на стан безпеки банку. До дестимуляторів відносять фактори, зростання яких негативно впливає на рівень безпеки банку. Для розрахунку показників стимуляторів та дестимуляторів пропонуємо використовувати наступні формули. Для показників-стимуляторів (якщо aij), кількісне зростання яких позитивно впливає на стан безпеки банку:



; (2.1)

для показників - дестимуляторів (якщо aij>aej), кількісне зростання яких негативно впливає на стан безпеки банку:



, (2.2)

де хij - стандартизований показник стану безпеки для і-того банку;



aej - j–тий пороговий показник стану безпеки банку;

aij – j–тий показник стану безпеки для і-того банку;

j = 1, ..,п - показники (ознаки), на основі яких проводиться дослідження;

i = 1,.., т - банки, що досліджуються.

Визначення інтегрального показника стану безпеки банку (ІПСбб) та по кожній з груп показників буде проводитись за наступною формулою [18, с. 466]:



(2.3)

де Хij - стандартизований показник економічної безпеки для і - того банку;

n – кількість показників, що досліджуються.

В результаті визначення інтегрального індексу стану економічної безпеки банку повинен бути визначений показник (ІПСбб), який знаходитиметься у діапазоні від 0 до 1,0.

Значення ІПСфбб=0 – крайній критичний стан системи, що характеризуватиметься станом небезпеки банку, ІПСфбб=1 – граничний ідеальний стан системи, який відповідатиме стану безпеки банку. Для визначення проміжних станів, які характеризуватимуть економічний ризик банку та економічну загрозу банку скористаємося формулою так званого «золотого поділу» [20, с. 466], суть якого полягає у пропорційному відношенні, близькому до 0,618:0,382. Зазначимо, що закономірності «золотого поділу» надзвичайно поширені у живій природі, вони проявляються в гармонійних побудовах організмів, у тому числі й людини. Дотримання динамічної симетрії «золотого поділу» визначає найбільш гармонійні параметри структурування складових елементів фінансово-кредитної установи, що сприятиме досягненню найбільш ефективного (безпечного) розвитку банку. Це свідчить про те, що можливість застосування принципів співвідношення «золотого поділу» для визначення станів безпеки банку виглядає закономірною. А тому для знаходження проміжків стану безпеки банку отримаємо квадратне рівняння [19, с. 467]:

, (2.4)

рішення якого дозволяє знайти х1 та х2:



, х1 =0,383; х2 =0,854. (2.5)
За результатами розрахунків стани безпеки банку на проміжку від 0 до 1 за ступенем наближеності його до стану безпеки, ризику, загрози чи небезпеки розмістяться наступним чином (рис. 1):


небезпека

загроза

ризик

безпека

банку

банку

банку

банку



0




0,382

0,618

0,854

1

Рис. 2.4. Стани безпеки банку відповідно до пропорцій «золотого поділу»
Таким чином, запропонований критерій розподілу станів безпеки банку базується на «золотому поділі». Порушення цих пропорцій є вагомими і свідчать про перехід з одного стану безпеки банку в інший.

На четвертому етапі отримані під час розрахунку показники аналізуються в динаміці за останні роки і порівнюються з рівнем безпеки у банках-конкурентах. Якщо фактичні чи прогнозовані показники не виходять суттєво за межі порогових значень, то банк перебуває в зоні безпеки, у протилежному випадку банк перебуватиме у зоні дії негативних факторів пливу, які різнитимуться за ступенем інтенсивності. У цьому випадку необхідно запроваджувати заходи із забезпечення безпеки банку.

Також на даному етапі слід здійснити прогнозування рівня безпеки банку, тобто передбачення подій (процесів) у фінансовій діяльності на майбутнє, а також оцінку можливостей підтримання рівня безпеки банку на належному рівні. При цьому основними завданнями, які вирішуватимуться завдяки прогнозуванню, можуть бути:

- оцінка можливих шляхів розвитку діяльності банку у контексті забезпечення безпеки банку;

- передбачення можливих шляхів розвитку внутрішніх і зовнішніх загроз безпеці банку та їхніх негативних наслідків;

- оцінка можливого рівня впливу позитивних і негативних чинників-процесів на майбутній розвиток банку у контексті забезпечення його безпеки;

- розробка прогнозних варіантів розвитку подій у забезпеченні безпеки банку у зв'язку з провадженням в банку заходів.

Наявність прогнозування у наведеній методиці діагностики безпеки банку дозволить більш системно забезпечувати необхідний рівень безпеки банку у поточному і перспективному періодах.

Отже, вищенаведена методика оцінки рівня безпеки банку може бути застосована для всіх банків, страхових та інші фінансово-кредитних установ, які відповідно до законодавства здійснюють фінансові операції незалежно від форми власності та організаційно-правової форми. За допомогою запропонованої методики можна визначити рейтинг банку серед усієї сукупності досліджуваних фінансово-кредитних установ, уникнути помилок при виборі партнерів по бізнесу, додатково залучити інвестиції тощо.


Перелік посилань

1. Ярочкин В. И. Безопасность банковских систем. – М.:2004 , Ось-89. - 416 с. М.: Ось – 89, 2004. – 416 с.

2. Гамза В. А., Ткачук И. Б. Безопасность банковской деятельности: Учебн. – М.: Маркет ДС, 2006. – 424 с.

3.Ліпкан В. А. Безпекознавство: Навч. посібн. – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. – 208 с.

4. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України // www.kbs.org.ua/files/1080638471598/Minimaln.doc

5. Экономическая и национальная безопасность: Учебник / Под. ред. Е.А. Олейникова. – М.: Издательство «Экзамен», 2004. – 768 с.

6. Манилов В. Угрозы национальной безопасности России // Военная мысль. – 1996. - №1. – С. 7 –17.

7. Нижник Н.Р., Ситник Г.П., Білоус В.Т. Національна безпека України (методологічні аспекти, стан і тенденції розвитку): Навчальний посібник / За заг.

Національна безпека держави - це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності, боротьби з корупцією, прикордонної діяльності та оборони, міграційної політики, охорони здоров'я, освіти та науки, науково-технічної та інноваційної політики, культурного розвитку населення, забезпечення свободи слова та інформаційної безпеки, соціальної політики та пенсійного забезпечення, житлово-комунального господарства, ринку фінансових послуг, захисту прав власності, фондових ринків і обігу цінних паперів, податково-бюджетної та митної політики, торгівлі та підприємницької діяльності, ринку банківських послуг, інвестиційної політики, ревізійної діяльності, монетарної та валютної політики, захисту інформації, ліцензування, промисловості та сільського господарства, транспорту та зв'язку, інформаційних технологій, енергетики та енергозбереження, функціонування природних монополій, використання надр, земельних та водних ресурсів, корисних копалин, захисту екології і навколишнього природного середовища та інших сферах державного управління при виникненні негативних тенденцій до створення потенційних або реальних загроз національним інтересам.
ред. П.В. Мельника, Н.Р. Нижник. – Ірпінь, 2000. – 304 с.

8. Єрмошенко М.М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К., 2001. – 309 с.

9. Бандурка О.М., Духов В.Є., Петрова К.Я., Червяков І.М. Основи економічної безпеки: Підручник. – Харків: Вид – во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.

10. Машина Н.І. Економічний ризик та методи його вимірювання: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 188 с.

11. Клебанова Т.С., Раевнева Е.В. Теория экономического риска: Учебно-методическое пособие для самостоятельного изучения дисциплины. – Харьков: Издательский дом «ИНЖЭК», 2003. – 156 с.

12. Сенчагов В. Экономическая безопасность: состояние экономики, фондового рынка и банковской системы // Вопросы экономики. – 1996. – № 6. – С. 144–153.

13.Стрельбицька Л.М., Стрельбицький М.П. Основи безпеки банківської системи України та банківської діяльності: Монографія / За ред. М.П.Стрельбицького. - К.: Кондор, 2004.- 600 с.

14. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2004. -759 с.

15. Єрмошенко М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К.: Київ.нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 309 с.

16. Васильченко З., Васильченко І. Моделювання інтегрального показника економічної безпеки банку // Банківська справа. – 2006. №5-6. – С.44-56.

17. Побережний С. Оценка финансово-экономической эффективности деятельности подразделений банковской безопасности // Автореф. дис. канд. екон. наук. – Суми, 2006.

18. Побурко Я.О., Данилко В.К. Часткові та комплексні статистичні оцінювання внеску регіонів України у соціально-економічний розвиток держави // Регіональна економіка. – 2004.- №3. – С. 121-139.

19. Математическая энциклопедия / Гл. ред. И. М. Виноградов. -Т. 2. – Д-КОО. – М.: Советская энциклопедия, 1979. – С. 467.

20. Статистика: підручник / Герасименко С.С., Головач А.В., Єріна А.М. та ін.; За наук. ред. д-ра екон. Наук С.С. Герасименка. –

2-ге вид., перероб. і доп. – К.:КНЕУ, 2000. – 467 с.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14



  • Перелік посилань 2.1. Класифікація негативних факторів впливу на стан безпеки банку
  • 2.2. Концептуальні основи побудови системи діагностики безпеки банку
  • 2.3. Методика діагностики безпеки банку
  • Перелік посилань
  • Національна безпека України