Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»

Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»




Сторінка8/14
Дата конвертації19.03.2017
Розмір3.41 Mb.
ТипКонспект
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14

Для банків важливими є такі умови безпечної діяльності, як забезпечення зворотності кредитів, підвищення прибутковості, підтримання ліквідності, зниження банківських ризиків, гарантування депозитів. Для глибшого аналізу сильних і слабких сторін банків можуть використовуватись і наступні показники: середні активи у розрахунку на одного співробітника (свідчить про ефективність завантаження персоналу), операційний прибуток на одного співробітника (ефективність роботи персоналу), внутрішня вартість банківських послуг, коефіцієнт ефективності використання залучених коштів тощо.

Для аналітичної обробки отриманих даних щодо індикаторів фінансової безпеки банку і чинників, які впливають на стан фінансової безпеки банку, можна використовувати відомі методи економічного аналізу, а саме: кореляційного і регресійного аналізу, прямих розрахунків показників тощо.
6.4. Механізм забезпечення фінансової безпеки банку
Реалізація фінансових інтересів банку і є змістом забезпечення його фінансової безпеки, а захист власних фінансових інтересів банку виступає найважливішою складовою побудови механізмів забезпечення належного стану його фінансової безпеки.

Важливе місце в процесі забезпечення фінансової безпеки банку посідає алгоритм функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки банку. У загальному вигляді цей алгоритм має такі етапи

(рис. 6.3).

Наведені вище підходи до визначення сутності механізму забезпечення фінансової безпеки банку надають можливість розкрити процес і конкретні задачі формування цього механізму. Певні елементи механізму забезпечення фінансової безпеки банку вже сформовані і функціонують, хоча і не комплексно, і не з такими завданнями. Це відноситься до аналізу, планування, обліку, моніторингу, аудиту, прогнозування, системи індикаторів (показників) фінансової діяльності банку, оргструктури, фінансових інструментів і технологій, організаційних, економічних і соціально-психологічних і правових методів управління.

Розробка комплексу заходів щодо забезпечення фінансової безпеки банку
Діагностика фінансової безпеки банку
Оцінка поточного стану рівня забезпечення фінансової безпеки банку
Бюджетне планування заходів забезпечення фінансової безпеки банку
Контроль заходів забезпечення фінансової безпеки банку

Оперативна реалізація запланованих заходів щодо забезпечення фінансової безпеки банку


Оцінка можливих фінансових втрат по фінансовій безпеці

Зворотній зв'язок

Рис. 6.3. Алгоритм функціонування механізму забезпечення фінансової безпеки банку


Тому з метою комплексного формування механізму забезпечення фінансової безпеки банку постає завдання переосмислити завдання існуючих елементів механізму, перенацілити їх на виконання задач, пов'язаних із забезпеченням фінансової безпеки, і відповідно до цього - реструктурувати ці складові, а структурні елементи, яких зараз немає в банку, слід створити. Це стосується, насамперед, визначення сукупності фінансових інтересів у вигляді місії і фінансових цілей банку, доповнення функцій і задач, завдяки реалізації яких має забезпечуватися фінансова безпека, у тому числі використання СВОТ-аналізу і методу розробки сценаріїв розвитку подій (для прогнозування), розробки принципів забезпечення фінансової безпеки банку, визначення критеріїв оцінки рівня фінансової безпеки, підсистеми інформаційно-аналітичного забезпечення. Саме у цьому буде полягати задача формування механізму забезпечення фінансової безпеки банку.

Використання СВОТ-аналізу є доцільним для оцінки поточного стану фінансової безпеки банку і виявлення загроз і має певні особливості. У такому випадку сильними сторонами фінансової безпеки банку виступають позитивні внутрішні умови здійснення фінансової діяльності, слабкими сторонами - негативні внутрішні умови у вигляді внутрішніх загроз, можливостями - позитивні зовнішні умови здійснення фінансової діяльності, власно загрозами - негативні зовнішні чинники у вигляді зовнішніх загроз фінансовій безпеці.

При застосуванні СВОТ-аналізу в процесі визначення рівня і загроз фінансовій безпеці слід мати на увазі, що найсуттєвіші загрози виникають, коли негативний розвиток ситуації у зовнішньому середовищі банку накладається на слабкі сторони самого механізму забезпечення фінансової безпеки банку, тобто у такому разі має місце кумулятивний ефект. Найбільші потенційні можливості забезпечення належного рівня фінансової безпеки банку стають результатом наявності і сукупної дії позитивних чинників зовнішнього середовища і сильних сторін самого механізму забезпечення безпеки.

Використання СВОТ-аналізу надає можливість також визначати стратегії дії щодо забезпечення фінансової безпеки банку. Для цього слід застосовувати відповідну матрицю (рис. 6.4).




Внутрішнє середовище

Зовнішнє середовище




Можливості

1.

2.



3.

…..


п

Загрози

1.

2.



3.

…..


п

Сильні сторони

1.

2.



3.

…..


п

Стан фінансової безпеки

Стан фінансової загрози

Слабкі сторони

1.

2.



3.

…..


п

Стан фінансового ризику

Стан фінансової небезпеки

Рис. 6.4. Матриця СВОТ-аналізу для визначення стратегії фінансової безпеки банку
На перетинах виявлених груп чинників формуються поля, які надають можливість обирати (розробляти) відповідну стратегію забезпечення фінансової безпеки банку. Для цих полів характерні такі сполучення і типи стратегій:

1) поле «стан безпеки в банку» - на цьому полі поєднуються внутрішні сильні сторони механізму забезпечення фінансової безпеки банку і позитивні зовнішні чинники. Тому цьому полю має відповідати стратегія підтримки і розвитку сильних сторін механізму забезпечення фінансової безпеки банку у напрямку реалізації на конкретному підприємстві позитивних можливостей зовнішнього середовища;

2) поле «стан ризику в банку» - на ньому поєднуються слабкі сторони механізму забезпечення фінансової безпеки банку з позитивними можливостями зовнішнього середовища. Тому це поле вимагає розробки і реалізації стратегії, яка має бути спрямована на подолання слабких сторін механізму забезпечення фінансової безпеки банку за рахунок можливостей, котрі надає для даного банку зовнішнє середовище;

3) поле «стан загрози в банку» - поряд з внутрішніми сильними сторонами механізму забезпечення фінансової безпеки банку наявними є і загрози з боку зовнішнього середовища. У такому разі потрібна стратегія використання сильних внутрішніх сторін для можливого подолання негативних впливів з боку зовнішнього середовища;

4) поле «стан небезпеки в банку», на якому поєднуються слабкі сторони механізму забезпечення фінансової безпеки банку з зовнішніми загрозами. У такому випадку необхідна стратегія, котра має бути спрямована як на подолання зовнішніх загроз, так і на усунення слабких місць у механізмі забезпечення фінансової безпеки банку, тобто внутрішніх негативних чинників.

На кожному з даних полів дослідник повинен розглянути всі можливі парні комбінації і виділити ті, які слід враховувати при розробці стратегії фінансової безпеки організації.

Для успішного застосування методології SWOT важливо вміти не тільки розкрити небезпеки та можливості, але й спробувати оцінити їх з точки зору того, наскільки важливим для організації є врахування в стратегії дії кожної з виявлених небезпек і можливостей.

Для оцінки можливостей зміцнення фінансової безпеки банку застосовується метод позиціонування кожної конкретної можливості на матриці можливостей (рис. 6.5). Дана матриця будується в такий спосіб: зверху відкладається ступінь впливу можливості на діяльність організації (сильний, помірний, малий); збоку відкладається ймовірність того, що банківська установа зможе скористатися з можливості (висока, середня і низька). Отримані всередині матриці дев'ять полів можливостей мають різне значення для організації. Можливості, що потрапляють на поля «ВС», «ВП» і «СС», мають велике значення для фінансово-кредитної організації, і їх треба обов'язково використовувати. Відносно можливостей, що потрапляють на поля «СМ», «НП» і «НМ», керівництво повинно прийняти позитивне рішення про їх використання, якщо в організації достатньо ресурсів.




Імовірність використання можливостей

Вплив можливостей на фінансово-кредитну організацію

Сильний

Помірний

Малий

Висока

«ВС»

«ВП»

«ВМ»

Середня

«СС»

«СП»

«СМ»

Низька

«НС»

«НП»

«НМ»

Рис. 6.5. Матриця можливостей фінансової безпеки банку
Подібна матриця складається для оцінки сили впливу фінансових небезпек фінансово-кредитній установі (рис. 6.6).


Імовірність реалізації загроз

Вплив дестуктивних факторів впливу

Небезпека

Загроза

Ризик

Безпека

Висока

«ВН»

«ВЗ»

«ВР»

«ВБ»

Середня

«СН»

«СЗ»

«СР»

«СБ»

Низька

«НН»

«НЗ»

«НР»

«НБ»

Рис. 4.6. Матриця ранжування фінансових небезпек банку
Ті небезпеки, що потрапляють на поле «ВН», «ВЗ», «СН». становлять дуже велику фінансову небезпеку для банку і вимагають негайного й обов'язкового усунення. На фінансові небезпеки, що потрапили на поля «ВР», «СЗ», «НН», також слід звернути увагу вищому керівництву і усунути їх у першочерговому порядку. Що стосується фінансових небезпек, що знаходяться на полях «НЗ», «СР», «ВБ», то тут потрібен уважний і відповідальний підхід до їх усунення.

Потрапивши на поля, що залишилися, небезпеки також не повинні випадати з поля зору керівництва організації, слід уважно стежити за їх розвитком, хоч при цьому не ставиться завдання їх першочергового усунення.

Чинники послаблення фінансової безпеки банків і заходи щодо обмеження їх негативного впливу наведено у табл. 6.3 [23, с. 28].

Таблиця 6.3

Чинники послаблення фінансової безпеки банків і заходи щодо обмеження їх негативного впливу

Чинники

Заходи обмеження негативного впливу

Сплановане швидке вилучення значного обсягу коштів із банківської установи

Обережне ставлення до джерел фінансування, поведінка яких є непередбачуваною

Блокування іншими фінансовими установами активів банку

Розміщення коррахунків в авторитетних, надійних фінансових установах

Доведення до банкрутства позичальників банку, обсяги заборгованості яких перед ним можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку

Введення в керівні колегіальні органи значних підприємств-позичальників представників банку


Використання засобів масової інформації для дискредитації банківської установи


Проведення постійної іміджевої рекламної кампанії, посилення прозорості фінансового стану банку

Політичний вплив на рух капіталу


Уникнення залежності від "політичних" капіталів, дотримання вимог законодавства

Витіснення з окремих ринків банківських послуг


Проведення виваженої цінової політики, інтеграція банку в регіональні економічні проекти

Демпінгування на ринку банківських послуг

Підвищення ефективності та зниження собівартості банківських послуг

Втрата кваліфікованого персоналу, перехід кращих спеціалістів до інших банків

Проведення виваженої кадрової політики, зокрема, у сфері оплати праці та соціального захисту працівників

Важливе місце в інструментарії управління фінансовими ризиками суб'єкта господарювання посідає портфельний аналіз (portfolio analysis), що має ряд функціональне організаційних модифікацій і може використовуватися як для виявлення, ідентифікації, оцінки, так і для вибору та обґрунтування методів нейтралізації конкретного ризику. Серед найбільш розповсюджених у сучасній фінансово-економічній літературі є наступні модификації портфельного аналізу:

аналіз портфеля цінних паперів або інших ринкових активів (тобто активів, що володіють активним ринком їх вторинного обігу) - використовується для узгодження базових характеристик портфеля, як правило, рівня його доходності та ризику шляхом диверсифікації;

на даний момент існує значна кількість теоретичних моделей для аналізу портфеля активів (слід відмітити, що подавляюча їх більшість розроблялася для цінних паперів, однак може вільно застосовуватися для інших активів) - формування оптимального портфеля інвестицій (модель Марковіца), модель Шарпа та інші;

управління ризиками на основі портфельного аналізу у формі портфельних матриці, зокрема: (1) матриця Бостонської консалтингової групи (портфель позиціонування суб'єкта господарювання на цільовому ринку „зростання - частка ринку") та (2) матриця Мак-кінзі (McKinzie) (портфель позиціонування суб'єкта господарювання на цільовому ринку „привабливість - конкурентні переваги").

Слід відмітити, що портфельний аналіз може використовуватися для ідентифікації та оцінки як якісних характеристик ризику в рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб'єкта господарювання (аналіз портфельних матриць), так і кількісних параметрів відповідних груп ризиків (аналіз цільового портфеля), крім того, функціонально-організаційні особливості портфельного аналізу дозволяють використовувати його для взаємоузгодженого одночасного аналізу різних видів фінансових ризиків, у тому числі, у випадку необхідності поєднання тих ризиків, що піддаються кількісній оцінці, та ризиків, що не можуть бути оцінені кількісно.

Запропоновані механізми забезпечення фінансової безпеки банку можуть бути використані НБУ, РНБОУ, фінансово-кредитними установами для оцінки інтенсивності впливу дестабілізуючих факторів впливу на стан фінансової безпеки з метою спрямування їх економічного розвитку на безпечний рівень.
6.5. Ініціативи Базельського Комітету щодо подолання фінансової кризи
У березні 2009 року Базельський комітет з банківського нагляду оголосив, що рівень капіталу в банківській системі потребує посилення, щоб підвищити її стійкість до майбутніх економічних та фінансових стресів. Це має бути досягнуто шляхом комбінації заходів, таких як запровадження стандартів для сприяння побудові буферів капіталу, які можуть бути використані у періоди стресів, підвищення загального рівня та якості банківського капіталу, поліпшення покриття ризиків капіталом та впровадження додаткових заходів. Посилення механізму капіталізації у світі таким чином покращить довіру та закладе основу для зміцнення фінансової безпеки банківських установ.

Ноут Веллінк (Nout Wellіnk), президент Банку Нідерландів і голови Базельського Комітету з банківського нагляду, виступаючи перед Комітетом з економічного і валютного питань Європейського парламенту (ECON) (Брюссель, 30 березня 2009 року), зазначив, що


більшість органів банківського регулювання вжили різні заходи для попередження краху своїх фінансових систем [24]. Ці заходи підтримки можна розділити на чотири категорії [24]:

1) розширення страхування роздрібних вкладів (населення);

2) видача гарантій на зобов’язання банків (відмінні від вкладів);

3) ін’єкції капіталу (державні);

4) викуп або гарантування активів, що утримуються банками.

Ці заходи доповнювалися наданням ліквідності центральними банками та політикою зниження процентних ставок (дешевих грошей). Відсутність прозорості відносно характеристики ризиків продуктів і фінансових установ призвела до масового згортання операцій інвесторами й контрагентами, що ще більше посилює процес деліверджа (зменшення фінансового важеля). Тому ініціативи Базельського Комітету щодо вдосконалення механізму банківського нагляду зведемо у табл. 6.3 за наступними основними компонентами: капітал; ліквідність, управління ризиками; транспарентність.

Таблиця 6.3

Заходи Базельського комітету щодо вдосконалення механізму банківського нагляду



Назва

Основна теза

Методи досягнення

Регулятивний капітал

Обсяг капіталу в банківській системі повинен бути збільшений для підвищення його стійкості до майбутніх епізодів економічного й фінансового потрясіння

Досягнення єдиного рівня і якості капіталу, більш високих, ніж існуючі по Базелю І і Базелю ІІ, і прийнятних для сприяння стабільності в банківському секторі на довгострокову перспективу.

Захисні модулів:

покриття ризиків;

підвищення якості, погодженості й прозорості найвищих форм капіталу 1 рівня для забезпечення рівноправної конкуренції.

управління різноманітними вимірниками (показниками) при оцінці ризиків (таких як чиста й валова експозиції, VAR і стрес-тести)


Ліквідність

"Принципи ефективного управління ризиком ліквідності й контролю" (вересень 2008 р.)

Реалізація принципів, розробка оптимальних (еталонних) значень, інструментів й показників для використання послідовних, однорідних стандартів ліквідності для транснаціональних банків

Управління ризиками

У 2008 році Базельський комітет опублікував для обговорення додаткові вказівки за Основою 2. Метою даних вказівок є подолання недоліків у практиці управління ризиками, виявлених у результаті кризи, які в багатьох випадках є симптомами вад в структурах управління у фінансових установах

Корпоративний устрій й управлінні ризиками банківської установи; оцінка ризику позабалансових експозицій і сек’юритизації;

ефективне управління ризиками концентрації;

стимулювання управління ризиками й прибутком (у т.ч. винагороди працівників);

макропруденційний підхід до здійснення банківського нагляду



Прозорість

Ринкова дисципліна – встановлює ряд необхідних вимог до розкриття інформації, які доповнюють дві інші основи Базеля ІІ.

Це дозволить учасникам ринку оцінити достатність капіталу банку на основі компонентів інформації про сферу застосування, капітал, експозиції ризику й процес оцінки ризиків. Розкриття інформації, пов'язаної із сек’юритизацією, позабалансовими експозиціями й торгівельними операціями.

Заплановані ініціативи Базельського комітету повинні сприяти більшій надійності банківського сектору, його фінансовій безпеці й обмеженню ризику, загрози чи небезпеки фінансового колапсу.

Група вищого рівня щодо транскордонного нагляду Європейської комісії - High-Level Group on Cross-Border Financial Supervision, провела екстрений аналіз фінансового нагляду у країнах ЄС. Результати проведеного аналізу засвідчили, що існує необхідність підвищення операційної ефективності центральних банків у боротьбі з кризою. На європейському рівні Група рекомендує створити Європейську Раду з системного ризику - European Systemic Risk Council – під егідою Європейського центрального банку на чолі з Президентом ЄЦБ.

Європе́йський центра́льний банк (ЄЦБ) - головний елемент Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ), який як юридична особа виконує основні функції, радить національним державам та наддержавним органам щодо господарчої оцінки ухвали законів та інших правових норм Європейського Союзу, а також висловлює свою думку щодо грошової, цінової політики відповідним органам.
Роль цієї ради полягатиме у збиранні інформації про ризики по всій фінансовій системі, які називаються макропруденційними ризиками. Головне, що пропозиція Групи полягає у забезпеченні реалізації заходів органами нагляду ЄС.

З цією метою пропонується створення нової Європейської системи фінансового нагляду – European System of Financial Supervision – як інтегрованої мережі європейських органів фінансового нагляду. Існуючі національні органи нагляду, які найбільше наближені до ринків та установ, будуть продовжувати здійснювати свій щоденний нагляд, але «європейський центр» координуватиме застосування єдиних наглядових стандартів високого рівня та гарантуватиме безпеку та тісну співпрацю з іншими органами нагляду.



Перелік посилань

  1. Єрмошенко М. М., Єрохін С. А., Стороженко О. А. Фінансовий менеджмент: Курс лекцій / За наук. ред. д.е.н., проф. Єрмошенка М. М. - К.: Національна академія управління, 2004. - 506 с.
    Національна академія управління (НАУ) - вищий навчальний заклад України. Заснований 22 квітня 1992 року на кадровій базі відомого Київського інституту політології та соціального управління. А вже в 2002 році отримала високу державну відзнаку –почесну грамоту Кабінету Міністрів України «За значний внесок у розвиток національної освіти і науки, впровадження інноваційних педагогічних ідей, сучасних методів підготовки кадрів». Першим ректором Академії став відомий вчений та громадський діяч, доктор економічних наук, професор Кириченко Олександр Анатолійович. Перший випуск студентів відбувся в 1995 році. З початку існування Академії на постійній основі тут працювали десятки висококваліфікованих професорів та доцентів - таким чином, продовжились найкращі традиції в підготовці кадрів економістів і менеджерів-управлінців. Академія стала помітним культурно-просвітницьким центром, видавцем наукових періодичних видань з високим рівнем міжнародної індексації. У престижному рейтингу ВНЗ України ТОП-200, який з 2007 року проводить кафедра ЮНЕСКО, Академія незмінно входить до 20 % найкращих українських університетів. А за показником якості навчання всі ці роки незмінно входить у десятку найкращих ВНЗ України.


  2. Постанова НБУ «Про схвалення Методичних рекомендацій щодо порядку проведення стрес-тестування в банках України» від 6 серпня 2009 року N 460.

  3. Постанова Правління Національного банку України «Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» від 15.03.2004 № 104.

  4. Павловський М. Псевдореформи – це економічний тероризм проти українського народу // Голос України. – 2003. – 31 жовтня. –

С. 8.

  1. Методичні рекомендації щодо оцінки рівня економічної безпеки України. – К.: Академпрес, 2003. – С. 59.

  2. Європейський стандарт. Див.: Прокопович П. Об итогах выполнения Основных направлений денежно-кредитной политики на 2002 год и задачах банковской системы в 2003 году // Банковский вестник. – 2003. – Февраль. – С. 4.

  3. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны – альтернативный реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 1. – С. 3–19.

  4. Глазьев С. Основа обеспечения экономической безопасности страны – альтернативный реформационный курс // Российский экономический журнал. – 1997. – № 2. – С. 3–18.

  5. Стратегія монетарної політики: проблеми вибору та застосування: Зб. матеріалів наук.-практ. конф. / Національний банк України; Інститут економічного прогнозування НАН України; Світовий банк. — К. : Ін-т екон. прогнозув., 2003. — 269с. — Бібліогр.: в кінці ст.

  6. Єрмошенко М. Стратегічна інформація в забезпеченні фінансової безпеки держави // Актуальні проблеми економіки.- 2005. - № 10 (52). – С.77 – 89.

  7. Єрмошенко М. Фінансова безпека держави: національні інтереси, реальні загрози, стратегія забезпечення. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – С. 88.

  8. Экономическая безопасность России: Общий курс: Учебник/ Под ред. В.К.Сенчагова. – 2- е изд. – М.: Дело, 2005. – 896 с. – Библиогр. после разд.

  9. Лютий І.О., Демиденко Л.М., Субботович Ю.Л. Бюджетна політика і стабільність соціально-економічного розвитку України // Фінанси України. - № 10. – 2006. – С.7 – 14.

  10. Барановський О. Проблеми фінансової безпеки в умовах інтеграції України у світовий фінансовий простір // Вісник НБУ.- жовтень, 2003. - С.18-19.

  11. Наговицын В.В. Вопросы экономической безопасности России // Российский экономический журнал. – 1998. - № 9. – С. 41-49.

  12. Барановський О. Фінансова безпека в Україні (методологія оцінки та механізми забезпечення): Монографія. – К.: КНТЕУ, 2004. –759 с. – Бібліогр.: с.712-733.

  13. Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена Наказом Міністерства економіки України від 02.03.2007 № 60.
    Міністе́рство еконо́міки Украї́ни - колишнє міністерство України, центральний орган виконавчої влади України. 9 грудня 2010 року реорганізоване в Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.


  14. Барановський О. І. Банківська безпека: проблеми виміру // Економіка і прогнозування. – 2006. - № 1. – С. 7-26.

  15. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2003. — 347 с.

  16. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А. М. Герасимович, М. Д. Алексеєнко, І. М. Парасій-Вергуненко та ін.; За ред. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2007. — 600 с.

  17. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навч. посіб./ З.І.Щибиволок.- К.: Знання, 2006.- 311 с.

  18. Алымов Ю. Актуальные вопросы денежно-кредитной политики // Банковский вестник. – 2003. – № 12. – С. 4–14.

  19. Гриценко Р. Економічна безпека банківської системи України // Вісник Національного банку України. – 2003. – № 4. – С. 27–28.

  20. Поддєрьогін А.М., Буряк Л.Д., Калач Н.Ю. Фінансовий менеджмент. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. Київ: КНЕУ, 2001. - 294 с.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   14



  • 6.4. Механізм забезпечення фінансової безпеки банку
  • 6.5. Ініціативи Базельського Комітету щодо подолання фінансової кризи
  • Європейського центрального банку
  • Перелік посилань
  • Міністерства економіки України