Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»

Конспект лекцій для аспірантів галузі знань 07 «Управління та адміністрування»




Сторінка9/14
Дата конвертації19.03.2017
Розмір3.41 Mb.
ТипКонспект
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14
ТЕМА 7. СИЛОВА БЕЗПЕКА БАНКУ: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ, МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

7.1. Поняття та основні завдання силової безпеки банку.

7.2. Оцінка та рівні силової безпеки банку.

7.3. Оцінка імовірнісних негативних факторів впливу у визначенні витрат на забезпечення безпеки банку.



Перелік посилань
7.1. Поняття та основні завдання силової безпеки банку
Силова безпека банківської установи – це такий стан банку, який досягається комплексом організаційно-правових, економічних та соціально-психологічних методів, які спрямовані на забезпечення цілісності власності, іміджу і персоналу банку, протистояння, подолання і нейтралізації дії небезпечних чинників.

До заходів забезпечення силової безпеки банку належать захист активів, дотримання правил охорони праці, пожежної безпеки, заходів цивільної оборони, охорони приміщення, захисту від стихійних лих.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 №679, до повноважень Національного банку України віднесено встановлення правил випуску в обіг, зберігання, перевезення, вилучення та інкасації готівки. Керуючись законом, Національний банк України в нормативно-правових актах встановлює вимоги щодо рівня захисту цінностей під час перевезення та інкасації, технічного стану та організації охорони приміщень банків України.

Зокрема, в Постанові НБУ № 493 «Про вимоги щодо технічного стану та організації охорони приміщень банків України» зазначено зобов’язання банків щодо:

- забезпечення наявності охорони в стандартних відділеннях, де є касовий вузол і проводяться операції з готівкою;

- забезпечення захисту вікон перших цокольних поверхів металевими ґратами, ударостійким (броньованим) склом;

- наявності підтвердження (сертифікат) відповідності на всі матеріали, що застосовуються для забезпечення безпеки;

- погодження порядку взаємодії керівника банку з територіальним органом Міністерства внутрішніх справ при виникненні екстремальних ситуацій.

Комплексність режиму та охорони фінансово-кредитних установ визначається об'єктами, які захищаються, характером небезпек і схемою захисту. Існує велика кількість класифікації об'єктів захисту залежно від їх розміру, режиму функціонування, розміщення, технічного кріплення і особливостей контролю (рис. 7.1).


Класифікаційна ознака

Види, залежно від ознаки

1. Залежно від розміру фінансово-кредитної установи:

- малі об'єкти з площею території до 100 м2;

- середні об'єкти з площею території від 100 до 500 м2;

- великі стаціонарні об'єкти з площею від 500 до 4 000 м2;

- дуже великі стаціонарні об'єкти з площею більше 4 000 м2



2. За видами транспортування:

автомобільний, залізничний, водний, повітряний, трубопровідний

3. За режимом функціонування:

однозмінні, двозмінні, безперервні

4. За розташуванням:

комплекси (усі об'єкти охорони є на одній території); відокремлені об'єкти

5. За технічним озброєнням об'єкта, що охороняється:


- слабо технічно озброєні об'єкти з значною кількістю уразливих місць, які не контролюються;

- добре технічно озброєні об'єкти з невеликою кількістю уразливих місць, які контролюються охороною;

- дуже добре технічно озброєні об'єкти з незначною кількістю уразливих місць, які контролюються охороною


6. За типом охорони визначаються наступні об'єкти:

- з простим типом охорони (періодичним обходом об'єкта, що охороняється, без застосування спеціальних засобів і тварин);

- з ускладненим типом охорони, коли в охороні використовуються спеціальні засоби, тварини, а технічне та електронне спостереження окремих приміщень виведене на центральний пульт охорони);

- з комбінованим типом неперервної охорони, коли розмежовано використовуються технічні та електронні засоби, з центральним пультом управління, тварини


Рис. 7.1. Класифікація об’єктів силової безпеки банку [на основі 1, с. 138]
Класифікація об'єктів охорони використовується в процесі організації режиму та захисту конкретної фінансово-кредитної установи.

З врахуванням особливостей об'єкта силової безпеки банку та використанням напрацьованих підходів до побудови завдань режиму охорони та безпеки банку [1, с. 139, 2, с. 208] визначимо основні завдання силової безпеки банку:

1. Забезпечення контрольно-пропускного режиму в банківській установі.

1.1. Контроль за допуском персоналу до визначених функціями місць праці в цілому, на окремих ділянках, приміщеннях і робочих місцях.

1.2. Контроль за допуском до банківської установи і в окремі приміщення клієнтів та працівників державних органів нагляду.

1.3. Контроль за технікою безпеки праці.

1.4. Контроль за територією навколо банківської установи.

2. Організація інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку.

2.1. Захист відомостей, що вважаються комерційною та банківською таємницею.

2.2. Запобігання необґрунтованому допуску й доступу до відомостей та робіт, які становлять комерційну та банківську таємницю.

2.3. Організація спеціального діловодства, яке унеможливлює несанкціоноване одержання відомостей, віднесених до комерційної та банківської таємниці.

2.4. Виявлення та локалізація можливих каналів витоку конфіденційної інформації в процесі звичайної діяльності та за екстремальних ситуацій.

3. Забезпечення схоронності матеріальних цінностей банку: будівель, техніки, обладнання, цінностей та інше.

4. Забезпечення охорони матеріальних цінностей в процесі переміщення по території установи і за її межами.

5. Захист інформації та інформаційних мереж.

6. Забезпечення персонального захисту окремих керівників і фахівців банку на її території та за її межами.

6.1. Організація режиму безпеки за здійснення всіх видів діяльності, включаючи зустрічі, переговори й наради в рамках ділового співробітництва банку з іншими партнерами.

7. Екстрені дії при виникненні небезпеки з припинення злочинів та інших правопорушень.

8. Контроль стану технічних засобів захисту.

9. Проведення заходів з економічної безпеки, захисту фінансових та матеріальних ресурсів банку, недопущення збитків при проведенні нею комерційних операцій організацію, операцій та угод, що проводяться ним та його підрозділами.

10. Оцінка маркетингових ситуацій та неправомірних дій конкурентів і зловмисників.

Зрозуміло, що перелік конкретних завдань стосовно організації системи силової безпеки банку залежно від специфіки його діяльності може бути більшим або меншим, але він завжди має бути достатнім та обґрунтованим. Виконання основних завдань силової безпеки банку сприятиме гарантуванню схоронності, цілісності будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна з метою відвернення та/або недопущення безпосередніх протиправних посягань.

З метою виконання завдань забезпечення силової безпеки банку працівники служби безпеки повинні бути наділені наступними правами, що не суперечать законодавству [2, с.210]:

- виявляти, попереджати й локалізувати реальні і потенційні негативні фактори впливу на безпеку банку з боку конкурентів, кримінальних елементів, недобросовісних контрагентів, клієнтів та його працівників;

- перевіряти документи у власних працівників, клієнтів та відвідувачів відповідно до контрольно-пропускного режиму банківської установи;

- здійснювати підготовку персоналу банку з питань безпеки його діяльності;

- перевіряти відповідність матеріальних цінностей транспортним документам і здійснювати огляд транспортних засобів, що рухаються на території установи або за її межі;

- вимагати від громадян припинення протиправних дій, які:

1) порушують права власника майна, оголошені в установленому порядку режими функціонування об'єкта силової безпеки банку;

2) створюють загрозу особистій безпеці фізичних осіб, щодо яких здійснюються заходи охорони;

3) перешкоджають здійсненню повноважень працівниками банку;

4) перешкоджають здійсненню повноважень працівниками служби безпеки банку;

- затримувати і доставляти до службових приміщень служби безпеки банку осіб, які без належних підстав перебувають на території установи, для встановлення їх особи. За наявності підстав, передбачених законом, передавати їх до відповідного правоохоронного органу для прийняття рішення;

- проводити відео-, кіно-, фотозйомки, звукозапис подій як допоміжний засіб запобігання протиправним діям та розкриття правопорушень;

- тимчасово обмежувати або забороняти доступ громадян, рух транспорту на окремі ділянки місцевості і об'єкти, що охороняються у випадках, визначених законодавством, і за умов дотримання законних прав, інтересів і безпеки громадян.

Право самостійно здійснювати забезпечення силової безпеки надано Національному банку України, Ощадбанку. Банківська система другого рівня має користуватися послугами лише Державної служби охорони, що вимагає вироблення спільних рішень щодо пошуку оптимальних, зручних для споживачів умов отримання послуг.


7.2. Оцінка та рівні силової безпеки банку
Рівень силової безпеки банку залежить від обраної системи захисту його об’єктів. Керівництво банку самостійно обирає рівень захисту відповідно від величини негативних факторів впливу на стан безпеки банку та його фінансових можливостей. Можна виділити чотири рівні захисту безпеки банківської установи залежно від інтенсивності дії впливу негативних факторів (табл. 7.1).

Про важливість обраного рівня інженерно-технічного захисту силової безпеки банку свідчить той факт, що близько 50% несанкціонованих проникнень здійснюється на об'єкти з вільним допуском персоналу і клієнтів; 25% - на об'єкти з пасивними обмеженнями, наприклад, огорожею, що не охороняється; 20% на об’єкти з діючою пропускною системою і огорожами, що охороняються; і лише 5% - на об'єкти з особливим режимом охорони, допуск на які забезпечується сучасною пропускною схемою, а охорона використовує сучасні технічні засоби.


Таблиця 7.1

Стан безпеки банку залежно від рівня силового захисту

Рівень

Характеристика

Стан банку

Мінімальний

елементарні засоби технічного захисту (замки, засувки, огорожі);

елементарні системи охорони місцевого призначення (електроосвітлення, загорожа, замки підвищеної надійності)



Небезпека

Середній

сучасні системи охорони з дистанційним управлінням, сучасні огорожі, розташовані по периметру, сторожові собаки, сторож із засобами зв'язку, система відеоконтролю

Загроза

Високий

система охорони по периметру, спеціально підготовлена охорона із засобами зв'язку, система контролю доступу на об'єкт, система зв'язку з правоохоронними органами, план охорони при непередбачених обставинах

Ризику

Максимальний

наявність підрозділу швидкого реагування, високотехнологічна система охорони

Безпеки

Для оцінки рівня силової безпеки банку можна використати наступні показники:

1. Коефіцієнт транспортної безпеки банку:

, (7.1)

де Вмц - вартість викрадених цінностей при транспортуванні, тис. грн;



В- витрати банку, тис. грн.

2. Коефіцієнт захищеності майна та персоналу банку (порогове значення 15-20%):



, (7.2)

де Вох - витрати на охорону банку, тис. грн;



Пч - чистий прибуток банку, тис. грн.
Вартісну оцінку силової безпеки банку мають, як правило, пов'язані з втратами при зберіганні, перевезенні, вилученні та інкасації готівки. Не піддаються вартісній оцінці наслідки посягань на життя і здоров'я працівника, членів його сім'ї, відходу до конкурента першокласного фахівця, від проникнення в трудовий колектив осіб, що мають зв'язки з кримінальним минулим або діють в інтересах конкурентів. На основі наведених показників силової безпеки банку визначають його інтегральне значення та розробляють адекватні заходи її забезпе чення, які повинні деталізуватись за відповідними зонами. Оптимальним є створення шести зон, у яких кожна важлива зона - усередині іншої [1, с. 141]. Межі зон безпеки банку повинні бути захищені однаково надійно (рис. 7.1).
Зона 1

Зона 2


Зона 3

Зона 4


Територія банку, приміщення

Представницькі приміщення

Сховища, сейфи, комп'ютерні бази даних

Периметр території, будинку

Приміщення для прийому відвідувачів

Службові приміщення


Особлива зона

Кабінети співробітників, керівників

Рис. 7.1. Зони силової безпеки банку
Першим рубежем захисту є навколишня територія, яка повинна бути облаштована таким чином, щоб потенційний правопорушник відчував, що його дії контролюються. Це, як правило, і паркан, обладнаний технічними засобами, і територія, яка ззовні бажано щоб була відкрита і перебувала під відеонаглядом. Справжні прилади варто замаскувати, а демонструвати відеонагляд фальшивими пристроями. Завдання останніх - демонстрація потенційному правопорушникові, що територія охороняється. Відкрита зовнішня територія, що прилягає до території банківської установи, і демонстрація її контролю повинні сформувати незатишні умови для правопорушника з самого початку його дій.

Другим рубежем захищаються безпосередньо вхідні приміщення банківської установи. Головним завданням цього рубежу охорони є припинення можливого правопорушення. Для цих дій приміщення для прийому відвідувачів обладнується різноманітними технічними засобами, які виявляють порушення порядку і подають сигнал тривоги. Іншою функцією цього рубежу захисту є упорядкування доступу на територію установи за допомогою відповідно оформлених контрольно-пропускних пунктів.

Третім рубежем захищаються будівельні конструкції: периметри приміщень, вікна, двері, люки, вентиляційні та каналізаційні канали, тепловентиляційні канали та інші елементи конструкцій, які можуть використати злочинці. Вони також обладнуються технічними електронними приладами, що контролюють доступ у приміщення, подають сигнали тривоги. За необхідності тут також можуть бути додаткові контрольно-пропускні пункти. Рівень потужності захисту четвертого рубежу повинен бути на порядок вище третього. Тут також можуть використовуватись тварини.

Четвертий рубіж захищає окремі сейфи, сховища, архіви тощо. Його рівень обладнання і захисту подібний п'ятому. Інформація про стан захисту всіх рубежів охорони повинна бути виведена на центральний пульт.

Отже, гарантування силової безпеки банку контролюється персоналом суб’єкта охоронної діяльності, в тому числі шляхом запровадження стаціонарних постів охорони, мобільних патрулів, використання технічних засобів охоронного призначення тощо.


7.3. Оцінка ймовірності впливу негативних факторів впливу у визначенні витрат на забезпечення безпеки банку
Оцінка ймовірності реалізації негативних факторів впливу і пов’язана з цим оцінка витрат на попередження чи запобігання їх дії – найбільш складна і відповідальна частина всього процесу забезпечення безпеки банківської установи. Адже від того, наскільки виявлені реальні чи потенційні фактори негативного впливу, залежить рівень захищеності безпеки банку. Свідоме завищення рівня витрат на попередження малоймовірних факторів впливу на безпеку установи призведе до істотного завищення витрат на заходи гарантування безпеки і може істотно позначитися на реальних показниках оцінки економічної ефективності захисту.

Для оптимізації рівня витрат на заходи захисту об'єктів забезпечення безпеки банку від ризиків, загроз та небезпек необхідно враховувати наступне: не дивлячись на наявність прямої залежності між розмірами коштів, які виділяються на захист, та ефективністю захисту, існує гранично допустиме значення витрат, яке визначається рентабельністю проектованої системи захисту безпеки банківської установи - нормою прибутку на інвестовані в неї кошти. За наявними оцінками [3,4,5], витрати на безпеку можуть виявитися досить значними. Так, при ефективності захисту, близькій до одиниці (тобто при розрахунку термінів окупності інвестицій до комплексу захисних заходів один рік), і ймовірності прояву негативних факторів впливу на стан безпеки банку від 15 до 20% (приблизно відповідає ймовірності прояву протягом 5 років майнових загроз великим комерційним структурам) допустимі витрати на безпеку повинні бути в межах від 15 до 19% активів банківської установи. Підвищити рентабельність захисту можна як за рахунок обґрунтованої економії витрат на її організацію і експлуатацію, так і за рахунок їх оптимального розподілу по простору дії негативних факторів впливу. Наприклад, для підвищення рентабельності захисту з нульового рівня до рівня 0,5 необхідна 50%-ва економія коштів [5]. Інший напрямок скорочення витрат полягає в зонуванні зон системи безпеки. Наприклад, в роботі [4] наводяться підходи до оптимізації витрат на кожну зону захисту та економічного обґрунтування зонованої структури безпеки в цілому. Як відомо, зони захисту банківської установи ранжують за ступенем значущості. Кількісною мірою значущості цих зон користуються рідше, хоча саме вона якнайбільш повна і адекватна характеристика і повинна слугувати основою оптимізації витрат на гарантування безпеки банківської установи. Вирішальне значення для формування ефективної системи безпеки в цілому має взаємне розташування цих зон, що утворюють в сукупності її структуру. В роботі [4] виділено три основних типи оргструктур систем безпеки:

• система незалежних або непересічних зон;

• система з частковим перетином зон;

• система з повністю залежних чи «вкладених» один в одного зон захисту.

Найпростішою в організаційному відношенні є структура незалежних зон захисту. У такій структурі кожна із зон автономна при протидії зовнішнім і внутрішнім негативним факторам впливу. Це дозволяє досить оперативно і повністю використовувати для реалізації завдань захисту власні матеріально-технічні ресурси, однак робить неможливим використання ресурсів інших зон, вивільняє ті, що даються за відсутності загроз. Якість протидії загрозам у системах з незалежними зонами оцінюється приватними та загальними показниками ефективності (рентабельності) захисту. При статистично незалежних загрозах загальна ефективність захисту E виявляється лінійно пов’язаною з приватними показниками ефективності захисту кожної із зон:



(7.3)

де — відносна значущість зон захисту:



, (7.4)

причому




М - число зон захисту в проектованій структурі системи безпеки банку;

– загальне число ризиків, загроз та небезпек, як діють в зоні захисту;

— ймовірність прояву ризиків, загроз та небезпек виду зоні захисту;

— абсолютне значення зоні захисту відносно виду ризиків, загроз та небезпек.

Із виразу (7.3) слідує, що порівняно проста оцінка порогової граничної якості (надійності) захисту кожної із зон:



,, (7.5)

де — рівень якості (надійності) системи захисту банку в цілому.


Виходячи з зонного принципу організації захисту безпеки банку, можна сформулювати ряд важливих передумов структуризації системи захисту в цілому:

• чим вище значимість зони, тим ефективнішим повинен бути її захист і, отже, тим більше коштів необхідно виділяти для її організації;

• в системах з високим рівнем ефективності спільного захисту більша частина витрат повинна бути пов’язана із забезпеченням безпеки особливо важливих зон, або зон з максимальною відносною значущістю. Так, при загальній ефективності захисту Е = 95% і значущості особливо важливої зони маємо більше 89%, що практично збігається з загальною величиною Е. Наведені передумови можуть використовуватись для структури системи гарантування безпеки з незалежних зон і вимагають уточнень для інших, більш складних структур.

Аналіз показує, що при деяких інших припущеннях (рівнозначність ризиків, загроз та небезпек, лінійний характер основних залежностей та ін.) відносна величина q виграшу по витратах на ресурси буде визначаться з нерівності:



. (7.6)
Величина ефекту як економія витрат на безпеку визначається, крім чинників витратного характеру, і розмахом відносної значущості зон. Так, наприклад, якщо система безпеки складається з чотирьох зон з відносною значущістю,;; і , то, відповідно до формули (7.4), отримаємо значення . Отже, оптимізація розподілу ресурсів дозволить в даному випадку забезпечити рівну загальну ефективність захисту при витратах, менших в 2,62 рази (порівняно з витратною схемою використання ресурсів).

Оптимізація розподілу ресурсів по зонах захисту забезпечує економічно обґрунтований вибір складу комплексу спеціальних технічних засобів для кожної із зон банку в цілому. Критерієм оптимальності цієї композиції може бути обрана сума середніх втрат від реалізації ризиків, загроз та небезпек і витрат на систему захисту банківської установи.

При оптимізації ресурсів необхідно враховувати деякі обмеження:

- по-перше, значення витрат повинні відображати існуючі ринкові ціни на технічні засоби протидії ризикам, загрозам та небезпекам і їх установку стосовно конкретної зони захисту;

- по-друге, необхідно використовувати значення витрат, дисконтовані до одного терміну служби Т;

- по-третіх, всі витрати не повинні перевищувати деякої виділеної на період загальної суми витрат на безпеку. З міркувань збереження конфіденційності інформації повинні бути включені і обмеження щодо досягнення проектованого рівня надійності системи не нижче допустимого рівня безпеки банківської установи.

Більш простий і який можна порівняти за точністю метод оцінки ризику негативних факторів впливу на стан безпеки банку і розрахунку витрат на заплановані заходи захисту можна застосувати, використовуючи запропоновану російськими вченими Гусєвим В.С., Дьоміним В.А., Кузіним Б.І. [3, c. 116-119] методику декомпозиції видів загроз, відповідних захисних заходів і витрат по координатах «кубика безпеки». Графічно область потреб безпеки можна представити у вигляді наступної тривимірної моделі (рис. 7.2).

Y

Z



X

Рис. 7.2. Тривимірна модель безпеки банку – «кубик безпеки»


Особливе прикладне значення мають «розгортки» по осях XY, XZ і ZY. Розгортка по осі XY дозволяє виділити серед ризиків, загроз та небезпек найбільш характерні для об'єкта захисту (рис. 7.3).


Y




Споруди




*

*










Обладнання

*

*

*










Персонал

*







*







Клієнт







*










Документи

*

*

*










ЕОТ

*

*

*

*







Сховища




*













Транспорт

*

*

*













Крадіжка

Пожежа

Знищення

Вірус

Розголошення

X

Рис. 7.3. Розгортка XY «кубика безпеки»
Розгортка по осі XZ дозволяє оперативно визначити набір можливих засобів захисту за наявності того або іншого виду ризику, загрози чи небезпеки банку (рис. 7.4).


Z




Інженерний захист

*

*

*










Зброя

-
















Відеотехніка

*







*







Аудіотехніка

*
















Шлюзи

*
















Охорона території

*




*













Крадіжка

Пожежа

Знищення

Вірус

Розголошення

X

Рис. 7.4. Розгортка XZ «кубика безпеки»
І нарешті, розгортка YZ переслідує мету підібрати конкретні засоби захисту стосовно характеру об'єкта, що захищається (рис. 7.7).


Y




Споруди

*




*




*

*




Обладнання

*




*

*










Персонал






















Клієнт






















Документи







*













ЕОТ

*




*

*










Сховища

*

*

*

*




*




Транспорт

*

*



















Інженерний

захист


Зброя

Відеотехніка

Аудіотехніка

Шлюзи

Охорона

території



Z

Рис. 7.5. Розгортка YZ «кубика безпеки»

Подібна графічна інтерпретація безпеки дозволяє для кожного об’єкта банку, що захищається, виявити допустиме поєднання ймовірних негативних факторів впливу на стан безпеки банку, засобів і методів захисту від них, що реалізовуватимуться структурними підрозділами служби безпеки.

Позначимо імовірність реалізації ризику, загрози чи небезпеки відносно елемента, що захищається, при невикористанні способу (методу) захисту, а збитки банку від її реалізації . Тоді математичне очікування збитку від реалізації ризику, загрози та небезпеки:

, (7.7)

Бачимо, що математичне очікування збитку від реалізації ризику, загрози чи небезпеки в результаті невикористання методів захисту по всіх захищених елементах в цьому випадку буде:



, (7.8)
Відповідно, математичне очікування збитку від реалізації всіх ризиків, загроз та небезпек у відношенні захищуваного елемента при невикористанні способу (методу) захисту складе:

, (7.9)

Математичне очікування збитку від невикористання збитку від невикористання всіх способів (методів) захисту елемента від ризику, загрози чи небезпеки складе



, (7.10)

Максимально допустимі витрати на систему забезпечення безпеки банку (тобто витрати на її утримання не мають перевищувати повне математичне очікування збитку від реалізації всіх ризиків, загроз та небезпек щодо всіх елементів, що захищаються, при застосуванні всіх методів захисту) будуть рівні повному математичному очікуванню збитку від їх реалізації.

Оптимальність витрат на організацію захисту визначається протягом періоду, впродовж якого функціонує банківська установа. Цей період має (принаймні) дорівнювати періоду Т, протягом якого визначалася ймовірність реалізації ризиків, загроз та небезпек.

Якщо ж для різних видів ризиків, загроз та небезпек періоди визначення ймовірності їх реалізації відрізняються, то тут буде мати місце деяка невизначеність. Так, якщо в якості розрахункового періоду прийняти період мінімальної тривалості, то, з одного боку, це збільшує витрати на захист від тих ризиків, загроз та небезпек, імовірність реалізації яких визначалася на більш тривалому періоді. З іншого боку, протягом короткого періоду не всі види ризиків, загроз та небезпек можуть реалізовуватися, а значить, вони можуть бути і не враховані у вживанні заходів захисту від них. Тоді при реалізації проектованої системи виникає небезпека прояву неврахованих загроз, що обумовлюють додаткову шкоду і перевищення пов'язаних з їх локалізацією витрат. При цьому система захисту може виявитися нерентабельною, що не забезпечує до того ж рішення завдань забезпечення безпеки банку.

Невизначеність у проявах різного виду ризиків, загроз та небезпек на короткострокових періодах може бути дозволено з організацією статистики цих проявів і актуалізацією по накопичуваних статистичних даних щодо структури, функцій і витрат на систему безпеки банківської установи.
Перелік посилань


  1. Орлов П.І., Духов В.Є. Основи економічної безпеки фірми: Навч.посіб. – Х.: ТОВ «Прометей-Прес», 2004. – 284 с.

  2. Берлач А.І. Безпека бізнесу: Навч.посіб. – К.: Університет «Україна», 2007. – 280 с.

  3. Экономика и организация безопасности хозяйствующих субъектов.- 2-е изд./ Гусев В.С., Демин В.А., Кузин Б.И. и др.– Спб.: Питер. – 288 с.

  4. Абалмазов Э.И., Кротова М.Э. Декомпозиция и композиция систем безопасности.- М.: Секьюрити сервис, октябрь-ноябрь, 1995.

  5. Абалмазов Э.И. Экспертная оценка проблемы безопасности банков // Системы безопасности. — 1995.- № 6.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14



  • Перелік посилань 7.1. Поняття та основні завдання силової безпеки банку
  • 7.2. Оцінка та рівні силової безпеки банку
  • 7.3. Оцінка ймовірності впливу негативних факторів впливу у визначенні витрат на забезпечення безпеки банку
  • Перелік посилань