Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій для студентів спеціальності 181 «Харчові технології»

Конспект лекцій для студентів спеціальності 181 «Харчові технології»




Сторінка9/20
Дата конвертації28.05.2017
Розмір3.42 Mb.
ТипКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20

Копіювання і переміщення комірок

Копіювання і переміщення комірок у програмі Excel можна здійснювати методом перетягування або через буфер обміну. При роботі з невеликим


числом комірок зручно використовувати перший метод, при роботі з великими діапазонами – другий.

Метод перетягування.

Щоб методом перетягування скопіювати або перемістити поточну комірку (виділений діапазон) разом із змістом, треба навести покажчик миші на рамку поточної комірки (він прийме вигляд стрілки).

Тепер комірку можна перетягнути в будь-яке місце робочого аркуша (місце
вставки позначається спливаючою підказкою).

Для вибору способу виконання цієї операції, а також для більш надійного


контролю над нею рекомендується використовувати спеціальне перетаскування
за допомогою правої кнопки миші. У цьому випадку при відпусканні кнопки миші з'являється спеціальне меню, у якому можна вибрати конкретну виконувану операцію.

Автоматизація введення

Тому що таблиці часто містять однотипні дані, чи дані які повторюються,


програма Excel містить засоби автоматизації введення. До числа наданих
засобів належать: автозавершення, автозаповнення числами й автозаповнення
формулами.

Автозавершення.

Для автоматизації введення текстових даних

використовують метод автозавершення. Його застосовують при введенні в
комірки одного стовпчика робочого аркуша текстових рядків, серед яких є такі, що повторюються. У ході введення текстових даних у чергову комірку
програма Excel перевіряє відповідність уведених символів рядкам, що є в цьому стовпчику вище.

Якщо виявлено однозначний збіг, уведений текст автоматично

доповнюється. Натискання клавіші Enter підтверджує операцію автозавершення, у протилежному випадку введення можна продовжувати, не звертаючи увагу на пропонований варіант. Можна перервати роботу засобу автозавершення, залишивши у стовпчику порожню комірку. І навпаки, щоб використовувати можливості засобу автозавершення, заповнені комірки мають іти підряд, без проміжків між ними.

Автозаповнення числами.

При роботі з числами використовується метод автозаповнення. У правому нижньому куті рамки поточної комірки є чорний квадратик – маркер заповнення. При наведенні на нього покажчик миші (він звичайно має вигляд товстого білого хреста) здобуває форму тонкого


чорного хрестика. Перетаскування маркера заповнення розглядається як операція «розмноження» змісту комірки в горизонтальному або вертикальному
напрямку.

Якщо комірка містить число (у тому числі дату, грошову суму), то при


перетаскуванні маркера відбувається копіювання комірок чи їхнє заповнення
арифметичною прогресією. Для вибору способу автозаповнення варто робити
спеціальне перетаскування з використанням правої кнопки миші. Нехай, наприклад, комірка A1 містить число 1. Наведіть покажчик миші на маркер заповнення, натисніть праву кнопку миші, перетягніть маркер заповнення так, щоб рамка охопила комірки A1, B1 і C1, і відпустіть кнопку
миші. Якщо тепер вибрати в меню, що відкривається, пункт Копіювати комірку, усі комірки будуть містити число 1. Якщо ж вибрати пункт Заповнити, то в комірках з’являться числа 1, 2, 3. Щоб точно сформулювати умови заповнення комірок, треба виконати команду
Основне — Редагування — Заповнити — далі за вибором самого користувача. У діалоговому вікні, що відкрилося, Прогресія вибирається тип прогресії, величина кроку і граничне значення. Після натискання на кнопці ОК програма Excel автоматично заповнює комірки відповідно до заданих правил.

Автозаповнення формулами.

Цю операцію виконують так само, як автозаповнення числами. Її особливість полягає в необхідності копіювання посилань на інші комірки. У ході автозаповнення до уваги беруть характер посилань у формулі: відносні посилання змінюються відповідно до відносного


розташування копії й оригіналу, абсолютні залишаються без змін.

Пошук і заміна фрагментів робочого аркуша

Пошук заданого фрагмента робочого аркуша (книги) здійснюється через послугою Основне — Редагування — Знайти й виділити, за допомогою якої можливо відкрити вікно Пошук і заміна (Рис. 5.7).



Рис. 5.7
До поля цього вікна водять фрагмент пошуку. Це може бути частина формули, заголовка

або тексту, а також характерне слово або окремий символ. Власне пошук здійснюється через команду Знайти далі, яка дає змогу виявляти заданий об’єкт у межах робочого аркуша.

У вкладці Знайти задають також режими й ділянки пошуку.

Після виявлення потрібного фрагмента послугою Знайти вікна Пошук і заміна активізують вкладку Замінити, до якого і вводять нову редакцію фрагмента. Користуючись командою Замінити, вибраний фрагмент замінюють новим. Пошук наступного фрагмента поновлюється командою Знайти далі, після чого процес заміни повторюється до кінця робочого аркуша.


Перейти до наступного циклу пошуку можна також за допомогою клавіш Shift F4, а повернутися

до попереднього — клавіш Ctrl Shift F4.

Процедура пошуку і заміни прискорюється командою Замінити
все, яка виправляє вибраний фрагмент по всьому робочому аркушу.


  1. Форматування даних.

Більшість електронних таблиць починаються з текстових даних, які під час введення автоматично вирівнюються системою по лівому краю клітинок і набираються тим шрифтом, який задається користувачем кнопками Шрифт і Розмір шрифту в панелі інструментів.

Текст вводиться до робочої клітинки з клавіатури, а в пам’ять комп’ютера — при натисненні клавіші Enter або подвійним натисканням на ліву кнопку миші. Текст можна редагувати, вирівнювати по лівому краю, по центру або по правому краю за допомогою піктограм-кнопок в панелі інструментів, так само як і у MS Word.

Для розміщення в одній клітинці довгих заголовків таблиці або довгих фраз текст розділяють на кілька рядків за допомогою клавіш Alt Enter. Можна також об’єднати кілька клітинок в одну. Для цього їх треба виділити і скористатись піктограмою групи Вирівнювання — Об’єднати та розташувати в центрі. Або виділити клітинки, натиснути правою кнопкою миші на них та скористатись послугами спадного меню Формат клітинок — Відображення — Об’єднання клітинок. Вікно Формат клітинок має шість вкладок: Число, Вирівнювання, Шрифт, Межі, Заливка, Захист (Рис. 5.8).

Рис. 5.8
Вкладка Число використовується для вибору потрібного формату числа.
Вкладка Вирівнювання дозволяє змінити орієнтацію тексту від –900 до 900, об’єднати

елементи таблиці або автоматично підібрати їх ширину, переносити слова у межах клітинки, задати відступ і вирівнювати вміст клітинок по горизонталі й вертикалі та вказати напрям тексту.

Вкладка Шрифт забезпечує вибір потрібного типу шрифту, його розміру, накреслення для зображення даних або тексту.

Вкладка Межі містить будь-які лінії для виділення контурів клітинок та відображає їх кольорову гаму.

Вкладка Заливка дозволяє виділяти кольором рядки, стовпці або окремі клітинки таблиці, обирати стиль та колір візерунка, ефекти заливки.

Вкладка Захист дає змогу користувачу приховати всі формули


робочого аркуша і захистити його клітинки.
Питання до лекції №5

1. Призначення і можливості Excel.


2. Вікно Excel і його елементи.
3. Які типи даних використовуються в Microsoft Excel?
4. Уведення тексту і чисел. Якими способами можна ввести дані в таблицю?
5. Що таке діапазон комірок, як він позначається?
6. Використання формул. Посилання на комірки.
7. Абсолютні й відносні посилання.
8. Методи копіювання і переміщення комірок.
9. Команда «Спеціальна вставка» та її можливості.
10. Як вставляти і видаляти комірки, рядки і стовпчики.
11. Автозавершення.
12. Автозаповнення числами і формулами.
13. Розташування довгих підписів у комірках.
14. Об'єднання комірок
15. Що таке список автозаповнення?
16. Назвіть основні складові формули.
17. Що є головною особливістю при уведенні формул?
18. Як відрізнити текст від формули?

Лекція №6. Робота з функціями в MS Excel 2007.



План

  1. Формули в MS Excel.

  2. Поняття, призначення та класифікація функцій в MS Excel.

  3. Математичні, логічні, статистичні функції та функції посилань і масивів.

  4. Редагування функцій в MS Excel.

  5. Повідомлення про помилки.




  1. Формули в MS Excel.

У табличному процесорі Excel можна виконувати з даними безліч різних операцій — математичних, логічних, статистичних, текстових, фінансових та ін.

Формула — записана послідовність дій з операндами.

Будь-яку формулу, як і текст або число, вводять до вибраної клітинки робочого аркуша вручну. Кожна формула, що використовується для обчислень в Excel, починається зі знаку

“дорівнює”.

Формула повністю відображається в рядку формул і легко редагується.

Формули використовуються в листах для виконання обчислень над введеними даними. За допомогою формул ви можете виконати операції суми, віднімання, множення, ділення.

Формула складаеться з одної чи декількох адрес комірок або величин, а також знаку математичної дії. Електронна таблиця, в клітинах якої записані формули, подібна до програми. Ця подібність виявляється в тому, що у випадку введення нових значень вхідних даних табличний процесор автоматично перераховує проміжні та вихідні результати. Щодо формул слід мати на увазі наступне.

Комірці можна дати ім'я і використовувати це ім'я в формулі.

Щоб ввести формулу з клавіатури, треба виконати алгоритм:



  1. Виділити комірку, в яку треба занести результат обчислень.

  2. Набрати знак рівності.
    Знак рівності (=) - це математичний символ, що використовується для позначення рівності. Він був винайдений в 1557 році Робертом Рекордом . У рівнянні, знак рівності поміщається між двома виразами, які мають те ж саме значення.


  3. Набрати формулу. Вона з'явиться в рядку формул.

  4. Натиснути Еnter або галочку в рядку формул.

Щоб ввести формулу, посилаючись на комірку, треба виконати алгоритм:

  1. Виділити комірку, в яку треба занести результат обчислень;

  2. Набрати знак рівності;

  3. Навести курсор миші на комірку, адресу якої ви повинні занести в формулу. Адреса комірки з'явиться в рядку формул;

  4. Набрати символ оператора математичної дії;

  5. Аналогічні дії виконати для всіх членів формули;

  6. Натиснути Еnter або галочку в рядку формул.

Формула завжди починається зі знака “=”. Після знака “=” записується вираз, значення якого повинно бути обчислене.

Як операнди у виразах можуть бути використані константи, адреси комірок та елементарні функції.

Елемента́рні фу́нкції - клас функцій, що містить в собі степеневі функції, многочлени, показникові функції, логарифмічні функції, тригонометричні функції, обернені тригонометричні функції, а також функції, що отримуються із перелічених вище за допомогою чотирьох арифметичних операцій (додавання, віднімання, множення, ділення) та композиції, застосованих скінченну кількість разів.
Наведемо приклади формул:


=25*5 - процесор просто перемножить числа 25 та 5;

=A1 B2 - обчислиться сума значень, записаних у комірках А1 та В2;

=(A3 B4-C2)/(ПИ() Sin(D6)^2) - тут використані функції та sin(x);

=ЛИСТ1!A2 ЛИСТ2!A2 - використані адреси двох комірок А2 з двох різних аркушів.
До операції табличного процесора MS Excel відносять:

Таблиця 6.1




Категорії операцій

Позначення операції та її назва

Математичні

додавання

- віднімання

* множення

/ ділення

% взяття процента

^ піднесення до степеня

Текстові

& конкатенація (додавання стрічок)

Порівняння

< менше

<= менше або дорівнює

> більше

>= більше або дорівнює

= дорівнює

<> не дорівнює

Адресні

: діапазон

; об’єднання комірок або діапазонів

перетин діапазонів

Пріорітет виконання операцій

Таблиця 6.2



Назва операції або групи операцій

Позначення операції

Взяття діапазону

: (двокрапка)

Перетин діапазонів

(пропуск)

Об’єднання діапазонів

; (крапка з комою)

Зміна знаку

- (мінус)

Взяття відсотка

% (процент)

Піднесення до степеня

^ (степінь)

Множення та ділення

* / (зірочка, похила риска)

Додавання та віднімання

- (плюс, мінус)

Конкатенація

& (амперсенд)

Порівняння

< > <= >= = <>




  1. Поняття, призначення та класифікація функцій в MS Excel.

Поняття та призначення функцій

В електронних таблицях Excel часто для проведення розрахунків використовують різноманітні функції.



Функції – це заздалегідь визначені формули, що виконують обчислення за заданими величинами (аргументами) в зазначеному порядку.

Функції дозволяють виконувати як прості, так і складні обчислення. Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень. Значення, що використовуються для обчислення функцій, називають аргументами. Значення, що повертаються функціями як відповідь, називають результатом. Крім вбудованих функцій, можна використовувати в обчисленнях функції користувачів, що створюються за допомогою засобів Excel.

Синтаксис функцій

Щоб використати функцію, потрібно ввести її як частину формули в комірку робочого аркуша. Послідовність, у якій мають розміщуватися використовувані у формулі символи, називають синтаксисом функції. Всі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо порушити правила синтаксису, то Excel видасть повідомлення про помилку у формулі.

Для спрощення роботи з функціями більшість із них була названа від скорочення російськомовних значень цих функцій:

Загальний вигляд функції: =ім’я функції (параметр/и)

Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне значення (Истина або Лож), формули чи інші функції. В кожному конкретному випадку необхідно використовувати відповідний тип аргументу.

Введення функцій та класифікація функцій

До формули можна також включати імена стандартних функцій, вибираючи їх зі спеціальної вкладки Формули — Бібліотека функцій (Рис. 6.1).

Рис. 6.1

У першому списку потрібно вибрати категорію, у якій знаходиться потрібна функція, а в другому – саму функцію. Усього в наборі Excel є 10 категорій функцій: фінансова, інженерні, дата і час, математичні, статистичні, посилання і масиви, робота з базою даних, текстові, логічні, перевірка властивостей і значень. Крім того, список категорій доповнений рядком 10 функцій, якими недавно користувалися.

У діалозі Майстер функцій під списками знаходиться рядок опису синтаксису і дається коментар про призначення виділеної функції. У рядку синтаксису аргументи, виділені напівжирним шрифтом, є обов'язковими. Якщо обов'язкові для функції аргументи не будуть зазначені, то її неможливо буде ввести в комірку. Коли виділити функцію в списку, автоматично з'являються назви аргументів функції з указівкою правильного розташування дужок, ком і крапок з комами в рядку формул.
Вибравши потрібну функцію, слід клацнути по кнопці ОК, після чого відкриється наступний діалог Майстра функцій, що називається панеллю формул.

Іншим способом виклику панелі формул є клацання по кнопці «=» у рядку формул і вибір потрібної функції зі списку в лівій частині рядка формул.

У панелі функцій буде запропоновано ввести аргументи саме в тім форматі, що передбачений для даної функції. Аргументи можна вводити з клавіатури, але бажано при введенні посилань використовувати мишу, що прискорить процес введення і гарантує захист від помилок.

У випадку введення однакових чи схожих функцій у різні комірки, краще скористатися можливостями копіювання в Excel.



Типи функцій

Математичні функції загального призначення Таблиця 6.3

Позначення функції в MSE

Назва, призначення або результат роботи функції

ABS( )

| a| модуль числа

ФАКТ( )

n! факторіал числа

СТЕПЕНЬ( )

Піднесення числа до степеня

ПРОИЗВЕД( )

Добуток множини чисел

СЛЧИС( )

Випадкове число з інтервалу [0; 1]

РИМСКОЕ( )

Перетворення арабського числа в римське

ОКРУГЛ( )

Заокруглення числа до заданої кількості розрядів

ЗНАК( )

1 для додатного числа, -1 для від’ємного числа, 0 для нуля

КОРЕНЬ( )

Корінь квадратний з числа

СУММ( )

Сума множини чисел


Логарифмічні функції Таблиця 6.4

Позначення функції в MSE

Назва, призначення або результат роботи функції

EXP( )

ex експонента числа; EXP(1) дорівнює 2,7182818284590

LN( )

lnx, логарифм натуральний

LOG10( )

lgx, логарифм десятковий

LOG( )

logax, логарифм числа за даною основою


Тригонометричні функції Таблиця 6.5

Позначення функції в MSE

Назва, призначення або результат роботи функції

SIN( )

Sin(x) синус числа

COS( )

Cos(x) косинус числа

TAN( )

Tg(x) тангенс числа


Обернені тригонометричні функції Таблиця 6.6

Позначення функції в MSE

Назва, призначення або результат роботи функції

ASIN( )

arcsin(x) арксинус числа

ACOS( )

arccos(x) арккосинус числа

ATAN( )

arctg(x) арктангенс числа

ATAN2( )

арктангенс (в межах від - до ) для двох координат x та y
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20