Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Тема 16. Електрообладнання в рудниковому нормальному виконанні. (3 години)

Тема 16. Електрообладнання в рудниковому нормальному виконанні. (3 години)




Сторінка8/10
Дата конвертації28.04.2017
Розмір1.73 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10
Тема 16. Електрообладнання в рудниковому нормальному виконанні. (3 години)

Виконання електроустаткування

Рудникове електроустаткування виготовляється для експлуатації у вугільній, гірничорудній, хімічній і інших галузях промисловості в умовах можливої появи вибухонебезпечного середовища.

Галузі - сукупність підприємств, які виготовляють однорідну продукцію, або надають однорідні послуги. У галузевій структурі господарства виділяють дві сфери - виробничу і невиробничу. Виробнича сфера забезпечує країну різноманітними товарами, невиробнича сфера - послугами матеріального і нематеріального характеру.
Імовірність виникнення вибухонебезпечного середовища в різних виробках шахт неоднакова. Відповідно до вимог ПУЕ усі приміщення з вибухонебезпечним середовищем розділені на шість класів. Відповідно і вимоги до електроустаткування, що працює в таких приміщеннях будуть різні.

Електроустаткування, призначене для застосування у вугільних шахтах за рівнем вибухозахисту розділяється на:

рудникове нормальне (РН), що не має засобів вибухозахисту і призначене для експлуатації в шахтах, безпечних за газом або пилом;

рудникове підвищеної надійності (РП), у якому передбачені засоби і міри, що знижують імовірність виникнення небезпечного іскріння, електричних дуг і неприпустимого нагрівання в нормальному режимі роботи. Таке електроустаткування є безпечним у відношенні вибуху тільки поки воно справно, тобто відсутні механічні й електричні ушкодження. Рудникове електроустаткування підвищеної надійності допускається до застосування в стаціонарних електроустановках, розташованих у виробках, омиваних свіжим струменем повітря за рахунок загальношахтної депресії, шахт, небезпечних за газом або пилом;

рудникове вибухобезпечне (РВ), у якому передбачені засоби і міри захисту від вибуху навколишнього вибухонебезпечного середовища як при нормальній роботі, так і при ймовірних ушкодженнях електричних кіл. Вибухобезпечне електроустаткування втрачає свої захисні властивості тільки при ушкодженнях засобів вибухозахисту. Воно призначено для експлуатації в шахтах, небезпечних за газом або пилом там, де імовірність виникнення вибухонебезпечного середовища велика (очисні і підготовчі виробки). В очисних і підготовчих виробках на крутих пластах, небезпечних або погрозливих за раптовими викидами, застосування електроустаткування припустиме тільки при дотриманні ряду додаткових вимог, що підвищують безпеку експлуатації (див. розд. 7.5);

рудникове вибухобезпечне при будь-яких пошкодженнях (РО), у якому передбачені засоби і міри проти вибуху як при нормальній роботі, так і при будь-яких механічних і електричних пошкодженнях. Вибухозахист забезпечується параметрами електричних кіл. При їхньому пошкодженні енергія виниклих іскор недостатня для ініціювання вибуху або виникнення пожежі. Таке електроустаткування припустиме в будь—яких виробках шахт, небезпечних за газом або пилом.

Зазначеним рівням вибухозахисту привласнені наступні лiтерні символи, що заключаються в кружок і наносяться на корпуси відповідного електроустаткування:



Для забезпечення перерахованих вище рівнів вибухозахисту ПВВРЕ передбачає такі види або засоби вибухозахисту:


В
вибухонепроникненна оболонка .

Залежно від величини номінальної напруги і можливої величини струму короткого замикання, поміщеного в ній електроустаткування, установлені чотири класи оболонок, яким привласнені такі позначення:

п

ри і ;



при  і ;

п

ри і ;



при  і  .

Для рудникових вибухобезпечних світильників незалежно від





 і приймається клас оболонки ;

і
І
скробезпечні електричні кола
підрозділяються на три рівні:

о
ІА


собливо вибухобезпечні ;


ІВ


вибухобезпечні ;

п
ІС
ідвищена надійність проти вибуху ;


К





кварцове заповнення має два класи оболонок: якщо захисний шар заповнювача розрахований за умовами іскрового

розряду і при розрахунку захисного шару за умовами дугового

к
2КЕ
ороткого замикання. При використанні захисних екранів до позначення виду вибухозахисту додають букву Е, наприклад ;


П


еС

підвищена надійність проти вибуху або вибухозахист виду


М

масляне заповнення оболонки ;


А

автоматичне захисне вимикання ;


С

спеціальний вид вибухозахисту .

Цей вид вибухозахисту може бути забезпечений заповненням внутрішнього обсягу електроустаткування діелектриком будь-якого типу, що виключає можливість зіткнення струмоведучих частин з вибухонебезпечним середовищем.

У даний час масляне заповнення як засіб вибухозахисту електроустаткування , застосованого в підземних виробках заборонено. Ефективним способом забезпечення вибухозахисту рудникового електроустаткування є заповнення корпусів інертним газом (азот, елігаз і ін.).

Бла́горо́дні га́зи (також іне́ртні або рі́дкісні гази) (англ. noble gases; нім. іnertgase) - хімічні елементи VIII групи головної підгрупи періодичної системи елементів, або за новою номенклатурою IUPAC групи 18 періодичної таблиці, які мають схожі властивості та за нормальних умов є одноатомними газами без кольору, запаху та смаку з дуже низькою хімічною реактивністю, котра зумовлена наявністю у атомів стійкої зовнішньої електронної оболонки, де у He знаходиться 2 електрони та у решти інертних газів по 8. До благородних газів відносяться гелій (Не), неон (Ne), аргон (Ar), криптон (Kr), ксенон (Хе) та радіоактивний радон (Rn). Останнім часом до цієї групи також зараховують унуноктій.
Однак, труднощі підтримки надлишкового тиску усередині оболонки електроустаткування в шахті обмежують застосування цього виду вибухозахисту.

Одним з перспективних видів захисту є використання ефекту безполум’яного горіння, тобто окислення газів, що утворилися або проникнули усередину оболонки. Такий спосіб знайшов застосування для видалення водню з батарей акумуляторних електровозів при їхній зарядці і розрядці.

Рівень вибухозахисту (РВ) може бути досягнутий одним чи декількома видами вибухозахисту в сполученні з автоматичним вимиканням за час не більш ніж 2,5 мс ушкодженого силового кабелю з одночасною енергетичною ізоляцією місця ушкодження як з боку джерела живлення, так і з боку приймача, здатного після його вимикання генерувати електричну енергію.

Маркування рудникового вибухозахищеного електроустаткування за ДСТУ 12.2.020—76 складається з двох частин. У першій указується знак рівня вибухозахисту, у другій – знак виду вибухозахисту. Наприклад, магнітний пускач має маркування


ЗВІ

що означає:

рудникове вибухобезпечне з вибухонепроникненою оболонкою (ЗВ) і іскробезпечними зовнішніми колами керування ().

Магні́тний пуска́ч або пуска́ч (рос. пускатель магнитный, англ. magnetic starter, solenoid starter) - електромеханічний комутаційний апарат, призначений для керування живленням електродвигунів: їх пуску, розгону, забезпечення неперервної роботи, відключення живлення та захисту електродвигунів від перевантажень.

Якщо електрифікований агрегат має оболонки з різними рівнями вибухозахисту, загальний рівень вибухозахисту такого електроустаткування встановлюється оболонкою, що має найбільш низький рівень.

Для експортних поставок рудникове електрообладнання має таке маркування:

Е
2ExeI


лектрообладнання підвищенної надійності з видом вибухозахисту ,,е” має маркування ;


2ExedI


— те ж, вибухонепроникнена оболонка ;


2Exici CCC

— те ж, iскробезпечне електричне коло ;

— електрообладнання вибухобезпечне з видом вибухозахисту

,
1ExdI CCC


,вибухонепроникнена оболонка” має маркування ;


1Exdi gІ CCC


— те ж,та іскробезпечне електричне коло ;

Іскробезпе́чне електри́чне ко́ло (рос. искробезопасная электрическая цепь, англ. intinsically safe circuit, нім. eigensicherer Stromkreis m, funkensicheren Stromkreis m) - електричне коло, виконане так, що електричний розряд або нагрівання елементів кола не здатне запалити вибухонебезпечне середовище при певних умовах випробовування.


1ExOI CCC

— з масляним заповненням оболонки ;


1ExqI CCC

— з кварцевим заповненням оболонки ;


OExiaI CCC
електрообладнання ,,особливобухобезпечне” з іскробеспечним електричним колом має маркування ;


OExSiaI CCC


те ж з спеціальними видами вибухозахисту і зовнішніми іскробезпечними електричними колами .

Галузі застосування електрообладнання встановлюють ПБ в залежності від його рівня вибухобезпеки.



Лекція № 16

Тема 17. Електрообладнання у вибухобезпечному виконанні. (3 години)

Засоби захисту можна поділити на дві основні групи:

Перша група – обладнання, в якому допускається можливість вибуху, але він локалізується всередині, не спричиняючи вибух зовнішнього середовища.

Друга група – електрообладнання, в якому використовуються засоби, які забезпечують контроль середовища біля струмоведучих частин, тобто в якому вибухонебезпечне середовище не допускається до струмоведучих елементів.

Найбільш поширеним і традиційним видом вибухозахисту першої групи є розміщення обладнання в оболонці, яка унеможливлює передачу вибуху зовні, ГОСТ 22782.6–81 (EN 50.018).

Ідея вибухозахисту ґрунтується на ідеї стримання вибуху, згідно з якою газовий струмінь, що виникає в разі вибуху, виходячи з оболонки, швидко охолоджується завдяки тепловій провідності оболонки, швидкому розширенню та ослабленню струменя гарячого газу в більш холодній зовнішній атмосфері. Це можливо лише, якщо оболонка має спеціальні газовивідні щілини досить малих розмірів. Вибухонепроникна оболонка є найбільш поширеним видом вибухозахисту, особливо для електрообладнання з високим рівнем потужності.

Вибухонепроникна оболонка (рос. взрывонепроницаемая оболочка, англ. flameproof enclosure, нім. druckfeste Kapselung; explo-sionsdicht Hülle) - оболонка, яка витримує тиск вибуху всередині неї і запобігає поширенню вибуху в оточуюче вибухонебезпечне середовище.
Вибухонепроникна оболонка повинна мати такі основні властивості:

Вибухостійкість – здатність з відповідним запасом надійності витримати тиск вибуху всередині без руйнування та небезпечних деформацій. Вибухонепроникність – здатність не передавати в навколишнє середовище вибух через конструктивні щілини та отвори в місцях сполучення оболонки з імовірністю не більше допустимої: 10–8 у нормальному режимі (у разі іскрового розряду) і 10–4 у режимі дугового короткого замикання.

Зовнішні поверхні оболонки в будь-яких режимах не повинні нагріватися до температур, небезпечних щодо займання зовнішнього вибухонебезпечного середовища.

Механічна міцність – здатність без порушення вибухозахисту витримати механічні дії під час транспортування та експлуатації. Тиск в оболонці після вибуху залежить від джерела запалення, початкового тиску, вільного об’єму оболонки, її форми тощо. Оболонка та її елементи кріплення повинні витримувати тиск вибуху, спричиненого займанням вибухонебезпечної суміші всередені її як за допомогою малопотужних розрядів, так і в режимі дугового короткого замикання (для оболонок 2В, 3В, 4В рудникового електрообладнання), коли тиск додатково підвищується за рахунок суміші, що виникає всередині від розкладу ізоляційних

матеріалів.

Дослідження показують, що з підвищенням потужності дуги та часу її горіння підвищується тиск в оболонці; збільшуються кількість розплавленого матеріалу та кількість матеріалу, що випарувався; теплове навантаження на фланці; підвищується небезпека нагрівання зовнішніх частин оболонок. Тобто обов’язковою умовою забезпечення вибухобезпеки електрообладнання є обмеження часу дії дуги, швидке відключення струмів короткого замикання максимальним захистом, що має коефіцієнт чутливості не менший за 1,5 (рудникове електрообладнання). Тиск в оболонці зменшується зі зменшенням розмірів оболонки за рахунок збільшення питомої площі поверхні охолодження.

Пло́ща пове́рхні - площа заданої поверхні. Грубо кажучи, є числовою характеристикою «кількості» поверхні. Вимірюється в квадратних одиницях довжини.
Тиск, спричинений вибухом, в оболонці збільшується в кратну кількість раз відносно початкового тиску. В результаті різної швидкості поширення хвилі тиску і хвилі вибуху (із запізненням) за наявності в оболонці перегородок з вузькими щілинами тиск в окремих відсіках оболонки може різко підвищитись. Тому окремі камери оболонки, що утворюються при монтажі електрообладнання, рекомендується з’єднувати отворами не меншим за 750 мм2, при цьому ні одна із сторін отвору не повинна бути меншою за 4 мм.

Найбільш поширеними формами оболонки є круглі (циліндрічні та сферичні) та прямокутні. Круглі оболонки мають вищі механічну міцність та жорсткість конструкції, що дозволяє припускати стінки більш тонкими, ніж стінки прямокутних. Маса останніх також більша, ніж круглих. Однак прямокутні оболонки характеризуються можливістю кращого заповнення об’єму елементами електрообладнання. Для оболонок рудникового обладнання вибирають такий матеріал, щоб він був достатньо міцним, а коефіцієнт вибухостійкості

Кв = σдоп/σф = 2,

де σдоп, σф – напруженості у матеріалі оболонки відповідно допустима та фактична під час вибуху.

Як матеріал оболонок електрообладнання переважно використовують сталь. Для стаціонарного обладнання дозволяється використання сірого чавуну, міцність якого не нижча, ніж марки СЧ-15-32.

Чаву́н - сплав заліза з вуглецем (понад 2 % вуглецю за масою) та іншими елементами, який характеризується наявністю евтектичного перетворення: нестабільного (цементитного) або стабільного (графітного).
Алюміній та його сплави допускаються для оболонок групи 1В. Для оболонок з вільним об’ємом до двох літрів дозволяється використовувати пресматеріал.

Як матеріал оболонок вибухозахищеного електрообладнання для приміщень використовують метал (сталь, алюміній і т. ін.) та пластмаси й інші матеріали для невеликих об’ємів оболонок (до 3 дм3). Корозійна атмосфера нафтохімічних та хімічних виробництв потребує використання таких матеріалів, як неіржавійна сталь або бронза.

Хімічна промисло́вість - це галузь важкої промисловості, до якої належить продукція мінеральних добрив, пластмас і хім. композитів, штучного і синтетичного волокна й текстилю, органічних і неорганічних хімікатів, гербіцидів, хімікатів для презервування продуктів харчової промисловості, фото- і кіноплівки та реактивів для упакування, штучної гуми, засобів для миття та дезинфектантів, отрутохімікатів воєнного призначення, а також деяких експозитів.
Роль вибухонепроникності виконують спеціальні фланцеві з’єднання окремих частин оболонок у вигляді плоских, циліндричних, різьбових, ступінчастих, лабіринтних або комбінованих площин, здатних охолоджувати продукти вибуху до безпечної температури, попереджуючи можливе спалахування навколишнього вибухонебезпечного середовища. Для різних видів фланців стандарти нормують їх параметри: ширину, довжину щілини, за яких досягається охолодження продуктів вибуху. Ширина щілини становить 0,1–0,5 мм, довжина – 5–25 мм.

Поверхні вибухонепроникних з’єднань повинні мати надійне антикорозійне покриття.

Антикорозі́йні покри́ття (від анти… - проти і корозія) - тонкошарові покриття на виробах для захисту від корозійної дії зовнішнього середовища і надання виробам декоративного вигляду.
Водночас у щілинах, які не покриті фарбою чи лаком та в місцях втрати лакофарбованого покриття, збільшується їх ширина. Не допускається використання прокладок у вибухонепроникних сполученнях; у разі їх пошкоджень або втрат збільшується ширина щілини. Якщо вибухонепроникна оболонка волого- або пилонепроникна, то можна використовувати еластичні прокладки з міцного вологостійкого, теплостійкого матеріалу, які мають бути невтратними і закладатися у спеціальні пази. Таким чином, вибухобезпечне елетрообладнання не є герметичним і наявність щілин допустимої ширини зменшує тиск всередині оболонки під час вибуху та механічну напруженість у матеріалі оболонки.

Вибухонепроникність кабельного вводу має надійність нижчу, ніж вибухонепроникність фланцевого захисту оболонок електрообладнання. Тому камера кабельних вводів виконується окремо від камери з нормально іскровими елементами і з’єднується з основною апаратурною камерою через вибухонепроникні з’єднання.

Класифікація вибухонепроникних оболонок для електрообладнання приміщень грунтується на категоріях вибухонебезпечних сумішей та максимальної температури самоспалахування. Кабельні вводи такого електрообладнання потребують пристосувань для особливого монтажу (обтиснення, кабельні хомути, металеві труби, кабель в оболонці з наповнювачем та ін.), що збільшує вартість установки. Для вибухозахисту за допомогою вибухонепроникних оболонок характерним недоліком є погане провітрювання внутрішньої порожнини оболонки, в результаті чого погіршується охолодження електрообладнання, розташованого в оболонці, знижується його потужність. У випадках, коли необхідне ефективне провітрювання всередені оболонок та відповідне сполучення із зовнішнім середовищем, використовується пла-

стинчастий (пакетний) вибухозахист. При цьому електрообладнання розміщують в оболонки з отворами, що закриваються пакетами з набору тонких металевих пластин товщиною 0,5–1 мм, з отворами, зазори між пластинами не більше 0,5 мм. Пластини набираються в пакет таким чином, щоб їх отвори були зміщені один відносно одного. З виникненням вибуху всередині оболонки продукти вибуху охолоджуються пакетами цих пластин. Потрібен захист пакета від механічних пошкоджень та періодичне їх очищення від пилу, інакше порушуються їх захисні властивості. Потреба в інтенсивному провітрюванні оболонок та використанні пакетного вибухозахисту виникає для вибухозахисту аку-

муляторних батарей (де, крім того, може створитися вибухонебезпечна водневоповітряна суміш), пускових опорів та опорів регулювання, для контактних електротермометрів та ін. Крім пакетного вибухозахисту, для захисту електрообладнання можна використовувати гасильні властивості дрібночарункової сітки. Принцип гасильної сітки, відомий здавна, досліджував Х. Деві, який використав його в конструкції безпечної шахтарської бензинової лампи (за рахунок тепловідведення продуктів горіння сіткою з кількістю чарунок, що менша 144 на 1 см2, за товщини дроту не меншої за 0,35 мм).

Горі́ння (рос. горение, англ. burning, нім. Brennen n) - екзотермічна реакція окиснення речовин, яка супроводжується виділенням диму та (або) виникненням полум'я і (або) світінням.
Полуменевогасильна здатність залежить від кількості чарунок на одиницю площі, теплопровідності матеріалу сітки, термостійкості матеріалу. Недоліки цього способу вибухозахисту: низька механічна міцність сіткового елемента; зниження газопроникних властивостей в разі запилення; явище «післягоріння», що виникає в результаті підсмоктування свіжої суміші в оболонку (необхідно використовувати багатошарові сітки). Захист із металевих сіток використовується обмежено: гасильні елементи вогнеперешкоджувачів у дегазаційних системах, вентиляційних трубопроводах резервуарів горючих рідин і в технологічних комунікаціях з виробництва та транспортування паро- і газоповітряних сумішей. Вибухозахист електрообладнання за рахунок контролю середовища навколо струмоведучих елементів грунтується на тому принципі, що, незважаючи на наявність вибухонебезпечного середовища в атмосфері в місці установлення електрообладнання, струмоведучі частини обладнання розміщені в безпечному середовищі. Середовище утворюється діелектриками у вигляді газу, рідини, сипучих чи твердих наповнювачів.

Якщо чисте повітря, або інертний газ в обладнанні перебувають під надмірним тиском, то вибухонебезпечне навколишнє середовище не попадає всередину обладнання. Цей вид захисту має назву «заповнення або продувка оболонки під надмірним тиском» (ГОСТ 22782.2–77 та EN 50.016). Продування надмірним тиском провадиться перед увімкненням під напругу. Цей метод не залежить від класифікації газу, оскільки газ не контактує з електричними деталями та гарячими поверхнями. Його дозволяють для використання у вибухонебезпечних зонах 1 та 2. Необхідно передбачати заходи щодо забезпечення відповідної системи вентиляції електрообладнання (повітропроводи, джерела подачі повітря, повітроохолоджувачі та ін.), захист від витоку повітря, прилади контролю тиску, автоматичне вимкнення напруги за відповідного падіння тиску та ін. Тому цей вибухозахист стали використовувати для стаціонарного обладнання в приміщеннях промислових підприємств, у яких можлива поява вибухонебезпечних сумішей, і коли ні один з інших видів вибухозахисту не може бути використаним, наприклад, якщо електрообладнання має великі потужності (панелі керування та інше подібне обладнання).

Для використання рідинних діелектриків струмоведучі частини електрообладнання розміщують у захисні оболонки, заповнені мінеральним маслом чи негорючою рідиною (трансформаторне масло, синтетичні рідини ПМС-40, ПМС-400 та ін.).

Мінера́льна оли́ва (рос. минеральные масла; англ. petroleum oils, coal oils, нім. Mineralöle n pl) - суміш рідких вуглеводнів, яку видобувають із мінеральних речовин, являють собою продукт перегонки нафти, вугілля і смолистих сланців; рідкі суміші висококиплячих вуглеводнів (tкип = 300-600°С), головним чином алкілнафтенових і алкілароматичних.
Для рудникового електрообладнання горючі масла не допускаються. Цей вид захисту названо «масляним заповненням» (ГОСТ 22782.1–77 та EN 50.016).

Вибухозахисний шар масла має забезпечувати вибухозахист як у разі іскрового, так і дугового замикання. Синтетичні масла (совол, совтол, ПМС-40, ПМС-400) мають недоліки – токсичність продуктів розпаду та велику в’язкість. Практичного використання в шахтах цей метод захисту не набув.

Метод занурення в масла не може використовуватись для контрольно-вимірювального електрообладнання або для електрообладнання, яке потребує частого технічного обслуговування або огляду.

Техні́чне обслуго́вування озброєння та військової техніки - полягає у перевірці його укомплектованості і справності (працездатності), чистці і митті, налагодженні і регулюванні, змащуванні і заправленні (дозаправленні) експлуатаційними матеріалами, усуванні несправностей і недоліків, заміні деталей з обмеженими термінами служби і зберігання, перевірці засобів вимірювання, технічному огляді вантажопідйомних машин і посудин, які працюють під тиском.
Найчастіше метод використовують для нерухомого електрообладнання, такого як трансформатори.

Кварцове заповнення (сипучий діелектрик) як вид вибухозахисту полягає в тому, що струмоведучі елементи електрообладнання, вмонтовані в оболонку з кварцовим заповнювачем, розміщено під захисним шаром заповнювача (ГОСТ 22782.2–77 та EN 50.016). Хоч кварцовий пісок не є абсолютним діелектриком, він настільки надійно гасить полум’я, що виникло в його порах, що можна в цьому випадку не говорити про контакт джерела іскріння із зовнішнім середовищем. Для задоволення вимог вибухозахисту пісок повинен бути певного гранулометричного складу, чистим, очищеним від домішок, осушеним.

Гранулометри́чний склад, Ґранулометри́чний склад (рос. гранулометрический состав, англ. granulometric composition, particle size distribution, gradation composition, grain composition; нім. Kornverteilung f, Korngrößenverteilung f) - кількісний розподіл зерен (грудок, шматків) за класами крупності.
Для зменшення волого-поглинальної властивості піску його обробляють (гідрофобізація) кремнієорганічною рідиною на основі уайт-спірита. Захист забезпечується за рахунок певної товщини шару піску над струмоведучими елементами, яка залежить від потужності короткого замикання та часу

його існування.

Для зменшення товщини захисного шару використовують захисні металеві екрани, що перешкоджають рихленню піску під час дугового короткого замикання та зменшують висоту зони оплавлення піску. Недоліком цього виду вибухозахисту є велика маса обладнання. В гірничій промисловості цей вид вибухозахисту використовують для захисту силових трансформаторів.

У випадку, коли обладнання не має рухомих елементів і не потребує контролювання струмоведучих частин для їх ізоляції від довкілля, можна використовувати герметичні оболонки або термореактивні компаунди. Вибухозахищеність залежить від товщини шару заливки, від фізико-хімічних властивостей компаунда, його стійкості до дії зовнішнього середовища. По-

трібно враховувати, що під впливом температури по-різному змінюються розміри металевих деталей і компаундів. Тому можуть бути порушення цілісності компаунда і руйнування заливки, що обмежує використання цього виду захисту.

Одним зі способів вибухозахисту може бути полуменеве та безполуменеве (каталітичне) спалювання (окиснення) горючих речовин у міру надходження їх в оболонку. Як каталізатор поширення набув хлористий паладій. Можливе використання також інгібіторів – спеціальних речовин, що уповільнюють або припиняють хімічну реакцію окиснення.

Для систем шахтної автоматики, сигналізації і зв’язку широко використовують електрообладнання у виконанні РО. Перспективним є використання для цих виробів спеціальних видів вибухозахисту «С» для іскронебезпечних елементів:

– заключення електричних частин в оболонку, вибухобезпека якої забезпечується як в нормальному режимі, так і в разі ймовірних пошкоджень за рахунок нерозбірності конструкції;

– герметизацію іскронебезпечних елементів епоксидними компаундами, що виключають контакт електричних частин з вибухонебезпечним середовищем та розміщенням цих елементів у вибухобезпечну оболонку, зовнішні приєднання виконуються іскробезпечними (РО-С-І).




Лекція № 17

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



  • Лекція № 16 Тема 17. Електрообладнання у вибухобезпечному виконанні. (3 години)
  • Вибухонепроникна оболонка