Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій з дисципліни " Електронна комерція"

Конспект лекцій з дисципліни " Електронна комерція"




Сторінка2/5
Дата конвертації12.05.2017
Розмір0.95 Mb.
ТипКонспект
1   2   3   4   5
ТЕМА 2. Основи електронної комерції
Тести

• — можливість вибору тільки одного варіанта відповіді;

 — можливість вибору декількох варіантів відповіді.

1. Електронний бізнес - це:

• будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків з метою створення прибутку;

• вид бізнес-активності, в якій комерційна взаємодія суб’єктів бізнесу здійснюється з допомогою глобальної комп’ютерної мережі Іnternet або будь-якої іншої інформаційної мережі;

• найкраща на сучасному етапі система комунікацій, яка дає змогу встановлювати і підтримувати постійний зв’язок з будь-яким абонентом у світі (за умови його підключення до мережі).
Відповідь: • будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків з метою створення прибутку;
Internet з глобальної поштової та інформаційно-пошукової системи перетворюється на інструмент ведення сучасного бізнесу, заснованого на принципах мережевої економіки.

Електронний бізнес (Е-бізнес) — ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.

Найважливішою складовою Е-бізнесу є Е-комерція, яка охоплює не тільки операції купівлі-продажу, а й супровід процесів створення попиту на продукцію і послуги, автоматизацію адміністративних функцій, пов’язаних з он-лайновими продажами і обробленням замовлень, а також із вдосконаленням обміну інформацією між партнерами.

Електронна комерція (Е-комерція) — різновид бізнес-активності, в якій взаємодія суб’єктів бізнесу з купівлі-продажу товарів і послуг (як матеріальних, так й інформаційних) здійснюється з допомогою глобальної комп’ютерної мережі Internet або будь-якої іншої інформаційної мережі.

Виділяють кілька класичних етапів ведення електронної комерції: он-лайновий маркетинг, оформлення замовлень, здійснення платежів і підтримку інформації про доставку.

Розвиток моделей електронної комерції, впровадження пілотних проектів у цій галузі, а також розробка загальних юридичних і правових основ ведення бізнесу в Internet підтримуються європейською комісією в ESPRIT.

Європе́йська комі́сія (або скорочено Єврокомі́сія) - вищий орган виконавчої влади Європейського Союзу, який приблизно відповідає ролі і функціям уряду у системах національних держав. На відміну від національних урядів, Єврокомісія може також користуватися функцією законодавчої ініціативи, але тільки у рамках ЄС та відповідно до Законодавства Європейського Союзу.

ESPRIT — програма європейської спільноти, спрямована на прискорення і розширення досліджень з використання інформаційних технологій (IT).

Європейська Спільнота (англ. European Community) - утворена у 1992 році на місці Європейської економічної спільноти. Після ратифікації у 2009 році Лісабонської угоди поглинена Європейським Союзом.
Інформаці́йні техноло́гії, ІТ (використовується також загальніший / вищий за ієрархією термін інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, показу і використання інформації в інтересах її користувачів.

Виокремлюють такі напрями електронної комерції:

— бізнес — бізнес (business-to-business, B2B) — визначає взаємодію компаній з компаніями в електронному середовищі;

— бізнес — споживач (business-to-consumer, B2C) — визначає взаємодію компаній з кінцевими споживачами в мережі;

— бізнес — адміністрація (business-to-administration, B2A) — визначає взаємодію компаній з адміністративними органами;

— споживач — адміністрація (consumer-to-admini­stration, C2A) — визначає взаємодію споживачів з адміністрацією.

Згідно із статистичним дослідженням у мережі, напрям B2B посідає перше місце (70 відсотків від загальної кількості усіх угод, що укладаються в Internet). Починаючи з великих корпорацій, таких, як Cisco Systems, прагнення збільшити обіг коштів через глобальну мережу в галузі бізнес — бізнес поступово поширюється й на дрібні фірми, які бажають розширити свою діяльність з меншими витратами часу й матеріальних ресурсів.

Cisco Systems, Inc. (NASDAQ: CSCO) - американська транснаціональна корпорація, яка є найбільшим у світі виробником мережевого обладнання, призначеного для обслуговування мереж віддаленого доступу, сервісів безпеки, мереж зберігання даних, маршрутизації і комутації, а також для потреб комерційного ринку IP-комунікацій і корпоративного ринку.

Однак пересічним користувачам більш відомі компанії, що торгують в Internet товарами і послугами для кінцевих користувачів, тобто представники напряму B2C. Прикладом може слугувати Amazon.com — найвідоміша у світі електронна крамниця з торгівлі книжками, компактами тощо.

Перспективними вважають напрями B2A і C2A. Держава є значним постачальником послуг для громадян і підприємств, які сплачують податки за комплекс певних послуг у сфері безпеки і суспільного порядку, освіти, охорони здоров’я тощо. Все більша кількість місцевих і центральних органів влади в різних країнах надає послуги своїм громадянам через Internet. Найпомітнішим проектом для всього світу в цій галузі є державний портал Сінгапуру Citizen Centre, на який перенесено практично все спілкування громадян з владою.

У матеріалах європейської комісії в ESPRIT (www.cordis.lu/esprit/home.html) наводяться такі моделі електронної комерції:

— електронна крамниця;

— електронний довідник-каталог;

— електронний он-лайновий аукціон;

— електронний торговельний центр;

віртуальне співтовариство;

Торго́вий центр (ТЦ) інколи торгово-розважальний центр (ТРЦ), галерея, пасаж, торговельний комплекс, торговельно-розважальний комплекс (англ. shopping mall, mall, shopping center) - універсальний магазин або комплекс магазинів, що зазвичай включає підприємства побутового обслуговування, громадського харчування та розважальні заклади.
Віртуальні спільноти (англ. virtual communities, e-communities) - новий тип товариств, які виникають і функціонують в електронному просторі (перш за все, за допомогою мережі Інтернет) з метою сприяння вирішенню своїх професійних, політичних завдань, задоволення своїх інтересів у мистецтві, дозвілля тощо.

— віртуальний центр розробки;

— інформаційний брокер;

— провайдер бізнес-операцій;

— інтегратор бізнес-операцій тощо.

Електронна крамниця — спеціалізований Web-cakir, що належить фірмі-виробнику, торговій фірмі тощо й призначений для просування товарів на ринку, збільшення обсягу продажів, залучення нових покупців.

На таких байтах є змога вибрати товари, оформити замовлення і зробити оплату через мережу, оформити документи в режимі on-line для здійснення оплати звичайним способом і відстежити доставку.

Електронний довідник-каталог — спеціалізований Wеb-сайт для проведення тендерів серед постачальників.

Зазвичай існує у вигляді каталогу-довідника, з допомогою якого клієнт може вибрати постачальників товарів для проведення переговорів з ними. Відбір робиться, виходячи з характеристик товарів, цін, умов постачання, номенклатури або будь-яких інших специфічних умов. Електронні довідники-каталоги застосовуються компаніями для полегшення участі в тендерах, для просування своєї торгової марки і зниження витрат з маркетингу.

Знак для товарів і послуг, також товарний знак, торгова марка, торговельна марка, англ. trademark - позначення, знак за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів та послуг інших осіб.

Електронний он-лайновий аукціон — одна з найперспективніших галузей електронної комерції; програмно-інформаційна тематична база з пошуковими засобами, в якій містяться описи товарів, допущених до торгів.


2. Якого напряму електронної комерції не існує?

• бізнес — бізнес (busіnеss-tо-busіnеss, B2B);

• бізнес — споживач (busіnеss-tо-соnsumеr, B2C);

• провайдер — адміністрація (рrоvіdег-tо-соnsumеr, Р2А);

• споживач — адміністрація (соnsumеr-to-аdmіnіstrаtіоn, С2А);

• бізнес — адміністрація (busіnеss-tо-аdmіnіstrаtіоn, В2А).


Відповідь: • провайдер — адміністрація (рrоvіdег-tо-соnsumеr, Р2А);
Для створення системи електронної комерції спершу слід з’ясувати, яку з ланок торговельного ланцюжка займає певна компанія, яку частину своїх бізнес-процесів вона хотіла б перевести в електронну форму і які саме сфери діяльності можна оптимізувати, використовуючи Internet-тexнoлoгії.

Система електронної комерції (торговельна Internet-cиcтeма (TIC), Іntегnеt-крамниця) — форма відображення у Web-вигляді прайс-листа, комори, системи замовлень торговельної компанії, фірми-виробника тощо, яка забезпечує дієвий зв’язок віртуального світу з реальним, внутрішнім життям цієї установи.

Важливе значення має логічна система виробничо-комерційних відносин, коли компанії будують бізнес у здоровій і «прозорій» економіці, прагнучи до прибутку і стабільності.

Форма́льна систе́ма (форма́льна тео́рія, аксіомати́чна тео́рія, англ. formal system) - результат строгої формалізації теорії, яка передбачає повну абстракцію від сенсу слів використовуваної мови, причому всі умови, що регулюють вживання цих слів в теорії, явно висловлені за допомогою аксіом і правил, що дозволяють вивести одну фразу з інших.
І цей «прозорий» оф-лайновий бізнес природним шляхом стає основою для он-лайнового.

Оф-лайновий бізнес — бізнес, який здійснюється традиційній формі без використання можливостей глобальних інформаційних мереж.

Он-лайновий бізнес — бізнес, який здійснюється з використанням апаратних і програмних можливостей глобальної комп’ютерної мережі Internet.

Виробничі та комерційні відносини часто з різних причин побудовані «нелогічно». Тому впровадження інформаційних систем, в тому числі й систем електронної комерції, у вітчизняних компаніях відбувається повільно. Бізнес-процеси необхідно перебудовувати так, щоб вони органічно вписалися до електронної комерції.

Бізнес-процес — сукупність пов’язаних між собою процедур або операцій (функцій), які реалізовують певне бізнес-завдання або політичну мету підприємства, як правило, в межах його організаційної структури.

Організаці́йна структу́ра управлі́ння (або субординаці́йна структу́ра) - упорядкована сукупність служб, відділів, підрозділів і окремих посадових осіб, що знаходяться у взаємозв'язку і співпідпорядкованості і виконують певні управлінські функції

Інформаційні технології та Internet — потужний стимул для перебудови, а деколи — навіть для побудови бізнес-процесів. Отже, починати слід з логічної організації бізнес-взаємодії між учасниками торговельного процесу.

Виокремлюють чотири рівні взаємовідносин учасників торговельного процесу, які слугують базою для створення системи електронної комерції:

— виробник — дистриб’ютор;

— дистриб’ютор — дилер;

— продавець — дистриб’ютор;

— покупець.

Будь-який з цих рівнів може бути частково або цілком переведений у систему електронної комерції. Важливо пам’ятати, що електронна комерція — це лише одна з форм ведення бізнесу.

Кожній компанії необхідно визначити найвигідніше або найважливіше місце в бізнес-ланцюжку і зробити ставку саме на нього. Якщо, наприклад, виробнику вигідно працювати з дистриб’юторами, бо це найбільш рентабельно, — тоді з допомогою системи електронної комерції треба оптимізувати роботу з дистриб’юторами.

Електронна підтримка каналів збуту і постачання здійснюється різними засобами. Для того, щоб їх зв’язати, необхідна наявність інформаційної системи підприємства чи ЕRP-системи.

ERP (Enterprise Resource Planning) — система планування ресурсів підприємства;

Планува́ння ресу́рсів підприє́мства (ERP-система) (англ. Enterprise Resource Planning System - Система планування ресурсів підприємства) - корпоративна інформаційна система (КІС), призначена для автоматизації обліку й управління.
програмне забезпечення нового покоління для планування ресурсів підприємства.

3. ЕRР-система — це:

 система планування ресурсів підприємства;

 система, що зв’язує канали збуту і постачання;

 система правил прийому замовлень і відмов клієнтам.
Відповідь:  система планування ресурсів підприємства;
4. Що важливо для побудови системи електронної комерції?

 система правил прийому замовлень і відмов клієнтам;

 визначення найбільш вигідного або важливого місця в бізнес-ланцюжку;

 логічна система виробничо-комерційних відносин.


Відповідь:  визначення найбільш вигідного або важливого місця в бізнес-ланцюжку;
Internet-Texнології та їх спроможність економити час і гроші, підвищувати ефективність функціонування установ усе більше позначаються на розгортанні корпоративних Intranet-мepeжі.

Intranet — внутрішня локальна обчислювальна мережа (ЛОМ) установи, яка створена і функціонує на основі Inteгnet-тexнологій.

У внутрішніх локальних Іntrаnеt-мережах фірм і установ використовується те ж саме апаратне і програмне забезпечення, ті ж самі протоколи і підходи, що і в Internet. За сутністю, Intranet — це Internet в мініатюрі.

Основними складовими Е-бізнесу є внутрішня організація компанії, яка базується на єдиній інформаційній локальній Іntrаnеt-мережі, що підвищує ефективність взаємодії співробітників і оптимізує процеси планування й управління, та зовнішня взаємодія компанії з партнерами, постачальниками і клієнтами на основі Ехtrаnеt-мереж.

Extranet — дві або більше lntranet-мepeж, об’єднаних з метою спільного використання ресурсів установ; сукупність торговельних партнерів, що існує на основі мережі, яка контролюється провайдерами Internet з допомогою протоколу TCP/IP i Web-Texнології.

Ефективність колективної роботи у вдало спроектованій внутрішній Іntrаnеt-мережі установи у підсумку позначається на ефективності й прибутковості корпоративної діяльності.

Інформаційна технологія має бути вплетена до складаної тканини життєдіяльності установи. Для цього вона повинна мати унікальні властивості. Такою технологією є Intranet.

Впровадження технології Intranet дає відчутний економічний ефект у діяльності установи. Зміни пов’язані передусім з поліпшенням якості споживання інформації, що безпосередньо впливає на продуктивність правці співробітників установи.

Для інформаційної Іntrаnеt-системи ключовими є Ноєві поняття — публікація інформації, споживачі інформації, надання інформації.

Результати застосування Intranet в компанії:

— значне зменшення обсягу паперових архівів;

— легкість і простота публікації інформації;

— універсальний і природний доступ до інформації з допомогою програм-браузерів;

— істотне скорочення витрат на адміністрування програмних застосувань на робочих місцях користувачів;

— швидка актуалізація будь-яких змін в інформаційному сховищі установи;

— зміщення акцентів зі створення інформації на її ефективне споживання.

Основними характеристиками Intranet, безпосередньо пов’язаними з економічними аспектами діяльності сучасної установи, є:

— простота і природність технології;

— низький ризик і швидка віддача інвестицій;

— інтеграційний і «каталітичний» характер технології;

— ефективне управління;

— комунікації між співробітниками установи.

5. Локальна комп’ютерна мережа підприємства за Іntеrnеt-технологією — це:

• Runet;


• Іntrаnеt;

• Uаnеt.
Відповідь: • Іntrаnеt;


6. Що перешкоджає успішно функціонувати Іntеrnet-мережі установи?

• простота і природність Іnternet-технології;

• низький ризик і швидка віддача цієї інвестиції;

• інтеграційний і «каталітичний» характер технології;

• ефективне управління і комунікації в установі;

• її застосування разом зі старими формами управління.


Відповідь: • її застосування разом зі старими формами управління.

Низький ризик і швидка віддача інвестицій. Особливості впровадження Іпtrаnеt-технології нетипові для нової революційної технології. Йдеться про простоту і невисоку вартість створення корпоративної Intranet-системи. Вартість початкових вкладень теж невисока, при цьому концептуальна простота спрощує і впровадження.

До початкових вкладень належить тільки вартість програм-браузерів (часто безкоштовних) і програмного забезпечення Web-cepвepy, бо організувати його можна практично на будь-якій уже наявній в установі комп’ютерній техніці.

Проблема традиційних інформаційних систем полягає в тому, що, починаючи планувати їх створення, появу перших результатів треба очікувати через рік-півтора.

Істотною особливістю Intranet є швидка віддача. Повчавши процес створення Іntranеt-системи, уже через декілька тижнів можливо продемонструвати перші результати. Це сприяє впровадженню технології, оскільки користувач одразу бачить віддачу, користь від впровадження технології і тому охоче починає взаємодіяти з розробниками і допомагати їм.
7. Що необхідно для побудови пілотного варіанта інформаційної системи підприємства з використанням Іntеrnet-технології?

 спеціальні знання користувача;

 Wеb-сервер, що виступає як інформаційний концентратор;

 програма перегляду, що розташовується на автоматизованому робочому місці користувачів (браузер);

 стандарти взаємодії між клієнтом і Web-сервером.
Відповідь:  Wеb-сервер, що виступає як інформаційний концентратор;

 програма перегляду, що розташовується на автоматизованому робочому місці користувачів (браузер);


Ha перший погляд здається, що впровадження Intranеt-системи стосується тільки діяльності самої компанії. Але це не так. По-перше, зовнішні Internet-pecypcи є необхідними для інформаційного простору компанії.
Інформаці́йний про́стір (англ. Information space) - сукупність результатів семантичної діяльності людства.
По-друге, зовнішній Web-cepaep компанії, якщо він інформаційно насичений, сам стає Internet-pecypcoM.

Інформаційний простір компанії і всього ринку утворюють єдине ціле, що вимагає нового підходу до питання ефективності управління, проблеми оптимального розміру компанії та визначення її кордонів, проблем безпеки й інтелектуальної власності.

Історія розвитку менеджменту у всьому світі свідчить, що впровадження будь-якої управлінської технології набуває національної специфіки, зумовленої сучасними тенденціями в економіці. Впровадження Intranet y національних компаніях не є винятком.

На розвиток Intranet y пострадянських країнах впливає кілька чинників:

— процес приватизації вже визначив власників, у яких з’являється реальна потреба в підвищенні ефективності менеджменту. Однак, на відміну від західного, історія нашого національного менеджменту вимірюється лише декількома роками;

— триває процес концентрації національних капіталів і розширення компаній: великі поглинають дрібні та середні, що призводить до постійної перебудови систем управління. Зростають проблеми їх керованості й стабільності. На передній план висуваються завдання широкомасштабної інтеграції, особливо фінансової та інформаційної;

— зросла потреба великих компаній пострадянських країн в іноземних інвестиціях для реалізації масштабних проектів;

— більшість ринків пострадянських країн стає конкурентоспроможною, що вимагає від національних компаній переорієнтації з внутрішніх проблем на проблеми клієнтів.

Intranet, будучи однією з технологій підтримки управління, може вирішувати як загальні завдання менеджменту, так і завдання лише нових національних підприємств:

— Intranet може стати першим, «м’яким» етапом інтеграції великих компаній (це актуально для нових фінансово-промислових груп);

— Intranet надає вихід на якісно новий рівень управління великими інвестиційними проектами: інвестиційний проект легко відстежити, що важливо для інвесторів;

Промисло́во-фіна́нсова гру́па (акр. ПФГ) - об'єднання, до якого можуть входити промислові й сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, зокрема програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.
Інвестиційний проект - це сукупність поєднаних в одне ціле намірів і практичних дій з метою здійснення інвестиційних вкладень, з метою забезпечення визначених конкретних фінансових, економічних, виробничих і соціальних заходів з метою отримання прибутку.

— великий інтеграційний потенціал Іntrаnеt-систем робить реальним перетворення різнорідного парку комп’ютерних і програмних засобів фірми на єдину інформаційну систему. Впровадження Intranet дає змогу не просто зберегти вже вкладені в інформаційну систему інвестиції, а перейти від стихійного до планомірного розвитку;

— з точки зору важливості рівня кваліфікації середньої управлінської ланки Іпtrаnеt-системи стають засобом як внутрішнього, так і зовнішнього віддаленого консультування і навчання фахівців великих фірм.

Програ́мне забезпе́чення (програ́мні за́соби) (ПЗ; англ. software) - сукупність програм системи обробки інформації і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм.
Аспект (лат. aspectus - вигляд, погляд) - поняття філософії (онтології, теорії пізнання). У філософії аспект розглядається
3 висококваліфікованих фахівців і зовнішніх консультантів у великих компаніях можуть формуватися групи, які виконуватимуть роль корпоративних центрів компетенції.

Однак є чинники, які стримують впровадження Intra­net у національних компаніях:

— незважаючи на бурхливий розвиток ринку Internеt-послуг, масштаби його обмежуються головним чином великими промислово розвинутими центрами. Це створює серйозні труднощі залучення до Іпtrаnеt-систем віддалених від центрів підприємств;

— на пострадянському просторі слабо розвинута мережева інфраструктура. Більшість існуючих локальних мереж не підтримує базовий протокол Internet — TCP/IP;

— якість національного інформаційного простору в Internet низька. Інформативність більшості зовнішніх Web-cepвepiB недостатня, і їх основний зміст можна розцінювати лише гаслом «Ми існуємо». Це пов’язано з низьким рівнем маркетингу в національних компаніях. Насиченість інформацією поки що не досягла того рівня, коли можна мати економію за рахунок використання зовнішніх інформаційних ресурсів Internet. Мовний бар’єр робить недосяжними для більшості національних користувачів світові англомовні ресурси In­ternet;

— дефіцит знань про досвід світового менеджменту і можливості використання інформаційних систем; низький рівень розвитку національної бізнес-освіти і консалтингу.

Нова інформаційна технологія не ефективна лише за старих форм управління. Intranet може стати знахідкою для тих компаній, які ведуть свій бізнес в нестабільних умовах, «ставлять» на кваліфікацію і самостійність співробітників, а також постійно шукають нові форми свого бізнесу.

8. Який чинник не є стримуючим для впровадження Іntеrnet у національних компаніях?

• нестабільні умови діяльності і постійний пошук нових форм бізнесу;

• більшість існуючих локальних мереж не підтримує базовий протокол Internet — ТСР/IP;

• якість національного інформаційного простору в Internet недостатня;

• існує значний дефіцит знання про досвід світового менеджменту і можливості використання інформаційних систем.

Відповідь: • нестабільні умови діяльності і постійний пошук нових форм бізнесу.
В останнє десятиріччя інформаційні технології стали одним з найважливіших чинників розвитку економіки й суспільства загалом. Більшість країн усвідомила колосальні переваги, зумовлені їх розвитком і поширенням. У багатьох із них (США, Німеччині, Франції, Великій Британії, Австрії, Чехії, Фінляндії, Японії, Індії, Китаї, країнах Південно-Східної Азії та ін.) розроблені та реалізуються державні програми формування інформаційного суспільства. Найхарактернішими рисами його є:

— зростання ролі інформації та знань у житті суспільства, створення і розвиток ринку інформації та знань як одного з чинників виробництва;

Фа́ктори виробни́цтва (англ. factors of production) - ресурси, необхідні для виробництва товарів або послуг. Класичними факторами виробництва є робоча сила (всі розумові та фізичні здібності людей), земля (природні багатства), капітал (наявні, вироблені засоби виробництва, а також фінансовий капітал).

— створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей, їх доступ до світових інформаційних ресурсів і задоволення їх соціальних і особистих потреб в інформаційних продуктах і послугах;

— становлення і домінування в економіці нових технологічних укладів, що ґрунтуються на масовому використанні інформаційно-комунікаційних технологій. Ці уклади не тільки забезпечують постійне зростання продуктивності праці, а й зумовлюють появу нових форм соціальної та економічної діяльності (телеробота, електронна торгівля, дистанційна освіта на основі телематики, віртуальні підприємства тощо).

Інформац́ійно-комун́ікаційні технол́огії (ІКТ, від англ. Information and communications technology, ICT) - часто використовується як синонім до інформаційних технологій (ІТ), хоча ІКТ це загальніший термін, який підкреслює роль уніфікованих технологій та інтеграцію телекомунікацій (телефонних ліній та бездротових з'єднань), комп'ютерів, підпрограмного забезпечення, програмного забезпечення, накопичувальних та аудіовізуальних систем, які дозволяють користувачам створювати, одержувати доступ, зберігати, передавати та змінювати інформацію. Іншими словами, ІКТ складається з ІТ, а також телекомунікацій, медіа-трансляцій, усіх видів аудіо і відеообробки, передачі, мережевих функцій управління та моніторингу. Вираз вперше було використано в 1997 році у доповіді Денніса Стівенсона для уряду Великої Британії, який посприяв створенню нового Національного навчального плану Великої Британії в 2000 році.
Продукти́вність пра́ці (англ. productivity, labour productivity; нім. Arbeitsleistung f, Leistung f, Arbeitsproduktivität f) - це показник трудової діяльності працівників. Характеризує кількість продукції, виробленої за одиницю часу, або витрати часу на виробництво одиниці продукції.
Йдеться про формування і розвиток мережевої економіки.

Інформаційне суспільство — постіндустріальне суспільство, яке характеризується розвитком ринку інформації як чинника виробництва, створенням глобального інформаційного простору, формуванням в економіці технологічних укладів на основі телекомунікаційних технологій.

Телекомуніка́ції, також електрозв'язок (англ. Telecommunications) - передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду дротовими, радіо, оптичними або іншими електромагнітними системами.

Поява Internet-TexHOAorin ведення бізнесу пов’язана з переходом від індустріального суспільства до постіндустріального — інформаційного. В індустріальну епоху головним товаром були матеріальні предмети, в постіндустріальну — інформація, ідеї, права, нематеріальні активи.

Інформаційна революція позначилася на характері діяльності кожного підприємства. Саме поняття підприємства, яке традиційно визначається як відокремлена виробничо-технологічна організація, що поєднує робочу силу із засобами виробництва для випуску товарів і послуг, зараз втрачає якість просторової й територіальної відокремленості.

Нематеріальні активи (Intangible Assets (Intangibles)) - Активи, які не мають фізичної дотикової форми, наприклад, захист, забезпечений страховкою, або ціна фірми (гудвіл).
Індустріа́льне суспі́льство - суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).
За́соби виробни́цтва (англ. Means of production) - сукупність предметів та засобів праці, які використовуються людьми в процесі виробництва матеріальних благ і послуг. До засобів виробництва належать машини, знаряддя праці, фабрики, а також суспільний і природний капітал.

9. Ознаки інформаційного суспільства:

 розвиток ринку інформації і знань як чинник виробництва в

доповнення до ринків природних ресурсів, праці й капіталу;

Природні ресурси - це сукупність об'єктів та систем живої та неживої природи, компоненти природного середовища, що оточують людину, які використовуються в процесі суспільного виробництва для задоволення матеріальних і культурних потреб людини та суспільства.

 створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей;

 домінування матеріальних продуктів у виробництві та споживанні;

 жорстка організаційна структура більшості підприємств, орієнтовних на стабільний масовий ринок;

 становлення в економіці нових технологічних укладів, що ґрунтуються на масовому використанні інформаційно-комунікаційних технологій.
Відповідь:  розвиток ринку інформації і знань як чинник виробництва в

доповнення до ринків природних ресурсів, праці й капіталу;

 створення глобального інформаційного простору, що забезпечує ефективну інформаційну взаємодію людей;

 становлення в економіці нових технологічних укладів, що ґрунтуються на масовому використанні інформаційно-комунікаційних технологій.


З’являються і знаходять все більше прихильників ідеї про гнучку структуру управління підприємством навколо бізнес-процесів і постійної реорганізації підприємств в умовах динаміки ринку. Спроможність підприємства швидше і легше адаптуватися до змін кон’юнктури ринку, запропонувати нові продукти і послуги раніше від своїх конкурентів є основною перевагою в конкурентній боротьбі.
Група Компаній «Нові Продукти» - компанія харчової промисловості України, виробник енергетичних, слабоалкогольних напоїв, питної води та снеків. За результатами 2008 року частка компанії на ринку слабоалкогольних напоїв України склала 47 % в ємнісному вираженні та 48 % в грошовому вираженні (за даними компанії).
Конкуре́нція - економічний процес взаємодії і боротьби товаровиробників за найвигідніші умови виробництва і збуту товарів, за отримання найбільших прибутків. Водночас - механізм стихійного регулювання виробництва в умовах вільних ринкових відносин.
Більш того, в діяльності сучасних підприємств спостерігається тенденція переходу від власне виробництва до сфери послуг.
Трети́нний се́ктор еконо́міки або сфера послуг - один із трьох секторів економіки в рамках гіпотези трьох секторів, який включає економічну діяльність, пов'язану з послугами.
Загальна мета традиційних підприємств полягає в тому, щоб виробити якомога більше продукції. Нині, в епоху зорієнтованості виробництва на індивідуального клієнта, вона замінюється складнішою метою: цілковите задоволення потреб замовника шляхом вчасного виготовлення і (або) постачання необхідних високоякісних товарів. При цьому саме поняття «якість» стає більш суб’єктивним, формується в процесі взаємодії виробника і споживача, а рівень якості визначається ступенем відповідності товару тим вимогам, які висуває споживач.

Основою такої взаємодії можуть слугувати продукти нового типу, які характеризуються як «м’які», або віртуальні, продукти, що є новим поняттям, близьким до поняття «послуга».

Віртуальний продукт — продукт, виготовлений і адаптований до запитів споживача в найкоротший термін, у будь-якому місці та в різноманітній формі, як правило, за обраною ним електронною моделлю.

Прикладом використання ідеї віртуального продукту може слугувати виготовлення автомобіля чи кухонного меблевого комплекту певної конфігурації на замовлення клієнта за попередньо переглянутим ним ідеальним зразком (наприклад, на сайті електронної крамниці). Так, для обраної моделі автомобіля клієнт може вказати колір, оздоблення салону, потужність двигуна, коробку передач тощо.

Коробка передач також: коробка перемикання передач, КП, КПП (англ. gear box) - агрегат (як правило - шестерні) різних промислових механізмів, як наприклад, верстатів і трансмісій. Іноді коробку передач називають трансмісією: трапляється, що трансмісія складається тільки з коробки передач, але в загальному випадку коробка передач - лише її частина.
В дуже короткий проміжок часу виріб буде виготовлено і доставлено покупцю.

Отже, кінцевий результат діяльності підприємства — продукція і послуги — трансформується, тобто йдеться про віртуальне підприємство як про принципово нову концепцію виробництва, цілком зорієнтованого на замовника, оскільки основні характеристики віртуального підприємства — це швидкість виконання замовлень і повнота задоволення потреб клієнта на основі інтеграції діяльності підприємств з допомогою новітніх інформаційних і мережених технологій.

Віртуа́льне підприє́мство (англ. Virtual corporation) - підприємство, яке складається з товариства географічно роз'єднаних робітників, які існують в спільному єдиному інформаційному просторі та в процесі праці спілкуються, взаємодіють, користуючись електронними засобами комунікацій при мінімальному або повністю відсутньому особистому, безпосередньому контакті.

Прикметник «віртуальне» можна інтерпретувати як «фіктивне, не існуюче в реальному фізичному просторі» або як «розширене за рахунок спільних ресурсів». Спостерігається пряма комп’ютерна аналогія з поняттям «віртуальної машини», де жоден процес не може монопольно використовувати жодного ресурсу, і всі системні ресурси є ресурсами потенційно спільного використання. Ідея віртуальної машини є основою комерційних операційних систем компаній IBM i DEC.

Віртуальна машина - модель обчислювальної машини, створеної шляхом віртуалізації обчислювальних ресурсів: процесора, оперативної пам'яті, пристроїв зберігання та вводу і виводу інформації.
Операці́йна систе́ма, скорочено ОС (англ. operating system, OS) - це базовий комплекс програм, що виконує управління апаратною складовою комп'ютера або віртуальної машини; забезпечує керування обчислювальним процесом і організовує взаємодію з користувачем.
Автор терміна «віртуальне підприємство» — один з провідних менеджерів фірми DEC Дж. Хопленд. Цілком віртуального, тобто не існуючого в реальному фізичному просторі, підприємства, звичайно, бути не може.

Прикладом реалізації ідей віртуального підприємства може слугувати спільна робота компанії Intel — найвідомішого виробника процесорів і материнських плат для персональних комп’ютерів і фірми Rambus — виробника модулів оперативної пам’яті — над RDRAM (різновидом пам’яті для персональних комп’ютерів). Відомі корпорації Toshiba i Matsushita об’єднали свої виробництва рідкокристалічних дисплеїв у спільне підприємство.

Матери́нська пла́та, систе́мна пла́та, ба́зова пла́та (англ. motherboard), відома також як головна плата (mainboard) - плата, на якій містяться основні компоненти комп'ютера, що забезпечують логіку. Плата є основою не лише персонального комп'ютера, а також смартфонів, гральних консолей.
Спільні підприємства - підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків.
Рідкокристалі́чний диспле́й (англ. liquid crystal display (LCD) - це електронний пристрій візуального відображення інформації (дисплей), принцип дії якого ґрунтується на явищі електричного переходу Фредерікса в рідких кристалах.
Партнери також скооперувалися у виробництві органічних світловипромінювальних дисплеїв — за оцінками фахівців, найперспективнішого напряму після рідкокристалічних дисплеїв.

Віртуальне підприємство з нефіксованою організаційною і територіальною структурою є основою сучасної мережевої економіки. Воно створюється шляхом відбору потрібних організаційно-технологічних, людських та інших ресурсів з різних підприємств і їх комп’ютерної інтеграції. Взаємодія реально існуючих фахівців і підрозділів різноманітних підприємств реалізується у віртуальному просторі мереж. Віртуальне підприємство покликане підвищити рівень кооперації і координації партнерів, а в результаті — конкурентоспроможність створюваної ними продукції і, відповідно,зиск.

Віртуальне підприємство не визнає галузевих і відомчих бар’єрів. Із залученням замовників і підрядчиків до єдиної відкритої організаційної структури кордони між підприємствами, які взаємодіють, стають нечіткими і прозорими. Рівень партнерських стосунків між постачальниками і клієнтами зростає: успіх перших є необхідною умовою добробуту других, і навпаки. При цьому підприємство має більше шансів залишитися задоволеним своїми постачальниками, якщо вони будуть активно брати участь у розробці нових продуктів, послуг і навіть стратегій його діяльності.
10. Оберіть можливі правильні визначення віртуального підприємства:

 концепція виробництва, цілком зорієнтованого на замовника, на основі інтеграції діяльності підприємств з допомогою нових інформаційних і мережевих технологій;

 мережева, комп’ютерно-опосередкована організаційна структура, що складається з неоднорідних взаємодіючих агентів, розташованих у різноманітних місцях, які працюють над одним або декількома спільними проектами, перебуваючи у партнерських стосунках;

 суто мережеве підприємство, яке не існує як фізична одиниця в реальному житті;

 підприємство з нефіксованою організаційною і територіальною структурою, основа сучасної мережевої економіки.
Відповідь:  концепція виробництва, цілком зорієнтованого на замовника, на основі інтеграції діяльності підприємств з допомогою нових інформаційних і мережевих технологій;

 мережева, комп’ютерно-опосередкована організаційна структура, що складається з неоднорідних взаємодіючих агентів, розташованих у різноманітних місцях, які працюють над одним або декількома спільними проектами, перебуваючи у партнерських стосунках;


11. Віртуальний продукт — це:

• модель реального матеріального продукту в графічній формі;

• узагальнююча назва послуг, які надаються в Internet;

• основний тип продукції в інформаційному суспільстві, може бути виготовлений і адаптований до запитів споживача в найкоротший час, у будь-якому місці й у різноманітній формі.

Відповідь: • основний тип продукції в інформаційному суспільстві, може бути виготовлений і адаптований до запитів споживача в найкоротший час, у будь-якому місці й у різноманітній формі.
12. Який із принципів успіху в Internet-комерції передбачає такі дії:

1) підтримку комплексу відносин між бізнес-партнерами, які виходять за межі простих замовлень і розрахунків;

2) динамічне брокерство;

3) створення структури нових динамічних партнерських стосунків з торговельними компаніями;

4) визначення партнерських зв’язків, найправильніших з точки зору загального зниження витрат, і розробку схеми оперативної роботи з цими партнерами?

• готовність підприємства до «стискання» бізнес-процесів;

• швидкість його реакції на запити клієнтів;

• спільна робота компанії з більшою кількістю партнерів, ніж раніше;

• гнучкість фірми в підході до бізнесу;

• індивідуальне обслуговування клієнтів фірми.

13. Який принцип успіху в електронній комерції полягає у:

1) швидкості функціонування підприємства;

2) новому розумінні й оцінці своїх позицій у конкурентній боротьбі;

3) використанні бази даних, у якій закладена інформація, здатна впливати на взаємодію споживачів або покупців;

4) розробці технічної архітектури, яка б підтримувала бізнес компанії в онлайновому режимі?

• спільна робота компанії з більшою кількістю партнерів, ніж раніше;

• індивідуальне обслуговування клієнтів фірми;

• готовність підприємства до «стискання» бізнес-процесів;

• гнучкість фірми в підході до бізнесу;

• швидкість реакції фірми на запити клієнтів.


1   2   3   4   5