Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Конспект лекцій з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст» для студентів 5 курсу

Конспект лекцій з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст» для студентів 5 курсу




Сторінка1/4
Дата конвертації28.05.2017
Розмір0.65 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


В.О.Кодін

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст»

для студентів 5 курсу

професійного напрямку 6.060102-«Архітектура»

Харків – ХНАМГ – 2008

В.О.Кодін. Конспект лекцій з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст» для студентів 5 курсу архітектурного напрямку 6.

Еконо́міка або економічні науки (від дав.-гр. οἶκος, oíkos - «дім» та дав.-гр. νόμος - «закон») - комплекс суспільних наукових дисциплін про господарство, а саме - про організацію та управління матеріальним виробництвом, ефективне використання ресурсів, розподіл, обмін, збут і споживання товарів та послуг.

Еклекти́зм, також екле́ктика, вибірковість (грец. εκλεκτός, «вибраний»; від грец. εκλέγω, «обирати») - у найширшому значенні - механічне поєднання в одному вченні різнорідних, органічно несумісних елементів, які запозичуються з протилежних концепцій.

Націона́льність - приналежність особи до нації, держави або народу. Поняття «національність» може мати різноманітні значення: юридично-правове, політичне, етнологічне, культурологічне, повсякденно-побутове тощо.

Студе́нт (лат. studens, родовий відмінок studentis - «ретельно працюючий», «такий, що займається») - учень вищого, у деяких країнах і середнього навчального закладу.

Конспе́кт - стислий писаний виклад змісту чого-небудь. Різновид навчального видання. Конспе́кт лекцій - стислий виклад курсу лекцій чи окремих розділів навчальної дисципліни.

060102-«Архітектура» - Харків : ХНАМГ , 2008- 64 с.

Рецензенти: канд.арх., доц. Марченко Т.А. (ХДАДМ)

канд.арх., доц. Конопльова О.В. (ХНАМГ)

Ухвалено на засіданні кафедри АіЛП – протокол № 1 від 30 серпня 2007 р.



Зміст

Вступ ............................................................................................................ 5



Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід

реконструкції історичних міст ............................................................. 7

Лекція 1. Методично-правові основи, мета та задачі реконструкції

історичних міст .......................................................................... 7

Лекція 2. Фактори, що визначають формування історичного міського

середовища ................................................................................. 11 Лекція 3. Генезис світової теорії та практики реконструкції історичних

міст від стародавніх цивілізацій до Відродження ...................

Практика (грец. πράξις «діяльність») - доцільна і цілеспрямована діяльність, яку суб'єкт здійснює для досягнення певної мети. Практика має суспільно-історичний характер і залежить від рівня розвитку суспільства, його структури.

Цивіліза́ція - людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

13

Лекція 4. Аналіз досвіду реконструкції історичних міст Західної

Європи (XIX – XX ст.) .............................................................. 17

Лекція 5. Вітчизняний науково-практичний досвід реконструкції

історичних міст (XII – XVIII ст.) ................................................ 23

Лекція 6. Вітчизняна теорія і практика реконструкції історичних міст

(ХІХ – ХХ ст.) ................................................................................ 26

Лекція 7. Особливості формування історичних архітектурних ансамблів

міста Харкова .................................................................................

Архітектурний ансамбль Архітектурний ансамбль (від фр. ensemble - цілісність, зв'язність, єдність) - "гармонійна єдність просторової композиції будівель, інженерних споруд, творів монументального живопису, скульптури і садово-паркового мистецтва ".

28

Лекція 8. Композиційно-художні проблеми реконструкції історичної

забудови .......................................................................................... 31



Змістовий модуль 1.2. Сучасна теорія та практика реконструкції історичних міст .............................................................................................. 36

Лекція 9. Історичне місто як система архітектурних ансамблів

та комплексів .....................................................................................36

Лекція 10. Сучасна практика реконструкції історичних міст ……………39

Лекція 11. Нормативно-правове та організаційне забезпечення

реконструкції історичної забудови..............................................41

Лекція 12. Передпроектний аналіз історичної забудови та історико-

опорний план ………………………………………………….....43

Лекція 13. Зони охорони пам’яток як механізм збереження історичної

забудови .........................................................................................46

Лекція 14. Методичні підходи до реконструкції центру історичного

міста ............................................................................................... 51

Лекція 15. Принципи та прийоми реконструкції структурних елементів

історичного міста ……………………………………………….

Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.

Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.

54

Лекція 16. Засоби вирішення інженерно-технічних проблем реконструкції

історичних міст ............................................................................. 58

Література .........................................................................................................62

Вступ
Теоретичний курс «Основи реконструкції історичних міст» належить до професійних дисциплін, направлених на отримання студентами-архітекторами фахових знань, умінь та навичок у галузі містобудівної реконструкції.

Проблема - складне теоретичне або практичне питання, що потребує розв'язання, вивчення, дослідження. Проблема - об'єкт (питання, недолік чи потреба чогось,завада від надлишку чи наявності чогось, процес) явище збуджуючого характеру як стимул діяльності спонукаючого характеру - незадоволений попит чи нереалізовані потреби (нестача або відсутність, надлишок або наявність чого-небудь), дефект, вада, чи загроза що змушує цілеспрямовано ліквідувати проблему шляхом уникнення взаємодії чи зміни стану об'єкту, себе чи свого ставлення до подій.

Тео́рія (від грец. θεωρία - розгляд, дослідження) - сукупність висновків, що відображає відносини і зв'язки між явищами реальності у вигляді інформаційноі моделі. Теорією стає гіпотеза, що має відтворюване підтвердження явищ та механізмів і дозволяє спостерігачу прогнозувати наслідки дій чи зміни стану об'єкта спостережень.

Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.

Дисципліна викладається як вибіркова, за вибором Харківської національної академії міського господарства. Її обсяг, зміст та направленість визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки архітекторів-бакалаврів.

Лекційний курс складається з двох логічно завершених змістових модулів. У першому змістовому модулі надається ретроспективний аналіз світового та вітчизняного теоретичного і практичного досвіду реконструкції історичних міст від найдавніших часів до сьогодення.

Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.

Програма (фр. programme письмове оголошення, порядок денний, від грец. prógramma вказівка) - заздалегідь затверджена (визначена) дія.

Сьогодення - частина лінії часу, що складається з подій, які відбуваються нині, тобто певна ділянка просторово-часового інтервалу. При певних умовах під теперішнім часом розуміються поточні дні, місяці та навіть роки.

Раннє Середньовіччя - період європейської історії, що розпочався після падіння Західної Римської імперії. Тривав близько п'яти століть, приблизно між 500 та 1000 роками. В епоху раннього Середньовіччя сталося Велике переселення народів, з'явилися вікінги, виникли королівства остготів в Італії й вестготів в Аквітанії й на Піренейському півострові й утворилася Франкська держава, що в період свого розквіту займала велику частину Європи. Північна Африка й Іспанія увійшли до складу арабського Халіфату, на Британських островах існували численні невеликі держави англів, саксів і кельтів, з'явилися держави в Скандинавії, а також в центральній і східній Європі: Велика Моравія і Київська Русь.

Ретроспективний аналіз (від лат. Retro - «назад» і лат. specto - «дивлюся»), у шахах - метод побудови баз даних шахових закінчень, що з'ясовує об'єктивну оцінку позиції на основі оцінок всіх заключних позицій, які можуть бути отримані з даної.

Другий змістовий модуль присвячений вивченню та засвоєнню сучасної теорії і практики реконструкції історичних міст.

Базовими дисциплінами для вивчення даного курсу є: «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування», «Історія мистецтв, архітектури та містобудування», спецкурси з містобудування та ландшафтної архітектури.

Архітекту́ра (грец. αρχιτεκτονικη - будівництво) - це одночасно наука і мистецтво проектування будівель, а також власне система будівель та споруд, які формують просторове середовище для життя і діяльності людей відповідно до законів краси.

Курс «Основи реконструкції історичних міст» є забезпечуючим для дисциплін: «Архітектурне та містобудівне проектування», «Теорія містобудування», «Сучасні теорії реконструкції міського середовища».

Даний конспект лекцій включає у сконцентрованому вигляді найбільш важливі матеріали щодо науково-методичних основ, принципів і прийомів реконструкції історичного міського середовища. Для максимального інформаційного забезпечення даного курсу у методичному фонді навчальної майстерні «Реконструкції і реновації міського середовища» зібраний банк даних у вигляді історичних планів, паспортів кварталів, фототеки тощо.

Реновація - 1. Економічний процес оновлення елементів основних виробничих фондів, засобів виробництва (машин, обладнання, інструменту), що вибувають внаслідок фізичного (матеріального) спрацьовування та техніко-економічного старіння за рахунок коштів амортизаційного фонду.

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

Пáспорт (фр. passeport) - документ, що видається державою для посвідчення особи своїх громадян (первісне значення - дозвіл на проїзд через порт). Паспорт надає право легально перетинати кордон і визначає громадянство його власника.

Дисципліна “Основи реконструкції історичних міст” має за мету формування знань щодо основних тенденцій професійної архітектурної діяльності в галузі реконструкції архітектурного середовища історичних міст, освоєння теоретичного та практичного вирішення проблем удосконалення історичного міського середовища.

Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.

Задачі дисципліни:

- засвоєння логіки формування теоретичних та практичних підходів до реконструкції історичних міст шляхом вивчення історичних концепцій реконструкції міського середовища;

- засвоєння основних чинників законодавчої та науково-методичної бази реконструкції історичної забудови;

- виявлення та пошук шляхів вирішення комплексних проблем реконструкції історичних міст, та їх структурних елементів;

- засвоєння сучасних методів та прийомів реконструкції історичної забудови.

Засвоюючи курс, студент повинен отримати знання:

про основні напрямки реконструкції історичних міст та їх структурних елементів;

про історичні концепції реконструкції історичних міст;

Конце́пція (лат. conceptio - розуміння) - система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум.

про вітчизняний та зарубіжний практичний досвід створення та реконструкції архітектурних ансамблів історичних міст;

про законодавчу та нормативну базу охорони та реконструкції історичної забудови;

про методи передпроектного аналізу та проектних розробок в галузі реконструкції історичної забудови;

про сучасні проблеми збереження та реконструкції історичної забудови;

про композиційно-художні прийоми та методи реконструкції як засоби формування гармонійного образу історичного міста.

У процесі індивідуального контролю знань, а також при виконанні передбаченого програмою самостійного практичного завдання студенти повинні продемонструвати вміння:

- сформулювати, в результаті проведеного передпроектного аналізу, методичний підхід до реконструкції фрагменту історичного середовища міста;

Контроль (фр. contrôle, от contrerôle - подвійний список): Перевірка, облік, спостереження за чим-небудь. Установи, особи, що перевіряють діяльність будь-якої іншої організації або відповідальної особи, звітність тощо.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.

Індивідуалі́зм (фр. individualisme) Напрям в етиці, соціології, політиці, філософії, який, на противагу колективізму, розвиток особистості вважає метою і змістом історичного процесу. Риса світогляду, яка характеризується самопротиставленням окремого індивіда колективові і суспільству. І.

- обґрунтувати вибір напрямку реконструкції містобудівного об'єкта;

- скласти програму предпроектного циклу робіт, намітити комплекс заходів з реконструкції структурних елементів забудови історичного міста;

- провести вибір прийомів для рішення композиційних та художніх задач на різних стадіях проектування.

Пра́ця - цілеспрямована діяльність людей зі створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб кожного індивіда і суспільства в цілому.

Компози́ція (лат. compositio - складання, зв'язування, з'єднання).


Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід реконструкції історичних міст
Лекція 1. Методично-правові основи, мета та задачі реконструкції історичних міст

Особливістю реконструкції історичних міст, в яких сконцентрована велика кількість пам'яток архітектури та містобудування, є та обставина, що забезпечення збереження художніх якостей забудови, відродження гармонійності міського середовища, збереження історичного ландшафтного оточення стає головним завданням, що підпорядковує собі функціональні та конструктивно-технічні вимоги.

Ото́чення - ізоляція частини сил (декількох підрозділів, частин, з'єднань тощо) противника від сусідніх і розташованих в його тилу військ з метою знищення або полонення. Оточення досягається охопленням флангів і обходом певного угрупування противника з швидким наступом за напрямками, що сходяться, і виходом у його тил.

Кількість - в Арістотелівській логіці друга з 10 категорій (класів, розрядів, які спрощують процес розумового визначення будь-якої речі), побічна обставина матеріальних речей , за допомогою якої вони поширюються в просторі, вимірюються якоюсь математичною нормою і здатні бути поділеними на окремі частини.

Для професійного виконання цього завдання необхідно:

- засвоїти принципи підходу до вивчення історичної забудови міста з позицій системного аналізу взаємозв’язків його елементів на всіх містобудівних рівнях - міста, ансамблю, будинку;

Необхідність - система зв'язків і відносин, що зумовлює зміну, поступальний рух, розвиток у жорстко визначеному напрямку з жорстко визначеними результатами. Іншими словами, необхідність - це такий зв'язок, що обов'язково призводить до певної події.

-вміти визначати закономірності розвитку просторових співвідношень об’ємів та мас, особливостей художніх форм ансамблів і комплексів історичного міста;

- розуміти сутність системи місторегулюючих та охоронних заходів як історично обумовленої категорії, що органічно витікає з самої задачі гармонійного розвитку архітектурного вигляду історичного міста, як цілісної художньої форми.

Поняття "реконструкція" в смисловому значенні слова трактується як переклад латинського терміну constructio – побудова, з префіксом re, що в даному випадку означає відновлення.

Особливість, або сингулярність в математиці - це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).

Про́стір (латинське: spatium) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії.

Худо́жник - творчий працівник у галузі образотворчого мистецтва; живописець, графік, скульптор, майстер, коміксіст.

Лати́ни (лат. Latini) - народ італьської мовної групи індоєвропейської родини (італіки), мова яких (латинська) була найближчим родичем сабінської, умбрської й оскської мов. Латини стали основою формування римського народу.

Поняття реконструкція в контексті історичної забудови використовується для визначення двох різних видів діяльності: по-перше, цей термін означає перебудову міста, архітектурного комплексу, будинку та споруди, що викликана новими життєвими потребами. По-друге, реконструкцією називається археологічне відновлення пам'ятки архітектури, поселення, міста тощо.

Спору́да - нерухома штучна структура (конструкція, також будівля) порівняно великого розміру.

Потре́ба - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.

Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.

Перебудо́ва (рос. перестройка) - загальна назва сукупності політичних і економічних реформ, що проводилися в СРСР у 1985–1991 роках. Складові частини Перебудови: у внутрішньополітичній сфері - політика гласності та демократизація суспільного життя; в економіці - введення елементів ринкових відносин; у зовнішній політиці - відмова від надмірної критики так званого капіталістичного ладу, значне поліпшення відносин зі США та демократичними країнами Західної Європи, визнання пріоритету загальнолюдських цінностей і глобальних світових проблем. До початку 1990-х років Перебудова призвела до загострення кризи в усіх сферах життя суспільства, що спричинило ліквідацію влади КПРС і розпад СРСР.

Археоло́гія (грец. αρχαιος - стародавній, λογος - слово) - наука, що висвітлює історію людського суспільства на основі вивчення пам'яток кам'яної, мідної (бронзової), залізної доби і пізніших часів. До цих пам'яток, що називаються археологічними, належать: стоянки, поселення, поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас, предмети побуту, мистецтво тощо.

Така реконструкція не припускає обов'язкової практичної реалізації, а є лише результатом дослідження, що спирається на матеріальні залишки пам'ятки, письмові та іконографічні свідоцтва. Така реконструкція виражається через опис, або у вигляді зображення ( графічна реконструкція) чи моделі (макету).

У відповідності з Законом України “Про охорону культурної спадщини” від 10 січня 2002 року № 2921-III історичним населеним містом називається “частина населеного місця, що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типових для певних культур або періодів розвитку.

Санкт-Петербу́рг (також неофіційно Петербу́рг і Пі́тер; рос. Санкт-Петербург; 18 серпня 1914 - 26 січня 1924 - Петрогра́д, 26 січня 1924 - 6 вересня 1991 - Ленінгра́д, рос. Ленинград) - місто федерального значення у Російській Федерації, суб'єкт РФ, адміністративний центр Північно-Західного федерального округу та Ленінградської області.

Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.

Свідоцтво - документ, що засвідчує якийсь конкретний факт чи ряд пов'язаних між собою фактів. Часом, навіть в законодавстві, коли йдеться про документ, який засвідчує особу чи її особливі права плутають свідоцтво та посвідчення.

Іконографія - це: спеціальна історична дисципліна, яка слугує допоміжною наукою у вивченні історії, мистецька дисципліна церковного спрямування, яка займається дослідженням ікон (див. Іконопис).

Населений пункт - населене місце (оселище, селище, поселення), первинна одиниця розселення людей у межах однієї забудованої земельної межі (городище (град), місто, містечко, селище міського типу, село, хутір, станиця та ін.).

Закон України - нормативно-правовий акт, який приймається Верховною Радою України більшістю голосів (для законів, що стосуються внесення змін до конституції, - конституційною більшістю голосів).

Згідно до закону, культурну спадщину, що підлягає охороні та збереженню складають окремі споруди, їх комплекси (ансамблі) та визначні місця ( топографічно визначені зони або ландшафти).

Топографія (від дав.-гр. τόπος - місце; γράφω - пишу) - науково-технічна дисципліна, що займається географічним та геометричним вивченням місцевості з наступним створенням та уточненням топографічних карт на основі аеро- та космічних фотознімків.

Культу́рна спа́дщина - сукупність успадкованих людством від попередніх поколінь об'єктів культурної спадщини, результат духовної і матеріальної діяльності. 1963 року створена загальноєвропейська федерація Europa Nostra з метою популяризації і захисту культурної спадщини та природного середовища Європи.

До пам'яток архітектури та містобудування відносяться “… історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди.” Важливими складовими в історично успадкованому вигляді являються також пам'ятки садово-паркового мистецтва, для яких характерне “… поєднання паркового будівництва з природними, або створеними людиною ландшафтами.

Садо́во-па́ркове мисте́цтво (або садо́во-па́ркова архітекту́ра) - мистецтво створення декоративних садів, парків та інше. Ділянок зелених насаджень, призначених для естетичного поліпшення краєвиду і для відпочинку населення.

Згідно зі статтею 32.1 цього закону “з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару”.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.

Тради́ція - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки і т. ін., що склалися історично і передаються з покоління в покоління; звичайна, прийнята норма, манера поведінки, усталені погляди, переконання когось; узвичаєння, узвичаєність, неписаний закон.

Відповідно зі статтею 33 “ансамблі і комплекси пам'яток, які становлять виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, можуть бути оголошені рішенням Кабінету Міністрів України державними історико-культурними (історико-архітектурними, архітектурно-історичними) заповідниками чи музеями-заповідниками.

Антрополо́гія (грец. ανθρωπος - людина, λογος - слово) - біологічна наука, що вивчає тілесну природу людини, її походження і подальший розвиток, близько стоїть до суспільних наук, також наука про походження й еволюцію людини, утворення людських рас і про нормальні варіації фізичної будови людини.

Заповíдник або заповідник суворого режиму - територія або акваторія, на якій зберігається в природному стані весь її природний комплекс. Згідно з МСОП класифікується як природоохоронна територія категорії Ia.

Етнографія (від грецького етнос - плем'я, народ; графо - пишу) - суспільствознавча наука, об'єктом дослідження якої є народи, їхня культура і побут, походження (етногенез), розселення, процеси культурно-побутових відносин на всіх етапах історії людства.

Кабінет Міністрів України Кабіне́т Міні́стрів Украї́ни - вищий орган у системі органів виконавчої влади України. Кабінет Міністрів України відповідальний перед Президентом України та Верховною Радою України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України у межах, передбачених Конституцією України.

Пасивне збереження міського середовища протирічить самій історичній природі міста, яке завжди знаходиться в процесі розвитку та обновлення. Крім фізичного розростання міст, періодично відбувається їх внутрішня трансформація.

Пері́од (грец. περίοδος - кружний шлях, обертання, чергування) може означати: Проміжок часу, протягом якого повторюється якийсь циклічний процес: Період коливання Період обертання Горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їх атомних мас, що розпочинається лужним металічним елементом, та закінчується інертним газом.

Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) - природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. Це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова.

Таким чином, в процесі історичного розвитку міста формується структура з різними по своїй терміновій стійкості функціональними ланками і композиційними елементами.

Принципи і цілі, методи і засоби ,необхідні для збереження якостей історичних міст сформульовані в « Міжнародній хартії про охорону історичних міст», прийнятої ICOMOS (міжнародною радою з питань пам’яток і визначних міст).

В «Хартії» зазначено: «Щоб охорона історичних міст і кварталів була дійовою,вона мусить стати невід’ємною частиною єдиної політики економічного і соціального розвитку і враховуватись у територіальних і містобудівних планах на всіх рівнях». В документі також зазначено ,що в історичних містах повинна підлягати охороні «…сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме:

а) форма міста, яка визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянці;

Бульва́р (фр. boulevard, від голл. bolwerk - укріплений вал) - широка алея на міській вулиці, як правило, посередині її.

Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.

б) зв’язок між різними міськими просторами: забудованими, вільними і озелененими;

в) форма і вигляд споруд (внутрішній і зовнішній) обумовлені своєю структурою, об’ємом, стилем, масштабом, матеріалом, кольором і декором;

г) зв’язки міста з навколишнім середовищем, природним і створеним людиною;

д) різні призначення міста, набуті ним в ході історичного розвитку.

В якості основних методичних підходів до реконструкції історичного середовища міст повинні бути :

- комплекс попередніх комплексних різнопланових досліждень ;

- включення в розробку плану охорони аналізу археологічних , історичних, архітектурних, економічних, соціологічних та інших даних;

Масштаб, мірило (від нім. Maß - міра, і нім. Stab - палка) - відношення розмірів об'єкта, виконаних без спотворень, до інших номінальних значень. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри об'єкту ненадійні, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення.

Соціоло́гія (від лат. societas - «суспільство» та грец. λογος - «вчення», «знання», «наука») - наука про умови та процеси у суспільстві, а також їх дослідження. Соціологія постала з епохи Просвітництва як системно-критична наука соціального і зайняла проміжне місце між природничими та гуманітарними науками.

- визначення основних напрямів реконструкції і необхідних для цього юридичних, адміністративних і фінансових заходів ;

- забезпечення гармонічного поєднання історичних кварталів з містом в цілому;

- визначення споруд, які потребують особливого захисту, ті, охорона яких здійснюється в певних умовах, і споруди, знесення яких допускається лише у виняткових випадках;

- документування існуючого стану перед будь-яким втручанням ;

- громадське обговорення проектів реконструкції історичної забудови;

- забезпечення схоронності та утримання споруд у належному стані;

Стриманість або утримання (грец. егкратеіа, англ. self-control, abstinence, chastity) - моральна якість та чеснота, вважається невідступним та свідомим пануванням розуму над пристрастями й іншими недобрими поривами.

- пристосування нових функцій і мереж інфраструктури до специфіки історичних міст.
Література: [1, 13, 15, 17, 19, 20, 21]

  1   2   3   4



  • Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід реконструкції історичних міст
  • Змістовий модуль 1.2. Сучасна теорія та практика реконструкції історичних міст
  • Принципи
  • Вступ Теоретичний
  • Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід реконструкції історичних міст Лекція 1. Методично-правові основи, мета та задачі реконструкції історичних міст
  • Законом України