Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Корекційно-реабілітаційна модель специфічного компонента змісту освіти учнів з глибокими порушеннями зору

Скачати 118.44 Kb.

Корекційно-реабілітаційна модель специфічного компонента змісту освіти учнів з глибокими порушеннями зору




Скачати 118.44 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації02.05.2017
Розмір118.44 Kb.
  1   2

КОРЕКЦІЙНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНА МОДЕЛЬ

СПЕЦИФІЧНОГО КОМПОНЕНТА

ЗМІСТУ ОСВІТИ УЧНІВ З ГЛИБОКИМИ

ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ

В

умовах реформування ор­ганізаційних форм і зміс­ту освіти дітей з глибоки­ми порушеннями зору, що від­бувається на сучасному етапі одночасно з реформуванням національної системи освіти в цілому, принципово змінюють­ся методологічні підходи до структурування і добору зміс­ту шкільного навчання цієї ка­тегорії дітей.

Структу́ра (лат. structūra, англ. structure, рос. структура, нім. Struktur) - це характеристика складу та просторова картина складу об'єкта, речовини (ізотропна, анізотропна, кристалічна, аморфна, гомогенний чи колоїдний розчин, фазові суміші) взаєморозміщення формацій, частин, деталей, елементів, певний функціональний взаємозв'язок складових частин об'єкта, внутрішня будова.

Компоне́нт (від лат. componens, родовий відмінок componentis - складаючий) - складова частина, елемент чого-небудь.

Методологія (грец.- μεθοδολογία - вчення про метод) - сукупність прийомів дослідження, що застосовуються в науці; вчення про методи пізнання та перетворення дійсності. Основу методології складає мислення та світогляд, як операційне середовище самодисципліни та роботи з інформацією, моделями, алгоритмами.

Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.

Рефо́рма (лат. reform, фр. réforme - «перетворюю», «змінюю») - 1) В соціології Р. – комплекс заходів, якими вводяться такі нові суспільні відносини, які не змінюють основ (передусім, економічних) системи суспільних відносин, але призводять до зміни умов діяльності всіх або групи членів суспільства.

Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.

Шко́ла (від грец. σχολή - «відпочинок», пізніше «ті, кого повчають») - навчальний заклад, зазвичай початкової або середньої освіти, але також іноді й вищої (наприклад, Вища школа бізнесу) або спеціальної (наприклад, Київська школа економіки) освіти.

Освіта осіб із зо­ровою депривацією має забез­печувати інвалідові за зором можливість брати участь у тру­довому та соціальному житті, а також здобувати знання й уміння, необхідні для цього.

Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.

Відповідно головною метою освіти дітей із порушеннями зору визначено досягнення ни­ми потенційно можливого рів­ня освіченості та формування компенсаторних способів ді­яльності з корекцією порушень вторинного характеру, щоб за­безпечити їх оптимальну інте­грацію в соціум. Реалізація ці­єї мети базується на врахуван­ні вікових особливостей дітей. Маються на увазі й ті особли­вості, які у них виникають як вторинні внаслідок порушень зору. Наприклад, орієнтація у просторі, розвиток мануальної діяльності, обмеженість, неточ­ність, недостатня узагальне­ність уявлень про довкілля, їх мала варіантність, слабкість ві­зуальної пам'яті та інші галь­мують розвиток образного мис­лення, уяви тощо.

Астені́я, також астені́чний стан, астені́чний синдро́м, астені́чна реа́кція, нерво́во-психі́чна сла́бкість, астенодепреси́вний синдро́м, астеноневроти́чний синдро́м (від грец. Ἀσθένεια  - безсилля, слабкість) - патологічний стан, що виявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням з вкрай нестійким настроєм, ослабленням самовладання, нетерплячістю, непосидючістю, порушенням сну, втратою здатності до тривалого розумового і фізичного напруження, непереносимістю гучних звуків, яскравого світла, різких запахів. У хворих також спостерігають дратівливу слабкість, що виражається підвищеною збудливістю і швидко наступаючим за нею виснаженням, афективну лабільність із переважанням зниження настрою з рисами примхливості і невдоволення, а також слізливістю. Цей синдром, як правило, є проявом якогось іншого психоневрологічного захворювання чи є наслідком перевтоми.

Про́даж - це оплатна передача майна однією особою у власність іншій особі.

Орієнтація, в класичному випадку - вибір одного класу систем координат, пов'язаних між собою «додатньо» в деякому певному сенсі. Кожна система задає орієнтацію, визначаючи клас, до якого вона належить.

Характер (термін «характер» - грецького походження, він означає «риса», «ознака», «відбиток»)- це сукупність відносно стійких індивідуально-своєрідних якостей особистості, що виявляються у поведінці, діяльності та ставленні до людей, колективу, до себе, речей, роботи і тощо.

Про́стір (латинське: spatium) - протяжність, вмістилище, в якому розташовані предмети і відбуваються події. У філософії тривають дискусії щодо того, чи є простір окремою сутністю чи лише формою існування матерії.

Це негативно позначається на рівні розвит­ку різних видів діяльності.

У масових школах нашої країни введено Державні ос­ел. Вавіна, 2004

вітні стандарти, в яких визна­чається не лише рівень знань і умінь учнів, а й рівень їх роз­витку, здатність опановувати складніший навчальний мате­ріал. У лабораторії тифлопеда-гогіки здійснено розробку Дер­жавного стандарту початкової освіти сліпих і слабозорих уч­нів з урахуванням особливос­тей їх розвитку та пізнаваль­них можливостей.

Станда́рт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Лабораторія (середньовічна лат. laboratorium, від лат. laboro - працюю, лат. labor - праця, робота) - багатозначний термін, що залежно від контексту, може означати: Спеціально обладнане та устатковане приладами, пристроями, мережами приміщення або транспортний засіб (наприклад, автомобіль, вагон потягу, літак, гелікоптер, субмарина тощо) для наукових досліджень, навчальних робіт, контрольних аналізів та випробувань (див. лабораторне устаткування). Установу або її відділ, що проводить експериментальну науково-дослідницьку та навчальну роботу. Внутрішні творчі процеси, внутрішню діяльність кого-небудь. Наприклад, творча лабораторія дослідника, митця тощо.

Початкова освіта - це перший етап загальної освіти дітей. Отримуючи початкову освіту, діти набувають перші знання про навколишній світ, навички спілкування та вирішення прикладних завдань. На цьому етапі формується і починає розвиватися особистість дитини, що підкреслює важливість початкової освіти для суспільства та держави.

Адже через тяжкі порушення зору та зу­мовлені ними вторинні особ­ливості розвитку не всі з них можуть досягти рівня зрячої дитини.

Специфіка цього освітньо­го стандарту полягає в тому, що в ньому передбачаються не лише ті знання й уміння, яки­ми має оволодіти сліпий або слабозорий на рівні нормаль­но зрячого учня, а й корекція та розвиток ушкоджених пси­хофізичних сфер (сенсомотор-ної, інтелектуальної, мовлен­нєвої, особистісної).

Інтелект Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.

Через те, крім змістових ліній, за якими скомпонований зміст освіти з кожного предмета в стандарті для масової школи, введено ко-рекційно-розвивальну лінію. Посилення уваги до коригу­вання розвитку та реабілітова-ності учнів з порушеннями зо­ру потребує включення таких матеріалів до змісту загально­освітніх предметів, вивчення яких допомагатиме дітям опа­новувати культуру мовленнє­вого і немовного спілкування, способи мануального і зорово­го обстеження навчальних ма­теріалів, орієнтування в мало­му і великому просторі, не го-

ворячи вже про оволодіння на­вчальною і мовленнєвою діяль­ністю, культурою поведінки, етичними нормами.

Но́рма (лат. norma - дослівно «косинець», у переносному значенні - «правило») - регулятивне правило, яке вказує межі свого застосування; відповідає чомусь типовому або звичайному.

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.

Комуніка́ція (від лат. communicatio - єдність, передача, з'єднання, повідомлення, пов'язаного з дієсловом лат. communico - роблю спільним, повідомляю, з'єдную, похідним від лат. communis - спільний) - це процес обміну інформацією (фактами, ідеями, поглядами, емоціями тощо) між двома або більше особами, спілкування за допомогою вербальних і невербальних засобів із метою передавання та одержання інформації.

З огляду на це нами зробле­но спробу розробити модель орієнтовної корекційно-ком-пенсаторної роботи з учнями початкової спеціальної школи для дітей з глибокими пору­шенням зору. В ній умовно ви­ділено чотири основних блоки корекційно-компенсаторної та реабілітаційної роботи, які ві­дображено у змісті навчальних програм для сліпих і слабозо­рих учнів і стандартних вимогах до рівня їх початкової освіти й розвитку. Кожний із блоків міс­тить узагальнений перелік по­рушень або особливостей роз­витку цієї категорії дітей, мож­ливі об'єкти корекційної чи відновлювальної роботи, шля­хи і засоби їх корекції, дороз-витку чи компенсації.

Розкриємо кожний блок цієї моделі детальніше.



Блок 1. Перцептивна, пізна­вальна та мовленнєва активність дітей з порушеннями зору.

1.1. Найсуттєвіші особливості:

  • редукованість сприймання;

  • перцептивна пасивність;

  • порушення загальної мото­
    рики, постави, рівноваги, наяв­
    ність нав'язливих рухів у сліпих;

  • порушення дрібної мото­
    рики пальців рук;

  • уповільненість психомо­
    торики;

  • амімічність або недостат­
    ня виразність мімічних рухів;

    Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні

    Сприйняття́, сприйма́ння (перцепція, від лат. perceptio) - пізнавальний психічний процес, який полягає у відображенні людиною предметів і явищ, у сукупності всіх їх якостей при безпосередній дії на органи чуття.

    Мі́міка (від грец. mimikos - наслідуваний, акторський) - рухи м'язів обличчя, що виражають почуття і психічний стан людини.



  • порушення просторового
    гнозису;

  • мовленнєва пасивність;

  • порушення аналітико-син-
    тетичної діяльності.

1.2. Основні об'єкти корекції:

  • стимулювання перцептив-
    ної пошукової активності;

  • розвиток сенсорних дій
    обстежувального характеру;

  • розвиток загальної мотори­
    ки: обсягу і точності рухів, са­
    мостійності їх виконання, ко-
    ординованості рухів рук, ніг і
    тулуба, відчуття рівноваги, пра­
    вильної постави, пози, подолан­
    ня нав'язливих рухів у сліпих;

  • зняття моторної напруже­
    ності, скутості рухів;

  • розвиток моторики рук:
    швидкості й точності, скоорди-
    нованості рухів руки і пальців;

  • виховання й активізація
    мімічних рухів: обсягу, точнос­
    ті виконання, самостійності,
    виразності, подолання аміміч-
    ності у сліпих;

  • виправлення звуковимо-
    ви, розвиток фонематичного
    слуху;

  • практичний розвиток зна-
    ряддєвих дій;

  • навчання слабозорих ко­
    ристуватися дотиком і зором,
    дотиком без зору.

1.3. Шляхи і засоби корекції:

  • широке застосування пред­
    метно-практичної діяльності;

    Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.



  • використання ігрової ді­
    яльності, спеціальних дидак­
    тичних ігор і вправ;

  • використання спеціальних
    оптичних засобів, наочних і
    навчальних посібників;

  • цілеспрямоване проведен­
    ня екскурсій і спостережень;

  • уроки навчання грамоти,
    читання, письма, математики;

  • спеціальні корекційні уроки;

  • заняття ліпленням, моде­
    люванням, аплікацією;

  • уроки ручної праці, обра­
    зотворчого мистецтва, музики
    і співів, фізичного виховання;

    Екску́рсія (від лат. excursio - прогулянка, поїздка, похід) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.

    Апліка́ція (від латини - applicatio) накладання, пристосовування, приєднання до якоїсь поверхні.

    Спостере́ження (англ. observation, рос. наблюдение) - метод наукового дослідження, що полягає в активному (систематичному, цілеспрямованому, планомірному) та навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого здобувається знання про зовнішні сторони, властивості й відносини досліджуваного об'єкта.

    Навчальний посібник - видання, яке частково доповнює або замінює підручник у викладі навчального матеріалу з певного предмета, курсу, дисципліни або окремого його розділу, офіційно затверджений як такий.

    Фі́зика (від грец. φυσικός природний, φύσις природа) - природнича наука, яка досліджує загальні властивості матерії та явищ у ній, а також виявляє загальні закони, які керують цими явищами. Це наука про закономірності Природи в широкому сенсі цього слова.

    Розумова та фізична праця - два історичні види суспільної праці, що склалися на основі відокремлення нематеріального виробництва від виробництва матеріального. Суспільний поділ праці, що виник на певному ступені розвитку суспільства, виявляється у відокремленні Р.

    Фізи́чне вихова́ння, фізвихова́ння, фізви́х - педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності.



  • стимулювання мовленнє­
    вої активності (участь у діало­
    гах, монологічні висловлюван­
    ня, переказ прочитаного, по­
    чутого, побаченого);




  • участь дітей у самообслу­
    говуванні та елементарній по­
    бутовій праці;

  • цілеспрямована робота з
    батьками.

Блок 2. Сенсорна база. Мов­леннєва діяльність.

2.1. Найсуттєвіші особливості:

  • недосконалість чуттєвого
    досвіду;

  • несформованість пізна­
    вальних дій з предметами і сен­
    сорними еталонами;

  • невміння користуватися
    збереженими аналізаторами, в
    тому числі залишковим зором
    у сліпих;

  • відсутність або недоскона­
    лість сенсорних функцій;

  • недосконалість фонема­
    тичних уявлень;

  • нечіткість, обмеженість
    уявлень про навколишній світ,
    їх вербалізм;

  • перцептивна, пізнавальна,
    мовленнєва пасивність.

2.2. Основні об'єкти корек­
ції та компенсації:

  • формування, закріплення,
    вдосконалення пізнавальних
    дій (обстежувальних, знаряд-
    дєвих, співвідносних);

  • стимулювання перцептив-
    ної активності;

  • розвиток аналізуючого спо­
    стереження: за допомогою до­
    тику та інших збережених ана­
    лізаторів — у сліпих, зору і до­
    тику — у слабозорих дітей;

  • розвиток способів сприй­
    мання предметів за допомогою
    збережених аналізаторів у про­
    цесі їх взаємодії;

  • цілеспрямоване вихован­
    ня культури дотикового сприй­
    мання;

  • корекція і розвиток сен­
    сорних функцій (кольоровід-
    чуття, кольоророзрізнення,
    визначення форми, величини
    та ін.), конкретизація їх функ­
    ціонального призначення;

  • розвиток фонематичних
    уявлень, звукового аналізу і
    синтезу;

    Конкретизація (від лат. concretus - густий, твердий) - метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів.

    Звук Звук - коливальний рух частинок пружного середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. У вузькому значенні терміном звук визначають коливання, які сприймаються органами чуття людини.



  • стимулювання мовленнє­
    вої активності;



  1   2


Скачати 118.44 Kb.

  • Блок 2. Сенсорна база. Мов­ леннєва діяльність.