Первая страница
Наша команда
Контакты
О нас

    Головна сторінка



Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття

Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття




Сторінка1/5
Дата конвертації02.05.2017
Розмір0.55 Mb.
  1   2   3   4   5

Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою
Формування інноваційної особистості ліцеїстів шляхом застосування дослідницького методу при вивченні математики

Луцьк, 2015

Креативна інноваційна особистість – мета освіти ХХI століття.
Іннова́ція (англ. innovation - нововведення)- ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.
Застосунок, застосовна програма або прикладна програма (англ. application, application software, app) - користувацька комп'ютерна програма, що дає змогу вирішувати конкретні прикладні задачі користувача.
Особистість - відображення соціальної природи людини, розгляду її як індивідуальності та суб'єкта соціокультурного життя, що розкривається в контекстах соціальних відносин, спілкування і предметної діяльності, соціально зумовлена система психічних якостей індивіда, що визначається залученістю людини до конкретних суспільних, культурних, історичних відносин Під «особистістю» розуміють стійку систему соціально значущих рис, що характеризують особу як члена того чи іншого суспільства або спільноти. Поняття «особистість» характеризує суспільну сутність людини, пов'язану із засвоєнням різноманітного виробничого і духовного досвіду суспільства. Деякі теорії особистості не включають в неї біологічні характеристики людини, інші, приміром, фрейдизм, надають біологічним чинникам визначального значення. Більш виваженим є трактування особистості як динамічної єдності біологічного та соціального.
Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) - душа, дух; λόγος (logos) - вчення, наука) - наука, що вивчає психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини, пояснення яких знаходимо в цих явищах.
Фізи́чна підгото́вка - один з предметів бойової підготовки, важливою і невід’ємною частиною військового навчання і виховання особового складу Збройних сил країн.

Ми живемо у динамічному світі, що дуже швидко змінюється. Ці зміни стосуються усіх сфер нашого буття: техніки, що нас оточує, політики, яку проводять світові держави, цінностей, на які орієнтуються люди. Наше життя стало безперервним процесом адаптації, і саме від адаптаційного потенціалу особистості у значній мірі залежать її успіх та  можливості самореалізації.

Ці́нність - будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. Вивченню людських цінностей присвячений розділ філософії аксіологія, який підрозділяється на етичну й естетичну аксіологію.
Самоактуалізація (від лат. actualis - дійсний, справжній), самореалізація - прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей. У деяких напрямках сучасної західної психології самоактуалізація висувається на роль головного мотиваційного фактора, на противагу біхевіоризму і фрейдизму, за якими поведінкою особистості рухають біологічні сили.

Сьогодні дитині потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності, сформованість таких особистісних якостей, які допоможуть знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та  уподобань, стати активним членом суспільства і щасливою, упевненою  у власних силах людиною.

Активність - поняття, яке визначає темп руху і інтенсивність дій речовин, явищ і живих організмів. Активність визначається в порівнянні
Здібності - індивідуально стійкі психічні властивості людини, що визначають її успіхи в різних видах діяльності. Задатки - це потенційні можливості, що виявляються в діяльності, яка не може існувати без них.

Таким чином,  зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах незалежної України.

В умовах, коли швидко змінюється світ, людина також  повинна постійно бути готовою до оновлення, накопичення нового соціального та життєвого досвіду, що має сприяти самореалізації. Це стосується  усіх сфер життя: професійного, політичного, особистого, адже у сучасному світі люди часто змінюють професію, сферу діяльності, місце проживання тощо.

Соціа́льне (лат. socialis - товариський, громадський) - одна з основних категорій соціології та соціальної філософії. Вперше вона була введена до наукового обігу К. Марксом для позначення характеристики однієї із сторін суспільного життя.
Політик - особа, яка професійно займається політичною діяльністю, обіймає чи прагне до певної громадської посади. Як правило, нині політиків обирає електорат; на відміну від політиків, чиновників призначають.
Вихова́ння - процес та практика засвоєння дитиною загальноприйнятих у суспільстві норм поведінки.
Профе́сія (фах) - відокремлений («окреслений») у рамках суспільного поділу праці комплекс дій та відповідних знань, що вимагає відповідної освіти.
Місце мешкання - юридичний термін, під яким мається на увазі юридично оформлене місце, в якому індивідуум має постійне та довгострокове помешкання.
Важливим чинником адаптації та успішності при цьому виступає уміння особистості відігравати різні соціальні ролі. Ці ролі можуть бути формальними і неформальними, пов’язаними з виробничими, сімейними, суспільними, політичними, дружніми стосунками, проте,  успішність у кожній з них є запорукою загальної успішності та задоволеності людини власним життям.
Гара́нтія - порука в чомусь, забезпечення чого-небудь; умови, що забезпечують успіх чого-небудь.
Таким чином, система навчання сьогодні повинна у повній мірі задовольнити потребу учня у розвитку соціальної активності, у засвоєнні нових соціальних ролей. Тоді особистість буде відкритою до нового досвіду, адаптованою до вимог і умов життя у динамічному  сучасному суспільстві.

Педагогічною стратегією, що забезпечує формування такої риси особистості  є постійне розширення рольового простору кожного учня, включення його в різноманітні види діяльності, що створює можливості для творчої самореалізації та накопичення досвіду соціальних стосунків.

Потре́ба - стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.
Сьогодення - частина лінії часу, що складається з подій, які відбуваються нині, тобто певна ділянка просторово-часового інтервалу. При певних умовах під теперішнім часом розуміються поточні дні, місяці та навіть роки.
Можливість - це дія, що може відбутися або ні (можливо, приїду, а, можливо, і ні). Можливість можна забезпечити чи покладатись на «авось» та якось буде. Альтернатива дає шанс, але не гарантує без відповідних дій забезпечення результату і адекватності та конструктиву діяльності.
Страте́гія - (дав.-гр. στρατηγία, страта тегів - ранг вищого керівника військовими підрозділами які мають марку, тег, прапор, знак та пов'язуеться з талантом управління стратега полководця вищоі страти) - мистецтво керівництва суспільною боротьбою, загальний для очільника і деталізований в процесі управління план певної діяльності з ведення цієї боротьби, який є незмінним в своїй основі охоплює тривалий період, та направлений на досягнення головної, складної цілі.
Соціа́льні стосу́нки або суспі́льні стосу́нки - різні взаємодії та зв'язки між окремими людьми або групами людей, які встановлюються в процесі їхньої спільної практичної та духовної діяльності.

Розвиток інноваційної особистості ліцеїста в значній мірі здійснюється за допомогою дослідницького методу.

Сутність дослідницького методу полягає в організації вчителем пошукової, творчої діяльності учнів з розв'язання нових проблем і проблемних ситуацій.

Творчість - діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо).
Назва цього методу передбачає досконале засвоєння учнями досвіду творчої діяльності. Дослідження психологів показали, що участь учнів у частковому вирішенні творчих проблем не приводить до формування вмінь досліджувати й аналізувати цілісні задачі. Цілісна задача вимагає вмінь: аналізувати її умову відповідно до поставлених вимог, перетворювати проблему в ряд окремих проблем, складати план та етапи вирішення проблеми, формувати гіпотезу, перевіряти отримані результати теоретично й експериментально тощо.
Ана́ліз (від грец. αναλυσις - «розклад») - розчленування предмету пізнання, абстрагування його окремих сторін чи аспектів. Метод дослідження, який вивчає предмет, уявно чи реально розчленовуючи його на складові елементи, як-от частини об'єкта, його ознаки, властивості, відношення, відтак розглядає кожен з виділених елементів окремо в межах єдиного цілого; протилежний метод - синтез.
Експериме́нт (англ. experiment) - сукупність дослідів, об’єднаних однією системою їх постановки, взаємозв’язком результатів і способом їх обробки. В результаті експерименту отримують сукупність результатів, які допускають їхню сумісну обробку і зіставлення.
Дослідницький метод є основним методом навчання та збагачення досвіду творчої діяльності.
Мотива́ція (з лат. movere) - спонукання до дії; динамічний процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий поведінкою людини, який визначає її організованість, активність і стійкість; здатність людини діяльно задовольняти свої потреби.

Основною умовою організації дослідницьких завдань будь-якого типу є проходження учнями самостійно всіх або більшості етапів процесу дослідження.

Задача - проблемна ситуація з чітко визначеною метою, яку необхідно досягти; в більш вузькому сенсі задачею називають також цю саму мету, що дана в рамках проблемної ситуації, тобто те, що необхідно виконати.
Проходження (в астрономії) - видиме пересування небесного тіла на тлі видимого диска іншого.
Цілісне їх вирішення забезпечує застосування дослідницького методу.

Такими етапами є:



  • спостереження та вивчення фактів;

  • з'ясування незрозумілих явищ, про які йдеться в дослідженні (постановка проблеми);

  • висунення гіпотез;

  • складання плану;

  • реалізація плану, який складається з виявлення зв'язків явища, що вивчається, з іншими;

  • опис розв'язку проблеми та його обґрунтування;

  • перевірка розв'язків;

практичні висновки про можливості застосування отриманої навчальної інформації.

Важливою рисою інноваційної особистості є внутрішня свобода. Для її становлення потрібно постійно створювати для учнів ситуації вибору, як в навчальній, так і в позакласній діяльності. Ситуація вибору стимулює пізнавальний інтерес, відчуття відповідальності та власної гідності. Вибір учнями напрямків та завдань для самостійної роботи, гнучка система організації навчально-виховного процесу з урахуванням здібностей, нахилів, побажань учнів і їх батьків, можливість реалізувати себе в обраних видах діяльності   є  головною умовою формування внутрішньої свободи та відповідальності особистості.

Напруженість та зростання темпу життя часто призводять до перевантаження, виснаження людини. Саме тому особливого значення набуває така риса як  емоційна стабільність та стресостійкість.

Відповіда́льність - загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов'язків, соціальних завдань, норм і цінностей. Відповідальність означає усвідомлення суті та значення діяльності, її наслідків для суспільства і соціального розвитку, вчинків особи з погляду інтересів суспільства або певної групи.
Стрес (від англ. stress - напруга, тиск) - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи.
Головною стратегією формування цієї важливої якості сучасної особистості є розвиток емоційного інтелекту, вміння керувати власними емоціями та протистояти стресам.

Для інноваційної, креативної особистості дуже важливою є адекватна  самооцінка.  Правильна самооцінка є визначальним фактором становлення позитивної «Я-концепції» особистості. Вона є основою розгортання певного сценарію життя людини.  Сценарій, що формується і закріплюється у дитячому віці, стимулює процеси саморозвитку та самореалізації особистості через мотивацію досягнення успіху та усвідомлення власної мети.

Розгортання програмного забезпечення (Розгортання ПЗ, англ. Software deployment) - це усі дії, що роблять програмну систему готовою до використання. Даний процес є частиною життєвого циклу програмного забезпечення.
Креат́ивність - (лат. creatio - створення) - творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості як незалежний фактор».
Інтелéкт - це інформаційний потенціал знань конкретної особистості, отриманий в результаті функціонування свідомості, мислення та розуму людини. По відношенню до суспільства використовуються терміни: "Інтелект планети", "Інтелект нації", "Інтелект країни", "Інтелект установи" і тому подібне.
Неповнолітня дити́на - людина, яка не досягла дорослого віку.
Самооцінка формується та змінюється протягом всього шкільного віку. Особливо не стабільною, залежною від оточення  вона стає у підлітковому віці, коли дитина прагне пізнати себе, знайти своє місце у системі відносин, реалізувати власні можливості.
Бажання - прагнення, потяг до здійснення чого-небудь, хотіння. Помірний ступінь прояви волі, між звичайним хотінням, та виваженим рішенням чи вибором. Висловлювана ким-небудь думка про бажаність здійснення чого-небудь, побажання.
Пі́дліток - юнак або дівчина в перехідному від дитинства до юності віці. Сучасна наука визначає підлітковий вік в залежності від країни (регіону проживання) і культурно-національних особливостей, а також статі (від 12-14 до 15-17 років).
Якщо самооцінка підлітка є низькою, виникає емоційна напруга, невдоволеність собою, що може привести до  проявів компенсаторної поведінки, коли учневі здається, що всі проти нього, ніхто не розуміє його проблем та труднощів. Прагнучи захистити себе від однолітків, учні з низькою самооцінкою часто поповнюють лави неформальних груп з асоціальною спрямованістю, що може приводити до негативних проявів у поведінці, шкідливих звичок  та правопорушень.
Правопору́шення - це неправомірне (протиправне) суспільно-небезпечне винне діяння (дія чи бездіяльність) деліктоздатної особи, за вчинення якого особа може бути притягнута до юридичної відповідальності.
Поведі́нка - родовий термін, який охоплює різні реакції живого організму чи групи організмів.
 В той же час підлітки з занадто високою самооцінкою, часто бувають конфліктними, відчувають проблеми у спілкуванні, мають завищений рівень домагань.

Рівень можливостей особистості багато в чому залежить від її рефлективності. Стратегією розвитку цієї якості є включення учнів у процес самоаналізу. Рефлексія може відбуватися на рівні усвідомлення психічних процесів та засобів оптимізації пізнавальної діяльності, аналізу моральних  вчинків та соціальних ролей, що створює сприятливі умови для самоактулізації особистості.

Рі́вень домага́нь - соціальна позиція, яка займається індивідом і закріплюється через його індивідуальний вибір.
Психічні процеси - складні утворення, в яких беруть участь різні психофізіологічні функції та різні сторони свідомості. Психічні процеси мають свій специфічний зміст (пізнавальні, емоційні, вольові) і розкриваються через розвиток цього змісту.
Сучасні технології навчально-виховного процесу у значній мірі побудовані на механізмах рефлексії, коли учні постійно розмірковують над питаннями: Що ми взнали сьогодні такого, чого не знали раніше?
Механі́зм (грец. μηχανή mechané - машина) - система тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.
Питання - форма думки, виражена в мові пропозицією, яку виголошують або пишуть, коли хочуть що-небудь запитати, тобто отримати інформацію, що цікавить. В українській мові, якщо питання виголошують, то використовують питальну інтонацію, а якщо пишуть, то в кінці ставлять знак питання і використовують питальні частки: чи, не… чи, що, як, чи що, то хіба, невже, що якщо, а, так, правда, чи не так, так, але ж, чи не так, вірно; питальні займенникові слова: хто, що, який, який, чий, який, скільки, як, де, куди, звідки, коли, чому, навіщо, наскільки. За допомогою цих засобів будь-яка непитальна пропозиція може стати питанням або перезапитом. Задаючи питання зазвичай чекаємо відповіді. Виняток становить лише риторичне питання, на яке відповідь не потрібна.
Чого ми навчилися такого, чого не вміли раніше? Що ми при цьому відчували? Що нас здивувало, порадувало на уроці? Які питанні ми задали б герою казки, автору, вченому, мандрівнику тощо?  

Сучасні педагогічні технології позитивно впливають на розвиток спонтанності, тобто вміння швидко та адекватно реагувати в нестандартних ситуаціях, приймати миттєві ефективні рішення. Спонтанність  розвивається у діяльності, що вимагає творчого підходу, гнучких нестандартних рішень. Така діяльність може бути реалізована, як на уроці, так і в позакласній роботі, зокрема, в  виховних проектах, тренінгах, соціальних ініціативах.

Проблема формування та розвитку інноваційного потенціалу особистості є складною і багатофакторною. Одним із способів вирішення цієї проблеми здійснюється за допомогою дослідницького методу через уроки, предметні турніри, олімпіади, захисти наукових робіт.

Тре́нінг (англ. training) - це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.
Наукове дослідження - процес дослідження певного об'єкта (предмета або явища) за допомогою наукових методів, яке має на меті встановлення закономірностей його виникнення, розвитку і перетворення в інтересах раціонального використання у практичній діяльності людей.


3.1. Дослідницький метод
Три шляхи ведуть до знань:

шлях роздумів - цей шлях найблагородніший,

шлях наслідування – це найлегший,

і шлях дослідження – найскладніший

Конфуцій

Жага відкриттів, прагнення проникнення в таємниці буття народжуються ще на шкільній лаві. З перших же днів у ліцеї можна помітити дітей, яких не задовольняє робота зі шкільним підручником у темпі запропонованому вчителем.

Підру́чник (калька з пол. podręcznik) - книжка, у якій системно викладено інформацію з певної галузі знань і яку використовують в системі освіти на різних рівнях, а також для самостійного навчання. Різновид навчального видання.
Такі учні читають спеціальну літературу, шукають відповіді на свої запитання в різних галузях знань, задаючи вчителеві «незручні» запитання. Часто ці запитання не стосуються теми уроку, а деколи і предмету. Дуже важливо виявити всіх, кому необхідно своєчасно надати допомогу по втіленню в життя планів і мрій, якомога повніше розкрити свої здібності.

Процес пізнання – це процес переходу від найпростіших моделей світу до найскладніших. Дитина має розвиватися і навчатись щомиті, не помічаючи цього. Процес пізнання не можна відкласти чи перенести.

Проти́сти (дав. гр. πρώτιστος), (Protista) - парафілетична група різноманітних еукаріотичних організмів, що не входять до складу тварин, рослин, грибів і хроміст. Назва введена Ернстом Геккелем в 1866 році, проте в сучасному розумінні його вперше використав в 1969 році Роберт Уїттекер, автор «системи п'яти царств».
Пізнáння - сукупність процесів, процедур і методів набуття знань про явища і закономірності об'єктивного голату. Пізнання є основним предметом науки гносеології (теорії пізнання).
Необхідно, щоб неперервно відбувалася різноманітна пізнавально-дослідницька діяльність. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, одразу починають панувати лінощі та примус. Труднощі в навчанні стають нездоланними і дитина, яка була старанною і дисциплінованою, виявляється нездатною до подальшого здобування знань та вироблення навичок.
Натхне́ння ( англ. inspiration) - особливий стан людини, типова для творчості риса, її складовий елемент, який характеризується, з одного боку, високою продуктивністю, з другого боку - величезним підйомом і напругою сил людини.
Навча́ння - це організована, двостороння діяльність, спрямована на максимальне засвоєння та усвідомлення навчального матеріалу і подальшого застосування отриманих знань, умінь та навичок на практиці. Цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини.

Мета роботи кожного вчителя математики – розвинути здібності учня, щоб у майбутньому він міг розв’язувати задачі самостійно, тобто знайти ту саму зону найближчого розвитку, про яку писав Л.С.

Майбутнє - суб'єктивна з людського погляду й об'єктивна з погляду стороннього спостерігача часова категорія сприйняття реальності, яка характеризується комплексом явищ і подій, що не здійснились і не відбулися відносно об'єкта, який перебуває в більш ранньому часі.
Виготський; прищепити учням інтерес до вивчення математики; навчити їх бачити красу, естетику математики; розвинути їхнє мислення та інтуїцію; навчити учнів висловлювати навіть майже неймовірні гіпотези та обґрунтовувати свої здогади; сприяти розвитку креативності кожного учня.

Як відомо, креативність – це здатність особистості до породження оригінальних ідей та використання нестандартних засобів індивідуальної діяльності. Серед критеріїв та показників, які запропоновані американськими психологами Д.Гілфордом та П.Торенсом для урахування творчих здібностей особистості, особливу увагу слід приділити семантичній гнучкості, тобто здатності бачити об’єкт під незвичним кутом зору, та семантичній спонтанній гнучкості – здатності продукувати різноманітні ідеї в незвичній ситуації, зокрема, в такій де немає орієнтирів для цих ідей.

Користува́ння - добування з речей їхніх корисних властивостей (наприклад, збирати врожай, вживати продукти харчування, носити одяг і взуття). Одна з трьох класичних правомочностей власника (нарівні з володінням і розпорядженням).
Оригінал - (від лат. originalis - первісний) - первісний, справжній.
Крите́рій (від лат. critērium, яке зводиться до грец. χριτήριον - здатність розрізнення; засіб судження, мірило, пов'язаного з грец. χρινω - розділяю, розрізняю) - мірило, вимоги, випробування для визначення або оцінки людини, предмета, явища; ознака, взята за основу класифікації.
Орієнти́р - у військовій справі - характерний, добре видимий на місцевості нерухомий предмет (природний або штучний) або елемент рельєфу, який, як правило, нанесений на топографічні та спеціальні карти з точно визначеними географічними координатами, за допомогою якого легко орієнтуватися на місцевості, визначати напрям при маневруванні та управлінні військами або організації стрільби і знаходження цілей.

Пізнавальні конфлікти, які виникають в процесі дослідження, підводять учнів до необхідності збору, аналізу і узагальнення даних, до висунення і перевірки гіпотез. Застосування дослідницького підходу в навчанні спрямоване на становлення в ліцеїстів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості.

Перетворення, що відбуваються в Україні в різних аспектах соціального життя, вимагають розробки нових підходів до подальшого розвитку системи освіти і зокрема, нових технологій, що забезпечують досить високий рівень математичної підготовки ліцеїстів.

Узага́льнення - основний елемент логіки та міркувань людини. Узагальнення бере за основу існування множини елементів та однієї або декількох властивостей, спільних для цих елементів. Це є основою дедуктивних міркувань.
Систе́ма осві́ти - реальна сукупністьфакторів, спеціально створених для реалізації соціальних функцій освіти.
Техноло́гія (від грец. τεχνολογια, що походить від грец. τεχνολογος; грец. τεχνη - майстерність, техніка; грец. λογος - (тут) передавати) - наука («корпус знань») про способи (набір і послідовність операцій, їх режими) забезпечення потреб людства за допомогою (шляхом застосування) технічних засобів (знарядь праці).

Нові технології навчання, виховання та розвитку учнів «мають забезпечити не лише достатній рівень теоретичної та практичної підготовки учнів, а й методологічну переорієнтацію освіти на особистість, пріоритет соціально-мотиваційних чинників у процесі навчання, а також створювати умови для досягнення кожним учнем заданого рівня знань, навичок і умінь».

Практи́чна підгото́вка - обов’язковий компонент освітньо-професійної програми для здобуття кваліфікаційного рівня і має на меті набуття студентом професійних навичок та вмінь.

Нові програми з математики, нова Концепція математичної освіти вимагають удосконалення методів та форм організації навчального процесу. А тому ліцеїстів необхідно ознайомити з методами науки, залучати до різних форм дослідницької діяльності, в процесі якої вони оволодівають такими методами і способами наукових досліджень, як спостереження, експериментування, збирання і зіставлення матеріалу, узагальнення висновків, пошук розв'язку задач.

Матеріа́л - речовина, або суміш речовин, первинний предмет праці, який використовують для виготовлення виробу (основний матеріал), або які сприяють якимось діям. У останньому випадку уточнюють, що це допоміжний, чи витратний матеріал.
Дослі́дження, до́сліди - (широко розуміючи) пошук нових знань або систематичне розслідування з метою встановлення фактів; (вузько розуміючи) науковий метод (процес) вивчення чого-небудь.

Метою дослідницького методу є набуття ліцеїстами навиків дослідницької роботи, формування активної, творчої особистості.

Ліцей - навчальний заклад середньої базової освіти. Назва походить від грец. Λύκειον - район на околиці Стародавніх Афін, де був зведений давній храм Аполлона Лікейського. В афінському лікеї викладав своїм учням Аристотель.
Роль учителя в процесі дослідницьких методів навчання полягає в:

а) спрямуванні учнів на осмислення проблеми в цілому;

б) створенні умов для пошукової творчої діяльності; організації самостійної пошукової діяльності.

Дослідницький метод вимагає від учителя чітко визначити ті теми програмного матеріалу, розкриття яких саме через постановку дослідів матиме найвищий результат. Найціннішим моментом на уроках з застосуванням дослідницького методу є самостійне виведення ліцеїстами правильних, наукових висновків на основі отриманих результатів.

Формування пошуково-дослідницьких умінь ліцеїстів досить складний і копіткий і довготривалий процес, який залежить від багатьох чинників. Одним із них є учитель-керівник (тьютор). Педагогічну діяльність потрібно неухильно спрямовувати на створення умов для самоствердження та самовиховання особистості з метою самореалізації учнів.

Результат, пі́дсумок, (заст. ску́ток, вислід) - кінцевий наслідок послідовності дій. Можливі результати містять перевагу, незручність, вигоду, збитки, цінність і перемогу. Результат є етапом діяльності, коли визначено наявність переходу якості в кількість і кількості в якість.
Самовихова́ння - управління суб'єктом своєю діяльністю, спілкуванням, поведінкою, хвилюваннями, спрямованими на зміну своєї особистості відповідно до усвідомлених цілей, ідеалів і переконань задля самовдосконалення.
Педаго́гіка (грец. παιδαγωγική - майстерність виховання) - наука про спеціально організовану цілеспрямовану і систематичну діяльність з формування людини - про зміст, форми і методи виховання, освіту та навчання.
З цією метою діти залучають до різного роду конкурсів, змагань, турнірів, захистів наукових робіт, олімпіад.
Ко́нкурс (лат. concursus) - змагання, яке дає змогу виявити найгідніших із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. Також конкурс - відбір претендентів на заміщення деяких посад. Вибір працівника належить не адміністрації, а проводиться за рішенням колегіального органу (наприклад, вченої ради), яке є обов'язковим для адміністрації. К.
Завдання вчителя – підготувати дитину до пошуково-дослідницької роботи, до значущого процесуального дослідження. Тому педагог-керівник повинен не тільки володіти сукупністю сучасних знань, добре орієнтуватись в сучасних методиках та технологіях, знати історію та нинішні тенденції розвитку предмета дослідження, а й передусім бути вправним соціальним психологом, що вміло вибудовує свої стосунки з ліцеїстами.

Від стосунків, які складаються між тьютором та дослідником, залежить емоційне самопочуття, психофізіологічна адаптація до нового виду діяльності – пошуково-дослідницької, формування працездатності, самостійності, пізнавальних інтересів, прагнення дитини до досягнення найкращого результату, що активізує вибір напрямку дослідної роботи.

Тенденція і тенденційність (від лат. tendo - направляю, прагну) - можливість тих чи інших подій розвиватися в даному напрямку.
Самопочуття - загальний психічний показник нашого тілесного і духовного стану в кожний даний момент; складається з конкретних відчуттів і загальних почувань. Так, один зі станів Самопочуття - відчуття голоду складається з місцевого відчуття в області шлунку і із загального невизначеного відчуття у всьому організмі.
Адапта́ція (пристосування) в біології - анатомічна структура, фізіологічне явище або реакція в поведінці організму, яка розвинулась за деякий проміжок часу в ході еволюції таким чином, що стала підвищувати довготривалий репродуктивний успіх даного організму.
Дослі́дник - людина, яка веде дослідження, займається науковими дослідженнями, вивченням, спостереженням, аналізом чого-небудь, сприяє отриманню нових знань.

З метою підготовки вчителя до роботи у якості тьютора, слід звернути увагу на питання організації та методики досліджень, грамотного підходу до визначення тематики учнівських робіт, виваженої постановки мети та окреслення кола завдань, вимог до написання дослідницько-пошукових робіт.

Діти схильні до пошукової роботи виявляють:


  • гнучку розумову активність, рухливість, логіку мислення, передбачення, фантазування.

  • підвищення пізнавального рівня, що виходить за рамки шкільної програми, інтерес до предмета;

  • яскраво виражену спрямованість на здобуття наукових знань, генерування нових ідей;
    Озна́чення, ви́значення чи дефіні́ція (від лат. definitio) - роз'яснення чи витлумачення значення (сенсу) терміну чи поняття. Слід зауважити, що означення завжди стосується символів, оскільки тільки символи мають сенс що його покликане роз'яснити означення.
    Ло́гіка (грец. λογιχη від грец. logos - слово, значення, думка, мова) - наука про закони і різновиди мислення, способи пізнання та умови істинності знань і суджень.
    Рухливість носіїв заряду або мобільність носіїв заряду - кількісна характеристика носія заряду, яка визначає його вклад у провідність.
    Передбачення в науці - футурологічний метод визначення, опису об'єктів, явищ фізичної реальності, соціальних процесів, які ще не існують на момент дослідження, але можуть з'явитися і бути виявленими та вивченими в майбутньому.
    Фанта́зія (лат. Phantasia від грец. φαντασια - уява) - створення людиною нових образів в рамках майбутнього часу, з використанням колись сприйнятого минулого, на основі наявного інтелекту.
    Наукове знання - система знань про закони природи, суспільства, мислення. Наукове знання є основою наукової картини світу, оскільки описує закони його розвитку.


  • володіння значним обсягом інформації, критичне мислення, відчуття нового;
    Крити́чне ми́слення - (дав.-гр. κριτική τέχνη - «мистецтво аналізувати, судження») - це наукове мислення, суть якого полягає в ухваленні ретельно обміркованих та незалежних рішень. Головним чином йому притаманні такі властивості, як усвідомленість та самовдосконалення.


  • оригінальність і незалежність думок, суджень, уміння поєднувати об’єктивний і суб’єктивний підходи до проблеми;

  • велику допитливість, високий рівень самодостатності, емоційну стабільність;

  • здатність до сприйняття оригінального, незвичайного;

  • нестандартне бачення подій, фактів, явищ, уміння визначати перспективу і встановлювати причинно-наслідкові зв’язки .
    Допитливість, зацікавленість - це якість, пов'язана з допитливим мисленням, таким як дослідження та навчання, яка спостерігається при дослідженні людини та тварин. Допитливість сильно асоціюється з всіма аспектами людського розвитку, з яких походить процес навчання та бажання отримувати знання та навички.
    Перспекти́ва (фр. perspective, від лат. perspicio - ясно бачу) - система зображення об'ємних тіл на площині або якій-небудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру й віддаленість окремих їх частин від спостерігача.


Зрозуміло, що викликати в дитини інтерес, спонукати її до відкриттів, пошуків, знахідок, роздумів, може тільки високоорганізований, обізнаний та інтелектуально-активний педагог. Головним чинником виховання дослідника виступає особистість керівника – тьютора.

Науково-дослідницька діяльність – вища форма самоосвітньої діяльності ліцеїста. Формування науково-дослідницьких умінь процес складний і тривалий. Він не може виникнути на порожньому місці і не може розвиватися сам по собі. А тому завданням вчителя-керівника є



  • поступово і методично правильно формувати пошуково-дослідницькі навички;

  • здійснювати постійний контроль за підготовкою учнями науково-дослідницьких робіт;

  • аналізувати та виправляти помилки ;

  • визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленовувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів поєднувати дослідницьку діяльність з науковою;

  • з’ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Однією з умов успішного виконання пошуково-дослідної роботи учнів є дослідження методами навчання з елементами наукових методів пізнання, а також відповідність між віковими та розумовими особливостями розвитку ліцеїстів.
Особливість, або сингулярність в математиці - це точка, в якій математичний об'єкт (зазвичай функція) не визначений або має нерегулярну поведінку (наприклад, точка, в якій функція недиференційована).
Елеме́нт (лат. elementum - стихія, первинна речовина) - нерозкладний (у даній системі) компонент складних тіл, матеріальних систем, теоретичних побудов; будь-який об'єкт, пов'язаний певними відношеннями з іншими об'єктами в єдиний комплекс.
Науко́вий ме́тод (або Ме́тоди науко́вого дослі́дження) - сукупність методів встановлення параметрів, структури, інших характеристик досліджуваних об'єктів.
Занадто складні для розуміння юним дослідникам або зовсім недоступні методи розв’язання проблеми можуть спричинити втрату інтересу до виконання пошуково-дослідної роботи.
Розумі́ння - психологічний стан, який виражає собою правильність ухваленого рішення і супроводжуваний відчуттям упевненості в точності сприйняття або інтерпретації якої-небудь події, явища, факту.

Одним з перших кроків учителя-керівника є вивчення науково-пізнавальних інтересів ліцеїстів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на саму роботу. Ні для кого не є секретом, що навіть найцікавіша тема, зумовлена потребами часу або нав’язана ліцеїсту вчителем, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним, визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника та бажання внести щось нове в її розкриття.

В організації пошуково-дослідної роботи ліцеїстів слід дотримуватися кількох принципів:


  • дослідницька діяльність учнів наближена до наукової діяльності, дуже часто є її початком і, як правило, має продовження в подальшій науковій діяльності;
    Принцип (лат. principium - начало, основа) - це твердження, яке сприймається як головне, важливе, суттєве, неодмінне або, принаймні, бажане. У повсякденному житті принципами називають внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні та теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різних сферах діяльності.
    Науко́ва дія́льність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на одержання та використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Науковими дослідженнями займаються науковці.
    Нау́ка - сфера діяльності людини, спрямована на отримання (вироблення і систематизацію у вигляді теорій, гіпотез, законів природи або суспільства тощо) нових знань про навколишній світ. Основою науки є збирання, оновлення, систематизація, критичний аналіз фактів, синтез нових знань або узагальнень, що описують досліджувані природні або суспільні явища та (або) дозволяють будувати причинно-наслідкові зв'язки між явищами і прогнозувати їх перебіг.


  • зміст дослідження обов’язково має поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та проблемами сьогодення;

  • науково-дослідницька діяльність – обов’язково керований процес;

  • наукове дослідження – неперервний процес, його не можна виконати за декілька днів.

Учитель-наставник виконує такі функції:

  • навчає методики дослідження;

  • консультує учня в процесі роботи;

  • визначає методику, шляхи розв’язання поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини;
    Непере́рвна фу́нкція - одне з основних понять математичного аналізу. Неперервні функції трапляються набагато частіше, ніж диференційовні, множина всіх неперервних функцій замкнена відносно арифметичних операцій (за винятком ділення) і композиції та утворює чи не найважливіший клас функцій в аналізі.
    Інтелектуал - людина розумової праці[Джерело?]. «Інтелектуалом» також називають[Хто?] освічену, начитану людину з високо розвиненим інтелектом[Джерело?].


  • оцінює здобуті результати.

У здійсненні продуктивного наукового дослідження обов’язкове поєднання керованої науково-дослідницької діяльності із самостійною, самоосвітньою діяльністю ліцеїста, яка є основою інтелектуального зростання дитини, формування її творчої особистості.

Велике значення у вивченні навчального матеріалу і проблематики курсів за вибором має самостійна робота ліцеїстів, що є однією з форм науково-дослідницької діяльності. Вона ґрунтується на вивченні навчальної, наукової, науково-популярної літератури;

Науково-популярне видання - видання відомостей теоретичних та (чи) експериментальних досліджень у галузі науки, культури і техніки, викладених у формі, зрозумілій читачам-нефахівцям.
мемуаристики, публікацій в газетах та журналах, архівних, музейних документах та матеріалах.
Мемуаристика (від франц. mimoires - спогади) - спеціальна історична дисципліна, яка вивчає твори особового (особистого) походження, зафіксовані писемно, класифікацію споминів, вірогідність поданої в них інформації.
Докуме́нт - базова теоретична конструкція, яка відноситься до всього, що може бути збережене або представлене, щоб служити як доказ для певної мети.

Уся пошуково-дослідницька робота здійснюється за такими основними напрямками:

1. Розвиток наукового та інтелектуального мислення учня та майбутнього спеціаліста, що досягається низкою спеціальних заходів та дій під час навчального процесу: відповідні завдання, нестандартні уроки тощо. Таким видом діяльності охоплюються всі учні без винятку. Вона стала невід’ємною складовою навчально-виховного процесу.

2. Розвиток наукової роботи через позаурочну діяльність: олімпіади, інтелектуальні ігри, конкурси, екскурсії тощо. Це сприяє подальшому розвитку колективного наукового мислення.

3. Самостійним напрямком пошукової діяльності школярів є їх участь у конференціях та роботі наукових товариств різних рівнів.

Екску́рсія (від лат. excursio - прогулянка, поїздка, похід) - колективне відвідування музею, пам'ятного місця, виставки, підприємства тощо; поїздка, прогулянка з освітньою, науковою, спортивною або розважальною метою.
Колекти́в - cукупність людей, об'єднаних спільною діяльністю, спільними інтересами, метою, проектом. Група людей, зв'язаних спільною працею в одній організації, установі, на підприємстві тощо. За видом діяльності розрізняють трудові, навчальні, військові, спортивні, художньої самодіяльності та інші колективи.
Науко́ве товари́ство - товариство, яке об'єднує фахівців з певної наукової дисципліни (гуманітарної, природничої, технічної). Діяльність товариства зазвичай поширюється на певний регіон, державу або мовний чи культурний простір.
Тут іде вже мова про індивідуальну наукову діяльність, яку треба вважати найвищим рівнем для школярів.
Індиві́д, Індиві́дуум (лат. individuum - неподільний) - окремий організм, який існує самостійно, зокрема людина, особа, одиничний представник роду людського.
Вона є регламентованою спеціальними вимогами.

4. Дослідження в галузі педагогічного процесу, де є об’єктами дослідження вчитель і учень.

З цього можна зробити висновок, що концептуально пошуково-дослідницьку діяльність слід розглядати як цілісну гнучку індивідуальну навчально-виховну систему, в процесі функціонування якої здійснюється розвиток творчих здібностей, самостійного здобування знань, реалізація особистістю права на становлення, значущість і вплив.




Каталог: dorobku
  1   2   3   4   5



  • Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Формування інноваційної особистості ліцеїстів шляхом застосування
  • 3.1. Дослідницький метод
  • Педагогічну діяльність